Ухвала

від 02.04.2021 по справі 470/50/21

БЕРЕЗНЕГУВАТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 2-з/470/3/21

Справа № 470/50/21

УХВАЛА

02 квітня 2021 року смт. Березнегувате

Березнегуватський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Лусти С.А.,

за участю секретаря судового засідання Дячук А.А.,

розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвокатське бюро Ольги Проніної про забезпечення позову,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Березнегуватського районного суду Миколаївської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до фермерського господарства «Південь» , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості за договором оренди землі та збитків, завданих внаслідок неодержання доходів за фактичне використання земельної ділянки.

В позові позивач зазначив, що він є правонаступником ОСОБА_3 та власником земельної ділянки площею 10.3 га, кадастровий номер: 4821184800:605:000:0070 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована в межах території Озерівської сільської ради Березнегуватського району Миколаївської області на підставі рішення Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 29 травня 2020 року. Вказана земельна ділянка була передана в оренду ФГ "Південь" на строк 10 років за договором оренди землі, укладеним між ОСОБА_3 та фермерським господарством "Південь" 51 власником єдиним масивом в розмірі 528,27 га, що зареєстрований у Березнегуватському РЦ Миколаївської філії ДЗК 20 березня 2008 року. Відповідно до умов договору оренди, орендна плата вноситься в грошовій натуральній та (або) відробітковій формі, але не менше 15 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки на рік, з урахуванням щорічної індексації, в строк до 01 грудня щорічно. Фактичне користування відповідачем вказаною земельною ділянкою відбувається в період з березня 2008 року по теперішній час. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер. Після оформлення спадкових прав у судовому порядку, з метою досудового врегулювання спору, відповідач неодноразово повідомлявся про необхідність погашення заборгованості по орендній платі, а також на адресу відповідача було направлено претензію від 21 грудня 2020 року з проханням погасити заборгованість по орендній платі за користування земельною ділянкою у грошовому еквіваленті в загальній сумі 198300,37 грн., а також компенсувати збитки у вигляді упущеної вигоди за користування земельною ділянкою за період з 21 березня 2018 року по 31 грудня 2020 року в сумі 84975,00 грн. Однак відповідач не зважаючи на несплату орендної плати з 2010 року, фактично до цього часу на вказаній земельній ділянці проводить агротехнічні роботи. Після смерті ОСОБА_3 відповідач не запропонував продовжити договірні відносини позивачеві, як правонаступнику власника земельної ділянки та не виплатив ані нараховану за час оформлення спадкових прав орендну плату за договором оренди, ані після закінчення цього договору. У зв`язку з тим, що після укладення договору оренди землі від 22 вересня 2020 року укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , внаслідок засівання сільськогосподарською культурою відповідачем, новий орендар не зміг її використовувати за цільовим призначенням, а він не може отримати орендну плату в загальній сумі 7724,92 грн за період з 22 вересня 2020 року до 31 грудня 2020 року. Вважає, що за фактичне користування земельною ділянкою з 01 січня 2010 року по 20 березня 2018 року відповідач повинен сплатити йому безпідставно збережені кошти у вигляді орендної плати за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою в загальній сумі 170289,27 грн., а після закінчення договору оренди землі відшкодувати збитки, завдані внаслідок неодержання доходів за фактичне використання земельної ділянки в розмірі 84974,17 грн.

Ухвалою судді від 02 лютого 2021 року у справі призначено підготовче засідання.

01 квітня 2021 року від представника позивача - адвокатське бюро Ольги Проніної надійшла заява про забезпечення позову, в якій він просив забезпечити позов шляхом заборони відповідачу вчиняти будь-які дії пов`язані із обробітком земельної ділянки позивача, вирощування на ній сільськогосподарських культур, збирання врожаю та шляхом накладення арешту на врожай і сільськогосподарську техніку, яка зареєстрована за відповідачем, оскільки невжиття таких заходів може унеможливити виконання можливого рішення суду.

Розглянувши дану заяву та матеріали, що до неї долучені, суд дійшов наступного.

Відповідно до ч.2 ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частина 1 ст.150 зазначеного Кодексу передбачає види забезпечення позову, якими, зокрема, є накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб, заборона вчиняти певні дії та інше.

У даній заяві представник позивача зазначив, що належна позивачу земельна ділянка на даний час самовільно засіяна відповідачем озимою пшеницею та в майбутньому з неї буде зібрано врожай, тому за доцільно буде накласти арешт на врожай з метою виконання можливого рішення суду та заборонити відповідачу безпідставно користуватися вказаною земельною ділянкою.

Суд погоджується з доводами представника позивача про те, що продовження сільськогосподарських робіт на земельній ділянці позивача та збирання врожаю матиме наслідки утруднення або неможливості виконання ухваленого у справі рішення і приходить до висновку про можливість задоволення заяви представника позивача стосовно застосування заходів забезпечення позову у вигляді заборони відповідачу вчиняти будь-які дії щодо користування земельною ділянкою та накладення арешту на майбутній врожай земельної ділянки позивача.

Разом з тим, в заяві про забезпечення позову представник позивача зазначає, що за відповідачем зареєстрована сільськогосподарська техніка, на яку необхідно накласти арешт з тією метою, щоб відповідач не міг її продати або переоформити на іншу особу, при цьому зазначає, що все рухоме та нерухоме майно відповідача, на підставі постанови приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Куліченко Д.О. від 02 липня 2020 року, вже перебуває під арештом.

За такого, враховуючи знаходження сільськогосподарської техніки відповідача під арештом на підставі постанови приватного виконавця, суд дійшов висновку про відмову представнику позивача в задоволенні заяви про забезпечення позову в частині накладення арешту на сільськогосподарську техніку .

Керуючись ст.ст.149-153, 157 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвокатське бюро Ольги Проніної про забезпечення позову, задовольнити частково.

Заборонити фермерському господарству «Південь» , код ЄДРПОУ 23035751, вчиняти будь-які дії пов`язані із обробітком земельної ділянки ОСОБА_1 , площею 10,3 гектари, кадастровий номер 4821184800:05:000:0070, що розташована в межах території Березнегуватської селищної ради (Озерівська сільська рада Березнегуватського району Миколаївської області), вирощуванням на ній сільськогосподарських культур, збиранням врожаю та накласти арешт на майбутній врожай вказаної земельної ділянки.

В накладенні арешту на сільськогосподарську техніку, що зареєстрована за фермерським господарством «Південь» , відмовити.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її вручення.

Суддя С. А. Луста