Постанова

від 01.04.2021 по справі 669/259/20

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 669/259/20

Провадження № 22-ц/4820/400/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2021 року м. Хмельницький

Хмельницький апеляційний суд у складі

колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

Костенка А.М. (суддя - доповідач), Гринчука Р.С., Грох Л.М.

секретар судового засідання Кошельник В.М.

з участю: відповідача ОСОБА_1 , його представника

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 669/259/20 за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Білогірського районного суду Хмельницької області від 09 грудня 2020 року в складі судді Давидюка О.І. у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , Білогірської селищної ради Білогірського району Хмельницької області, треті особи на стороні позивача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про визнання незаконними та скасування рішень комісії по врегулюванню майнових відносин про виділення майна і актів-прийому передачі, скасування рішення про надання дозволу на затвердження технічної документації із землеустрою, скасування рішення про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку та скасування свідоцтва про право власності.

Заслухавши доповідача, пояснення учасників справи, дослідивши доводи апеляційної скарги і матеріали, суд

в с т а н о в и в:

У березні 2020 року ОСОБА_7 та ОСОБА_2 через свого представника - адвоката Орендарчук В.О. звернулися до суду з позовом в якому просили:

- визнати незаконним та скасувати рішення, прийняте відповідно до протоколу засідання комісії по врегулюванню майнових відносин від 04 квітня 2013 року № 3 про видачу в рахунок майнового паю побутового приміщення ОСОБА_3 та акт прийому-передачі від 04 квітня 2013 року побутового приміщення ОСОБА_3 з СТОВ Білогірське , що знаходиться по АДРЕСА_1 ;

- визнати незаконним та скасувати рішення, прийняте відповідно до протоколу засідання комісії по врегулюванню майнових відносин від 19 лютого 2012 року № 1 про видачу в рахунок майнового паю побутового приміщення столярної майстерні ОСОБА_4 та акт прийому-передачі від 19 лютого 2012 року побутового приміщення столярної майстерні ОСОБА_4 з СТОВ Білогірське , що знаходиться по АДРЕСА_1 ;

- скасувати рішення Білогірської селищної ради від 20 травня 2013 року № 10 щодо надання дозволу на затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_4 для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться по АДРЕСА_1 ;

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 14 червня 2013 року індексний номер 4886854, прийняте державним реєстратором Яловчуком В.В., про реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 0,02 га, призначену для ведення особистого селянського господарства, за ОСОБА_4 ;

- скасувати свідоцтво про право власності земельної ділянки серії та номер 17775871, видане 14 лютого 2014 року державним реєстратором прав на нерухоме майно ОСОБА_8 та рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 14 лютого 2014 року індексний номер 10907480, прийняте державним реєстратором Полов`юк Г.І., про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 0,19 га, призначену для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 6820355000:01:001:0201, що знаходиться по АДРЕСА_1 , за ОСОБА_3 .

Ухвалою Білогірського районного суду Хмельницької області від 04 березня 2020 року роз`єднано в самостійне провадження позов ОСОБА_7 та позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_9 , ОСОБА_1 , Білогірської селищної ради Білогірського району Хмельницької області, треті особи на стороні позивача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 .

В обґрунтування заявлених позовних вимог ОСОБА_2 та його представник адвокат Орендарчук В.О. посилалися, що позивачу, як члену КСП агрофірми ім. Богдана Хмельницького, 16 травня 2001 року було видане свідоцтво про право власності на майновий пай (майновий сертифікат) на суму 462 грн, однак належного йому майна виділено не було, про що свідчить відсутність запису на зворотній сторінці майнового сертифіката. Позивач та його представник вказали , що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за рішенням комісії по врегулюванню майнових відносин СТОВ Білогірське смт. Білогір`я Хмельницької області від 19 лютого 2012 року № 1 та від 04 квітня 2013 року № 3 в рахунок майнового паю були виділені та передані згідно актів прийому-передачі приміщення, що знаходяться по АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 , хоча ці особи не були членами КСП агрофірми ім. Богдана Хмельницького, а відтак не мали правових підстав на отримання будь-якого майна, що підлягало розпаюванню.

Крім того, позивач та його представник зазначали, що земельна ділянка площею 0,02 га (кадастровий номер 6820355000:01:001:0180) по АДРЕСА_2 , на якій розташоване приміщення, що було передане відповідачу ОСОБА_4 , на підставі договору купівлі-продажу від 22 жовтня 2019 року відчужена відповідачу ОСОБА_1 .

Також зазначали, що протоколи комісії по врегулюванню майнових відносин є незаконними і не можуть бути підставою для передачі майна СТОВ Білогірське, оскільки дане товариство ніколи не було власником вищевказаного спірного майна, а єдиним власником цього майна було лише КСП агрофірма ім. Богдана Хмельницького і тільки співвласники майна (пайовики) даного підприємства мали право вирішувати правову і фактичну долю зазначеного КСП і пайового фонду КСП шляхом проведення загальних зборів співвласників, а комісія по врегулюванню майнових відносин могла лише вносити пропозиції та контролювати процес видачі майна пайового фонду КСП співвласникам пайового фонду в натурі, уточнювати склад і вартість пайового фонду, відображати проведені дії і вносити корективи в документи справи, а відтак не мала повноважень щодо виділення розпайованого майна не членам спільної часткової власності. Вказували, що спірними рішеннями комісії по врегулюванню майнових відносин від 19 лютого 2013 року № 1 та від 04 квітня 2013 року № 3 про виділення в натурі майна ОСОБА_3 та ОСОБА_4 порушуються права інших власників пайового фонду, тому ці рішення є незаконними та підлягають скасуванню.

Крім того, на земельній ділянці площею 0,19 га (кадастровий номер 6820355000:01:001:0201), що розташована по АДРЕСА_1 , знаходиться приміщення, яке незаконно передано ОСОБА_3 в рахунок майнового паю і до цього часу не зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. На земельній ділянці площею 0,02 га (кадастровий номер 6820355000:01:001:0180), що розташована по АДРЕСА_2 , знаходиться приміщення, яке незаконно передано ОСОБА_4 в рахунок майнового паю і до цього часу також не зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Тому, при відсутності права власності на вказані будівлі, які не зареєстровані в законному порядку, Білогірська селищна рада Хмельницької області незаконно виділила відповідачам земельні ділянки під вказаними будівлями з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства.

Рішенням Білогірського районного суду Хмельницької області від 09 грудня 2020 року в задоволенні позову відмовлено.

ОСОБА_2 не погодився з таким рішенням суду першої інстанції подав апеляційну скаргу, вважає рішення незаконним та необґрунтованим. Зазначає, що рішення про виділення в натурі належної відповідачам частки у пайовому фонді майна прийнято неповноважним органом, комісією з врегулювання майнових відносин, а не загальними зборами співвласників майнових паїв, чим порушено майнові права позивача як співвласника майна. Суд помилково вважав, що оспорювані рішення комісії по врегульованою майнових відносин від 19 лютого 2012 року № 1 та від 04 квітня 2013 року № 3 щодо отримання відповідачами майна згідно майнових сертифікатів не порушують майнові права позивача, адже порушено його право отримати свій майновий пай в натурі з виділенням конкретного майна лише на підставі рішення загальних зборів співвласників, крім того сама комісія не приймає рішення про виділення майна в натурі та передачу його будь-кому у власність. Апелянт вказує, що суд, оглядав в судовому засіданні журнал обліку свідоцтв про право на майновий пай членів реорганізованого КСП, звернув увагу, що свідоцтво про право власності на майновий пай члена КСП серія ХМБЛ № 000737 з часткою 462 грн, відсоток у пайовому фонді КСП 0,016 в дійсності було видано під № 264 на ім`я ОСОБА_10 , а не позивачу ОСОБА_2 , чим поставив під сумнів законність пред`явленого ним Свідоцтва про право власності на майновий пай члена КСП, однак в свідоцтвах про право власності на майновий пай члена КСП, які були придбані ОСОБА_4 , так і на виданому йому майновому сертифікаті на зворотньому боці відсутня відмітка про передачу йому виділення майна, як відсутній витяг з протоколу загальних зборів співвласників про виділення певного майна, що також ставить під сумнів правомірність набуття відповідачами певного майна зі складу пайового фонду КСП агрофірми ім. Б. Хмельницького.

З огляду на доводи викладені в апеляційній скарзі ОСОБА_2 просив скасувати рішення Білогірського районного суду Хмельницької області від 09 грудня 2020 року та ухвалити нове судове рішення яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

ОСОБА_1 подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що рішення суду є законним та обґрунтованим. Він є добросовісним набувачем земельної ділянки з кадастровим номером 6820355000:01:001:0180 загальною площею 0,0200 га, що підтверджується договором купівлі-продажу земельної ділянки від 22 жовтня 2019 року, укладеним між ним та ОСОБА_4 та посвідченим приватним нотаріусом Савицькою З.М. і зареєстрованого в державному реєстрі. На даній земельній ділянці нічого не побудовано, що підтверджується довідкою Білогірської селищної ради № 3038 від 25 вересня 2019 року. Звертаючись до суду з даним позовом ОСОБА_2 не зазначив жодної правової підстави та не надав жодного належного доказу, які можуть бути підставою для позбавлення права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6820355000:01:001:0180 загальною площею 0,0200 га. Єдиною підставою для визнання Свідоцтва про право власності на майновий пай, який належав ОСОБА_4 , ОСОБА_2 вважає той факт, що ОСОБА_4 не був членом КСП агрофірма ім. Б. Хмельницького смт. Білогір`я, проте викупив право власності на майнові паї у попередніх власників. Крім того, під час продажу земельної ділянки ОСОБА_4 також передав копії документів на підставі яких йому було виділено побутове приміщення столярної майстерні з прибудовою на загальну суду 9 422 грн. Також ОСОБА_1 зазначає, що загальна вартість пайового фонду КСП становить 3048050грн, а частка позивача 462 грн, тобто 0,016%, що свідчить про відсутність порушення майнових прав позивача в зв`язку з отриманням відповідачем ОСОБА_3 та ОСОБА_4 майна згідно їх майнових Свідоцтв залишковою вартістю відповідно 5000 грн та 9422 грн.

Перевіривши матеріали справи, колегія судді вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

У відповідності до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Так судом встановлено, що на підставі Свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського товариства серії ХМБЛ № 000737 від 16 травня 2001 року ОСОБА_11 належить право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства агрофірма ім. Б. Хмельницького. Загальна вартість майна пайового фонду підприємства на 01 січня 2001 року становить 3048050 грн, частка ОСОБА_2 визначена в розмірі 462 грн або 0,016% .

На підставі Свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського товариства серії ХМБЛ № 000002133 від 26 січня 2011 року ОСОБА_4 належить право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства агрофірма ім. Б. Хмельницького. Загальна вартість майна пайового фонду підприємства на 01 січня 2001 року становить 3048050 грн, частка ОСОБА_4 визначена в розмірі 13030 грн або 0,427% .

Як вбачається, з фотокопії витягу з протоколу № 1 засідання комісії по врегулюванню майнових відносин від 19 лютого 2011 року та акту прийому-передачі від 19 лютого 2011 року, ОСОБА_4 в рахунок майнового паю СТОВ Білогірське було видано побутове приміщення столярної майстерні, залишковою вартістю 9422 грн.

Також як видно з фотокопії з витягу з протоколу № 3 засідання комісії по врегулюванню майнових відносин від 04 квітня 2013 року, акту прийому-передачі від 04 квітня 2013 року громадянину ОСОБА_3 в рахунок майнового паю з СТОВ Білогірське було видано побутове приміщення, залишковою вартістю 5000 грн.

14 червня 2013 року ОСОБА_4 було видано Свідоцтво про право власності на земельну ділянку, площею 0,02 га, кадастровий номер 6820355000:01:001:0180, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_1 .

14 лютого 2014 року ОСОБА_3 було видано Свідоцтво про право власності на земельну ділянку, площею 0,19 га, кадастровий номер 6820355000:01:001:0201, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_1 .

02 жовтня 2019 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 було укладено договір купівлі-продажу, за яким ОСОБА_4 продав, а ОСОБА_1 купив земельну ділянку, площею 0,02 га, кадастровий номер 6820355000:01:001:0180, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_1 і за ОСОБА_1 у встановленому порядку було зареєстроване власності на вказану земельну ділянку.

Відповідно до ч. 1 ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 9 Закону України Про колективне сільськогосподарське підприємство майновий пай є власністю члена підприємства. Право розпоряджатися своїм паєм за власним розсудом член підприємства набуває після припинення членства у підприємстві. Пай може успадковуватись відповідно до цивільного законодавства України та статуту підприємства. У разі виходу з підприємства його члени мають право на пай натурою, грішми або цінними паперами відповідно до розміру та структури пайового фонду або в іншій, за згодою сторін, формі. Спори, що виникають при здійсненні цього права, розглядаються судом.

Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2001 року № 177 Про врегулювання питань щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектору економіки затверджені Методика уточнення складу і вартості пайових фондів майна членів колективних сільськогосподарських підприємств, у тому числі реорганізованих; Порядок визначення розмірів майнових паїв членів колективних сільськогосподарських підприємств та їх документального посвідчення; Типове положення про комісію з організації вирішення майнових питань, що виникають у процесі реформування аграрного сектору економіки. У них передбачено, що кожен зі співвласників має право скористатися своїм майновим паєм, в тому числі отримати свій майновий пай у натурі.

Виділення зі складу пайового фонду майна в натурі окремим власникам чи групам власників за їх бажанням у процесі вирішення майнових питань здійснюється підприємством-правонаступником (користувачем) на підставі рішення зборів співвласників.

Майнова комісія готує для розгляду на загальних зборах переліки майна для виділення в натурі, однак сама майнова комісія рішення про виділення майна в натурі і передачу його будь-кому у власність не приймає; вирішення такого питання поза межами компетенції майнової комісії.

Питання про виділення конкретного майна в натурі окремим співвласникам (групам співвласників) вирішується виключно рішенням зборів співвласників.

Згідно з Указом Президента України від 29 січня 2001 року № 62/2001 Про заходи щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектора економіки повинні бути створені комісії з організації вирішення майнових питань, що виникають у процесі реформування аграрного сектора економіки, а також для здійснення уточнення складу і вартості пайових фондів майна членів колективних сільськогосподарських підприємств, у тому числі реорганізованих; визначення розмірів паїв колишніх членів колективних сільськогосподарських підприємств, що не були ними одержані в натурі, грішми або цінними паперами при припиненні членства, а також встановлення осіб, які є їх власниками; запровадження документального посвідчення права власності на паї шляхом видачі свідоцтв про право власності на пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майнові сертифікати); виділення групі осіб (окремим особам) які є власниками паїв, індивідуально визначених об`єктів зі складу майна реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств чи їх правонаступників стосовно майна.

Згідно з пунктом 3 Типового положення про комісію з організації вирішення майнових питань, що виникають у процесі реформування аграрного сектора економіки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2001 року №177, основним завданням комісії є уточнення складу і вартості пайових фондів майна членів підприємства, у тому числі реорганізованих, де не завершено процес паювання майна і не здійснено належного оформлення та реалізації цих прав відповідно до законодавства.

На підставі підпункту 10 пункту 4 Типового положення комісія вносить пропозиції щодо виділення групі осіб (окремим особам), які є власниками паїв, індивідуально визначених об`єктів із складу майна реорганізованого підприємства та передачу їх у спільну власність.

Аналіз наведених положень законодавства дає підстави для висновку про те, що співвласники майна колективного сільськогосподарського підприємства мають право отримати свій майновий пай в натурі з виділенням конкретного майна лише на підставі рішення загальних зборів співвласників.

Комісія з врегулювання майнових відносин готує для розгляду на загальних зборах переліки майна для виділення в натурі, однак сама комісія рішення про виділення майна в натурі та передачу його будь-кому у власність не приймає, вирішення такого питання поза межами компетенції цієї комісії.

Наведене відповідає висновку, висловленому Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26 червня 2019 року за результатом розгляду справи №612/579/16-ц, який апеляційний суд відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України враховує при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин.

Однак в той же час відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За нормами ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Ст. 5 ЦПК України передбачено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Отже, вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Необхідною умовою застосування судом певного способу захисту є наявність, доведена належними доказами, певного суб`єктивного права (інтересу) у позивача та порушення (невизнання або оспорювання) цього права (інтересу) відповідачем.

Ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Однак позивач не довів належними та допустимими доказами, що підсобні приміщенні, на які набули речові права ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , були включені до списку майна, що підлягає розпаюванню, пайового фонду Колективного сільськогосподарського підприємства агрофірма ім. Б. Хмельницького, на частину якого має право позивач.

Так згідно довідки архівного відділу Білогірської районної державної адміністрації Хмельницької області від 07 вересня 2020 року № 01-13/2020-98 в архівному відділі відсутні рішення про затвердження списку майна колективного сільськогосподарського підприємства агрофірма ім. Б. Хмельницького, яке підлягає розпаюванню.

Позивач в свою чергу не надав суду відповідних письмових доказів в підтвердження своїх вимог, а саме положення про порядок визначення складу майна пайового фонду колишнього КСП та його розподілу; перелік та вартість активів і пасивів реорганізованого КСП; акт-розрахунок пайового фонду; перелік майна КСП станом на дату фактичної реорганізації; структуру та план розподілу пайового фонду; списки майна, що підлягає розпаюванню.

Також позивачем жодним чином не доведено порушення його прав як власника частини майнового паю члена колективного сільськогосподарського підприємства агрофірма ім. Б. Хмельницького передачею у власність ОСОБА_4 та ОСОБА_3 земельних ділянок в смт. Білогір`я.

Як вбачається з матеріалів справи відповідачі отримали земельні ділянку у власність на території смт. Білогір`я з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства в 2013-2014 роках після припинення КСП агрофірма ім. Б. Хмельницького та вказані земельні ділянки жодним чином не пов`язані з побутових приміщеннями, отримання відповідачами яких оспорює позивач, тобто для їх будівництва та обслуговування.

За таких обставин висновки суду першої інстанції про відмову в позові за недоведеністю позовних вимог позивача та порушення його цивільного права.

З цих підстав доводи апеляційної скарги з посиланням на порушення права апелянта отримати свій майновий пай в натурі з виділенням конкретного майна слід відхилити. Ні в позовній заяві, ні в апеляційній скарзі апелянтом не надано належних, достатніх та допустимих доказів належності спірного нерухомого майна до пайового фонду Колективного сільськогосподарського підприємства агрофірма ім. Б. Хмельницького, а відтак і доказів порушення його цивільного права.

В зв`язку з цим не можуть бути взяті до уваги і інші доводи апеляційної скарги.

Рішення суду ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Білогірського районного суду Хмельницької області від 09 грудня 2020 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 05 квітня 2021 року.

Судді А.М. Костенко

Р.С. Гринчук

Л.М. Грох