Рішення

від 05.04.2021 по справі 938/629/20

ВЕРХОВИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №938/629/20

Провадження № 2/938/38/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2021 року селище Верховина

Верховинський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Чекан Н.М.

секретаря судового засідання Івасюк Г.Ю.,

розглянувши у судовому засіданні матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Верховинська селищна рада про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням шляхом визнання особи такою, що втратила право на користування житлом,-

ВСТАНОВИВ:

До Верховинського районного суду звернулася ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Верховинська селищна рада про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням шляхом визнання особи такою, що втратила право на користування житлом.

Позовні вимоги обгрунтовує тим, що вона є власником будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , який вона успадкувала на підставі заповіту після померлого ОСОБА_4 , в сім`ї якого вона проживала та виховувалась фактично з дня народження, оскільки її матір, ОСОБА_5 , залишила її. 27.07.2006 року її матір була позбавлена батьківських прав щодо неї, і з того часу вона виховувалась в дитячому будинку, але на святкові дні та канікули її забирав покійний ОСОБА_4 , який 10.12.2009 року склав на неї заповіт. ОСОБА_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 і вона фактично стала власницею будинку. В 2014 році її матір та сестра ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , попросили її щоб вона тимчасово прописала їх в цьому будинку. Після оформлення документів вона зареєструвала їх місце проживання у вказаному будинку, однак після цього матір з сестрою знову десь поїхали на сезонні роботи і більше з нею на зв`язок не виходили, виїхали проживати у невідомому для неї напрямку, з реєстрації не знялися, витрат по утриманню будинку ніколи не несли. На даний час позивач переоформила документи на право власності на будинок та земельну ділянку на своє ім`я і має намір повною мірою користуватися та розпоряджатися своєю власністю на свій розсуд, але оскільки в будинку зареєстровані матір та сестра, які фактично будинком ніколи не користувались, в ньому не проживали, то вона позбавлена такої можливості.

14.01.2021 року провадження у зазначеній справі відкрито за правилами загального позовного провадження та призначено до підготовчого засідання.

25.02.2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач про розгляд справи повідомлялася у встановленому законом порядку, подала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просить позов задовольнити. Не заперечила проти заочного розгляду справи (а.с.61,70, 96,104, 107)

Такі дії не суперечать вимогам ст. 211 ЦПК України, згідно з якою учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилися та не подали відзиву на позов, про дату, час і місце засідання були повідомлені у встановленому законом порядку шляхом опублікування оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України ( а.с. 100-101, 105,108-109), не повідомляли суд про причини неявки в судове засідання.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, Верховинської селищної ради в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце засідання був повідомлений у встановленому законом порядку, подав заяву, в якій просив слухати справу у його відсутності (а.с.99,106,110)

Згідно з ч.1 ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Ухвалою суду від 05.04.2021 року постановлено проведення заочного розгляду цієї справи.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За таких обставин суд вирішує справу на підставі наявних у матеріалах справи доказів.

Суд, повно та всебічно з"ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, прийшов до висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України , право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

У статті 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до частин першої, другої статті 319 ЦК України , власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (частина перша статті 321 ЦК України ).

Згідно із частиною першою статті 383 ЦК України , власник житлового будинку має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім`ї, інших осіб.

Зазначена норма матеріального права визначає право власника, у тому числі житлового приміщення або будинку, вимагати будь-яких усунень свого порушеного права від будь - яких осіб будь-яким шляхом, який власник вважає прийнятним. Визначальним для захисту права на підставі цієї норми права є наявність у позивача права власності та встановлення судом наявності перешкод у користуванні власником своєю власністю. При цьому не має значення ким саме спричинено порушене право та з яких підстав.

Відповідно до статті 15 ЦК України , кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

Звертаючись до суду із позовом, ОСОБА_1 , зазначила, що вона є власником житлового будинку, у якому зареєстровані відповідачі - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які з 2014 року по даний час не проживають в даному господарстві (а.с. 34)

Відповідно до світлокопії заповіту від 10.12.2009 року, який посвідчений приватним нотаріусом Верховинського районного нотаріального округу Івано-Франківської області - Івасик Ю.Ю., ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , житель селища Верховина, присілок Підмагора Верховинського району Івано-Франківської області, заповів все належне йому майно, де б воно не було та з чого би воно не складалося, - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.8)

Згідно з світлокопією свідоцтва про смерть, ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 58 років (а.с.9)

Відповідно до світлокопії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 20.05.2010 року ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уклали шлюб 20.05.2010 року у Відділі реєстрації актів цивільного стану Верховинського районного управління юстиції Івано-Франківської області, актовий запис №23, прізвище дружини після реєстрації шлюбу - ОСОБА_8 (а.с.7).

Відповідно до акту обстеження матеріально-побутових умов від 16.11.2020 року, при обстеженні встановлено, що в житловому будинку який належить ОСОБА_1 , який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровані її мати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та сестра ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які зі слів свідків не проживають в даному господарстві з 2014 року по даний час (а.с. 35)

Так, з матеріалів справи встановлено, що позивачу ОСОБА_1 належить на праві приватної власності житловий дерев`яний будинок з господарською будівлею житловою площею 15,2 кв.м загальною площею 25,9 кв.м, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.29-33)

Як встановлено судом, позивач, звертаючись до суду із вказаним позовом, вказував на те, що відповідачі, які не є членами його сім`ї, не проживають у вказаному будинку, чим порушують його право власності та чинять перешкоди у його реалізації. Договір між ними щодо порядку користування спірним будинком не укладався.

Відповідно до ч. 3ст. 47 Конституції України позбавити громадянина житла можливо лише на підставі закону за рішенням суду.

Відповідно дост. 109 Житлового кодексу виселення із займаного жилого приміщення допускається з підстав, установлених законом.

Ч.2.ст. 3 Сімейного кодексу України визнає сім`ю як спільне проживання осіб, що пов`язані спільним побутом та мають взаємні права та обов`язки.

Згідно ст. 64, ст. 156 Жилового кодексу України, до членів сім`ї власника квартири належать дружина власника, їх діти і батьки; членами сім`ї власника може бути визнано й інших осіб, якщо дані особи постійно проживають разом з власником і ведуть з ним спільне господарство.

Оскільки відповідно до рішення Верховинського районного суду Івано-Франківської області від 27.07.2006 року ОСОБА_9 позбавлено батьківських прав відносно дитини ОСОБА_6 , тобто відносно позивача (а.с.20-23), та відповідачі з 2014 року по даний час не проживають у домогосподарстві, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та не ведуть з позивачем спільного господарства (а.с.34), то вони не є членами сім`ї власника.

Таким чином, підставами виникнення у члена сім`ї власника права на реєстрацію місця проживання та проживання в житловому приміщенні з власником приміщення (сервітуту) є наявність сімейних відносин, ведення спільного господарства, яке неможливе без спільного проживання з власником, а також взаємні сімейні права та обов`язки.

У разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном у випадку, коли особа не проживає у спірному житловому приміщенні, власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, зокрема, шляхом зняття особи з реєстрації місця проживання, пред`явивши разом з тим вимогу про визнання особи такою, що втратила право користування.

Така позиція висловлена у висновку Верховного Суду у постанові від 29 липня 2020 року у справі №345/1241/19.

У ст. 391 ЦК України визначено, що власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до положень статті 16 ЦК України , особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права.

Отже, позивач довела суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.

Зокрема, те, що відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , з 2014 року залишили вказаний будинок, не проживають в ньому, що свідчить про втрату інтересу до житла та відсутність в помешканні, чим порушують права позивача, як власника житлового будинку, яка вправі вимагати усунення перешкод у користуванні своїм майном.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 319 , 391 , 383 ЦК України , ст.ст.10-13, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 273, 280-284, 354, 355 ЦПК України, -

УХВАЛИВ :

Позов задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , такими, що втратили право користування житловим будинком, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Івано-Франківського апеляційного суду через Верховинський районний суд Івано-Франківської області або безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Найменування та ім`я сторін, їх місцезнаходження та проживання :

ОСОБА_1 - реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 .

ОСОБА_2 - місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_3 - місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Верховинська селищна рада Верховинського району Івано-Франківської області - вул. І.Франка, 3, селище Верховина, Верховинський район, Івано-Франківська область, ЄДРПОУ 04357294

Суддя Чекан Н.М.