Постанова

від 31.03.2021 по справі 468/1746/20-ц

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

31.03.21

22-ц/812/579/21

Провадження №22-ц/812/579/21

Провадження №22-ц/812/619/21

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 березня 2021 року м. Миколаїв

Миколаївський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого судді -Бондаренко Т.З.,

суддів- Крамаренко Т.В., Темнікової В.І.,

із секретарем судового засідання Біляєвою В.М.,

за участю: представника зацікавленої особи у справі Новосельської сільської ради Арбузинького району Миколаївської області - Багдасаряна А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу №468/1746/20-ц за апеляційними скаргами

ОСОБА_1 та Новоселівської сільської ради

Арбузинського району Миколаївської області

на рішення Баштанського районного суду Миколаївської області від 21січня 2021 року, ухвалене під головуванням судді Муругова В.В., в приміщенні того ж суду, за заявою

ОСОБА_2 про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини за участю заінтересованої особи - Новоселівської сільської ради Арбузинського району Миколаївської області),

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2020 року ОСОБА_2 звернулася до суду з заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Заявниця зазначала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_3 , після смерті якого заявник прийняла спадщину у виді житлового будинку по АДРЕСА_1 . В травні 2020 року вона отримала повідомлення Новоселівської сільської ради Арбузинського району Миколаївської області про те, що на її території розташована земельна ділянка площею 7,0 га, що належала тітці її покійного чоловіка ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . За життя ОСОБА_4 інших спадкоємців не мала. ОСОБА_3 не подавав нотаріусу заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , однак остання з березня 2004 року до дня своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 через погіршення стану здоров`я та необхідність догляду постійно проживала в сім`ї заявника та її чоловіка ОСОБА_3 , який таким чином прийняв спадщину після смерті тітки ОСОБА_4 .. Нотаріусом було відмовлено заявнику у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку, що залишилася після смерті ОСОБА_4 , у порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 , оскільки не було надано доказів факту прийняття останнім спадщини після смерті ОСОБА_4 . Встановлення даного факту заявнику необхідно для вступу в права спадкоємця після смерті ОСОБА_3 на земельну ділянку, що належала ОСОБА_4 .

Враховуючи викладене, заявниця просила встановити факт постійного проживання її чоловіка, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , зі своєю тіткою ОСОБА_4 , померлою ІНФОРМАЦІЯ_2 , до дня її смерті.

Рішенням Баштанського районного суду Миколаївської області від 21 січня 2021 року позов задоволено. Встановлено вказаний факт проживання зі спадкодавицею на час відкриття спадщини.

ОСОБА_1 , який не приймав участі у справі подав апеляційну скаргу в якій посилався на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заяви ОСОБА_2 відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_1 не було залучено до участі у справі, але оскаржуване ним рішення впливає на його права, як спадкоємця ОСОБА_4 . Зазначає, що він постійно проживав із спадкодавицею, та про таке було відомо заявниці, але вона про це свідомо не зазначила.

Новоселівська сільська рада Арбузинського району Миколаївської області також подала апеляційну скаргу у якій просила рішення суду першої інстанції скасувати та позов залишити без розгляду. Спадщина, яка відкрилась після смерті ОСОБА_4 у виді земельної ділянки , 7,08 га була визнана відумерлою і передана у власність територіальної громади Новоселівської сільської ради Арбузинського району Миколаївської області.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд дійшов наступного.

Згідно ч.ч.1,2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до частин 1,2,5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Так, з матеріалів справи, вбачається, що згідно свідоцтва про смерть від 02 лютого 2010 року ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.4).

Заявниця ОСОБА_5 та ОСОБА_3 перебували в шлюбі з 11 червня 1967 року по день смерті останнього (а.с.3).

Після смерті останнього залишилось спадкове майно. Заявник є спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_3 та прийняла спадщину після смерті останнього.

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4 , після смерті якої залишилось спадкове майно, та ОСОБА_3 є спадкоємцем після смерті останньої, інших спадкоємців після смерті ОСОБА_4 немає. Нотаріусом відмовлено заявнику у видачі свідоцтва про право на спадщину на спадкове майно після смерті ОСОБА_4 в порядку спадкування після смерті чоловіка ОСОБА_3 у зв`язку з ненаданням доказів прийняття останнім спадщини після смерті ОСОБА_4 .

Спадкова справа після смерті ОСОБА_4 не заводилась.

При цьому, на підставі дослідження вказаних вище доказів в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 на момент смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 постійно проживала разом з ОСОБА_3 за місцем його проживання, проте була зареєстрована за іншою адресою.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення (ч. 2 ст. 315 ЦПК України).

Відповідно до ч. 4 ст. 315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.

Згідно із п. п. 1, 3 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. У тому разі, коли буде виявлено, що встановлення підвідомчого судові факту пов`язане з вирішенням спору про право, суд відмовляє в прийнятті заяви до розгляду в окремому провадженні, а якщо це буде виявлено під час розгляду справи, залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

З системного аналізу вище наведеного вбачається, що встановлення факту, що має юридичне значення в окремому провадженні можливе при умові, що факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають безпосередньо залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичної особи без повторного звернення до суду на підставі цього рішення та встановлення такого факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Як роз`яснено у п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 за №7 Про судову практику у справах про спадкування , справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.

Із поданих матеріалів встановлено, що заявниця ОСОБА_2 претендує на право спадкування після смерті ОСОБА_4 щодо майна.

Спадкоємець може відмовитись від прийняття спадщини протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України - шість місяців, з часу відкриття спадщини. Відмова від прийняття спадщини може бути відкликана протягом цього строку.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції було не вірно встановлено, щодо визнання факту проживання померлого її чоловіка зі спадкодавицею, оскільки їй це потрібно для реалізації спадкового права під час оформлення спадщини після смерті чоловіка ОСОБА_3 . Вказана обставина свідчить про наявність спору про право (право на спадщину), тому суд першої інстанції дійшов необґрунтованого висновку про задоволення заяви про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем.

Враховуючи викладене, дану справу потрібно розглядати в порядку позовного провадження, оскільки із заяви ОСОБА_2 чітко простежується спір про право.

Крім того, із апеляційної скарги ОСОБА_1 , вбачається що він також претендує на спадщину після смерті ОСОБА_4 , а відповідно до рішення Арбузинського районного суду Миколаївської області від 12 травня 2011 року спадщину, яка відкрилась після смерті останньої у виді земельної ділянки розміром 7,08 га визнано відумерлою та передано її у власність територіальної громади Новоселівської сільської ради Миколаївської області (а.с. 87).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Враховуючи викладене та положення ст. 315 ЦПК України суд вважає за необхідне рішення суду скасувати, а заяву ОСОБА_2 залишити без розгляду.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційні скарги ОСОБА_1 , Новоселівської сільської ради Арбузинського району Миколаївської області задовольнити.

Рішення Баштанського районного суду Миколаївської області від 21 січня 2021 року скасувати.

Заяву ОСОБА_2 про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини залишити без розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до вимог ст. 389 ЦПК України до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту 05 квітня 2021 року.

Судді: Т.З.Бондаренко

Т.В.Крамаренко

В.І.Темнікова