Ухвала

від 29.03.2021 по справі 296/1555/21

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №296/1555/21 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1

Категорія ст. 170 КПК України Доповідач ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2021 року

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Житомирського апеляційного суду в складі:

головуючого судді: ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю секретаря: ОСОБА_5 ,

прокурора: ОСОБА_6 ,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судув м.Житомиріматеріали судовогопровадження заапеляційною скаргою представника власника майна ТОВ «Миропільська фабрика паперу» - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Корольовського районного суду м.Житомира від 26 лютого 2021 року про накладення арешту на майно, -

встановила:

Згідно ухвали слідчого судді слідчий звернувся до Корольовського районного суду м. Житомира клопотанням про накладення арешту на майно, вилучене 17.02.2021 на території ТО «Миропільська фабрика паперу», що за адресою: Житомирська область, Романівський район, см Миропіль, вул. Фабрична, 1, а саме: два пристрої «Роботрон SM24-024».

Обґрунтовуючи клопотання, слідчий вказує, що у проваджені СУ ГУНП в Житомирській області перебувають матеріали кримінального проваджені №42020060000000107 від 09.12.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченої ч. 1 ст.265 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що службовими особами TOB "Миропільська фабрика паперу", що розташоване за адресою: Житомирська область, Романівський район смт.Миропіль, вул.Фабрична, 1, здійснюється зберігання без передбаченого законом дозволу пристрою "Роботрон SM 24-024", в якому використовується джерело іонізуючого випромінювані ІНФОРМАЦІЯ_1 (радіоізотоп криптону).

Під час досудового розслідування та в результаті проведених комплексу оперативно-розшукових заходів по матеріалах вищевказаного кримінального провадженя встановлено, що на виробничих потужностях TOB "Миропільська фабрика паперу", без передбаченого законом дозволу, зберігається та використовується джерело іонізуючої випромінювання ІНФОРМАЦІЯ_1 , який підлягає обов`язковому ліцензуванню Державною Інспекцією ядерного регулювання.

Відповідно до акту огляду офіційного сайту Державної Інспекції ядерного регулювання встановлено, що у TOB " ІНФОРМАЦІЯ_2 " відсутня ліцензія на провадження діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, а ліцензією на провадження діяльності джерелами іонізуючого випромінювання володіє ВАТ " ІНФОРМАЦІЯ_3 ", яке з 02 жовтня 2018 року припинило діяльність.

Зокрема, за даними повідомлення т.в.о. начальника УСБУ в Житомирській області ОСОБА_8 від 04.01.2021 №57/43 встановлено, що громадянин ОСОБА_9 , являється директором TOB «Миропільська фабрика паперу» та відповідальний за дотримання чинної законодавства в ході використання джерел іонізуючого випромінювання.

Разом з тим у вказаного підприємства відсутня ліцензія на провадження діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання.

В ході досудового розслідування 17.02.2021 працівниками СУ ГУНП в Житомирській області на підставі ухвали Корольовського районного суду м. Житомира було проведено обшук на TOB (Миропільська фабрика паперу», що за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого виявлено та вилучено майно, а саме: два пристрої Роботрон SM24-024».

Указані об`єкти було упаковано згідно правил пакування речових доказів та вилучено до СУ УНП в Житомирській області.

Розслідуванням вчиненого кримінального правопорушення встановлено, що вищеперераховані речі, предмети, тобто зазначене майно є речовими доказами злочину, які можуть містити інформацію про вчинення злочину або інші відомості, які можуть бути використані як доказ. Крім того, з метою збереження речових доказів і недопущення їх втрати у слідства виникла необхідність у накладені арешту на дане майно.

Ухвалою слідчого судді Корольовського районного суду м.Житомира від 26 лютого 2021 року клопотання слідчого задоволено.

В апеляційній скарзі представник ТОВ «Миропільська фабрика паперу» адвокат ОСОБА_7 просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді, ухвалу слідчого судді скасувати у повному обсязі та ухвалити нову ухвалу, якою відмовити слідчому у задоволенні клопотання про арешт майна у кримінальному провадженні № 42020060000000107 у повному обсязі. Посилається на те, що ухвала слідчого судді винесена при неповному судовому розгляді, викладені в ній висновки не підтверджується жодними доказами. Слідчий суддя не зазначив, чому взяв до уваги пояснення, надані слідчим, і відкинув заперечення та докази, надані представником власника майна - ТОВ «Миропільська фабрика паперу» та дійшов невірного висновку про наявність підстав для арешту виявленого майна, оскільки всупереч вимогам ст. ст. 170, 171 КПК України, в клопотанні слідчого про арешт майна взагалі відсутнє достатнє обгрунтування необхідності накладення арешту на виявлене майно TOB «Миропільська фабрика паперу».

З аналізу вищевикладеного вбачається, що слідчий суддя дійшов висновку про необхідність накладення арешту на майно лише з тих підстав, що ліцензія на право провадження діяльності з використання джерел іонізуючого випромінювання TOB « ІНФОРМАЦІЯ_2 » не видавалася, з питань ліцензування діяльності з використанням ДІВ TOB «Миропільська фабрика паперу» до Держатомрегулювання не зверталося. Однак слідчий суддя взагалі не досліджував питання, чи підлягає обов`язковому ліцензуванню зберігання пристрою «Роботрон SM24-024». Відсутність у TOB «Миропільська фабрика паперу» ліцензії на провадження діяльності з використання джерел іонізуючого випромінювання не свідчить про вчинення TOB «Миропільська фабрика паперу» кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 265 КК України, оскільки жодних доказів, які б підтверджували, що TOB «Миропільська фабрика паперу» використовувала джерело іонізуючого випромінювання Криптон 85 слідчий не надав та слідчий суддя не досліджував.

Зазначає також, що слідчий не надав жодних доказів, які б підтверджували, що зберігання пристрою «Роботрон SM 24-024» підлягає обов`язковому ліцензуванню. Під час розгляду клопотання у слідчого судді було достатньо підстав, щоб дійти висновку про те, що зберігання пристрою «Роботрон SM24-024» не підлягає обов`язковому ліцензуванню, що вбачається з наданих представником TOB «Миропільська фабрика паперу» заперечень на клопотання слідчого про арешт майна. Проте, слідчий суддя не врахував належним чином надані представником TOВ «Миропільська фабрика паперу» твердження та докази під час винесення ухвали від 26.02.2021 про накладення арешту на майно. ТОВ «Миропільська фабрика паперу» не використовувала пристрій «Роботрон SM 24-024» та Криптон 85, оскільки підприємство не працює. Слідчий суддя не дослідив вказані факти та наклав арешт на майно TOE «Миропільська фабрика паперу» без наявності достатніх підстав.

При цьому в апеляційній скарзі представник ТОВ «Миропільська фабрика паперу» просив розглядати провадження за його відсутності.

Прокурор під час апеляційного розгляду провадження заперечив проти апеляційної скарги. Вказав, що вказані пристрої є предметом кримінального правопорушення, їх зберігання на підприємстві без ліцензії є протиправними діями, передбаченими диспозицією ч.1 ст. 265 КК України , в даний момент призначена експертиза вказаних пристроїв з метою перевірки обставин вчинення кримінального правопопрушення.

Заслухавши доповідьсудді, доводи та пояснення прокурора, врахувавши клопотання представника ТОВ «Миропільська фабрика паперу» про розгляд провадження за його відсутності, перевіривши ухвалу слідчого судді в межах ст.404 КПК України та дослідивши матеріали клопотання та апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

У відповідності до ч.2 ст.170 КПК України - слідчий суддя або суд під час судового провадження накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у частині другій статті 167 цього Кодексу.

Арешт майна допускається з метою забезпечення:

1)збереження речових доказів;

2)спеціальної конфіскації;

3)конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4)відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою.

При цьому відповідно до положень ч.2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:

1) правову підставу для арешту майна;

2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);

4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;

6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Слідчий суддя, розглядаючи клопотання слідчого про арешт майна, на думку колегії суддів зазначених вимог закону дотримався та ухвалив законне і обгрунтоване рішення про задоволення клопотання слідчого, і доводи апеляційної скарги зазначених висновків слідчого судді не спростовують.

Так з доданих до клопотання слідчого матеріалів вбачається, що в проваджені СУ ГУНП в Житомирській області перебувають матеріали кримінального проваджені №42020060000000107 від 09.12.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченої ч. 1 ст.265 КК України за обставин, зазначених в клопотанні слідчого та в даній ухвалі.

Розслідуванням вчиненого кримінального правопорушення встановлено, що майно, яке вилучено під час зазначеного TOB «Миропільська фабрика паперу», а саме два пристрої Роботрон SM24-024» є речовими доказами в даному кримінальному провадженні, які можуть містити інформацію про обставини, що мають значення для даного кримінального провадження та які можуть бути використані як доказ. Крім того, з метою збереження речових доказів і недопущення їх втрати, у слідства виникла необхідність у накладені арешту на перераховане майно.

Враховуючи обставини кримінального провадження, пояснення слідчого щодо мети та підстав застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, що вилучені речі можливо використати як речові докази у кримінальному провадженні та у випадку не накладення на них арешту можуть бути негативні наслідки, а також З метою встановлення істини у кримінальному провадженні та збереження вище вказаних речей, слідчий судця вважає за необхідне задовольнити клопотання, тому слідчий суддя обгрунтовано прийшов до висновку про доцільність на даній стадії досудового розслідування забезпечення його шляхом накладення арешту на два пристрої «Роботрон SM24-024», з чим також погоджується колегія суддів апеляційного суду.

Твердження апелянта, що вказані пристрої не використовуються підприємством, тому відсутні підстави накладення арешту на них наразі є передчасними та підлягають перевірці в ході досудового розслідування провадження.

Доводи апеляційної скарги про те, що слідчий не обгрунтував необхідність арешту такого майна та не довів наявність ризиків, передбачених ст.170 КПК України, не навів розумних підозр вважати, що вилучене майно має відношення до кримінального провадження, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду провадження та спростовуються матеріалами провадження. Посилання апелянта на те, що підприємство на час проведення обшуку та вилучення пристроїв не працювало, а тому пристрої не використовувалися, є неспроможними, оскільки диспозиція ч.1 ст. 265 КК україни передбачає не тільки використання, а й зберігання радіоактивних матеріалів (ДІВ) без передбаченого законом дозволу.

Всі доводи щодо обов`язковості ліцензування, наявності в вилучених пристроях відповідного випромінювання, наявності складу даного кримінального правопорушення в діях посадових осіб товариства підлягають перевірці та встановленню в ході досудового розслідування кримінального провадження, в тому числі і шляхом дослідження вилучених пристроїв як можливих речових доказів в кримінальному провадженні.

При цьому слідчий суддя в межах розгляду даного клопотання про арешт вилучених пристроїв позбавлений можливості та повноважень встановлювати та перевіряти ті обставини, які повинні бути встановлені органом досудового розслідування. З доводами, наведеними в апеляційній скарзі, представнику товариства доцільно звернутися до органу досудового розслідування даного кримінального провадження.

А тому відповідно до наведених вище обставин та положень КПК України рішення слідчого судді про необхідність арешту вилучених пристроїв є цілком обгрунтованим з огляду також на стадію досудового розслідування. При цьому особа, в якої зазначене майно вилучено, не позбавлена права звернутися до слідчого судді про скасування накладеного арешту у разі наявності підстав, передбачених ст. 174 КПК України

Керуючись ст. ст. 404, 407, 422 КПК України колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу представника власника майна ТОВ «Миропільська фабрика паперу» - адвоката ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Корольовського районного суду м.Житомира від 26 лютого 2021 року про накладення арешту на майно, - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді: