Постанова від 30.03.2021 по справі 916/2560/20

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2021 року м. ОдесаСправа № 916/2560/20 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Богатиря К.В.

суддів : Бєляновського В.В., Філінюка І.Г.

секретар судового засідання Лук`ященко В.Ю.

за участю представників учасників процесу:

Від скаржника - Щелакова К.В., посвідчення № НОМЕР_2, дата видачі: 19.09.18;

Від відповідача - Марченко Д.В., паспорт серія № НОМЕР_1 , дата видачі: 16.10.14;

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансмет Юг"

на рішення Господарського суду Одеської області від 13.01.2021 (суддя суду першої інстанції Малярчук І.А., дата і місце постановлення рішення: 13.01.2021 (повний текст складено та підписано 13.01.2021), м. Одеса, просп. Шевченко, 29, Господарський суд Одеської області)

по справі № 916/2560/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансмет Юг"

до Державного підприємства "Морський торговельний порт "Чорноморськ"

про стягнення 648 880,66грн.,

ВСТАНОВИВ

01.09.2020 за вх.№2650/20 до Господарського суду Одеської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Трансмет Юг до Державного підприємства Морський торговельний порт Чорноморськ про стягнення 1262939,49 грн. із яких: 162276 грн. забезпечення виконання договору № 19/54-Т від 25.07.2019, 5175 грн. три проценти річних за неповернення суми забезпечення виконання договору №19/54-Т від 25.07.2019, 3916,72 грн. інфляційні втрати від суми забезпечення виконання договору №19/54-Т від 25.07.2019; 134999,73 грн. забезпечення виконання договору №19/61-Т від 30.07.2019, 4017 грн. три проценти річних за неповернення суми забезпечення виконання договору №19/61-Т від 30.07.2019, 3674,38 грн. інфляційні втрати від суми забезпечення виконання договору №19/61-Т від 30.07.2019, 903829,85 грн. основного боргу за поставлений товар по договору №19/61-Т від 30.07.2019, 22974 грн. три проценти річних від суми основного боргу за договором №19/61-Т від 30.07.2019, 11663,55 грн. інфляційних втрат від суми основного боргу за договором №19/61-Т від 30.07.2019; 9861,25 грн. основного боргу за поставлений товар по рахунку №6342 від 01.08.2019, 314 грн. три проценти річних від суми основного боргу по рахунку №6342 від 01.08.2019, 238,01 грн. інфляційних втрат від суми основного боргу по рахунку №6342 від 01.08.2019.

18.11.2020 за вх.№30827/20 до Господарського суду Одеської області від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, де виклав позовні вимоги у наступному змісті: про стягнення основного боргу за поставлений товар по договору № 19/61-Т від 30.07.2019 в розмірі 603829,85 грн., 3% річних від суми основного боргу за договором №19/61-Т від 30.07.2019 у розмірі 22974 грн., інфляційних втрат від суми основного боргу за договором №19/61-Т від 30.07.2019 в розмірі 11663,55 грн., основного боргу за поставлений товар по рахунку №6342 від 01.08.2019 в розмірі 9861,25 грн., 3% річних від суми основного боргу по рахунку №6342 від 01.08.2019 в розмірі 314 грн., інфляційних втрат від суми основного боргу по рахунку №6342 від 01.08.2019 в розмірі 238,01 грн.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 13.01.2021 задоволено частково позов Товариства з обмеженою відповідальністю Трансмет Юг до Державного підприємства Морський торговельний порт Чорноморськ про стягнення 648880,66грн.; стягнуто з Державного підприємства Морський торговельний порт Чорноморськ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Трансмет Юг 41050,85 грн. основного боргу за поставлений товар по договору № 19/61-Т від 30.07.2019, 9506,10 грн. 3% річних від суми основного боргу за договором №19/61-Т від 30.07.2019, 4212,90 грн. інфляційних втрат від суми основного боргу за договором №19/61-Т від 30.07.2019, 821,55 грн. судового збору; відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю Трансмет Юг у задоволенні решти частини заявлених позовних вимог.

Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції керувався тим, що відповідач не виконав свої зобов`язання по сплаті основного боргу за поставлений товар по договору № 19/61-Т від 30.07.2019 на суму 41050,85 грн.

Суд першої інстанції вказав, що додані позивачем видаткові накладні №0000-008974 від 27.08.2019 на суму 551139грн., №0000-008975 від 27.08.2019 підписані невідомою особою без зазначення її прізвища та подання доказів наявності у особи, що підписала видаткові накладні, відповідного уповноваження на їх підписання. Зразок підпису довіреної особи відповідача - Марченка Д.А., що міститься в довіреностях №91 від 27.08.2019р., №90 від 27.08.2019р., візуально не співпадає із підписом, проставленим невідомою особою у накладних №0000-008974, №0000-008975. З огляду на це, суд першої інстанції не взяв дані накладні до уваги.

Суд першої інстанції зазначив, що позовна вимога про стягнення з відповідача 9861,25грн. заборгованості за рахунком №6342 від 01.08.2019 не підлягає судом задоволенню у повному обсязі, оскільки Законом України Про публічні закупівлі , не передбачено закупівлю державним підприємством товарів у позадоговірний спосіб.

Частково задовольняючи вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних втрат, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем було невірно визначено базу для нарахування даних втрат та допущено арифметичні помилки.

До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансмет Юг" на рішення Господарського суду Одеської області від 13.01.2021 по справі №916/2560/20.

Апелянт вказав, що рішення Господарського суду Одеської області від 13.01.2021 є необґрунтованим, судом першої інстанції порушено норми процесуального та матеріального права, недоведені обставини справи, які суд визнав встановленими, висновки суду не відповідають обставинам справи, надана неправильна оцінка доказам.

Апелянт зазначив, що товар за видатковою накладною №0000-008975 від 27.08.2019 на суму 11640 грн., яка не була взята судом першої інстанції до уваги, був не тільки прийнятий Відповідачем без зауважень, але і оплачений 11.12.2019 року, що підтверджується випискою банку від 11.12.2019 року, яка наявна у матеріалах справи.

Апелянт також звертає увагу, що підпис Марченко Д.А. візуально відрізняється на всіх наданих до суду документах та це не може слугувати підставою для визнання їх неналежними доказами.

Апелянт вказав, що судом першої інстанції не враховано, що між TOB ТРАНСМЕТ ЮГ (Постачальник) та ДП МТП ЧОРНОМОРСЬК (Покупець) шляхом виставлення рахунку № 6342 від 01.08.2019 був укладений договір поставки. Відповідно до видаткової накладної № 0000-008357 від 08.08.2019 рік та товарно-транспортної накладної N 008357 від 08.08.2019 Покупець отримав 08.08.2019 товар на загальну суму 9861,25 грн.

Позивач також зазначив, що судом першої інстанції не було надано належну оцінку наданим до суду актам звірки та податковим накладним.

Апелянт просить скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 13.01.2021 по справі № 916/2560/20 у частині відмови у задоволенні решти позовних вимог та ухвалити нове рішення, яким задовольнити Позовні вимоги ТОВ "Трансмет ЮГ" у повному обсязі.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 916/2560/20 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Богатир К.В., судді - Бєляновський В.В., Філінюк І.Г., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.02.2021.

На момент надходження апеляційної скарги, матеріали справи № 916/2560/20 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду не надходили.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.02.2021 відкладено вирішення питання про можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансмет Юг" на рішення Господарського суду Одеської області від 13.01.2021 по справі №916/2560/20 до надходження матеріалів справи на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду; доручено Господарському суду Одеської області невідкладно надіслати матеріали справи № 916/2560/20 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.

15.02.2021 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №916/2560/20.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.02.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансмет Юг" на рішення Господарського суду Одеської області від 13.01.2021 по справі №916/2560/20; встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, а також будь-яких заяв чи клопотань з процесуальних питань до 22.03.2021. Відповідно до ч. 4 ст. 263 ГПК України до відзиву додаються докази надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи; призначено справу № 916/2560/20 до розгляду на 30 березня 2021 о 16:00; встановлено, що засідання відбудеться у приміщенні Південно-західного апеляційного господарського суду за адресою: м. Одеса, пр. Шевченка, 29, зал судових засідань № 7, 3-ій поверх; явка представників учасників справи не визнавалася обов`язковою; роз`яснено учасникам судового провадження їх право подавати до суду заяви про розгляд справ у їхній відсутності за наявними в справі матеріалами.

24.03.2021 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Державного підприємства "Морський торговельний порт "Чорноморськ" надійшов відзив на апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансмет Юг" на рішення Господарського суду Одеської області від 13.01.2021 по справі №916/2560/20.

ДП МТП Чорноморськ вважає апеляційну скаргу ТОВ Трансмет Юг необгрунтованою та безпідставною.

Відповідач вказав, що твердження апелянта про те, що підпис Марченко Д.А. у видаткових накладних, довіреностях, товарно-транспортних накладних, за якими був поставлений та оплачений товар, скрізь візуально дещо відрізняється, є особистими міркуваннями та припущеннями Позивача, на яких не може ґрунтуватися доказування.

Відповідач також вказав, що доводи апелянта щодо необхідності встановлення факту поставки товару за видатковими накладними №0000-008974 від 27.08.2019р., №0000- 008975 від 27.08.2019р. на підставі дослідження та оцінки таких доказів як довіреність №76 від 07.08.2019р., ТТН №008355 від 08.08.2019р., видаткова накладна №0000-008355 від 08.08.2019 є безпідставними, необгрунтованими та такими, що не узгоджуються з приписами господарського процесуального законодавства стосовно допустимості доказів.

Відповідач зазначає, що податкові накладні не є первинними документами в розумінні статті 9 ЗУ Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , тому не можуть підтверджувати факт здійснення господарської операції.

Керуючись викладеним вище, відповідач просить апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Трансмет Юг на рішення Господарського суду Одеської області від 13 січня 2021 року по справі № 916/2560/20 залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Одеської області від 13 січня 2021 року по справі № 916/2560/20 залишити без змін.

30.03.2021 у судовому засіданні прийняли участь представники сторін по справі: від позивача - Щелакова К.В., від відповідача Марченко Д.В.

Оскільки представники обох сторін з`явилися у судове засідання, то на думку колегії суддів в даному судовому засіданні повинен відбутися розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансмет Юг" на рішення Господарського суду Одеської області від 13.01.2021 по справі №916/2560/20 по суті, адже у даному випадку ніщо не перешкоджає вирішенню спору та не повинно заважати здійсненню правосуддя у встановлений законом строк.

Фактичні обставини, встановлені судом.

30.07.2019 між ДП МТП Чорноморськ (покупець) та ТОВ Трансмет Юг (постачальник) було укладено договір на закупівлю товарів №19/61-Т, за умовами якого постачальник зобов`язується поставити і передати у власність покупця товари, а покупець зобов`язується прийняти й оплатити товари на умовах, викладених у цьому договорі. Найменування товару: Металопрокат . Предмет закупівлі: код ДК 021:2015 - 14620000-3 - Сплави. Ціна за одиницю товару та його асортимент наведені у специфікації, що є додатком 1 і невід`ємною частиною цього договору (п.п.1.1., 1.1.1., 1.2., 1.3. договору).

Відповідно до п.п.2.1., 2.2., договору №19/61-Т від 30.07.2019. ціна цього договору становить 2249995,50грн. без ПДВ, крім того ПДВ - 449999,10грн., разом 2699994,60грн. з ПДВ. Ціна на товар включає вартість товару з урахуванням усіх податків і зборів, вартість зберігання товару та видачі товару, усіх інших витрат постачальника.

Пунктом 3.1. Договору передбачено, що покупець оплачує вартість товару шляхом здійснення прямого банківського переказу грошових коштів на рахунок постачальника у безготівковій формі на підставі виставленого постачальником рахунку, оформленого відповідно до заявки покупця на поставку конкретної партії товару, зареєстрованої постачальником податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних та виданої в установленому законодавством порядку покупцю, протягом 60 банківських днів з моменту поставки конкретної партії товару та отримання від постачальника належним чином оформленого рахунку.

Відповідно до п. 4.1. договору, умови поставки товару викладені сторонами у цьому договорі відповідно до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів Інкотермс 2010 з урахуванням положень цього договору.

Пунктом 4.2. Договору передбачено, що поставка товару здійснюється автомобільним транспортом на умовах DDP - склад покупця, визначений у заявках покупця.

Відповідно до п. 4.3. договору, поставка товару здійснюється партіями та відповідно до письмових заявок покупця, в яких покупець зазначає найменування та кількість товару.

Пункт 4.4. Договору передбачає, що заявка покупця на поставку конкретної партії товару складається письмово у двох екземплярах, один з яких надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення, або засобами факсимільного зв`язку, або надається власноруч постачальнику, а інший екземпляр заявки залишається у покупця. Постачальник, отримавши заявку, протягом дня погоджує її, і якщо постачальник не направить покупцю свої зауваження протягом того ж дня, заявка вважається прийнятою постачальником до виконання. Постачальник протягом 5 (п`яти) календарних днів з дня отримання заявки покупця на поставку конкретної партії товару поставляє покупцю конкретну партію товару відповідно до заявки. Моментом поставки товару вважається момент одержання товару покупцем з підписанням товарно-транспортних накладних та видаткових накладних на складі покупця. Постачальник несе ризик пошкодження або знищення товару до моменту поставки його покупцю.

Пунктом 4.5 Договору визначено, що при передачі товару постачальник надає покупцю: рахунок-фактуру, товарно-транспортну накладну, видаткову накладну та документи, які підтверджують якість товару. Невідповідність зазначених документів вимогам чинних нормативно-правових актів є підставою для відмови покупця від прийняття товару без відповідальності за такі дії. При цьому товар вважається непоставленим (п.п.4.1., 4.2., 4.3., 4.4., 4.5. договору №19/61-Т від 30.07.2019).

За умовами п.9.1. договору №19/61-Т від 30.07.2019 він набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2019, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором.

Сторонами до договору №19/61-Т від 30.07.2019 було підписано додаток №1 специфікацію на поставку товару на загальну суму 2 699 994,60 грн.

На поставку товарів за договором №19/61-Т від 30.07.2019 відповідачем було оформлено заявки №1006/04-07 від 05.08.2019, №1035/04-07 від 13.08.2019, №8861/04-07 від 23.08.2019, №8871/04-07 від 23.08.2019.

На підтвердження здійснення фактичної поставки товару за договором №19/61-Т від 30.07.2019 позивачем на користь відповідача до справи подано:

1) видаткова накладна №0000-008355 від 08.08.2019 на суму 483809,70грн., товарно-транспортна накладна №008355 від 08.08.2019 на суму 483809,70грн., довіреність №76 від 07.08.2019.

2) видаткова накладна №0000-008689 від 19.08.2019 на суму 352690,85грн., товарно-транспортна накладна №008689 від 19.08.2019 на суму 352690,85грн., довіреність №80 від 19.08.2019

3) видаткова накладна №0000-008974 від 27.08.2019 на суму 551139грн., товарно-транспортна накладна №008974 від 27.08.2020 на суму 551139грн., довіреність №90 від 27.08.2019.

4) видаткова накладна №0000-008975 від 27.08.2019 на суму 11640грн., товарно-транспортна накладна №008975 від 27.08.2019 на суму 11640 грн., довіреність №91 від 27.08.2019.

У акті звірки взаємних розрахунків за період з 01.07.2019 по 25.10.2019 по договору №19/61-Т від 30.07.2019 зазначено, що заборгованість ДП МТП Чорноморськ перед ТОВ Трансмет Юг складає 1399279,55грн.

Претензію №14/11-01 від 14.11.2019 щодо сплати заборгованості по договору №19/61-Т позивачем було надіслано відповідачу 14.11.2019, про що свідчать фіскальний чек та опис вкладення у цінний лист від 14.11.2019.

Відповідачем за вказаними вище накладними здійснено оплату на загальну суму 795449,70грн., а саме платежами від 11.12.2019 на суму 11640грн., від 11.12.2019 на суму 483809,70 грн., від 20.08.2020 на суму 300000грн.

Таким чином, відповідачем було не сплачено поставлений по договору №19/61-Т товар на загальну суму 603829,85 грн.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що додані позивачем видаткові накладні №0000-008974 від 27.08.2019 на суму 551139грн., №0000-008975 від 27.08.2019 підписані невідомою особою без подання доказів наявності у особи, що підписала видаткові накладні, відповідного уповноваження на їх підписання, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Відповідно до ч.ч.1, 2, ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Відповідно до умов п.4.6. договору №19/61, прийом товару здійснюється покупцем відповідно до Інструкції про порядок прийому продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю, затвердженою постановою Державного арбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965р. №П-6; Інструкції про порядок прийому продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю, затвердженою постановою Державного арбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965 №П-7.

Згідно п.13 Інструкції про порядок прийому продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю, затвердженою постановою Державного арбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965 №П-7, приймання продукції здійснюється уповноваженими особами керівником підприємства-отримувача або його заступником компетентними особами.

За умовами п.2.5. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, повноваження на здійснення господарської операції особи, яка в інтересах юридичної особи або фізичної особи - підприємця одержує основні засоби, запаси, нематеріальні активи, грошові документи, цінні папери та інші товарно-матеріальні цінності згідно з договором, підтверджуються відповідно до законодавства. Такі повноваження можуть бути підтверджені, зокрема, письмовим договором, довіреністю, актом органу юридичної особи тощо.

У даному випадку, на підтвердження поставки товару на суму 551139грн. було надано наступні докази:

- Заявку позивача №8871/04-07 від 23.08.2019, підписану в.о. заступника директора з МТПтаЗ, Ю.В. Філіповим.

- видаткову накладну №0000-008974 від 27.08.2019 на суму 551139грн.,

- товарно-транспортну накладну №008974 від 27.08.2020 на суму 551139грн.

- довіреність №90 від 27.08.2019, якою уповноважено Марченко Д.А. на отримання від ТОВ Трансмет-Юг цінностей за рахунком № 6959 від 23.08.20219;

- рахунок № 6959 від 23.08.20219 на суму 551139грн.

На підтвердження поставки товару на суму 11640грн. було надано наступні докази:

- Заявку позивача №8861/04-07 від 23.08.2019, підписану в.о. заступника директора з МТПтаЗ, Ю.В. Філіповим.

- видаткову накладну №0000-008975 від 27.08.2019 на суму 11640грн.,

- товарно-транспортну накладну №008975 від 27.08.2020 на суму 11640грн.

- довіреність №91 від 27.08.2019, якою уповноважено Марченко Д.А. на отримання від ТОВ Трансмет-Юг цінностей за рахунком № 6982 від 23.08.20219;

- рахунок № 6982 від 23.08.20219 на суму 11640грн.

На видаткових накладних №0000-008974 від 27.08.2019 на суму 551139грн та №0000-008975 від 27.08.2019 на суму 11640грн. дійсно міститься підпис особи, яка отримала товар без зазначення її прізвища.

Однак, на товарно-транспортних накладних №0000-008974 від 27.08.2019 на суму 551139грн та №0000-008975 від 27.08.2019 на суму 11640грн. міститься підпис відповідальної особи вантажоодержувача та печатка відділу матеріально-технічного забезпечення Державного підприємства "Морський торговельний порт "Чорноморськ".

У даному випадку, колегія суддів вважає, що відсутність зазначення прізвища особи, яка фактично підписала як видаткові, так і товарно-транспортні накладні від 27.08.2019 на суму 551139грн. та від 27.08.2019 на суму 11640грн. від імені відповідача не може визнаватися істотним недоліком первинних документів, оскільки ідентифікувати особу можливо за її підписом, а також підписи були скріплені печаткою відділу матеріально-технічного забезпечення Державного підприємства "Морський торговельний порт "Чорноморськ".

З 21 лютого 2011 року (дата набрання наказом МВС від 11.01.2011 № 5 чинності), скасована видача дозволів на виготовлення печаток і контроль над виготовленням круглих печаток з боку дозвільної системи МВС. Підтвердження законності виготовлення печаток і відповідальність за їх використання тепер покладена на власників печаток - керівників підприємств, приватних підприємців, нотаріусів, лікарів, адвокатів та інших відповідальних осіб

За таких обставин, відповідач, як юридична особа, яка замовила та отримала в користування в установленому законом порядку печатку, несе повну відповідальність за законність використання такої печатки.

Доказів незаконного використання печаток, проведення службового розслідування за фактом незаконного використання печатки, викрадення, втрати або іншого вибуття печатки з володіння відповідача, а також доказів звернення до правоохоронних органів за фактом викрадення, втрати чи незаконного використання печатки відповідачем ані до суду першої інстанції, ані до апеляційного господарського суду не було надано.

Будь-які заяви з приводу недійсності печатки, якою завірені підписи представника відповідача на вказаних ТТН, від представників відповідача у судових засіданнях не надходили, експертне дослідження вказаної печатки не проводилося у зв`язку із відсутністю для цього підстав. Тобто дійсність вказаної печатки під сумнів жодна із сторін не ставила.

Таким чином, суд першої інстанції не прийняв до уваги, що видаткові накладні №0000-008974 від 27.08.2019 на суму 551139грн та №0000-008975 від 27.08.2019 на суму 11640грн. та товарно-транспортні накладні №008974 від 27.08.2019 на суму 551139грн та №008975 від 27.08.2019 на суму 11640грн., оцінюючи їх як докази у сукупності, є належним доказом поставки товару на умовах договору №19/61-Т від 30.07.2019.

Окрім того, колегія суддів зазначає, що рахунок № 6982 від 23.08.20219 на суму 11640грн., виставлений на підставі спірної видаткової накладної №0000-008975 від 27.08.2019 на суму 11640грн. був фактично оплачений відповідачем, що підтверджується матеріалами справи (т. 1 а.с. 80).

Вказана обставина додатково підтверджує поставку товару за видатковою накладною №0000-008975 від 27.08.2019 на суму 11640грн.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За змістом ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

У відповідності до ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За умовами ч. 1 ст. 662 та ст. 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 664 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За приписами статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За змістом статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У відповідності до частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Спираючись на вище викладене та беручи до уваги п. 3.1 Договору на закупівлю товарів № 19/61-т від 30.07.2019, крайній строк оплати за поставлений товар припадав:

- на 04.11.2019 за видатковою накладною №0000-008355 від 08.08.2019 на суму 483809,70грн. та товарно-транспортно накладною №008355 від 08.08.2019 на суму 483809,70грн.;

- на 14.11.2019 за видатковою накладною №0000-008689 від 19.08.2019 на суму 352690,85грн. та товарно-транспортно накладною №008689 від 19.08.2019 на суму 352690,85грн.;

- на 21.11.2019 за видатковою накладною №0000-008689 від 19.08.2019 на суму 352690,85грн. та товарно-транспортно накладною №008689 від 19.08.2019 на суму 352690,85грн.;

- на 21.11.2019 за видатковою накладною №0000-№008975 від 27.08.2019 на суму 11640 грн. та товарно-транспортно накладною №008975 від 27.08.2019 на суму 11640 грн.

Як було зазначено вище, відповідачем за вказаними вище накладними частково виконано свої зобов`язання та здійснено оплату на загальну суму 795449,70грн., а саме платежами від 11.12.2019 на суму 11640грн., від 11.12.2019 на суму 483809,70 грн., від 20.08.2020 на суму 300000грн.

Відповідно до частини 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання. Відповідно до частин 3 та 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

За таких обставин обов`язок доведення факту належної оплати за отриманий товар закон покладає на покупця.

Відповідач не надав суду першої інстанції належні докази, які свідчать про виконання ним своїх зобов`язань у повному обсязі та про відсутність заборгованості перед кредитором за договірними зобов`язаннями.

Враховуючи всі вищевикладені товарно-транспортні накладні та видаткові накладні, здійсненні відповідачем проплати, сума простроченого боргу відповідача за поставлений за Договором на закупівлю товарів № 19/61-т від 30.07.2019 товар становила:

- станом на 05.11.2019 - 483 806,70 грн.;

- станом на 14.11.2019 - 836 500,55 грн.;

- станом на 21.11.2019 - 1 399 279,55 грн.;

- станом на 11.12.2019 - 903 829,85 грн.;

- станом на 20.08.2020 та до теперішнього часу - 603 829,85 грн.

З огляду на викладене вище, колегія суддів вважає, що відповідачем були порушені норми та приписи чинного законодавства в частині своєчасності оплати за поставлений товар за Договором на закупівлю товарів № 19/61-т від 30.07.2019 на суму 603 829,85 грн., тому позов в частині стягнення основної заборгованості за Договором на закупівлю товарів № 19/61-т від 30.07.2019 в загальному розмірі 603 829,85 грн. підлягає задоволенню.

Керуючись наведеними вище обставинами, колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду Одеської області від 13.01.2021 по справі №916/2560/20 необхідно скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення основного боргу за поставлений товар по договору № 19/61-Т від 30.07.2019 на суму 562 779,00 грн.

Щодо заявлених до стягнення сум інфляційних втрат у сумі 11663,55 грн. та процентів річних у сумі 22974,00 грн. від суми основного боргу за договором №19/61-Т від 30.07.2019, колегія суддів зазначає наступне.

За приписами ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом першої інстанції було невірно розраховано дані суми, оскільки було помилково занижена сума основного боргу, на який необхідно нараховувати 3 % річних та інфляційні втрати.

Колегія суду, перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, наданий позивачем, встановила, що він є хибним, оскільки було невірно визначено період прострочення та базу для нарахування 3% річних та інфляційних втрат.

Колегія суддів здійснила власний розрахунок 3% річних:

Сума боргу, грн.Період розрахункуК-сть днів простроченняРозрахунокСума 3 % річних 483 806,70 05.11.2019-13.11.2019 9 днів 483 806,70 грн. : 365 днів х 9 днів х 3 % = 357,88 грн. 357,88 грн. 836 500,55 14.11.2019-20.11.2019 7 днів 836 500,55 грн. : 365 днів х 7 днів х 3 % = 481,27 грн. 481,27 грн. 1 399 279,55 21.11.2019-10.12.2019 20 днів 1 399 279,55 грн. : 365 днів х 20 днів х 3 % = 2300,18 грн. 2300,18 грн. 903 829,85 11.12.2019-31.12.2019 21 день 903 829, 85 грн. : 365 днів х 21 день х 3 % = 1560,03 грн. 1560,03 грн. 903 829,85 01.01.2020-19.08.2020 232 дні 903 829, 85 грн. : 366 дні х 232 дні х 3 % = 17 187,58 грн. 17 187,58 грн. 603 829,85 20.08.2020-31.08.2020 12 днів 603 829,85 грн. : 366 дні х 12 днів х 3 % = 593,93 грн. 593,93 грн. Загальна сума 3 % річних 22 480,87 грн. Таким чином, колегія суддів встановила, що сума 3% річних від суми основного боргу за договором №19/61-Т від 30.07.2019, що підлягає стягненню з відповідача становить, 22 480,87 грн.

Окрім того, колегія суддів здійснила власний розрахунок інфляційних втрат:

Сума боргу, грн.Період розрахункуСукупний індекс інфляціїРозрахунокСума втрат від інфляції 836 500,55Листопад 2019 року 1,001 (836 500,55грн. х 1,001) - 836 500,55 грн. = 836,50 грн. 836,50 грн. 903 829,85Листопад 2019 року - серпень 2020 року 1,0099 (903 829,85 грн. х 1,0099) - 903 829,85 грн. = 8947,92 грн. 8947,92 грн. Загальна сума втрат від інфляції 9 784,42 грн. Таким чином, колегія суддів встановила, що сума втрат від інфляції від суми основного боргу за договором №19/61-Т від 30.07.2019, що підлягає стягненню з відповідача, становить 9 784,42 грн.

З огляду на викладене вище, рішення Господарського суду Одеської області від 13.01.2021 по справі №916/2560/20, підлягає скасуванню в частині: відмови у стягненні втрат від інфляції від суми основного боргу за договором №19/61-Т від 30.07.2019 у розмірі 5 571,52 грн. та відмови у стягненні 3 % річних від суми основного боргу за договором №19/61-Т від 30.07.2019 у розмірі 12 974,77 грн., а апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Також позивачем було виставлено відповідачу рахунок до сплати №6342 від 01.08.2019 на суму 9861,25грн. У вказаному рахунку зазначено наступне: Договір (Номер і дата співпадають з номером рахунку)… …Оплата даного рахунку або отримання товару підтверджує згоду з умовами поставки товару. Рахунок має бути оплачений на протязі 1 (одного) банківського дня з моменту одержання його покупцем. Повідомлення про сплату є обов`язковим, в іншому випадку не гарантується наявність товару на складі. Товар відпускається за фактом надходження коштів на п/р постачальника, самовивозом, при наявності довіреності та посвідчення особи. У разі отримання покупцем товару до зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника, покупець вважається таким, що прострочив оплату товару з 16.00 годин наступного банківського дня, після виставлення даного рахунку… .

За видатковою накладною №0000-008357 від 08.08.2019, ТТН №008357 від 08.08.2019 позивачем було поставлено відповідачу товар на суму 9861,25грн. згідно довіреності №75 від 07.08.2019. У вказаній видатковій накладній зазначено, що товар постачається згідно рахунку, без зазначення дати та номеру рахунку.

Будь-які докази про укладання між позивачем та відповідачем договору про закупівлю за результатами проведення процедури закупівлі, до суду не надано.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про публічні закупівлі :

- договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару;

- замовники - суб`єкти, визначені згідно із статтею 2 цього Закону, які здійснюють закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до цього Закону;

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 2 Закону України Про публічні закупівлі до замовників, які здійснюють закупівлі відповідно до цього Закону, належать юридичні особи та/або суб`єкти господарювання, які здійснюють діяльність в одній або декількох окремих сферах господарювання, визначених частиною другою цієї статті.

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 2 Закону України Про публічні закупівлі для цілей пункту 4 частини першої цієї статті діяльність в окремих сферах господарювання - діяльність, що здійснюється в одній або декількох із таких сфер, зокрема, надання послуг автостанцій, портів , аеропортів, послуг з аеронавігаційного обслуговування польотів повітряних суден.

З огляду на викладене вище, колегія суддів дійшла висновку, що Державне підприємство "Морський торговельний порт "Чорноморськ" у даному випадку є замовником, який здійснює закупівлю відповідно до Закону України Про публічні закупівлі .

Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону України Про публічні закупівлі у разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких не перевищує 50 тисяч гривень, замовник повинен дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель та може використовувати електронну систему закупівель, у тому числі електронні каталоги для закупівлі товарів. У разі здійснення таких закупівель без використання електронної системи закупівель замовник обов`язково оприлюднює в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель.

Частиною 4 статті 3 Закону України Про публічні закупівлі встановлено відносини, пов`язані із сферою публічних закупівель, регулюється виключно цим Законом і не можуть регулюватися іншими законами, крім випадків, встановлених цим Законом.

Відповідно до ст. 5 Закону України Про публічні закупівлі закупівлі здійснюються за такими принципами: 1) добросовісна конкуренція серед учасників; 2) максимальна економія, ефективність та пропорційність; 3) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; 4) недискримінація учасників та рівне ставлення до них; 5) об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; 6) запобігання корупційним діям і зловживанням. Учасники (резиденти та нерезиденти) всіх форм власності та організаційно-правових форм беруть участь у процедурах закупівель/спрощених закупівлях на рівних умовах. Замовники забезпечують вільний доступ усіх учасників до інформації про закупівлю, передбаченої цим Законом. Замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 43 Закону України Про публічні закупівлі договір про закупівлю є нікчемним у разі якщо замовник уклав договір про закупівлю до/без проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі згідно з вимогами цього Закону.

З огляду на викладене вище, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що положеннями ЗУ Про публічні закупівлі , не передбачено закупівлю державним підприємством товарів у позадоговірний спосіб.

Окрім того, видаткова накладна №0000-008357 від 08.08.2019, ТТН №008357 від 08.08.2019, підписані Марченком Д.А. з боку порту без належних на то його повноважень, оскільки у довіреності №75 від 07.08.2019, виданій на ім`я Марченка Д.А. для здійснення даного правочину, не міститься підпису директора відповідача.

Тому, у даному випадку, даний правочин є нікчемним, а позовна вимога позивача про стягнення з відповідача 9861,25грн. заборгованості за рахунком №6342 від 01.08.2019 та 314грн. 3% річних та 238,01грн. інфляційних втрат від суми основного боргу по рахунку №6342 від 01.08.2019 не підлягає судом задоволенню у повному обсязі.

З огляду на викладене вище, рішення суду першої інстанції в частині відмови у стягненні з відповідача 9861,25грн. заборгованості за рахунком №6342 від 01.08.2019 та 314грн. 3% річних та 238,01грн. інфляційних втрат від суми основного боргу по рахунку №6342 від 01.08.2019 необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу в цій частині залишити без задоволення.

Висновки апеляційного господарського суду.

Стаття 277 ГПК України встановлює підстави для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення.

1. Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

У даному випадку господарський суд неправильно застосував норми матеріального права, неповністю з`ясував обставини, що мають значення для справи, тому апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення Господарського суду Одеської області від 13.01.2021 по справі №916/2560/20 підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про часткове задоволення позову.

Щодо розподілу витрат на сплату судового збору колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно по п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно до задоволених вимог.

Загальна сума заявлених позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Трансмет Юг становить 648 880,66 грн., сума задоволених апеляційним господарським судом позовних вимог становить 636 095,14 грн. Таким чином позовні вимоги було задоволено на 98,02%, тобто 98,02% витрат на сплату судового збору за подачу позовної заяви покладається на відповідача, а 1,98 % на позивача.

Щодо розподілу витрат на сплату судового збору за подачу апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне. У зв`язку з тим, що позовні вимоги було задоволено на 98,02%, то 98,02% витрат на сплату судового збору за подачу апеляційної скарги покладаються на відповідача, а 1,98 % на позивача.

Керуючись статтями 269-271, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Трансмет Юг задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Одеської області від 13.01.2021 по справі №916/2560/20 скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення основного боргу за поставлений товар по договору № 19/61-Т від 30.07.2019 (видаткова накладна 0000-008974 від 27.08.2019 на суму 551 139,00 грн. та видаткова накладна 0000-008975 від 27.08.2019 на суму 11 640,00 грн.), нарахованих сум трьох відсотків річних та інфляційних втрат на даний основний борг.

Прийняти нове рішення, яке викласти в наступній редакції:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Трансмет Юг до Державного підприємства Морський торговельний порт Чорноморськ про стягнення 648880,66 грн. задовольнити частково.

2.Стягнути з Державного підприємства Морський торговельний порт Чорноморськ (68001, Одеська область, м. Чорноморськ, вул.Праці, 6, код ЄДРПОУ 01125672) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Трансмет Юг (65003, м.Одеса, вул. Чорноморського козацтва, 115; код ЄДРПОУ 41696109) 603 829,55 грн. основного боргу за поставлений товар по договору № 19/61-Т від 30.07.2019, 22 480,87 грн. 3% річних від суми основного боргу за договором №19/61-Т від 30.07.2019, 9 784,42 грн. інфляційних втрат від суми основного боргу за договором №19/61-Т від 30.07.2019р., 9 541,42 грн. витрат по сплаті судового збору за подачу позовної заяви.

3. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю Трансмет Юг у задоволенні решти позовних вимог.

Стягнути з Державного підприємства Морський торговельний порт Чорноморськ (68001, Одеська область, м. Чорноморськ, вул.Праці, 6, код ЄДРПОУ 01125672) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Трансмет Юг (65003, м.Одеса, вул. Чорноморського козацтва, 115; код ЄДРПОУ 41696109) 14 312,14 грн. витрат по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги.

Зобов`язати Господарський суд Одеської області видати накази з дотриманням Закону України Про виконавче провадження щодо вимог до виконавчого документа.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках і строки, передбачені ст.ст. 287, 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено та підписано 05.04.2021.

Головуючий К.В. Богатир

Судді: В.В. Бєляновський

І.Г. Філінюк