Ухвала

від 06.04.2021 по справі 913/302/20

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

УХВАЛА

06 квітня 2021 року Справа № 913/302/20

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Пуль О.А., суддя Тарасова І.В., суддя Фоміна В.О.;

за участі секретаря судового засідання Крупи О.О.,

розглянувши у приміщенні Східного апеляційного господарського суду заяву (вх.№3872) представника фізичної особи-підприємця Прятченко Тетяни Вікторівни, адвоката Овчаренко Є.В., про відвід колегії суддів Східного апеляційного господарського суду у складі: судді Пуль О.А., судді Тарасової І.В., судді Фоміної В.О., при розгляді апеляційної скарги фізичної особи-підприємця Прядченко Тетяни Вікторівни (вх.№281Л/2) на рішення господарського суду Луганської області від 09.12.2020 у справі №913/302/20 (провадження №34/913/302/20) (повний текст рішення складено 18.12.2020 у приміщенні господарського суду Луганської області суддею Івановим А.В.),

за позовом фізичної особи-підприємця Прядченко Тетяни Вікторівни, м.Рубіжне Луганської області,

до Дочірнього підприємства "Рубіжанський ринок" Луганської обласної спілки споживчих товариств, м. Рубіжне Луганської області,

третя особа , яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Рубіжанська міська рада Луганської області, м.Рубіжне Луганської області,

про визнання договору недійсним,-

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Луганської області від 09.12.2020 у задоволенні позову відмовлено повністю. Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви в сумі 2102,00 грн та судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 2102,00 грн покладено на позивача.

Позивач з рішенням не погодився та звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм чинного законодавства, просить рішення господарського суду Луганської області від 09.12.2020 у справі №913/302/20 скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги ФОП Прядченко Т.В. задовольнити повністю, а саме: визнати недійсним договір про надання торгівельних місць від 17.01.2018 №141, укладений між ФОП Прядченко Т.В. та Дочірнім підприємством "Рубіжанський ринок" Луганської обласної спілки споживчих товариств, просить здійснити розподіл судових витрат згідно вимог Господарського процесуального кодексу України. Також просить розгляд справи здійснити за участю апелянта - ФОП Прядченко Т.В. та її представника.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 25.01.2021 поновлено ФОП Прядченко Т.В. строк на подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Луганської області від 09.12.2020 у справі №913/302/20. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ФОП Прядченко Т.В. на рішення господарського суду Луганської області від 09.12.2020 у справі №913/302/20. Повідомлено учасників справи про призначення розгляду апеляційної скарги на 25.02.2021 о 10:00 годині. Встановлено учасникам справи п`ятиденний строк з дня отримання даної ухвали для подання відзиву на апеляційну скаргу з доказами його надсилання учасникам справи. Встановлено учасникам справи строк до 15.02.2021 для подання письмових заяв, клопотань тощо. Зобов`язано представника ФО-П Прядченко Т.В. адвоката Овчаренка Є.В. надати оригінал ордеру у дводенний строк з дня отримання цієї ухвали суду. Витребувано у учасників справи оригінали документів для огляду у судовому засіданні, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення і мають значення для справи; витяги з Єдиного держреєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на день розгляду апеляційної скарги.

19.02.2020 від позивача до суду надійшли додаткові пояснення (вх.№2195) у справі.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 22.02.2021 задоволено клопотання представника Прядченко Т.В. адвоката Овчаренка Є.В. про участь у судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду з розгляду справи №913/302/20, яке відбудеться 25.02.2021 о 10:00 годині у режимі відеоконференції. Доручено Рубіжанському міському суду Луганської області забезпечити проведення відеоконференції у справі №913/302/20.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.02.2021 у зв`язку з хворобою судді Білоусової Я.О. для розгляду даної справи визначено склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя-доповідач) Пуль О.А., суддя Тарасова І.В., суддя Фоміна В.О.

Згідно з пунктом 14 ст.32 Господарського процесуального кодексу України у разі зміни складу суду на стадії підготовчого провадження розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. У разі зміни складу суду на стадії розгляду справи по суті суд повторно розпочинає розгляд справи по суті, крім випадку, коли суд ухвалить рішення про повторне проведення підготовчого провадження.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 25.02.2021 розгляд справи відкладено на 01.04.2021 о 10:00 год., про що повідомлено учасників справи.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 29.03.2021 задоволено клопотання представника ФОП Прядченко Т.В., адвоката Овчаренка Є.В., про участь у судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду з розгляду справи №913/302/20, яке відбудеться 01.04.2021 о 10:00 годині у режимі відеоконференції. Доручено Рубіжанському міському суду Луганської області забезпечити проведення відеоконференції у даній справі.

У судовому засіданні 01.04.2021, яке проходило у режимі відеоконференції, представником позивача заявлено усну заяву про відвід колегії суддів у складі: головуючий суддя Пуль О.А., суддя Тарасова І.В., суддя Фоміна В.О. від розгляду даної справи.

З метою надання часу для подання письмової заяви про відвід колегії суддів ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 01.04.2021 розгляд справи відкладено на 21.04.2021 о 10:00 год., про що повідомлено учасників справи.

02.04.2021 до суду електронною поштою від представника ФОП Прядченко Т.В. надійшла заява (вх.№3872) про відвід від розгляду справи №913/302/20 суддів Східного апеляційного господарського суду: суддю Пуль О.А., суддю Тарасову І.В., суддю Фоміну В.О., на підставі пункту 5 частини 1 ст.35, ст.38, ст.39 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку з тим, що у судовому засіданні 01.04.2021 перед колегією суддів порушено питання про необхідність визнання явки відповідача або його представника обов`язковою з метою встановлення дійсних фактичних обставин у справі, які судом першої інстанції не встановлені, а були надумані. У даному випадку, на думку заявника, існує прогалина у цій частині, що потребує встановлення цих обставин судом вже на стадії апеляційного провадження. Колегія суддів, не зберігаючи об`єктивність та не ставлячи за мету всебічне та повне з`ясування фактичних обставин у справі, навмисно вчиняють дії, які перешкоджають це здійснювати стороні позивача на засадах змагальності сторін, тим самим формують відповідачу правову позицію у справі, і моделюють нову ситуацію (обставини), які не були предметом та підставами позову, з одного боку, і запереченнями з іншого. Вказане свідчить про те, що судді є упередженими, розуміючи, що закон та справедливість на стороні позивача, розуміючи, що відповідач неспроможний виконати спірний договір, допомагає відповідачу виправити ситуацію з метою узаконення правовідносин, які мають ознаки фіктивності. Таким чином, колегія суддів навмисно змінює фактичні обставини справи та слідує надуманим (власно чи спільно з відповідачем) лінії поведінки та суду першої інстанції, і там самим факти залишаються без уваги, натомість вигадуються нові обставини, які не входять до предмету доказування у цій справі. У подальшому це призведе до навмисного порушення судом норм процесуального права та неспроможність суддів винести законне та обґрунтоване рішення, оскільки воно буде будуватися не на фактичних обставинах справи, а вигаданих самим судом. Заявник стверджує, що колегія суддів не ставить за головну мету справедливий розгляд справи, що передбачено ст.2 Господарського процесуального кодексу України, і не дотримується об`єктивності, оскільки має упередженість до справи в цілому, та кінцевий результат є прогнозованим. Заявник вважає, що справа вже вирішена судом апеляційної інстанції, без розгляду її по суті, оскільки у Східному апеляційному господарському суді були на розгляді інші справи з аналогічними (тотожними) предметами та підставами позову, в яких апеляційний суд вже сформував відповідну практику їх розгляду та яка, скоріш за все, покладена колегією суддів в основу майбутнього рішення. У силу різних факторів, як суб`єктивних, так і об`єктивних, колегія суддів не зможе докорінно відступити від цієї судової практики, яка створена зазначеним судом, хоча у різному складі суддів. У зв`язку з зазначеним, просить прийняти заяву до розгляду та розглянути її відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України; відвести суддів Східного апеляційного господарського суду Пуль О.А., Тарасову І.В., Фоміну В.О. від розгляду справи №913/302/20.

Згідно з частиною 3 ст.38 Господарського процесуального кодексу України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

За приписами частин 2, 3 ст.39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Питання про відвід вирішується невідкладно (частина 7 ст.39 Господарського процесуального кодексу України).

Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід (частина 8 ст.39 Господарського процесуального кодексу України).

Оскільки заява про відвід складу суду у письмовій формі надійшла до суду 02.04.2021, тобто після судового засідання, дана заява розглядається судом у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Розглянувши заяву представника ФОП Прядченко Т.В., адвоката Овчаренка Є.В., про відвід колегії суддів Східного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Пуль О.А., судді Тарасової І.В., судді Фоміної В.О., суд вважає її необґрунтованою, з огляду на таке.

Інститут відводу (самовідводу) судді від участі у розгляді конкретної справи - це одна із найважливіших гарантій здійснення правосуддя справедливим судом. Він покликаний ліквідувати найменшу підозру у заінтересованості судді в результатах розглянутої справи, навіть, якщо такої заінтересованості немає, бо тут головним є публічний інтерес.

Запровадження законодавцем інституту відводу судді, унормованого положеннями статей 35-40 Господарського процесуального кодексу України, мало на меті у першу чергу уникнення будь-яких ризиків можливості порушення основних засад (принципів) господарського судочинства, якими є: верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; обов`язковість судового рішення; забезпечення права на апеляційний перегляд справи; забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; розумність строків розгляду справи судом; неприпустимість зловживання процесуальними правами; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення, та забезпечення гарантії дотримання декларованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року прав на судовий захист при зверненні особи до суду з метою їх реалізації.

У зв`язку з цим визначено перелік випадків, за наявності яких може виникати можливість порушення наведених принципів та гарантій, які унормовано у статті 35 Господарського процесуального кодексу України.

Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.

За змістом статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 суд у межах своїх повноважень має бути неупередженим. Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб`єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами (рішення Європейського суду з прав людини "Ветштайн проти Швейцарії").

У рішенні Європейського суду з прав людини від 09.11.2009 у справі Білуха проти України зазначено, що у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду . Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного . Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими .

При вирішенні справи Білуха проти України Європейський суд з прав людини у пункті 49 рішення з посиланням на свою усталену практику зазначає, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. За суб`єктивним критерієм беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

При вирішенні питання щодо існування легітимних причин сумніватися у неупередженості конкретного судді позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є наявність обґрунтованого сумніву в неупередженості суду. Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.

Відповідно до частини 1 статті 35 Господарського процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

При цьому частиною 4 статті 35 Господарського процесуального кодексу України регламентовано, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

За змістом частини третьої статті 38 Господарського процесуального кодексу України відвід повинен бути вмотивованим.

У частині четвертій статті 38 Господарського процесуального кодексу України визначено, що встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-4 частини першої статті 35 цього Кодексу, статті 36 цього Кодексу, звільняє заявника від обов`язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що відвід повинен бути вмотивованим і що встановлення обставин, вказаних саме у пунктах 1-4 частини першої статті 35 цього Кодексу, а не пункті 5 вказаної частини, звільняє заявника від обов`язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в ухвалі від 21.04.2020 у справі №910/5851/19.

Представник позивача, адвокат Овчаренко Є.В., у судовому засіданні 01.04.2021, заявивши усну заяву про відвід колегії суддів, зазначив, що правові підстави для відводу судді полягають у тому, що колегія суддів відмовила у задоволенні клопотання представника позивача про визнання явки відповідача обов`язковою, пославшись на те, що у заявника на даний момент у судовому засіданні виникли сумніви щодо об`єктивності та неупередженості колегії суддів.

У поданій 02.04.2021 письмовій заяві про відвід колегії суддів заявник стверджує, що з метою встановлення дійсних фактичних обставин у справі, які судом першої інстанції не встановлені, а були надумані, у даному випадку, існує необхідність визнання явки відповідача у судове засідання обов`язковою з метою встановлення обставин судом вже на стадії апеляційного провадження. На думку заявника, колегія суддів, не зберігаючи об`єктивність та не ставлячи за мету всебічне та повне з`ясування фактичних обставин у справі, навмисно вчиняє дії, які перешкоджають це здійснювати стороні позивача на засадах змагальності сторін, тим самим формують відповідачу правову позицію у справі, і моделюють нову ситуацію (обставини), які не були предметом та підставами позову, з одного боку, і запереченнями з іншого.

Колегія суддів зазначає, що вчинення судом процесуальних дій на виконання вимог Господарського процесуального кодексу України, а саме, вирішення клопотання про відмову у визнанні явки відповідача у судове засідання обов`язковою, заявленого самим же представником позивача, сприйнято останнім як упереджену поведінку.

Статті 42, 46 Господарського процесуального кодексу України встановлюють права та обов`язки учасників справи, у тому числі процесуальні, та не передбачають обов`язкову участь сторони під час розгляду справи.

Разом з тим, відповідно до ст.73 Господарського процесуального кодексу України суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи на підставі поданих ними доказів, зокрема, письмових, речових і електронних; висновків експертів; показань свідків.

З аналізу наведених процесуальних норм убачається, що явка учасників не є обов`язковою, а є їх правом, та встановлення фактичних обставин справи не пов`язані з необхідністю визнання явки сторони обов`язковою під час розгляду справи, а пов`язана з необхідністю надання до матеріалів справи доказів, якими позивач та відповідач обґрунтовують свої вимоги і заперечення.

Отже, відмова у задоволенні клопотання про визнання явки відповідача у судове засідання обов`язковою, жодним чином не свідчить про упередженість суддів, а тим більше, про навмисне вчинення суддями будь-яких дій, які перешкоджають розгляду справи по суті.

Крім того, заявник вказує, що судді є упередженими, розуміючи, що закон та справедливість на стороні позивача, розуміючи, що відповідач неспроможний виконати спірний договір, допомагає відповідачу виправити ситуацію з метою узаконення правовідносин, які мають ознаки фіктивності. Таким чином, колегія суддів навмисно змінює фактичні обставини справи та слідуює надуманим (власно чи спільно з відповідачем) лінії поведінки та суду першої інстанції, і там самим факти залишаються без уваги, натомість вигадуються нові обставини, які не входять до предмету доказування у цій справі.

Вказані обставини представником позивача не підтверджені ані нормативно, ані документально (доказами). Розгляд даної справи судом апеляційної інстанції: ані у складі колегії суддів: головуючий суддя Пуль О.А., суддя Білоусова Я.О., суддя Тарасова І.В., ані у складі колегії суддів: головуючий суддя Пуль О.А., суддя Тарасова І.В., суддя Фоміна В.О., по суті не розпочинався, а тому відсутні правові підстави давати оцінку фактичним обставинам справи.

Також, як зазначає адвокат Овчаренко Є.В., у подальшому відмова у задоволенні клопотання про визнання явки відповідача у судову засіданні обов`язковою призведе до навмисного порушення судом норм процесуального права та неспроможність суддів винести законне та обґрунтоване рішення, оскільки воно будуватиметься не на фактичних обставинах справи, а вигаданих самим судом.

Щодо вказаних міркувань представника позивача, адвоката Овчаренка Є.В., колегія суддів зазначає, що метою судового процесу є встановлення дійсних фактичних обставин справи, що розглядається, тому відповідно до положень Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції перевіряє обґрунтованість та законність прийнятого рішення на підставі наявних у матеріалах справи доказів та виключно у межах доводів апеляційної скарги. Судом встановлено, що жодних обґрунтованих обставин, які унеможливлюють розгляд справи по суті, у заявленому представником позивача клопотанні, не наведені та відсутні у матеріалах справи.

Заявник стверджує, що колегія суддів не ставить за головну мету справедливий розгляд справи, що передбачено ст.2 Господарського процесуального кодексу України, і не дотримується об`єктивності, оскільки має упередженість до справи в цілому, та кінцевий результат є прогнозованим. Вважає, що справа вже вирішена судом апеляційної інстанції, не розглядаючи її по суті, оскільки у Східному апеляційному господарському суді були на розгляді інші справи з аналогічними (тотожними) предметами та підставами позову, в яких апеляційний суд вже сформував відповідну практику їх розгляду та яка, скоріш за все, покладена колегією суддів в основу майбутнього рішення. У силу різних факторів, як суб`єктивних, так і об`єктивних, колегія суддів не зможе докорінно відступити від цієї судової практики, яка створена зазначеним судом, хоча у різному складі суддів.

Колегія суддів зазначає, що наведені заявником доводи про вирішення справи без розгляду її по суті та сформованої у Східному апеляційному господарському суді практики з розгляду інших справ з аналогічними (тотожними) предметами та підставами позову, не є обґрунтованими, оскільки доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до положень частини 4 ст.236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд ураховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду.

Зважаючи на викладені представником позивача, адвокатом Овчаренком Є.В., доводи щодо підстав для відводу колегії суддів у складі: головуючого судді Пуль О.А., судді Тарасової І.В., судді Фоміної В.О.; у даній справі, суд дійшов висновку, що міркування представника позивача зводяться до незгоди з процесуальними діями суду.

Положення пункту 5 частини першої та частини четвертої статті 35 Господарського процесуального кодексу України вказують на те, що самі по собі процесуальні дії та рішення судді, прийняті у даній справі, не можуть бути підставою для відводу без надання стороною, яка заявляє відвід, належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів проявлення суддею саме необ`єктивності чи упередженості при розгляді даної справи. Господарський процесуальний кодекс України не встановлює вичерпного переліку обставин, які свідчать про необ`єктивність судді, однак зазначається, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді.

Суд зазначає, що не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.

Щодо суб`єктивної складової безсторонності суду заявнику необхідно подати докази фактичної наявності упередженості судді для відводу його від справи, оскільки існує презумпція неупередженості судді. І тільки, якщо з`являються об`єктивні сумніви щодо цього, то для його відводу у ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, або його прихильності, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.

Таких доказів представником позивача до заяви не надано.

Заявлена представником позивача у справі заява про відвід колегії суддів у складі: головуючого судді Пуль О.А., судді Тарасової І.В., судді Фоміної В.О., не містить обґрунтованих посилань на дійсні обставини, які викликають сумнів у об`єктивності або неупередженості зазначених суддів та можуть бути підставою для відводу відповідно до статей 35, 36 Господарського процесуального кодексу України.

Наведені представником позивача доводи щодо сумнівів у неупередженості або об`єктивності колегії суддів у складі: головуючого судді Пуль О.А., судді Тарасової І.В., судді Фоміної В.О., мають суб`єктивний характер, оскільки жодного факту вчинення дій, які б свідчили про упередженість суддів чи ставили б під сумнів безсторонність суддів, не наведено.

У контексті заявленої заяви про відвід колегії суддів суд звертає увагу на приписи частини четвертої статті 35 Господарського процесуального кодексу України, якою імперативно визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Згідно з частиною 3 ст.2 Господарського процесуального кодексу України основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (частина 3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Ураховуючи наведене, доводи, викладені представником позивача у заяві про відвід колегії суддів у складі: головуючого судді Пуль О.А., судді Тарасової І.В., судді Фоміної В.О.; мають суб`єктивний характер, є незгодою з процесуальними рішеннями колегії суддів та не свідчать про наявність обґрунтованих сумнівів у неупередженості або об`єктивності суддів, оскільки кожна справа вирішується судом виключно на підставі наявних у матеріалах справи доказів, які не мають для суду заздалегідь встановленої сили, а відтак, вказаний відвід є необґрунтованим.

Мотиви, викладені у заяві про відвід, є власними судженнями та суб`єктивними припущеннями сторони.

Відповідно до частини 3 статті 39 Господарського процесуального кодексу України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Беручи до уваги, що заява представника позивача про відвід колегії суддів у складі: головуючого судді Пуль О.А., судді Тарасової І.В., судді Фоміної В.О.; у справі №913/302/20 у письмовому вигляді подана до суду 02.04.2021, тобто за три робочі дні (або раніше) до наступного судового засідання 21.04.2021, а суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу, справа підлягає передачі для визначення складу суду автоматизованою системою відповідно до положень ст.32 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.32, 35, 38, 39, 233, 234, 235, 281 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду, -

УХВАЛИЛА:

Визнати необґрунтованою заяву (вх.№3872) про відвід колегії суддів Східного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Пуль О.А., судді Тарасової І.В., судді Фоміної В.О.; при розгляді справи №913/302/20.

Передати справу для вирішення питання про відвід колегії суддів у порядку, встановленому статтею 32 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала набирає законної сили після її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О.А. Пуль

Суддя І.В. Тарасова

Суддя В.О. Фоміна