Постанова

від 21.04.2021 по справі 913/302/20

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" квітня 2021 р. Справа № 913/302/20

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Пуль О.А. , суддя Тарасова І.В. , суддя Фоміна В.О.;

за участі секретаря судового засідання Крупи О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду у режимі відеоконференції апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Прядченко Тетяни Вікторівни (вх.№281Л/2) на рішення господарського суду Луганської області від 09.12.2020 у справі №913/302/20 (провадження №34/913/302/20) (повний текст рішення складено 18.12.2020 у приміщенні господарського суду Луганської області суддею Івановим А.В.),

за позовом фізичної особи-підприємця Прядченко Тетяни Вікторівни, м.Рубіжне Луганської області,

до Дочірнього підприємства «Рубіжанський ринок» Луганської обласної спілки споживчих товариств, м. Рубіжне Луганської області,

третя особа , яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Рубіжанська міська рада Луганської області, м.Рубіжне Луганської області,

про визнання договору недійсним,-

ВСТАНОВИЛА:

Фізична особа-підприємець Прядченко Тетяна Вікторівна звернулась до господарського суду Луганської області з позовною заявою до Дочірнього підприємства «Рубіжанський ринок» Луганської обласної спілки споживчих товариств, в якій просила визнати недійсним договір про надання торгових місць №141 від 17.01.2018.

Позов обґрунтований тим, що 17.01.2018 між сторонами укладено договір про надання торгових місць №141, відповідно до умов якого відповідач надав позивачу торгівельне місце, площею 43,00 кв.м, на території торгівельного майданчику ринку, що знаходиться за адресою: Луганська обл., м.Рубіжне, вул.Визволителів, 94, для встановлення тимчасової металевої споруди - кіоску, контейнеру, модуля, інших малих архітектурних форм (МАФ), як об`єкта торгівлі і організації торгівельного місця для торгівлі промисловими товарами. Позивач зазначає, що відповідач, надаючи торгівельні місця ринку в оренду, вказував на те, що він є користувачем земельної ділянки за адресою: Луганська обл., м.Рубіжне, вул. Визволителів, 94, на підставі договору оренди землі від 08.11.2006, укладеного між ним та Рубіжанською міською радою. Позивач вважає, що відповідач приховав інформацію про те, що з 26.10.2016 останній не є користувачем зазначеної земельної ділянки, оскільки не здійснив державної реєстрації додаткової угоди про продовження терміну дії договору оренди такої земельної ділянки, відтак відповідач ввів позивача в оману, приховавши інформацію про відсутність у останнього прав на земельну ділянку, на якій було надано торгівельне місце позивачу, хоча достовірно знав про це і не мав права надавати торгівельні місця суб`єктам господарювання. Позивач вказує, що зазначені обставини є істотними та у випадку його обізнаності в момент підписання спірного договору були б перешкодою для його укладення.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 22.06.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Ухвалено справу розглядати за правилами загального позовного провадження. Залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Рубіжанську міську раду Луганської області. Підготовче засідання призначено на 01.07.2020 о 14 год. 45 хв. Зобов`язано позивача у п`ятиденний строк з дня вручення даної ухвали надіслати третій особі позовну заяву з додатками, з урахуванням заяви про усунення недоліків, докази надсилання надати суду. Явка учасників справи у судове засідання обов`язковою не визнавалась.

Рішенням господарського суду Луганської області від 09.12.2020 у задоволенні позову відмовлено повністю. Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви в сумі 2102,00 грн та судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 2102,00 грн покладено на позивача.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції мотивував його тим, що укладений сторонами у справі договір про надання торгових місць №141 від 17.01.2018 відповідає вимогам чинного законодавства України, Правилам торгівлі на ринках, постанові Кабінету міністрів України від 05.03.2009 №278, та містить усі істотні умови договору найму торгівельного місця. Щодо доводів позивача про введення його в оману відповідачем при укладенні спірного договору, оскільки відповідач не здійснив державну реєстрацію додаткової угоди про продовження терміну дії договору оренди земельної ділянки, а відтак з 26.10.2016 не є користувачем спірної земельної ділянки, господарський суд визнав такі доводи безпідставними та такими, що спростовуються матеріалами справи, зазначивши, що позивачем не надано належних та допустимих доказів, які підтверджували б факт обману, наявність умислу в діях відповідача та істотність значення обставин щодо яких позивача введено в оману. Разом з цим господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для застосування частини 1 ст.230 Цивільного кодексу України, зважаючи на те, що у даному випадку ФОП Прядченко Т.В. своєю поведінкою, проявляючи ініціативу до укладення договору, оскільки саме вона звернулася з пропозицією укласти відповідний договір №141 від 17.01.2018, самостійно сприяла встановленню договірних відносин, законність яких вона у подальшому заперечує. Позивачем як особою, яка отримала усі наслідки правочину, на які вона розраховувала, не надано будь-яких доказів факту введення її в оману, чим друга сторона (відповідач) скористалась, у зв`язку з чим, не доведено й умислу відповідача та істотність значення обставин щодо введення позивача в оману стосовно укладення оспорюваного правочину. Також господарський суд зазначив, що позивач не заперечував, що він отримав у користування торговельне місце №304, площею 43 кв.м, на ринку згідно з умовами договору №141 від 17.01.2018, на вказаному торговельному місці розташований МАФ, який належить позивачу. Позивач також не ставить під сумів та не спростовує того, що ним здійснювалась фактична господарська діяльність, характерна для торгівлі на ринках, незалежно від права ДП «Рубіжанський ринок» ЛОССТ на земельну ділянку. Отже, у даному випадку волевиявлення осіб, які вчинили правочин було вільним і відповідало їх внутрішній волі, а правочин був спрямований на настання правових наслідків. Відтак дії позивача, який уклав договір на надання торгівельних місць та виконував його умови, отримуючи можливість користуватись торгівельним місцем та здійснювати торгівлю на ринку, а згодом пред`являє позов про визнання цього договору недійсним, суперечать його попередній поведінці. Проте господарським судом не встановлено обставин ініціювання Рубіжанською міською радою Луганської області припинення діяльності (закриття) Рубіжанського ринку за адресою: м. Рубіжне, вул. Визволителів, 94, право власності на який належить ДП «Рубіжанський ринок» ЛОССТ та на території якого розташований об`єкт оренди (найму), а саме , торгівельне місце, яке перебувало у користуванні ФОП Прядченко Т.В. Господарський суд дійшов висновку, що оспорювати законність чи незаконність використання земельних ділянок може лише їх власник або законний землекористувач. Проте позивач не є ані власником, ані землекористувачем земельних ділянок , на яких розміщений ринок. Такі правовідносини безпосередньо не стосуються позивача та здійснення ним господарської діяльності на території ринку. Посилання позивача на те, що предметом договору про надання торгових місць №141 від 17.01.2018 була земельна ділянка і відповідач нібито передав йому таку земельну ділянку у суборенду, є помилковим, оскільки об`єктом найму за спірним договором є торгове місце, а не земельна ділянка, відтак посилання позивача на те, що правовідносини, які виникли між сторонами є земельними, місцевий господарський суд визнав необґрунтованими. Додаткова угода від 14.11.2016 до договору оренди земельної ділянки віл 08.11.2006 недійсною не визнавалась, тобто є правомірною та чинною на час розгляду справи. Доводи щодо відсутності у відповідача прав на земельну ділянку в зв`язку із прийняттям міською радою рішення, спрямованого на повернення вказаної земельної ділянки, є необґрунтованими, оскільки дії Рубіжанської міської ради щодо прийняття рішень, які спрямовані на скасування її ж рішень про продовження відповідачу строку дії договору оренди землі є фактично намаганням міської ради виправити свої минулі помилки, допущені чотири роки тому під час прийняття відповідного рішення про поновлення договору оренди земельної ділянки, що є неправомірним. Твердження позивача про те, що у відповідача на момент укладення спірного договору було відсутнє право користування земельною ділянкою, оскільки додаткова угода від 14.11.2016 до договору оренди земельної ділянки від 08.11.2006 не була зареєстрована у встановленому законом порядку , господарський суд також визнав помилковим.

Позивач з рішенням не погодився та звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм чинного законодавства, просить рішення господарського суду Луганської області від 09.12.2020 у справі №913/302/20 скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги ФОП Прядченко Т.В. задовольнити повністю, а саме: визнати недійсним договір про надання торгівельних місць від 17.01.2018 №141, укладеного між ФОП Прядченко Т.В. та Дочірнім підприємством «Рубіжанський ринок» Луганської обласної спілки споживчих товариств. Здійснити розподіл судових витрат згідно з вимогами Господарського процесуального кодексу України.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги заявник посилається на такі обставини:

- спірний договір, укладений між позивачем та відповідачем, про надання торгових місць є недійсним, оскільки він порушує права та законні інтереси позивача, адже відповідач навмисно приховав від позивача інформацію (ввів в оману), яка має істотне значення для дійсності правочину, який (правочин) у свою чергу, не спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним;

- відповідач приховав від позивача інформацію про те, що з 26.10.2016 не володіє земельною ділянкою на жодних правах;

- відповідач є суб`єктом господарювання і здійснював господарську діяльність на раніше відведеній земельній ділянці відповідно до договору оренди від 08.11.2006, який у подальшому втратив чинність, пов`язаних по-перше, з не проведенням відповідачем державної реєстрації додаткової угоди щодо продовження дії договору оренди, по-друге, скасування державної реєстрації земельної ділянки як об`єкта цивільних прав, по-третє, скасування рішення органу місцевого самоврядування, яким таке поновлення було погоджено (рішення Рубіжанської міської ради Луганської області від 06.05.2020 №110/11 Про скасування рішення Рубіжанської міської ради Луганської області №16/20 від 26.10.2016 );

- у відповідача станом на 2018 рік не було права передавати позивачу у найм 43 кв.м, оскільки він не був і не є власником (володільцем) жодного майна або речі, і йому не належало і не належить жодних майнових прав;

- суд першої інстанції формально оцінив спірний договір, обмежившись лише дослідженням його форми (письмова, типова) та змісту, натомість не дослідив його на предмет реальності;

- надання судом першої інстанції висновків про правомірність/неправомірність дій третьої особи щодо відповідача, пов`язаних із земельною ділянкою, виходить за межі предмету спору та судового розгляду взагалі;

- позивач здійснювала торгівлю, використовуючи не торгівельне місце №304, оскільки його не існує в матеріальному світі, а частину земельної ділянки, розміром 43,00 кв.м, яке перебувало і перебуває у власності третьої особи, і не на території торгівельної площі, оскільки її також не існує, бо третя особа не затверджувала і не виділяла жодної частини земельної ділянки відповідачу під торгівельну площу;

- суд першої інстанції, навівши правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 29.04.2020 у справі №909/685/18 та від 01.08.2018 у справі №445/1011/17 щодо правильності застосування ст.230 Цивільного кодексу України, не надав правової оцінки доказам позивача, наданим в обґрунтування наявності обману з боку відповідача;

- суд першої інстанції не звернув увагу на те, що позовні вимоги про визнання договору недійсним обґрунтовані двома підставами:-введення позивача в оману щодо обставин, які мають істотне значення (ст.230 Цивільного кодексу України); - правочин (спірний договір) не спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (частина 5 ст.203, ст.215 Цивільного кодексу України), і ці обидві підстави існують у єдиному взаємозв`язку і є одночасними;

- посилання суду першої інстанції на наявність спорів між відповідачем та третьою особою з приводу земельної ділянки є незмістовними, оскільки ці спори не впливають на позивача;

- відповідач не довів належними та допустимими доказами фактичного місця розташування торгового місця №304, яке відповідач нібито надав позивачу;

- нерухоме майно, зазначене у свідоцтві про право власності на нерухоме майно, видане виконавчим комітетом Рубіжанської міської ради Луганської області, від 20.02.2002 №94, не відноситься до предмету спірного договору, оскільки відповідач не передавав таке майно у найм (користування) позивачу, а тому суд першої інстанції помилково ототожнив наявність права власності на нерухоме майно та право користування частиною земельної ділянки, під якою таке нерухоме майно розташоване з речовим правом на всю земельну ділянку у розмірі 2,9295 га;

- рішення суду першої інстанції на 50% складається з висновків, тобто є схожими, з тими, які викладені у постанові Східного апеляційного господарського суду від 14.12.2020 у справі №913/144/20, що, на думку апелянта, підтверджується не лише автентичністю деякої мотивувальної частини, а й датою прийняття судових рішень - постанова САГС у справі №913/144/20 винесена 14.12.2020, повний текст оскаржуваного рішення 18.12.2020;

- суд першої інстанції необґрунтовано пов`язав справу №913/411/20 з поточною справою, і поставив її у залежність від результатів розгляду справи №913/411/20.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 25.01.2021 поновлено ФОП Прядченко Т.В. строк на подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Луганської області від 09.12.2020 у справі №913/302/20. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ФОП Прядченко Т.В. на рішення господарського суду Луганської області від 09.12.2020 у справі №913/302/20. Повідомлено учасників справи про призначення розгляду апеляційної скарги на 25.02.2021 о 10:00 годині. Встановлено учасникам справи п`ятиденний строк з дня отримання даної ухвали для подання відзиву на апеляційну скаргу з доказами його надсилання учасникам справи. Встановлено учасникам справи строк до 15.02.2021 для подання письмових заяв, клопотань тощо. Зобов`язано представника ФОП Прядченко Т.В. адвоката Овчаренка Є.В. надати оригінал ордеру у дводенний строк з дня отримання цієї ухвали суду. Витребувано у учасників справи оригінали документів для огляду у судовому засіданні, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення і мають значення для справи; витяги з Єдиного держреєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на день розгляду апеляційної скарги.

19.02.2020 від позивача до суду надійшли додаткові пояснення (вх.№2195) у справі, в яких зазначає, що під час вивчення інформації Єдиного державного реєстру судових рішень позивачем вивчено рішення господарського суду Черкаської області у справі №925/1015/17, залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.04.2018, обставини якої абсолютно ідентичні обставинам у даній справі, тому вважає за необхідне повідомити апеляційний господарський суд про висновки господарських судів, зроблених за аналогічних обставин та на підставі застосування норм матеріального права.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 22.02.2021 задоволено клопотання представника ОСОБА_1 адвоката Овчаренка Є.В. про участь у судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду з розгляду справи №913/302/20, яке відбудеться 25.02.2021 о 10:00 годині у режимі відеоконференції. Доручено Рубіжанському міському суду Луганської області забезпечити проведення відеоконференції у справі №913/302/20.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.02.2021 у зв`язку з хворобою судді Білоусової Я.О. для розгляду даної справи визначено склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя-доповідач) Пуль О.А., суддя Тарасова І.В., суддя Фоміна В.О.

Згідно з пунктом 14 ст.32 Господарського процесуального кодексу України у разі зміни складу суду на стадії підготовчого провадження розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. У разі зміни складу суду на стадії розгляду справи по суті суд повторно розпочинає розгляд справи по суті, крім випадку, коли суд ухвалить рішення про повторне проведення підготовчого провадження.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 25.02.2021 розгляд справи відкладено на 01.04.2021 о 10:00 год., про що повідомлено учасників справи.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 29.03.2021 задоволено клопотання представника ФОП Прядченко Т.В., адвоката Овчаренка Є.В., про участь у судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду з розгляду справи №913/302/20, яке відбудеться 01.04.2021 о 10:00 годині у режимі відеоконференції. Доручено Рубіжанському міському суду Луганської області забезпечити проведення відеоконференції у даній справі.

У судовому засіданні 01.04.2021 у режимі відеоконференції представник позивача усно заявив відвід колегії суддів у складі: головуючого судді Пуль О.А., судді Тарасової І.В., судді Фоміної В.О.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 01.04.2021 розгляд справи відкладено на 21.04.2021 о 10:00 год.

02.04.2021 електронною поштою до суду надійшла заява (вх.№3872) про відвід колегії суддів у складі: головуючого судді Пуль О.А., судді Тарасової І.В., судді Фоміної В.О.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 06.04.2021 визнано необґрунтованою заяву (вх.№3872) про відвід колегії суддів Східного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Пуль О.А., судді Тарасової І.В., судді Фоміної В.О.; при розгляді справи №913/302/20. Передано справу для вирішення питання про відвід колегії суддів у порядку, встановленому статтею 32 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями для вирішення питання про відвід колегії суддів визначено суддю Барбашову С.В.

08.04.2021 суддею Барбашовою С.В. винесено ухвалу Східного апеляційного господарського суду у задоволенні заяви представника фізичної особи-підприємця Прядченко Тетяни Вікторівни - адвоката Овчаренка Є.В., про відвід колегії суддів Східного апеляційного господарського суду у складі: судді Пуль О.А., судді Тарасової І.В., судді Фоміної В.О.; від розгляду справі № 913/302/20 за апеляційною скаргою фізичної особи-підприємця Прядченко Тетяни Вікторівни на рішення господарського суду Луганської області від 09.12.2020 у справі №913/302/20 - відмовлено.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 19.04.2021 задоволено клопотання представника ФО-П Прядченко Т.В. , адвоката Овчаренка Є.В. , про участь у судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду з розгляду справи №913/302/20, яке відбудеться 21.04.2021 о 10:00 годині у режимі відеоконференції. Доручено Рубіжанському міському суду Луганської області забезпечити проведення відеоконференції у даній справі.

У судовому засіданні 21.04.2021, яке проходило у режимі відеоконференції, представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги у повному обсязі та просив її задовольнити.

Інші учасники справи у судове засідання не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 01.04.2021 про відкладення розгляду справи, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення (а.с.116,117, том 3).

У ході апеляційного розгляду даної справи апеляційним господарським судом відповідно до пункту 4 частини 5 ст.13 Господарського процесуального кодексу України створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом, у межах встановленого строку.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи (частина 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України).

Ураховуючи достатність у матеріалах справи доказів для розгляду апеляційної скарги та вирішення даного спору, зважаючи на відсутність передбачених частиною 11 ст.270 Господарського процесуального кодексу України підстав для відкладення розгляду справи, з урахуванням вимог пункту 1 ст.273 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку про закінчення апеляційного розгляду справи у даному судовому засіданні за відсутності відповідача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи та вимоги, заслухавши правову позицію апелянта, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила таке.

Згідно зі свідоцтвом про право власності від 20.02.2002, виданого Виконавчим комітетом Рубіжанської міської ради, право власності на об`єкт нерухомого майна - Рубіжанський ринок, який розташований за адресою: вул.Визволителів, 94, м.Рубіжне, який складається: з адміністративної будівлі, літ.«Б» , магазинів літ.«Аа» , «Рр» , павільйонів літ. «В» , «Ее» , «Ж» , «З» , «Мм» , «Н» , «Пп-п3» , критих прилавків літ. «Г» , «Л» , «К» , «И» , «С» , «Т» , відкритих прилавків 1-4, «Д» - вбиральня, огорож та споруд, належить ДП «Рубіжанський ринок» ЛОССТ (а.с.66, том 1).

Відповідно до рішення Рубіжанської міської ради №9/22 від 27.09.2006 затверджено технічну документацію з землеустрою та надано в оренду ДП "Рубіжанський ринок" ЛОССТ строком на 10 років земельну ділянку, загальною площею 2,9810 га, розташовану по вул. Визволителів, б.94, для розміщення ринку.

08.11.2006 між Рубіжанською міською радою (орендодавець) та ДП "Рубіжанський ринок" ЛОССТ (орендар) укладено договір оренди землі №040642000125, відповідно до пункту 1 якого Рубіжанська міська рада на підставі рішення №9/22 від 27.09.2006 надає, а орендар приймає у строкове платне користування (оренду) земельну ділянку для розміщення ринку, яка знаходиться: м.Рубіжне, вул. Визволителів, б. 94 (а.с.67-69, том 1).

Пунктом 2 договору передбачено, що в оренду передається земельна ділянка, загальною площею 2,9810 га.

Згідно з пунктом 5 договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 8478178,63 грн.

У пункті 8 договору сторони узгодили, що договір укладено на 10 (десять) років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Земельна ділянка передається в оренду для розміщення ринку. Цільове призначення земельної ділянки згідно з УКЦВЗ - землі ринкової інфраструктури, код 1.11.4 (пункти 14, 15 договору).

Договір оренди землі від 08.11.2006 зареєстровано у Рубіжанському міському відділі Луганської регіональної філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» , про що в державному реєстрі земель вчинено запис від 08.11.2006 за №040642000125.

Також Рубіжанська міська рада та ДП "Рубіжанський ринок" ЛОССТ склали Акт прийому-передачі земельної ділянки, загальною площею 2,9810 га, для розміщення ринку, яка знаходиться: м.Рубіжне, вул. Визволителів, б. 94 (а.с.70, том 1).

Рішенням Рубіжанської міської ради №9/50 від 30.03.2016 вирішено надати дозвіл ДП Рубіжанський ринок Луганської обласної спілки споживчих товариств на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки попередньою площею 2,9609 га із земель комунальної власності з метою передачі в оренду, розташованої за адресою: м.Рубіжне, вул.Визволителів, буд.94, для розміщення об`єкту нерухомого майна (рубіжанський ринок) (а.с.75, том 1).

На підставі розробленого КП Землевпорядник на замовлення ДП Рубіжанський ринок ЛОССТ проекту землеустрою спірної земельної ділянки, відділом у м.Сєвєродонецьку Головного управління Держгеокадастру у Луганській області 13.03.2019 здійснена державна реєстрація земельної ділянки, розташованої за адресою: Луганська обл., м.Рубіжне, вул.Визволителів,94, із земель житлової та громадської забудови для розміщення об`єкту нерухомого майна (рубіжанський ринок), площею 2,9295 га, присвоєно земельній ділянці кадастровий номер 4412500000:09:003:0171, цільове призначення: для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльності, пов`язаної з отриманням прибутку).

13.03.2019 ДП "Рубіжанський ринок" ЛОССТ звернулося до Рубіжанської міської ради із заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з новим кадастровим номером та площею і надання її в оренду.

У зв`язку з відсутністю рішення Рубіжанської міської ради про затвердження технічної документації на спірну земельну ділянку, ДП "Рубіжанський ринок" ЛОССТ звернулося до адміністративного суду з позовом про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 19.08.2019 у справі №360/2669/19, залишеного без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 03.12.2019, зобов`язано Рубіжанську міську раду Луганської області розглянути на найближчому пленарному засіданні Рубіжанської міської ради Луганської області сьомого скликання питання про надання в оренду земельної ділянки Дочірньому підприємству Рубіжанський ринок Луганської обласної спілки споживчих товариств, розташованої за адресою: м.Рубіжне, вул.Визволителів, буд.94, для розміщення об`єкту нерухомого майна (рубіжанський ринок) (а.с.85-89, 103-106, том 1).

Рішенням Рубіжанської міської ради Луганської області від 18.12.2019 №101/109 відмовлено Дочірньому підприємству Рубіжанський ринок Луганської обласної спілки споживчих товариств у наданні в оренду земельної ділянки (кадастровий номер 4412500000:09:003:0171) із земель комунальної власності (категорія земель: землі житлової та громадської забудови), площею 29295 га, розташованої за адресою: м.Рубіжне, вул.Визволитеолів, буд.94, для розміщення об`єкту нерухомого майна (рубіжанський ринок) у зв`язку з неподанням в установленому законом порядку до Рубіжанської міської ради Луганської області проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та відсутності підстав для передачі земельної ділянки в оренду без проведення процедури продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) (а.с.6, том 1).

З витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку станом на 20.04.2020 убачається, що земельна ділянка з кадастровим номером 4412500000:09:003:0171 розташована у м.Рубіжне Луганської області, вул.Визволителів, 94, її цільовим призначенням є: будівництво та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльності, пов`язаної з отриманням прибутку , видом використання земельної ділянки є розміщення об`єкта нерухомого майна (рубіжанський ринок), формою власності є комунальна, площа земельної ділянки визначена у розмірі 2,9295 га, 13.03.2019 вчинено державну реєстрацію земельної ділянки на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок від 10.01.2019 (а.с.11, том 1).

У листі №29-12-0.222-3200/2-20 від 27.04.2020 Про надання інформації Головне управління Держгеокадастру у Луганській області щодо земельної ділянки з кадастровим номером 4412500000:09:003:0003 зазначає, що станом на 01.01.2013 на підставі рішення Рубіжанської міської ради від 27.06.2006 №9/22 ДП Рубіжанський ринок Луганської обласної спілки споживчих товариств відповідно до договору оренди землі, зареєстрованого в Державного реєстрі земель за №040642000125 від 08.11.2006 передано в оренду терміном на 10 років земельну ділянку, загальною площею 2,9810 га за адресою: м.Рубіжне, вул.Визволителів, 94, кадастровий номер 4412500000:09:003:0003. Зазначена ділянка сформована на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, розробленого Комунальним підприємством Рубіжанської міської ради Земпроект . Ураховуючи, що скасований кадастровий номер 4412500000:09:003:0003 був присвоєний земельній ділянці, площею 2,9810 га, наявність відомостей у Національній кадастровій системі щодо належності кадастрового номера 4412500000:09:003:0003 земельній ділянці, площею 2,9613 га, суперечило пункту 7 статті 16 Закону України Про Державний земельний кадастр , згідно з яким скасований кадастровий номер земельної ділянки не може бути присвоєний іншій земельній ділянці. Відповідно до інформації Національної кадастрової системи відомості про земельну ділянку з кадастровим номером 4412500000:09:003:0003, площею 2,9613 га, відповідно до пункту 156-1 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1051, на підставі повідомлення про виявлення технічної помилки, допущеної у відомостях Державного земельного кадастру органом, що здійснює його ведення, набули 02.06.2017 статус архівних та зберігаються в Державному земельному кадастрі постійно. На підставі рішень Рубіжанської міської ради від 30.03.2016 №9/50, від 26.10.2016 №16/20, відповідно до вимог Закону України Про Державний земельний кадастр та Порядку ведення державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1051, сформована відповідно до проекту землеустрою земельна ділянка, площею 2,9295 га, згідно з заявою про державну реєстрацію земельної ділянки ЗВ-4403359252019 від 05.03.2019, зареєстрована 13.03.2019 у Державному земельному кадастрі шляхом відкриття Поземельної книги та при здійсненні державної реєстрації земельної ділянки, їх присвоєно кадастровий номер 4412500000:09:003:0171 (а.с21-22, том 1).

Рішенням Рубіжанської міської ради №16/20 від 26.10.2016 Про поновлення договору оренди землі з ДП Рубіжанський ринок ЛОССТ вирішено поновити договір оренди землі від 08.11.2006 (державна реєстрація №040642000125) на земельну ділянку (кадастровий номер 4412500000:09:003:0003), площею 2,9613 га, розташовану за адресою: м. Рубіжне, вул.Визволителів, 94, для розміщення ринку. Пунктом 2 даного рішення ДП «Рубіжанський ринок» ЛОССТ зобов`язано укласти додаткову угоду з Рубіжанською міською радою та здійснити заходи щодо державної реєстрації права оренди (а.с.71, том 1).

14.11.2016 між Рубіжанською міською радою (орендодавець) та ДП «Рубіжанський ринок» ЛОССТ (орендар) укладено додаткову угоду відповідно до умов пункту 1 якої термін дії договору оренди землі (державна реєстрація №040642000125 від 08.11.2006) на земельну ділянку (кадастровий номер 4412500000:09:003:0003) поновлено до 08.11.2026. Пунктом 2 додаткової угоди внесено зміни до пункту 8 договору оренди землі від 08.11.2006, який викладено у такій редакції: «Договір укладено до 08.11.2026. Після закінчення строку договору «орендар» , у разі належного виконання обов`язків відповідно до умов договору, має переважне право на укладання договору оренди землі на новий строк. «орендар» зобов`язаний повідомити «орендодавця» про намір поновити договір оренди земельної ділянки за два місяці (але не пізніше, ніж за місяць) до спливу строку договору оренди, додавши до листа повідомлення проект додаткової угоди. Поновлення договору здійснюється на підставі ухваленого «орендодавцем» відповідного рішення» (а.с.72, том 1).

У подальшому рішенням Рубіжанської міської ради Луганської області №110/11 від 06.05.2020 вирішено: 1.Скасувати рішення Рубіжанської міської ради №16/20 від 26.10.2016 Про поновлення договору оренди землі з ДП Рубіжанський ринок ЛОСС у зв`язку з порушенням законодавства під час його прийняття, та порушенням законодавства під час укладення додаткової угоди до договору оренди землі. 2.Визнати додаткову угоду від 14.11.2016 про поновлення терміну дії договору оренди землі, кадастровий номер 4412500000:09:003:0003, від 08.11.2006, державна реєстрація №040642000125, укладеного між Рубіжанською міською радою Луганської області та Дочірнім підприємством Рубіжанський ринок Луганської обласної спілки споживчих товариств, нікчемною у зв`язку з порушенням законодавства під час її укладення. 3. Рубіжанській міській раді звернутись до Луганського окружного адміністративного суду з позовом про визнання додаткової угоди від 11.11.2016 недійсною (а.с.25, том 1).

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 02.06.2020 у справі №360/5438/19, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 15.09.2020, визнано протиправним та скасовано рішення Рубіжанської міської ради Луганської області від 18.12.2019 №101/109 "Про надання в оренду земельної ділянки ДП "Рубіжанський ринок" Луганської обласної спілки споживчих товариств. Зобов`язано Рубіжанську міську раду Луганської області розглянути на найближчому пленарному засіданні Рубіжанської міської ради Луганської області питання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання в оренду земельної ділянки дочірньому підприємству "Рубіжанський ринок" Луганської обласної спілки споживчих товариств, розташованої за адресою: м.Рубіжне, вул. Визволителів, буд. 94, для розміщення об`єкту нерухомого майна (рубіжанський ринок) (а.с.90-102, том 1).

З огляду на зазначені обставини, право користування земельною ділянкою, яка була передана в оренду з 2006 року за адресою: м.Рубіжне, вул. Визволителів, буд. 94, з користування ДП Рубіжанський Ринок ЛОССТ не вибувала.

З матеріалів справи убачається, що 03.01.2018 ОСОБА_1 звернулась до директора ДП «Рубіжанський ринок» ЛОССТ із заявою, в якій просила закріпити за нею торгове місце №304, площею 43,0 кв.м, на ринку для торгівлі промисловими товарами (а.с.76, том 1).

17.01.2018 між Дочірнім підприємством «Рубіжанський ринок» Луганської обласної спілки споживчих товариств (сторона 1) та ОСОБА_1 (сторона 2) укладено договір №141 про надання торгових місць, відповідно до умов пункту 1.1. якого сторона 1 зобов`язалася надати стороні 2 торгівельне місце (далі - торговельну площу), площею 43,00 кв.м, на території торгівельної площі ринку, що знаходиться за адресою: Луганська обл., м.Рубіжне, вул.Визволителів, 94, для встановлення тимчасової металевої споруди - кіоску, контейнеру, модуля, інших малих архітектурних форм (МАФ), як об`єкта торгівлі і організації торгівельного місця для торгівлі промисловими товарами.

Торгівельна площа у цьому договорі - це частина торгівельної території (площі) ринку, яка надається стороною 1 (суб`єктом господарювання) стороні 2 (суб`єкту господарювання у сфері торгівлі) для встановлення кіосків, контейнерів, модулів, інших малих архітектурних форм - МАФ, як об`єкту торгівлі та організації торгівельного місця та продажу товарів.

Торгівельне місце на ринку - це торгівельна площа, визначених розмірів на торгівельній території (площі) ринку (сторона 1), яка обладнана МАФ, для здійснення стороною 2 (суб`єктом господарювання у сфері торгівлі) продажу товарів (послуг), відповідно до плану територій ринку.

Пунктом 1.2. договору встановлено, що торговельний майданчик, обладнаний тимчасовою нестаціонарною спорудою (МАФ) №304, право власності на яку має сторона 2.

Місцезнаходження торгової площі зображено на плані території ринку (пункт 1.3 договору).

У пункті 1.7. договору сторони узгодили, що при передачі стороні 2 торгівельної площі оформлюється акт приймання-передачі, який є невід`ємною частиною цього договору, підписується сторонами одночасно з підписанням договору та є підставою для передачі торгівельної площі.

Договір укладено строком на 12 місяців і діє з 01.01.2018 по 31.12.2018 включно (пункт 1.8 договору) (а.с.46-47, том 1).

Як свідчать матеріали справи, даний договір підписаний сторонами без застережень та зауважень.

17.01.2018 сторони склали та підписали акт приймання-передачі торгівельних місць до договору №141 від 17.01.2018 про надання торгових місць, відповідно до якого Дочірнє підприємство «Рубіжанський ринок» Луганської обласної спілки споживчих товариств передало, а ОСОБА_1 прийняла у тимчасове платне користування торгівельну площу (місце) на ринку з продажу продовольчих та непродовольчих товарів, яка є предметом договору та розташована за адресою: Луганська область, м. Рубіжне, вул. Визволителів, 94 (а.с.48, том 1).

З матеріалів справи убачається, що на момент 2018 року рішення Рубіжанської міської ради №9/50 від 30.03.2016 про надання дозволу ДП Рубіжанський ринок Луганської обласної спілки споживчих товариств на розробку проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки для розміщення об`єкту нерухомого майна (рубіжанський ринок), рішення Рубіжанської міської ради №16/20 від 26.10.2016 Про поновлення договору оренди землі з ДП Рубіжанський ринок ЛОСС та зобов`язання укласти додаткову угоду з Рубіжанською міською радою та здійснити заходи щодо державної реєстрації права оренди , а також укладена додаткова угода від 14.11.2016 до договору оренди від 08.11.2006, були чинними.

Звертаючись до господарського суду, позивач зазначав, що договір №141 від 17.01.2018 про надання торгівельних місць підлягає визнанню недійсним з підстав його невідповідності вимогам закону, оскільки земельна ділянка за адресою: Луганська область, м.Рубіжне, вул.Визволителів, 94, належить до комунальної власності територіальної громади м.Рубіжне, а у відповідача відсутні правові підстави для використання її в своїй господарській діяльності та здійснення розпорядження нею. Підстави позову позивач нормативно обґрунтовує, посилаючись на частину 1 ст.203, ст.215, ст.230 Цивільного кодексу України, оскільки на час його укладення він суперечив вимогам закону та був вчинений під впливом обману.

Надаючи правову кваліфікацію обставинам справи щодо визнання недійсним договору №141 від 17.01.2018 про надання торгових місць, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до частини 2 ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частиною 1 ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст.627 Цивільного кодексу України, ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 ст.628 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Приписами частини 4 ст.179 Господарського кодексу України передбачено, що при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі: вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству; примірного договору, рекомендованого органом управління суб`єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст; типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови; договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб`єктів, коли ці суб`єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту.

Статтями 759 - 760 Цивільного кодексу України, зокрема, передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди). Особливості найму окремих видів майна встановлюються цим Кодексом та іншим законом.

Договір найму укладається на строк, встановлений договором (частина 1 ст.763 Цивільного кодексу України).

У свою чергу відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про оренду землі", законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Частиною 1 ст.79 Земельного кодексу України передбачено, що земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Статтею 1 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

З договору №141 від 17.01.2018 про надання торгових місць, укладеного між ДП Рубіжанський ринок ЛОСС та ОСОБА_1 , убачається, що предметом спірного договору є торговельне місце, а не безпосередньо земельна ділянка у розумінні положень Земельного кодексу України та Закону України Про оренду землі , тобто спірний договір не є договором оренди землі, як помилково вважає апелянт.

Правове регулювання відносин, пов`язаних із здійсненням діяльності з продажу товарів (виконанню робіт, наданню послуг) на ринку визначено постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.2009 №868 "Деякі питання організації діяльності продовольчих, непродовольчих та змішаних ринків", Правилами торгівлі на ринках, затверджених наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, МВС України, ДПА України, Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України №57/188/84/105 від 26.02.2002.

Пунктом 2 Правил торгівлі на ринках, затверджених наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної податкової адміністрації України, Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України від 26.02.2002 №57/188/84/105 визначено, що ринок - це суб`єкт господарювання, створений на відведеній за рішенням органу територіальної громади і зареєстрований у встановленому порядку, функціональними обов`язками якого є надання послуг та створення для продавців і покупців належних умов у процесі торгівлі продажу товарів.

Згідно з пунктом 20 вказаних Правил адміністрація ринку при наданні продавцям торговельних місць на визначений термін укладає з ними письмову угоду, в якій рекомендується зазначати термін дії угоди, асортимент (вид) товарів, що реалізуються, розташування торговельного місця, умови оренди торговельного місця, розмір та порядок оплати за оренду майна, перелік послуг, які надає ринок, та їх вартість.

До правовідносин, які скались між сторонами даного спору також застосовуються положення Правил торгівлі на ринках м.Рубіжне, затверджених рішенням Рубіжанської міської ради №8/15 від 02.06.2011, які узгоджуються з Правилами торгівлі на ринках, затверджених наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної податкової адміністрації України, Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України від 26.02.02 N57/188/84/105.

Відповідно до абзацу 8 пункту 2, абзацу 3 пункту 13, пункту 15 Правил торгівлі на ринках міста Рубіжне під торговельним місцем, розуміється площа, відведена для розміщення необхідного інвентарю і здійснення продажу продукції з прилавку, у контейнеру, кіосках, палатках тощо; усі торговельні місця позначаються номерами.

Пунктом 20 Правил торгівлі на ринках м.Рубіжне передбачено, що адміністрація ринку при наданні продавцям торговельних місць на визначений строк укладає з ними письмову або усну угоду, в якій рекомендується вказувати строк дії угоди, розташування торговельного місця, номер торговельного місця, розмір і порядок оплати за товар за торговельне місце.

Відповідно до пунктів 3.3, 3.4 Порядку розрахунку цін на послуги та оренду торгових приміщень (площ) та їх обслуговування на ринках з продажу продовольчих та непродовольчих товарів, затвердженого наказом Міністерства економіки України, Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 30.06.2009 №638/109, оренда торговельного місця - строкове платне користування торговельним місцем для здійснення продажу товарів (надання послуг). Торговельне місце на ринку - торговельна площа встановлених розмірів для здійснення продажу товарів та/або надання послуг згідно з планом території ринку окремим суб`єктом господарювання чи фізичною особою.

Виходячи із системного аналізу Правил торгівлі на ринках, затверджених наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної податкової адміністрації України, Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України від 26.02.2002 №57/188/84/105 договори, укладені між адміністрацією ринку і суб`єктами підприємницької діяльності, які займаються торгівельною діяльністю, є за своєю правовою природою договорами оренди (найму) торгових площ.

Така правова позиція викладена Верховним Суду України у постанові від 24.10.2011 у справі № 3-113гс11.

Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №278 "Про заходи щодо стабілізації цін за надання послуг та оренду торгових приміщень (площ) у торговельних об`єктах, на ринках з продажу продовольчих та непродовольчих товарів в умовах фінансово-економічної кризи" затверджено Примірний договір оренди торговельного місця.

Частиною 4 ст.184 Господарського кодексу України встановлено, що укладення господарських договорів на основі примірних і типових договорів повинно здійснюватися з додержанням умов, передбачених ст.179 цього Кодексу, не інакше як шляхом викладення договору у вигляді єдиного документа, оформленого згідно з вимогами ст.181 цього Кодексу та відповідно до правил, встановлених нормативно-правовими актами щодо застосування примірного або типового договору.

Таким чином, укладений сторонами у справі договір №141 від 17.01.2018 про надання торгових місць відповідає вимогам чинного законодавства України, Правилам, Постанові Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №278, та містить усі істотні умови договору найму торговельного місця.

З матеріалів справи убачається, що ДП «Рубіжанський ринок» ЛОССТ на підставі договору №141 від 17.01.2018 про надання торгових місць передало, а ОСОБА_1 прийняла торговельне місце, площею 43,00 кв.м, на території торговельної площі ринку, що знаходиться за адресою: Луганська обл., м.Рубіжне, вул.Визволителів, 94, для встановлення тимчасової металевої споруди - кіоску, контейнеру, модуля, інших малих архітектурних форм (МАФ), як об`єкта торгівлі і організації торгівельного місця для торгівлі промисловими товарами.

Таким чином, з січня 2018 року позивач як фізична особа-підприємець здійснювала торгівлю промисловими товарами, використовуючи торговельне місце №304, надане відповідачем, площею 43,00 кв.м, що знаходиться на території торговельної площі ринку у м.Рубіжне Луганської області та сплачувала згідно з договором №141 від 17.01.2018 за торгове місце 27279,20 грн за 2018 рік (а.с.77, том 1).

Виходячи із вказаних обставин справи, колегія суддів вважає, що у даному випадку між сторонами не був укладений договір оренди земельної ділянки, оскільки предметом договору №141 від 17.01.2018 не є земельна ділянка із визначеним кадастровим номером, доказів виділення земельної ділянки під МАФом позивача на момент виникнення спірних правовідносин матеріали справи не містять. Натомість предметом договору є найм (оренда) індивідуально визначеної неспоживної речі - торговельного місця, площею 43,00 кв м, ділянки, розташованої на Рубіжанському ринку за адресою: м.Рубіжне, вул. Визволителів, 94.

Оскільки об`єктом найму за спірним договором є торгове місце, а не земельна ділянка, відтак посилання апелянта на те, що правовідносини, які виникли між сторонами є земельними, суд вважає необґрунтованим, оскільки торговельне місце на ринку, що надається для розміщення необхідного для здійснення підприємницької діяльності тимчасового спорудження (МАФу), не є земельною ділянкою у розумінні приписів Земельного кодексу України та Закону України "Про оренду землі", тому що між власником землі (землекористувачем) та користувачем торговельного місця на ринку не виникають правовідносини з землекористування, оскільки ринки надають послуги з передачі у користування саме торговельних місць на своїй території (замощення, площадки, покриття тощо), відтак, зайняття ФОП Прядченко Т.В. торговельного місця на ринку не є тотожнім із зайняттям земельної ділянки.

Колегія суддів зазначає, що встановлення підприємцями на торговельному місці ринку власного кіоску (МАФу) не змінює суті відносин з адміністрацією ринку (у разі її згоди) - надання послуг та створення для продавців і покупців належних умов у процесі купівлі-продажу товарів і не призводить до припинення договору оренди торгового місця як площі, відведеної для здійснення продажу продукції.

Таким чином, зазначення сторонами у пункті 1.2 спірного договору про надання підприємцю у користування торгових площ, обладнаних МАФом, на ринку для здійснення торгівлі промисловими товарами не свідчить про те, що під торговельні місця, які займає підприємець, не є виділеною площею, на якій цей кіоск знаходиться.

Вирішуючи спір про визнання недійсним договору, суд повинен з`ясувати, зокрема, підстави для визнання недійсним договору, оскільки недійсність правочину може наступати лише з певним порушенням закону.

Відповідно до ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1 - 3, 5 та 6 ст.203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

У силу приписів статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Стаття 230 цього Кодексу встановлює, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина 1 ст.229 Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування. Під обманом слід розуміти умисне введення в оману представника підприємства, установи, організації, що уклала угоду, шляхом повідомлення відомостей, які не відповідають дійсності (здійснюються обманні дії в активній формі), або замовчування обставин, що мають істотне значення для угоди (бездіяльність). Однією з умов чинності правочину є дотримання вимог щодо відповідності волевиявлення внутрішній волі суб`єкта правочину. Тому у випадку, коли воля суб`єкту правочину формувалася не вільно і не відповідала волевиявленню, зокрема, знаходилася під впливом обману, такі правочини визнаються недійсними. Обман має місце тоді, коли одна сторона навмисне вводить в оману іншу сторону.

Таким чином, для того, щоб кваліфікувати правочин як обман, необхідно встановити, що омана стосувалася природи правочину, прав та обов`язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. При обмані наслідки правочину, що вчиняється, є відомими та бажаними для однієї зі сторін. Правочин визнається вчиненим під впливом обману у випадку навмисного введення іншої сторони в оману щодо обставин, які впливають на вчинення правочину. На відміну від помилки, ознакою обману є умисел у діях однієї зі сторін правочину. Наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману. Обман щодо мотивів правочину не має істотного значення.

Матеріалами справи підтверджується, що 17.01.2018 до укладення договору №141 від 17.01.2018 ФОП Прядченко Т.В. звернулась до Дочірнього підприємства "Рубіжанський ринок" Луганської обласної спілки споживчих товариств із заявою, в якій просила закріпити за нею торговельне місце №304 (площею 43,00 кв.м) на ринку для торгівлі промисловими товарами, зобов`язується плату за надане торговельне місце та інші послуги ринку сплачувати щоденно у встановленому порядку (а.с.76, том 1).

Відповідно до акту прийому-передачі торговельного місця від 17.01.2018, торговельне місце передано ОСОБА_1 для ведення торговельної діяльності з тимчасового металевого спорудження, при цьому в акті чітко зазначено номер торговельного місця - №304 (а.с.75, том 1).

Отже, матеріалами справи спростовуються доводи апелянта про те, що відповідачем не доведено доказами фактичного розташування торгового місця №304.

Ураховуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними доводи апелянта про те, що позивач здійснювала торгівлю, використовуючи не торговельне місце №304, оскільки його не існує в матеріальному світі, а частину земельної ділянки, розміром 43,00 кв.м, яке перебувало і перебуває у власності третьої особи, і не на території торговельної площі, оскільки її також не існує, бо третя особа не затверджувала і не виділяла жодної частини земельної ділянки відповідачу під торговельну площу.

Відповідно до наявної у матеріалах справи довідки Дочірнього підприємства "Рубіжанський ринок" Луганської обласної спілки споживчих товариств №96 від 26.06.2020 про сплату за торгове місце, ФОП Прядченко Т.В. сплачено згідно з договором №141 від 17.01.2018 за торгове місце 27279,20 грн за 2018 рік. Станом на 31.12.2018 заборгованість за сплату торгового місця відсутня (а.с.77, том 1).

Отже, у даному випадку волевиявлення осіб, які вчинили правочин було вільним і відповідало їх внутрішній волі, правочин був спрямований на реальне настання правових наслідків.

Вищезазначеним спростовуються доводи апелянта про те, що суд першої інстанції формально оцінив спірний договір, обмежившись лише дослідженням його форми (письмова, типова) та змісту, натомість не дослідив на предмет реальності.

Щодо формального оцінювання спірного договору господарським судом колегія суддів зазначає, що, розглядаючи справу про визнання недійсним договору №141 від 17.01.2018, суд мав дослідити дотримання норм Цивільного кодексу України при укладенні спірного договору, а, отже, це і є формальним підходом, який у даному випадку є обґрунтованим.

Посилання апелянта на те, що передане позивачу за договором торгове місце не наділене індивідуальними ознакам, а також, що в матеріалах справи відсутні докази належності відповідачу торгових місць на праві власності, у зв`язку з чим за відсутності правових підстав користування земельною ділянкою Дочірнє підприємство "Рубіжанський ринок" Луганської обласної спілки споживчих товариства не мало права передавати позивачу торгові місця у найм (оренду), судом апеляційної інстанції не приймаються у якості підстав для висновку про визнання недійсним спірного договору.

Разом з цим суд апеляційної інстанції зазначає, що торговим місцем є площа, відведена для розміщення торговельного інвентарю. У той час користування підприємцями (продавцями) торговельною площею здійснюється у спосіб укладення договору оренди, і у такому випадку торговельна площа є предметом договору оренди як істотної його умови.

Правила торгівлі на ринках не виключають використання продавцями власного торговельного інвентарю. При цьому розміщення на торговельній площі МАФу, що належить продавцю на праві власності, не змінює природи оренди торговельного місця. Наділення торговельного місця як предмету оренди індивідуальними ознаками, може бути, зокрема, схема розташування торговельних місць, запропонована ринком. Чинне законодавство не передбачає особливого порядку, визначення розташування торговельних місць. Підписана сторонами, угода про оренду торговельного місця, умовою серед яких є розміщення на ньому МАФу і подальше виконання сторонами такої угоди, є достатнім підтвердженням погодження сторонами предмету оренди - торговельного місця.

Якщо сторони, укладаючи договір оренди торговельного місця, не визначили його місце розташування, то за аналізом правової природи погодження істотних умов договору, можна дійти висновку про непогодження сторонами предмету оренди, наслідком чого є підстави визнати такий договір як неукладений. Однак виконання сторонами умов договору виключає посилання на не укладення договору.

Колегія суддів зазначає, що Дочірнє підприємство "Рубіжанський ринок" Луганської обласної спілки споживчих товариств є зареєстрованим у встановленому законом порядку суб`єктом господарювання, видами діяльності якого за КВЕД-2010 є надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; - прокат інших побутових виробів і предметів особистого вжитку; - роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; - роздрібна торгівля з лотків і на ринках харчовими продуктами, напоями та тютюновими виробами; -роздрібна торгівля з лотків і на ринках іншими товарами (а.с.64-65, том 1).

Відповідачем виконані умови договору №141 від 17.01.2018 про надання торгових місць, а саме: надано позивачу в користування торговельне місце №304 на ринку, але позивач вважає, що ця обставина не надає права відповідачу використовувати у своїх цілях земельну ділянку, яка перебуває в комунальній власності, та яка не оформлена належним чином Дочірнім підприємством "Рубіжанський ринок" Луганської обласної спілки споживчих товариств.

Встановлені у справі обставини свідчать про здійснення відповідачем господарської діяльності на ринку, відтак, між сторонами у спорі склалися правовідносини щодо торгівлі на ринку, які підпадають під вищенаведене правове регулювання.

Використання торговельного місця не є тотожнім використанню земельної ділянки, хоч і передбачає таке використання, правовідносини підприємства, що управляє ринком, та міської ради щодо земельної ділянки не впливають на предмет доказування у даній справі та не мають правового значення для даного спору.

Із встановлених обставин справи убачається, що ФОП Прядченко Т.В. були надані послуги, отримання яких було метою укладення договору. Порушенням прав і охоронюваних законом інтересів орендаря є неможливість одержання ним того, на що він розраховував при укладенні договору, або його виконання призведе (призводить) до звуження належного їй блага. Здійснення відповідачем діяльності з торгівлі на ринку без належного оформлення права користування земельною ділянкою, не є обставиною, з якою у даному випадку може бути пов`язане порушення права орендаря торгівельного місця.

Згідно з положеннями частини 1 ст.15, 16 Цивільного кодексу України та частини 2 ст.4 Господарського процесуального кодексу України кожна особа має право на захист свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права чи законного інтересу, який не суперечить загальним засадам законодавства.

Отже, на позивача покладено обов`язок довести, які його права чи законні інтереси як орендаря торговельного місця порушені оспорюваним договором, а суд повинен навести правові мотиви, з яких він виходить, визнаючи порушеними відповідні права чи інтереси такого позивача.

Судом встановлено, що порушення свого права позивач пов`язує не з майновими правами на об`єкт оренди - торговельне місце на ринку, а з правами міської ради на земельну ділянку. При цьому своїх прав щодо земельної ділянки позивач не доводить.

Таким чином, суд апеляційної інстанції бере до уваги, що позивач не довів ані своїх майнових прав на об`єкт оренди, ані своїх прав на земельну ділянку. Більше того, стверджує, що відповідні права на землю належать Рубіжанській міській раді Луганської області.

Судова колегія зазначає, що кожна особа самостійно здійснює свої права, позивач не має повноважень на представництво прав та інтересів міської ради, порушення права останньої доводити не може. При цьому майнові права на об`єкт оренди не є предметом спору у даному провадженні, оскільки позивач таких прав також не заявляє та не доводить.

Порушенням прав і охоронюваних законом інтересів орендаря є неможливість одержання ним того, на що він розраховував при укладенні договору, або його виконання призведе до звуження чи обмеження належного йому блага.

Здійснення відповідачем діяльності з управління ринком без належного оформлення права на земельну ділянку не є обставинами, з якими у межах даного спору може бути пов`язано порушення права орендаря торговельного місця.

Колегія суддів вважає помилковими та необґрунтованими твердження апелянта про те, що договір оренди від 08.11.2006 у подальшому втратив чинність через: не проведення відповідачем державної реєстрації додаткової угоди від 14.11.2016 до договору оренди земельної ділянки від 08.11.2006, через скасування державної реєстрації земельної ділянки як об`єкта цивільних прав, скасування у подальшому рішення органу місцевого самоврядування, яким таке поновлення було погоджено (рішення Рубіжанської міської ради Луганської області від 06.05.2020 №110/11 Про скасування рішення Рубіжанської міської ради Луганської області №16/20 від 26.10.2016 ), виходячи з такого.

На момент укладення договору №141 від 17.01.2018 про надання торгових місць рішення Рубіжанської міської ради Луганської області №16/20 від 26.10.2016 Про поновлення договору оренди землі з ДП Рубіжанський ринок ЛОСС було чинним, додаткова угода до договору оренди від 08.11.2006 була підписана 14.11.2016.

Відповідно до статті 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідач не провів державну реєстрацію речового права у відповідності до положень Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" укладеної додаткової угоди, що не заперечується самим відповідачем.

У рішенні господарського суду Луганської області від 17.11.2020 у справі №913/411/20, яке набрало законної сили та є чинним, за позовом Рубіжанської міської ради Луганської області до Дочірнього підприємства "Рубіжанський ринок" Луганської обласної спілки споживчих товариств про визнання недійсною додаткової угоди про поновлення терміну дії договору оренди землі (державна реєстрація №040642000125 від 08.11.2006) та внесення змін до нього від 14.11.2016, укладену між Рубіжанською міською радою та ДП "Рубіжанський ринок" Луганської обласної спілки споживчих товариств щодо земельної ділянки (кадастровий номер 4412500000:09:003:0003) строком до 08.11.2026, відмовлено. При цьому господарський суд зазначив, що відповідач вправі був провести державну реєстрації свого речового права оренди на підставі укладеної додаткової угоди не лише в день її укладення з позивачем, а і пізніше. Як убачається з наявних судових рішень у справі №360/2669/19, розміщених в Єдиному державному реєстрі судових рішень, відповідач намагається оформити право користування новою земельною ділянкою (кадастровий номер 4412500000:09:003:0171, площею 2,9295 га) для розміщення рубіжанського ринку, однак, Рубіжанська міська рада наразі заперечує проти цього, що призвело до виникнення судових спорів.

Оскільки у рішенні у справі №913/411/20 встановлені обставини, які мають значення для даної справи, господарський суд обґрунтовано узяв їх до уваги відповідно до приписів ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 у справі №917/410/18 зазначив, що державна реєстрація - це не підстава набуття права оренди земельної ділянки, а засвідчення державою вже набутого права оренди, яке виникло на підставі договору оренди землі, при цьому факт реєстрації права оренди земельної ділянки є лише елементом юридичного складу, який тягне виникнення права оренди, а не є підставою його набуття. Сама по собі реєстрація права не є підставою виникнення права оренди, оскільки такої підстави закон не передбачає.

Отже, відсутність державної реєстрації при поновленні терміну дії договору оренди не припиняє права користування Дочірнім підприємством "Рубіжанський ринок" земельною ділянкою, наданою Рубіжанською міською радою в оренду для розміщення ринку.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.11.2018 у справі №2-383/2010 виклала висновок про те, що встановлена ст.204 Цивільного кодексу України презумпція правомірності правочину означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Апелянтом не обґрунтовано нормами права твердження про те, що договір оренди від 08.11.2006 втратив чинність з тієї підстави, що у подальшому рішенням міської ради скасовано рішення Рубіжанської міської ради №16/20 від 26.10.2016 Про поновлення договору оренди землі з ДП Рубіжанський ринок ЛОССТ .

Колегія суддів вважає, що скасування свого ж рішення Рубіжанською міською радою не є підставою для визнання недійсним укладеного договору, оскільки рішення Рубіжанської міської ради №16/20 від 26.10.2016 Про поновлення договору оренди землі з ДП Рубіжанський ринок ЛОССТ у подальшому вичерпало свою силу через його виконання.

Вимоги про визнання правочину недійсним, заявлені на підставі ст.230 Цивільного кодексу України, можуть бути задоволені за умови доведеності позивачем фактів обману і наявності їх безпосереднього зв`язку з волевиявленням другої сторони щодо вчинення правочину.

Під обманом слід розуміти певні винні, навмисні дії сторони, яка намагається запевнити іншу сторону про такі властивості й наслідки правочину, які насправді наступити не можуть. При обмані наслідки правочину, що вчиняється, є відомими й бажаними для однієї зі сторін.

Ураховуючи наведені норми, колегія суддів зазначає про відсутність підстав для застосування частини 1 ст.230 Цивільного кодексу України, зважаючи на те, що у даному випадку ФОП Прядченко Т.В. своєю поведінкою, проявляючи ініціативу до укладення договору, оскільки саме вона звернулась з пропозицією укласти спірний договір №141 від 17.01.2018, самостійно сприявши встановленню договірних відносин, законність яких вона у подальшому заперечує. З досліджених обставин справи убачається, що позивачем як особою, яка отримала усі наслідки правочину, на які вона розраховувала, не надано будь-яких доказів факту введення її в оману, чим друга сторона (відповідач) скористалась, у зв`язку з чим, не доведено й умислу відповідача та істотність значення обставин, щодо введення позивача в оману стосовно укладення оспорюваного правочину.

Як зазначалося вище, 08.11.2006 між Рубіжанською міською радою Луганської області як орендодавцем та Дочірнім підприємством "Рубіжанський ринок" Луганської обласної спілки споживчих товариств, як орендарем, був укладений договір оренди землі, відповідно до умов якого Рубіжанська міська рада на підставі рішення №9/22 9 сесії 5 скликання від 27.09.2006 надала, а орендар прийняв у строкове платне користування (оренду) земельну ділянку для розміщення ринку, яка знаходиться: м.Рубіжне, вул. Визволителів, 94, в оренду передається земельна ділянка, площею 2,9810 га. Відповідно до пункту 8 договору оренди земельної ділянки, договір укладено на 10 років; після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк, у цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Рішенням Рубіжанської міської ради сьомого скликання 16 сесії від 26.10.2016 №16/20 "Про поновлення договору оренди землі з Дочірнім підприємством "Рубіжанський ринок" Луганської обласної спілки споживчих товариств поновлено договір оренди землі (державна реєстрація №040642000125 від 08.11.2006), укладений між Рубіжанською міською радою та ДП "Рубіжанський ринок" ЛОССТ, а саме, земельної ділянки (кадастровий номер 4412500000:09:003:0003) площею 2,9613 га, розташовану за адресою: м.Рубіжне, вул. Визволителів, 94, для розміщення ринку.

14.11.2016 між Рубіжанською міською радою, як орендодавцем, та ДП "Рубіжанський ринок" ЛОССТ, як орендарем укладена додаткова угода про поновлення дії договору оренди землі, відповідно до умов якої, поновлено термін дії договору оренди землі (державна реєстрація №040642000125 від 08.11.2006) на земельну ділянку (кадастровий номер 4412500000:09:003:0003) строком до 08.11.2026.

Наведеним підтверджується, що станом на період дії спірного договору (з 17.01.2018 по 31.12.2018) органом місцевого було виділено відповідачу земельну ділянку для розміщення ринку.

У подальшому Рубіжанською міською радою Луганської області прийнято рішення від 18.12.2019 №101/109, яким відмовлено Дочірньому підприємству "Рубіжанський ринок" Луганської обласної спілки споживчих товариств у наданні земельної ділянки, розташованої за адресою: м.Рубіжне, вул.Визволителів, буд. 94, та зобов`язано Рубіжанську міську раду розглянути на найближчому пленарному засіданні питання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення та надання в оренду земельної ділянки Дочірньому підприємству "Рубіжанський ринок" Луганської обласної спілки споживчих товариств.

Вказана додаткова угода до договору оренди землі не зареєстрована у встановленому законом порядку, у зв`язку з чим між ринком та міською радою виник спір про повернення землі до комунальної власності, який вирішує адміністративний суд.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 02.06.2020 у справі №360/5438/19, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 15.09.2020, вказане рішення Рубіжанської міської ради Луганської області визнано протиправним та скасовано.

Як вже зазначалося, у зв`язку зі зміною площі земельної ділянки об`єкту нерухомого майна (Рубіжанський ринок) за адресою: м.Рубіжне, вул. Визволителів, 94, з кадастровим номером 4412500000:09:003:0003, присвоєно земельній ділянці новий кадастровий номер 4412500000:09:003:0171.

Із витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку убачається, що земельна ділянка (кадастровий номер 4412500000:09:003:0171) знаходиться за адресою: Луганська обл., м.Рубіжне, вул. Визволителів, 94; вид використання земельної ділянки - для розміщення об`єкта нерухомого майна (рубіжанський ринок), площа - 2, 9295 га.

Доводи позивача про те, що за скасованим кадастровим номером 4412500000:09:003:0003 земельної ділянки як об`єкту цивільних прав втратив чинність і договір оренди від 08.11.2006, колегія суддів вважає помилковими та необґрунтованими, оскільки матеріалами справи підтверджується, що земельна ділянка з кадастровим номером 4412500000:09:003:0003, площею 2,9810 га, та з кадастровим номером 4412500000:09:003:0171, площею 2,9295 га, були у користуванні ринку, скасування кадастрового номера 4412500000:09:003:0003 земельної ділянки не припиняє права користування ринком земельною ділянкою з кадастровим номером 4412500000:09:003:0171, на який зареєстрована нерухомість, що належить ринку. Реєстрація земельної ділянки з кадастровим номером 4412500000:09:003:0003 у 2017 році була скасована та направлена в архів через допущення органами державного земельного кадастру технічної помилки при проведенні реєстрації цієї земельної ділянки. На момент скасування у 2017 році було дійсним рішення про надання дозволу 30.03.2016 на розробку технічної документації на нову площу 2,9295 га, але з тим же призначенням для рубіжанського ринку: розміщення об`єкту нерухомого майна.

Крім того, колегія суддів зазначає, що зміна кадастрового номера 4412500000:09:003:0003 земельної ділянки жодним чином не впливає на права позивача при користуванні торговим місцем №304.

Матеріалами справи підтверджується, що ДП "Рубіжанський ринок" ЛОССТ на підставі свідоцтва про право власності від 20.02.2002 належить право власності на об`єкт нерухомого майна - рубіжанський ринок, який розташований у місті Рубіжне по вул.Визволителів, 94, на праві колективної власності, що складається з павільйонів, адміністративної будівлі, магазинів, будинків (будівель), критих прилавків, відкритих прилавків, вбиральні, огорож та споруд.

07.05.2019 зареєстровано право власності за Дочірнім підприємством "Рубіжанський ринок" Луганської обласної спілки споживчих товариств на об`єкт нерухомого майна (рубіжанський ринок), який розташовано за адресою: Луганська область, м. Рубіжне, вулиця Визволителів, 94, на земельній ділянці кадастровий номер 4412500000:09:003:0171, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с.16-17, 83 том 1).

Згідно з довідкою Головного управління ДФС у Луганській області від 021.11.2019 №2004/110/12-32-51-04, податкові декларації з плати на землю (орендна плата) до Рубіжанського управління ГУ ДФС у Луганській області за період 2017-2019 роки по ДП "Рубіжанський ринок" ЛОССТ подані своєчасно, без порушень; станом на 31.10.2019 заборгованість відсутня (а.с.84, том 1).

Колегія суддів зазначає, що за загальним правилом, закріпленим у частині 1 ст.120 Земельного кодексу України особи, які набули права власності на будівлю чи споруду стають власниками земельної ділянки на тих самих умовах, на яких вона належала попередньому власнику.

Перехід майнових прав до іншої особи зумовлює перехід до неї і прав на ту частину земельної ділянки, на якій безпосередньо розташований відповідний об`єкт нерухомості, та частини земельної ділянки, яка необхідна для його обслуговування. Особа, яка набула право власності на об`єкт нерухомості, розташований у межах земельної ділянки, якою користувався попередній власник нерухомого майна, набуває право вимагати оформлення на своє ім`я документів на користування всією земельною ділянкою на умовах і в обсязі, які були встановлені для попереднього землекористувача-власника об`єкта нерухомості, або частиною земельної ділянки, яка необхідна для обслуговування об`єкта нерухомості розташованого на ній.

Така правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 04.12.2018 у справі №910/18560/16.

З матеріалів справи убачається, що після закінчення дії договору оренди землі від 08.11.2006, за умовами якого відповідачу надавалась земельна ділянка, площею 2,9810 га, для розміщення ринку за адресою: м.Рубіжне, вул.Визволителів, 94, Дочірнє підприємство "Рубіжанський ринок" Луганської обласної спілки споживчих товариств продовжувало користуватись (у тому числі й у період з 17.01.2018 по 31.12.2018) земельною ділянкою та здійснювати господарську діяльність з надання послуг по організації торгівлі на ринку.

Відповідності до пункту 44 частини 1 ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: встановлення відповідно до законодавства правил з питань благоустрою території населеного пункту, забезпечення в ньому чистоти і порядку, торгівлі на ринках, додержання тиші в громадських місцях, за порушення яких передбачено адміністративну відповідальність.

Пунктом 7 Положення про основні вимоги до організації діяльності продовольчих, непродовольчих та змішаних ринків, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.2009 №868, передбачено, що реконструкція (переобладнання, модернізація) та закриття ринку здійснюються в установленому порядку за умови забезпечення підприємців іншими торговельними місцями з урахуванням рекомендацій місцевої галузевої ради підприємців.

Суб`єкт господарювання за рік до початку проведення робіт з реконструкції (переобладнання, модернізації) та закриття ринку повідомляє про це підприємців, які провадять торговельну діяльність на території ринку, та подає до органу місцевого самоврядування заяву про необхідність забезпечення таких підприємців іншими торговельними місцями.

Зазначеними нормативно-правовими актами передбачено певний порядок закриття ринку; так, у випадку закриття ринку орган місцевого самоврядування зобов`язаний прийняти на пленарному засіданні відповідне рішення та вирішити питання про забезпечення підприємців торговими місцями.

Проте матеріалами справи не підтверджуються обставини ініціювання Рубіжанською міською радою Луганської області припинення діяльності (закриття) рубіжанського ринку за адресою: м.Рубіжне, вул.Визволителів, 94, на території якого розташований об`єкт оренди (торгівельне місце), який перебував у користуванні ФОП Прядченко Т.В.

Щодо доводів апеляційної скарги про те, що у Дочірнього підприємства "Рубіжанський ринок" Луганської обласної спілки споживчих товариств станом на 2018 рік не було права передавати позивачу у найм 43 кв.м, оскільки він не був і не є власником майна або речі, а відтак йому не належало жодних майнових прав, колегія суддів зазначає, що право надати торгове місце в оренду не пов`язане з наявністю зареєстрованого права користування земельною ділянкою, тому твердження апелянта про відсутність права на передачу мана (торговельного місця) в оренду ФОП Прядченко Т.В. є помилковим.

Колегія суддів зазначає, що питання про правомірність користування відповідачем земельною ділянкою, на якій розташовані торгівельні місця під ринком, є виключною компетенцією контролюючих за використанням земельних ділянок правоохоронних органів та органів місцевого самоврядування. До того ж останні у силу вимог Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" приймають рішення про надання дозволу на діяльність ринків, встановлення режиму і порядку роботи та здійснюють нагляд за організацією та діяльністю ринків. Міською радою не приймалось рішення про припинення діяльності (закриття) рубіжанського ринку, а доказів на підтвердження зворотнього сторонами не надано.

Натомість обставини справи свідчать про те, що позивач фактично оспорює права Дочірнього підприємства "Рубіжанський ринок" Луганської обласної спілки споживчих товариств на земельну ділянку, а також зазначає про відсутність у відповідача правових підстав на користування земельною ділянкою, на якій розташовані торгівельні місця рубіжанського ринку.

За приписами частини 2 ст.152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Отже, що оспорювати законність чи незаконність використання земельних ділянок може лише їх власник або законний землекористувач. Проте позивач не є ані власником, ані землекористувачем земельної ділянки, на якій розміщений ринок.

Спірні правовідносини, які виникли між Дочірнім підприємством "Рубіжанський ринок" Луганської обласної спілки споживчих товариств на земельну ділянку та Рубіжанською міською радою Луганської області щодо продовження (оформлення та реєстрації) орендних правовідносин з користування земельною ділянкою, на якій знаходиться рубіжанський ринок, не вплинули на здійснення відповідачем фактичної господарської діяльності, характерної для торгівлі на ринках, незалежно від права такого суб`єкта на земельну ділянку. Наявність спорів між відповідачем та Рубіжанською міською радою жодним чином не перешкоджало веденню ФОП Прядченко Т.В. підприємницької діяльності з торгівлі на території ринку, не порушили та не впливали на права орендараря торгового місця на отримання нею того, на що вона розраховувала при укладенні договору №141 від 17.01.2018.

У постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 27.01.2020 у справі №761/26815/17 зроблено висновок, що "недійсність правочину, договору, акту органу юридичної особи чи документу як приватно-правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати. По своїй суті ініціювання спору про недійсність правочину, договору, акту органу юридичної особи чи документу не для захисту цивільних прав та інтересів є недопустимим".

Доводи апелянта про те, що суд першої інстанції, навівши правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 29.0.4.2020 у справі №909/685/18 від 01.08.2018 у справі №445/1011/17 щодо правильності застосування норм ст.230 Цивільного кодексу України, не надав правової оцінки доказам позивача, наданим в обґрунтування наявності обману з боку відповідача, спростовуються матеріалами справи.

До позову в обґрунтування наявності обману з боку відповідача позивачем надано: копію рішення Рубіжанської міської ради Луганської області №101/109 від 18.12.2019 Про надання в оренду земельної ділянки ДП РУбіжанський ринок Луганської обласної спілки споживчих товариств , копію листа ФОП Прядченко Т.В. директору ДП Рубіжанський ринок ЛОССТ Про надання документів , докази його направлення, лист Рубіжанської міської ради віл 17.03.2020 ФОП Прядченко Т.В., копія листа ГУ ДФС у Луганській області Про спрямування інформації та матеріалів для обрахування орендної плати за землю , витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку станом на 21.04.2020, Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна станом на 20.04.2020, Інформацію з Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру станом на 20.04.2020, адвокатські запити, лист ГУ Дергеокадастру у Луганській області від 27.04.2020 Щодо надання інформації , копію рішення Рубіжанської міської ради Луганської області сьомого скликання 110 сесії №110/11 від 06.05.2020 Про скасування рішення Рубіжанської міської ради Луганської області №16/20 від 26.10.2016 , копія ухвали господарського суду Луганської області від 17.03.2020 про відкриття провадження у справі №913/146/20, копія договору №141 від 17.01.2018 про надання торгових місць, копія акту приймання-передачі торгових місць від 17.01.2018. Усім цим доказам суд першої інстанції надав оцінку, приймаючи оскаржуване рішення.

Крім того, суд першої інстанції не виходив за межі позовних вимог, про що стверджує апелянт, а правильно надав оцінку наявності/відсутності нерухомого майна у ДП Рубіжанський ринок ЛОССТ, а також послався на наявність спорів між відповідачем та третьою особою, оскільки позивач в обґрунтування своїх позовних вимог заперечував право користування у ДП Рубіжанський ринок ЛОССТ земельною ділянкою. Отже, ці обставини обґрунтовано були досліджені та оцінені господарським судом.

З огляду на те, що позивачем не доведено обставин, які б свідчили про введення його в оману при укладенні спірного правочину, не доведено факту обману, наявності умислу в діях відповідача та істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про відсутність підстав для визнання договору про надання торгових місць №141 від 17.01.2018 недійсним згідно з частиною 1 ст.230 Цивільного кодексу України, у зв`язку з чим позовні вимоги ФОП Прядченко Т.В. задоволенню не підлягають.

Інші доводи апелянта щодо оцінки рішення суду першої інстанції є власним суб`єктивним тлумаченням норм права та обставин справи та спростовуються мотивуванням, викладеним у даній постанові апеляційного господарського суду.

Таким чином, оскільки доводи заявника апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права під час прийняття оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження, у зв`язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не убачає.

Відповідно до ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно зі ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст.236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд ураховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Ураховуючи вищенаведене, колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції у повному обсязі досліджені обставини, що мають значення для справи, у зв`язку із чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення господарського суду підлягає залишенню без змін.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Прядченко Тетяни Вікторівни залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Луганської області від 09.12.2020 у справі №913/302/20 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження до Верховного Суду передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 30.04.2021.

Головуючий суддя О.А. Пуль

Суддя І.В. Тарасова

Суддя В.О. Фоміна