Рішення

від 24.03.2021 по справі 914/1536/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.03.2021 справа № 914/1536/20

м.Львів

за позовом: Першого заступника керівника Золочівської місцевої прокуратури Львівської області, м. Золочів Львівська область в інтересах держави в особі

позивача: Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, м.Львів

до відповідача-1: Сновицької сільської ради Золочівського району Львівської області, с.Сновичі Золочівського району Львівської області

до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» , с.Невгоди Овруцький район Житомирської області

про: визнання недійсним рішення та звільнення земельних ділянок

Суддя Кітаєва С.Б.

При секретарі Зарицькій О.Р.

Представники сторін:

від прокуратури: Леонтьєва Н.Т. - прокурор;

від позивача: не з`явився;

від відповідача-1: не з`явився;

від відповідача-2: не з`явився;

Суть спору: на розгляд Господарського суду Львівської області поступив позов Першого заступника керівника Золочівської місцевої прокуратури Львівської області, м. Золочів Львівська область, в інтересах держави в особі позивача: Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, м.Львів до відповідача-1: Сновицької сільської ради Золочівського району Львівської області, с.Сновичі Золочівського району Львівської області, до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» , с.Невгоди Овруцький район Житомирської області про: визнання недійсним рішення №439 Сновицької сільської ради від 23.12.2019 Про надання в оренду земельної ділянки ТзОВ Західна агровиробнича компанія для сільськогосподарського використання та зобов`язання повернути одержані земельні ділянки державі в особі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області.

Ухвалою суду від 30.06.2020 залишено позовну заяву Першого заступника керівника Золочівської місцевої прокуратури Львівської області без руху.

Ухвалою суду від 25.08.2020 відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 23.09.2020.

Ухвалою суду від 23.09.2020 підготовче засідання відкладено на 07.10.2020.

Ухвалою суду від 07.10.2020 продовжено строки підготовчого провадження та підготовче засідання відкладено на 28.10.2020.

28.10.2020 за вх.№31132/20 в системі Електронний суд зареєстровано клопотання, що надійшло від представника позивача - Кубіцького П.П., про відкладення розгляду справи.

Ухвалою суду від 28.10.2020 підготовче засідання відкладено на 17.11.2020.

13.11.2020, за вх.№32754, від відповідача-1 поступив лист за підписом сільського голови П.Заяць, у якому повідомлялось, що ознайомившись з позовною заявою та додатками до неї Сновицька сільська рада Золочівського району позовні вимоги визнає; заяв, клопотань та заперечень не має та виражено прохання проводити розгляд справи без участі представника відповідлача-1.

16.11.2020, за вх.№32850/20, прокуратурою подано пояснення з доданими до них документами.

17.11.2020, за вх.№33110/20 та за вх.№32974/20, від відповідача-2, поступили письмові пояснення.

Ухвалою суду від 17.11.2020 в межах розумних строків підготовче засідання відкладено на 02.12.2020.

Ухвалою суду від 02.12.2020 в межах розумних строків підготовче засідання відкладено на 21.12.2020.

07.12.2020, за вх.№3157/20, від прокуратури поступило клопотання про зміну предмета позову, у якій прокуратура просить суд зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю Західна агровиробнича компанія звільнити одержані, згідно укладеного 02.01.2020 року договору оренди земельні ділянки загальною орієнтовною площею 34 га державної власності (несформовані земельні ділянки загальною площею 32 га та одну земельну ділянку з кадастровим номером 4621887200:09:000:0586 загальною площею 2 га), які знаходяться за межами с. Сновичі, Золочівського району, повернувши їх державі в особі Головного управління Держгеокадастру в Львівській області. В решті позовні вимоги залишено без змін.

Ухвалою суду від 21.12.2020 прийнято до розгляду заяву позивача від 07.12.2020, за вх.№3157/20 про зміну предмета позову, закрито підготовче провадження у справі №914/1536/20 та призначено справу до судового розгляду по суті на 20.01.2021.

Ухвалою суду від 20.01.2021 в межах розумних строків судове засідання відкладено на 03.02.2021.

02.02.2021, за вх.№2428/21, в документообігу суду зареєстровано подане позивачем клопотання про долучення доказів.

03.02.2021, за вх.№2509/21, в документообігу суду зареєстровано подане відповідачем-1 клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою суду від 03.02.2021 постановлено задоволити клопотання прокурора і повернутися з розгляду справи по суті у підготовче провадження, замінивши судове засідання з розгляду справи по суті на підготовче судове засідання, розгляд справи здійснювати в межах розумних строків та призначити підготовче засідання на 10.02.2021.

Ухвалою суду від 10.02.2021 відкладено підготовче засідання на 24.02.2021.

22.02.2021, за вх.№4039/21, в документообігу суду зареєстровано подане прокурором клопотання про закриття провадження у справі на підставі п.2 ч.1 ст.231 ГПК України в частині зобов`язання повернути земельні ділянки.

23.02.2021, за вх.№4308/21, в документообігу суду зареєстровано подані позивачем додаткові пояснення у справі.

Ухвалою суду від 10.02.2021 постановлено залишити без розгляду клопотання прокурора (вх.№633/21 від 17.02.2021) про заміну відповідача його правонаступником; закрити провадження у справі в частині вимоги про зобов`язання ТзОВ Західна агровиробнича компанія звільнити земельні ділянки; закрити підготовче провадження та призначити справу №914/1536/20 за вимогою про визнання недійсним рішення №439 Сновицької сільської ради від 23.12.2019 Про надання в оренду земельної ділянки ТзОВ Західна агровиробнича компанія для сільськогосподарського використання до судового розгляду по суті на 24.03.2021.

Відповідно до ст.222 ГПК України, фіксування судового процесу здійснюється з допомогою звукозаписувального технічного засобу, а саме: програмно-апаратного комплексу «Акорд» .

Прокурор в підготовче засідання 24.02.2021 з`явилася, позовні вимоги про визнання недійсним рішення №439 Сновицької сільської ради від 23.12.2019 Про надання в оренду земельної ділянки ТзОВ Західна агровиробнича компанія для сільськогосподарського використання підтримала.

Позивач та відповідачі-1,2 явки повноважних представників в підготовче засідання 24.02.2021 не забезпечили.

Суд заслухавши пояснення прокурора, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

Рішенням № 439 сесії Сновицької сільської ради Золочівського району від 23.12.2019 Про надання в оренду земельної ділянки ТзОВ Західна агровиробнича компанія для сільськогосподарського використання передано в оренду ТзОВ Західна агровиробнича компанія земельні ділянки площею 60 га із земель запасу сільськогосподарського виробництва терміном на 1 рік.

На підставі вищенаведеного рішення, 02.01.2020 між Сновицькою сільською радою Золочівського району та ТзОВ ( Західна агровиробнича компанія укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 60 га за межами населеного пункту без складення акту приймання-передачі.

Згідно інформації Сновицької сільської ради зазначені земельні ділянки передані Сновицькою сільською радою Золочівського району ТзОВ Західна агровиробнича компанія 02.01.2020 без складення акту приймання - передачі.

Як свідчать долучені прокурором до справи документи, підтвердив відповідач-1, який визнав позов, позивач - Головне управління Держгеокадастру у Львівській області, який просить позов прокурора задоволити, земельні ділянки загальною площею 60 га, які передано відповідачу-2 на підставі оспорюваного рішення №439 від 23.12.2019, розташовані за межами населеного пункту, а саме села Сновичі Золочівського району, і є землями державної власності сільськогосподарського призначення.

Прокурор вважає, що зазначене рішення № 439 Сновицької сільської ради Золочівського району від 23.12.2019 Про надання в оренду земельної ділянки ТзОВ Західна агровиробнича компанія для сільськогосподарського використання прийняте незаконно в порушення вимог ст. 33 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , ст. ст. 12, 79-1, 122, 123, 124, 125, 126, 134 Земельного кодексу України та Закону України Про оренду землі .

Матеріалами у справі підтверджується, що 19.06.2020 на адресу Сновицької сільської ради Золочівського району місцевою прокуратурою було скеровано лист щодо приведення у відповідність до вимог земельного законодавства даного рішення, прийнятого з порушенням чинного законодавства.

Однак, Сновицькою сільською радою Золочівського району порушення законодавства не усунуто. У листі №128 від 19.06.2020, який підписаний сільським головою П.Заяць та завірений печаткою сільської ради, Сновицька сільська рада повідомила прокуратуру у відповідь на звернення останньої, що станом на 19.06.2020 рішення №439 Сновицької сільської ради Золочівського району від 23.12.2019 р Про надання в оренду земельної ділянки ТзОВ Західна агровиробнича компанія чинне, а договір оренди від 02.01.2020 між Сновицькою сільською радою Золочівського району та ТзОВ Західна агровиробнича компанія не розірвано.

Окрім цього, Золочівського місцевою прокуратурою про незаконність згаданого рішення № 430 сесії Сновицької сільської ради Золочівського району від 23.12.2019 та неправомірність використання земельних ділянок загальною площею 60 га, розташованих за межами села Сновичі повідомлялося Головне управління Держгеокадастру у Львівській області (лист місцевої прокуратури від 20.02.2020 № 14.33/05-47/634 вих 201).

Однак, Головним управлінням Держгеокадастру у Львівській області, у встановлений прокурором строк, на повідомлення жодним чином не відреаговано. Відповідь на проведення контрольних заходів, вжиття інших заходів реагування Управлінням у місцеву прокуратуру не надходила.

Прокурор стверджує, що повноваження щодо розпорядження спірними земельними ділянками с/г призначення, розташованими за межами населених пунктів, належать центральному органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин (Держгеокадастру) та його територіальним органам. Зокрема, за даних обставин, таким органом є Головне управління Держгеокадастру у Львівській області.

Як на підставність позовних вимог, прокурор та позивач покликаються на п. 4 Прикінцевих і перехідних положень ЗУ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності , який набрав чинності 01.01.2013р., згідно якого у державній власності залишаються усі інші землі, розташовані за межами населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок на яких розміщені будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності або які перебувають у постійному користуванні органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств, установ, організацій.

Таким чином, прокурор звернувся з позовом про визнання недійсним рішення №439 Сновицької сільської ради Золочівського району Львівської області від 23.12.2019 Про надання в оренду земельної ділянки ТзОВ Західна агровнробнича компанія для сільськогосподарського використання та із (врахуванням поданої заяви вх.№3157/20 від 07.12.2020) про зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю Західна агровиробнича компанія звільнити одержані, згідно укладеного 02.01.2020 року договору оренди земельні ділянки загальною орієнтовною площею 34 га державної власності (несформовані земельні ділянки загальною площею 32 га та одну земельну ділянку з кадастровим номером 4621887200:09:000:0586 загальною площею 2 га), які знаходяться за межами с. Сновичі, Золочівського району, повернувши їх державі в особі Головного управління Держгеокадастру в Львівській області.

Під час розгляду справи ТзОВ Західна агровиробнича компанія спірні земельні ділянки звільнило в добровільному порядку, про що прокурор повідомив подавши акт обстеження земельних ділянок та клопотання про закриття провадження у справі в цій частині, у зв`язку з відсутністю предмета спору, яке було задоволено ухвалою суду від 10.02.2021 та закрито провадження в цій частині на підставі п.2 ч.1 ст.231 ГПК України.

Відтак, підготовче провадження судом було закрито та призначено справу №914/1536/20 до судового розгляду по суті в частині вимоги про визнання недійсним та скасування рішення Сновицької сільської ради №439 від 23.12.2019 року.

Відповідач-1, про що зазначено вище, позовні вимоги визнав у повному обсязі.

У своєму відзиві на позов відповідача-2 не заперечив проти позовних вимог про визнання недійсним та скасування рішення Сновицької сільської ради №439 від 23.12.2019 року.

Прокурор просить позов в частині визнання недійсним та скасування рішення Сновицької сільської ради №439 від 23.12.2019 задоволити. Позицію прокурора підтримує і позивач у поданих до справи письмових поясненнях.

Розглянувши матеріали справи, подані докази, заслухавши пояснення прокурора, враховуючи позицію відповідачів, висловлену у поданих до справи заявах по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання недійсним та скасування рішення Сновицької сільської ради №439 від 23.12.2019 підлягають до задоволення повністю, з огляду на наступне:

У силу вимог ч.ч. 1, 2 ст. 324 Цивільного кодексу України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, встановлених Конституцією України.

Статтею 14 Земельного кодексу України унормовано, що право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

Відповідно до ст. 80 Земельного кодексу України суб`єктами права власності на землю є, зокрема територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності; держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності.

За ч.ч. 1, 2 ст. 83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності.

Згідно з п.п. а, в ч. 1 ст. 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: розпорядження землями територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

У державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. Право державної власності на землю набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом (ч.ч. 1, 2 ст. 84 Земельного кодексу України).

Статтею 326 Цивільного кодексу України встановлено, що у державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади. Управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб`єктами.

З наведених норм чинного законодавства вбачається, що земельні ділянки можуть перебувати, зокрема у комунальній та державній власності, розпорядження такими земельними ділянками здійснюють відповідно органи місцевого самоврядування або уповноважені органи державної влади.

У свою чергу, за ч.ч. 1, 4 ст. 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених ч. 8 цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Відповідно до підп. 31 п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 року № 15 "Про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених Земельним кодексом України, безпосередньо або через визначені в установленому порядку його територіальні органи.

Частинами 1, 2 ст. 22 ЗК України передбачено, що землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей. 2. До земель сільськогосподарського призначення належать сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги).

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, спірні земельні ділянки площею 60 га, які згідно оскаржуваного рішення Сновицької сільської ради №439 від 23.12.2019 були передані в оренду ТзОВ Західна агровиробнича компанія знаходяться за межами населеного пункту і є землями державної власності сільськогосподарського призначення. Відповідно, розпорядження цими земельними ділянками, належить до повноважень позивача у справі.

Доказів того, що вказана земельна передавалася із державної власності у комунальну, як це передбачено ст. 117 Земельного кодексу України, в матеріалах справи немає.

У силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За ч. 1 ст. 25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Згідно з ч. 1 ст. 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону.

Органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції (ч. 3 ст. 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Судом установлено, що відповідач-1, прийнявши оскаржуване рішення, вийшов за межі наданих йому чинним законодавством України повноважень, здійснивши розпорядження землями, що належить до державної власності.

Відповідно до ч.ч. 1, 10 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Підп. г ч. 3 ст. 152 Земельного кодексу України унормовано, що захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Аналогічні приписи містяться у ч. 10 ч. 2 ст. 16, ч. 1 ст. 21 ЦК України, ч. 2 ст. 20 ГК України.

Відтак, сільська рада, приймаючи оскаржуване рішення вийшла за межі наданих їй повноважень, а тому рішення №439 від 23.12.2019 є незаконним та підлягає визнанню недійсним.

Крім того, відповідач-1 визнав позовні вимоги, отже вказана обставина за правилами ч. 1 ст. 75 ГПК України не підлягає доказуванню. При цьому у суду немає обґрунтованого сумніву щодо достовірності цієї обставини або добровільності її визнання.

Відповідно до статей 73, 74 ГПК України, доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Згідно з ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 ст.77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 78 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. (ст. 79 ГПК України).

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч.5 ст.236 ГПК України, обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За приписами ст.86 ГПК України, Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідачами не спростовано доводів позовної заяви в частині вимоги про визнання недійсним рішення №439 Сновицької сільської ради від 23.12.2019 Про надання в оренду земельної ділянки ТзОВ Західна агровиробнича компанія для сільськогосподарського використання , відтак вважає, що позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відшкодування витрат на оплату судового збору покладається на відповідачів порівно пропорційно до задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 2, 13, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 236, 237, 238, 239, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задоволити .

2. Визнати недійсним рішення Сновицької сільської ради Золочівського району Львівської області №439 від 23.12.2019 Про надання в оренду земельної ділянки ТзОВ Західна агровиробнича компанія для сільськогосподарського використання .

3.Стягнути з Сновицької сільської ради Золочівського району Львівської області (80753, Львівська область, Золочівський район, с.Сновичі, код ЄДРПОУ 04374275) на користь Прокуратури Львівської області (79005, м. Львів, пр. Шевченка, 17/19, код ЄДРПОУ 02910031) 2102,00 грн витрат по сплаті судового збору.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» (11162, Житомирська область, Овруцький район, с.Невгоди, код ЄДРПОУ 41099127) на користь Прокуратури Львівської області (79005, м. Львів, пр. Шевченка, 17/19, код ЄДРПОУ 02910031) 2102,00 грн витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили відповідно до ст.327 ГПК України.

Рішення суду набирає законної сили у строки передбачені ст. 241 ГПК України.

Рішення може бути оскаржене в порядку та строки передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення підписано 05.04.2021

Суддя С.Б. Кітаєва