Рішення

від 11.03.2021 по справі 925/177/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2021 року справа № 925/177/19

м. Черкаси

За позовом першого заступника керівника Золотоніської місцевої прокуратури в інтересах держави

до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області,

до фермерського господарства "Щедра Нива"

до ОСОБА_1

за участю третіх осіб без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів: ОСОБА_2 та ОСОБА_3

про визнання незаконними та скасування наказів, визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок і зобов`язання повернути земельні ділянки

Суддя Дорошенко М.В.

Секретар судового засідання Рябенька Я.В.

За участю:

заступника прокурора відділу Черкаської обласної прокуратури Синецької О.Ю.

від Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області: Пилипас І.Я. за довіреністю від 04.01.2021;

від фермерського господарства "Щедра Нива": адвоката Савченка С.В. за ордером від 29.10.2020 серія СА №1006220

від ОСОБА_1 : не явилися;

від ОСОБА_2 : не явилися:

від ОСОБА_3 : не явилися.

У лютому 2019 року заступник керівника Золотоніської місцевої прокуратури (далі - прокурор) звернувся до Господарського суду Черкаської області в інтересах держави з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області та до фермерського господарства "Щедра Нива" про:

- визнання незаконним та скасування наказу Головного управління Держземагентства в Черкаській області від 22.10.2014 № 23-4871/14-14-СГ "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки з кадастровим номером 7120682600:03:001:0411, площею 45,3811 га в оренду";

- визнання незаконним та скасування наказу Головного управління Держземагентства в Черкаській області від 26.09.2014 за № 23-3729/14-14-СГ "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки з кадастровим номером 7120682600:01:002:0131, площею 110,1355 га в оренду";

- визнання незаконним та скасування наказу Головного управління Держземагентства в Черкаській області від 26.09.2014 за № 23-3728/14-14-СГ "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки з кадастровим номером 7120682600:01:002:0130 площею 14,7929 га в оренду";

- визнання недійсним договору оренди землі від 22.10.2014, укладеного між Головним управлінням Держземагентства у Черкаській області та ОСОБА_1 , щодо земельної ділянки площею 45,3811 га з кадастровим номером 7120682600:03:001:0411, що знаходиться в адміністративних межах Великохутірської сільської ради Драбівського району;

- визнання недійсним договору оренди землі від 26.09.2014, укладеного між Головним управлінням Держземагентства у Черкаській області та ОСОБА_1 , щодо земельної ділянки площею 110,1355 га з кадастровим номером 7120682600:01:002:0131, що знаходиться в адміністративних межах Великохутірської сільської ради Драбівського району;

- визнання недійсним договору оренди земельної ділянки площею 14,7929 га з кадастровим номером 7120682600:01:002:0130, що знаходиться в адміністративних межах Великохутірської сільської ради Драбівського району, укладеного 26.09.2014 та зареєстрованого 30.10.2014;

- зобов`язання фермерського господарства "Щедра Нива" повернути державі в особі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області земельну ділянку площею 45,3811 га з кадастровим номером 7120682600:03:001:0411, що знаходиться в адміністративних межах Великохутірської сільської ради Драбівського району;

- зобов`язання фермерського господарства "Щедра Нива" повернути державі в особі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області земельну ділянку площею 110,1355 га з кадастровим номером 7120682600:01:002:0131, що знаходиться в адміністративних межах Великохутірської сільської ради Драбівського району;

- зобов`язання фермерського господарства "Щедра Нива" повернути державі в особі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області земельну ділянку площею 14,7929 га з кадастровим номером 7120682600:01:002:0130, що знаходиться в адміністративних межах Великохутірської сільської ради Драбівського району.

Прокурор у позові також просить господарський суд поновити пропущений ним строк позовної давності за заявленими у позові вимогами та стягнути солідарно з відповідачів на користь прокуратури Черкаської області сплачений нею за подання позову судовий збір в сумі 17289,00 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що спірні земельні ділянки передані ОСОБА_1 з порушенням вимог Закону України "Про фермерське господарство" та Земельного кодексу України, оскільки заявником не обґрунтовано розміри земельних ділянок з урахуванням можливості їх обробітку, наявності трудових і матеріальних ресурсів, а Головним управлінням Держземагентства заяви розглянуто формально без надання належної оцінки викладеним у них обставинам і надано ОСОБА_1 спірні земельні ділянки в оренду не єдиним масивом та поза процедурою земельних торгів.

Ухвалою від 19.02.2019 Господарський суд Черкаської області у складі судді Спаських Н.М. прийняв позовну заяву прокурора до розгляду, відкрив провадження у справі №925/177/19, вирішив розглядати її за правилами загального позовного провадження, призначив у ній підготовче засідання.

Ухвалою від 18.03.2019 Господарський суд Черкаської області у складі судді Спаських Н.М. залучив до участі у справі №925/177/19 співвідповідачем ОСОБА_1 та третіми особами без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Ухвалою від 05.02.2020 Господарський суд Черкаської області у складі судді Спаських Н.М. закрив провадження у справі №925/177/19 з підстави передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Північний апеляційний господарський суд постановою від 05.05.2020 залишив ухвалу Господарського суду Черкаської області від 05.02.2020 у справі №925/177/19 без змін.

Верховний Суд у складі колегії Касаційного господарського суду постановою від 05.08.2020 скасував постановлені у справі №925/177/19 постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.05.2020 і ухвалу Господарського суду Черкаської області від 05.02.2020, а саму справу №925/177/19 направив до господарського суду першої інстанції для продовження її розгляду.

Автоматизована система документообігу Господарського суду Черкаської області для розгляду справи №925/177/19 визначила суддю Дорошенка М.В .

Ухвалою від 25.08.2020 Господарський суд Черкаської області у складі судді Дорошенко М.В. прийняв справу №925/177/19 до свого провадження та призначив у ній підготовче засідання на 11 год. 00 хв. 29.09.2020 у приміщенні Господарського суду Черкаської області, яке неодноразово відкладалося.

10 вересня 2020 року до Господарського суду Черкаської області надійшов відзив Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області на позов.

Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області заперечило проти позову, оскільки вважає, що воно не порушило встановленого Законом України "Про фермерське господарство" та Земельним кодексом України порядку надання спірних земельних ділянок в оренду ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства. За твердженням Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області чинне законодавство станом на час надання ОСОБА_1 в оренду спірних земельних ділянок передбачало можливість надання в оренду таких земельних ділянок для ведення фермерського господарства без проведення торгів, без обмеження кількості земель і не єдиним масивом. Крім того, Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області вважає, що прокурор одержав подані з позовом докази з порушенням спеціальної процедури, передбаченої ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", з огляду на наявність у спірних правовідносинах органу, уповноваженого державою здійснювати захист інтересів держави.

11 листопада 2020 року до Господарського суду Черкаської області надійшла відповідь прокурора на відзив Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, якою прокурор відхилив заперечення проти позову і підтвердив свої доводи, приведені ним в обґрунтування позову, а також вказав, що всі подані прокурором докази одержані ним з дотриманням процесуального законодавства.

13 листопада 2020 року до Господарського суду Черкаської області надійшли письмові пояснення представника фермерського господарства "Щедра Нива" адвоката Савченка С.В. від 12.11.2020 із запереченням проти позову.

У цих письмових поясненнях представник фермерського господарства "Щедра Нива" адвокат Савченко С.В. вказав на таке:

позов подано прокурором після спливу загальної трирічної позовної давності і без обґрунтування прокурором поважності причин її пропущення;

справа за позовом прокурора не підсудна господарським судам через те, що спірні земельні ділянки надані в оренду ОСОБА_1 як фізичній особі і наразі саме за ОСОБА_1 зареєстроване право оренди спірних земельних ділянок, а не за створеним ним фермерським господарством "Щедра Нива";

позов підписано першим заступником керівника Золотоніської місцевої прокуратури за відсутності доказів неможливості підписання позову керівником цієї прокуратури, що є підставою для залишення такого позову без розгляду;

вказані прокурором підстави позву не відповідають заявленим у позові вимогам, оскільки оцінка заяв про надання в оренду земельних ділянок для ведення фермерського господарства і доданих до таких заяв документів на відповідність їх вимогам Закону України "Про фермерське господарство" здійснюється на стадії надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, а не на стадії розроблення і затвердження такої документації.

Ухвалою від 19.11.2020 Господарський суд Черкаської області закрив підготовче провадження у справі №925/177/19 і призначив її до розгляду по суті у судовому засіданні на 10 год. 00 хв. 17.12.2020 в приміщенні Господарського суду Черкаської області.

17 грудня 2020 року до Господарського суду Черкаської області надійшло клопотання представника Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області про доручення до матеріалів справи №925/177/19 доказів про зареєстровані речові права на спірні земельні ділянки.

У судовому засіданні, яке відбулося 17.12.2020, господарський суд оголосив перерву до 11 год. 30 хв. 14 січня 2021 року в приміщенні Господарського суду Черкаської області, про що повідомив присутніх в судовому засіданні учасників справи під розписку, а відсутніх - ухвалою від 17.12.2020.

Призначене на 11 год. 30 хв. 14 січня 2021 року судове засідання у справі №925/177/19 не відбулося, тому ухвалою від 18.01.2021 Господарський суд Черкаської області призначив судове засідання з розгляду справи №925/177/19 по суті на 11 год. 15 хв. 11 лютого 2021 року в приміщенні Господарського суду Черкаської області.

3 лютого 2021 року електронною поштою, а 08.02.2021 в паперовій формі до Господарського суду Черкаської області надійшло клопотання прокурора від 02.02.2021 №32/1-39вих-21 про заміну Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області у позовних вимогах про зобов`язання фермерського господарства "Щедра Нива" повернути спірні земельні ділянки державі в особі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області на Велекохутірську сільську раду Драбівського району Черкаської області у зв`язку з передачею спірних земельних ділянок із державної власності у комунальну власність Великохутірської об`єднаної територіальної громади в особі Велекохутірської сільської ради Драбівського району Черкаської області.

11 лютого 2021 року до Господарського суду Черкаської області надійшла відповідь прокурора на письмові пояснення представника фермерського господарства "Щедра Нива" адвоката Савченка С.В. від 12.11.2020. У цій відповіді прокурор зазначив, що він у даній справі самостійно представляє інтереси держави, є позивачем і не міг довідатися про порушення інтересів держави раніше ніж 30.10.2014 року - дня реєстрації за ОСОБА_1 права оренди на спірні земельні ділянки. 21.09.2017, тобто в межах трирічної позовної давності прокурор звернувся з відповідним позовом до Драбівського районного суду Черкаської області з урахуванням існуючої на той час практики Верховного Суду України щодо розгляду таких справ в порядку цивільного судочинства. Після закриття ухвалою Драбівського районного суду Черкаської області від 13.11.2018 провадження у цивільній справі за вказаним позовом прокурора з підстав, що вона не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, та залишення цієї ухвали без змін постановою Апеляційного суду Черкаської області від 03.01.2019, прокурор одразу ж 12.02.2019 звернувся з відповідним позовом до Господарського суду Черкаської області. За таких обставин на думку прокурора причини пропущення ним позовної давності є поважними, тому порушені права держави підлягають захисту судом. Крім того, прокурор стверджує, що за наявною наразі практикою Верховного Суду щодо розгляду подібних справ дана справа підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, а право на подання позову першим заступником керівника Золотоніської місцевої прокуратури передбачене ч. 1 ст. 24 Закону України "Про прокуратуру".

У судовому засіданні, яке відбулося 11.02.2021, Господарський суд Черкаської області розглянув клопотання прокурора від 02.02.2021 №32/1-39вих-21 і залишив його без задоволення та оголосив перерву до 10 год. 30 хв. 11 березня 2021 року в приміщенні Господарського суду Черкаської області, про що повідомив присутніх в судовому засіданні учасників справи під розписку, а відсутніх - ухвалою від 11.02.2021.

У судовому засіданні, яке відбулося 11.03.2021, господарський суд розглянув справу №925/177/19 по суті та оголосив вступну і резолютивну частини ухваленого ним у нарадчій кімнаті рішення.

Заслухавши учасників справи, дослідивши наявні у справі докази, з`ясувавши обставини справи, Господарський суд Черкаської області

УСТАНОВИВ:

3 вересня 2014 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Держземагентства у Черкаській області із заявою (т. 1 а. с. 73) про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 45,3811 га в оренду для ведення фермерського господарства в адмінмежах Великохутірської сільської ради (за межами населеного пункту) Драбівського району Черкаської області. До цієї заяви заявник додав письмове обґрунтування розмірів земельної ділянки (т. 1 а.с. 74), у якому в обґрунтування розмірів земельної ділянки фактично нічого не вказав.

16 вересня 2014 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Держземагентства у Черкаській області із двома заявами (т. 1 а. с. 37, 55) від 15.09.2014 про надання дозволів на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок площами 110,1355 га і 16,78 га в оренду для ведення фермерського господарства в адмінмежах Великохутірської сільської ради (за межами населеного пункту) Драбівського району Черкаської області. До цих заяв заявник додав письмові обґрунтування розмірів земельних ділянок (т. 1 а.с. 36, 56), у яких на відміну від раніше поданого обґрунтування розмірів земельної ділянки площею 45,3711 га, заявник вказав, що господарська діяльність фермерського господарства буде вестися одноосібно та (в разі необхідності) зусиллями інших залучених працівників виключно з тієї місцевості, де розташована земельна ділянка, що для забезпечення належного обробітку землі має всю необхідну сільськогосподарську техніку, агрегати та інші засоби, а в разі необхідності обробіток землі буде проводитися технікою, залученою на праві оренди і, що заявник має досвід роботи в сільському господарстві більше 10 років.

На підставі вказаних заяв ОСОБА_1 Головне управління Держземагентства у Черкаській області видало накази відповідно від 10.09.2014 №23-3229/14-14-СГ (т. 1 а.с. 75), від 16.09.2014 №23-3478/14-14-СГ (т. 1 а. с. 39) і №23-3477/14-14-СГ (т. 1 а. с. 57) "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою". Цими наказами Головне управління Держземагентства у Черкаській області надало ОСОБА_1 дозволи на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок сільськогосподарського призначення із земель державної власності в оренду для ведення фермерського господарства орієнтовною площею відповідно 45,3811 га, 110,1355 га і 16,7800 га, розташованих в адмінмежах Великохутірської сільської ради Драбівського району Черкаської області.

За замовленням ОСОБА_1 товариство з обмеженою відповідальністю "Інститут проектування та землевпорядкування" розробило в 2014 році проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства площею відповідно 45,3811 га, 110,1355 га і 14,7929 га із земель державної власності за адресою: Черкаська область, Драбівський район, Великохутірська сільська рада (за межами населеного пункту) (т. 1 а. с. 76-78, 40-43, 58-61).

26 вересня 2014 року Головне управління Держземагентства у Черкаській області видало два спірні накази від 26.09.2014 №23-3729/14-14-СГ (т. 1 а. с. 44) та від 26.09.2014 №23-3728/14-14-СГ (т. 1 а. с. 62) "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки в оренду". Цими наказами Головне управління Держземагентства у Черкаській області затвердило розроблені товариством з обмеженою відповідальністю "Інститут проектування та землевпорядкування" проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок площею 110,1355 га і 14,7929 га в оренду ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства в адмінмежах Великохутірської сільської ради Драбівського району Черкаської області і вирішило надати ОСОБА_1 земельні ділянки сільськогосподарського призначення із земель державної власності площею 110,1355 га (кадастровий номер земельної ділянки 7120682600:01:002:0131) і 14,7929 га (кадастровий номер земельної ділянки 7120682600:01:002:0130) в оренду терміном на 21 рік для ведення фермерського господарства в адмінмежах Великохутірської сільської ради Драбівського району Черкаської області за межами населеного пункту.

26 вересня 2014 року Головне управління Держземагентства у Черкаській області як орендодавець і ОСОБА_1 як орендар на підставі спірних наказів Головного управління Держземагентства у Черкаській області від 26.09.2014 №23-3729/14-14-СГ та №23-3728/14-14-СГ уклали два спірні договори оренди землі з додатками (т.1 а. с. 45-50, 63-68), згідно з якими орендодавець надає орендарю, а останній приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності для ведення фермерського господарства відповідно площею 110,1355 га з кадастровим номером 7120682600:01:002:0131 і площею 14,7929 га з кадастровим номером 7120682600:01:002:0130, які знаходяться (розташовані) за межами населеного пункту в адміністративних межах Великохутірської сільської ради Драбівського району Черкаської області.

Відповідно до п. 8 спірних договорів оренди землі від 26.09.2014 ці договори укладено терміном на 21 рік та діють до 26 вересня 2035 року.

22 жовтня 2014 року Головне управління Держземагентства у Черкаській області видало спірний наказ від 22.10.2014 № 23-4871/14-14-СГ "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки в оренду" (т. 1 а. с. 79). Цим наказом Головне управління Держземагентства у Черкаській області затвердило розроблений товариством з обмеженою відповідальністю "Інститут проектування та землевпорядкування" проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 45,3811 га в оренду ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства в адмінмежах Великохутірської сільської ради Драбівського району Черкаської області і вирішило надати ОСОБА_1 земельну ділянку сільськогосподарського призначення із земель державної власності площею 45,3811 га (кадастровий номер земельної ділянки 7120682600:03:001:0411) в оренду терміном на 21 рік для ведення фермерського господарства в адмінмежах Великохутірської сільської ради Драбівського району Черкаської області за межами населеного пункту.

22 жовтня 2014 року Головне управління Держземагентства у Черкаській області як орендодавець і ОСОБА_1 як орендар на підставі спірного наказу Головного управління Держземагентства у Черкаській області від 22.10.2014 № 23-4871/14-14-СГ уклали спірний договір оренди землі (т.1 а. с. 80-82), згідно з яким орендодавець надає орендарю, а останній приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності для ведення фермерського господарства площею 45,3811 га з кадастровим номером 7120682600:03:001:0411, яка знаходиться (розташована) за межами населеного пункту в адміністративних межах Великохутірської сільської ради Драбівського району Черкаської області.

Відповідно до п. 8 спірного договору від 22.10.2014 цей договір укладено терміном на 21 рік та діє до 22 жовтня 2035 року.

30 жовтня 2014 року на підставі спірних договорів оренди землі від 26.09.2014 і 22.10.2014 була проведена державна реєстрація права оренди спірних земельних ділянок площею 110,1355 га з кадастровим номером 7120682600:01:002:0131, площею 14,7929 га з кадастровим номером 7120682600:01:002:0130 і площею 45,3811 га з кадастровим номером 7120682600:03:001:0411 за ОСОБА_1 , що підтверджується інформаційною довідкою із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 16.01.2019 №152766584 (т. 1 а.с. 83-85).

18 листопада 2014 року громадянин України ОСОБА_1 як орендар та громадянин України ОСОБА_3 як суборендар уклали між собою два договори суборенди землі та підписали два акти приймання-передачі об`єкта суборенди (т. 1 а.с. 51-54, 69-72). За цими договорами суборенди землі та актами приймання-передачі об`єкта суборенди від 18.11.2014 ОСОБА_1 передав ОСОБА_3 , а останній прийняв в строкове платне користування земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності для ведення фермерського господарства відповідно площею 110,1355 га з кадастровим номером 7120682600:01:002:0131 і площею 14,7929 га з кадастровим номером 7120682600:01:002:0130, які знаходяться (розташовані) за межами населеного пункту в адміністративних межах Великохутірської сільської ради Драбівського району Черкаської області.

Відповідно до п. 8 двох вказаних вище договорів суборенди землі від 18.11.2014 щодо земельних ділянок площею 110,1355 га з кадастровим номером 7120682600:01:002:0131 і площею 14,7929 га з кадастровим номером 7120682600:01:002:0130 ці договори укладено терміном на 21 рік до 26 вересня 2035 року.

18 листопада 2014 року громадянин України ОСОБА_1 як орендар та громадянин України ОСОБА_2 як суборендар уклали між собою договір суборенди землі та підписали акт приймання-передачі об`єкта суборенди (т. 1 а.с. 206-212). За цими договором суборенди землі та актом приймання-передачі об`єкта суборенди від 18.11.2014 ОСОБА_1 передав ОСОБА_2 , а останній прийняв в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності для ведення фермерського господарства площею 45,3811 га з кадастровим номером 7120682600:03:001:0411, яка знаходяться (розташована) за межами населеного пункту в адміністративних межах Великохутірської сільської ради Драбівського району Черкаської області.

Відповідно до п. 8 договору суборенди від 18.11.2014 щодо земельної ділянки площею 45,3811 га з кадастровим номером 7120682600:03:001:0411 цей договір укладено терміном на 21 рік до 22 жовтня 2035 року.

16 грудня 2014 року на підставі вказаних вище трьох договорів суборенди від 18.11.2014 була проведена державна реєстрація права суборенди спірних земельних ділянок площею 110,1355 га з кадастровим номером 7120682600:01:002:0131, площею 14,7929 га з кадастровим номером 7120682600:01:002:0130 за ОСОБА_3 і площею 45,3811 га з кадастровим номером 7120682600:03:001:0411 за ОСОБА_2 , що підтверджується інформаційною довідкою із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 16.01.2019 №152766584 (т. 1 а. с. 83-85).

31 серпня 2015 року була проведена державна реєстрація заснованого ОСОБА_1 фермерського господарства "Щедра Нива" як юридичної особи, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис 1 020 102 0000 006066 (т.1 а. с. 119-121).

Відповідно до п. 2 та п. 5 ч. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 №442 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" Державне агентство земельних ресурсів України було реорганізоване шляхом перетворення в Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру. Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру стала правонаступником Державного агентства земельних ресурсів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 №5 "Про утворення територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру" були:

утворені як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру, у тому числі і Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області;

реорганізовані територіальні органи Державного агентства земельних ресурсів шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру, у тому числі і Головне управління Держземагентства у Черкаській області шляхом його приєднання до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області;

встановлено, що територіальні органи Державного агентства земельних ресурсів, які реорганізуються, продовжують виконувати свої повноваження до передачі таких повноважень територіальним органам Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру.

25 квітня 2015 року була проведена державна реєстрація Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Наказом Держгеокадастру України від 26.05.2015 №84 "Про питання діяльності Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області" погоджена можливість забезпечення здійснення покладених на Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області функцій і повноважень Головного управління Держземагентства у Черкаській області, що припиняється.

Отож з 26.05.2015 внаслідок реорганізації Головного управління Держземагентства у Черкаській області його права і обов`язки перейшли до його правонаступника - Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області і саме це Головне управління з 26.05.2015 й дотепер є фактичним орендодавцем орендованої ОСОБА_1 за трьома спірними договорами оренди землі земельними ділянками площею 110,1355 га з кадастровим номером 7120682600:01:002:0131, площею 14,7929 га з кадастровим номером 7120682600:01:002:0130 і площею 45,3811 га з кадастровим номером 7120682600:03:001:0411.

22 вересня 2017 року прокурор як позивач подав до Драбівського районного суду Черкаської області позовну заяву від 21.09.2017 (т. 1 а. с. 100-108) в інтересах держави до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, ОСОБА_1 за участю третіх осіб без самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 і ОСОБА_2 про визнання недійсними і скасування трьох наказів Головного управління Держземагентства у Черкаській області від 02.09.2014 №23-3060/14-14-СГ "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки кадастровий номер 7120682600:03:001:0411, площею 45,3811 га в оренду", від 02.09.2014 №23-3059/14-14-СГ "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки кадастровий номер 7120682600:01:002:0131, площею 110,1355 га в оренду" та від 02.09.2014 №23-3059/14-14-СГ "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки кадастровий номер 7120682600:01:002:0130, площею 14,7929 га в оренду" і про визнання недійсними: договору оренди земельної ділянки площею 45,3811 га кадастровий номер 7120682600:03:001:0411, укладеного 22.10.2014; договору оренди земельної ділянки площею 110,1355 га кадастровий номер 7120682600:01:002:0131, укладеного 29.09.2014; договору оренди земельної ділянки площею 14,7929 га кадастровий номер 7120682600:01:002:0130, укладеного 29.09.2014 та про скасування державної реєстрації цих договорів.

Ухвалою від 13.11.2018 (т. 1 а. с. 109) Драбівський районний суд Черкаської області закрив провадження у справі №692/878/17 за вказаним вище позовом прокурора з підстав, що спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Апеляційний суд Черкаської області постановою від 03.01.2019 (т. 1 а. с. 111, 112) залишив ухвалу Драбівського районного суду Черкаської області від 13.11.2018 у справі №692/878/17 без змін.

Постанова Апеляційного суду Черкаської області від 03.01.2019 у справі №692/878/17 із супровідним листом цього суду( т. 1 а. с. 110) надійшла до прокуратури Черкаської області 10.01.2019.

18 січня 2019 року прокурор зробив запити: до Головного управління ДФС у Черкаській області лист від 18.01.2019 №32/1-136-45вих19 (т. 1 а.с. 86) та до Великохутірської об`єднаної територіальної громади лист від 18.01.2019 №32/1-136-42вих19 (т. 1 а. с. 89) про наявність заборгованості з орендної плати за землю за трьома спірними земельними ділянками; до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області лист від 18.01.2019 №32/1-136-44вих19 (т. 1 а. с. 91) про те чи розроблялася технічна документація з нормативної грошової оцінки трьох спірних земельних ділянок; до Головного управління Держпродспоживслужби в Черкаській області лист від 18.01.2019 №32/1-136-46вих19 (т. 1 а.с. 93) про наявність зареєстрованої за ОСОБА_1 і фермерським господарством "Щедра Нива" сільськогосподарської техніки або інших засобів для обробітку землі.

24 січня 2019 року прокурор повторно звернувся до Головного управління Держпродспоживслужби в Черкаській області із запитом лист від 24.01.2019 №32/1-136-60вих19 (т. 1 а.с. 94) про наявність зареєстрованої за ОСОБА_1 і фермерським господарством "Щедра Нива" сільськогосподарської техніки або інших засобів для обробітку землі станом на вересень 2014 року.

На вказані запити прокурор одержав відповіді: Головного управління ДФС у Черкаській області від 25.01.2019 №3144/23-00-13-0116 (т. 1 а. с. 87) про нерозголошення запитуваної конфіденційної інформації; Великохутірської сільської ради від 21.01.2019 №02-42/34 (т. 1 а. с. 90) про сплату орендної плати за три спірні земельні ділянки ОСОБА_1 і відсутність заборгованості з її сплати; Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 30.01.2019 №10-23-0.320593/2-19 (т. а. с. 92) про ненадходження від ОСОБА_1 звернення про внесення змін до спірних договорів оренди, про які йдеться у запиті прокурора, та про набрання чинності загальнонаціональної нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення, проведеної відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07.02.2018 №105; Головного управління Держпродспоживслужби в Черкаській області від 22.01.2019 №І-26 (т. 1 а. с. 95) і від 28.01.2019 №І-35 (т. 1 а. с. 96) про відсутність реєстрації в Єдиному реєстрі машин за ОСОБА_1 і фермерським господарством "Щедра Нива" сільськогосподарської техніки як станом на вересень 2014 року, так і станом на 22 січня 2019 року.

12 лютого 2019 року прокурор подав до Господарського суду Черкаської області позов, за яким цим судом 19.02.2019 було відкрите провадження у справі №925/177/19.

24 липня 2019 року на підставі підписаного Головним управлінням Держгеокадастру у Черкаській області та Великохутірською сільською радою акта приймання-передачі нерухомого майна від 18.06.2019 відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 18.06.2019 №23-1859/14-19-СГ та рішення Великохутірської сільської ради від 27.06.2019 №9-9/VІІ була проведена державна реєстрація права власності на три спірні земельні ділянки площею 45,3811 га з кадастровим номером 7120682600:03:001:0411, площею 110,1355 га з кадастровим номером 7120682600:01:002:0131 і площею 14,7929 га з кадастровим номером 7120682600:01:002:0130 за Великохутірською сільською радою, що підтверджується інформаційними довідками із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 10.12.2020 №236438863, №236439391 і №236439227 (т. 3 а. с. 151-160).

Питання про підвідомчість справи №925/177/19 господарським судам було вирішено Верховним Судом у складі колегії Касаційного господарського суду у згадуваній вище постанові від 05.08.2020, тому господарський суд з підстав вказаних у цій постанові Верхового Суду відхиляє доводи представника фермерського господарства "Щедра Нива" адвоката Савченка С.В. про те, що справа №925/177/19 не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Статтею 31 Земельного кодексу України передбачено, що землі фермерського господарства можуть складатися із:

а) земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському господарству як юридичній особі;

б) земельних ділянок, що належать громадянам - членам фермерського господарства на праві приватної власності;

в) земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди.

Громадяни - члени фермерського господарства мають право на одержання безоплатно у власність із земель державної і комунальної власності земельних ділянок у розмірі земельної частки (паю).

Відповідно до ч. 1 ст. 93 Земельного кодексу України, право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

За змістом ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 134 Земельного кодексу України не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі передачі громадянам земельних ділянок для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів, для сінокосіння і випасання худоби, для городництва.

Відповідно до ч. 2 ст. 123 Земельного кодексу України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, в якому зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Органам, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Частиною 3 ст. 123 Земельного кодексу України передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Отже, ст. 123 Земельного кодексу України врегульовано загальний порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування в тих випадках, коли згідно із законом земельні торги не проводяться; визначає вимоги до змісту клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; забороняє компетентним органам вимагати інших, крім установлених цією статтею, матеріалів і документів; установлює загальні підстави для відмови в наданні такого дозволу.

Разом з тим відносини, пов`язані зі створенням, діяльністю та припиненням діяльності фермерських господарств, регулюються, крім Земельним кодексом України, Законом України від 19.06.2003 № 973-IV "Про фермерське господарство" та іншими нормативно-правовими актами України (ст. 2 цього Закону). У таких правовідносинах Закон України "Про фермерське господарство" є спеціальним законом, а Земельний кодекс України - загальним.

Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 1 Закону України "Про фермерське господарство" (тут і далі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону. Фермерське господарство може бути створене одним громадянином України або кількома громадянами України, які є родичами або членами сім`ї, відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України "Про фермерське господарство" право на створення фермерського господарства має кожний дієздатний громадянин України, який досяг 18-річного віку та виявив бажання створити фермерське господарство.

Згідно з ч. 1, ч. 2, ч. 3, ч. 4, ч. 7 ст. 7 Закону України "Про фермерське господарство" для отримання (придбання) у власність або в оренду земельної ділянки державної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до відповідної районної державної адміністрації. Для отримання у власність або в оренду земельної ділянки із земель комунальної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до місцевої ради.

У заяві зазначаються: бажаний розмір і місце розташування ділянки, кількість членів фермерського господарства та наявність у них права на безоплатне одержання земельних ділянок у власність, обґрунтування розмірів земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства. До заяви додаються документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі.

Перелік документів, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві, затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики.

Заяву громадянина про надання земельної ділянки у власність або в оренду районна або міська державні адміністрації або орган місцевого самоврядування розглядають у місячний строк і в разі її задоволення дають згоду на підготовку землевпорядною організацією проекту відведення земельної ділянки.

Проект відведення земельних ділянок розробляється за рахунок Українського державного фонду підтримки фермерських господарств.

Проект відведення земельної ділянки погоджується та затверджується відповідно до закону.

Земельні ділянки для ведення фермерського господарства передаються громадянам України у власність і надаються в оренду із земель державної або комунальної власності.

У разі відмови органів державної влади та органів місцевого самоврядування у наданні земельної ділянки для ведення фермерського господарства питання вирішується судом. Рішення суду про задоволення позову є підставою для відведення земельної ділянки в натурі (на місцевості), видачі документа, що посвідчує право власності або укладання договору оренди. Відведення земельної ділянки в натурі (на місцевості) проводиться після збирання врожаю на цій ділянці попереднім землекористувачем.

Земельні ділянки надаються громадянам для ведення фермерського господарства єдиним масивом з розташованими на них водними джерелами та лісовими угіддями, наближеними до існуючих шляхів, електро- і радіотелефонних мереж, газо- і водопостачальних систем та інших видів інженерної інфраструктури.

Можливість реалізації громадянином права на створення фермерського господарства безпосередньо пов`язана з наданням (передачею) йому земельних ділянок для ведення фермерського господарства, що є обов`язковою умовою для державної реєстрації фермерського господарства (ст. 8 Закону України "Про фермерське господарство").

Отже, спеціальний Закону України "Про фермерське господарство" визначає обов`язкові вимоги до змісту заяви про надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства, які дещо відрізняються від загальних вимог, передбачених ст. 123 Земельного кодексу України, до змісту клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Зокрема, в заяві про надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства повинні бути зазначені не лише бажаний розмір і місце розташування ділянки, але й обґрунтування розмірів земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства.

Зазначені вимоги відповідають загальним принципам земельного законодавства (ст. 5 Земельного кодексу України) та меті правового регулювання земельних відносин у сфері діяльності фермерських господарств, яка полягає в створенні умов для реалізації ініціативи громадян щодо виробництва товарної сільськогосподарської продукції, її переробки та реалізації на внутрішньому і зовнішньому ринках, а також для забезпечення раціонального використання і охорони земель фермерських господарств, правового та соціального захисту фермерів України (преамбула Закону України "Про фермерське господарство").

Крім того, Закон України "Про фермерське господарство" передбачає, що заява громадянина про надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства повинна бути розглянута по суті. При цьому норми цього Закону не містять імперативної вказівки про задоволення заяви за наявності певних формальних умов, допускаючи можливість прийняття органом державної влади чи органом місцевого самоврядування рішення про відмову в задоволенні заяви без визначення виключного переліку підстав для відмови.

При вирішенні спору про законність рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства застосуванню підлягають правила надання (передачі) земельних ділянок для ведення фермерського господарства згідно із ст. 7 Закону України "Про фермерське господарство" як спеціальні правила по відношенню до правил, встановлених ст. 123 Земельного кодексу України.

Таким чином, за змістом статей 1, 7, 8 Закону України "Про фермерське господарство" заява громадянина про надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства повинна містити комплекс передбачених ч. 1 ст. 7 цього Закону умов і обставин. У свою чергу, розглядаючи заяву громадянина по суті, орган виконавчої влади чи місцевого самоврядування (а в разі переданого на розгляд суду спору - суд) повинен дати оцінку обставинам і умовам, зазначеним у заяві, перевірити доводи заявника, наведені на обґрунтування розміру земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства, в тому числі щодо наявності трудових і матеріальних ресурсів.

За наслідками зазначеної перевірки орган державної виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування повинен пересвідчитися в дійсності волевиявлення заявника, наявності в нього бажання створити фермерське господарство та спроможності вести господарство такого виду - виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих для ведення фермерського господарства. У протилежному випадку відсутність належної перевірки, формальний підхід до вирішення заяви громадянина створює передумови для невиправданого, штучного використання процедури створення фермерського господарства як спрощеного, пільгового порядку одержання іншими приватними суб`єктами в користування земель державної чи комунальної власності поза передбаченою законом обов`язковою процедурою - без проведення земельних торгів.

Аналогічний висновок про застосування норм права у спірних правовідносинах викладений Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 16.10.2019 у справі № 365/65/16-ц та Верховним Судом в постановах від 14.11.2018 у справі № 314/3881/15-ц, від 23.05.2018 у справі № 389/29/17-ц, від 20.06.2018 у справі № 378/766/15-ц та від 22.05.2019 у справі № 366/2648/16-ц.

Відповідно ж до правового висновку, який викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2019 у справі № 525/1225/15-ц, з урахуванням вимог статей 7, 12 Закону України "Про фермерське господарство", статей 116, 118, 121, 123, 134 Земельного кодексу України, право на безоплатне отримання земельної ділянки державної власності одного виду громадянин може використати один раз. Додатково земельні ділянки громадянин або фермерське господарство можуть отримати на конкурентних засадах через участь у торгах.

Як встановлено в ході розгляду справи №925/177/19 ОСОБА_1 з метою створення ним одноосібно і ведення фермерського господарства звернувся до Головного управління Держземагентства у Черкаській області із заявами про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення одразу трьох спірних земельних ділянок сільськогосподарського призначення в оренду загальною площею 170,3095 га із земель, що перебували у державній власності. При цьому ОСОБА_1 не обґрунтував належним чином необхідності одержання землі такої площі з урахуванням можливості її обробітку, не вказав перспектив діяльності фермерського господарства, наявності в нього техніки для обробітку землі, не зазначив про кількість членів фермерського господарства та наявності у них права на безоплатне одержання земельних ділянок у власність.

Подані ОСОБА_1 разом із вказаними заявами обґрунтування розмірів спірних земель ділянок насправді такого обґрунтування з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства не містили.

Передача ОСОБА_1 спірних земельних ділянок в суборенду одразу ж після одержання їх в оренду ще до створення фермерського господарства "Щедра нива" і перебування цих спірних земельних ділянок в суборенді третіх осіб після створення фермерського господарства "Щедра нива" означає про відсутність у ОСОБА_1 на момент звернення із заявами про надання дозволів на розробку проектів землеустрою щодо відведення спірних земельних ділянок в оренду і видачі Головним управлінням Держземагентства у Черкаській області спірних наказів наміру використовувати спірні земельні ділянки для ведення фермерського господарства.

Таким чином, в порушення вимог Закону України "Про фермерське господарство" управління Держземагентства у Черкаській області при прийнятті спірних наказів про передачу в оренду ОСОБА_1 спірних земельних ділянок не встановило наявності дійсного волевиявлення заявника на використання спірних земельних ділянок для створення і ведення фермерського господарства з урахування перспектив його діяльності, не перевірило наявність у ОСОБА_1 власних матеріальних та трудових ресурсів для обробітку землі площею 170,3095 га.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на викладене господарський суд дійшов висновку, що Головним управлінням Держземагентства у Черкаській області при прийняття спірних наказів був порушений встановлений Законом України "Про фермерське господарство" порядок надання земельних ділянок громадянам для ведення фермерського господарства, що є достатньою підставою для визнання незаконними та скасування спірних наказів, а також, виходячи з приписів статей 203, 215, 216 Цивільного кодексу України для визнання недійсним спірних договорів оренди землі та повернення спірних земельних ділянок їх власнику.

Разом з тим, господарський суд відхилив як безпідставні доводи прокурора про порушення Головним управлінням Держземагентства у Черкаській області вимог ч. 7 ст. 7 Закону України "Про фермерське господарство", згідно якої земельні ділянки надаються громадянам для ведення фермерського господарства єдиним масивом з розташованими на них водними джерелами та лісовими угіддями, наближеними до існуючих шляхів, електро- і радіотелефонних мереж, газо- і водопостачальних систем та інших видів інженерної інфраструктури.

Враховуючи викладене, господарський суд приходить до висновку про обґрунтованість і законність позовних вимог прокурора.

Фермерське господарство "Щедра Нива" заявило про застосування до заявлених прокурором вимог позовної давності і у зв`язку із її спливом просить відмовити прокурору у позові повністю.

Стаття 256 Цивільного кодексу України позовну давність визначає як строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 Цивільного кодексу України встановлена загальна позовна давність тривалістю у три роки.

Згідно з ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Отож для визначення моменту виникнення права на позов важливими є як об`єктивні (сам факт порушення права), так і суб`єктивні (особа довідалася або повинна була довідатись про це порушення) чинники. Аналіз стану поінформованості особи, вираженого дієсловами "довідалася" та "могла довідатися" у ст. 261 Цивільного кодексу України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо (пункти 7.9-7.11 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.11.2019 у справі № 914/3224/16).

Позивач повинен також довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права, що також випливає із загального правила, встановленого статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, про обов`язковість доведення стороною спору тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач, навпаки, мусить довести, що інформацію про порушення можна було отримати раніше (пункт 7.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.11.2019 у справі № 914/3224/16).

У застосуванні зазначених положень слід враховувати правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі №907/50/16, в якій зазначено, що це правило пов`язане не тільки з часом безпосередньої обізнаності особи про певні обставини (факти порушення її прав), а й з об`єктивною можливістю цієї особи знати про такі обставини.

Можливість знати про порушення своїх прав випливає із загальних засад захисту цивільних прав та інтересів (статті 15, 16, 20 Цивільного кодексу України), за якими особа, маючи право на захист, здійснює його на власний розсуд у передбачений законом спосіб, що створює в неї цю можливість знати про посягання на права.

Перебіг позовної давності починається з дня, коли про порушення права або про особу, яка його порушила, довідався або міг довідатися прокурор, у таких випадках: 1) прокурор, який звертається до суду у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, довідався чи мав об`єктивну можливість довідатися (під час кримінального провадження, прокурорської перевірки тощо) про порушення або загрозу порушення таких інтересів чи про особу, яка їх порушила або може порушити, раніше, ніж орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах; 2) прокурор звертається до суду у разі порушення або загрози порушення інтересів держави за відсутності відповідного органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження щодо захисту таких інтересів.

Подібний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17.10.2018 у справі №362/44/17.

Слід також зазначити, що оскільки держава зобов`язана забезпечити належне правове регулювання відносин і відповідальна за діяльність її органів, прийняття нормативно-правових актів не повинно ставити під сумнів стабільність цивільного обороту, підтримувати яку мають норми про позовну давність, тому, на відміну від інших учасників цивільних правовідносин, держава несе ризик спливу позовної давності на оскарження нею незаконних дій державних органів, зокрема шляхом укладання правочинів з порушенням вимог законодавства.

Відповідної правової позиції дотримується Верховний Суд України, зокрема, у постанові від 11.05.2016 у справі №910/3723/14 та Верховний Суд у постановах від 10.05.2018 у справі №914/1708/17, від 22.05.2018 у справі №922/1084/17, від 19.11.2019 у справі №910/16827/17.

При цьому, прокурор приймаючи на себе компетенцію представляти інтереси держави у спірних правовідносинах, автоматично приймає на себе обов`язок бути компетентним (обізнаним) в усіх юридично значущих обставинах цих відносин.

Спірні накази були видані Головним управлінням Держземагентства у Черкаській області і спірні договори були укладені у вересні та у жовтні 2014 року, а державна реєстрація права оренди спірних земельних ділянок за ОСОБА_1 була проведена 30.10.2014.

Прокурор у даному спорі обґрунтовано звернувся до суду в інтересах держави як позивач з огляду на те, що орган державної влади - Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області, до компетенції якого віднесені повноваження щодо захисту інтересів держави у спірних правовідносинах, є автором спірних наказів, учасником спірних договорів і відповідно відповідачем у справі. Тому господарський суд погоджується з доводами прокурора, що перебіг позовної давності за заявленими у позові вимогами починається з дня, коли саме прокурор довідався або міг довідатися про порушення прав держави або про особу, яка їх порушила.

Переконливими є доводи прокурора про те, що до 30.10.2014 - дня проведення державної реєстрації права оренди спірних земельних ділянок за ОСОБА_1 прокурор не довідався і не міг довідатися про порушення прав держави або про особу, яка їх порушила, оскільки спірні накази та договори ніяким чином не оприлюднювалися і були відомі лише Головному управлінню Держземагентства у Черкаській області та ОСОБА_1 .

З 30.10.2014 - дня проведення державної реєстрації права оренди спірних земельних ділянок за ОСОБА_1 і дня набуття останнім цього права прокурор міг довідатися із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про порушення прав держави або про особу, яка їх порушила.

Отож господарський суд погоджується з доводами прокурора, що для нього перебіг загальної позовної давності за заявленими у позові вимогами почався з 30.10.2014 року.

Починаючи з 30.10.2014, встановлена ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність тривалістю у три роки спливла 30.10.2017. Тобто станом на 12.02.2019 - день подання прокурором позову до Господарського суду Черкаської області позовна давність за заявленими у позові вимогами спливла.

Прокурор в обґрунтування поважності причини пропущення ним загальної позовної давності за заявленими у позові вимогами вказав на подання ним 21.09.2017 до Драбівського районного суду Черкаської області відповідного позову в інтересах держави до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, ОСОБА_1 за участю третіх осіб без самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 і ОСОБА_2 , за яким Драбівським районним судом Черкаської області було відкрито провадження у цивільній справі №692/878/17 згідно з існуючою на той час практикою Верховного Суду України щодо розгляду аналогічних спорів в порядку цивільного судочинства. Подальше закриття провадження у цивільній справі №692/878/17 ухвалою Драбівського районного суду Черкаської області від 13.11.2018, залишеною без змін постановою Апеляційного суду Черкаської області від 03.01.2019, було зумовлено наявністю висновків Великої Палати Верховного Суду в аналогічних справах про те, що такі спори є господарсько-правовими і мають розглядатися в порядку господарського судочинства, що й стало причиною подання прокурором 12.02.2019 позову до Господарського суду Черкаської області, за яким відкрито провадження у справі №925/177/19.

Отже, до Драбівського районного суду Черкаської області прокурор звернувся з позовом у межах загальної позовної давності, встановленої ст. 257 Цивільного кодексу України, а до Господарського суду Черкаської області - з пропуском загальної позовної давності через закриття провадження у цивільній справі №692/878/17.

Статтею 264 Цивільного кодексу України визначено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Пред`явлення позову до суду - це реалізація позивачем права на звернення до суду. Саме з цією процесуальною дією пов`язується початок процесу у справі.

Відповідно до вимог процесуального законодавства суддя відкриває провадження у справі не інакше, як на підставі заяви, поданої і оформленої в порядку, встановленому процесуальним кодексом.

Виходячи з аналізу наведених норм права, перебіг позовної давності шляхом пред`явлення позову може перериватися в разі звернення позивача до суду, в тому числі й направлення позовної заяви поштою, здійсненого з додержанням вимог процесуального законодавства. Якщо суд у прийнятті позовної заяви відмовив або повернув її, то перебіг позовної давності не переривається. Не перериває перебігу такого строку й подання позову з недодержанням правил підвідомчості, а також з іншим предметом спору та з іншими матеріально-правовими підставами.

Отже, подання позову з недодержанням правил підвідомчості/підсудності не перериває перебігу позовної давності, але, разом з тим, з урахуванням конкретних обставин справи, може бути поважною причиною для поновлення позовної давності для звернення до суду за захистом порушеного права.

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 02.04.2019 у справі №902/326/16, від 24.09.2019 у справі №922/1151/18 та у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.05.2020 у справі №922/1467/19.

За змістом частин 3-5 ст. 267 Цивільного кодексу України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Закон не наводить переліку причин, які можуть бути визнані поважними для захисту порушеного права, у випадку подання позову з пропущенням позовної давності, відтак дане питання віднесено до компетенції суду, який розглядає судову справу по суті заявлених вимог.

До висновку про поважність причин пропущення позовної давності можна дійти лише після дослідження усіх фактичних обставин та оцінки доказів у кожній конкретній справі. При цьому, поважними причинами при пропущенні позовної давності є такі обставини, які роблять своєчасне пред`явлення позову неможливим або утрудненим.

При цьому, очевидно, що перебування справи у провадженні судових органів, вчинення в ній передбачених законом дій на думку добросовісного розсудливого спостерігача виключає необхідність вчинення процесуальних дій спрямованих на припинення цього процесу, а саме подачі заяв про закриття провадження у справі, подачі позовів в порядку іншого судочинства тощо. За таких обставин є неправильним та несправедливим покладення виключно на позивача відповідальності за помилку у визначенні підвідомчості відповідної справи і позбавлення його права на захист у спірних правовідносинах.

При цьому, пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) передбачено, що кожен має право на розгляд його справи судом.

У рішенні Європейського Суду з прав людини у справі "Іліан проти Туреччини", зазначено правило встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення, яке повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.

Разом з тим Європейський Суд з прав людини наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22.10.1996 за заявами № 22083/93, № 22095/93 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства"; пункт 570 рішення від 20.09.2011 за заявою у справі "ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії").

Порівнявши позов прокурора, поданий до Драбівського районного суду Черкаської області (цивільна справа №692/878/17), з позовом, що розглядається у даній господарській справі №925/177/19, господарський суд встановив, що частково вони різняться предметом позову і відповідачами.

Як вказано в постанові Апеляційного суду Черкаської області від 03.01.2019 у цивільній справі №692/878/17 розглядався позов прокурора в інтересах держави до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, ОСОБА_1 за участю третіх осіб без самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 і ОСОБА_2 про визнання недійсними і скасування трьох наказів Головного управління Держземагентства у Черкаській області: від 02.09.2014 №23-3060/14-14-СГ "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки кадастровий номер 7120682600:03:001:0411, площею 45,3811 га в оренду", від 02.09.2014 №23-3059/14-14-СГ "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки кадастровий номер 7120682600:01:002:0131, площею 110,1355 га в оренду" та від 02.09.2014 №23-3059/14-14-СГ "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки кадастровий номер 7120682600:01:002:0130, площею 14,7929 га в оренду", а також про визнання недійсними: договору оренди земельної ділянки площею 45,3811 га кадастровий номер 7120682600:03:001:0411, укладеного 22.10.2014; договору оренди земельної ділянки площею 110,1355 га кадастровий номер 7120682600:01:002:0131, укладеного 29.09.2014; договору оренди земельної ділянки площею 14,7929 га кадастровий номер 7120682600:01:002:0130, укладеного 29.09.2014 та про скасування державної реєстрації цих договорів.

У господарській справі №925/177/19 розглядається позов прокурора в інтересах держави до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, до фермерського господарства "Щедра Нива" і до ОСОБА_1 за участю третіх осіб без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання незаконними і скасування наказів трьох наказів Головного управління Держземагентства в Черкаській області від 22.10.2014 № 23-4871/14-14-СГ "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки з кадастровим номером 7120682600:03:001:0411, площею 45,3811 га в оренду", від 26.09.2014 за № 23-3729/14-14-СГ "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки з кадастровим номером 7120682600:01:002:0131, площею 110,1355 га в оренду" і від 26.09.2014 за № 23-3728/14-14-СГ "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки з кадастровим номером 7120682600:01:002:0130 площею 14,7929 га в оренду"; про визнання недійсними договорів оренди землі від 22.10.2014, укладеного між Головним управлінням Держземагентства у Черкаській області та ОСОБА_1 , щодо земельної ділянки площею 45,3811 га з кадастровим номером 7120682600:03:001:0411, від 26.09.2014, укладеного між Головним управлінням Держземагентства у Черкаській області та ОСОБА_1 , щодо земельної ділянки площею 110,1355 га з кадастровим номером 7120682600:01:002:0131, і від 26.09.2014, укладеного між Головним управлінням Держземагентства у Черкаській області та ОСОБА_1 , щодо земельної ділянки площею 14,7929 га з кадастровим номером 7120682600:01:002:0130, а також про зобов`язання фермерського господарства "Щедра Нива" повернути державі в особі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області земельні ділянки площею 45,3811 га з кадастровим номером 7120682600:03:001:0411, площею 110,1355 га з кадастровим номером 7120682600:01:002:0131 і площею 14,7929 га з кадастровим номером 7120682600:01:002:0130, що знаходяться в адміністративних межах Великохутірської сільської ради Драбівського району Черкаської області.

Таким чином, до Драбівського районного суду Черкаської області прокурором оскаржувалися інші накази Головного управління Держземагентства в Черкаській області, ніж до Господарського суду Черкаської області.

У позові до Драбівського районного суду Черкаської області прокурор визначив лише двох відповідачів: Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області і ОСОБА_1 і заявив до них вимоги лише про визнання недійсними та скасування наказів Головного управління Держземагентства в Черкаській області і визнання недійсними спірних договорів.

У позові прокурора до Господарського суду Черкаської області вимоги пред`явлені до трьох відповідачів: Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, фермерського господарства "Щедра Нива" та ОСОБА_1 і, крім визнання незаконними та скасування спірних наказів Головного управління Держземагентства у Черкаській області і визнання недійсними спірних договорів, прокурор вимагає від фермерського господарства "Щедра Нива" повернення спірних земельних ділянок їх власнику.

Різниця в предметах позовів, поданих до Драбівського районного суду Черкаської області і до Господарського суду Черкаської області в частині оскаржених прокурором наказів Головного управління Держземагентства у Черкаській області означає, що ці позови є різними у вказаній частині вимог, тому обставини щодо подання прокурором позову до Драбівського районного суду Черкаської області в межах позовної давності, відкриття і наступне закриття останнім провадження у цивільній справі №692/878/17 ніяким чином не означають означати про поважність причин пропущення прокурором позовної давності за позовом, поданим до Господарського суду Черкаської області, в частині вимог про визнання незаконними і скасування спірних наказів Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області. Це також стосується і вимог, заявлених до фермерського господарства "Щедра Нива" у поданому до Господарського суду Черкаської області позову, які у позові, поданому до Драбівського районного суду Черкаської області, не заявлялися.

Таким чином, прокурор не довів наявності поважних причин пропущення ним позовної давності за поданим до Господарського суду Черкаської області позовом в частині вимог про визнання незаконними і скасування спірних наказів Головного управління Держземагентства у Черкаській області та вимог, пред`явлених до фермерського господарства "Щедра Нива", тому в задоволенні позову прокурора за цими вимогами слід відмовити з підстави передбаченої ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України.

Вимоги до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області та ОСОБА_1 про визнання недійсними спірних договорів оренди землі прокурор обґрунтовує незаконністю спірних наказів Головного управління Держземагентства у Черкаській області. Тобто у даному випадку вимоги прокурора про визнання недійсними спірних договорів є похідними вимогами від основних вимог - про визнання незаконними і скасування спірних наказів. В свою чергу вимоги прокурора про визнання недійсними спірних договорів є основними вимогами по відношенню до вимог прокурора про зобов`язання повернути спірні земельні ділянки їх власнику.

Оскільки господарський суд у цій справі дійшов висновку про відмову у задоволенні позову прокурора в частині основних вимог про визнання незаконними і скасування спірних наказів Головного управління Держземагентства у Черкаській області, то немає й підстав для задоволення похідних вимог про визнання недійсними спірних договорів оренди землі, а відповідно і для задоволення вимог прокурора про зобов`язання повернути спірні земельні ділянки їх власнику.

За таких обставин позов прокурора задоволенню не підлягає.

За платіжним дорученням від 01.02.2019 №104 прокуратура Черкаської області за подання позову сплатила 17289,00 грн. судового збору, який відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку із відмовою у позові слід залишити Черкаською обласною прокуратурою.

На підставі викладеного, керуючись статтями 129, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Черкаської області

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Судовий збір за подання позову в сумі 17289,00 грн. залишити за Черкаською обласною прокуратурою.

Це рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Це рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення.

Повне рішення складено 06 квітня 2021 року.

Суддя М.В. Дорошенко