Постанова

від 06.04.2021 по справі 160/7736/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

06 квітня 2021 року м. Дніпросправа № 160/7736/20

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Головко О.В. (доповідач),

суддів: Ясенової Т.І., Суховарова А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2020 року (суддя Турлакова Н.В.) в адміністративній справі

за позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

до ОСОБА_1

про стягнення податкового боргу, -

в с т а н о в и в :

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області у липні 2020 року звернулося до суду з позовом, в якому просило стягнути суму податкового боргу в розмірі 146163,96 грн. з фізичної особи ОСОБА_1 .

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2020 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи та нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов таких висновків.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що на підставі рішення Криворізької міської ради № 3684 від 23.12.2009 та договору оренди земельної ділянки від 11.05.2010 ОСОБА_1 передано в оренду земельну ділянку житлової та громадської забудови площею 0,2152 га для розташування кафе та офісних приміщень після реконструкції будівлі їдальні, яка знаходиться на АДРЕСА_1 (кадастровий номер 1211000000:03:160:0088).

В інтегрованих картках платника податків ОСОБА_1 станом на теперішній час обліковується податковий борг по орендній платі з фізичних осіб, який складає 146163,96 грн. та виник внаслідок несплати грошових зобов`язань, донарахованих контролюючим органом відповідно до: податкового повідомлення-рішення форми Ф № 22532-1303 від 31.05.2017 на суму 73081,98 грн., термін сплати 19.11.2017; податкового повідомлення-рішення форми Ф № 555036-1318-0483 від 10.04.2018 в сумі 73081,98 грн., термін сплати 12.08.2018.

Згідно з розрахунком податкового боргу станом на 11.08.2020 за вказаними податковими повідомленнями-рішеннями у ОСОБА_1 наявний податковий борг по орендній платі з фізичних осіб на загальну суму 146163,96 грн.

З урахуванням положень Податкового кодексу України, у зв`язку з несплатою фізичною особою ОСОБА_1 у встановлені терміни суми грошових зобов`язань, останні набули статусу податкового боргу.

Відповідно до вимог статті 59 ПК України податковим органом було сформовано податкову вимогу форми Ф від 14.12.2017 № 51612-17/81 на суму 240847,15 грн., яка була направлена поштовим відправленням з повідомленням про вручення за місцем реєстрації платника як власника нерухомого майна, та повернута на адресу відправника у зв`язку з закінченням терміну зберігання.

У зв`язку з несплатою ОСОБА_1 податкового боргу у добровільному порядку, податковий орган звернувся до суду з адміністративним позовом про його стягнення в судовому порядку.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та висновкам суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до пп. 14.1.72 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України земельний податок - обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.

Підпунктом 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Відповідно до статті 269 Податкового кодексу України платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі.

Статтею 271 ПК України встановлено, що базою оподаткування земельним податком є: нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено. Рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Відповідно до пункту 286.5 статті 286 Податкового кодексу України нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 287.1 статті 287 ПК України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (п. 287.5 ст. 287 ПК України).

Пунктом 288.1 статті 288 Податкового кодексу України передбачено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Відповідно до п. 288.4 ст. 288 ПК України розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Статтею 21 Закону України Про оренду землі визначено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Суд зазначає, що відповідно до пункту 6 Договору оренди земельної ділянки, останній укладено на 5 років. Після закінчення строку Договору Орендар ( ОСОБА_1 ), який належно виконував обов`язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше ніж за два місяці до закінчення строку дії Договору повідомити письмово Орендодавця (Криворізьку міську раду) про намір продовжити його дію. Поновлення Договору здійснюється на підставі ухваленого Орендодавцем відповідного рішення.

Згідно з пунктом 45 цей Договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Судом встановлено, що договір зареєстрований у Криворізькому міському відділі Дніпропетровської регіональної філії державного підприємства Центр державного земельного кадастру , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 31 травня 2010 року № 041010800451.

Таким чином, строк дії договору закінчився 31 травня 2015 року.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що матеріали адміністративної справи не містять доказів продовження дії договору оренди земельної ділянки, укладеного між ОСОБА_1 та Криворізькою міською радою, після його закінчення - 31.05.2015.

Суд апеляційної інстанції доходить висновку, що у разі закінчення строку дії договору оренди земельної ділянки та не поновлення останнього сторонами, нарахування орендної плати за земельну ділянку є безпідставним.

Крім цього суд також зазначає, що на виконання протоколу № 1 від 17.05.2017 Загальних зборів Учасників Товариства з обмеженою відповідальністю САПЕРЕ АУДЕ розташована на земельній ділянці належна ОСОБА_1 на праві власності будівля їдальні за адресою: АДРЕСА_1 , була передана як майновий внесок до статутного капіталу ТОВ САПЕРЕ АУДЕ .

Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності підтверджено реєстрацію 23 травня 2017 року права власності на вказане нерухоме майно за ТОВ САПЕРЕ АУДЕ .

Суд апеляційної інстанції доходить висновку, що вказані відомості підтверджують припинення фактичного користування ОСОБА_1 земельною ділянкою у зв`язку з відчуженням об`єкту нерухомого майна, розміщеного на останній.

Верховний Суд у постанові від 23 жовтня 2020 року під час розгляду адміністративної справи № 816/347/17 дійшов висновку, що у особи виникає обов`язок щодо сплати земельного податку з моменту реєстрації прав на це нерухоме майно незважаючи на відсутність оформлення земельної ділянки.

Таким чином податкові зобов`язання по внесенню плати за використання земельної ділянки, на якій розташоване нерухоме майно, мають бути визначені та нараховані податковим органом саме власнику нерухомості з моменту державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Враховуючи сукупність викладених обставин, колегія суддів доходить висновку, що судом першої інстанції при вирішенні спору неповно з`ясовано обставини, що мають значення для вирішення справи, та неправильно застосовано норми матеріального права, що призвело до ухвалення невірного судового рішення, яке підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 243, 317, 322, Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2020 року в адміністративній справі № 160/7736/20 скасувати.

У задоволенні позову Головного управління ДПС у Дніпропетровській області відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з 06 квітня 2021 року та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.

Повна постанова складена 06 квітня 2021 року.

Головуючий - суддя О.В. Головко

суддя Т.І. Ясенова

суддя А.В. Суховаров