Ухвала

від 31.03.2021 по справі 462/3571/14-к

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 462/3571/14-к Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1

Провадження № 11-кп/811/947/20 Доповідач: ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі:

головуючого-судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

з участю секретаря ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові матеріали кримінального провадження про обвинувачення:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Загірного Стрийського району Львівської області, жителя АДРЕСА_1

за ч. 2 ст. 366 КК України,

з участю прокурора ОСОБА_7 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

та його захисника адвоката ОСОБА_8 ,

за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_6 на вирок Залізничного районного суду м. Львова від 22 листопада 2018 року,

в с т а н о в и л а :

вироком Залізничного районного суду м. Львова від 22 листопада 2018 року ОСОБА_6 визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 366 КК України, та обрано йому покарання 3 /три/ роки позбавлення волі з позбавленням праваобіймати посади,пов`язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціямина строк 2 /два/ роки, зі штрафом 500 /п`ятсот/ неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 8500 /вісім тисяч п`ятсот/ гривень 00 копійок.

На підставі ст.ст. 49, 74 КК України, у зв`язку з закінченням строків давності, ОСОБА_6 звільнено від призначеного покарання за ч. 2 ст. 366 КК України у виді 3 /трьох/ років позбавлення волі з позбавленням праваобіймати посади, пов`язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціямина строк 2 /два/ роки, зі штрафом 500 /п`ятсот/ неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 8500 /вісім тисяч п`ятсот/ гривень 00 копійок.

Вирішено питання з речовими доказами.

ОСОБА_6 визнаний винним у тому, що, перебуваючи на посаді головного спеціаліста відділу технагляду управління капітального будівництва Львівського обласної державної адміністрації відповідно до наказу №120-К від 1 жовтня 2007 року, будучи службовою особою уповноваженою виконувати адміністративно-господарські функції, згідно з наказом № 22 від 17 липня 2008 року, щодо здійснення технічного нагляду за виконанням робіт по реконструкції теплових мереж від котельні на вул. Новаківського в м. Стрий, всупереч п.п. 2.7., 2.8, 2.9. Посадової інструкції, затвердженої начальником управління капітального будівництва Львівської облдержадміністрації від 2 жовтня 2007 року щодо контролю за проведенням будівельно-монтажних робіт, візуванню документів для оплати підрядній організації за якісно виконані будівельно-монтажні роботи, ведення контролю за наявністю і правильним веденням первинної виконавчої документації, достовірно знаючи, що ПП «К.І.К.-Л» жодних робіт з реконструкції тепломережі від котельні на вул. Новаківського у м. Стрий, Львівської області не виконувало, умисно, використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служби, у грудні місяці 2008 року у невстановленому слідством місці, підписав акт приймання виконаних робіт за грудень 2008 року форми № КБ-2в, внаслідок чого на рахунок ПП «К.І.К.-Л.» №2600227980, який відкритий в ПАТ АКБ «Львів» (МФО-325268), безпідставно перераховано бюджетні кошти в сумі 1 030 879,20 грн., за роботи, які фактично ПП «К.І.К.-Л.» не виконувались, тобто видав завідомо неправдивий офіційний документ.

Не погоджуючись з вироком Залізничного районного суду м. Львова від 22 листопада 2018 року, обвинувачений ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, відповідно до якої просить оскаржуваний вирок скасувати та ухвалити виправдувальний вирок.

Апеляційну скаргу мотивує тим, що даний вирок є незаконним та таким, що прийнятий з порушенням норм кримінального і кримінального процесуального закону. Зокрема, вказує, що суд першої інстанції неправильно застосував закон, на підставі якого його було засуджено, здійснив неправильні оцінку та тлумачення змісту наявних у справі доказів.

Зазначає, що він неодноразово надавав органам досудового розслідування та суду лист Управління капітального будівництва №8/15-345-14 від 15 липня 2014 року про те, що його посада не передбачає здійснення ним адміністративно-господарських функцій. Вказує, що перебував на посаді головного спеціаліста відділу технічного нагляду та проектних робіт управління капітального будівництва Львівської обласної державної адміністрації, тобто не є службовою особою в розумінні поняття «службова особа», визначених КК України. Однак дані документи відсутні у судовій справі.

Вказує, що вину у вчиненому категорично заперечував, оскільки не мав статусу службової особи та не міг нести відповідальність за даним обвинуваченням. На роботах з реконструкції тепломережі від котельні на вул. Новаківського у м. Стрию Львівської області він був неодноразово, оскільки здійснював технічний нагляд за даним об`єктом. Генпідрядником було ПП «К.І.К.-Л», хоча роботи він приймав у «Стрийтеплоенерго». Підставність виконання даних робіт КП «Стрийтеплоенерго» та прийняття таких робіт у вказаного підприємства ним не встановлювалась.

Звертає увагу на те, що державний орган Львівська обласна державна адміністрація листом №5/9-2707/0/2-14/2-24, в якому було звернення до прокурора Львівської області про проведення перевірки законності винесення обвинувального акта у зв`язку з його безпідставністю для притягнення апелянта до кримінальної відповідальності, оскільки він не є службовою особою, яка наділена адміністративно-господарськими функціями.

Вважає, що, з огляду на наведене, ОСОБА_6 , який є головним спеціалістом відділу технічного нагляду та проектних робіт управління капітального будівництва Львівської обласної державної адміністрації та не є службовою особою в розумінні «службова особа» по КК України, засуджений безпідставно, оскільки в його діях вбачається відсутність складу злочину.

Заслухавши пояснення обвинуваченого та його захисника на підтримання доводів апеляційної скарги, виступ прокурора на заперечення доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Частиною 1 ст. 404 КПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

За вимогами ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст.94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Стаття 94 КПК України передбачає, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

На думку колегії суддів, висновки суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_6 , за наведених у вироку обставин, підтверджуються зібраними та дослідженими в судовому засіданні доказами, яким суд першої інстанції дав правильну оцінку, з якою погоджується і колегія суддів апеляційного суду.

Зокрема, доводи сторони захисту про те, що покази свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , які суд першої інстанції поклав в основу обвинувального вироку суду, свідчать лише про те, що ОСОБА_6 виконував покладені на нього обов`язки, не беруться до уваги колегією суддів, з огляду на таке.

Судом першої інстанції здійснювався допит свідків, зокрема свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10 . При цьому свідок ОСОБА_9 , працюючи головним інженером КП «Стрийтеплоенерго», пояснив, що КП «Стрийтеплоенерго» виконувало роботи з реконструкції тепломережі від котельні на вул. Новаківського у м. Стрий Львівської області за власні кошти. Жодне інше підприємство вказаних робіт не виконувало. ПП «К.І.К.-Л» йому не відомо. Технагляд за роботами здійснював обвинувачений ОСОБА_6 , який неодноразово був на місці робіт.

Свідок ОСОБА_10 надав суду пояснення про те, що у 2008 році працював заступником начальника Управління житлово-комунального господарства Львівської обласної державної адміністрації. У 2008 році було проведено тендер на виконання робіт з реконструкції тепломережі від котельні на вул. Новаківського у м. Стрий Львівської області у якому перемогло ПП «К.І.К.-Л», директором якого був ОСОБА_11 . Хто саме виконував роботи і як вони проходили, йому невідомо, оскільки вийшов на пенсію. Технічний нагляд здійснював обвинувачений ОСОБА_6 .

Показаннями даних свідків підтверджується, що ОСОБА_6 достовірно знав про те, що КП «Стрийтеплоенерго» виконувало роботи з реконструкції тепломережі від котельні на вул. Новаківського у м. Стрий Львівської області, хоча тендер на проведення таких робіт отримало ПП «К.І.К.-Л». При цьому останньому вміняється, що він, знаючи про те, що ПП «К.І.К.-Л.» жодних робіт з реконструкції зазначеної мережі не виконувало, підписав акт приймання виконаних робіт за грудень 2008 року, внаслідок чого на рахунок ПП «К.І.К.-Л.» безпідставно перераховано бюджетні кошти в сумі 1030879,20 грн.

З огляду на наведене, обвинуваченим здійснена самостійна оцінка показів даних свідків, що розцінюється колегією суддів як обрана останнім лінія захисту.

Крім того, як вірно зроблено висновок судом першої інстанції, вина обвинуваченого ОСОБА_6 в інкримінованому йому правопорушенні стверджується показаннями інших свідків, зокрема:

-ОСОБА_12 про те, що працюючи у 2008 році заступником міського голови м. Стрий, йому відомо, що саме КП «Стрийтеплоенерго» на підставі рішення виконавчого комітету Стрийської міської ради, який є власником тепломереж, виконувало роботи з реконструкції тепломережі від котельні на вул. Новаківського у м. Стрий Львівської області за власні кошти. Балансоутримувачем даних тепломереж є КП «Стрийтеплоенерго». Також він ствердив, що жодних угод КП «Стрийтеплоенерго» з ПП «К.І.К.-Л» укладено не було та дане підприємство, чи інша субпідрядна організація, не виконувала робіт з реконструкції тепломережі від котельні на вул. Новаківського у м. Стрий, Львівської області;

-ОСОБА_13 про те, що працюючи головним бухгалтером КП «Стрийтеплоенерго», їй відомо, що КП «Стрийтеплоенерго» виконувало роботи з реконструкції тепломережі від котельні на вул. Новаківського у м. Стрий, Львівської області за власні кошти. Жодних договорів між КП «Стрийтеплоенерго» та ПП «К.І.К.-Л» з приводу робіт з реконструкції тепломережі від котельні на вул. Новаківського у м. Стрий Львівської області укладено не було;

-ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 про те, що працюючи водієм екскаватора КП «Стрийтеплоенерго», електриком КП «Стрийтеплоенерго», автокранівником КП «Стрийтеплоенерго» та слюсарем КП «Стрийтеплоенерго» відповідно, їм відомо, що КП «Стрийтеплоенерго» виконувало роботи з реконструкції тепломережі від котельні на вул. Новаківського у м. Стрий Львівської області. Вони особисто приймали участь у даних роботах та працівників іншого підприємства на цих роботах не було;

-ОСОБА_18 про те, що він працював у 2008 році директором КП «Стрийтеплоенерго», яке повністю виконало усі роботи з реконструкції тепломережі від котельні на вул. Новаківського у м. Стрий Львівської області. Під час виконання робіт обвинувачений ОСОБА_11 зазначав, що він виграв тендер та обіцяв взяти КП «Стрийтеплоенерго» на субпідряд. Він підготував для цього усі необхідні документи, однак обвинувачений ОСОБА_11 , з невідомої причини, їх не підписав. Також про дійсного виконавця робіт було відомо обвинуваченому ОСОБА_6 , який здійснював технічний нагляд за роботами. Згодом він дізнався, що кошти за виконані роботи безпідставно отримало ПП «К.І.К.-Л» та звернувся у Службу безпеки України. Він неодноразово звертався у ПП «К.І.К.-Л» однак йому сказали, що вперше його бачать та відмовились надавати будь-які пояснення;

-ОСОБА_19 про те, що він працював у 2008 році провідним інженером КП «Стрийтеплоенерго» та стверджує, що лише КП «Стрийтеплоенерго» виконувало усі роботи з реконструкції тепломережі від котельні на вул. Новаківського у м. Стрий Львівської області. Будь-які інші підприємства у вказаних роботах участі не брали;

-ОСОБА_20 про те, що у 2008 році працював начальником Управління житлово-комунального господарства Львівської обласної державної адміністрації. У 2008 році було проведено тендер на виконання робіт з реконструкції тепломережі від котельні на вул. Новаківського у м. Стрий Львівської області, у якому перемогло ПП «К.І.К.-Л», яке отримало для цього усі необхідні документи. Технічний нагляд здійснював обвинувачений ОСОБА_6 і саме технічний нагляд ствердив, що роботи виконувало ПП «К.І.К.-Л», директором якого був обвинувачений ОСОБА_11 . Жодних письмових претензій по даних роботах не надходило;

-ОСОБА_21 , про те, що у 2008 році він був директором ПП «Будмасервіс», з яким ПП «К.І.К.-Л» уклало договір субпідряду з реконструкції тепломережі від котельні на вул. Новаківського у м. Стрий Львівської області. За вказані роботи ПП «К.І.К.-Л» оплатило близько 170000 грн, однак жодних робіт з реконструкції тепломережі від котельні на вул. Новаківського у м. Стрий, Львівської області, ні ПП «Будмасервіс», ні ПП «К.І.К.-Л» в особі директора ОСОБА_11 не виконувало.

Допит вказаних свідків судом апеляційної інстанції повторно не проводився, оскільки відповідно до вимог ч. 3 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції за клопотанням учасників судового провадження зобов`язаний повторно дослідити обставини, встановлені під час кримінального провадження, за умови, що вони досліджені судом першої інстанції не повністю або з порушеннями.

При цьому розгляд у суді апеляційної інстанції не повинен дублювати дослідження доказів, яке проводилося у місцевому суді, оскільки це суперечить основним засадам кримінального процесуального законодавства України. Незгода сторони обвинувачення з показаннями свідків та письмовими доказами у справі, не є підставою для повторного дослідження цих доказів.

З огляду на наведене, повторний допит свідків є правом, а не обов`язком суду. При цьому апеляційним судом були забезпечені умови для реалізації учасниками процесу їхніх прав, зокрема в частині звернення з клопотанням про повторний допит свідків, однак сторони таким правом не скористались, а тому колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наданої оцінки показам свідків, в тому числі тим, які на думку сторони захисту не доводять вини обвинуваченого у вчиненому.

Також винуватість ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 366 КК України, повністю і об`єктивно підтверджується зібраними в ході досудового слідства та дослідженими в судовому засіданні судом першої інстанції доказами, а саме:

-наказом № 104-к від 18 листопада 2005 року про прийняття на роботу обвинуваченого ОСОБА_6 на посаду провідного спеціаліста відділу технічного нагляду управління капітального будівництва облдержадміністрації. /т. 3 а. 32 кримінального провадження/;

-наказом № 120-к від 1 жовтня 2007 року про переведення ОСОБА_6 на посаду головного спеціаліста відділу технічного нагляду управління капітального будівництва облдержадміністраці /т.3 а. 32 зворот, кримінального провадження/;

-посадовою інструкцією на головного спеціаліста відділу технічного нагляду управління капітального будівництва Львівської облдержадміністрації ОСОБА_6 , з якою обвинувачений ознайомився 2 жовтня 2007 року, та якою передбачено наступні обов`язки обвинуваченого: вивчення технічної документації по об`єктах, після їх закріплення наказом начальника управління; візувати необхідні документи для оплати підрядній організації за якісно виконані БМР / т. 3 а. 33-34, кримінального провадження/.

Тобто відповідно до посадової інструкції ОСОБА_6 на нього покладено обов`язки по контролю за якістю будівельно-монтажних робіт, а також візувати документи, які є підставою для оплати підрядній організації проведених будівельно-монтажних робіт. При цьому головний спеціаліст відділу технагляду має право контролювати виконання будівельною організацією вказівок і приписів авторського нагляду і органів державного архітектурно-будівельного контролю, а також власних вимог, які відносяться до питань якості БМР.

Доводи апелянта про те, що він не є службовою особою не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду справи.

Так, приміткою до ст. 364 КК України визначено, що службовими особами устаттях 364,368,368-5,369цього Кодексу є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також обіймають постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації, судом або законом.

Тобто під поняття «службова особа» підпадають особи, які виконують організаційно-розпорядчі чи адміністративно-господарські обов`язки.

Організаційно-розпорядчі обов`язки це обов`язки по здійсненню керівництва галуззю промисловості, трудовим колективом, ділянкою роботи, виробничою діяльністю окремих працівників на підприємствах, в установах чи організаціях.

Адміністративно-господарські обов`язки це обов`язки з управління або розпорядження державним, колективним чи комунальним майном (установлення порядку його зберігання, переробки, реалізації, забезпечення контролю за цими операціями тощо).

При цьому особа є службовою не тільки тоді, коли вона виконує відповідні функції чи обов`язки постійно, а й тоді, коли вона робить це тимчасово або за спеціальним повноваженням за умови, що зазначені функції покладені на неї у встановленому законом порядку повноважним органом або повноважною службовою особою, судом або законом.

Наказом Управління капітального будівництва Львівської обласної державної адміністрації №22 від 17 липня 2009 року ОСОБА_6 , як головному спеціалісту відділу технічного нагляду управління капітального будівництва, доручено здійснювати технічний нагляд за виконанням будівельних робіт, зокрема, реконструкції теплових мереж від котельні на вул. Новаківського в м. Стрий /т. 3 а.36/.

Даний наказ у сукупності з обов`язками, визначеними посадовою інструкцією обвинуваченого, спростовує покликання апелянта на те, що він, здійснюючи технічний нагляд за виконанням будівельних робіт на вказаному вище об`єкті, не був наділений організаційно-розпорядчими обов`язками, та, відповідно, не має статусу службової особи, а тому не підпадає під поняття суб`єкта злочину, визначеного ч. 2 ст. 366 КК України.

Крім того, вина ОСОБА_6 в інкримінованому йому правопорушенні підтверджується, зокрема:

-робочим проектом реконструкції теплових мереж від котельні на вул. Новаківського у м. Стрий, виготовленим КП «Стрийтеплоенерго» і рекомендованим ЛОС «Укрінвестекспертиза» 23 квітня 2008 року до затвердження. /т. 4 а. 93-100 кримінального провадження/;

-кошторисними розрахунками вартості будівництва реконструкції теплових мереж на вул. Новаківського у м. Стрий, складеними КП «Стрийтеплоенерго». /т. 4, а. 101-129 кримінального провадження/

-довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за грудень 2008 року, за якою ПП «К.І.К.-Л», на підставі договору № 15 від 16 вересня 2008 року, виконало роботи з реконструкції теплових мереж від котельні на вул. Новаківського у м. Стрий на загальну суму з урахуванням ПДВ 1030879,20 грн. В даній довідці субпідрядника не зазначено. /т. 2, а. 27 кримінального провадження/;

-актом приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2008 року, за яким ПП «К.І.К.-Л» виконало роботи з реконструкції теплових мереж від котельні на вул. Новаківського у м. Стрий на загальну суму з урахуванням ПДВ 1030879,20 грн., а Управління житловокомунального господарства Львівської обласної державної адміністрації прийняло виконані роботи. Даний акт від імені підрядника підписаний обвинуваченим ОСОБА_22 і завірений печаткою ПП «К.І.К.-Л», а також підписаний обвинуваченим ОСОБА_6 у графі «Разом по локальному кошторису, прямі витрати», яким обвинувачений ОСОБА_6 /аркуш 5 акту/ засвідчив витрати саме ПП «К.І.К.-Л» з реконструкції теплових мереж від котельні на АДРЕСА_2 . Субпідрядник у даному акті теж не вказаний. /т. 3 а. 118-123 кримінального провадження/;

-висновком судової почеркознавчої експертизи № 6/25 від 22 січня 2014, відповідно до якого підпис та рукописний текст « ОСОБА_6 » у графі «Разом по локальному кошторису прямі витрати, грн..» у акті приймання виконаних робіт за грудень 2008 року виконані обвинуваченим ОСОБА_6 / т. 3 а. 289-295 кримінального провадження/.

З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що обвинувачений ОСОБА_6 , будучи в силу вимог п. 2.8 посадової інструкції на головного спеціаліста відділу технічного нагляду управління капітального будівництва Львівської облдержадміністрації, зобов`язаний візувати необхідні документи для оплати саме підрядній організації за виконані БМР, тобто організації, яка в дійсності виконувала ті чи інші будівельно-монтажні роботи, засвідчив факт витрат на дані роботи ПП «К.І.К.-Л», яка таких робіт не здійснювала ні власними засобами, ні засобами залученого як субпідрядник ПП «Будмасервіс».

Той факт, що апелянту було відомо про фактичного виконавця робіт - КП «Стрийтеплоенерго», на переконання колегії суддів, підтверджується наступними доказами: актами огляду прихованих робіт від 3 жовтня 2008 року та 20 листопада 2008 року, актом на демонтажні роботи від 14 жовтня 2008 року та актом на приховані роботи від 3 жовтня 2008 року, в яких міститься, зокрема, підпис обвинуваченого ОСОБА_6 та чітко зазначено, що роботи з реконструкції теплових мереж від котельні на вул. Новаківського у м. Стрий виконуються саме КП «Стрийтеплоенерго».

Як вірно зазначено судом першої інстанції, обвинувачений ОСОБА_6 , в силу вимог п. 2.7 посадової інструкції на головного спеціаліста відділу технічного нагляду управління капітального будівництва Львівської облдержадміністрації, яким передбачено обов`язок вести облік фізичних обсягів і вартості прийнятих і оплачених будівельно-монтажних робіт, був зобов`язаний перевірити даний факт.

Таким чином, пояснення обвинуваченого про те, що він не повинен бути обізнаним з виконавцем робіт з реконструкції теплових мереж від котельні на вул. Новаківського у м. Стрий Львівської області, спростовуються наявними матеріалами справи.

Крім того, актом ревізії фінансово-господарської діяльності КП «Стрийтеплоенерго» за період з 1 липня 2006 року до 1 січня 2009 року, проведеної КРУ у Львівській області від 25 лютого 2009 року, встановлено, що КП «Стрийтеплоенерго» проведено в 2008 році роботи з реконструкції тепломережі від котельні на вул. Новаківського у м. Стрий, що підтверджується первинними фінансово господарськими документами. Вартість виконаних робіт становить 1030879,20 грн. При цьому згідно з довідкою від 12 лютого 2009 року № 06-24 про результати зустрічної звірки взаєморозрахунків ПП «К.І.К-Л.» з КП «Стрийтеплоенерго» за період з 1 липня 2006 року по 1 січня 2009 року між ПП «К.І.К-Л.» та КП «Стрийтеплоенерго» відсутні будь-які господарські відносини.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає доведеним факт проведення реконструкції теплових мереж від котельні на вул. Новаківського у м. Стрий Львівської області виключно силами та засобами єдиного виконавця робіт КП «Стрийтеплоенерго». При цьому будь-які укладені договори, які б засвідчували виконання таких робіт КП «Стрийтеплоенерго», як субпідрядника, на замовлення ПП «К.І.К.-Л.», відсутні.

Поза тим, наведене не стало перешкодою для обвинуваченого ОСОБА_6 під час підписання акту приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2008 року із недостовірним зазначенням виконавця робіт - ПП «К.І.К.-Л».

Колегія суддів не бере до уваги аргументи апелянта в частині того, що з матеріалів зник лист Управління капітального будівництва №8/15-345-14 від 15 липня 2014 року про те, що його посада не передбачає здійснення адміністративно-господарських функцій, оскільки такі жодними доказами не підтверджені.

Покликання на те, що Львівська обласна державна адміністрація зверталася до прокурора Львівської області про проведення перевірки законності складення обвинувального акта, оскільки ОСОБА_6 не є службовою особою, не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду, оскільки потерпілим у вказаному кримінальному провадженні є Департамент житлово-комунального господарства Львівської обласної державної адміністрації (правонаступник Управління ЖКГ ЛОДА), який є структурним підрозділом Львівської обласної державної адміністрації. Наведене ставить під сумнів заперечення Львівської обласної державної адміністрації проти складення даного обвинувального акту. Протилежних даних суду не представлено.

Суд першої інстанції, вирішуючи питання про вид та міру покарання, яке слід призначити ОСОБА_6 , належним чином врахував ступінь тяжкості та наслідки злочину, вчиненого у сфері службової діяльності, внаслідок чого спричинено тяжкі наслідки державним інтересам, особу обвинуваченого, який раніше несудимий, на обліках у наркологічному та психоневрологічному диспансерах не перебуває, добре характеризується за місцем проживання та роботи; відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання, і призначив покарання, яке є співмірним вчиненому злочину, відповідає вимогамст. 65 КК України, є необхідним та достатнім для виправлення засудженого і попередження нових злочинів, а також на підставі наявності обставин, передбаченихст. 49 КК Українизвільнив його від відбування покарання за вчинення злочину, передбаченого ч. ст. 366 КК України.

Колегія суддівапеляційної інстанціїпри перевірцікримінального провадженнятаприйнятого судом першої інстанції рішення не виявила допущених істотних порушень КПК України чи неправильного застосування кримінального закону, які б тягнули за собою скасування чи зміну даного вироку суду, тому приходить до висновку, що вирок є законним і обґрунтованим, а тому апеляційна скарга обвинуваченого ОСОБА_6 до задоволення не підлягає.

Керуючись ст.ст. 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а :

вирок Залізничного районного суду м. Львова від 22 листопада 2018 року залишити без змін, а апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4