Рішення

від 01.04.2021 по справі 363/5336/19

ВИШГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01.04.2021 Справа № 363/5336/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2021 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:

головуючого-судді Чіркова Г.Є.,

при секретарі Гриб Л.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгороді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Димерської селищної ради Вишгородського району Київської області, третя особа - Головне управління Держгеокадастру у Київській області, про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування,

встановив:

позивач звернувся до суду з даним позовом, посилаючись на факт прийняття спадщини нерухомого майна, а саме: земельної ділянки площею 0,1281 га, що розташована в АДРЕСА_1 , з цільовим призначенням для особистого селянського господарства, кадастровий номер 3221880803:15:093:0742, в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 його батька ОСОБА_2 .У зв`язку з тим, що за життя спадкодавець не встиг в порядку приватизації отримати рішення державного реєстратора, витяг з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав, порушує питання про визнання за ним права власності на цю земельну ділянку в порядку спадкування за законом.

Представник позивачки подала заяву про розгляд справи за її відсутності, просила про задоволення позову з викладених у ньому підстав.

Представник відповідача подав суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Представник Головного управління Держгеокадастру у Київській області, будучи повідомленим про розгляд справи, до суду не прибув.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.

З матеріалів справи вбачається, що після смерті після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 відкрилася спадщина на земельну ділянку загальною площею 0,1281 га, що розташована в АДРЕСА_1 , з цільовим призначенням для особистого селянського господарства, кадастровий номер 3221880803:15:093:0742.

Вказана земельна ділянка належала померлому на підставі рішення Богданівської сільської ради Вишгородського району Київської області №92-17-VI від 19 серпня 2005 року, згідно якого ОСОБА_2 передано безкоштовно земельну ділянку розміром 0,26 га в АДРЕСА_1 , в тому числі 0,13 га - для обслуговування житлового будинку та 0,13 га - для ведення особистого підсобного господарства.

Рішенням Богданівської сільської ради Вишгородського району Київської області та №293-34-VI від 24 листопада 2014 року внесено зміни до рішення сільської ради №92-17-VI від 19 серпня 2005 року, а саме: передано безкоштовну земельну ділянку ОСОБА_2 земельну ділянку розміром 0,2562 га, в тому числі 0,1281 га - для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд, та 0,1281 га - для ведення селянського господарства в АДРЕСА_1 .

На замовлення ОСОБА_2 ТОВ Будексім 2007 15 липня 2013 року складено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

14 січня 2015 року на підставі вказаної технічної документації Управлінням Держземагенства у Вишгородському районі зареєстровано земельну ділянку площею 0,1281 га, що розташована в АДРЕСА_1 , з цільовим призначенням для особистого селянського господарства, кадастровий номер 3221880803:15:093:0742.

Як вбачається з поземельної книги відкритої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 зареєстрований власником земельної ділянки кадастровий номер 3221880803:15:093:0742, для особистого селянського господарства, що розташована в АДРЕСА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 виданим 20 травня 2016 року.

Разом з тим, за життя ОСОБА_2 не встиг завершити процедуру реєстрації виниклого в нього права власності на земельну ділянку та відповідний витяг з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав не отримав (ст. 126 ЗК України, ст. 21 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень ).

Як вбачається з листа Головного управління Держгеокадастру у Київській області 338/о/108-20 від 03 липня 2020 року, відповідно до відомостей Державного земельного кадастру відсутня інформація про проведення реєстраційних дій щодо реєстрації права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3221880803:15:093:0742.

Спадкоємцем після смерті ОСОБА_3 став його син ОСОБА_1 , який у встановлений ст. 1270 ЦК України строк подав до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини відповідно до вимог ст. 1269 ЦК України.

Інших спадкоємців після смерті ОСОБА_2 немає, що підтверджується матеріалами спадкової справи №9/2016 від 21 липня 2016 року після майна померлого.

Постановою приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Більшиною С.О. від 19 листопада 2019 року позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на згадану земельну ділянку у зв`язку із відсутністю право установчих документів.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є сином померлого, що підтверджується копією свідоцтва про народження позивача серії НОМЕР_2 виданого 05 квітня 1988 року.

Таким чином позивач є спадкоємцем першої черги на спадкування за законом.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно ст. 1216 ЦК України спадкування є перехід прав і обов`язків від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинялися внаслідок його смерті.

Згідно ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за законом або заповітом.

На підставі ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Згідно ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця.

Як убачається з ч. 5 ст. 1268 ЦК незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Право власності на нерухоме майно виникає у спадкоємця лише з моменту державної реєстрації цього майна (ч. 2 ст. 1299 ЦК України).

Право власності на нерухоме майно може бути оформлене на ім`я особи, яка померла у разі наявності документів, які б підтвердили право власності на майно цієї особи. У випадку відсутності таких документів порушене питання вирішується у судовому порядку.

Відповідно до вимог ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутись до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно, тобто зміна власника майна, що підлягає державній реєстрації, неможлива без перереєстрації права власності. Тому свідоцтво про право на спадщину є обов`язковим, коли об`єктом спадкування є нерухоме майно, що підлягає обов`язковій державній реєстрації.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами визначений положеннями ст. 118 ЗК України.

Згідно ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ст. 126 ЗК України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Як передбачено положеннями ст. 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Формування земельних ділянок здійснюється, серед іншого, у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності;

Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі.

Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Винесення в натуру (на місцевість) меж сформованої земельної ділянки до її державної реєстрації здійснюється за документацією із землеустрою, яка стала підставою для її формування.

Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

Згідно ст. 21 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень рішення державного реєстратора, витяг з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав надаються в електронній та (за бажанням заявника) в паперовій формі.

Витяг з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав за бажанням заявника надається у паперовій формі. Такий витяг у паперовій формі надається з проставленням підпису та печатки державного реєстратора чи адміністратора центру надання адміністративних послуг (у разі отримання витягу шляхом звернення до центру надання адміністративних послуг).

Форма та зміст витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав визначаються Кабінетом Міністрів України в Порядку ведення Державного реєстру прав.

Забороняється видавати заявнику документи за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав у строки, менші, ніж ті, з урахуванням яких ним сплачено адміністративний збір за державну реєстрацію прав відповідно до частин першої та другої статті 34 цього Закону.

Рішення державного реєстратора, витяг з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав, отримані в електронній чи паперовій формі за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав, мають однакову юридичну силу та використовуються відповідно до законодавства.

Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо такої земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень).

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_4 отримавши рішення про передачу йому безоплатно у власність земельної ділянки, вчасно звернувся до державного кадастрового реєстратора із виготовленою технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), однак через обставини, які від нього не залежали, за життя виникле в нього право на нього не зареєстрував та рішення державного реєстратора й витяг з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав отримати не встиг.

У той же час, право на земельну ділянку, яке виникло за життя у спадкодавця, входить до складу спадщини та не припинилося внаслідок смерті ОСОБА_2 .

При цьому спадкодавець вчинив всі дії спрямовані на набуття майна у власність (приватизацію земельної ділянки) однак витяг з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав безпідставно вчасно не оформлено, з незалежних від волі спадкодавця обставин.

Також суд звертає увагу на те, що підставою виникнення права власності на вказану земельну ділянку у спадкодавця є рішення Богданівської сільської ради Вишгородського району Київської області №92-17-VI від 19 серпня 2005 року та №293-34-VI від 24 листопада 2014 року, коли державний реєстратор згідно Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень під час проведення державної реєстрації лише засвідчує цей факт і офіційне визнання державою такого права, а сама державна реєстрація не є підставою виникнення відповідного права.

Оскільки померлий ОСОБА_2 не встиг оформити правовстановлюючий документ - витяг з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав на набуте ним майно, зазначене перешкоджає позивачу здійснити право спадкування на нього і отримати свідоцтво про право на спадщину, із яким закон пов`язує здійснення права спадкування на нерухоме майно.

Відповідно до статті 1 першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенції) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини під майном також розуміються майнові права.

Згідно зі ст. 8 Конвенції, кожен має право на повагу до свого приватного та сімейного життя, до свого житла та кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Невчасне оформлення майнових прав за особою й неможливість їх успадкування внаслідок цього має розцінюватися як невиправдане втручання в приватну сферу особи, є порушенням її прав, які потребують захисту в судовому порядку, а тому за наявності правовстановлюючого документу на земельну ділянку спадкодавця, ефективним способом захисту, який є адекватним змісту порушеного права і не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України), є саме визнання права власності на спірну земельну ділянку за позивачем в порядку спадкування за законом.

Відтак за позивачем після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 слід визнати право власності на згадану земельну ділянку за законом.

Питання визначення належності цього майна має вирішуватись у судовому порядку, оскільки рішення суду буде правовстановлюючим документом для оформлення права на це майно.

Відтак заявлене позивачем право підлягає визнанню, а пред`явлений позов - задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись статтями 259, 265, 268 ЦПК України,

вирішив:

позовну заяву задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 0,1281 га, що розташована в АДРЕСА_1 , з цільовим призначенням для особистого селянського господарства, кадастровий номер 3221880803:15:093:0742, в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .

Повне судове рішення складено 05 квітня 2021 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання повного рішення шляхом подання в зазначений строк апеляційної скарги через Вишгородський районний суд Київської області.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт серії НОМЕР_3 виданий 02 листопада 2004 року Оболонським РУ ГУ МВС України в м. Києві, РНОКПП - НОМЕР_4 , проживає за адресою АДРЕСА_2 .

Відповідач: Димерська селищна рада Вишгородського району Київської області, знаходиться за адресою Київська область, Вишгородський район, смт Димер, вул. Соборна, 19.

Третя особа: Головне управління Держгеокадастру у Київській області, знаходиться за адресою м. Київ, вул. Серпова, 3/14.

Суддя