Вирок

від 05.04.2021 по справі 761/7586/20

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/7586/20

Провадження №1-кп/761/1362/2021

В И Р О К

іменем України

05 квітня 2021 року

Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020100100001172 від 05.02.2020, відносно

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

1)04.11.2014 Апеляційним судом м. Києва за ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 15 ч.3 ст. 185, ч.3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 років 6 місяців;

2)25.05.2018 Шевченківським районним судом м. Києва за ч.2 ст. 185, ст. 71 КК України до покарання у виді арешту строком на 5 місяців 10 днів;

3)14.01.2019 Шевченківським районним судом міста Києва за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік, звільненого 04.12.2019 по відбуттю строку покарання,

за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.3 ст.15 ч.2 ст.289 КК України,

за участю:

секретарів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

прокурорів ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,

потерпілої ОСОБА_11 ,

представника потерпілого ОСОБА_12 ,

захисника ОСОБА_13 ,

обвинуваченого ОСОБА_2 ,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 04.02.2020, близько 17 години 50 хвилин, перебував на першому поверсі, приміщення Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 3» Шевченківського району м. Києва по вул. Ольжича, 16 в м. Києві, де звернув свою увагу на розташований в приміщенні туалету змішувач до умивальника. В цей час у ОСОБА_2 виник злочинний умисел, направлений на повторне таємне викрадення змішувача до умивальника, розташованого в приміщенні туалету.

Реалізуючи злочинний умисел направлений та таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, повторно, перебуваючи на першому поверсі, приміщення КНП «ЦПМСД № 3» Шевченківського району м. Києва, по вул. Ольжича, 16, в м. Києві, 04.02.2020, близько 18 години 00 хвилин, користуючись відсутністю сторонніх осіб та вільним доступом до майна, ОСОБА_2 , перебував у приміщенні туалету, де від`єднав змішувач від умивальника, тобто повторно, незаконно заволодів чужим майном, яке перебуває на балансі КНП «ЦПМСД № 3» Шевченківського району м. Києва (код ЄДРПОУ 38945945, юридична адреса: 04112, м. Київ, вул. Ризька, 1), усього вартістю 1220 (одна тисяча двісті двадцять) гривень 36 копійок, сховав змішувач до умивальника під куртку у яку був одягнутий, після чого з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд, завдавши матеріального збитку на суму 1220 (одна тисяча двісті двадцять) гривень 36 копійок.

Таким чином, ОСОБА_2 , вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжка), повторно, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.185 КК України.

Крім того, ОСОБА_2 08.02.2020, близько 20 годині 20 хвилин, перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Академіка Щусєва, 24-А, біля другого під`їзду, помітив автомобіль марки «Mercedes-Benz» моделі «230 Е», загальний легковий «Седан-В», сірого кольору з реєстраційними номерами автомобіля «АА 9637 ТС», номер шасі НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_11 . В цей час у ОСОБА_2 виник злочинний умисел, направлений на повторне незаконне заволодіння вказаним транспортним засобом.

Реалізуючи свій злочинний умисел, 08.02.2020, о 20 годині 25 хвилин, ОСОБА_2 , перебуваючи біля будинку 24А, по вул. Академіка Щусєва, в м. Києві, підійшов до автомобіля марки «Mercedes-Benz» моделі «230 Е», загальний легковий «Седан-В», сірого кольору з реєстраційними номерами автомобіля «АА 9637 ТС», номер шасі (рами, кузова): НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_11 , а саме зі сторони водійських дверцят, переконавшись, що поряд сторонніх осіб не має, та за його злочинними діями ніхто не спостерігає, використовуючи предмет схожий на кусачки, розбив скло водійських дверцят вказаного автомобіля та відчинив дверцята. Далі ОСОБА_2 , діючи умисно, повторно, сів до салону вказаного автомобіля та почав відшукувати ключі від нього, з метою увімкнення двигуна. ОСОБА_2 , розуміючи, що в салоні автомобіля відсутні ключі від замка запалення, використовуючи предмет схожий на кусачки, намагався ними провернути механізм запалення та запустити двигун, з метою подальшого незаконного заволодіння транспортним засобом, однак запустити двигун не зміг так як його протиправні дії припинили сторонні особи, тобто ОСОБА_2 не вчинив усіх дій, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, з причин, які не залежали від його волі.

Таким чином ОСОБА_2 вчинив незакінчений замах на незаконне заволодіння транспортним засобом, повторно, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.15 ч.2 ст.289 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_2 винним себе у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, визнав повністю та розповів про обставини скоєного злочину так, як зазначено в обвинувальному акті. Так, ОСОБА_2 пояснив, що 04.02.2020, близько 18 години 00 хвилин він перебував у приміщенні Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 3» Шевченківського району м.Києва по вул. Ольжича, 16 в м. Києві, де у приміщенні туалету від`єднав змішувач від умивальника, та сховав його під куртку, в яку був одягнутий, з метою продажу та вийшов. В подальшому був затриманий працівниками поліції. Перелік та вартість викраденого не оспорює. Запевнив, що щиро кається у вчиненому.

Разом з тим обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15 ч.2 ст.289 КК України, не визнав, та суду пояснив, що 08 лютого 2020 року, о 20 годині він перебував біля будинку 24А по вул. Академіка Щусєва в м. Києві, де помітив автомобіль марки «Mercedes-Benz», з якого вирішив викрасти цінні речі. Підійшовши до вказаного автомобіля, він розбив скло водійських дверцят за допомогою металевих кусачок, відкрив дверцята та пробрався до салону, сів на водійське сидіння. Перебуваючи в салоні, він увімкнув світло, оглянув салон автомобіля, де знайшов та сховав до своєї куртки болти, ручки та ікону, що лежали в автомобілі, а також намагався викрасти автомагнітолу. На спроби дістати автомагнітолу в нього пішло близько 10-15 хвилин. В цей час його дії помітили власники автомобіля та затримали його. Вказав, що не пам`ятає про що йому говорили під час його затримання, однак запевняв, що тоді його побив власник автомобіля з другом та здійснювали на нього тиск. Також стверджував, що його перебування в автомобілі слід розцінювати як спробу крадіжки цінних речей з автомобіля. При цьому заперечував наявність у нього намірів заволодіти транспортним засобом, та зазначив, що автомобіль з місця не рушав, двигун був вимкнений.

Обвинувачений ОСОБА_2 просив суд врахувати його щире каяття у вчиненні крадіжки майна з приміщення дитячої поліклініки за адресою: АДРЕСА_2 . Пояснив, що після звільнення з місць позбавлення волі у грудня 2019 року після відбуття покарання за попередній злочин він проживав за місцем реєстрації з колишньою дружиною та донькою, неофіційно підробляв на будівництві.

Не дивлячись на повне визнання вини обвинуваченим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, винуватість останнього підтверджується також наступними доказами, які були ретельно досліджені судом безпосередньо в судовому засіданні, а саме:

- показаннями представника потерпілого КНП «ЦПМСД № 3» Шевченківського району м. Києва ОСОБА_12 , який суду пояснив, що знає ОСОБА_2 , оскільки останній раніше вже вчиняв крадіжку майна КНП «ЦПМСД № 3» Шевченківського району м. Києва, за що був засуджений до 1 року позбавлення волі, крім того, ОСОБА_2 живе поруч та часто навідувався до поліклініки. Пояснив, що 04.02.2020 до нього зателефонував секретар та повідомив про крадіжку змішувача від умивальника. Приїхавши на місце події, йому повідомили, що ОСОБА_2 перебував в приміщенні КНП «ЦПМСД № 3» Шевченківського району м. Києва, викрав змішувач від умивальника та в подальшому був затриманий працівниками поліції;

- даними протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 05 лютого 2020 року, згідно якого ОСОБА_14 заявила, що 04.02.2020 близько 18 години по вулиці Ольжича, 16 в м. Києві, у приміщенні дитячої поліклініки КНП «ЦПМСД № 3» Шевченківського району м. Києва, невідома особа таємно викрала кран-змішувач (т.1 а.с. 41);

- даними протоколу огляду місця події від 05 лютого 2020 року з фототаблицею, згідно якого зафіксовано обстановку на місці вчинення злочину, а саме у приміщенні ванної кімнати, яка знаходиться у дитячій поліклініці за адресою: м. Київ, вул. Ольжича, 16, (т.1 а.с. 42-47);

- даними довідки, виданої директором та головним бухгалтером КНП «ЦПМСД № 3» Шевченківського району м. Києва від 05.02.2020 з якої вбачається, що вартість змішувача до умивальника становить 1220,36 грн. (т.1 а.с. 50);

- даними протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 05.02.2020, згідно якого свідок ОСОБА_15 впізнав ОСОБА_2 , на фото № 1, який 04.02.2020 приблизно о 18 годині виходив з приміщення туалету дитячої лікарні за адресою: м. Київ, вул. Ольжича, 16, та після уходу якого зник кран-змішувач (т.1 а.с. 51-54);

- даними, які містяться у висновку експерта №13-1/282 від 13.02.2020, відповідно до якого «Ринкова вартість змішувачу для душу «130156 Premiere Chr-003» 2019 року випуску, в справному та робочому стані, без експлуатаційних пошкоджень, станом на 04.02.2020 року могла становити 390,13 грн (триста дев`яносто грн. 13 коп.) (т.1 а.с. 59-62).

Крім того, не дивлячись на не визнання вини обвинуваченим, винуватість останнього у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15 ч.2 ст.289 КК України, підтверджується наступними доказами, які були ретельно досліджені судом безпосередньо в судовому засіданні.

Так, потерпіла ОСОБА_11 в судовому засіданні пояснила, що ввечері 08 лютого 2020 року вони з чоловіком ОСОБА_16 приїхали на своєму автомобілі марки «Mercedes-Benz», державний номерний знак « НОМЕР_2 », до дому за адресою: АДРЕСА_3 . За кермом автомобіля знаходився її чоловік. Він припаркував автомобіль біля вхідних дверей до парадного, де вони проживають, після чого вони піднялись до квартири. Через деякий час її чоловік ОСОБА_16 у вікно балкону квартири помітив, що в автомобіля засвітилися фари. Вийшовши на вулицю до автомобіля, він помітив розбите скло водійських дверцят, та обвинуваченого ОСОБА_2 , який сидів на водійському сидінні. Потім вона також вийшла до автомобіля. На запитання до обвинуваченого що він робить в автомобілі, останній відповів, що хотів покататись та потім продати його на запчастини. Вказала, що обвинувачений перебував у стані алкогольного сп`яніння.

При цьому потерпіла в судовому засіданні категорично стверджувала, що обвинувачений спочатку на запитання її чоловіка, а після приїзду працівників поліції, і поліцейським також пояснював, що він хотів угнати автомобіль, щоб покататися на ньому, для чого він намагався за допомогою кусачок завести двигун, однак не зміг цього зробити. При цьому на обвинуваченого тиск ніхто не здійснював, його слова фіксувались працівниками поліції на відеозапис.

Також потерпіла пояснила, що перед початком огляду належного їй автомобіля вона надала працівникам поліції дозвіл на проведення такого огляду.

Свідок ОСОБА_16 в судовому засіданні пояснив, що потерпіла ОСОБА_11 є його дружиною. Зазначив, що ввечері 08 лютого 2020 року, у вікно квартири АДРЕСА_4 , він помітив, що в автомобілі марки «Mercedes-Benz», державний номерний знак « НОМЕР_2 », який належить його дружині, увімкнена аварійна сигналізація. Вийшовши на вулицю до вказаного автомобіля, він помітив розбите скло водійських дверцят, та обвинуваченого, який перебуваючи в салоні авто, копирсався в замку запалювання стоматологічними щипцями. З переляку він вдарив його декілька разів по обличчю. Потім з будинку вийшов ОСОБА_17 , разом з яким він витягнув обвинуваченого ОСОБА_2 з автомобіля, після чого викликав поліцію.

Свідок ОСОБА_16 категорично заявив, що ОСОБА_2 пояснював своє перебування в автомобілі бажанням взяти авто покататись. При цьому тиску на обвинуваченого ніхто не здійснював. Свідок переконаний, що такі слова обвинуваченого узгоджувались з тим, що він бачив, як ОСОБА_2 копирсався в замку запалювання намагаючись увімкнути двигун.

Зазначив, що по приїзду працівників поліції, потерпіла ОСОБА_11 надала дозвіл на проведення огляду автомобіля.

Окрім того, вина ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15 ч.2 ст.289 КК України, підтверджується наступними доказами, а саме:

- даними протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 08.02.2020, згідно якого ОСОБА_11 заявила, що 08.02.2020 близько 20 години 35 хвилин, за адресою: м. Київ, вул. А.Щусєва, 24А, невстановлена особа намагалася заволодіти транспортним засобом марки «Мерседес-Бенз», сірого кольору із д.н.з. НОМЕР_2 , належного заявниці (т.1 а.с. 71);

- даними протоколу огляду місця події від 08 лютого 2020 року з фототаблицею, згідно якого зафіксована обстановка на місці скоєння кримінального правопорушення за адресою: м. Київ, вул. А.Щусєва, 24А, поблизу входу до другого під`їзду, де на заасфальтованій ділянці місцевості розміром 10х10 метрів виявлено автомобіль марки «Mercedes-Benz» з реєстраційними номерами НОМЕР_2 . В ході проведення огляду виявлено та вилучено 3 (три) сліди папілярних узорів, автомобіль марки «Mercedes-Benz» моделі 230Е з реєстраційними номерами автомобіля НОМЕР_2 . Також під час огляду був присутній ОСОБА_16 , який повідомив, що 08.02.2020 приблизно о 20 год. 30 хв. з вікна балкону своєї квартири помітив, що у прикаркованого ним автомобіля включені аварійні сигнали, побачив невідому особу, яка намагалась завести автомобіль невідомим предметом. Далі він покликав брата дружини, разом з яким затримав цю особу. Зазирнувши в салон автомобіля він помітив, що автомобіль стоїть на першій передачі. Під час розмови з невідомим, останній повідомив, що намагався незаконно заволодіти автомобілем, щоб покататись (т.1 а.с. 72-82)

Дослідивши вказаний доказ, суд не ставить під сумнів його допустимість, оскільки такий огляд автомобіля був проведений у відповідності до вимог КПК України та в подальшому ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 10 лютого 2020 року було задоволено клопотання слідчого СВ ВП №3 Шевченківського УП ГУ НП у м.Києві та надано дозвіл слідчому на проведення огляду автомобіля марки «Mercedes-Benz» моделі 230Е з реєстраційними номерами автомобіля НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_11 з метою вилучення наступних речей: автомобіля марки «Mercedes-Benz» моделі 230Е з реєстраційними номерами автомобіля НОМЕР_2 , трьох слідів папілярних узорів (т.1 а.с.85-87). Крім того, як пояснила потерпіла в судовому засіданні, вона до початку огляду належного їй автомобіля марки «Mercedes-Benz» моделі 230Е з реєстраційними номерами автомобіля НОМЕР_2 надала дозвіл працівникам поліції на здійснення його огляду.

А отже, оскільки і власник транспортного засобу перед початком його огляду надавала працівникам поліції дозвіл на огляд, і в подальшому слідчий суддя в межах судового контролю дійшов висновку про наявність підстав в порядку ч.3 ст. 233 КПК України для огляду без ухвали слідчого судді вказаного транспортного засобу, результати такого огляду та виявлені під час його проведення речі слід визнати допустимими доказами, які здобуті в порядку та у спосіб, передбачений КПК України;

- даними, які містяться у висновку експерта №13-3/94 від 27.02.2020, відповідно до якого «Ринкова вартість автомобіля «Mercedes-Benz», реєстраційний номер НОМЕР_2 , станом на 08.02.2020, становила: 50779, 50 грн. (п`ятдесят тисяч сімсот сімдесят дев`ять гривень 50 коп.)»(т.1 а.с. 88-97);

- даними, які містяться у висновку експерта №17-1/418 від 14.02.2020, відповідно до якого «1. Надані на дослідження слід долоні руки з розмірами по осях 61x30 мм, слід пальця руки з розмірами по осях 25x15 мм, - придатні для ідентифікації за ними особи (осіб), а слід пальця руки з розмірами по осях 15x10 мм, непридатний для ідентифікації за ним особи. 2.Слід пальця руки з розмірами по осях 25x15 мм залишений середнім пальцем лівої руки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дактилокарта якого надана на дослідження. Слід долоні руки з розмірами з розмірами по осях 61x30 мм залишений не ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дактилокарта якого надана на дослідження, а іншою особою.» (т.1 а.с. 98-107);

- даними протоколу затримання особи, підозрюваної у вчинені злочину від 08.02.2020 та відеозапису до нього, згідно якого 08.02.2020 приблизно о 20 годині 40 хвилин за адресою: м. Київ, вул. А.Щусєва, 24-А, затримано ОСОБА_2 за незаконне заволодіння автотранспортом, а саме автомобілем «Mercedes-Benz». В ході обшуку затриманої особи ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , останній повідомив, що використовуючи кусачки він розбив скло водійських дверцят в автомобілі марки «Mercedes-Benz» з номерами НОМЕР_2 , після чого відчинив дверцята, сів на сидіння водія та намагався завести автомобіль з метою незаконного заволодіння ним, окрім цього перебуваючи в салоні автомобіля викрав: 3 (три) ручки, кабель чорного кольору, іконку та два кульки (поліетиленові) з шурупами. В ході обшуку особи ОСОБА_2 влучено три вищеописаних ручки, іконку, кабель чорного кольору, два пакети з шурупами, пустий гаманець. Окрім того поряд із ОСОБА_2 вилучено металеві щіпці (т.1 а.с. 108-11, 112)

Під час відтворення в судовому засіданні відеозапису, який долучений до протоколу затримання ОСОБА_2 , встановлено, що дійсно під час оформлення протоколу затримання підозрюваного 08.02.2020 на місці події останній, перебуваючи поряд з автомобілем марки «Mercedes-Benz» з номерами НОМЕР_2 , повідомив про те, що він проник до салону автомобіля, де намагався завести двигун з метою незаконного заволодіння автомобілем. При цьому ОСОБА_2 також продемонстрував спосіб, яким він відчинив дверцята та проник в середину салону на переднє водійське сидіння. Також ОСОБА_2 повідомив про те, що він неофіційно працює автомеханіком на СТО.

Надаючи оцінку даним, які зафіксовані у протоколі затримання ОСОБА_2 , суд констатує, що такий протокол за формою та змістом відповідає вимогам ст.ст. 104, 208 КПК України, містить відомості про місце, дату і час затримання, підстави затримання, результати особистого обшуку. Крім того, як вбачається зі змісту протоколу про затримання та відеозапису, ОСОБА_2 було роз`яснено його права та обов`язки, зафіксовано результати особистого обшуку, а також зафіксовано заяву, зроблену ОСОБА_2 , щодо обставин його затримання та подій, які до цього призвели. При цьому зі змісту відеозапису, долученого до протоколу затримання, вбачається, що ОСОБА_2 добровільно, без будь-якого примусу самостійно заявляє про свої наміри завести двигун автомобіля з метою незаконно ним заволодіти. Такі ж відомості занесені і до змісту самого протоколу затримання, який підписаний усіма його учасниками без будь-яких зауважень. Від ОСОБА_2 будь-яких зауважень або скарг також не надходило.

При цьому та обставина, що свідок ОСОБА_16 під час затримання ОСОБА_2 у салоні автомобіля, належного його дружині, завдав йому декілька ударів, з огляду на пояснення з цього приводу самого ОСОБА_16 про те, що він побоювався за своє життя і здоров`я, побачивши в руках у ОСОБА_2 металевий предмет, та ОСОБА_2 , не вказує про наявність будь-якого тиску на ОСОБА_2 під час оформлення протоколу його затримання. Також суд ураховує, що оформлення протоколу здійснювалось працівниками поліції, які жодним чином не пов`язані з потерпілою або її чоловіком ОСОБА_16 , ОСОБА_2 не вказував під час оформлення такого протоколу та в ході судового розгляду, що на нього здійснювали тиск працівники поліції. А версія сторони захисту про те, що ОСОБА_2 обмовив себе внаслідок тиску на нього зі сторони свідка ОСОБА_16 є не логічною, оскільки не вбачається жодної причини, яка спонукала би останнього здійснювати у присутності працівників поліції та понятих тиск на затриманого з метою примусити його зізнатись саме у спробі незаконного заволодіння автомобілем, а не крадіжки майна з цього автомобіля, яку, як зазначає ОСОБА_2 , він насправді бажав вчинити;

- даними протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 09.02.2020, згідно якого свідок ОСОБА_17 впізнав ОСОБА_2 , як особу, яка 08.02.2020 приблизно о 20 годині 30 хвилин, за адресою: м. Київ, вул. А.Щусєва, 24-А, намагалась незаконно заволодіти автомобілем марки «Mercedes-Benz» (т.1 а.с. 115-117);

- даними протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 09.02.2020, згідно якого свідок ОСОБА_16 впізнав ОСОБА_2 , як особу, яка 08.02.2020 приблизно о 20 годині 30 хвилин, за адресою: м. Київ, вул. А.Щусєва, 24-А, намагалась незаконно заволодіти автомобілем марки «Mercedes-Benz» та таємно викрала його особисті речі (т.1 а.с. 118-120);

- даними протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 09.02.2020, згідно якого потерпіла ОСОБА_11 впізнала ОСОБА_2 , як особу, яка 08.02.2020 приблизно о 20 годині 30 хвилин, за адресою: м. Київ, вул. А.Щусєва, 24-А, намагалась незаконно заволодіти її автомобілем марки «Mercedes-Benz» (т.1 а.с. 121-123);

- даними протоколу огляду відеозапису від 09 лютого 2020 року, який також був відтворений в судовому засіданні, з якого вбачається, що камери відеоспостереження, які розміщені над під`їздом № 2 за адресою: АДРЕСА_5 , зафіксували наступні події «…на стоп-кадрах у кількості 11 штук зафіксовано наступне: 08.02.2020 о 20 годині 25 хвилин біля другого під`їзду за адресою: м. Київ, вул. Академіка Щусєва, 24-А, розміщений автомобіль марки «Mercedes-Benz» моделі «230 Е», загальний легковий «Седан-В», сірого кольору з реєстраційними номерами автомобіля «АА 9637 ТС», до якого підходить особа чоловічої статі одягнута в чорні штани, чорну зимову куртку із капюшоном, особа чоловічої статі середньої тіло-будови, зростом приблизно 185 сантиметрів, зовні схожого на ОСОБА_2 , 01.011.1971 року народження, підходить до вказаного автомобіля та використовуючи завчасно заготовлений предмет, розбив скло водійських дверцят автомобіля та проник до салону автомобіля, відкривши дверцята та сівши на водійське сидіння. 08.02.2020 приблизно о 20 годині 32 хвилин був затриманий у салоні автомобіля заявником та користувачем вказаного транспортного засобу…» (т.1 а.с. 125-130);

- даними постанови про визнання речовими доказами, а саме: 3 (три) ручки «Economix Space», «Aihao», «Nature», кабель чорного кольору, іконку, два поліетиленові кульки з шурупами, гаманець, металеві щипці (т.1 а.с. 146)

- речовим доказом - металевими щипцями, які були оглянуті в судовому засіданні, та якими ОСОБА_2 розбив скло водійських дверцят автомобіля марки «Mercedes-Benz» з реєстраційними номерами автомобіля «АА 9637 ТС» та в подальшому знаходячись на водійському сидінні вказаного автомобіля намагався ними увімкнути запалення. При цьому обвинувачений ОСОБА_2 підтвердив суду що саме вказаними щипцями він розбив скло дверцят автомобіля, однак заперечив, що намагався за допомогою вказаного предмету завести двигун автомобіля для того, щоб незаконно ним заволодіти. Крім того в судовому засіданні сторона захисту заявила про те, що такий речовий доказ їм не відкривався у порядку ст. 290 КПК України.

Разом з тим такі пояснення обвинуваченого суд розцінює як бажання пом`якшити покарання, оскільки вони спростовуються показаннями свідка ОСОБА_16 , який прямо та категорично заявив в судовому засіданні про те, що бачив як обвинувачений копирсався вказаним предметом у замку запалення автомобіля, який належить його дружині, а також даними протоколу про надання доступу до матеріалів (додаткових матеріалів) досудового розслідування від 27.02.2020, згідно якого підозрюваний ОСОБА_2 та його захисник ознайомились з матеріалами кримінального провадження в повному обсязі без обмежень у часі, зокрема і з постановою про визнання речовими доказами, при цьому будь-яких зауважень не висловлювали, із заявами про надання їм для огляду речового доказу металевих щипців не звертались. (т.1 а.с. 142-145, 146).

Суд, оцінюючи надані сторонами кримінального провадження докази, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному та неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, провівши судовий розгляд в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, керуючись законом, приходить до висновку про належність, допустимість та достовірність вказаних вище доказів, а їх сукупність є достатньою для висновку про доведеність винуватості ОСОБА_2 у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, та незакінченому замаху на незаконне заволодіння транспортним засобом, вчиненому повторно, за вказаних вище обставин.

Так, винуватість ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, підтверджується показаннями представника потерпілого ОСОБА_12 , даними письмових документів, які досліджені в судовому засіданні, які узгоджуються із показаннями самого ОСОБА_2 , який повністю визнав свою вину та щиро розкаявся у вчиненні цього злочину.

Крім того, враховуючи показання обвинуваченого, потерпілої ОСОБА_11 , свідка ОСОБА_16 , дані протоколу огляду місця події, протоколу затримання, протоколів проведення впізнання, відеозаписів, які були відтворені в судовому засіданні, висновки експертиз, зокрема судово - дактилоскопічної експертизи, згідно якої слід пальця руки з розмірами по осях 25x15 мм залишений середнім пальцем лівої руки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дактилокарта якого надана на дослідження, суд приходить до висновку про те, що ОСОБА_2 здійснив незакінчений замах на незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинений повторно.

При цьомусуд критичноставиться допоказань обвинуваченогопро те,що вінперебував вавтомобілі марки «Mercedes-Benz»з реєстраційниминомерами НОМЕР_2 лишез метоювикрадення ціннихречей вньому,оскільки вониспростовуються показаннямисвідків ОСОБА_16 та потерпілої ОСОБА_11 які єлогічними,послідовними,детальними,а такожузгоджуються ізіншими доказамиу справі.Більше того,згідно данихпротоколів пред`явленняособи длявпізнання від09.02.2020,з фототаблицею доних,які проводилисяза участісвідків ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , потерпілої ОСОБА_11 , останні впізнали ОСОБА_2 , як особу, яка 08.02.2020 приблизно о 20 годині 30 хвилин, за адресою: м. Київ, вул. А.Щусєва, 24-А, намагалася незаконно заволодіти автомобілем марки «Mercedes-Benz».

Також у заяві про вчинене кримінальне правопорушення потерпіла ОСОБА_11 чітко вказує про те, що невідома особа намагалась незаконно заволодіти належним їй автомобілем марки «Mercedes-Benz» з реєстраційними номерами НОМЕР_2 , а не викрасти цінні речі з автомобіля.

При цьому в судовому засіданні потерпіла підтвердила таку свою заяву та категорично неодноразово стверджувала, що ОСОБА_2 намагався незаконно заволодіти її автомобілем, про що зазначав сам ОСОБА_2 під час його затримання.

Свідок ОСОБА_16 також з упевненістю стверджував, що обвинувачений ОСОБА_2 намагався незаконно заволодіти автомобілем марки «Mercedes-Benz» з реєстраційними номерами НОМЕР_2 , який належить його дружині. При цьому свідок перебуваючи під присягою чітко вказав, що бачив, як ОСОБА_2 перебуваючи на водійському сидінні в салоні автомобіля копирсався металевими кусачками у замку запалення.

Під час оформлення протоколу затримання ОСОБА_2 , як вбачається зі змісту протоколу та долученого до нього відеозапису, останній чітко зазначив, що проник всередину салону автомобіля з метою незаконного заволодіння ним. При цьому суд звертає увагу на те, що зауважень та доповнень від учасників процесуальної дії, в тому числі підозрюваного ОСОБА_2 , не надходило.

В ходісудового розглядуне встановленонаявності підставу потерпілої ОСОБА_11 та свідка ОСОБА_16 оговорювати обвинуваченого, не надані такі відомості і стороною захисту.

Наведене, у сукупності із обставинами, за яких був затриманий ОСОБА_2 в момент перебування на передньому водійському сидінні автомобіля марки «Mercedes-Benz» з реєстраційними номерами НОМЕР_2 , до якого незаконно проник останній, та його спроби увімкнути запалення за допомогою впливу металевими кусачками на замок запалення автомобіля, увімкнення ним різних приладів автомобіля, переконливо свідчить про те, що ОСОБА_2 реалізовував свій злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння транспортним засобом.

При цьому твердження сторони захисту, про те, що ОСОБА_2 у такий спосіб вчинив замах на таємне викрадення цінного майна з салону автомобіля та взагалі немає навиків керування транспортним засобом та не отримував посвідчення водія, про що захисником надано лист Головного сервісного центру МВС від 03.02.2021 № 31/126аз, з урахуванням заяви самого ОСОБА_2 під час його затримання про те, що він працює автомеханіком на СТО, суд сприймає як спробу ОСОБА_2 пом`якшити покарання.

Таким чином, суд оцінивши надані сторонами кримінального провадження докази, приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_2 у вчинені таємного викрадення чужого майна (крадіжка), повторно, а також у вчиненні незакінченого замаху на незаконне заволодіння транспортним засобом, повторно, та кваліфікує його дії за ч.2 ст. 185, ч.3 ст.15 ч.2 ст.289 КК України.

При цьому,враховуючи,що якзазначено вобвинуваченні тапідтверджено вході судовогорозгляду, ОСОБА_2 при вчиненізамаху нанезаконне заволодіннятранспортним засобом не вчинив усіх дій, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, з причин, які не залежали від його волі, його дії слід кваліфікувати як незакінчений замах, тобто за ч.3 ст.15 ч.2 ст. 289 КК України, оскільки саме така правова кваліфікація відповідає положенням статті 15 КК України та разом з цим не погіршує становище обвинуваченого.

Призначаючи обвинуваченому вид та міру покарання, суд ураховує характер та ступінь тяжкості скоєного, конкретні обставини справи, ступінь реалізації злочинного наміру, ставлення ОСОБА_2 до вчиненого, який визнав вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, та не визнав вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15 ч.2 ст.289 КК України, дані, які характеризують його особу, те, що він раніше неодноразово судимий за вчинення умисних корисливих злочинів, вчинив новий злочин через два місяці після звільнення з місць відбування покарання за попереднім вироком суду, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, інвалідності не має, з середньою освітою, не одружений, офіційно не працевлаштований, неповнолітніх дітей на утриманні не має. Також судом враховується вік та стан здоров`я ОСОБА_2 .

До обставин, що пом`якшують покарання ОСОБА_2 за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, суд відносить щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_2 судом не встановлено.

З урахуванням наведеного суд вважає необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_2 та попередження вчинення нового злочину призначення покарання у виді позбавлення волі в межах, передбачених санкціями ч.2 ст.185, ч.3 ст.15 ч.2 ст.289 КК України, та не знаходить підстав для застосування положень ст.ст. 69, 75 КК України при призначенні покарання.

Відповідно до положень ч.1 ст.70 КК України остаточне покарання ОСОБА_2 необхідно визначити шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим.

Стягненню з ОСОБА_2 підлягають судові витрати за проведення:

- судової товарознавчої експертизи № 13-1/282 від 13.02.2020 в розмірі 314 (триста чотирнадцять) грн. 02 коп.;

- судової автотоварознавчої експертизи № 13-3/94 від 27.02.2020 в розмірі 471 (чотириста сімдесят одна) грн. 03 коп;

- судово-дактилоскопічної експертизи №17-1/418 від 14.02.2020 в розмірі 1099 (одна тисяча дев`яносто дев`ять) грн. 07 коп.

Долю речових доказів необхідно вирішити у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.

Арешт майна, накладений ухвалами слідчих суддів Шевченківського районного суду м. Києва від 10.02.2020 та 12.02.2020 скасувати.

Запобіжний захід, який застосований до обвинуваченого ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Керуючись ст. ст. 368-371 КПК України, суд,

У Х В А Л И В :

ОСОБА_2 визнати винним за ч. 2 ст. 185, ч.3 ст.15 ч.2 ст.289 КК України і призначити покарання:

- за ч. 2 ст. 185 КК України - 1 (один) рік позбавлення волі;

- за ч.3 ст.15 ч.2 ст.289 КК України 5 (п`ять) років позбавлення волі без конфіскації майна.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_2 , покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років без конфіскації майна.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою до вступу вироку у законну силу залишити без змін.

Строк відбування покарання ОСОБА_2 обчислювати з часу його затримання, а саме з 08 лютого 2020 року.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави процесуальні витрати за проведення експертизи № 13-1/282 від 13.02.2020 в розмірі 314 (триста чотирнадцять) грн. 02 коп., експертизи № 13-3/94 від 27.02.2020 в розмірі 471 (чотириста сімдесят одна) грн. 03 коп., експертизи №17-1/418 від 14.02.2020 в розмірі 1099 (одна тисяча дев`яносто дев`ять) грн. 07 коп.

Речові докази: автомобіль марки «Mercedes-Benz» моделі «230 Е», загальний легковий «Седан-В», сірого кольору з реєстраційними номерами автомобіля «АА 9631 ТС», 3 (три) ручки «Economix Space», «Aihao», «Nature», кабель чорного кольору, іконку, два поліетиленові кульки з шурупами, повернути у розпорядження потерпілої; гаманець, металеві щипці знищити; 3 (три) сліди папілярних узорів, 2 (два) CD диски, які приєднано до матеріалів кримінального провадження залишити зберігати у матеріалах кримінального провадження.

Арешти, накладені ухвалами слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 10.02.2020 та 12.02.2020 на автомобіль марки «Mercedes-Benz» моделі «230 Е», загальний легковий «Седан-В», сірого кольору з реєстраційними номерами автомобіля «АА 9631 ТС»; 3 (три) сліди папілярних узорів; 3 (три) ручки «Economix Space», «Aihao», «Nature»; кабель чорного кольору; іконку; два поліетиленові кульки з шурупами; гаманець; металеві щипці скасувати.

На вирок можуть бути подані учасниками судового провадження апеляційні скарги до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, з урахуванням положень ч.2 ст. 394 КПК України.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1