Постанова

від 14.04.2010 по справі 12606/09/1570

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

    

Справа № 2а-12606/09/1570

ПОСТАНОВА  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2010 року                                                                                                     м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

                                    головуючого     судді            Корой  С.М.

                   при секретарі судового засідання           Таратунській М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом виконуючого обов’язки прокурора Арцизького району в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в Арцизькому районі Одеської області до сільськогосподарського виробничого кооперативу «імені Димитрова» про стягнення заборгованості, суд -

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов виконуючого обов’язки прокурора Арцизького району в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в Арцизькому районі Одеської області до сільськогосподарського виробничого кооперативу «імені Димитрова», в якому позивач просить стягнути з сільськогосподарського виробничого кооперативу «імені Димитрова» на користь управління Пенсійного фонду України в Арцизькому районі Одеської області суму заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у розмірі 2429, 03 грн.

В адміністративному позові вказано, що управлінням Пенсійного фонду України в Арцизькому районі Одеської області на підставі довідок, що уточнюють особливий характер роботи та умови праці, на необхідних для призначення пільгових пенсій, виданих СВК «імені Димитрова», було призначено пенсії на пільгових умовах за списком №2 колишнім працівникам зазначеного підприємства: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 і ОСОБА_4, за період часу з 01.10.2009 року до 31.10.2009 року УПФУ в Арцизькому районі своєчасно і в повному обсязі виплачено вказаним працівникам пільгові пенсії на загальну суму 2429 гривень 03 копійки. Станом на 30.10.2009 року відповідачем на рахунок позивача не перерахований зазначений вище розмір місячних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за жовтень 2009 року, що відповідно до норм діючого законодавства підлягає відшкодуванню, за СВК «імені Димитрова» рахується заборгованість перед управлінням Пенсійного фонду України в Арцизькому районі Одеської області в розмірі 2429 гривень 03 копійки.

Представник прокуратури в судовому засіданні підтримав адміністративний позов в повному обсязі посилаючись на обставини викладені в позовній заяві та просив задовольнити позов.

Представник позивача – управління Пенсійного фонду України в Арцизькому районі Одеської області в судове засідання не з’явився, попередньо звернувшись до суду з клопотанням про розгляд справи за його відсутності (а.с. 26).

Представник відповідач в судове засідання не з’явився попередньо звернувшись до суду із клопотанням про розгляд справи за його відсутністю, зазначивши, що позов визнає та проти його задоволенні не заперечує (а.с. 57).

Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника прокуратури, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що сільськогосподарський виробничий кооператив «ім. Димитрова» є суб’єктом підприємницької діяльності та має статус юридичної особи, зареєстровано 06.08.1993 року за юридичною адресою: Одеська область, Арцизький район, с.Острівне, вул. Леніна, 187, про що свідчить: Свідоцтво про державну реєстрацію суб’єкта підприємницької діяльності – юридичної особи (копія а.с.5).

Відповідно до ст.1 Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування» № 400/97-ВР від 26.06.1997 року, суб’єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об’єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об’єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи – суб’єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників є платниками збору на обов’язкове державне пенсійне страхування.

Згідно зі ст.15 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», взяття на облік до Пенсійного фонду юридичних осіб, незалежно від організаційно-правової форми, форми власності та підпорядкування відбувається на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором.

З цих підстав судом встановлено, що відповідач перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Арцизькому районі Одеської області, як платник страхових внесків на загальнообов’язкове  державне пенсійне страхування.

З матеріалів справи вбачається, що на підприємстві відповідача виконуються роботи із шкідливими та важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій та посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 працював в СВК «імені Димитрова» трактористом – машиністом у період з 01.06.1967 року по 30.05.1969 року та з 01.01.1972 року по 2005 рік, ОСОБА_2 працював в СВК «імені Димитрова» трактористом – машиністом у період з 01.07.1971 року по 04.01.2006 рік, ОСОБА_3 працювала в СВК «імені Димитрова» дояркою у період з 01.02.1981 року по 31.12.1991 рік та з 01.07.1993 року по 30.06.2004 року, ОСОБА_1 працював в СВК «імені Димитрова» трактористом – машиністом у період з 01.11.1977 року по 2006 рік, тобто зазначені робітники працювали на посаді, яка передбачена списком №2 і надає право для нарахування пільгової пенсії, що підтверджується довідками, що уточнюють особливий характер роботи або умови праці, необхідні для нарахування пільгової пенсії за списком № 2, видані зазначеним пенсіонерам, керівником підприємства (копія а.с. 35, 42, 45, 52).

Суд встановив, що на підставі наданих відповідачем ОСОБА_4, ОСОБА_2,  ОСОБА_3 та ОСОБА_1 зазначених вище довідок та заяв про призначення/перерахунок пенсії (а.с. 32, 38, 46, 50) управлінням Пенсійного фонду України в Арцизькому районі Одеської області (за місцем проживання пенсійонерів), була призначена пенсія за віком на пільгових умовах за роботу за списком № 2, що підтверджується протоколами №1053 від 01.06.2005 року, №1010 від 17.02.2006 року, №1131 від 04.04.2008 року та №1368 від 07.12.2006 року (копія а.с.36, 40, 48, 54 ).

Суд встановив, що позивач надсилав на адресу відповідача розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, відповідно до п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій призначених вказаним вище пенсіонерам відповідно до пунктів «б-з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за період за вересень 2009 року (копія а.с.9).

Також судом встановлено, що у строки передбачені чинним законодавством вказана сума заборгованості відповідачем не сплачена на користь позивача, що послугувало причиною звернення позивача до суду з даним позовом.

Проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, враховуючи обставини справи, та досліджені докази, які є в матеріалах справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Згідно з абз. б. статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, в тому числі працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки – після досягнення 55 років при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 року № 36 затверджені Списки виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Довідками, що уточнюють особливий характер роботи або умови праці (а.с. 35, 42, 45, 52) підтверджено, що ОСОБА_4, ОСОБА_2,  ОСОБА_3 та ОСОБА_1 були зайняті у СВК «імені Димитрова» повний робочий день на роботах, які включені до Списку № 2, розділ ХХІХ п. б, затвердженого постановою  Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 року № 36.

Протоколами №1053 від 01.06.2005 року, №1010 від 17.02.2006 року, №1131 від 04.04.2008 року та №1368 від 07.12.2006 року (копії а.с.36, 40, 48, 54 ) підтверджується, що пенсія за списком № 2 була призначена ОСОБА_4 після досягнення 55 років при стажі роботи 35 років 2 місяці 2 дні з них зі стажем роботи  за списком №2 - 22 роки 11 місяці 2 дні, ОСОБА_2 після досягнення 55 років при стажі роботи 39 років 5 місяців з них зі стажем роботи за списком №2 - 33 роки 08 місяців 17 днів, ОСОБА_1 після досягнення 55 років при стажі роботи 35 років 1 місяць 13 днів з них зі стажем роботи  за списком №2 - 27 років 07 місяців 04 дні відповідно, ОСОБА_3 пенсія за списком № 2 була призначена після досягнення 50 років при стажі роботи 21 рік 07 місяців 24 дні них зі стажем роботи  за списком № 2 - 12 років 10 місяців 6 днів.

Відповідно до ч.1 ст. 2 Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування» для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону (яким є відповідач), крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об’єктом оподаткування є фактичні витрати і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення», тобто для чоловіків – після досягнення 60 років.

З протоколів №1053 від 01.06.2005 року, №1010 від 17.02.2006 року, №1131 від 04.04.2008 року та №1368 від 07.12.2006 року (копія а.с.36, 40, 48, 54 ) про призначення пенсії вбачається, що ОСОБА_4 досягне 60 років 02.01.2010 року, ОСОБА_2 досягне 60 років 03.01.2011 року, ОСОБА_1 досягне 60 років 18.11.2006 року та ОСОБА_3 досягне 55 років 21.02.2013 року.

Відповідно до абзацу 1 п.2 Прикінцевих положень Закону України "Про  загальнообов'язкове державне  пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003р. пенсійне  забезпечення  застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних  роботах,  на  роботах  з  особливо шкідливими  і  особливо  важкими  умовами  праці  за  списком  №1 та інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв,  робіт,  професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць,  на посадах,  що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за  вислугу років, які відповідно  до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зазначеним особам, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991р. №1788-ХІ.

Особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

З вищевикладеного вбачається, що відповідач зобов’язаний покривати Пенсійному фонду витрати на виплату та доставку пенсій, відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пункту «б» ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Відповідно до п 6.1 Інструкції „Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове пенсійне страхування до пенсійного фонду України”, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003р. №21-1 (із змінами та доповненнями) відшкодуванню  підлягають  витрати  Пенсійного фонду на виплату  та  доставку  пенсій,  призначених  на  пільгових  умовах відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"  в таких розмірах: для платників,  зазначених  у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (яким є відповідач) - 100 відсотків фактичних витрат  на  виплату  і  доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу  першого  пункту 2 Прикінцевих положень зазначеного Закону застрахованим  особам,  які  працювали  або працюють на роботах із шкідливими і  важкими  умовами  праці  за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і  показників,  затверджених  Кабінетом Міністрів України  та за результатами атестації робочих місць, на посадах,  що  дають  право на  призначення  пенсії  за  віком  на пільгових  умовах.

Згідно з п.6.4 Інструкції „Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове пенсійне страхування до пенсійного фонду України”, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається  відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та  протягом  10  днів  з  новопризначених (перерахованих) пенсій.

Відповідно до п.6.8. вказаної Інструкції підприємства  щомісяця  до  25-го числа   вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних

витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин. Суми  фактичних  витрат  на  виплату  та  доставку  пільгових пенсій за період з  дати  призначення  пенсії  до  дати  складання розрахунку  фактичних  витрат  на  виплату  та  доставку пільгових

пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування",  сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний

місяць.

Відповідно до п.6.10. Інструкції „Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове пенсійне страхування до пенсійного фонду України”, у разі призначення на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду  за місцем призначення пенсії надсилає повідомлення для зазначених підприємств у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства. Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач надсилав на адресу відповідача розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, відповідно до п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсії, призначеної ОСОБА_4, ОСОБА_2,  ОСОБА_3 та ОСОБА_1, відповідно до пунктів «б-з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» щомісячно, за вересень 2009 року разом з повідомленнями, які були належним чином отримані відповідачем (а.с. 8, 9) на загальну суму 2429 гривень 03 копійки.

Відповідно до п. 6.9. Інструкції „Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове пенсійне страхування до пенсійного фонду України” не сплачені суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій стягуються з нарахуванням пені та штрафних санкцій відповідно до норм Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». В матеріалах справи відсутні докази щодо оскарження вищезазначених повідомлень та розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, отже, відповідно до п.п. 5.4.1. п. 5.4. ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» вказана сума є узгодженою, а відповідно до п.5.4.1. п.5.4. ст.5 цього Закону узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у встановлені терміни, вважається сумою податкового боргу платника податків та може бути стягнута в судовому порядку.

Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно ч.1 ст.69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд  встановлює  наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі,  та інші обставини,  що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх  представників, показань свідків, письмових  і речових  доказів,  висновків експертів.

З урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, оцінюючи надані позивачем по справі докази у сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, такими, які підтверджені доказами та відповідають чинному законодавству України, а отже сума заборгованості у розмірі 2429 гривень 03 копійки повинна бути стягнута з відповідача.

З огляду на викладене, на підставі ст.1, ч.1 ст.2  Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування», ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та Інструкції „Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове пенсійне страхування до пенсійного фонду України”, та керуючись ст.ст. 2, 4, 11, 69-71, 86, 160-163, 167, 254 КАС  України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов виконуючого обов’язки прокурора Арцизького району в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в Арцизькому районі Одеської області до сільськогосподарського виробничого кооперативу «імені Димитрова» про стягнення заборгованості в сумі 2429 гривень 03 копійки –  задовольнити повністю.

Стягнути з сільськогосподарського виробничого кооперативу «імені Димитрова» (юридична адреса: Одеська область, Арцизький район, с.Острівне, вул. Леніна, 187, п/р 26008054471209, МФО 328704, в Арцизькому відділенні ЗАТ «Комерційний банк «Приватбанк», код за ЄДРПОУ – 03765944)) на користь управління Пенсійного фонду України в Арцизькому районі Одеської області (юридична адреса: 68404, Одеська область, м.Арциз, вул. Орджонікідзе, 27-а, п/р 256013014444 в Арцизькому відділенні ВАТ «Державний ощадний банк України» №6779, МФО 388142) заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах, у сумі 2429 грн. 03 коп. (дві тисячі чотириста двадцять дев’ять гривень 03 копійки).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана протягом 20 днів, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, а також  апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

          Повний текст постанови виготовлений та підписаний суддею  14.04.2010 року.

                    Суддя                                                                                С.М.Корой

14 квітня 2010 року