Постанова

від 12.05.2010 по справі 2-а-592/10/0270

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

 ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

м. Вінниця,    вул. Островського, 14

тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

12 травня 2010 р.           Справа № 2-а-592/10/0270

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Свентуха Віталія Михайловича,

при секретарі судового засідання:   Мороз Вікторії Валентинівні  

за участю представників сторін:

позивача      :   Бережанський А.І. - начальник;

відповідача :   Заморока Л.М., Рибак Ю.І. - представники за довіреностями;

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Турбівського комбінату комунальних підприємств Турбівської селищної ради   

до:   Державної інспекції з контролю за цінами у Вінницькій області  

про: визнання протиправним та скасування рішення № ІЦ-02/12/15 від 11.02.2010р.

ВСТАНОВИВ :

В лютому 2010 року до Вінницького окружного адміністративного суду звернувся Турбівський комбінат комунальних підприємств Турбівської селищної ради з позовом до Державної інспекції з контролю за цінами у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення № ІЦ-02/12/15 від 11.02.2010р. "Про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін".

Позовні вимоги мотивовані тим, що прийняте на підставі акту перевірки рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін  № ІЦ-02/12/15 від 11.02.2010р. є необґрунтованим, незаконним та безпідставним, а тому підлягає скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити з підстав викладених в адміністративному позові та в письмових обґрунтуваннях до позовної заяви (а.с. 85-86).

Представники відповідача в судовому засіданні не погодились із заявленими позовними вимогами з мотивів, викладених в наданих суду письмових запереченнях (а.с.44-46). Крім того, зазначили, що Державна інспекція з контролю за цінами у Вінницькій області, приймаючи рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін, діяла згідно із нормами чинного законодавства, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Заслухавши пояснення представників сторін, повно, всебічно, об’єктивно дослідивши надані у справу докази, надавши їм юридичну оцінку, суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог з наступних підстав.

Турбівський комбінат комунальних підприємств Турбівської селищної ради є юридичною особою та обліковується в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України (ідентифікаційний код 20092613).

Працівниками Державної інспекції з контролю за цінами у Вінницькій області 05.02.2010р. проведена планова перевірка Турбівського комбінату комунальних підприємств Турбівської селищної ради, за результатами якої складено акт № 000028. Перевіркою встановлено надання Турбівським комбінатом комунальних підприємств Турбівської селищної ради послуг з вивезення твердих побутових відходів та рідких нечистот при застосуванні нечинних тарифів, а також без висновку щодо економічної обґрунтованості планових витрат на послугу вивезення твердих побутових відходів, наданого Державною інспекцією з контролю за цінами.

Згідно акту перевірки № 000028 від 05.02.2010р. загальна сума необґрунтовано отриманої виручки за період з 10.02.2009р. по 01.01.2010р. становить 45 382 грн. 46 коп.. За порушення порядку встановлення і застосування тарифів на послуги з вивезення побутових відходів, що призвело до отримання підприємством необґрунтованої виручки, керуючись ст. 14 Закону України "Про ціни і ціноутворення", Держінспекція цін прийняла рішення від 11.02.2010р. № ІЦ-02-12/15 про вилучення необґрунтовано отриманих коштів 45 382 грн. та стягнення штрафу в подвійному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки, тобто 90 764 грн..

Причиною виникнення спору стало питання правомірності застосування до позивача економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін.

Заслухавши пояснення представників сторін, повно, всебічно, об’єктивно дослідивши надані у справу докази, надавши їм юридичну оцінку, суд прийшов до висновку, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, який визначає основні принципи встановлення і застосування цін і тарифів та організацію контролю за їх дотриманням на території держави є Закон України "Про ціни і ціноутворення" від 03.12.1990р. № 507-ХІІ.

Відповідно до вимог ст. 6 Закону України "Про ціни і ціноутворення" в народному господарстві застосовуються вільні ціни і тарифи, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи. Вільні ціни і тарифи, відповідно до норм ст. 7 даного Закону, встановлюються на  всі  види  продукції, товарів і послуг, за винятком тих, по яких здійснюється державне регулювання цін і тарифів.

Державне  регулювання  цін  і  тарифів, відповідно до вимог статті 8 Закону України  "Про ціни і ціноутворення",  здійснюється   шляхом встановлення державних фіксованих цін (тарифів), граничних рівнів цін (тарифів) або граничних відхилень від державних фіксованих цін і тарифів.

Визначення переліку продукції, товарів і послуг, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи на які затверджуються відповідними органами державного управління, відповідно до положень п. 3 ст. 4 Закону України "Про ціни і ціноутворення", віднесено до повноважень Кабінету Міністрів України.  

Порядок формування тарифів на послуги з вивезення побутових відходів затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.2006р. № 1010 "Про затвердження Порядку формування тарифів на послуги з вивезення побутових відходів".

Відповідно до пункту  41 розділу ІV Постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.2006р. № 1010 "Про затвердження Порядку формування тарифів на послуги з вивезення побутових відходів" із змінами та доповненнями, пункту 5 змін Постанови Кабінету Міністрів України від 27 лютого 2007 року № 297 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України", висновок щодо розрахунків економічно обґрунтованих планових витрат, пов'язаних з наданням послуг з вивезення побутових відходів, надається Державною інспекцією з контролю за цінами або її територіальними органами в порядку встановленому Мінекономіки.

Постановою Кабінету Міністрів України № 297 від 27.02.2007р. встановлено обов'язок господарюючих суб'єктів отримати висновок щодо розрахунків економічно обґрунтованих планових витрат, пов'язаних з наданням послуг.

Судом встановлено, що позивач надавав послуги з вивезення побутових відходів без отримання відповідного висновку Державної інспекції з контролю за цінами у Вінницькій області щодо розрахунків економічно обґрунтованих планових витрат, пов'язаних з наданням послуг з вивезення побутових відходів.  Вказана обставина представником позивача в судовому засіданні не спростовувалась.

Посилання позивача на те, що депутатами селищної ради самостійно, на власний розсуд без розрахунків виконавця послуг визначено та затверджено тариф на послугу з вивезення  твердих побутових відходів не знайшло свого підтвердження та суперечить вимогам Закону України "Про житлово-комунальні послуги", а саме п. 2 ст. 31 в якому вказано, що виконавці/виробники   здійснюють   розрахунки   економічно обґрунтованих витрат на виробництво житлово-комунальних послуг і подають їх на затвердження органам місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку та п. 2 ст. 28 Закону України "Про місцеве самоврядування", яким передбачено, що до відання виконавчих органів  сільських,  селищних,  міських рад належить  встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів щодо оплати побутових, комунальних, транспортних та інших послуг, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності  відповідної  територіальної   громади.

Крім того, судом встановлено, що керівник Турбівського ККП Турбівської селищної ради безпосередньо приймав участь при розробці проектів рішень, якими затверджувались тарифи на вивіз твердих побутових відходів від населення, що підтверджується поясненнями самого позивача та наявною в матеріалах справи затвердженою позивачем калькуляцією (а.с.94), яку було подано Турбівській селищній раді перед прийняттям рішення.

Таким чином, позивач мав реальну можливість надати Турбівській селищній раді перед прийняттям рішень відповідні висновки Державної інспекції з контролю за цінами у Вінницькій області щодо розрахунків економічно обґрунтованих планових витрат, пов'язаних з наданням послуг з вивезення побутових відходів.

В судовому засіданні встановлено, що рішеннями Турбівської селищної ради 13 сесії 5 скликання від 21.01.2009р. та 17 сесії 5 скликання від 21.01.2009р. затверджувались тарифи на вивезення побутових відходів від населення. З листа виконавчого комітету Турбівської селищної ради № 02-15/122 від 11.05.2010р. (а.с.104), вбачається, що вказані вище рішення оприлюднювалися на селищній дошці оголошень біля селищної ради, на дошці оголошень Турбівського ККП, через оголошення на багатоквартирних житлових будинках в смт. Турбів та на загальних зборах громадян за місцем проживання.

За приписами п. 5 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування", рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень, які набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо радою не встановлено більш пізній строк введення цих рішень у дію.

Згідно ч. 5 ст. 12 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» регуляторні акти, прийняті органами та посадовими особами місцевого самоврядування, офіційно оприлюднюються в друкованих засобах масової інформації відповідних рад, а у разі їх відсутності - у місцевих друкованих засобах масової інформації, визначених цими органами та посадовими особами, не пізніш як у десятиденний строк після їх прийняття та підписання.

Таким чином, рішення Турбівської селищної ради, якими затверджувались тарифи на вивезення побутових відходів від населення, не було оприлюднено у порядку визначеному вищевказаними нормами законів.

Враховуючи ту обставину, що Турбівський комбінат комунальних підприємств надавав послуги за тарифами затвердженими рішеннями селищної ради, які не були оприлюднені у встановленому законом порядку. а також без отриманих висновків Державної інспекції з контролю за цінами у Вінницькій області щодо розрахунків економічно обґрунтованих планових витрат, пов'язаних з наданням послуг з вивезення побутових відходів, то висновки акту перевірки та прийняте на їх підставі рішення є правомірними.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України "Про ціни і ціноутворення", вся необґрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін підлягає вилученню в доход відповідного бюджету залежно від підпорядкованості підприємства, організації. Крім того, в позабюджетні фонди стягується штраф в подвійному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки.

Пунктом 1.4 Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої наказом Міністерства економіки та питань європейської інтеграції України від 03.12.2001р. за № 298/519 визначено, що підставою для застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін є одержання суб'єктами господарювання необґрунтованої виручки в результаті порушення ними чинного в періоді, що перевіряється, порядку встановлення та застосування цін і тарифів, які регулюються уповноваженими органами відповідно до вимог законодавства.

За таких обставин, позивач не довів порушення свого права, яке підлягає судовому захисту, а Державна інспекція з контролю за цінами у Вінницькій області при прийнятті рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін діяла у межах своїх повноважень та у спосіб передбачений чинним законодавством України.

В силу ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює  докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об‘єктивному дослідженні.

За викладених вище обставин в їх сукупності суд, дійшов висновку, про відсутність правових підстав для задоволення позову, а тому в позові, з підстав у ньому заявлених слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 9, 11, 70, 71, 79, 86, 94, 158, 162, 163, 167, 255, 257  КАС України, Законом України "Про ціни і ціноутворення", Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», Законом України "Про житлово-комунальні послуги", Законом України "Про місцеве самоврядування", Інструкцією про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, ст.ст. 19, 124 Конституції України, суд -  

ПОСТАНОВИВ :

В задоволенні адміністративного позову  Турбівського комбінату комунальних підприємств Турбівської селищної ради до  Державної інспекції з контролю за цінами у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення № ІЦ-02/12/15 від 11.02.2010р. - відмовити.

Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється  з  дня  отримання  нею  копії  постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови оформлено:   17.05.10  

Суддя                                                           Свентух Віталій Михайлович

12.05.2010