Ухвала
02 квітня 2021 року
м. Київ
справа № 202/3722/19
провадження № 61-5372ск21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Луспеника Д. Д.,
розглянув касаційну скаргу акціонерного товариства Інтерпайп Дніпропетровський Втормет на рішення Індустріального районного суду
м. Дніпропетровська від 13 жовтня 2020 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 16 березня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства Інтерпайп Дніпропетровський Втормет , третя особа - Первинна профспілкова організація Вільна профспілка Спартак , про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
ВСТАНОВИВ:
У червні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом до акціонерного товариства Інтерпайп Дніпропетровський Втормет (далі - АТ Інтерпайп Дніпропетровський Втормет ), в якому просив визнати незаконними та скасувати наказ АТ Інтерпайп Дніпропетровський Втормет № 79 від 17 травня 2019 року та наказ АТ Інтерпайп Дніпропетровський Втормет № 61/к від 20 травня 2019 року про звільнення ОСОБА_1 з посади водія навантажувача цеху переробки брухту; поновити ОСОБА_1 на посаді водія навантажувача цеху переробки брухту АТ Інтерпайп Дніпропетровський Втормет з 19 травня 2019 року та стягнути з АТ Інтерпайп Дніпропетровський Втормет на користь
ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі
266 080,75 грн.
Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська
від 13 жовтня 2020 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 16 березня 2021 року, позовні вимоги ОСОБА_1 до АТ Інтерпайп Дніпропетровський Втормет , третя особа - Первинна профспілкова організація Вільна профспілка Спартак , про поновлення на роботі, стягнення втраченого заробітку за час вимушеного прогулу, задоволено.
Визнано незаконними та скасовано наказ АТ Інтерпайп Дніпропетровський Втормет № 79 від 17 травня 2019 року та наказ АТ Інтерпайп Дніпропетровський Втормет № 61/к від 20 травня 2019 року про звільнення ОСОБА_1 з посади водія навантажувача цеху переробки брухту.
Поновлено ОСОБА_1 на посаді водія навантажувача цеху переробки брухту АТ Інтерпайп Дніпропетровський Втормет з 19 травня 2019 року.
Стягнуто з АТ Інтерпайп Дніпропетровський Втормет на користь
ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі
266 080,75 грн.
Допущено до негайного виконання рішення в частині поновлення
ОСОБА_1 на посаді водія навантажувача цеху переробки брухту
АТ Інтерпайп Дніпропетровський Втормет .
Допущено до негайного виконання рішення суду в частині стягнення середнього заробітку за один місяць.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
30 березня 2021 року до Верховного Суду засобами поштового зв`язку направлена касаційна скарга АТ Інтерпайп Дніпропетровський Втормет на рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська
від 13 жовтня 2020 року та постанову Дніпровського апеляційного суду
від 16 березня 2021 року (надійшла до суду 01 квітня 2021 року), у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог.
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження
в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах
та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених
у цій же нормі ЦПК України.
Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову
не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини четвертої статті 19 ЦПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду: 1) малозначних справ; 2) справ, що виникають з трудових відносин; 3) справ про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд; 4) справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Згідно з частиною четвертою статті 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя;
2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду;
4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об`єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на
01 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення (частина дев`ята статті 19 ЦПК України).
Статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2021 рік передбачено, що у 2020 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць установлено в розмірі з 01 січня 2021 року (на час подання касаційної скарги) - 2 270, 00 грн.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 176 ЦПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
Предметом касаційного оскарження в даній справі є судові рішення, ухвалені у справі про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 266 080,75 грн, що не перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 270,00 грн х 250 = 567 500,00 грн).
Отже, справа № 202/3722/19 не є справою з ціною позову, що перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Справа № 202/3722/19 є незначної складності та не належить до виключень, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України.
Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року).
Малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, тому незалежно
від того визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, ураховуючи, що частина шоста статті 19 ЦПК України розташована серед Загальних положень цього Кодексу, яка поширюється й на касаційне провадження, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.
При цьому, згідно з частиною четвертою статті 274 ЦПК України ця справа не відноситься до тієї категорії справ, що не можуть бути розглянуті
в порядку спрощеного позовного провадження.
Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд,
який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України
є найвищим судовим органом, виконує функцію суду права , що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення.
При цьому, Верховним Судом досліджено та взято до уваги: предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства
та незмінну судову практику у цій категорії справ.
Касаційна скарга не містить посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення
у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, підлягають касаційному оскарженню, і суд касаційної інстанції їх не встановив.
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини с статті 7 цієї Рекомендації скарги
до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ,
які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини ), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року, § 45; Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року, § 37).
При цьому, застосування передбаченого законодавством порогу ratione valoris (ціна позову) для подання скарг до верховного суду є правомірною та обґрунтованою вимогою, враховуючи саму суть повноважень верховного суду щодо розгляду лише справ відповідного рівня значущості ( Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року, § 36).
З урахуванням наведеного, оскільки АТ Інтерпайп Дніпропетровський Втормет подав касаційну скаргу на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.
Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктами 1, 2 частини шостої статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою акціонерного товариства Інтерпайп Дніпропетровський Втормет на рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 13 жовтня 2020 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 16 березня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства Інтерпайп Дніпропетровський Втормет , третя особа - Первинна профспілкова організація Вільна профспілка Спартак , про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відмовити.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявникові.
Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.
Судді: Г. В. Коломієць
Б. І. Гулько
Д. Д. Луспеник
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 02.04.2021 |
Оприлюднено | 08.04.2021 |
Номер документу | 96071054 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Коломієць Ганна Василівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні