Постанова

від 31.03.2021 по справі 650/1180/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

31 березня 2021 року

м. Київ

справа № 650/1180/19-ц

провадження № 61-14565св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач),

суддів: Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2

третя особа - приватний нотаріус Великоолександрівського районного нотаріального округу Херсонської області Гідулян Ірина Юріївна,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 16 червня 2020 року у складі судді Коваля В. О. та постанову Херсонського апеляційного суду від 14 вересня 2020 року у складі колегії суддів: Ігнатенко П. Я., Воронцової Л. П., Полікарпової О. М.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа - приватний нотаріус Великоолександрівського районного нотаріального округу Херсонської області Гідулян І. Ю., про стягнення заборгованості зі спадкового майна.

Позовна заява мотивована тим, що 28 січня 2005 року та 19 листопада 2005 рокуОСОБА_3 взяв у нього в борг грошові кошти в розмірі 2 960,00 доларів США та в розмірі 5 400,00 доларів США, що підтверджується відповідними розписками.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер. Він звернувся до його спадкоємця - ОСОБА_2 , яка є дочкою спадкодавця, з вимогою про повернення боргу зі спадкового майна її батька, однак йому було відмовлено.

Вважав, що відповідно до вимог статей 1218, 1281 ЦК України він має право на повернення йому суми боргу в розмірі 8 360,00 доларів США, що за курсом Національного банку України є еквівалентом 216 206,32 грн.

Ураховуючи викладене, уточнивши позовні вимоги, ОСОБА_1 просив суд стягнути з ОСОБА_2 на його користь 216 206,32 грн зі спадкового майна, яке складається з квартири

АДРЕСА_1 та земельної ділянки, площею 8,00 га, що розташована на території Великоолександрівської селищної ради Херсонської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, одержаного у спадщину після смерті ОСОБА_3 .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Великоолександрівського районного суду Херсонської області

від 16 червня 2020 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем не надано доказів на підтвердження того, яке саме майно прийняла у спадщину ОСОБА_2 та яка його вартість. Свідоцтва про право на спадщину на спадкове майно ОСОБА_2 не видавались, тому вказані обставини унеможливлюють стягнення з відповідача заявлених позивачем грошових коштів.

Крім того, позовна заява подана ОСОБА_1 до суду 22 липня 2019 року, тобто поза межами трирічного строку позовної давності, про застосування якої заявлено відповідачем, що є підставою для відмови у задоволенні позову. Обґрунтованих підстав для визнання поважними причин пропуску строку позовної давності для звернення до суду з позовом ОСОБА_1 не навів.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Херсонського апеляційного суду від 14 вересня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Рішення Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 16 червня 2020 року скасовано, ухвалено нове судове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено з інших правових підстав.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що правові підстави для застосування загального строку позовної давності, передбаченого статтями 257, 261 ЦК України, відсутні, оскільки спірні правовідносини регулюються статтями 1281, 1282 ЦК України.

Ураховуючи те, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а вимоги до його спадкоємця ОСОБА_1 пред`явив лише у квітні 2019 року, позовні вимоги не підлягають задоволенню у зв`язку з пропуском шестимісячного строку пред`явлення вимоги до спадкоємців боржника, передбаченого частиною другою статті 1281 ЦК України. Вказаний строк є преклюзивним, а його порушення позбавляє кредитора спадкодавця права вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У жовтні 2020 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржені судові рішення й ухвалити нове рішення про задоволення його позову.

Підставами касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми частини четвертої статті 1281 ЦК України у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України). При цьому судом апеляційної інстанції було застосовано закон, який втратив чинність.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 16 жовтня 2020 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про звільнення його від сплати судового збору відмовлено.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 16 червня 2020 року та постанову Херсонського апеляційного суду від 14 вересня 2020 року залишено без руху та надано строк для виконання вимог цієї ухвали.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 листопада 2020 року відкрито касаційне провадження в указаній справі та витребувано цивільну справу № 650 /1180/19-ц з Великоолександрівського районного суду Херсонської області.

Надіслано учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснено їм право подати відзив на касаційну скаргу.

У грудні 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 березня 2021 року справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - приватний нотаріус Великоолександрівського районного нотаріального округу Херсонської області Гідулян І. Ю., про стягнення заборгованості зі спадкового майна призначено до розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що, відмовляючи в задоволенні позову у зв`язку з порушенням строку пред`явлення вимоги до спадкоємців боржника, передбачених частиною другою статті 1281 ЦК України, апеляційний суд не врахував, що відповідно до частини другої статті 1281 ЦК України у редакції Закону України від 03 липня 2018 року № 2478- VIII Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування , який набрав чинності 04 листопада 2018 року і введений в дію 04 лютого 2019 року, кредиторові спадкодавця належить пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги.

ОСОБА_2 прийняла спадщину 05 лютого 2019 року, свідоцтво про право на спадщину не видавалось, а позов пред`явлено до суду улипні 2019 року, тобто через п`ять місяців після прийняття спадщини спадкоємцем, тому строк звернення до суду з цим позовом не пропущений.

Доводи осіб, які подали відзив на касаційну скаргу та заперечення на відзив

У грудні 2020 року ОСОБА_2 подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому зазначено, що суд апеляційної інстанції правильно застосував норми матеріального та процесуального права відповідно до встановлених фактичних обставин справи, дав належну правову оцінку доказам, наданим сторонами.

Також зазначила, що згідно з частиною четвертою статті 1281 ЦК України кредитор спадкодавця, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.

У грудні 2020 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду заперечення на відзив на касаційну скаргу та клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, яке задоволенню не підлягає.

Згідно з частинами першою, другою статті 212 ЦПК України учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов`язковою.

Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Оскільки колегією суддів не приймалося рішення про виклик учасників справи для надання пояснень у справі, то справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами (у письмовому провадженні).

Тому підстав для задоволення клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції немає.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

28 січня 2005 року ОСОБА_3 взяв у борг у ОСОБА_1 грошові кошти

в розмірі 2 960,00 доларів США, які зобов`язався повернути 28 січня 2006 року, що підтверджується відповідною розпискою (а. с. 9).

19 листопада 2005 року ОСОБА_3 взяв у борг у ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 5 400,00 доларів США, які зобов`язався повернути (дату не вказано), що підтверджується власноруч складеною ОСОБА_3 розпискою (а. с. 8).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер (а. с. 68), борг позивачу не повернув.

05 лютого 2019 року ОСОБА_2 звернулася до приватного нотаріуса Великоолександрівського районного нотаріального округу Херсонської області Гідулян І. Ю. із заявою про прийняття нею спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 її батька - ОСОБА_3 , на підставі якої приватним нотаріусом зареєстровано спадкову справу № 9/2019 (а. с. 66-76).

Відповідно до листа приватного нотаріуса Великоолександрівського районного нотаріального округу Херсонської області Гідулян І. Ю. від 18 лютого 2020 року № 116/01-16 свідоцтва про право на спадщину на спадкове майно не видавалися (а. с. 129).

Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 24 лютого 2020 року № 201465108 ОСОБА_3 на праві приватної власності належить двокімнатна квартира, загальною площею 42,1 кв. м, житловою

площею 25,1 кв. м, розташована за адресою: АДРЕСА_2 (а. с. 110).

У листі Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області

від 26 лютого 2020 року зазначено, що за ОСОБА_3 обліковується земельна ділянка для ведення фермерського господарства, площею

8,1782 га, кадастровий номер 6520955100:03:070:0003, яка розташована на території Великоолександрівської селищної ради, що підтверджується копією державного акта на право власності на земельну ділянку

від 01 серпня 2005 року серії ЯБ № 115285 (а. с. 112-113).

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки для ведення

фермерського господарства, площею 8,1782 га, кадастровий номер 6520955100:03:070:0003, розташованої на території Великоолександрівської селищної ради, становить 236 319,28 грн, що підтверджується витягом із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 06 березня 2020 року (а. с. 126).

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону судове рішення апеляційного суду не відповідає.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Забороняється відмова у розгляді справи з мотивів відсутності, неповноти, нечіткості, суперечливості законодавства, що регулює спірні відносини.

Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Відповідно до частини першої статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Судом установлено, що позичальник ІНФОРМАЦІЯ_1 помер, борг не повернув. При цьому у розписці від 19 листопада 2005 року не встановлено строк повернення позики.

Згідно з пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 03 липня 2018 року № 2478-VIII Про внесення змій до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування , що набрав чинності 04 листопада 2018 року і введений в дію 04 лютого 2019 року, встановлено, що цей Закон застосовується до відносин, що виникли після введення його в дію, а також до відносин, що виникли до введення його в дію та продовжують існувати після введення його в дію.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

Відповідно до статті 1281 ЦК України у редакції, чинній на час прийняття ОСОБА_2 спадщини,спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги, та/або якщо вони спадкують майно, обтяжене правами третіх осіб.

Кредиторові спадкодавця належить пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги.

Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину.

Кредитор спадкодавця, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.

Статтею 1282 ЦК України передбачено, що спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

У разі смерті фізичної особи, боржника за зобов`язанням у правовідносинах, що допускають правонаступництво у порядку спадкування, обов`язки померлої особи (боржника) за загальним правилом переходять до іншої особи її спадкоємця, тобто відбувається передбачена законом заміна боржника у зобов`язанні, який несе відповідальність у межах вартості майна, одержаного у спадщину.

Таким чином, правовідносини, що виникли між позивачем та боржником (який помер), після його смерті трансформуються у зобов`язальні правовідносини, що виникли між кредитодавцем і спадкоємцем боржника, та вирішуються у порядку визначеному статтею 1282 ЦК України.

При вирішенні спору про стягнення із спадкоємця коштів для задоволення вимог кредитора встановленню підлягають обставини, пов`язані із з`ясуванням кола спадкоємців, належності спадкодавцю будь-якого рухомого чи нерухомого майна, вартості отриманого спадкоємцями майна та дотримання кредитором законодавчо визначеного строку пред`явлення вимоги до спадкоємців боржника.

Судом установлено, що спірні правовідносини виникли 22 вересня 2018 року , після смерті спадкодавця, ОСОБА_2 прийняла спадщину 05 лютого 2019 року, відтак, застосуванню підлягає положення статті 1281 ЦК України у редакції після прийняття Закону України від 03 липня 2018 року № 2478-VIII Про внесення змій до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування , тому апеляційний суд дійшов передчасного висновку про порушення позивачем строку пред`явлення вимоги до спадкоємця боржника.

Таким чином, у порушення статей 89, 263-264, 382 ЦПК України апеляційний суд на зазначені вище положення закону уваги не звернув, застосував положення статті 1281 ЦК України у редакції, яка діяла до прийняття Закону України від 03 липня 2018 року № 2478-VIII Про внесення змій до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування, що призвело до неправильного вирішення справи.

Також апеляційний суд не врахував, що наявність у ОСОБА_1 оригіналів розписок та відсутність у розписці від 19 листопада 2005 року конкретної дати повернення боргу, свідчить про те, що за життя спадкодавець боргове зобов`язання не виконав, вимоги про повернення боргу не надходило, тому тридцятиденний строк повернення боргу, передбачений частиною першою статті 1049 ЦК України, не настав.

Усунути ці недоліки на стадії касаційного перегляду з урахуванням повноваження Верховного Суду та меж перегляду справи в касаційній інстанції (стаття 400 ЦПК Укпраїни), коли необхідно встановлювати фактичні обставини та оцінювати докази щодо вартості отриманого спадкового майна та розміру заборгованості, є неможливим.

Відповідно до пункту 1 частини третьої та четвертої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази .

Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

За таких обставин судове рішення апеляційного суду не відповідає вимогам статті 263 ЦПК України та ухвалено з порушенням норм процесуального права, що в силу пункту 1 частини третьої та четвертої статті 411 ЦПК України є підставою для його скасування з передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 400, 409, 411, 416, 418, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палатиКасаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Херсонського апеляційного суду від 14 вересня 2020 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції .

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: Б. І. Гулько

Г. В. Коломієць

Р. А. Лідовець

Ю. В. Черняк