Ухвала

від 07.04.2021 по справі 917/1581/20

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

"07" квітня 2021 р. Справа № 917/1581/20

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Барбашова С.В., суддя Пелипенко Н.М., суддя Пушай В.І.

розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства Полтаваобленерго , м. Полтава (вх.№ 994 П/3) на рішення Господарського суду Полтавської області від 23.12.2020 у справі № 917/1581/20 (суддя Киричук О.А.; повне рішення складено 23.12.2020 )

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Лубенський м`ясокомбінат , м. Полтава

до Акціонерного товариства Полтаваобленерго , м. Полтава

про стягнення 107517,20 гривень

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю Лубенський м`ясокомбінат звернулося до господарського суду Полтавської області з позовом до Акціонерного товариства Полтаваобленерго про стягнення 107517,20 грн заборгованості за договором про спільне використання технологічних електричних мереж від 01.07.2009 №90.

Позовну заяву обґрунтовано тим, що відповідач в порушення умов договору про спільне використання технологічних електричних мереж від 01.07.2009 №90 не виконав належним чином взяті на себе договірні зобов`язання, оскільки у визначені договором строки не здійснив плату за використання у 2019 році технологічних електричних мереж позивача (власника мереж), внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість в сумі 107517,20 грн, яка станом на час звернення до суду із даним позовом не погашена.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 23.12.2020 у справі № 917/1581/20 позов задоволено повністю. Стягнуто з Акціонерного товариства Полтаваобленерго на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Лубенський м`ясокомбінат 107517,20 грн заборгованості, судовий збір у розмірі 2102,00 гривень.

Відповідач, АТ Полтаваобленерго , із зазначеним рішенням суду першої інстанції не погодився, 23.03.2021 вдруге звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить це рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Водночас скаржником подано заяву б/н від 23.03.2021 (вх. № 3877 від 02.04.2021), в якій відповідач просить визнати причини пропуску встановленого процесуального строку для подання апеляційної скарги поважними та поновити пропущений строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції у даній справі.

Відповідно до частини третьої статті 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Разом з тим, відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі Перетяка та Шереметьєв проти України від 21.12.2010, заява N 45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі Мельник проти України від 28.03.2006, заява N 23436/03).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників господарського судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Господарським процесуальним кодексом України певних процесуальних дій.

Інститут строків в господарському процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у відповідних відносинах, а також стимулює учасників господарського процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Частиною першою статті 119 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов`язані із дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії.

Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку.

Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку. І тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

Як свідчать матеріали справи, рішення у справі № 917/1581/20 ухвалене Господарським судом Полтавської області 23.12.2020. Повний текст вказаного рішення складено та підписано 23.12.2020.

Отже з цього моменту почався перебіг двадцятиденного строку, встановленого для оскарження рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку. Таким чином, останній день строку, встановленого для оскарження зазначеного судового рішення в апеляційному порядку, припадав на 12.01.2021.

Обґрунтовуючи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, відповідач посилається на те, що вперше апеляційну скаргу подано ним 04.02.2021, однак із Державного реєстру судових рішень йому стало відомо, що судом апеляційної інстанції постановлено ухвалу від 17.02.2021 про залишення апеляційної скарги без руху, у зв`язку з неподанням доказів сплати судового збору. Враховуючи, що АТ Полтаваобленерго вказану ухвалу суду від 17.02.2021 не отримувало, тому ним було пропущено термін на усунення недоліків, а справу повернуто до Господарського суду Полтавської області. З цих обставин відповідач просить визнати причини пропуску процесуального строку для подання апеляційної скарги поважними та поновити строк на звернення до суду апеляційної інстанції із вдруге поданою апеляційною скаргою.

Колегія суддів, розглянувши клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та оцінивши зазначені скаржником причини на предмет їх поважності, дійшла висновку, що зазначені відповідачем причини пропуску є неповажними, з огляду на таке.

Сам по собі факт повернення первісної апеляційної скарги відповідача не може свідчити про поважність причин такого пропуску. При вирішенні питання про поважність наведених скаржником причин, колегія суддів враховує також і ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги.

Так, перевіркою наявних у справі матеріалів судом апеляційної інстанції встановлено, що копія рішення Господарського суду Полтавської області від 23.12.2020 у справі № 917/1581/20 направлена сторонам 31.12.2020. Згідно наявного у справі рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 3600115494820 копія оскаржуваного рішення вручена скаржнику 11.01.2021.

Водночас згідно відмітки штампу канцелярії суду першої інстанції апеляційна скарга на рішення суду у даній справі вперше подана відповідачем 04.02.2021 (т. 1 а.с. 184), тобто з пропуском процесуального строку на оскарження рішення. В первісно поданій апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на необхідність поновлення пропущеного строку, стверджував, що отримав копію рішення у справі № 917/1581/20 тільки 14.01.2021, підтверджуючи цей факт відміткою штампу вхідної кореспонденції підприємства.

Пунктом 2 частини третьої статті 258 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що однією з вимог апеляційної скарги визначено надання доказів сплати судового збору.

З метою виконання процесуального обов`язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.

Поряд із цим, до первісно поданої апеляційної скарги відповідачем не було надано доказів сплати судового збору в сумі 3153,00 грн, хоча сплата судового збору відповідними особами, які звертаються до суду - це їх процесуальний обов`язок, який визначається нормами господарського процесуального закону та Законом України Про судовий збір . Згідно з положеннями Закону України Про судовий збір відповідачу не надано пільг щодо сплати судового збору.

Матеріали справи свідчать про те, що ухвала суду апеляційної інстанції від 17.02.2021 про залишення апеляційної скарги без руху направлена Акціонерному товариству Полтаваобленерго рекомендованим листом (поштове повідомлення № 6102254540691) на адресу місцезнаходження підприємства, а саме: 36022, м. Полтава, вул. Старий Поділ, 5) та отримана скаржником 23.02.2021 (т. 1 а.с. 181).

Вказане свідчить про об`єктивну обізнаність АТ Полтаваобленерго щодо виявлених Східним апеляційним господарським судом недоліків вперше поданої ним апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції у даній справі та строки їх усунення.

У зв`язку із цим підлягають відхиленню посилання скаржника про неотримання ним вказаної ухвали суду від 17.02.2021 про залишення апеляційної скарги без руху та його необізнаність із необхідністю усунення недоліків поданої апеляційної скарги, оскільки ці доводи повністю спростовуються наявними у справі матеріалами.

Зважаючи на те, що судовий збір в розмірі 3153,00 грн відповідачем так і не було сплачено, відповідних доказів суду не надано і своїм правом на усунення недоліків відповідач не скористався, тому вказана скарга була повернута скаржникові згідно ухвали Східного апеляційного господарського суду від 22.03.2021.

Отже із матеріалів справи слідує, що повернення вперше поданої апеляційної скарги було зумовлено невиконанням відповідачем вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху в частині сплати судового збору. Водночас при попередньому зверненні до суду апеляційної інстанції, відповідач не звертався до суду із клопотанням про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги.

Вказані вище посилання скаржника на поважність причин пропуску строку подачі апеляційної скарги, не можуть бути прийняті судом, оскільки вказані обставини не можна віднести до поважних причин.

Інших доводів в обґрунтування поважності причин пропуску процесуального строку скаржником не зазначено.

Вдруге із апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Полтавської області від 23.12.2020, відповідач звернувся 23.03.2021, тобто зі значним пропуском строку оскарження.

При цьому скаржником не наведено, а судом апеляційної інстанції не встановлено обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що унеможливило звернення відповідача із апеляційною скаргою у строки, встановленні статтею 256 ГПК України.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989, у справі Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі Олександр Шевченко проти України , заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007, та Трух проти України (ухвала), заява № 50966/99, від 14.10.2003).

Суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується із обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain ) від 07.07.1989).

Доступ до правосуддя в контексті п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню та обмеженню. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема, й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений ГПК України.

Частиною четвертою статті 13 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Частиною третьої статті 260 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Враховуючи викладене вище, апеляційну скаргу Акціонерного товариства Полтаваобленерго , м. Полтава на рішення Господарського суду Полтавської області від 23.12.2020 у справі № 917/1581/20 слід залишити без руху на підставі частини третьої статті 260 Господарського процесуального кодексу України та встановити скаржнику десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для виправлення недоліків апеляційної скарги, а саме для надання до суду заяви про поновлення пропущеного процесуального строку на подання апеляційної скарги з відповідними доказами та обґрунтуванням інших поважних причин такого пропуску.

При цьому суд вважає необхідним роз`яснити заявникові, що відповідно до частини четвертої статті 260 Господарського процесуального кодексу України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.

На підставі наведеного, керуючись ст. 119, 174, 234, 256, 260, Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду

УХВАЛИЛА :

1.Визнати неповажними підстави, наведені у заяві Акціонерного товариства Полтаваобленерго б/н від 23.03.2021 (вх. № 3877 від 02.04.2021) про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Полтавської області від 23.12.2020 у справі № 917/1581/20.

2.Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Полтаваобленерго , м. Полтава на рішення Господарського суду Полтавської області від 23.12.2020 у справі № 917/1581/20 залишити без руху.

3.Надати Акціонерному товариству Полтаваобленерго строк - 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків, а саме у цей строк надати суду апеляційної інстанції заяву про поновлення пропущеного процесуального строку на подання апеляційної скарги з відповідними доказами та обґрунтуванням інших поважних причин такого пропуску.

4.Роз`яснити скаржнику, що не усунення недоліків, визначених цією ухвалою, має наслідки передбачені статтями 174, 260, 261 Господарського процесуального кодексу України.

4.Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає касаційному оскарженню.

Ухвала підписана 07.04.2021.

Головуючий суддя С.В. Барбашова

Суддя Н.М. Пелипенко

Суддя В.І. Пушай