Рішення

від 29.03.2021 по справі 912/4126/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

вул.В`ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,

тел/факс: 32-05-11/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2021 рокуСправа № 912/4126/20 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Вавренюк Л.С., за участю секретаря судового засідання Олійник В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу

за позовом: Селянського (фермерського) господарства ОСОБА_1

до відповідача: Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Злинська сільська рада Маловисківського району Кіровоградської області

про визнання права постійного користування

Представники:

від позивача - Ляшенко О.В., адвокат, ордер ВА №1009762 від 18.12.2020;

від відповідача - участі не брали.

від третьої особи - участі не брали.

Встановив: до Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Селянського (фермерського) господарства ОСОБА_1 (далі - СФГ Цяпкала П.Г.) до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області про наступне:

- визнати за СФГ Цяпкала П.Г. право постійного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 3523185700:02:000:0612, цільове призначення: 01.02 Для ведення фермерського господарства, що розташована на території Розсохуватської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області, загальною площею 20,0 га (за даними Публічної кадастрової карти України кадастровий номер: 3523185700:02:000:0612, площа 18.3513 га, яка була надана в постійне користування ОСОБА_1 згідно Державного акту на право постійного користування землею серія КР МВ 227 від 10.02.1998, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 293.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про те, що у зв`язку з прогалиною у чинному законодавстві, внаслідок якої не врегульовано порядок переоформлення права постійного користування з особи на ім`я якої видано державний акт на фермерське господарство створене на підставі цього державного акту, та яке є фактичним користувачем земельної ділянки, на даний час позивач не може належним чином оформити своє право користування спірною земельною ділянкою, а тому вимушений звернутися до суду.

Ухвалою суду від 28.12.2020 у справі 912/4126/20 частково задоволено заяву Селянського (фермерського) господарства "ОСОБА_1" про забезпечення позову. Заборонено Головному управлінню Держгеокадастру у Кіровоградській області (ідентифікаційний код юридичної особи: 39767636, місце знаходження юридичної особи: 25030, місто Кропивницький, вулиця Академіка Корольова, 26), вчиняти будь-які дії (крім укладення мирової угоди сторонами) та приймати рішення щодо розпорядження (в тому числі, але не виключно: про включення до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності для продажу права на них на земельних торгах, про здійснення поділу земельної ділянки, про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою, про передачу у власність, про передачу в оренду чи постійне користування, про продаж прав на земельних торгах, про зміну її конфігурації, про зміну цільового призначення, про зміну складу угідь, про зміну кадастрового номера) земельною ділянкою з кадастровим номером 3523185700:02:000:0612, цільове призначення: 01.02 Для ведення фермерського господарства, що розташована на території Розсохуватської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області, загальною площею 20,0 га (за даними Публічної кадастрової карти України кадастровий номер: 3523185700:02:000:0612, площа 18.3513 га), яка була надана в постійне користування ОСОБА_1 згідно Державного акту на право постійного користування землею серія КР МВ 227 від 10.02.1998, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 293, крім прийняття рішень про оформлення та/або переоформлення прав селянського (фермерського) господарства ОСОБА_1 на дану земельну ділянку. Заборонено державним кадастровим реєстраторам Відділу у Маловисківському районі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області ( АДРЕСА_1 ) вносити до Державного земельного кадастру будь-які відомості, вачем земельної ділянки, на даний час позивач не може належним чином оформити своє право користування спірною земельною ділянкою, а тому вимушений звернутися до суду.

Ухвалою суду від 28.12.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 26.01.2021.

26.01.2021 на адресу господарського суду від позивача надійшла заява про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Злинську сільську раду Маловисківського району Кіровоградської області.

Ухвалою суду від 26.01.2021 клопотання позивача про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача від 26.01.2021 задоволено. Залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Злинську сільську раду Маловисківського району Кіровоградської області. Продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів. Постановлено позивачу у строк до 30.01.2021 надіслати позовну заяву та додані до неї документи на адресу третьої особи, докази направлення надати до суду. Встановлено третій особі строк для подання пояснень - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали. Підготовче засідання відкладено на 16.02.2021.

28.01.2021 на адресу господарського суду від позивача надійшло клопотання про долучення матеріалів по справі, а саме доказів направлення позовної заяви з додатками на адресу третьої особи.

16.02.2021 на адресу господарського суду від третьої особи надійшли пояснення по справі, якими повідомлено суд про те, що станом на 12.02.2021 право комунальної власності на спірну земельну ділянку за Злинською сільською радою не зареєстровано. Щодо позовних вимог третьою особою зазначено, що у разі підтвердження обставин, викладених у позові, проти задоволення позовних вимог не заперечує. Також просить проводити засідання суду призначене на 16.02.2021 за відсутності представника сільської ради.

Ухвалою суду від 16.02.2021 закрито підготовче провадження у справі №912/4126/20. Справу №912/4126/20 призначено до судового розгляду по суті на 29.03.2021.

У судовому засіданні 29.03.2021 брав участь представник позивача, який підтримав позовні вимоги в повному обсязі.29.03.2021 у судовому засіданні

Злинська сільська рада Маловисківського району Кіровоградської області участь повноважного представника в судовому засіданні 29.03.2021 не забезпечила, хоча належним чином повідомлена про місце, дату та час засідання суду, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 166).

Відповідач участь у судовому засіданні 29.03.2021 не брав.

Господарським судом враховано, що за змістом ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Ухвали господарського суду у справі №912/3622/20 оприлюднені в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/, а тому відповідач мав можливість ознайомитися з текстом ухвал.

Ухвали суду по справі направлено на офіційну електронну адресу відповідача, що підтверджується відповідними відмітками загального відділу (канцелярії суду).

Також господарський суд враховує, що відповідач обізнаний про наявність відкритого провадження у справі №912/4126/20, що підтверджується розпискою про отримання копії ухвали суду від 28.12.2020 та електронним повідомленням про вручення (а.с. 137, 138).

Таким чином, господарський суд вчинив всі необхідні дії для повідомлення відповідача про дату, час та місце проведення засідання суду.

З огляду на наведене, відповідач вважається таким, що належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

Згідно з ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

З огляду на викладене та враховуючи відсутність підстав для відкладення розгляду справи, господарський суд розглядає справу по суті в судовому засіданні за відсутності представників відповідача та третьої особи.

Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позов.

Частиною 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 ГПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Розглянувши подані документи і матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, заслухавши пояснення позивача та об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд, встановив наступні обставини справи.

Рішенням Маловисківського райсуду Кіровоградської області від 03.04.1997 № 2-417-97р за позовом ОСОБА_1 до Маловисківської районної Ради народних депутатів про надання земельної ділянки, позов задоволено. Надано ОСОБА_1 в постійне користування з земельного запасу Розсохуватської сільської Ради земельну ділянку площею 10,2 га орної землі для ведення селянського (фермерського) господарства. Судове рішення набрало чинності 14.04.1997 (а.с. 17).

Розпорядженням Маловисківської районної державної адміністрації Кіровоградської області від 19.06.1997 № 304-р "Про затвердження проектів відведення земель селянським (фермерським) господарствам" затверджено проекти та надано в постійне користування земельні ділянки для ведення селянських (фермерських) господарств з земель запасу згідно додатку (а.с. 18).

Зокрема, згідно додатку до розпорядження Голови районної державної адміністрації від 19.06.1997 № 304-р "Список селянських (фермерських) господарств, яким відводиться земля" надано ОСОБА_1 земельну ділянку загальною площею 9,8 га з земель запасу Розсохуватської сільської ради (зворотній бік а.с. 18).

Згідно Технічного звіту по перенесенню в натуру проекту відведення земельної ділянки для ведення селянського (фермерського) господарства, громадянину ОСОБА_1 із земель запасу на території Розсохуватської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області, було відведено в постійне користування з земель запасу Розсохуватської сільської ради Кіровоградської області земельну ділянку загальною площею 20,0 га земель, з них ріллі 10,2 га, пасовищ - 9,3 га, лісосмуг-0,5 га (а.с. 19-22).

10.02.1998 на підставі рішення Маловисківського райсуду від 03.04.1997 № 2-417 та розпорядження Маловисківської рай держадміністрації від 19.06.1997 № 304-р, громадянину ОСОБА_1 , який мешкає: АДРЕСА_2 , видано Державний акт на право постійного користування землею серія КР МВ 227 та який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 293 (а.с. 32).

Згідно даного Державного акту, ОСОБА_1 надано у постійне користування земельну ділянку площею 20,0 га в межах згідно з планом, яка розташована на території Розсохуватської сільської ради, для ведення селянського фермерського господарства.

Розпорядженням Голови Маловисківської райдержадміністрації від 10.02.1998 № 47-р зареєстровано статут Селянського (фермерського) господарства "Цяпкало Петро Григорович". Згідно даного статуту, головою господарства є ОСОБА_1 (а.с. 33-36).

10.02.1998 Маловисківською райдержадміністрацією видано селянському (фермерському) господарству ОСОБА_1 Свідоцтво про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб`єкта підприємницької діяльності - юридичної особи, місцезнаходження: АДРЕСА_2 про що зроблено запис в журналі обліку реєстрації за номером 47-р. Ідентифікаційний код суб`єкта підприємницької діяльності в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій: НОМЕР_2 (а.с. 37).

17.03.1998 селянське (фермерське) господарство ОСОБА_1 внесено до Єдиного Державного реєстру підприємств та організацій України, що підтверджується Довідкою № 1014 "Про включення до Єдиного Державного реєстру підприємств та організацій України" (а.с. 38).

11.06.2013 ОСОБА_1 , голова селянського (фермерського) господарства ОСОБА_1 , помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 від 12.06.2013, виданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Маловисківського районного управління юстиції у Кіровоградській області.

Згідно Протоколу загальних зборів засновників селянського (фермерського) господарства "ОСОБА_1" від 03.02.2014, вирішено звільнити ОСОБА_1 з посади голови селянського (фермерського) господарства "ОСОБА_1" у зв`язку із смертю та призначено з 03.02.2014 Міщенко Ольгу Петрівну на посаду голови селянського (фермерського) господарства "ОСОБА_1" з правами та повноваженнями відповідно до Статуту господарства (а.с. 41)

Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серія АБ № 102408 виданої 06.02.2014, щодо Селянського (фермерського) господарства ОСОБА_1 (ідентифікаційний код: НОМЕР_2), керівником юридичної особи є Міщенко Ольга Петрівна (а.с. 42).

Згідно Протоколу загальних зборів засновників селянського (фермерського) господарства " ОСОБА_1 " від 10.02.2014, права та обов`язки, повноваження засновника господарства передано Міщенко Ользі Петрівні (а.с. 43).

Рішенням єдиного засновника селянського (фермерського) господарства "ОСОБА_1" від 10.03.2014 затверджено статут селянського (фермерського) господарства "ОСОБА_1" (ідентифікаційний код: НОМЕР_2) у новій редакції, згідно якого засновником господарства визначено Міщенко Ольгу Петрівну . Державну реєстрацію змін до установчих документів проведено 24.03.2014, номер запису: 14311050006000682 (а.с. 44-49).

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, отриманого станом на 05.10.2020, Міщенко Ольга Петрівна є керівником з 03.02.2014 селянського (фермерського) господарства ОСОБА_1 (ідентифікаційний код: НОМЕР_2) (а.с. 50-52).

Відповідно до рішення єдиного засновника СФГ "Цяпкала Петра Григоровича" від 28.02.2018 затверджено нову редакцію статуту, згідно якої засновником господарства є Міщенко Ольга Петрівна (а.с. 53).

Господарський суд враховує, що селянське (фермерське) господарство ОСОБА_1 , селянське (фермерське) господарство "Цяпкала Петра Григоровича" та Селянське (фермерське) господарство "ОСОБА_1" є однією і тією ж юридичною особою, оскільки мають однаковий ідентифікаційний код юридичної особи, а також до ЄДР відносно селянського (фермерського) господарства ОСОБА_1 внесено відомості щодо його державної реєстрації на підставі реєстраційного номеру зазначеного у статуті господарства затвердженого 10.03.2014.

Як стверджує позивач, на момент подання позову, селянське (фермерське) господарство ОСОБА_1 діяльності не припиняло, в стані припинення не перебувало. Державний акт на право постійного користування, виданий на ім`я ОСОБА_1 , не скасовувався та не визнавався недійсним.

Згідно відповіді на адвокатський запит "Про надання інформації" Відділу у Маловисківському районі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 04.11.2020 № 257/115-20, державний акт на право постійного користування землею серія КР МВ 227 виданий громадянину України ОСОБА_1 площею 20,0 га на території Розсохуватської сільської ради для ведення селянського фермерського господарства, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 293 від 10.02.1998 є дійсним. В 2013 році ДП "Кіровоградський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" виготовив технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які перебувають у державній власності (за межами населеного пункту) на території Розсохуватської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області, де земельна ділянка з кадастровим номером 3523185700:02:000:0612 площею 18,3513 га включена в дану документацію (а.с. 62).

Згідно інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, земельна ділянка з кадастровим номером 3523185700:02:000:0612 має цільове призначення 01.02 Для ведення фермерського господарства, перебуває у державній власності, площа земельної ділянки: 18.3513 га, місце розташування: Кіровоградська область, Маловисківський район, Розсохуватська сільська рада (а.с. 66).

Таким чином, присвоєння кадастрового номера спірній земельній ділянці та зміна площі земельної ділянки відбулися внаслідок проведення інвентаризації земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які перебувають у державній власності (за межами населеного пункту) на території Розсохуватської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області у 2013 році та включення спірної земельної ділянки до технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які перебувають у державній власності (за межами населеного пункту) на території Розсохуватської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області.

Згідно Витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 06.10.2020, нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь 594945.04 грн (а.с. 67).

Позивач зазначає, що спірна земельна ділянка є матеріальною основою діяльності селянського (фермерського) господарства ОСОБА_1 , оскільки земельна ділянка надавалася саме для ведення селянського (фермерського) господарства.

Як вбачається із матеріалів справи, підтверджено, що сплату земельного податку у складі єдиного податку с/г товаровиробників здійснює саме селянське (фермерське) господарство ОСОБА_1 (квитанції банку за 2017, 2018, 2019 та 2020 роки), податкові декларації платника єдиного податку четвертої групи за 2017, 2018, 2019 та 2020 роки, відомості про наявність земельних ділянок за 2017, 2018, 2019 та 2020 роки, звіти про посівні площі сільськогосподарських культур за 2017, 2018, 2019 та 2020 роки (а.с. 68-76, 77-84, 85-88, 89-96).

Також, згідно довідки про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями Відділу Держгеокадастру у Маловисківському районі №99-28-99.1-269/15-17 від 31.01.2017, довідки про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями Відділу у Маловисківському районі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області № 166/115-18 від 05.02.2018, довідки про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями Відділу у Маловисківському районі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області № 43/115-19 від 23.01.2019 та довідки про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями Відділу у Маловисківському районі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області № 34-11-0.27-61/175-20 від 31.01.2020, селянське (фермерське) господарство ОСОБА_1 є землекористувачем земельної ділянки для ведення фермерського господарства площею 20,0 га на території Розсохуватської сільської ради для ведення фермерського господарства, згідно державного акту на право постійного користування землею КР МВ 227 від 10.02.1998 (а.с. 97-100).

Тобто, як відмічено позивачем, весь час, з моменту надання земельної ділянки ОСОБА_1 та створення селянського (фермерського) господарства ОСОБА_1 спірна земельна ділянка обліковується саме за селянським (фермерським) господарством ОСОБА_1 та перебуває саме у користуванні даного господарства, що підтверджується зокрема податковими деклараціями, звітами про посівні площі, відомостями про наявність земельних ділянок, довідками про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями, що додаються.

Позивач також зазеначає наступне:

- діяльність селянського (фермерського) господарства ОСОБА_1 нерозривно пов`язана із земельною ділянкою наданою для його створення;

- господарська діяльність цього господарства неможлива без оформлення права на земельну ділянку, яка є основою його діяльності.

На даний час, селянське (фермерське) господарство ОСОБА_1 є діючим, його діяльність не припинена, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Позивач вважає, що після отримання ОСОБА_1 державного акта на право постійного користування землею та його державної реєстрації, останнім засновано селянське (фермерське) господарство, яке зареєстроване як юридична особа. Тобто у правовідносинах користування спірною земельною ділянкою відбулася фактична заміна користувача і обов`язки землекористувача перейшли до селянського (фермерського) господарства з дня його державної реєстрації, а тому сторонами у спірних правовідносинах є юридичні особи.

Таким чином, право постійного користування спірною земельною ділянкою зберігається за селянським (фермерським) господарством ОСОБА_1 до часу припинення діяльності господарства.

Разом з тим, на думку позивача, у зв`язку з прогалиною у чинному законодавстві, внаслідок якої не врегульовано порядок переоформлення права постійного користування з особи на ім`я якої видано державний акт на селянське (фермерське) господарство, створене на підставі цього державного акту, та яке є фактичним користувачем земельної ділянки, на даний час позивач не може належним чином оформити своє право користування спірною земельною ділянкою, а тому вимушений звернутися до суду.

Посилаючись на вищевказані обставини, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.

Розглядаючи спір по суті, господарський суд враховує наступне.

Частиною 1 ст. 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів є, зокрема, визнання права.

Частиною 2 ст. 152 Земельного кодексу України передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Згідно з п. "а" ч. 3 ст. 152 Земельного кодексу України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, у тому числі, визнання прав.

Отже, передумовами та матеріальними підставами для захисту права власності або права користування земельною ділянкою у судовому порядку, зокрема у визначений спосіб, є наявність підтвердженого належними доказами права особи (власності або користування) щодо земельної ділянки, а також підтверджений належним доказами факт порушення (невизнання або оспорювання) цього права на земельну ділянку.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постановах від 20.03.2018 у справі № 910/1016/17, від 17.04.2018 у справі № 914/1521/17, від 24.04.2018 у справі №910/79/17.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 та ч. 1 ст. 14 Конституції України земля, її надра, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави.

Відносини, пов`язані зі створенням, діяльністю та припиненням селянських (фермерських) господарств регулюються Земельним кодексом України, Законом України "Про селянське (фермерське) господарство", Законом України "Про фермерське господарство" та іншими нормативно-правовими актами України.

Згідно із ч. 1 ст. 51 Земельного кодексу України (у редакції Закону від 13.03.1992, на момент створення селянського (фермерського) господарства ОСОБА_1 ) громадяни, які виявили бажання вести селянське (фермерське) господарство (включаючи й тих, хто переїздить з іншої місцевості), для одержання земельної ділянки у власність або користування подають до сільської, селищної, міської, районної Ради народних депутатів за місцем розташування земельної ділянки заяву, яку підписує голова створюваного селянського (фермерського) господарства.

Відповідно до положень ст. 7 Земельного кодексу України (у редакції Закону від 13.03.1992, на момент створення селянського (фермерського) господарства ОСОБА_1 ) користування землею може бути постійним або тимчасовим. У постійне користування земля надається Радами народних депутатів із земель, що перебувають у державній власності, громадянам України для ведення селянського (фермерського) господарства, особистого підсобного господарства.

Згідно із ч. 1 ст. 23 Земельного кодексу України (у редакції Закону від 13.03.1992, на момент створення селянського (фермерського) господарства ОСОБА_1 ) право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

З наведеного нормативного регулювання вбачається, що на момент надання земельної ділянки ОСОБА_1 , земельна ділянка на праві постійного землекористування для ведення селянського (фермерського) господарства надавалась не як громадянину України, а як спеціальному суб`єктові - голові створюваного селянського (фермерського) господарства.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 9 Закону України від 20.12.1991 № 2009-ХІІ "Про селянське (фермерське) господарство" (у редакції Закону від 23.07.1993 №3312-ХІІ, на момент створення селянського (фермерського) господарства ОСОБА_1 ; втратив чинність 29.07.2003 - з моменту набрання чинності Законом України від 19.06.2003 № 973-ІV "Про фермерське господарство") після одержання Державного акта на право приватної власності на землю, Державного акта на право постійного користування землею або укладення договору на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди, селянське (фермерське) господарство підлягає у 30-денний термін державній реєстрації у Раді народних депутатів, що передала у власність чи надала у користування земельну ділянку, тобто за місцем розташування земельної ділянки. Після відведення земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання Державного акта на право приватної власності на землю, Державного акта на право постійного користування або укладення договору на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди, та державної реєстрації селянське (фермерське) господарство набуває статусу юридичної особи.

Законодавством, чинним на момент створення селянського (фермерського) господарства ОСОБА_1 , було передбачено одержання земельної ділянки як обов`язкової умови для набуття правосуб`єктності СФГ як юридичної особи. Водночас одержання громадянином державного акта, яким посвідчувалося право на земельну ділянку для ведення СФГ, зобов`язувало таку фізичну особу в подальшому подати необхідні документи до відповідної місцевої ради для державної реєстрації СФГ. Тобто закон не передбачав права громадянина використовувати земельну ділянку, надану йому в користування для ведення СФГ, без створення такого СФГ.

З аналізу приписів ст.ст. 1, 5, 7, 8 Закону № 937-ІV можна зробити висновок, що після отримання земельної ділянки фермерське господарство має бути зареєстроване у встановленому законом порядку і з дати реєстрації набуває статусу юридичної особи. З цього часу обов`язки землекористувача здійснює фермерське господарство, а не громадянин, якому надавалася відповідна земельна ділянка для ведення фермерського господарства.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Право постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають підприємства, установи та організації, що належать до державної або комунальної власності; громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об`єднання), установи та організації (ч. 2 ст. 92 цього Кодексу).

Пунктом 6 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України, який діяв з 01.01.2002 (момент набрання чинності названим Земельним кодексом України) до 22.09.2005, було встановлено, що громадяни та юридичні особи, які набули земельні ділянки на праві постійного користування до 01.01.2002, але згідно з Кодексом не можуть мати їх на такому праві повинні до 01.01.2008 переоформити право постійного користування на право власності або право оренди.

Проте, Конституційний Суд України рішенням № 5-рп/2005 від 22.09.2005 визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення пункту 6 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України щодо зобов`язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або на право оренди без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення.

Звідси громадяни та юридичні особи, які до 01.01.2002 отримали у постійне користування земельні ділянки, правомочні використовувати отримані раніше земельні ділянки на підставі цього правового титулу без обов`язкового переоформлення права постійного користування на право власності на землю чи на право оренди землі.

З моменту державної реєстрації селянського (фермерського) господарства та набуття ним прав юридичної особи таке господарство на основі норм права набуває як правомочності володіння і користування, так і юридичні обов`язки щодо використання земельної ділянки.

Аналогічні висновки Великої Палати Верховного Суду викладені в постанові від 23.06.2020 у справі № 922/989/18.

Також згідно п. 61 даної Постанови, Велика Палата Верховного Суду вважає, що з моменту державної реєстрації селянського (фермерського) господарства (фермерського господарства) та набуття ним прав юридичної особи таке господарство на основі норм права набуває як правомочності володіння і користування, так і юридичні обов`язки щодо використання земельної ділянки.

Отже, у правовідносинах постійного користування земельною ділянкою, наданою засновнику фермерського господарства, відбувається фактична заміна користувача і обов`язки землекористувача переходять до фермерського господарства з дня його державної реєстрації. Аналогічна позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.03.2019 у справі № 615/2197/15-ц.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" від 06.09.2012 внесені зміни, зокрема, до Земельного кодексу України, ст. 122 якого викладена у новій редакції. Відповідно до частини четвертої зазначеної статті повноваження щодо передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб належать центральному органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальним органам.

Згідно Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 № 15 (з подальшими змінами), Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості грунтів.

Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області відповідно до Положення про Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 17.11.2016 № 308, є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та їй підпорядковане.

Отже, за наведеними вище нормами законодавства та як встановлено матеріалами справи, розпорядником спірної земельної ділянок є Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, а предметом спору є земельна ділянка з кадастровим номером 3523185700:02:000:0612.

05.10.2020 для захисту свої прав, селянським (фермерським) господарством ОСОБА_1 до відповідача направлено клопотання про переоформлення права постійного користування, в якому позивач звернувся до відповідача з прийняттям рішення про переоформлення права постійного користування за селянським (фермерським) господарством ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на земельну ділянку площею 20,0 гектарів (за даними Публічної кадастрової карти України кадастровий номер: 3523185700:02:000:0612, площа 18.3513 га), розташованої на території Розсохуватської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області для ведення селянського фермерського господарства, про що видано державний акт на право постійного користування серія КР МВ 227 та який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 293 (а.с. 106).

Листом від 05.11.2020 № 27-11-0.6-10040/2-20 "Про розгляд звернення" Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області повідомило, що: "Відповідно до Державного акта на право постійного користування землею від 10.02.1998 серія КР МВ 227, виданого на підставі розпорядження Маловисківської райдержадміністрацїі Маловисківського району Кіровоградської області від 19.06.1997 № 304-р, передано у постійне користування земельну ділянку площею 20,0 га, що розташована на території Розсохуватської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області для ведення селянського фермерського господарства фізичній особі громадянину ОСОБА_1 , а також про те, що підстави визначені чинним законодавством для переоформлення права постійного користування за фермерським господарством відсутні (а.с. 109).

Так, за приписами ст. 141 Земельного кодексу України підставами припинення права користування земельною ділянкою є: 1) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; 2) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; 3) припинення діяльності релігійних, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; 4) використання земельної ділянки способами, які суперечать економічним вимогам; 5) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; 6) систематична несплата земельного податку або орендної плати; 7) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці; 8) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини; 9) передача приватному партнеру, концесіонеру нерухомого майна, розміщеного на земельній ділянці, що перебуває в користуванні державного або комунального підприємства та є об`єктом державно-приватного партнерства або об`єктом концесії.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 27 Земельного кодексу України (у редакції Закону, яка діяла до 01.01.2002), право користування земельною ділянкою або її частиною припиняється у разі: 1) добровільної відмови від земельної ділянки; 2) закінчення строку, на який було надано земельну ділянку; 3) припинення діяльності підприємства, установи, організації, селянського (фермерського) господарства; 4) використання землі не за цільовим призначенням; 5) нераціонального використання земельної ділянки; 6) використання земельної ділянки способами, що призводять до зниження родючості ґрунтів, їх хімічного і радіоактивного забруднення, погіршення екологічної обстановки; 7) використання землі не за цільовим призначенням; 8) невикористання протягом одного року земельної ділянки, наданої для сільськогосподарського виробництва, і двох років - для несільськогосподарського виробництва; 9) вилучення земель у випадках, передбачених статтями 31 і 32 цього Кодексу.

З наведеного вбачається, що підставою припинення права постійного користування земельною ділянкою, наданою громадянину для ведення фермерського господарства, є припинення діяльності такої юридичної особи як селянське (фермерське) господарство.

Таким чином, одержання громадянином - засновником правовстановлюючого документа на право власності чи користування земельною ділянкою для ведення СФГ є необхідною передумовою державної реєстрації та набуття СФГ правосуб`єктності як юридичної особи. Підставою припинення права користування земельною ділянкою, яка була отримана громадянином для ведення СФГ і подальшої державної реєстрації СФГ як юридичної особи, виступає припинення діяльності відповідного фермерського господарства.

Станом на день вирішення спору позивач Селянське (фермерське) господарство ОСОБА_1 продовжує здійснювати фермерську діяльність та використовувати земельну ділянку на праві постійного користування.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до вимог ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач аргументи позивача не спростував, доказів зворотного до суду не подав.

Господарський суд вважає позовні вимоги доведеними, обґрунтованими, такими, що відповідають фактичним обставинам справи, суд вважає порушеним право позивача, тому позовна вимога про визнання за Селянським (фермерським) господарством ОСОБА_1 право постійного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 3523185700:02:000:0612, цільове призначення: 01.02 Для ведення фермерського господарства, що розташована на території Розсохуватської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області, загальною площею 20,0 га (за даними Публічної кадастрової карти України кадастровий номер: 3523185700:02:000:0612, площа 18.3513 га, яка була надана в постійне користування ОСОБА_1 згідно Державного акту на право постійного користування землею серія КР МВ 227 від 10.02.1998, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 293, підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 7 ст. 145 Господарського процесуального кодексу України заходи забезпечення позову, які вжито у даній справі згідно ухвали господарського суду від 16.01.2021, продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 2 102,00 грн покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 126, 129, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Визнати за Селянським (фермерським) господарством ОСОБА_1 право постійного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 3523185700:02:000:0612, цільове призначення: 01.02 Для ведення фермерського господарства, що розташована на території Розсохуватської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області, загальною площею 20,0 га (за даними Публічної кадастрової карти України кадастровий номер: 3523185700:02:000:0612, площа 18,3513 га), яка була надана в постійне користування ОСОБА_1 згідно Державного акту на право постійного користування землею серія КР МВ 227 від 10.02.1998, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 293.

Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (вул. Академіка Корольова, 26, м. Кропивницький, 25030, і.к. 39767636) на користь Селянського (фермерського) господарства ОСОБА_1 АДРЕСА_3, код ЄДРПОУ НОМЕР_2) витрати зі сплати судового збору в сумі 2 102,00 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Копії рішення надіслати:

Селянському (фермерському) господарству ОСОБА_1 на електронну пошту: ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

Головному управлінню Держгеокадастру у Кіровоградській області на електронну пошту: ІНФОРМАЦІЯ_2;

Злинській сільській раді Маловисківського району Кіровоградської області на електронну пошту: zlinkasilrada@ukr.net.

Дата складення повного рішення 07.04.2021.

Суддя Л.С. Вавренюк