Рішення

від 06.04.2021 по справі 340/2516/20

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2021 року м. Кропивницький Справа № 340/2516/20

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кравчук О.В. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (код ЄДРПОУ - 22217312; адреса: вул. Соборна, 7а, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25009)

до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Грей Харвест Агро» (код ЄДРПОУ 42350960; адреса: вул. Незалежності, 4, м. Бобринець, Кіровоградська область, 27200)

про стягнення штрафних санкцій.

Кіровоградське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі - позивач) звернулося до суду з позовом, в якому просить:

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Грей Харвест Агро» на користь Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції у розмірі 28083,34 грн.;

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Грей Харвест Агро» на користь Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції у розмірі 427,12 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у порушення вимог Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21 березня 1991 року №875-XII, відповідач у 2019 році не виконав нормативу щодо працевлаштування інвалідів на 1 робоче місце на підприємстві. Внаслідок цього відповідачеві було нараховано адміністративно-господарські санкції у 2019 році на суму 28083,34 грн., а також пеню у розмірі 427,12 грн. Відповідач у добровільному порядку не сплатив зазначену суму заборгованості.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду відкрите провадження у відповідній адміністративній справі; справу вирішено розглядати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (а.с.15).

Представник відповідача проти позовних заперечив: у письмовому відзиві на позов наголосив, що підприємство займається діяльністю з виготовлення паливних палет з насіння соняшника, діяльність сезонна. Вказує, що відповідачем було проведено всі організаційні заходи щодо створення робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, тоді як сам факт відсутності працевлаштованих інвалідів відповідно до нормативу ще не є безспірною підставою для відповідальності (а.с.22-23).

Розглянувши подані сторонами заяви по суті справи, додані до них документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно і неупереджено оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до абзацу другого частини першої статті 4 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21 березня 1991 року № 875-XII (далі - Закон № 875) діяльність держави щодо інвалідів виявляється у створенні правових, економічних, політичних, соціальних, психологічних та інших умов для забезпечення їхніх прав і можливостей нарівні з іншими громадянами для участі в суспільному житті та полягає у виявленні, усуненні перепон і бар`єрів, що перешкоджають забезпеченню прав і задоволенню потреб, у тому числі стосовно доступу до об`єктів громадського та цивільного призначення, благоустрою, транспортної інфраструктури, дорожнього сервісу (далі - об`єкти фізичного оточення), транспорту, інформації та зв`язку, а також з урахуванням індивідуальних можливостей, здібностей та інтересів - до освіти, праці, культури, фізичної культури і спорту.

Згідно з частиною першою статті 19 Закону № 875 для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Частиною другою вказаної статті встановлено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Крім того, частина дев`ята статті 19 вказаного Закону зобов`язує підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, в яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, реєструватися у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходженням і щороку подавати цим відділенням звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів.

Так, в матеріалах справи наявний поданий ТОВ Грей Харвест Агро до Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів звіт форми 10-ПІ про зайнятість та працевлаштування інвалідів на 2019 рік (а.с.4).

На підставі зазначеного звіту Кіровоградським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів відносно відповідача було складено розрахунок заборгованості по сплаті адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів за 2019 рік. Розрахована позивачем сума адміністративно-господарських санкцій складає 28083,34 грн.; крім того, за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій відповідачеві була нарахована пеня у розмірі 427,12 грн. (а.с.5).

Частиною першою та другою статті 20 Закону №875 встановлено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється, виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Водночас, за змістом частинами першої - третьої статті 18 Закону №875 забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Підбір робочого місця здійснюється переважно на підприємстві, де настала інвалідність, з урахуванням побажань інваліда, наявних у нього професійних навичок і знань, а також рекомендацій медико-соціальної експертизи.

Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відтак, суд вважає, що законодавець не встановив для підприємств обов`язку щодо самостійного добору інвалідів для працевлаштування. Натомість, Законом конкретизовано обов`язки роботодавців: виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів; надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для працевлаштування інвалідів; звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів.

За змістом частини першої статті 238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб`єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб`єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Виходячи з аналізу викладених вище правових норм у їх системному зв`язку, суд вважає, що адміністративно - господарські санкції за порушення нормативів щодо працевлаштування інвалідів можуть застосовуватися до тих суб`єктів, які не виконують вимоги чинного законодавства щодо утворення робочих місць для інвалідів та не здійснюють заходів щодо інформування відповідних органів державної влади про наявність вакантних місць для працевлаштування інвалідів, тобто не здійснюють усіх передбачених законом заходів щодо виконання нормативів з працевлаштування інвалідів.

Крім того, суд враховує загальні правові принципи стосовно юридичної відповідальності та встановленні у діях або бездіяльності відповідача ознак складу адміністративно-господарського правопорушення з метою застосування юридичної відповідальності у вигляді адміністративно - господарських санкцій. Одним із елементів правопорушення є вина.

Так, якщо відповідачем було вжито усі передбачені чинним законодавством заходи по забезпеченню працевлаштування інваліда, на нього не може бути покладена відповідальність у вигляді стягнення адміністративно-господарських санкцій, оскільки у його діях (бездіяльності) відсутній один з елементів складу адміністративно-господарського правопорушення - вина.

Відповідач утворив на підприємстві робочі місця для інвалідів та у 2019 році здійснював подачу звітів про наявність вакансій для інвалідів (а.с.4).

Таким чином суд встановив, що органам Державної служби зайнятості було відомо про наявність у відповідача у 2019 році вакантних посад для працевлаштування інвалідів, тобто відповідач надав можливість направлення відповідними органами до підприємства інвалідів для працевлаштування у звітному періоді.

Відповідно до даних звіту середньооблікова кількість працівників на підприємстві у звітному році складала 12 осіб, а відтак - кількість робочих місць, призначених для забезпечення працевлаштування інвалідів відповідно до 4% нормативу становила 1 особа.

Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю «Грей Харвест Агро» протягом 2019 року здійснювало досить необхідних заходів, спрямованих на виконання покладеного на нього обов`язку щодо створення робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Представником позивача такі твердження не спростовано. Доказів того, що у спірному періоді особи з інвалідністю зверталися до відповідача за працевлаштуванням та у такому працевлаштуванні їм відмовлено, матеріали справи не містять.

На підставі зазначеного суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача адміністративно-господарських санкцій.

Оскільки судом визнано необґрунтованим застосування до відповідача адміністративно-господарських санкцій, відповідно неправомірним є і нарахування відповідачеві пені у розмірі 427,12 грн.

Судові витрати, які підлягали б розподілу відповідно до вимог статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, у справі відсутні .

Керуючись статтями 139, 143, 242-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Копію рішення надіслати учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтями 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржене у 30-денний строк з дня його складення до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд (а у разі початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи - безпосередньо до суду апеляційної інстанції).

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду О.В. Кравчук