Постанова

від 21.07.2021 по справі 340/2516/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

21 липня 2021 року м. Дніпросправа № 340/2516/20 Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Щербака А.А. (доповідач),

суддів: Баранник Н.П., Малиш Н.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2021 року (суддя Кравчук О.В.) у справі за позовом Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю Грей Харвест Агро про стягнення штрафних санкцій, -

ВСТАНОВИВ:

Кіровоградське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося з позовом, до ТОВ Грей Харвест Агро про стягнення з відповідача адміністративно-господарські санкції у розмірі 28083,34 грн. та пені у розмірі 427,12 грн.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2021 року в задоволенні позову було відмовлено.

Позивачем була подана апеляційна скарга, просить рішення суду першої інстанції скасувати, позов задовольнити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права, не враховано неподання відповідачем звітів за формою 3-ПН у 2019 році.

Адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до пункту 3 частини 1 ст.311 КАС України в порядку письмового провадження, на підставі наявних у ній доказів.

Колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Як було встановлено судом першої інстанції, позивач звернувся з позовом у зв`язку з тим, що у порушення вимог Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні №875-XII, відповідач у 2019 році не виконав нормативу щодо працевлаштування інвалідів на 1 робоче місце на підприємстві. Внаслідок цього відповідачеві було нараховано адміністративно-господарські санкції у 2019 році на суму 28083,34 грн., а також пеню у розмірі 427,12 грн. Відповідач у добровільному порядку не сплатив зазначену суму заборгованості.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції зазначив, що відповідачем було вжито усі передбачені чинним законодавством заходи по забезпеченню працевлаштування інваліда, утворено на підприємстві робочі місця для інвалідів та у 2019 році здійснено подачу звітів про наявність вакансій для інвалідів.

Колегія суддів з висновками суду першої інстанції не погоджується.

Як свідчать матеріали справи, в 2020 році відповідачем було надано звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2019 рік (за формою № 10-ПІ). В цьому звіті містилась інформація про те, що у 2019 році штатна чисельність на підприємстві складала 12 одиниць, призначене 1 робоче (обов`язкове) місце для інвалідів є вакантним (а.с.4).

Згідно з статтею 18 Закону України, Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні №875-ХІІ, забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості (ч.1).

Підбір робочого місця здійснюється переважно на підприємстві, де настала інвалідність, з урахуванням побажань особи з інвалідністю, наявних у неї професійних навичок і знань, а також рекомендацій медико-соціальної експертизи (ч.2).

Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч. 3).

Згідно ч.1-3 ст.19 Закону №875-ХІІ, для підприємств установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі 4% середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості 1 (одного) робочого місця. При цьому, підприємства самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення. Підприємства здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог ст.18 цього Закону.

Частиною першою статті 20 Закону №875-ХІІ передбачено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Відповідно до ч.1 ст.218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Частиною другої вказаної статті передбачено, що учасник господарських відносин відповідає, зокрема, за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що він вжив усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

За змістом ст.18-1 Закону №875-ХІІ, пошук підходящої роботи безпосередньо здійснює державна служба зайнятості.

Відповідно до п.4 ч.3 ст. 50 Закону України від 05 липня 2012 року № 5067-VІ Про зайнятість населення роботодавці зобов`язані, зокрема, своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про попит на робочу силу (вакансії).

Порядок подання форми звітності № 3-ПН Інформація про попит на робочу силу (вакансії) , затверджений Наказом Міністерства соціальної політики України від 31 травня 2013 року № 316.

Згідно з пунктом 5 Порядку № 316 форма № 3-ПН подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше ніж через три робочі дні з дати відкриття вакансії. Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.

Судом першої інстанції помилково зазначено, що матеріали справи містять докази , що відповідач утворив на підприємстві робочі місця для інвалідів та у 2019 році здійснював подачу звітів про наявність вакансій для інвалідів

Згідно з довідки Бобринецької районної філії Кіровоградського обласного центру зайнятості від 26.04.2020, ТОВ Грей Харвест Агро звітності за формою №3-ПН протягом 2019 року не надавалось.

Матеріали справи не містять доказів того, що підприємство не працевлаштувало інваліда з причин незалежних від нього.

Колегія суддів доходить висновку, що відповідач не виконав всіх залежних від нього законодавчо встановлених заходів (не інформував центр зайнятості щодо наявності вакантних робочих місць), що свідчить про обґрунтованість стягнення з останнього адміністративно-господарських санкцій у розмірі та пені.

Таким чином, рішення суду першої інстанції належить скасувати, позов задовольнити.

Керуючись ст. ст. 315, 317, 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів задовольнити.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2021 року у справі за позовом Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю Грей Харвест Агро про стягнення штрафних санкцій скасувати.

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Грей Харвест Агро на користь Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів суму адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2019 рік у розмірі 28 083 грн. 34 коп. та пеню в розмірі 427грн. 12 коп.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Постанова у повному обсязі складена 21 липня 2021 року.

Головуючий - суддя А.А. Щербак

суддя Н.П. Баранник

суддя Н.І. Малиш