Постанова

від 30.03.2021 по справі 500/2881/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2021 рокуЛьвівСправа № 500/2881/19 пров. № А/857/1658/21

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Кузьмича С. М.,

суддів Довгої О.І., Запотічного І.І.,

за участю секретаря Мельничук Б.Б.,

представника позивача Щербатюк О.Д.

розглянувши у відкритому судовому в м. Львові справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Тернопільській області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2020 року (ухвалене головуючим - суддею Мандзій О.П. о 15 год 54 хв. у м. Тернопіль, повний текст судового рішення складено 27 листопада 2020 року) у справі № 500/2881/19 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Заготсервіс до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 20.09.2019 № 0000370501, № 0000360501, № 0000350501, № 0000340501, № 0000491303, № 0000541303, № 0000501303.

В обґрунтування позовних вимог вказував на те, що за результатами документальної планової виїзної перевірки ТОВ Заготсервіс Головним управління ДПC у Тернопільській області складено акт № 955/19-00-14-01/30915913 від 12.08.2019, на підставі якого прийнято оскаржені податкові повідомлення-рішення. Даний акт не підписаний усіма посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, а тому не є належним та допустимим доказом, який підтверджував би порушення позивачем вимог податкового законодавства. На підтвердження фактичного здійснення господарських операцій з фізичними особами - підприємцями (далі - ФОП) ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , враховуючи специфіку таких операцій та договорів, що їх регламентують, у ТОВ "Заготсервіс" наявні відповідні належно оформлені первинні документи, які в сукупності свідчать про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що є підставою для формування платником податкового обліку. Відсутність товарно-транспортних накладних на отриманий від контрагентів товар не може бути також беззаперечним доказом безтоварності господарських операцій, оскільки, відсутність транспортних документів на перевезення товарно-матеріальних цінностей з наслідками формування бази оподаткування податком на прибуток не є обов`язковими при оподаткуванні операцій за договорами купівлі-продажу чи поставки. Такі документи є обов`язковими при оподаткуванні операцій за договорами саме перевезення, а отже відсутність у ТОВ Заготсервіс товарно-транспортних накладних не може бути самостійним доказом безтоварності господарських операцій проведених з контрагентами, натомість факт передання товару товариству та, відповідно, набуття права власності на нього, підтверджується приймальними квитанціями. Крім того, відповідно до договору поставки №1 від 01.02.2018 року, укладеного між ТОВ Заготсервіс та ФОП ОСОБА_1 , як продавцем, здача-приймання ВРХ та свиней проводиться за адресою продавця або за адресою виробництва за усною домовленістю сторін на підставі приймальної квитанції. Графік поставок, вартість транспортування, умови поставки встановлюються сторонами на кожну окрему партію товару. Контролюючим органом не вказано в акті перевірки, що стало підставою для висновків, що наявні у контрагента трудові ресурси та матеріально-технічне забезпечення були недостатніми для проведення відповідних видів господарської діяльності, обумовлених укладеним договором з ТОВ Заготсервіс , як не було доведено та надано належних доказів, які б свідчили про наявність фактів, які встановлені судами, однак не були враховані під час прийняття рішень, та свідчили про протиправну поведінку контрагента та про обізнаність платника податків щодо такої та злагодженості дій між ними. В свою чергу, 21.08.2019 року ТОВ Заготсервіс надіслало на адресу Головного управління ДФС у Тернопільській області завірені належним чином копії документів, які підтверджують надання позивачу ФОП ОСОБА_1 послуг по заготівлі ВРХ, в яких вказано усі обов`язкові реквізити, передбачені ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , у тому числі зміст та обсяг господарських операцій. Однак, вказані документи контролюючим органом не взяті до уваги під час прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень. Понесені ж позивачем витрати на відрядження та транспортний засіб контролюючим органом помилково розцінено як додаткове матеріальне благо. Відповідачем не враховано, що метою службового відрядження директора ТОВ Заготсервіс у лютому 2018 року до м.Баку (Азербайджан) та м.Дубай (ОАЕ), була його участь 18-22 лютого 2018 року у щорічній виставці Gulfood для пошуку потенційних покупців і встановлення з ними цивільно-правових відносин для подальшого експорту за кордон виробленої ТОВ Заготсервіс продукції (замороженого м`яса). Вказане підтверджується наказом ТОВ Заготсервіс №12 від 16.02.2018 року Про відрядження та карткою учасника цієї виставки. Тоді як Gulfood - це найбільша і найбільш впливова у світі щорічна спеціалізована виставка харчової промисловості з найбільшою кількістю відвідувачів, експонентів і бізнес-операцій. За таких обставин, позивач вважає спірні рішення протиправними та такими, які підлягають скасуванню.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 17.11.2020 визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 20.09.2019 № 0000340501 форми Р . Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 20.09.2019 № 0000350501 форми П в частині зменшення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 1795981 грн. В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Приймаючи оскаржене рішення суд першої інстанції виходив з того, що дослідження наявних в матеріалах доказів, свідчить про правомірність відображення в бухгалтерському та податковому обліку ТОВ Заготсервіс операцій з придбання ВРХ у ФОП ОСОБА_1 на загальну суму 1428340, 00 грн згідно укладеного договору поставки №1 від 01.02.2018, виконання умов якого оформлено приймальними квитанціями, та безпідставність розцінення відповідачем оплати товару за вказаним договором, що є обов`язком позивача, як надання фінансової допомоги на безповоротній основі в розмірі 1428340 ,00 грн.

Відсутність ж товарно-транспортних накладних, на що також посилається контролюючий орган, суд вважав не є безумовною підставою ставити під сумнів здійснення господарських операцій. Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку витрат і податкового кредиту платника податків. При цьому документи, обумовлені правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом, зокрема, товарно-транспортна накладна і подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання і продажу товарно-матеріальних цінностей.

Щодо здійснення господарських операцій між ТОВ Заготсервіс та ФОП ОСОБА_2 суд першої інстанції зазначив, що відсутність в актах виконаних робіт змісту та обсягу наданих послуг, неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, та наявність пояснень ФОП ОСОБА_2 щодо непричетності до ведення фінансово-господарської діяльності є достатньою підставою для неврахування первинних документів в даних податкового обліку ТОВ Заготсервіс , а тому контролюючим органом підставно зроблено висновок про завищення позивачем витрат, що використовуються для визначення фінансового результату на суму 2075878,10 грн. Водночас, в спірних правовідносинах сам факт перерахування ТОВ Заготсервіс грошових коштів в загальному розмірі 1783965, 29 грн не можна прирівнювати до надання ФОП ОСОБА_2 безповоротної фінансової допомоги, а такий висновок відповідачем сформовано без належного аналізу правових норм.

В свою чергу суд першої інстанції дійшов висновку, що з огляду на не встановлення пов`язаності витрат керівника ТОВ Заготсервіс ОСОБА_3 на відрядження в м.Дубай з провадженням позивачем господарської діяльності, зазначені платежі є додатковим благом фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах із своїм роботодавцем, та їх оподатковуваним доходом у розумінні пп. 164.2.16 п. 164.2 ст. 164 ПК України, як наслідок, ТОВ Заготсервіс є податковим агентом по відношенню до вказаних осіб й такі обставини є підставою для нарахування, утримання та сплати (перерахування) до бюджету позивачем податку на доходи з фізичних осіб та військового збору.

Крім цього суд першої інстанції зазначив, що витрати на транспортний засіб, належний керівнику ТОВ Заготсервіс ОСОБА_4 , у вигляді безоплатно наданих паливо та запасних частини на власний автомобіл є додаткове матеріальне благо, із сум яких ТОВ Заготсервіс , як податковий агент, зобов`язаний нарахувати, утримати та сплатити (перерахувати) до бюджету податок на доходи з фізичних осіб та військовий збір.

Вказане рішення в апеляційному порядку оскаржив відповідач, у апеляційній скарзі покликається на те, що оскаржуване рішення винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права з неповним з`ясуванням обставин справи та є незаконним, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову повністю.

Зокрема в апеляційні скарзі зазначає, що на встановлені перевіркою порушення визначення позивачем фінансового результату для оподаткування податком на прибуток вплинули задокументовані операції з ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 . Про нереальність господарських операцій позивача з ФОП ОСОБА_1 свідчить сукупність обставин, які наведені в акті: відсутнє підтвердження придбання ВРХ ФОП ОСОБА_1 в інших постачальників ВРХ - юридичних та фізичних осіб (дані ДП Агентство з ідентифікації і реєстрації тварин ) та відсутність розрахунків; відсутність доказів транспортування ВРХ, в тому числі товарно-транспортних накладних; відсутність у ФОП ОСОБА_1 можливостей щодо вирощування ВРХ (з датами народження 2007-2016 роки); згідно поданої ФОП ОСОБА_1 податкової декларації платника єдиного податку, дохід за 2018 рік становив лише 1428340, 00 грн, що відповідає документально-оформленому обсягу операцій з постачання для ТОВ Заготсервіс . Враховуючи відсутність факту постачання ВРХ, ТОВ Заготсервіс завищено витрати, що використовуються для визначення фінансового результату на суму 1428340, 00 грн, а перераховані кошти в розмірі 1428340,00 грн. є фінансовою допомогою яка надана позивачем ФОП ОСОБА_1 - платнику єдиного податку на безповоротній основі. Також перевіркою встановлено відображення в бухгалтерському та податковому обліку операцій з придбання ТОВ Заготсервіс посередницьких послуг із заготівлі ВРХ у ФОП ОСОБА_2 на загальну суму 2075878, 10 грн згідно укладеного договору №13 від 23.11.2017. Виконання умов договору оформлено актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) з номенклатурою посередницькі послуги на загальну суму 2075878, 10 грн, перелік яких наведено в акті та які мають типовий зміст без конкретизації послуг, містять лише загальну назву посередницькі послуги , без розкриття змісту та обсягу таких послуг в цілях господарської діяльності платника. Будь-яких інших документів до перевірки не представлено. Крім того, ФОП ОСОБА_2 надала письмові пояснення від 10.09.2018, в яких зазначила, що приватним підприємцем зареєструвалася на прохання директора ТОВ Заготсервіс , складанням та подачею звітності займались працівники бухгалтерії ТОВ Заготсервіс , заготівлю ВРХ в живій вазі для ТОВ Заготсервіс не здійснювала, до постачальників продукції не їздила, документів не оформляла. Враховуючи встановлення факту ненадання консультаційних послуг, ТОВ Заготсервіс завищено витрати, що використовуються для визначення фінансового результату на суму 2075878, 10 грн, а перераховані кошти в розмірі 1783965,29 грн. є фінансовою допомогою, яка надана позивачем ФОП ОСОБА_2 - платнику єдиного податку на безповоротній основі.

Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно до ч. 4 ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

В судовому засіданні представник позивача заперечив проти задоволення апеляційної скарги та надав пояснення, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Апелянт в судове засідання на виклик суду не з`явився, явку уповноваженої особи не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений, що не перешкоджає розгляду справи за його відсутності згідно з ч. 2 ст. 313 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, з наступних підстав.

З матеріалів справи слідує, що позивач ТОВ Заготсервіс зареєстровано з 20.04.2001 як суб`єкт господарювання та з 28.04.2001платником ПДВ, відповідальними за фінансово-господарську діяльність якого, зокрема, були керівники ОСОБА_4 та ОСОБА_3 .

Головним управлінням ДФC у Тернопільській області, правонаступником якого є відповідач - Головне управління ДПC у Тернопільській області, проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ Заготсервіс з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2018 по 31.12.2018, валютного законодавства за період з 01.01.2018 по 31.12.2018, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2018 по 31.12.2018, результати якої викладені в акті № 955/19-00-14-01/30915913 від 12.08.2019 (т.1 а.с.14-59).

За висновками перевірки позивачем порушено:

п. 44.1, п. 44.2 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, пп. 140.5.10 п. 140.5 ст. 140 Податкового кодексу України, п.5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку Дохід , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за № 860/4153, п. 11 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку Витрати , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318, ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні внаслідок чого встановлено: завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у сумі 3871859,00 грн, в тому числі: 1 квартал 2018 року - у сумі 15345621,00 грн, 1 півріччя 2018 року - у сумі 3066035,00 грн, 9 місяців 2018 року - у сумі 3150243,00 грн, 2018 рік - у сумі 3871859,00 грн, внаслідок чого заниження податку на прибуток за 2018 рік всього у сумі 512040,00 грн, в тому числі за 1 квартал 2018 року - 70651,00 грн, 1 півріччя 2018 року - 447644,00 грн, 9 місяців 2018 року - 641930,00 грн;

п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України, пп. 5 п. 4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289, в результаті чого завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21 Декларації з ПДВ) за грудень 2018 року на 1307, 00 грн;

п. 198.5 ст. 198, п. 201.1, п. 201.10 ст. 201, п. 11 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України, в результаті чого не здійснено реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму ПДВ 1307, 10 грн за грудень 2018 року - 1307, 00 грн.;

пп. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162, пп. г пп. 164.2.17 п. 164.2, п. 164.5 ст. 164, п. 167.1 ст. 167, пп. а п. 171.2 ст. 171, пп. а п. 176.2 ст. 176, розділу IV Податкового кодексу України, внаслідок чого донараховано податку на доходи фізичних осіб в сумі 3616, 23 грн;

пп. а , б п. 176.2 ст. 176 розділу IV Податкового кодексу України, п. 3.1 розділу III наказу Міністерства фінансів України №4 від 13.01.2015 Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (ф.1-ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку , а саме в період перевірки встановлено порушення по заповненню податкового розрахунку ф.1-ДФ, подано не у повне обсязі та з недостовірними відомостями податкового розрахунку ф.1-ДФ при виплаті доходів по 126 ознаці, саме: невідображено в ф.1-ДФ в період за 1, 4 квартали 2018 року ТОВ Заготсервіс , отримані доходи керівниками підприємства, як додаткове матеріальне благо (безоплатно отримане) у вигляді вартості квитків проїзд, наданих готельних послуг, добових витрат, надано безоплатно паливо та запасні частини на власний автомобіль, що призвело до зменшення податкових зобов`язань платника податків;

пп. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162, пп. г пп. 164.2.17 п. 164.2, п. 164.5 ст. 164, п. 167.1 ст. 167, пп. а п. 171.2 ст. 171, пп. а п. 176.2 ст. 176 розділу IV, пп. 1.1, 1.2, 1.3, 1.4, 1.5, 1.6, п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, внаслідок чого встановлено неутримання та неперерахування військового збору в загальній сумі 608, 93 грн.

На підставі висновків перевірки, залишеними без змін за результатами розгляду заперечень ТОВ Заготсервіс до акта № 955/19-00-14-01/30915913 від 12.08.2019 року (т. 1 а.с. 60-65), Головним управлінням ДФC у Тернопільській області 20.09.2019 винесено податкові повідомлення-рішення:

№ 0000340501 форми Р , яким за порушення п. 44.1, п. 44.2 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, пп. 140.5.10 п. 140.5 ст .140 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на 768060, 00 грн, в тому числі 512040, 00 грн за податковим зобов`язанням та 256020, 00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (т. 1 а.с. 66-67);

№ 0000350501 форми П , яким за порушення п. 44.1, п. 44.2 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, пп. 140.5.10 п. 140.5 ст. 140 Податкового кодексу України зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 3871859, 00 грн (т. 1 а.с. 68-69);

№ 0000360501 форми ПН , яким за відсутність складення та/або реєстрації протягом граничного строку, передбаченого ст. 201 Податкового кодексу України податкових накладних/розрахунків коригування на суму ПДВ 1307, 00 грн, згідно зі ст. 120-1 Податкового кодексу України застосовано штраф в розмірі 50% у сумі 653, 50 грн (т. 1 а.с. 70-71);

№ 0000370501 форми В4 , яким за порушення п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України, зменшено розмір від`ємного значення ПДВ на суму 1307, 00 грн. (т. 1 а.с. 72-73);

№ 0000491303 форми Д , яким за порушення пп. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162, пп. г пп. 164.2.17 п. 164.2, п. 164.5 ст. 164, п. 167.1 ст. 167, пп. а п. 171.2 ст. 171, пп. а п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на 16563, 14 грн, в тому числі 12527, 27 грн за податковим зобов`язанням та 4035, 87 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (т. 1 а.с. 74);

№ 0000541303 форми Д , яким за порушення пп. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162, пп. г пп. 164.2.17 п. 164.2, п. 164.5 ст. 164, п. 167.1 ст. 167, пп. а п. 171.2 ст. 171, пп. а п. 176.2 ст. 176, п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов`язання з військового збору на 1131, 82 грн, в тому числі 856, 04 грн за податковим зобов`язанням та 275, 78 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (т. 1 а.с. 75);

№ 0000501303 форми ПС , яким за порушення пп. б п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 510, 00 грн (т. 1 а.с. 76-78).

Рішенням ДПС України від 06.12.2019 № 12121/6/99-00-08-05-01 (т. 1 а.с. 90-102) залишено скаргу (т. 1 а.с. 80-89) ТОВ Заготсервіс без задоволення, а вказані податкові повідомлення-рішення - без змін.

Позивач вважаючи оскаржувані податкові повідомлення - рішення протиправними, звернувся до суду з відповідними позовними вимогами.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Керуючись ч. 1 ст. 308 КАС України колегія суддів вважає за необхідне переглянути справу в апеляційному порядку в межах доводів та вимог апеляційної скарги, щодо вимог які задоволенні судом першої інстанції, а саме щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 20.09.2019 № 0000340501 форми Р та № 0000350501 форми П .

Як вбачається з акту перевірки, за період з 01.01.2018 по 31.12.2018 ТОВ "Заготсервіс" задекларовано податок на прибуток у сумі 0 грн. та від`ємне значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у сумі 3871859,00 грн.

Перевіркою встановлено відображення в бухгалтерському та податковому обліку ТОВ Заготсервіс документування операцій з придбання ВРХ у ФОП ОСОБА_1 в кількості 61 шт. на загальну суму 1428340, 00 грн згідно укладеного договору поставки №1 від 01.02.2018 року (т.1 а.с.87), виконання умов якого оформлено приймальними квитанціями (т.1 а.с.105-106).

Водночас перевіркою не встановлено факту придбання ВРХ ТОВ Заготсервіс у ФОП ОСОБА_1 на загальну суму 1428340, 00 грн, з огляду на відсутність підтвердження придбання ВРХ ФОП ОСОБА_1 в інших постачальників ВРХ юридичних та фізичних осіб (дані державного підприємства Агентство з ідентифікації і реєстрації тварин та відсутність даних розрахунків ф.1-ДФ); відсутність доказів транспортування ВРХ від ФОП ОСОБА_1 до ТОВ Заготсервіс ; відсутність у ФОП ОСОБА_1 можливостей щодо вирощування ВРХ (з датами народження 2007-2016 роки), за рахунок відсутності майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних здійснення операцій з утримання та вирощування ВРХ.

Оплату ТОВ Заготсервіс провело шляхом перерахування коштів на розрахункові рахунки ФОП ОСОБА_1 на загальну суму 1428340, 00 грн згідно платіжних доручень, що підтверджується банківськими виписками за 02.02.2018, 03.04.2018, 05.04.2018, 10.04.2018, 19.04.2018, 20.04.2018, 23.04.2018, 24.04.2018, 04.05.2018 року, 06.11.2018 року, 26.12.2018 (т.1 а.с.107-117).

Окремо, перевіркою встановлено відображення в бухгалтерському та податковому обліку ТОВ Заготсервіс документування операцій з придбання посередницьких послуг із заготівлі ВРХ у ФОП ОСОБА_2 на загальну суму 2075878, 10 грн згідно укладеного договору № 13 від 23.11.2017 (т.1 а.с.118), виконання умов якого оформлено актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) (т.1 а.с.119-170) та приймальними квитанціями (т.2 а.с.61-250, т.3 а.с.1-250, т.4 а.с.1-32).

У актах виконаних робіт не вказано зміст та обсяг господарської операції, об`єми і назви виконаних робіт ФОП ОСОБА_2 . Не надано документального підтверджена обґрунтування економічної та ділової мети придбання таких послуг, обґрунтування їх вартості, не надано і підтверджена використання отриманих послуг в безпосередній господарській діяльності товариства (порівняно з попереднім 2017 роком обсяги заготівлі ВРХ навпаки зменшилися в більш, чим 2 рази, нових постачальників ФОП ОСОБА_2 не залучила).

Відповідно до пояснень ФОП ОСОБА_2 від 10.09.2018 (т.2 а.с.45) приватним підприємцем зареєструвалася на прохання директора ТОВ Заготсервіс ОСОБА_3 , складанням та подачею звітності займались працівники бухгалтерії ТОВ Заготсервіс , грошові кошти з карткового рахунку відкритому в Підволочиському відділені Ощадбанку знімали посадові особи ТОВ Заготсервіс . При цьому, ФОП ОСОБА_2 заготівлю ВРХ в живій вазі ТОВ Заготсервіс не здійснювала, до постачальників продукції не їздила, документів не оформляла.

Оплату ТОВ Заготсервіс провело шляхом перерахування коштів на розрахункові рахунки ФОП ОСОБА_2 на загальну суму 1783965, 29 грн згідно платіжних доручень, що підтверджується банківськими виписками за 28.02.2018, 01.03.2018, 05.03.2018, 16.03.2018, 29.03.2018, 03.04.2018, 05.04.2018, 14.05.2018, 10.07.2018 року, 09.08.2018, 21.08.2018, 27.08.2018, 06.09.2018, 10.09.2018, 14.09.2018 року, 17.09.2018 року (т.1 а.с.171-186).

Так, за наслідками відображення в бухгалтерському та податковому обліках операцій по взаємовідносинах з ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 , контролюючим органом зроблено висновок, що ТОВ Заготсервіс занижено фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток) на загальну суму 3504218, 10 грн та суму різниць, що збільшують фінансовий результат, на суму перерахованої фінансової допомоги у розмірі 3212305, 00 грн, що мало вираз у завищенні від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у сумі 3871859, 00 грн та призвело до заниження податку на прибуток у сумі 512040, 00 грн.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України (далі - ПК України) для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Пунктом 44.2 ст. 42 ПК України передбачено, що для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Підпунктом 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України визначено, що об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу (пп. 135.1 ст. 135 ПК України).

Підпунктом 139.1.9 п. 139.1 статті 139 ПК України, визначено, що не включаються до складу валових витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про доходи підприємства та її розкриття у фінансовій звітності визначає Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 Дохід , затверджений наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290. Критерії визнання доходу, наведені в цьому Положенні (стандарті), застосовуються окремо до кожної операції. Проте ці критерії потрібно застосовувати до окремих елементів однієї операції або до двох чи більше операцій разом, якщо це випливає із суті такої господарської операції (операцій). Відповідно до пункту 7 цього Положення до складу інших доходів, зокрема, включаються дохід від реалізації фінансових інвестицій; дохід від неопераційних курсових різниць та інші доходи, які виникають у процесі господарської діяльності, але не пов`язані з операційною діяльністю підприємства. Пункт 21 Положення встановлює, що дохід відображається в бухгалтерському обліку в сумі справедливої вартості активів, що отримані або підлягають отриманню. Якщо безоплатно отриманий актив забезпечує надходження економічних вигід протягом кількох звітних періодів, то доходи визнаються на систематичній основі (наприклад, у сумі нарахованої амортизації) протягом тих звітних періодів, коли надходять відповідні економічні вигоди.

Відповідно до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 Загальні вимоги до фінансової звітності , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 № 73, витрати - зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власниками).

Основним документом, який регулює формування витрат у бухгалтерському обліку, є Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 Витрати , затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318. Пункт 7 Положення визначає, що витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Витрати, які неможливо прямо пов`язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Отже, об`єктом справляння податку на прибуток є фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності підприємства, за правилами бухгалтерського обліку та відкоригований на різниці, передбачені ПК України.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Частина 1 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно ч. 2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платника, яка передбачає економічну виправданість дій платника, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди, та достовірність у бухгалтерській та податковій звітності платника.

Крім цього, однією із судових доктрин, виділених на сьогоднішній день національним законодавством та судовою практикою Верховного Суду є доктрина реальності господарської операції.

Суть вказаної доктрини полягає в тому, що наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, а не задекларований на папері.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондується з нормами Податкового кодексу України.

При цьому будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Окремою підставою для висновку про відсутність у платника податків права на отримання податкових переваг є відсутність необхідних первинних документів, що підтверджують здійснення операцій, недоліки таких документів, складання таких документів при фактичному нездійсненні заявлених операцій, відображення у первинних документах недостовірних даних або даних, які неможливо віднести до операцій, що перевіряються.

Документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо.

Сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновку про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміна у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце.

Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

Отже, лише за умови підтвердження первинними документами господарських операцій, які є об`єктом оподаткування, платник податків має право на відображення результатів таких операцій у бухгалтерському обліку, на даних якого ґрунтується податкова звітність.

Враховуючи вищевказані норми законодавства, первинні документи, які складені суб`єктами господарської діяльності на операції, що не відповідають сутності і не несуть доказовості відносно змісту здійсненої операції не є документами, які можуть бути підставою для відображення в облікових регістрах бухгалтерського та податкового обліку.

Верховний Суд України у постанові від 20.01.2016 у справі № 826/11531/14, Верховний Суд у постановах від 24.01.2018 у справі № 2а-19379/11/2670, від 19.11.2019 у справі № 826/487/16 неодноразово звертав увагу, що надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Відтак, правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування відповідних сум податкових вигод виникають за наявності сукупності таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності; наявності у покупця належним чином складеної та зареєстрованої податкової накладної; наявності ділової мети, розумних економічних причин для здійснення господарської операції.

Водночас норми податкового законодавства у взаємозв`язку з приписами законодавства з питань бухгалтерського обліку та звітності визначають окремі випадки, за яких неможливе формування податкових вигод, зокрема, це: не пов`язаність здійсненої операції (понесених витрат) з господарською діяльністю покупця (придбання товарів/послуг без мети їх використання у господарській діяльності); фіктивність операцій/нездійснення оподатковуваних операцій; видача податкової накладної особою, яка не є платником податку на додану вартість; відсутність у платника податків юридично значимих первинних документів.

Як встановив суд першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що на підставу відсутності фактичного здійснення господарських операцій між ТОВ Заготсервіс та ФОП ОСОБА_1 контролюючий орган посилаються на відсутність підтвердження придбання ВРХ ФОП ОСОБА_1 в інших постачальників ВРХ юридичних та фізичних осіб.

В акті перевірки зокрема вказано, що згідно інформації державного підприємства Агентство з ідентифікації і реєстрації тварин від 24.07.2019 № 78 за період з 01.01.2018 по 31.12.2018 ТОВ Заготсервіс отримано від ФОП ОСОБА_1 ВРХ в кількості 61 шт. (2 тварини 2007 року народження, 3 тварини 2008 року народження, 4 тварини 2009 року народження, 8 тварин 2010 року народження, 4 тварини 2011 року народження, 4 тварини 2012 року народження, 6 тварин 2013 року народження, 2 тварини 2014 року народження, 1 тварина 2015 року народження, 23 тварини 2016 року народження, 4 тварини 2017 року народження) з вказаною причиною прибуття на м`ясокомбінат, бойню, забійний пункт .

Згідно інформації державного підприємства Агентство з ідентифікації і реєстрації тварин " від 01.08.2019 № 81 за період з 01.01.2018 по 31.12.2018 ФОП ОСОБА_1 здійснювалося переміщення 61 ВРХ виключно до ТОВ Заготсервіс , при цьому фактів надходження ВРХ (з датами народження 2007-2016 роки) від юридичних та фізичних осіб до ФОП ОСОБА_1 інформації не міститься.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про ідентифікацію та реєстрацію тварин Єдиний державний реєстр тварин - електронна база даних про ідентифікованих тварин, їх власників/утримувачів, господарства, переміщення, забій, утилізацію, загибель, падіж таких тварин (п.2); ідентифікаційні документи - документи встановленого зразка, що видаються на тварину (паспорт великої рогатої худоби, паспорт коня, реєстраційне свідоцтво свиней, реєстраційне свідоцтво овець/кіз) (п.3); переміщення - процес, результатом якого є зміна господарства, в якому перебуває тварина, або зміна її власника/утримувача (п.6); реєстрація - внесення до Єдиного державного реєстру тварин даних про ідентифіковану тварину, її власника/утримувача, господарство, переміщення, забій, утилізацію, загибель, падіж (п.7).

Статтею 5 вказаного Закону передбачені певні права та обов`язки юридичних, фізичних осіб та Адміністратора Єдиного державного реєстру тварин. Так юридичні та фізичні особи, що провадять діяльність з розведення та утримання тварин, зобов`язані, зокрема, подавати для реєстрації дані про ідентифікованих тварин, господарства їх розведення та утримання, переміщення, забій, утилізацію, загибель, падіж тварин; ідентифікувати усіх тварин у господарстві; здійснювати переміщення тварин з ідентифікаційними документами; подавати дані до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ветеринарної медицини, про усі переміщення тварин, надходження нових тварин у господарство, а також забій, утилізацію, падіж тварин протягом 5 робочих днів з дати таких дій або подій.

Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 04.12.2017 № 642 затверджено Порядок оформлення і видачі паспорта великої рогатої худоби, яким встановлює вимоги до оформлення і видачі паспорта великої рогатої худоби, визначений порядок видачі та обміну паспорта, зміст та форма бланка.

Статтею 37 Закону України Про ветеринарну медицину визначені обов`язки осіб, які утримують тварин чи беруть участь у їх обігу, в частині охорони здоров`я тварин та забезпечення виконання ветеринарно-санітарних заходів.

Разом з цим, як вірно зазначено судом першої інстанції, що вказані положення законодавства не спростовують той факт, що ВРХ в кількості 61 шт. на загальну суму 1428340, 00 грн за договором поставки №1 від 01.02.2018 позивачу була передана, що підтверджується приймальними квитанціями.

Поставка ФОП ОСОБА_1 ВРХ, яка в подальшому використана ТОВ Заготсервіс в процесі господарської діяльної - проведено забій, також прослідковується в звіті про рух поголів`я (вид тварин ВРХ) за період з 02.04.2018 по 04.06.2020 (т.4 а.с.64-75), представленим державним підприємством Агентство з ідентифікації і реєстрації тварин за зверненням позивача (т.4 а.с.60-63), і ветеринарних довідках, виданих Підволочиською районною державною лікарнею ветеринарної медицини з ідентифікаційними номерами тварин та паспортів ВРХ (т.4 а.с.76-79). Тому твердження про відсутність активу у ФОП ОСОБА_1 - ВРХ, на момент проведення господарських операцій, є безпідставним.

Відповідно до ст. 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв`язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов`язання доставки. До передання майна прирівнюється вручення коносамента або іншого товарно-розпорядчого документа на майно.

Виключення з цього правила існує щодо моменту переходу права власності за договорами, які підлягають нотаріальному посвідченню, та щодо переходу права власності на нерухоме майно, яке підлягає державній реєстрації.

Договори про купівлю-продаж худоби відповідно до вимог законодавства не повинні реєструватись, права власності на неї також.

Згідно положень Закону України Про ідентифікацію та реєстрацію тварин відбувається реєстрація даних про тварин та їх власників, що не є тотожним інституту реєстрації права власності на певний об`єкт. Особливих правил переходу права власності за вказаних законом не передбачено, тому для купівлі-продажу тварин діє загальне правило переходу права власності за договором - з моменту передання майна.

Відтак, ФОП ОСОБА_1 , передавши тварини ТОВ Заготсервіс , що сторони підтвердили приймальними квитанціями, право власності на них позивачу передала, що створює обов`язок у позивача вказаний товар оплатити протягом 30 днів з моменту поставки, як це погодили сторони в п.4.2. договору поставки №1 від 01.02.2018 року.

Таким чином, посилання відповідача на порушення ФОП ОСОБА_1 норм Закону України Про ідентифікацію та реєстрацію тварин , Закону України Про ветеринарну медицину , Податкового кодексу України не заперечують факту передачі права власності позивачу, а є окремими обставинами виконання обов`язків продавцем у сфері реєстрації тварин, охорони їх здоров`я та здоров`я людей, за невиконання яких продавець може нести відповідальність.

А тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що наявність у ТОВ Заготсервіс передбачених Податковим кодексом України та Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні належно оформлених первинних документів, які містять відомості про господарську операцію з ФОП ОСОБА_1 та підтверджують її здійснення, відсутність товарно-транспортних накладних суд не розглядає, як доказ безтоварності господарських операції позивача.

З огляду на зазначене вище апеляційний суд вважає обгрунтованим відображення в бухгалтерському та податковому обліку ТОВ Заготсервіс операцій з придбання ВРХ у ФОП ОСОБА_1 на загальну суму 1428340, 00 грн згідно укладеного договору поставки № 1 від 01.02.2018, виконання умов якого оформлено приймальними квитанціями, та безпідставність розцінення відповідачем оплати товару за вказаним договором, що є обов`язком позивача, як надання фінансової допомоги на безповоротній основі в розмірі 1428340, 00 грн.

Щодо підстави відсутності фактичного здійснення господарських операцій між ТОВ Заготсервіс та ФОП ОСОБА_2 відповідач посилається на відсутність підтвердження придбання посередницьких послуг із заготівлі ВРХ.

Так згідно договору № 13 від 23.11.2017 (т.1. а.с. 101), виконавець, ФОП ОСОБА_2 , зобов`язується, зокрема, організовувати та забезпечувати укладання договору поставки між ТзОВ Заготсервіс та постачальником, завантаження, транспортування, супровід та розвантаження ВРХ власним або орендованим транспортом із врахуванням всіх технологічних вимог.

До перевірки ТОВ Заготсервіс представлено лише акти здачі прийняття робіт (надання послуг), які мають типовий зміст без конкретизації послуг, містять лише загальну назву "посередницькі послуги , без розкриття змісту та обсягу таких послуг в цілях господарської діяльності платника. Будь яких інших документів до перевірки не представлено. Зокрема у актах виконаних робіт не вказано зміст та обсяг господарської операції, об`єми і назви виконаних робіт ФОП ОСОБА_2 . Не надано документального підтверджена обґрунтування економічної та ділової мети придбання таких послуг, обґрунтування їх вартості, не надано і підтверджена використання отриманих послуг в безпосередній господарській діяльності товариства (порівняно з попереднім 2017 роком обсяги заготівлі ВРХ навпаки зменшилися в більш, чим 2 рази, нових постачальників ФОП ОСОБА_2 не залучила).

Крім цього, під час проведення перевірки врахована інформація оперативного управління Головного управління ДФС у Тернопільській області № 90/19-00-21-05 від 22.04.2019 року, додатком до якої стало пояснення ФОП ОСОБА_2 . Посилання на інформацію наявне в акті перевірки. Зазначена інформація є матеріалами, отриманими уповноваженими особами в порядку та у спосіб, передбачені Податковим кодексом України та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи, яка є в переліку ст. 83 ПК України.

Так, відповідно до пояснень ФОП ОСОБА_2 від 10.09.2018 року приватним підприємцем зареєструвалася на прохання директора ТОВ Заготсервіс ОСОБА_3 , складанням та подачею звітності займались працівники бухгалтерії ТОВ Заготсервіс , грошові кошти з карткового рахунку відкритому в Підволочиському відділені Ощадбанку знімали посадові особи ТОВ Заготсервіс . При цьому, ФОП ОСОБА_2 заготівлю ВРХ в живій вазі для ТОВ Заготсервіс не здійснювала, до постачальників продукції не їздила, документів не оформляла.

Первині документи, які стали підставою для формування витрат на консультаційні послуги, оформлених з ФОП ОСОБА_2 , яка заперечує свою участь у створенні та діяльності контрагента позивача, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, не можуть вважатися належними оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання робіт (послуг) за договором № 13 від 23.11.2017.

На думку суду, надані письмові пояснення ФОП ОСОБА_2 фактично пояснюють суть безпідставного перерахування коштів за ненадані послуги, і логічно доповнюють обставини неможливості надання нею послуг з постачання, оскільки за час здійснення підприємницької діяльності остання не понесла жодних витрат на організацію викання договору № 13 від 23.11.2017.

Відтак, відсутність в актах виконаних робіт змісту та обсягу наданих послуг, неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, та наявність пояснень ФОП ОСОБА_2 щодо непричетності до ведення фінансово-господарської діяльності є достатньою підставою для неврахування первинних документів в даних податкового обліку ТОВ Заготсервіс , а тому контролюючим органом підставно зроблено висновок про завищення позивачем витрат, що використовуються для визначення фінансового результату на суму 2075878,10 грн.

Разом з цим колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що в спірних правовідносинах сам факт перерахування ТОВ Заготсервіс грошових коштів в загальному розмірі 1783965, 29 грн не можна прирівнювати до надання ФОП ОСОБА_2 безповоротної фінансової допомоги з огляду на таке.

Відповідно до пп. 14.1.257 п.14.1 ст.14 ПК України безповоротна фінансова допомога це, зокрема: сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів; сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості; сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності.

Відтак, визначальним критерієм безповоротної фінансової допомоги це кошти, які передані платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів.

Так відповідно до пояснень ФОП ОСОБА_2 , що підтвердив представник позивача під час судового засідання, остання не мала на меті приховати будь-які факти, грошові кошти з карткового рахунку відкритому в Підволочиському відділені Ощадбанку знімала не вона, що у свою чергу виключає зв`язок даної операції з безповоротною фінансовою допомогою ФОП ОСОБА_2 позивачем.

Таким чином, відсутність у діях ТОВ Заготсервіс надання безповоротної фінансової допомоги та не отримання 1783965, 29 грн безпосередньо ФОП ОСОБА_2 не дозволяє визнати таку суму коштів безповоротною фінансовою допомогою, а тому висновок відповідача про заниження суми різниць, що збільшують фінансовий результат податкового періоду, на суму перерахованої безповоротної фінансової допомоги в розмірі 1783965, 29 грн. є помилковим.

За період з 01.01.2018 по 31.12.2018 ТОВ Заготсервіс задекларовано податок на прибуток у сумі 0 грн. та від`ємне значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у сумі 3871859, 00 грн.

Встановлені судом першої інстанції обставини справи, що підтверджено під час апеляційного розгляду, та системний аналіз наведених норм свідчать про заниження у перевіряємий період ТОВ Заготсервіс фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на загальну суму 2075878, 10 грн та, як наслідок, завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у сумі 2075878, 10 грн.

Відтак колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про невідповідність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 20.09.2019 № 0000340501 форми Р , яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на 768060, 00 гр., в тому числі 512040, 00 грн за податковим зобов`язанням та 256020, 00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями, та № 0000350501 форми П , яким зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 1795981, 00 грн (3871859, 00 (задеклароване від`ємне значення об`єкта оподаткування податком на прибуток ) - 2075878, 10 (безпідставно завищенні витрати, що використовуються для визначення фінансового результату по господарських операціях з ФОП ОСОБА_2 ) критеріям правомірності рішення суб`єкта владних повноважень в контексті ч.2 ст. 2 КАС України, а отже є протиправними та підлягають скасуванню.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги відповідача не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

Колегія суддів також враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Також згідно позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформованої, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на викладене вище, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду - без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду першої інстанції.

Щодо розподілу судових витрат, то такий у відповідності до ст.139 КАС України не здійснюється.

Керуючись статтями 139, 229, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Тернопільській області залишити без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2020 року у справі № 500/2881/19 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя С. М. Кузьмич судді О. І. Довга І. І. Запотічний Повне судове рішення складено 07 квітня 2021 року