Ухвала

від 07.04.2021 по справі 826/11728/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

07 квітня 2021 року

Київ

справа № 826/11728/18

адміністративне провадження № К/9901/10276/21

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Гімона М.М., перевіривши касаційну скаргу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, яке є правонаступником Офісу великих платників податків ДПС, на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.11.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.02.2021 у справі № 826/11728/18 за позовом Акціонерного товариства Українська залізниця до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

23.03.2021 до суду надійшла касаційна скарга Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі - Центральне МРУ ДПС, скаржник), подана безпосередньо до суду.

Під час перевірки зазначеної касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Системний аналіз частини четвертої статті 328 КАС України і пункту 4 частини другої статті 330 КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

При цьому, обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; 2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; 3) висновок судів, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга).

Перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що відповідач оскаржує судові рішення в частині задоволених позовний вимог. У касаційній скарзі міститься посилання на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України. Однак, обґрунтування цієї підстави зводиться до незгоди із наданою судом правовою оцінкою встановленим обставинам у взаємозв`язку із наявними в матеріалах справи доказами, що не є тотожним застосуванню норм права без урахування висновків Верховного Суду.

З огляду на зміст судових рішень у цій справі в оскаржуваній частині, а також висновки Верховного Суду, викладені у наведених скаржником постановах від 03.11.2020 у справі № 826/10122/17, від 14.07.2020 у справі № 810/730/17, від 21.05.2019 у справі № 826/10998/15, від 12.07.2019 у справі № 826/17679/14, від 16.03.2020 у справі № 2-а-5053/10/0270, від 07.11.2019 у справі №440/422/19, від 20.12.2019 у справі № 826/16776/18, від 10.04.2020 у справі № 1440/1967/18 не вбачається іншого правозастосування норм частини першої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні ; підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14, пункту 44.1 статті 44, підпункту 62.1.2 пункту 62.1 статті 62, підпункту 72.1.1 пункту 72.1 статті 72, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, пунктів 5, 7, 10, 11 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 Доходи , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290; пункту 5 П(С)БО 11 Зобов`язання , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 №20, пункту 6 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 Витрати , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318; пунктів 1.2, 2.1, 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88. Так, саме досліджуючи реальність господарських операцій шляхом надання правової оцінки наявним в матеріалах справи доказам у сукупності, суди у цій справі встановили фактичні обставини та дійшли висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Різниця у встановлених обставинах у сукупності з наданими сторонами доказами об`єктивно впливає на умови застосування правових норм. Тому, сам факт наявності судових рішень якими у задоволенні позовів платників податків було відмовлено не свідчить про застосування судами у цій справі норм права без урахування висновків Верховного Суду.

Крім того, зі змісту касаційної скарги неможливо встановити взаємозв`язок посилання скаржника на висновок Верховного Суду, відповідно до якого документи, виписані від імені осіб, які заперечують свою участь у створенні та діяльності контрагентів платника податків, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, що виключає можливість формування даних податкового обліку на підставі таких документів.

За встановленими судами попередніх інстанцій обставинами кримінальне провадження № 32016100010000042 закрито за відсутності складу кримінального порушення, згідно з вимогами пункту 2 частини першої статті 284 КПК України.

Вимогам касаційної скарги щодо скасування судових рішень і ухвалення нового про відмову в позові обов`язково має кореспондувати викладення у касаційній скарзі підстав для оскарження судових рішень у взаємозв`язку із усіма висновками, які стали підставою для задоволення позову. Тобто, вимоги касаційної скарги мають бути сформульовані і відповідати їх безпосередньому обґрунтуванню.

Однак, доводи касаційної скарги, фактично, зводяться до викладення обставин справи, цитування висновків акта перевірки та норм Податкового кодексу України з абстрактним зазначенням, що судами попередніх інстанцій рішення ухвалені з порушенням норм матеріального права, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України. Касаційна скарга не містить належного обґрунтування в чому саме полягає помилка судів у застосуванні норм матеріального права або порушенні норм процесуального права.

З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин, касаційна скарга Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків підлягає поверненню як така, що не містить підстав касаційного оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.11.2020 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.02.2021.

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, яке є правонаступником Офісу великих платників податків ДПС, на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.11.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.02.2021 у справі № 826/11728/18 за позовом Акціонерного товариства Українська залізниця до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - повернути скаржнику.

Копію даної ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.

Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя М.М. Гімон