Постанова

від 01.04.2021 по справі 140/902/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2021 року

м. Київ

справа № 140/902/19

адміністративне провадження № К/9901/3663/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

Головуючої судді - Желтобрюх І.Л.,

суддів: Білоуса О.В., Блажівської Н.Є.,

за участю:

секретаря судового засідання - Вітковської К.М.,

представника позивача - Парфелюка Г.І.,

представника відповідача - Сахарчука А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 5 липня 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2019 року у справі №140/902/19 за позовом Приватного підприємства Транспортно-експедиторський Центр до Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

установив:

У березні 2019 року Приватне підприємство Транспортно-експедиторський Центр (далі - ПП Транспортно-експедиторський Центр , Підприємство) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області (далі - ГУ ДФС у Волинській області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 20 грудня 2018 року №0016011408 та №00116021408.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 5 липня 2019 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2019 року, позов задоволено в повному обсязі.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій відповідач звернувся із касаційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалені судами рішення як такі, що прийняті із порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. На обґрунтування скарги відповідач посилається на те, що отримана від митних органів Литовської Республіки інформація ставить під сумнів відомості, заявлені декларантом під час митного оформлення товарів, та свідчить про заниження їх митної вартості. Більш того, факт поставки на адресу позивача товарів за експортними деклараціями, отриманими від митних органів Литовської Республіки, підтверджується витягами з Європейської нової комп`ютеризованої транзитної системи по книжці МДП, що відкрита в Республіці Польща. З документів, отриманих від митних органів Литовської та Польської Республік, можливо ідентифікувати товар, що переміщувався через митний кордон, відтак, вказані документи не потребують перекладу. Вважає безпідставним врахування судами того, що за наслідками розгляду протоколів про порушення митних правил щодо директора Товариства закрито провадження у даних справах, з огляду на приписи частини шостої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

У відзиві на касаційну скаргу ПП Транспортно-експедиторський Центр просить залишити її без задоволення, а оскаржувані відповідачем судові рішення - без змін як законні й обґрунтовані, повністю підтримуючи висновки й мотиви, з яких виходили суди при ухваленні судових рішень.

В судовому засіданні представники сторін підтримали викладені вище позиції.

В судовому засіданні 18 березня 2021 року судом було здійснено заміну відповідача - Головного управління Державної податкової служби у Волинській області, його правонаступником, - Головним управлінням Державної податкової служби у Волинській області.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників справи, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Судами встановлено, що ГУ ДФС у Волинській області проведено документальну невиїзну перевірку ПП Транспортно-експедиторський Центр з питань дотримання вимог митного законодавства України в частині правильності визначення бази оподаткування, повноти нарахування і сплати митних платежів при оформленні товарів за митними деклараціями №100270001/2016/267747 від 31 серпня 2016 року, №100270001/2016/271031 від 28 вересня 2016 року, №100270001/2016/274397 від 31 жовтня 2016 року, за результатами якої складено акт від 4 грудня 2018 року.

Перевіркою встановлено заниження Підприємством податкових зобов`язань при оформленні товарів за вказаними митними деклараціями в загальній сумі 2676811,08 грн, в тому числі ввізне мито - 654793,58 грн, податок на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів - 2022017,5 грн; завищення податкових зобов`язань при митному оформленні товарів за митними деклараціями на загальну суму 34165,53 грн, в тому числі ввізне мито на загальну суму 8229,52 грн, податок на додану вартість із ввезених на територію України товарів - 29936,01 грн.

На підставі встановлених перевіркою порушень 20 грудня 2018 року контролюючим органом прийнято податкові повідомлення-рішення: №0016011408, яким підприємству збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість з ввезених на територію України товарів на загальну суму 3033026,25 грн, в тому числі: за податковими зобов`язаннями - 2022017,50 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 1011008,75 грн; та №00116021408, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання по миту на товари, що ввозяться на територію України, на загальну суму 982190,37 грн, в тому числі: за податковими зобов`язаннями - 654793,58 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 327396,79 грн.

Не погодившись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями позивач оскаржив їх до суду.

Задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив того, що отримані від Литовської Республіки документи стосуються інших зовнішньоекономічних контрактів, в яких позивач не є стороною правовідносин. Судами також враховано, що в акті перевірки йдеться лише про часткове співпадіння найменування окремих позицій товару, за яким було здійснено коригування митної вартості, а не щодо усього товару.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі встановлених ними фактичних обставин справи, колегія суддів КАС ВС виходить з наступного.

Згідно зі статтею 49 Митного кодексу України (далі - МК України) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частин першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, в тому числі, подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

За приписами статті 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Відповідно до пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України (далі - ПК України) базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу III Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів.

Датою виникнення податкових зобов`язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення (пункт 187.8 статті 187 ПК України).

Згідно з пунктом 54.4 статті 54 ПК України у разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджених відомостей щодо країни походження, вартісних, кількісних або якісних характеристик, які мають значення для оподаткування товарів і предметів при ввезенні (пересиланні) на митну територію України або територію вільної митної зони або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення, контролюючий орган має право самостійно визначити базу оподаткування та податкові зобов`язання платника податків шляхом проведення дій, визначених пунктом 54.3 цієї статті, на підставі відомостей, зазначених у таких документах.

Відповідно до статті 352 МК України посадовими особами органів доходів і зборів під час проведення перевірок можуть бути використані отримані від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджені відомості щодо вартісних, кількісних або якісних характеристик, країни походження, складу та інших характеристик, які мають значення для оподаткування товарів, їх ввезення (пересилання) на митну територію України або на територію вільної митної зони чи вивезення (пересилання) за межі митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення.

Проаналізувавши наведені вище приписи законодавства суди попередніх інстанцій констатували, що підставою для висновку про заниження суб`єктом господарювання податкових зобов`язань під час ввезення товарів на митну територію України може слугувати офіційна, документально підтверджена інформація від уповноважених органів іноземних держав, зокрема, щодо вартості ввезених товарів. Така інформація повинна підтверджувати або не підтверджувати автентичність поданих документів щодо ввезених товарів і стосуватись зовнішньоекономічних операцій, які здійснювалися за участю суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України.

Судами встановлено, що між компанією Allemand & Karlton LP (Сполучене Королівство) як продавцем та ПП Транспортно-експедиторський Центр як покупцем було укладено договори (№02/2016/АТ від 1 серпня 2016 року, №03/2016/АТ від 11 жовтня 2016 року), предметом яких була поставка побутової електричної техніки, комп`ютерної, цифрової, теле-, аудіо-, відеотехніки, кліматичної техніки, комплектуючих та аксесуарів до них; промислових товарів; товарів народного вжитку; запчастин до автомобілів в асортименті; дитячих товарів.

На виконання умов вказаних договорів на митну територію України з Республіки Литва 29 серпня 2016 року через пункт пропуску Ягодин-Дорогуск митного посту Ягодин Волинської митниці ДФС на адресу Підприємства ввезено товари годинники наручні, електромузичні синтезатори та ін. загальною вагою брутто - 3368,70 кг, 26 вересня 2016 року - загальною вагою брутто - 2352 кг, 29 жовтня 2016 року - загальною вагою брутто - 4652,175 кг.

На підставі поданих Підприємством документів митним органом було проведено митне оформлення товарів за митними деклараціями від 31 серпня 2016 року №100270001/2016/267747, від 28 вересня 2016 року №100270001/2016/271031, від 31 жовтня 2016 року №100270001/2016/274397.

В подальшому імпортований позивачем товар був реалізований на митній території України відповідно до договору купівлі-продажу №0416-01 від 31 серпня 2016 року, укладеного із ТОВ Оксент , на підтвердження чого позивач надав видаткові та податкові накладні, виписки з особового рахунку Підприємством.

Як зазначалося вище, у 2018 році ГУ ДФС у Волинській області провело документальну невиїзну перевірку ПП Транспортно-експедиторський Центр з питань дотримання вимог митного законодавства України в частині правильності визначення бази оподаткування, повноти нарахування і сплати митних платежів при оформленні товарів за митними деклараціями №100270001/2016/267747 від 31 серпня 2016 року, №100270001/2016/271031 від 28 вересня 2016 року, №100270001/2016/274397 від 31 жовтня 2016 року.

Підставою до проведення податкової перевірки слугували відомості й документи, надані митним органом Литовської Республіки листом від 9 січня 2018 року, зокрема копії експортних митних декларацій від 26 серпня 2016 року №16LTLR1000152E9BD9 та №16LTLR1000EK059130, від 23 вересня 2016 року №16LTLR1000EK065785 та №16LTLR10001538FC83, від 24 жовтня 2016 року №16LTLR10001544A454.

Так, за наслідками співставлення відомостей, зазначених у митних деклараціях №100270001/2016/267747 від 31 серпня 2016 року, №100270001/2016/271031 від 28 вересня 2016 року, №100270001/2016/274397 від 31 жовтня 2016 року та експортних митних деклараціях від 26 серпня 2016 року №16LTLR1000152E9BD9 та №16LTLR1000EK059130, від 23 вересня 2016 року №16LTLR1000EK065785 та №16LTLR10001538FC83, від 24 жовтня 2016 року №16LTLR10001544A454 контролюючим органом встановлено відповідність відомостей про найменування товарів за окремими артикулами, їх вагу та кількість, транспортний засіб та невідповідність даних про відправника та отримувача. При хронологічному порівнянні подій продажу, оформлення експорту в Литовській Республіці та імпорту товару в Україні встановлено, що ці події відбувались одночасно.

На підставі даних митного оформлення товарів, задекларованих у країні відправлення (Литовській Республіці), контролюючим органом встановлено, що при митному оформленні Підприємством заявлено недостовірні відомості щодо митної вартості товарів, внаслідок чого відповідачем визначено митну вартість товарів в розрізі артикулів на рівні, вказаному у додатках 3.1, 3.2, 3.3 до акта перевірки.

Аналізуючи висновки податкового органу, що слугували підставою до прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, суди попередніх інстанцій виходили з наступного.

З наявних у справі документів судами встановлено, що митну вартість імпортованого товару, вказану позивачем у митних деклараціях від 31 серпня 2016 року №100270001/2016/267747, від 28 вересня 2016 року №100270001/2016/271031 визначено за основним методом, у митній декларації від 31 жовтня 2016 року №100270001/2016/274397 - за резервним методом; до митних декларацій позивачем подано всі документи, необхідні для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість ввезеного ним для здійснення митного оформлення товару.

Поряд із тим, як встановили суди, отримана відповідачем від Литовської Республіки інформація, а саме: експортні митні декларації та інвойси до них, - стосуються інших зовнішньоекономічних контрактів, в яких позивач не є стороною правовідносин.

Так, за експортними деклараціями від 26 серпня 2016 року №16LTLR1000EK059130, від 23 вересня 2016 року №16LTLR1000EK065785 товар поставлявся від компанії Condor Group LTD, Великобританія, до компанії Astron Computer LTD, Гонконг, за експортними деклараціями від 26 серпня 2016 року №16LTLR1000152E9BD9, від 23 вересня 2016 року №16LTLR10001538FC83 - від компанії Laisvoji Ter. AD REM LEZ Totus, Литва, до компанії POL-CEL SP.Z.O/O, Польща, за експортними деклараціями від 24 жовтня 2016 року №16LTLR10001544A454 - від компанії UAB AD REM LEZ, Литва, до компанії POL-CEL SP.Z.O/O, Польща.

Наведене, за висновками судів, свідчить про безпідставність тверджень податкового органу про порушення ПП Транспортно-експедиторський Центр положень митного та податкового законодавства при імпорті товару.

Судами також враховано, що під час митного контролю уповноважені митні органи, з урахуванням поданих декларантом документів, не мали зауважень до заявленої митної вартості товарів, що імортувались ПП Транспортно-експедиторський Центр . Не містять й матеріали справи доказів на підтвердження того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, були недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликали сумніви у достовірності наданої інформації.

Так, за наслідками податкової перевірки позивача контролюючий орган самостійно визначив митну вартість товару, що імпортувався позивачем, прийнявши за основу вартість ідентичних товарів, які зазначені в експортних деклараціях, наданих Литовською Республікою. Поряд із тим жодних обґрунтувань щодо застосованого відповідачем методу визначення митної вартості товару акт перевірки не містить.

Під час оцінки доказів судами було враховано, що надані відповідачем на підтвердження своїх аргументів документи не містять офіційного перекладу з іноземної мови, а проведений аналіз товару, що поставлявся позивачем, із товаром, зазначеним в експортних деклараціях Литовської Республіки, свідчить про те, що контролюючий орган встановив лише часткове співпадіння найменування окремих позицій товару, за якими було здійснено коригування митної вартості.

За таких обставин, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що твердження податкового органу про відповідність відомостей про найменування товару, його вагу та кількість у поданих позивачем до митного оформлення митних деклараціях та наданих Литовською Республікою експортних деклараціях, - не відповідає фактичним обставинам справи.

При вирішенні спору судами попередніх інстанцій також було враховано, що за наслідками розгляду протоколів про порушення митних правил, передбачених частиною першою статті 483 МК України, складених Київською регіональною митницею відносно директора ПП Транспортно-експедиторський Центр ОСОБА_1 з приводу описаних вище епізодів, Солом`янським районним судом міста Києва закрито провадження у справах №760/21116/18, №760/21115/18, №760/21113/18, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи викладене колегія суддів погоджується із висновком судів першої та апеляційної інстанцій про те, що відповідач не довів факт порушення ПП Транспортно-експедиторський Центр вимог податкового законодавства під час ввезення товарів на митну територію України, та, у зв`язку з цим, визнали наявними підстави до скасування спірних податкових повідомлень-рішень.

Переглянувши рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень суди не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права.

Обґрунтування касаційної скарги аналогічні доводам, викладеним у запереченні на позовну заяву та в апеляційній скарзі, і такі зводяться виключно до незгоди з оцінкою, наданою судами, встановленим обставинам справи, при цьому порушень норм процесуального права, які б вплинули або змінили цю оцінку, скаржником не зазначено. Відповідач у касаційній скарзі просить про переоцінку, додаткову перевірку доказів стосовно встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин у справі, проте таке знаходиться за межами касаційного перегляду, встановлених частиною першою статті 341 КАС України.

Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 350 КАС України).

У зв`язку з цим, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 344 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

п о с т а н о в и в :

Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 5 липня 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2019 року залишити без змін, а касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Волинській області - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуюча суддя І.Л. Желтобрюх

Судді О.В. Білоус

Н.Є. Блажівська

Повний текст судового рішення виготовлено 6 квітня 2021 року.