Рішення

від 18.03.2021 по справі 521/15837/20

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

УКРАЇНИ

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ

Справа № 521/15837/20

Номер провадження № 2/521/1044/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2021 року м. Одеса

Малиновський районний суд міста Одеси в складі:

судді - Маркарової С.В.,

за участю секретаря судового засідання - Іськової В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу

позивач : ОСОБА_1

відповідач : ОСОБА_2

предмет позову : відшкодування шкоди

ВСТАНОВИВ:

24.09.2020 року ОСОБА_1 звернулась із вищезазначеним позовом.

В обґрунтування своїх вимог позивач послалась на те, що є власником квартири АДРЕСА_1 .

Відповідач є власником квартири в„–196 за спірною адресою.

Позивач стверджувала, що в період з 08.10.2019 року по 15.10.2019 року з вини відповідача через неправильну експлуатацію каналізації відбувалося залиття квартири, належної їй на праві власності.

Наслідком залиття квартири стало пошкодження стелі, санвузлу, багету, коробу вентканалу, декоративної обробки, тумби для умивальника.

За висновком будівельно-технічного експертного дослідження № ЕD -2502-1-1420.19 ТОВ розмір майнової шкоди, завдана позивачу у наслідок залиття складає 26 686 грн.

Вартість пошкодженої тумби умивальника становить 6160 грн.

Окрім того, позивач стверджувала, що їй була заподіяна моральна шкода, яка полягає у душевних стражданнях, погіршені стану здоров`я забрудненням квартири каналізаційними стоками та цвіллю.

Компенсацію моральної шкоди позивачка оцінила у 146 000 грн.

Крім задоволення позовних вимог ОСОБА_1 просила присудити з відповідача судові витрати, пов`язані із розглядом справи в суді в розмірі 7287,48 грн.

Позивач в судовому засіданні позов підтримала.

Відповідач позов не визнав, скористався процесуальним правом надання відзиву.

Представник відповідача в судовому засіданні стверджував, що наданий позивачем в обгрунтування своїх вимог акт залиття від 15.10.2019 року є неналежним доказом.

Окрім того, представник стверджував, що кошторисний розрахунок на ремонтно-будівельні роботи в приміщенні санвузла, суперечить характеру пошкоджень, включає повний ремонт приміщення санвузла квартири позивача.

З`ясувавши обставини справи, дослідивши наявні докази, надані сторонами в обґрунтування своїх вимог та заперечень суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав:

В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 , відповідач ОСОБА_2 - власником квартири в„–196 спірного багатоквартирного будинку.

Вищевикладене підтверджується свідоцтвом про права власності від 05.06.2013 року № НОМЕР_1 , витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 05.06.2013 року № 4421553, інформаційною довідка з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 04.10.2020 року за № 226717336.

15.10.2019 року в квартирі в„–189 відбулось залиття.

Причиною залиття стало неправильне встановлення та експлуатація каналізації в квартирі в„– 196 .

Зазначене підтверджується актом № 1 СТ ОСМД Малиновський від 15.10.2019 року.

Як вбачається з акту підставою його стало фактичне дослідження комісією ОСМД Малиновський приміщень квартир АДРЕСА_1 .

За висновком будівельно - технічного експертного дослідження № ED-2502-1-1420.19. від 22.11.2010 року ТОВ Судова незалежна експертиза України в наслідок залиття 15.10.2019 року в квартирі в„–189 виявлені характерні сліди залиття, у зв`язку із чим приміщення санвузлу отримало значний і передчасний фізичний знос, пошкоджена стеля, багет стелі, короб вентиляційного каналу, декоративне оздоблення.

Розмір майнової шкоди, завданої позивачу в наслідок залиття приміщення санвузла склав 26 686 грн.

Проведення експертного дослідження оплачено позивачем на загальну суму 3 800 грн.

Вирішуючи спір суд враховує, що відповідно до ч. 4 ст. 319 ЦК України власність зобов`язує.

Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 322 ЦК України ).

Вказана стаття встановлює презумпцію обов`язку власника нести всі витрати, пов`язані з утриманням належного йому майна.

До таких витрат належать витрати, пов`язані зі зберіганням майна, його ремонтом, забезпеченням збереження його властивостей, тощо.

Такий обов`язок власника є похідним від належних йому як абсолютному володарю правомочностей володіння, користування та розпорядження майном.

Невиконання власником свого обов`язку по утриманню своєї власності може створювати небезпеку для третіх осіб.

Відповідно до п. 2.3.6. Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства №76 від 17 травня 2005 року у разі залиття, аварії квартир складається відповідний акт.

Наданий позивачем акт залиття № 1 СТ ОСМД Малиновський від 15.10.2019 року вимогам закону не суперечить, спірні приміщення фактично оглянуті у встановленому законом порядку.

Відмова відповідача від підпису складеного акта, яка не спростована відповідачем в процесі розгляду справи відповідно до вищевказаних Правил, не впливає на його чинність.

Акт залиття є належним і допустимим доказом, оскільки є первинним документом, що засвідчує факт певної події, а тому не може ґрунтуватися на інших документах (Верховний Суд, постанова від 27.12.2019 року по справі №686/11256/16-ц).

Так факт залиття, характер залиття, його причини та наслідки відповідачем шляхом надання доказів в процесі розгляду справи не оспорені.

Згідно з ч.1 та п.1 ч. 2 статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Зазначене узгоджується із вимогами ч.1 ст.1166 ЦК України , за якою майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини.

Цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини, якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди (ППВСВУ Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди №6)

Наданий позивачем висновок будівельно - технічного експертного дослідження № ED-2502-1-1420.19 від 22.11.2010 року ТОВ Судова незалежна експертиза України сумніви щодо його у правильності у суду не викликає, відповідачем не спростований.

Підстави для призначення судової експертизи в порядку ст.103 ЦПК України за ініціативою суду - в процесі розгляду справи - відсутні.

Так, ОСОБА_2 як власник майна, не дбаючи про стан своєї власності, допустив неправильну експлуатацію каналізації своєї квартири, завдавши шкоду майну позивача, яка підлягає відшкодуванню в розмірі, встановленому будівельно-технічною експертним дослідженням у розмірі 26 686 грн.

Пошкодження тумби умивальника, вартість якої при придбанні позивачем становила 6000 грн. вищевказаним висновком не охоплюється, відповідно, відшкодуванню не підлягає.

Згідно до ст. 23 ЦК України особа має право також на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Така шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Відповідно до вимог ст. 1167 ЦК України моральна шкода, заподіяна громадянину діяннями іншої особи, яка порушила її законні права, відшкодовується особою, яка заподіяла шкоду, якщо вона не доведе, що моральна шкода заподіяна не з її вини.

В судовому засіданні встановлено, що позивачу заподіяна моральна шкода, яка полягає у перенесених моральних стражданнях в зв`язку із отриманим стресом, пов`язаним із пошкодженням належного їй майна, незручностях проживання в квартирі, необхідності звернення за захистом порушеного права в судовому порядку.

Посилання позивача на погіршення стану її здоров`я, починаючи з 2015 року, переїзд до іншого помешкання як заподіяна моральна шкода внаслідок залиття квартири свого підтвердження в процесі розгляду справи не знайшли.

Виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості з урахуванням обставин справи та тяжкості страждань позивача суд вважає, що компенсація моральної шкоди підлягає стягненню з відповідача у розмірі 10 000 грн.

Викладене узгоджується із ППВСУ № 4 від 31.03.1995 року Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової шкоди) .

Доказів для стягнення компенсації моральної шкоди в більшому розмірі (експертне дослідження, тощо) позивачем не надано.

При ухвалені рішення суд в порядку ст.141 ЦПК вирішує питання про розподіл судових витрат.

Відповідно до ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України , судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

- чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

- чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

- поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

- дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Так на користь ОСОБА_1 підлягають присудженню:

- витрати на проведення позивачем будівельно-технічного експертного дослідження в розмірі 3800 грн. (квитанція від 29.10.2019 року №0.0.1508176473.1).

- судовий збір по позовній вимозі майнового характеру - 840. 80 грн. (квитанція № 2093-4024-1768-5204 від 24.09.2020 року )

- судовий збір по вимозі про стягнення компенсації моральної шкоди пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, що становить 840.80 грн . (по квитанції № 2093-4024-1768-5204 від 24.09.2020 року)

- судовий збір за подачу клопотання про забезпечення позову - 420 грн. (квитанція № 2097-5006-9483-7345 від 28.09.2020 року )

- витрати на відправлення позивачем відповіді на відзив в порядку ст. ст. 178, 179 ЦПК України - 21,50 грн. (квитанції від 000101834 00003 від 15.02.2021року)

Інші витрати позивача щодо оплати банківської комісії - 93,75 грн, послуг копі центру -148,5 грн., послуг Укрпошти 24,5 грн. є не доведеними позивачем як судові витратами в межах даної цивільної справи.

Керуючись Главою 9 Розділу ІІІ ЦПК України ,-

ВИРІШИВ:

Позов - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (іпн НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 (іпн НОМЕР_3 ) в відшкодування майнової шкоди - 26 686 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 (іпн НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 (іпн НОМЕР_3 ) компенсацію моральної шкоди - 10 000 грн.

В решті позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 (іпн НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 (іпн НОМЕР_3 ) судові витрати в розмірі 5923,10 грн.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки передбачені ст.ст. 352 , 354 ЦПК України . Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Одеського апеляційного суду через Малиновський районний суд м.Одеси.

Суддя: С.В. Маркарова

Повний текст рішення виготовлений 01.04.2021 року 18.03.21