Постанова

від 07.04.2021 по справі 225/6203/20

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер 225/6203/20

Номер провадження 22-ц/804/570/21

П О С Т А Н О В А

Іменем У К Р А Ї Н И

07 квітня 2021 року Донецький апеляційний суд колегією суддів у складі:

Головуючого судді Никифоряка Л.П.

Суддів Новікової Г.В., Хейло Я.В.,

за участі секретаря судового засідання Ротар Я.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бахмут справу що виникла з цивільних правовідносин за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця Другого Суворівського відділу державної виконавчої служби у місті Одеса Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), в якій подано апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дзержинського міського суду Донецької області від 17 грудня 2020 року (головуючий в суді першої інстанції Соляник А.В.), -

ВСТАНОВИВ:

29 жовтня 2020 року ОСОБА_1 звернулася в суд із скаргою на дії державного виконавця Другого Суворівського відділу державної виконавчої служби у місті Одеса Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції - Державний виконавець. В скарзі стягувач виклала вимоги про визнання неправомірними дій виконавця Добріян Д.В. про повернення без виконання виконавчого листа № 2/225/629/2016 виданого Дзержинським міським судом Донецької області про стягнення з Товариства з додатковою відповідальністю Орендне підприємство Шахта імені Святої Матрони Московської заборгованості по заробітній платі в розмірі 1 963,90грн, середнього заробітку за час затримки розрахунку в розмірі 20 901,71грн та моральної шкоди в розмірі 1 000грн; та вимагала зобов`язати Державного виконавця прийняти до виконання вказаний виконавчий лист.

В обґрунтування скарги заявник посилалась на те, що за умови відсутності в боржника ліквідного майна, на яке можна було б звернути стягнення в рахунок погашення боргу за виконавчим листом № 2/225/629/2016 Державний виконавець відповідно до положень Закону України Про гарантії держави щодо судових рішень повинен був подати до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, документи та відомості, необхідні для перерахування стягувачу коштів, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом міністрів України, про що повідомити в установленому порядку стягувача.

У відзиві Державний виконавець заперечував проти скарги, заявник стверджував про дотримання вимог чинного законодавства і правомірне завершення виконавчого провадження на підставі пункту 2 частини 1 статті 37 Закону України Про виконавче провадження .

Ухвалою Дзержинського міського суду Донецької області від 17 грудня 2020 року відмовлено в задоволенні скарги. Суд першої інстанції правові підстави для відмови в скарзі вбачав в тім, що Закон України Про гарантії держави щодо судових рішень поширює свою дію вилключно на відносини з приводу стягнень з таких боржників, як: державні органи, державні підприємства та юридичні особи, примусова реалізація майна яких забороняється відповідно до законодавства.

Згідно висновків суду за виконавчим листом № 2/225/629/2016 заборгованість підлягала стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю Авент Енерджи , яке не є державним підприємством або державним органом, а також не підтверджено обставини щодо причетності боржника до юридичних осіб, щодо яких є заборона на примусову реалізацію майна.

В апеляційній скарзі стягувач ОСОБА_1 висловила вимогу скасувати ухвалу суду та задовольнити скаргу. Фактично доводи апеляційної скарги за своєю суттю є ідентичними тому що було викладено в скарзі та заявник апеляційної скарги стверджувала про неправильне застосування судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права.

На час розгляду справи відзив не надходив.

Суд апеляційної інстанції заслухавши суддю-доповідача щодо змісту ухвали, яка оскаржена, доводів апеляційної скарги та меж, в яких повинна здійснюватись перевірка, встановлюватися обставини і досліджуватися докази, за відсутності ОСОБА_1 яка надала заяву про розгляд справи апеляційним судом без її участі, також за відсутності Державного виконавця повідомленого про час та місце судового розгляду належним чином, дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

В ході судового розгляду встановлено такі обставини, які підтверджені належними та допустимими доказами.

На виконання рішення суду від 14 квітня 2016 року Дзержинським міського судом Донецької області 28 квітня 2016 року видано виконавчий лист № 2/225/629/2016 про стягнення з Товариства з додатковою відповідальністю Орендне підприємство Шахта імені Святої Матрони Московської на користь ОСОБА_1 заборгованості по заробітній платі в розмірі 1 963,99грн, середнього заробітку за час затримки розрахунку в розмірі 20 901,71грн та моральної шкоди в розмірі 1000,00грн /а.с.8-9/.

Постановою від 26 червня 2020 року виконавчий лист № 2/225/629/2016 повернуто стягувачу з підстав відсутності в боржника ліквідного майна, на яке можливо звернути стягнення в рахунок погашення боргу /а.с.6-7/.

Суд першої інстанції відмовляючи в скарзі вважав що обставини з приводу повернення виконавчого документу стягувачу узгоджується із вимогами Закону України Про виконавче провадження та Законом України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень .

Перевіряючи доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції визнає, що суд першої інстанції всесторонньо і повно з`ясував обставини у справі та дотримався норм матеріального права.

Стаття 18 Закону України "Про виконавче провадження" покладає на виконавця обов`язок вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно вимог частини 2 статті 36 цього Закону розшук боржника - юридичної особи, майна боржника організовує виконавець шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням.

За обставинами даної справи Державним виконавцем в ході виконання за результатами вжитих заходів з`ясовано, що у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення.

За змістом пункту 2 частини 1 статті 37 Закону виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Частиною 1 статті 2 Закону України Про гарантії держави по виконанню судових рішень держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган, державні підприємство, установа, організація чи юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства; та виконання рішень суду про стягнення коштів з такого боржника здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Отже, наведена норма гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів саме з державних органів, державних підприємств, установ, організацій та юридичних осіб, примусова реалізація майна яких забороняється відповідно до законодавства.

Суд апеляційної інстанції виходить з того, що узгоджуються із чинним законодавством обґрунтування суду з приводу того, що юридична особа боржник ТОВ Авент Енерджи не є державним органом, державним підприємством, установою, організацією та не відноситься до юридичних осіб, примусова реалізація майна яких забороняється відповідно до законодавства; та ґрунтуються на законі висновки суду з приводу того, що до даних правовідносин не може бути застосований Закон України Про гарантії держави по виконанню судових рішень .

Саме з такого розуміння вищезазначених обставин та норм матеріального права виходить суд апеляційної інстанції, та вважає що суд першої інстанції виконав вимоги про законність та обґрунтованість рішення суду, висновки суду здійсненні з дотриманням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до статті 375 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-383 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Дзержинського міського суду Донецької області від 17 грудня 2020 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня прийняття та касаційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 07 квітня 2021 року.

Судді: