Ухвала

від 06.04.2021 по справі 947/16077/20

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/16077/20

Провадження № 1-кс/947/4321/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.04.2021 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні в м. Одесі клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , яке погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна в рамках кримінального провадження №12019160000000102 від 22.02.2019 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 321-1, ч. 2 ст. 307 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

1.Фактичні обставини даного кримінального провадження та обґрунтування поданого клопотання.

Слідчим управлінням ГУНП в Одеській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 12019160000000102 від 22.02.2019, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 321-1, ч. 2 ст. 307 КК України, за фактом збуту фальсифікованих лікарських засобів, психотропних речовин, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

В ході проведення досудового розслідування органом досудового розслідування встановлено, що громадяни України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та інші на даний момент невстановлені особи, діючи за попередньою змовою групою осіб здійснюють збут фальсифікованих лікарських засобів та психотропних речовин, які, імовірно, отримують від громадянина РФ ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , пасажирським потягом № 23/24 сполученням «Москва-Одеса».

Під час проведення досудового розслідування встановлено, що 05.03.2020 ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_6 , за грошові кошти в сумі 5 100 грн. збули громадянину України ОСОБА_8 , лікарські засоби «Голдлайн плюс» та «Редуксин», які містять психотропну речовину, обіг якої обмежено сибутрамін. Крім того, ОСОБА_5 , за допомогою служби кур`єрської доставки «Нова пошта» здійснює відправку різноманітних лікарських засобів, як фізичним особам так і юридичним, зокрема аптекам, тим самим порушуючи вимоги діючого законодавства у сфері торгівлі та обігу лікарських засобів, крім того, до числа осіб, які сприяють розповсюдженню лікарських засобів, які містять психотропну речовину, обіг якої обмежено належить і ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , директор та засновник ПП «Медичний центр Полінар», який фактично знаходиться за адресою: м. Одеса, пров. 1-й Аеродромний, 4.

Встановлено, що ОСОБА_9 , відповідно до зібраних в ході досудового розслідування матеріалів має безпосереднє відношення до реалізації та розповсюдження лікарських препаратів на території міста Одеси, зокрема через ПП «Медичний центр Полінар», який фактично знаходиться за адресою: м. Одеса, пров. 1-й Аеродромний, 4.

В подальшому, 18.03.2021 за місцем знаходження ПП «Медичний центр Полінар», за адресою: м. Одеса, пров. 1-й Аеродромний, 4, проведено обшук, в ході якого виявлено та вилучено майно, зокрема:

1. «Нітрогліцерин» - 3 ампули по 1 мл;

2. «Пікамілон» - 2 упаковка, в одній 10 ампул по 2 мл, в іншій 6 ампул по 2 мл;

3. «Метадоксил» - 2 упаковки з 10 ампулами в кожній по 5 мл;

4. «Anafranil» - 1 упаковка з 6 ампулами по 2 мл;

5. «Метформін Ріхтер» - 1 упаковка з 18 таблетками;

6. «Magnez B6» 1 упаковка з 10 таблетками;

7. 1 упаковка іноземного препарату з надписом «Laennec inj» з 22 ампулами;

8. «Sibelium» - 1 упаковка з 13 таблетками;

9. «Конвулекс 300 мг» - 1 упаковка з 25 таблетками;

10. «Конвулекс 500 мг» - 1 упаковка з 13 таблетками;

11. «Конвулекс» - 1 упаковка з 25 таблетками різного дозування;

12. «Пікамілон» 20мг - 1 упаковка з 26 таблетками;

13. «Lerivon» 10 мг 1 упаковка з 18 таблетками;

14. «Reisetabletten Sanavita» 50мг - 1 упаковка з 2 конвалютами по 10 таблеток в кожній;

15. «Quetiapin Accord» з 23 таблетками.

19.03.2021 до Київського районного суду м. Одеси подане клопотання слідчого погоджене із прокурором щодо накладання арешту на майно вилучене в ході проведення обшуку в ПП «Медичний центр Полінар». Однак ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси 23.03.2021 повернуто прокурору клопотання слідчого, яке погоджене прокурором, про арешт майна в рамках кримінального провадження №12019160000000102 для усунення недоліків, встановивши строк в сімдесят дві години. Зазначену ухвалу орган досудового розслідування отримав 31.03.2021.

Зважаючи на те, що вказаний обшук проводився за участю головного спеціаліста Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками в Одеській області ОСОБА_10 яку на підставі постанови залучено у якості спеціаліста у даному кримінальному провадженні, яка у свою чергу в ході проведення слідчої дії зазначила, що виявлено порушення пункту 5 розділу 1 наказу МОЗ України від 16.12.2003 року № 584 «Про затвердження Правил зберігання та проведення контролю якості лікарських засобів у лікувальних профілактичних закладах», а саме: використані лікарські засоби незареєстровані в Україні, заборонені розпорядженням Держлікслужби та на які не оформлені новостворені упаковки, що підтверджується відповідною довідкою від 18.03.2021 Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками в Одеській області.

Вилучені в ході обшуку лікарські засоби можуть зберігати інформацію, яка органом досудового розслідування у подальшому буде використана, як доказ, потребують детального огляду, та відповідного дослідження, що неможливо зробити в ході проведення обшуку.

Разом з цим відповідно до протоколу за результатами проведення негласного розшукового заходу від 18.02.2019 відносно ОСОБА_5 , встановлено що, між останнім та ОСОБА_11 (співробітниця ПП «Медичний центр Полінар») відбувалась розмова щодо придбання лікарських засобів.

Враховуючи вищевикладене та інші фактори дають підстави слідчому відповідно до ст. 98 КПК України, визнати вилучені в ході обшуку препарати речовими доказами, так як вони можуть бути предметом протиправних дій, та з метою виконання завдання кримінального провадження, а саме повного та неупередженого розслідування, необхідне проведення експертних досліджень.

У зв`язку з цим, вказані лікарські засоби вилучено, адже для встановлення достовірної інформації про їх походження та склад необхідно проведення експертного дослідження, у зв`язку з чим 18.03.2021 винесена постанова про залучення спеціаліста та проведення дослідження яка направлена з об`єктами дослідження для виконання до Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками в Одеській області.

Таким чином, в ході розслідування кримінального правопорушення, у органу досудового розслідування виникла необхідність звернутись до слідчого судді із клопотанням про накладенням арешту на вищезазначені речі і документи.

2. Позиції учасників процесу з приводу клопотання.

Від слідчого надійшла заява про розгляд клопотання без його участі.

Від представника ПП «Медиичний центр Полінар» - адвоката ОСОБА_12 надійшло письмове заперечення на клопотання про арешту майна.

Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксація під час розгляду клопотання за допомогою технічних засобів не здійснювалась.

3. Висновки слідчого судді за результатами розгляду клопотання.

Дослідивши поданеклопотання тадолучені вйого обґрунтування матеріали, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

3.1. Норми законодавства, якими керується слідчий суддя при вирішенні клопотання про арешт майна.

Стаття 41 Конституції України закріплює положення про те, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Як свідчить практика Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), найчастіше втручання в право власності фізичних та юридичних осіб відбувається з боку державних органів, зокрема, органів виконавчої влади, іноді органів законодавчої й судової влади, шляхом прийняття законодавчих актів чи при винесенні незаконного рішення суду, тоді як ст.1 Першого Протоколу до Європейської конвенції з прав людини забороняє будь-яке невиправдане втручання державних органів.

Практика ЄСПЛ визначає, що стаття 1 Протоколу 1, яка спрямована на захист особи (юридичної особи) від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, також зобов`язує державу вживати необхідні заходи, спрямовані на захист права власності (рішення по справі «Броньовський (Broniowski) проти Польші» від 22.06.2004р.).

У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).

Відповідно до п. 1, 2 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходом забезпечення кримінального провадження є, зокрема, арешт майна.

Згідно ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 2 ст. 171 КПК України, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Згідно ч. 1 ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

3.2. Вирішення питання щодо відповідності клопотання про арешт майна вимогам законодавства.

Слідчим суддею встановлено, що подане стороною обвинувачення клопотання про арешт майна не відповідає вимогам ст.ст. 132, 170, 171 КПК України.

Стороною обвинувачення, в порушення вимог ч. 3 ст. 171 КПК України, до клопотання, не були долучені матеріали, які б обґрунтовували всі доводи, викладені в клопотанні, зокрема, підтверджуючих обставини збуту фальсифікованих лікарських засобів, психотропних речовин, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Так, відповідно до клопотання, до числа осіб, які сприяють розповсюдженню лікарських засобів, які містять психотропну речовину, обіг якої обмежено належить і ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , директор та засновник ПП «Медичний центр Полінар», який фактично знаходиться за адресою: м. Одеса, пров. 1-й Аеродромний, 4. Встановлено, що ОСОБА_9 , відповідно до зібраних в ході досудового розслідування матеріалів має безпосереднє відношення до реалізації та розповсюдження лікарських препаратів на території міста Одеси, зокрема через ПП «Медичний центр Полінар», який фактично знаходиться за адресою: м. Одеса, пров. 1-й Аеродромний, 4,

Разом з тим, перевіряючи наявність об`єктивної необхідності та виправданість такого втручання у права і свободи особи, здійснюючи судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування слідчий суддя зазначає, що на даний час обмеження права власності, шляхом накладення арешту на вказане у клопотанні стороною обвинувачення майно - є нерозумним, а стороною обвинувачення не доведено, що ОСОБА_9 або інші працівники ПП «Медичний центр Полінар» мають відношення до кримінального провадження. Крім того, вказані особи на даний час не є підозрюваними в рамках кримінального провадження.

В клопотанні та долучених матеріалах необґрунтовані ризики, передбачені ст. 170 КПК України, необґрунтовано необхідність накладення арешту на майно.

Стороною обвинувачення, в порушення вимог ч. 3 ст. 170 КПК України, не зазначено та необґрунтовано, що вилучене майно відповідає критеріям речових доказів, передбаченим ст. 98 КПК України.

З матеріалів провадження вбачається, що кримінальне провадження №12019160000000102 від 22.02.2019 року розслідується, зокрема, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 321-1 КК України, яка передбачає відповідальність за виготовлення, придбання, перевезення, пересилання, зберігання, з метою збуту або збут завідомо фальсифікованих лікарських засобів.

Разом з тим, в клопотанні не конкретизовано та необґрунтовано яким саме критеріям речових доказів відповідає вилучене майно, а також яке доказове значення має в рамках кримінального провадження.

3.3. Висновки слідчого судді.

На підставі викладеного, враховуючи необґрунтованість та вищевказані недоліки клопотання, оскільки в клопотанні відсутнє належне обґрунтування необхідності накладення арешту на майно, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання сторони обвинувачення задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 131, 132, 170-173 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

У задоволенніклопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , яке погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна в рамках кримінального провадження №12019160000000102 від 22.02.2019 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 321-1, ч. 2 ст. 307 КК України відмовити.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з дня її оголошення до Одеського апеляційного суду.

Слідчий суддя ОСОБА_1