Постанова

від 07.04.2021 по справі 805/1675/16-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2021 року

м. Київ

справа № 805/1675/16-а

адміністративне провадження № К/9901/27772/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Яковенка М. М.,

суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції адміністративну справу № 805/1675/16-а

за адміністративним позовом Державного підприємства Маріупольський морський торговельний порт до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

за касаційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби на постанову Донецького окружного адміністративного суду (суддя Галатіна О. О.) від 02 серпня 2016 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду (колегія у складі суддів: Компанієць І. Д., Сухарьок М. Г., Яструбова Л. В.) від 14 листопада 2016 року,

УСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. У червні 2016 року Державне підприємство Маріупольський морський торговельний порт (далі - ДП Маріупольський морський торговельний порт ) звернулось до суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби (далі - СДПІ), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 02 червня 2016 року: № 0000094200/5594/10/28-03-42/01125755, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у загальному розмірі 246 944 грн; № 0000084200/5592/28-03-42/01125755, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 1 832 660 грн.

2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що висновки СДПІ, викладені в акті перевірки та оскаржуваних податкових повідомленнях-рішеннях не ґрунтуються на нормах чинного законодавства України спростовуються наявними первинними документами, що підтверджують реальність здійснення господарських операцій ДП Маріупольський морський торговельний порт з його контрагентами.

3. Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 02 серпня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2016 року, позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення СДПІ від 02 червня 2016 року № 0000094200/5594/10/28-03-42/01125755, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 246 944 грн, з яких 233 065 грн - сума основного платежу, 13 879 грн - сума штрафних (фінансових) санкцій.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення СДПІ від 02 червня 2016 року № 0000084200/5592/28-03-42/01125755, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 1 832 660 грн, з яких 1 466 128 грн - сума основного платежу, 366 532 грн - сума штрафних (фінансових) санкцій.

Стягнуто зі ЗДПІ (за рахунок бюджетних асигнувань) на користь ДП Маріупольський морський торгівельний порт судовий збір у розмірі 28 867,90 грн.

4. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, 12 грудня 2016 року СДПІ звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 02 серпня 2016 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2016 року, і ухвалити нове рішення, яким відмовити ДП Маріупольський морський торгівельний порт у задоволенні позовних вимог.

5. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23 січня 2017 року, після усунення недоліків касаційної скарги, відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою, встановлено строк для подання заперечень. Витребувані матеріали справи.

6. Вищим адміністративним судом України справа до розгляду не призначалася.

7. 15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд та набрав чинності Закон України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів від 03 жовтня 2017 року.

8. Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), в редакції Закону України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, який набрав чинності 15 грудня 2017 року, касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

9. 22 лютого 2018 року касаційну скаргу СДПІ на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 02 серпня 2016 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2016 року передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (склад колегії суддів: ОСОБА_1 - головуючий суддя, Бившева Л. І., Хохуляк В. В.).

10. На підставі розпорядження в. о. заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду № 2326/0/78-20 від 26 листопада 2020 року призначено повторний автоматизований розподіл цієї справи, у зв`язку з ухваленням Вищою радою правосуддя рішення від 15 жовтня 2020 року № 2830/0/15-20 Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у зв`язку з поданням заяви про відставку .

11. Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 26 листопада 2020 року, визначено склад колегії суддів: Яковенко М. М. - головуючий суддя, Дашутін І. В., Шишов О. О.

12. Ухвалою Верховного Суду справу прийнято до провадження, закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено у попередній розгляд справи.

13. Станом на час розгляду справи письмового відзиву на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходило, що не перешкоджає її розгляду по суті.

IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

14. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ДП Маріупольський морський торгівельний порт є юридичною особою, станом на 10 травня 2016 року знаходиться на обліку в СДПІ та є платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ від 31 січня 2011 року № 100319542.

15. Відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку ДП Маріупольський морський торгівельний порт з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ Промбуд за період з 01 вересня 2014 року по 30 вересня 2014 року, ТОВ СПС-Снаб за період з 01 жовтня 2014 року по 31 грудня 2014 року ТОВ Науково-виробнича фірма Техальянс за період з 01 лютого 2015 року по 28 лютого 2015 року, ТОВ Техрембуд за період з 01 серпня 2015 року по 31 серпня 2015 року, результати якої оформлено актом перевірки від 13 травня 2016 року № 235/28-03-42/01125755.

16. Вказаною перевіркою встановлено допущення позивачем порушень пункту 185.1 статті 185, пункту 188.1 статті 188, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.5, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України (далі - ПК України).

17. За результатами перевірки, 02 червня 2016 року відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення:

- № 0000084200/5592/28-03-42/01125755, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 1 832 660 грн, з яких 1 466 128 грн - сума основного платежу, 366 532 грн - сума штрафних (фінансових) санкцій;

- № 0000094200/5594/10/28-03-42/01125755, яким позивачу зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 246 944 грн, з яких 233 065 грн - сума основного платежу, 13 879 грн - сума штрафних (фінансових) санкцій.

18. Вважаючи зазначені податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

19. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходили з того, що, відповідачем не надано належних доказів, що фінансово-господарські операції між позивачем та контрагентами - постачальниками за спірні періоди не були спрямовані на настання реальних наслідків фінансово-господарської діяльності.

20. Водночас суди зауважили, що висновки акту перевірки в частині неможливості здійснення спірних господарських операцій платника податків з контрагентами-постачальником через відсутність у останніх необхідних трудових ресурсів, виробничих активів, складських приміщень, є передчасними, оскільки укладення трудового договору не є єдиним способом залучення фізичних осіб до вчинення необхідних дій в процесі виконання робіт чи надання послуг контрагентами. Крім того, податкове законодавство не ставить право платника податків на податковий кредит в залежність від того, за рахунок яких ресурсів (власних або залучених) здійснюється виконання робіт чи надання послуг контрагентами.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

21. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав для задоволення позовних вимог, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень у справі.

22. В доводах касаційної скарги контролюючий орган наголошує на тому, що судами попередніх інстанцій при ухваленні оскаржуваних судових рішень були порушені вимоги статей 14, 185, 187, 188, 198, 200 ПК України та статті 159 КАС України.

23. Скаржник зазначає, що в результаті проведених заходів та проведеним аналізом фінансово-господарської діяльності платників відповідно до наявних інформаційних баз даних встановлено проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій з надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов`язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру.

Про відсутність факту реального здійснення господарських операцій з контрагентами-покупцями та постачальниками з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків свідчить також:

- відсутність платника за податковою адресою; - ненаданням до звірки будь-яких первинних документів; - ненаданням бухгалтерських регістрів; - відсутністю складських приміщень; - не підтвердження фактів отримання товарів (робіт, послуг) по ланцюгу постачання від постачальників до покупців; - незначною кількістю трудових ресурсів, що фізично не могли б виконати зазначені вище реалізовані товари (роботи, послуги).

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

24. Враховуючи положення пункту 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України № 460-ІХ, а також те, що касаційна скарга на судові рішення у цій справі була подана до набрання чинності цим Законом і розгляд їх не закінчено до набрання чинності цим Законом, Верховний Суд розглядає цю справу у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Отже, застосуванню підлягають положення КАС України у редакції, чинній до 08 лютого 2020 року.

25. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить з такого.

26. Відповідно до абзацу першого пункту 44.1 статті 44 ПК України (тут і далі у редакції, що діяла на момент спірних правовідносин) для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

27. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (абзац другий пункту 44.1 статті 44 ПК України).

28. Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

29. Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг (підпункт а ).

30. Пункт 198.3 статті 198 ПК України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

31. У відповідності до пункту 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

32. Згідно пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

33. Пунктом 200.1 статті 200 ПК України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

34. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом (пункт 200.2 статті 200 ПК України).

35. Пунктом 201.10 статті 201 ПК України визначено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

36. Підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України передбачено, що об`єктом оподаткування на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

37. Базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу (підпункт 135.1 статті 135 ПК України).

38. Пунктом 44.2 статті 42 ПК України передбачено, що для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

39. Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України від 16 липня 1999 року № 996-ХIV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (далі - Закон № 996-ХIV).

40. За визначенням статті 1 Закону № 996-XIV (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

41. У свою чергу, господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства (стаття 1 цього ж Закону).

42. Згідно з частиною другою статті 3 Закону № 996-XIV бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

43. Метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

44. Відповідно до частини першої статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

45. Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

46. Аналіз наведених норм свідчить, що правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість виникають за наявності сукупності таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій та їх документального підтвердження сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності та належним чином складеної податкової накладної; ділової мети, розумних економічних причин для здійснення операції й подальшого використання придбаного товару (робіт, послуг) у межах господарської діяльності платника.

47. При цьому наявність формально оформлених (складених) первинних документів та/або сплати грошових коштів не може слугувати підставою для формування даних податкового обліку за відсутності факту придбання відповідного активу.

48. В той же час, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та відмови у формуванні податкового кредиту, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі платника у зв`язку з його господарською діяльністю.

49. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 03 лютого 2014 року між ДП Маріупольський морський торгівельний порт (покупець) та ТОВ Промбуд (постачальник) укладено договір поставки № 27-7/14/49, за яким постачальник зобов`язується протягом 2014 року поставити на склад покупця, а покупець прийняти та оплатити нову, неексплуатовану промислову продукцію (товар) в асортименті та за цінами, які визначені в Додатках № 1 та № 2 до даного договору, що є невід`ємними частинами даного договору. Найменування товару - вальниці/підшипники кулькові чи роликові (підшипники). Кількість товару - 490 найменувань. Також, умовами даного договору передбачено, що поставка товару на склад покупця здійснюється партіями в залежності від потреби покупця впродовж дії договору згідно письмових заявок покупця транспортом постачальника за його рахунок. Покупець здійснює оплату товару шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника протягом 30-ти банківських днів з моменту поставки товару та на підставі оригіналу рахунку та податкової накладної, оформленої відповідно до вимог статті 201 ПК України. Терміном дії даного визначено строк до 31 грудня 2014 року.

50. Додатково до зазначеного договору поставки між позивачем та ТОВ Промбуд укладено специфікацію № 1 від 03 лютого 2014 року, технічну специфікацію від 03 лютого 2014 року, додаткову угоду № 1 від 29 травня 2014 року.

51. 20 лютого 2014 року між ДП Маріупольський морський торгівельний порт та ТОВ Науково-виробнича фірма Техальянс (виконавець) укладено договір підряду № 27-7/14/71, за яким виконавець зобов`язується протягом 12 місяців з дати укладення договору та на підставі письмових заявок замовника виконати роботи з капітального ремонту вантажопідйомних електромагнітів вітчизняного виробництва (роботи), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити такі роботи за цінами, які вказані в Додатку № 1, який є невід`ємною частиною даного договору. Найменування робіт - роботи з капітального ремонту вантажопідйомних електромагнітів вітчизняного виробництва (електромагніти). Доставка електромагнітів в ремонт та після ремонту здійснюється транспортом виконавця та за його рахунок. Роботи по капітальному ремонту проводяться з матеріалів виконавця та на його території. Оформлення виконаних робіт здійснюється шляхом підписання сторонами Акту виконаних робіт. Замовник здійснює оплату за виконані роботи протягом 30 банківських днів з дати підписання акту виконаних робіт, передачі відремонтованого обладнання замовнику та надання оригіналу рахунку на оплату виконаних робіт та податкової накладної, оформленої відповідно до вимог статті 201 ПК України, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок виконавця. Договір набуває сили з дати укладення і діє протягом 12 місяців.

52. В якості додатків до вищезазначеного договору сторонами складено Специфікацію № 1 від 20 лютого 2014 року, Договірну ціну № 1/14, Договірну ціну № 4/14, Додаткову угоду № 1 від 18 лютого 2015 року, якою продовжено термін дії вищезазначеного договору до 20 травня 2015 року.

53. 29 жовтня 2014 року між ДП Маріупольський морський торгівельний порт (покупець) та ТОВ Науково-виробнича фірма Техальянс (постачальник) укладено договір поставки № 27-7/14/500, за умовами якого постачальник зобов`язується протягом 30 календарних днів з моменту відправки заявки на кожну партію поставити на склад покупця, а покупець прийняти та оплатити нову, неексплуатовану промислову продукцію (товар) в кількості та за цінами, які вказані в Додатках № 1 та № 2 до даного Договору, що є невід`ємними частинами договору. Найменування товару - двигуни універсальні постійного чи змінного струму потужністю більше ніж 37,5 Вт; двигуни змінного струму інші; генератори змінного струму (електродвигуни для портальних кранів). Кількість товару - 4 найменування. Поставка товару здійснюється партіями транспортом постачальника за його рахунок. Сума договору становить 2 217 955,57 грн, в тому числі ПДВ 369 659,26 грн. Оплата товару здійснюється шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника протягом 30-ти банківських днів з моменту поставки товару на підставі оригіналу рахунку та податкової накладної, оформленої відповідно до вимог статті 201 ПК України. Договір набирає законної сили з дати укладання та діє протягом 12 місяців.

54. Додатково до зазначеного договору поставки між позивачем та ТОВ Науково-виробнича фірма Техальянс укладено технічну специфікацію від 29 жовтня 2014 року та специфікацію № 1 від 29 жовтня 2014 року.

55. Також, між ДП Маріупольський морський торгівельний порт (покупець) та ТОВ СПС-Снаб (постачальник) 29 липня 2014 року укладено договір поставки № 27-7/14/343, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується з моменту підписання договору протягом 12 місяців направити на склад покупця, а покупець прийняти та оплатити нову, неексплуатовану промислову продукцію (товар) в кількості та за цінами, які вказані в Додатках № 1 та № 2 до цього договору, що є невід`ємними частинами даного договору. Найменування товару - устаткування електричне інше (зокрема, електромагніти, електромагнітні зчеплення, муфти та гальма, електромагнітні підіймальні головки, пришвидшувачі заряджених частинок, генератори електричних сигналів), н.в.і.у. (електричне дискове гальмо). Кількість товару - 8 штук. Також, умовами даного договору передбачено, що поставка товару здійснюється транспортом постачальника та за його рахунок на склад покупця на підставі письмової заявки. Покупець здійснює оплату товару шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника протягом 30-ти банківських днів з моменту поставки товару та на підставі оригіналу рахунку та податкової накладної, оформленої відповідно до вимог статті 201 ПК України. Договір набирає сили з моменту підписання і діє протягом 12 місяців.

56. Крім цього ДП Маріупольський морський торгівельний порт та ТОВ СПС-Снаб складено технічну специфікацію до даного договору від 29 липня 2014 року, специфікацію № 1 від 29 липня 2014 року.

57. 05 вересня 2014 року між ДП Маріупольський морський торгівельний порт (замовник) та ТОВ СПС-Снаб (підрядник) укладено договір підряду № 27-7/14/411. Предметом договору є виконання робіт з капітального ремонту ДВЗ та ходової частини автомобілю AUDI А-8 інв. № 7333 на території підрядника, згідно додатків № 1-2, які є невід`ємними частинами даного договору. Доставка автомобіля на ремонтний майданчик підрядника здійснюється транспортом підрядника та за його рахунок. Строк виконання робіт за даним договором становить 30 робочих днів з моменту передачі автомобіля підряднику. Загальна вартість робіт згідно додатку № 3 складає 291 762,61 грн, в тому числі ПДВ 48 627,10грн. Оплата за виконані роботи здійснюється замовником протягом протягом 30-ти банківських днів з моменту підписання сторонами акту виконаних робіт шляхом перерахування коштів на підставі оригіналу рахунку та податкової накладної, оформленої відповідно до вимог статті 201 ПК України. Договір набирає сили з моменту підписання і діє до 31 грудня 2014 року.

58. ДП Маріупольський морський торгівельний порт та ТОВ СПС-Снаб складено хронометраж часу на роботи по капітальному ремонту двигуна автомобіля, хронометраж часу на роботи по ремонту ходової частини автомобіля, розрахунок вартості виконання капітального ремонту ДВС та ходової частини автомобіля, розрахунок вартості 1 людино-години, перелік ЗЗЧ на роботи по капітальному ремонту двигуна автомобіля, перелік ЗЗЧ на роботи по ремонту ходової частини автомобіля.

59. 22 вересня 2014 року між ДП Маріупольський морський торгівельний порт (покупець) та ТОВ СПС-Снаб (постачальник) укладено договір поставки № 27-7/14/439, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується протягом 14 календарних днів з моменту надання письмової заявки покупцем поставити на склад покупця, а покупець прийняти та оплатити нову, неексплуатовану промислову продукцію (товар) в кількості та за цінами, які вказані в Додатку № 1 до даного договору, що є невід`ємною його частиною. Найменування товару - частини двигунів (ЗЗЧ для двигунів суден флоту портового). Кількість товару - 111 найменувань. Також, умовами даного договору передбачено, що поставка товару здійснюється транспортом постачальника та за його рахунок на склад покупця на підставі письмової заявки. Сума договору становить 1 981 114 грн, в тому числі ПДВ 330 185,67 грн. Покупець здійснює оплату товару шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника протягом 30-ти банківських днів з моменту поставки товару та на підставі оригіналу рахунку та податкової накладної, оформленої відповідно до вимог статті 201 ПК України. Договір набирає сили з моменту підписання і діє протягом 12 місяців.

60. Також ДП Маріупольський морський торгівельний порт та ТОВ СПС-Снаб складено специфікацію № 1 від 22 вересня 2014 року, додаткову угоду № 1 від 27 жовтня 2014 року, якою суму договору викладено у розмірі 1 969 229,20 грн, в тому числі ПДВ 328 204,87 грн, специфікацію № 2 від 27 жовтня 2014 року, додаткову угоду № 2 від 17 грудня 2014 року.

61. 10 серпня 2015 року між ДП Маріупольський морський торгівельний порт (покупець) та ТОВ Техрембуд (постачальник) укладено договір поставки № 27-7/15/320, у відповідності до якого постачальник зобов`язується протягом 14 календарних днів з моменту надання письмової заявки покупцем поставити на склад покупця, а покупець прийняти та оплатити нову, неексплуатовану промислову продукцію (товар) в кількості та за цінами, які вказані в Додатках № 1 та № 2 до цього договору, що є невід`ємними його частинами. Найменування товару - шини та камери гумові нові (шини для спеціальної техніки порту). Також, умовами даного договору передбачено, що поставка товару здійснюється партіями та транспортом постачальника та за його рахунок на склад покупця. Сума договору становить 9 622 599,60 грн, у тому числі ПДВ 1 603 766,60 грн. Покупець здійснює оплату товару шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника протягом 30-ти банківських днів з моменту поставки товару та на підставі оригіналу рахунку та податкової накладної, оформленої відповідно до вимог статті 201 ПК України. Договір набирає сили з моменту підписання і діє протягом 12 місяців.

62. До договору сторонами складено специфікацію № 1 від 10 жовтня 2015 року та технічну специфікацію від 10 серпня 2015 року.

63. Виконання перелічених вище договорів підтверджується відповідними видатковими накладними, рахунками-фактурами, податковими накладними та актами приймання будівельних робіт та ремонтних робіт.

64. Розрахунок між ДП Маріупольський морський торгівельний порт та його контрагентами за вказаними договорами проведено у безготівковій формі та здійснено у повному обсязі, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями із відмітками банку про проведення платежів.

65. При цьому судами попередніх інстанцій встановлено, що ДП Маріупольський морський торгівельний порт є кінцевим споживачем ТМЦ, отриманих за вищезазначеними договорами поставок.

66. Отримані від контрагентів позивача товарно-матеріальні цінності були використані у власній господарській діяльності позивача. Даний факт підтверджується наданими до суду копіями карток складського обліку матеріалів, матеріальними перепустками на вивіз (винос) ТМЦ, оборотними відомостями руху матеріальних цінностей за спірні періоди, актами прибуття та вибуття ЗЗЧ, роздавальними відомостями, актами виконаних робіт з технічного обслуговування об`єктів, судовими актами, актами приймання-передачі ЗЗЧ, технічними актами, актами виконаних робіт з поточного ремонту, актами установки ЗЗЧЄ, лімітно-заборними картами.

67. Водночас підставою для висновків відповідача щодо відсутності реального характеру господарських операцій, здійснених між позивачем та ТОВ Промбуд , ТОВ Науково-виробнича фірма Техальянс , ТОВ Техрембуд та ТОВ СПС-Снаб , стали податкові інформації про зустрічні звірки, відповідно до яких ТОВ Промбуд за податковою адресою не знаходиться, ТОВ Техрембуд , ТОВ Науково-виробнича фірма Техальянс не мають можливості підтвердити реальність господарських операцій з платниками за спірні періоди, ТОВ СПС-Снаб за податковою адресою не знаходиться.

68. Оцінивши первинні документи бухгалтерського обліку та податкову звітність ДП Маріупольський морський торгівельний порт , суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що вони є належними письмовими доказами, які підтверджують правомірність формування платником податків податкового кредиту та суми ПДВ за результатами здійснених господарських операцій з ТОВ Промбуд , ТОВ Науково-виробнича фірма Техальянс , ТОВ Техрембуд та ТОВ СПС-Снаб , обсяг яких є достатнім для висновку про те, що рух товарів, робіт і послуг дійсно мав місце.

69. Контролюючим органом, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, а також не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.

70. Посилання контролюючого органу на податкову інформацію щодо контрагентів позивача як на підставу для відмови в задоволенні позову, правомірно не взято до уваги судами попередніх інстанцій, оскільки податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку від дотримання його контрагентами податкової дисципліни в тому числі тими, які не були безпосередніми постачальниками товару, та правильності ведення ними податкового або бухгалтерського обліку, зокрема, від фактичної сплати контрагентами податків до бюджету, від перебування постачальників за юридичною адресою, а також від їх господарських та виробничих можливостей.

71. Відповідно до правової позиції Верховного Суду викладеній у постанові від 17 листопада 2020 року у справі № 816/5040/14 норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами - постачальниками, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

72. Зазначене підтверджується і практикою Європейського суду з прав людини: рішення від 09 січня 2007 року (заява № 803/02) у справі Інтерсплав проти України ; рішення від 22 січня 2009 року (заява № 3991/03) Справа БУЛВЕС проти Болгарії ; рішення від 18 березня 2010 року (заява № 6689/03) у справі Бізнес Супорт Центр проти Болгарії .

73. Отже, лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними постачальниками з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару від виконання податкових зобов`язань може слугувати підставою для відмови у праві на податковий кредит та праві на отримання бюджетного відшкодування. При цьому такі висновки не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а повинні бути підтверджені належними, достатніми, достовірними доказами із законних джерел у їх взаємній сукупності.

74. Разом з тим, матеріали справи не містять жодних доказів, які свідчили б про безтоварність операцій позивача та його контрагентів. Не наведено відповідачем й обставин та не надано доказів невідповідності господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, їх збитковості або інших обставин, які б окремо або в сукупності свідчили, що вчинення таких операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру).

75. За відсутності в матеріалах справи будь-яких доказів, які б свідчили, що господарські операції позивача із вказаними контрагентами були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди, обізнаності платника щодо протиправного характеру діяльності підприємств у ланцюгах постачання, прямої чи опосередкованої причетності до такої протиправної діяльності, наявності недоліків у первинних документах тощо, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що в ДП Маріупольський морський торгівельний порт наявні всі необхідні документи, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського та податкового обліку, для формування витрат та податкового кредиту, а аналіз наданих позивачем первинних документів свідчить про дотримання ним спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум валових витрат та податкового кредиту по операціям з названими підприємствами.

76. Отже, Верховний Суд погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій, що податкові повідомлення-рішення СДПІ від 02 червня 2016 року № 0000094200/5594/10/28-03-42/01125755, та № 0000084200/5592/28-03-42/01125755 є протиправними і підлягають скасуванню.

77. Жодні доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи і не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень, судами першої та апеляційної інстанцій було порушено норми матеріального та процесуального права. Суд зазначає, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій, порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено.

78. Відповідно до частини третьої статті 343 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

79. Згідно частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

На підставі викладеного, керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 02 серпня 2016 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2016 року у справі № 805/1675/16-а залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач М. М. Яковенко

Судді І. В. Дашутін

О. О. Шишов