Рішення

від 06.12.2019 по справі 760/5944/18

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Провадження №2/760/1218/19

Справа №760/5944/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 грудня 2019 року Солом`янський районний суд міста Києва

у складі головуючого судді Усатової І.А,

при секретарях: Ковальській К.О., Прохоровій К.Д., Омелько Г.Т.,

за участю:

представника позивача - ОСОБА_8,

представника відповідача - Єкимова І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю НОВИНИ 24 ГОДИНИ про захист авторських прав, -

В С Т А Н О В И В:

03.03.2018 ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до відповідача ТОВ НОВИНИ 24 ГОДИНИ , в якому просить стягнути з ТОВ НОВИНИ 24 ГОДИНИ на користь ОСОБА_1 компенсацію за порушення виключних майнових авторських прав на відео (аудіовізуальний твір) у розмірі 30 мінімальних розмірів заробітних плат ,виходячи з розміру, діючого станом на момент порушення авторських прав, у сумі 96000,00 грн. та судові витрати.

Позовна заява ОСОБА_1 обґрунтована тим, що 17 жовтня 2017 року, ОСОБА_1 , відзняте відео (аудіовізуальний твір) на території площі Конституції в місті Києві, на якому зображено конфлікт між публічними особами, а саме між депутатом Верховної ради України ОСОБА_2 та начальником Управління Державної охорони України ОСОБА_3 . Таке відео було розміщено ОСОБА_1 первинно в соціальній мережі Фейсбук за веб адресою: "ІНФОРМАЦІЯ_4" .

Того ж дня на ютуб каналі ІНФОРМАЦІЯ_1 за веб адресою " ІНФОРМАЦІЯ_2 ":/ було розміщено відео, відзняте

ОСОБА_1 під своїм іменем. При цьому жодної вказівки (посилання) на ОСОБА_1 , як автора даного відео на ютуб каналі ІНФОРМАЦІЯ_1 розміщено не було. Окрім того, дане відео було відображене під час прямого ефіру на телевізійному каналі ІНФОРМАЦІЯ_3 з посиланням КИЇВ. ВІДЕО YOUTUBE , без зазначення автора відео. Свою згоду на використання (розміщення) власного відео на ютуб каналі ІНФОРМАЦІЯ_1 чи телевізійному каналі NEWSONE позивач не надавав.

За результатами розгляду скарги позивача до адміністраторів порталу YOUTUBE про порушення авторських прав, прийнято рішення про задоволення такої скарги. Станом на 23.10.2017 відзняте позивачем відео, розміщене на ютуб каналі ІНФОРМАЦІЯ_1 без згоди ОСОБА_1 , вже було відсутнє. Разом з тим, кількість переглядів даного відео на ютуб каналі ІНФОРМАЦІЯ_1 за період з 7 по 19 жовтня перевищило 300 000 переглядів.

Згідно інформації на веб-сторінці "ІНФОРМАЦІЯ_11" NewsOne - провідний український інформаційний телеканал, із загальним покриттям більше 30 млн. глядачів, при цьому Ютуб канал ІНФОРМАЦІЯ_1 належить відповідачу.

23.10.2017 до ТОВ НОВИНИ 24 ГОДИНИ було направлено претензію з вимогою припинити порушення авторських прав та виплатити компесенсацію за порушення авторських прав ОСОБА_1 , яка була отримана відповідачем 30.10.2017.

Станом на момент подання позову (01.03.2018) відповіді на претензію позивачем так і не отримано.

У зв`язку із наведеним просить позов задовольнити.

Ухвалою судді Солом`янського районного суду міста Києва від 06.03.2018 відкрито загальне позовне провадження в справі.

08.06.2018 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, підписаний представником відповідача директором ТОВ НОВИНИ 24 ГОДИНИ Рудік О.О.

В обґрунтування відзиву вказано, що позивачем за допомогою доказів, долучених до позовної заяви, не доведено тих обставин, на які він посилається в обґрунтування своїх вимог, а саме: (а) факту протиправної поведінки особи; (б) шкоди завданої суб`єкту авторського права і (або) суміжних прав; (в) причинно-наслідкового звязку між завданою шкодою та протиправною поведінкою особи; (г) вини особи, яка завдала шкоди.

Зазначено, що відповідачем недоведено факту належності прав на відео позивачу, у зв`язку із наступним.

Веб-сайт facebook.com при введенні в пошуковий рядок прізвища, імені та по-батькові відповідача надає відповідь, що таку особу в даній соціальній інтернет-спільноті не знайдено.

Водночас з тим, позивач у своїй позовній заяві стверджує, що відео, яке він і надав на DVD-R диску як додаток до позовної заяви, є його власністю, він його знімав та первинно розміщував в мережі Інтернет за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4 , однак жодних доказів на підтвердження того, що дана веб-сторінка належить саме позивачу останнім надано не було.

Згідно правил соціальної інтернет-мережі Facebook щодо реєстрації окремої веб-сторінки (ІНФОРМАЦІЯ_5 ) реєстрація на даному сайті здійснюється не за фактом ідентифікації особи, а за фактом прив`язування

(тобто реєстрації веб-сторінки через систему підтвердження) нової веб-сторінки до е-мейл адреси або телефону (ІНФОРМАЦІЯ_6 / ? ).

Враховуючи, що створення е-мейл адреси (електронної поштової скриньки), а також придбання телефонного номеру оператора мобільного зв`язку можливо без ідентифікації особи, то будь-яка особа могла зареєструвати веб-сторінку на ім`я " ОСОБА_4 : ІНФОРМАЦІЯ_7 . Позивачем не надано доказів, що дана веб-сторінка належить безпосередньо йому, та те, що особа, зазначена на даній сторінці та яка керує розміщенням, зміною та видаленням інформації на даній веб-сторінці є саме ОСОБА_5 , а тому позивачем не доведено його авторство щодо відео, яке було ним надано на DVD-R диску як додаток до позовної заяви.

Також вказано, що позивачем не доведено того, що надане відео є об`єктом авторського права.

В обґрунтування зазначено, що надане, як додаток до позовної заяви відео на

DVD-R диску містить документальне повідомлення про поточні події, що мають характер звичайної прес-інформації - спілкування та окремі сутички між народним депутатом України ОСОБА_6 та керівником ДСО України ОСОБА_7 .

Отже, дане відео не є об`єктом авторського права і тому не підлягає правовій охороні та захисту в судовому порядку.

Крім того, просить врахувати, що на надане позивачем відео поширюються правила вільного використання твору.

Спеціальна заборона на публічне сповіщення відео про поточні події дня на веб-сторінці ІНФОРМАЦІЯ_12 було відсутнє як станом на дату виникнення спірних правовідносин, так і станом на дату складення відзиву. Будь-який користувач соціальної мережі fасеbоок може вільно отримати це відео, а також поширити його. Веб-сайт fасеbоок в своїх правилах користування прямо вказує, як захистити права на інтелектуальну власність: ІНФОРМАЦІЯ_8 . тобто позивач мав можливість використовуючи можливості веб-сайту fасеbоок спеціально заборонити вільне використання даного відео, але не зробив цього. Тому публічне сповіщення такого твору є вільним у випадках, визначених ст. 21 Закону України "Про авторське та суміжні права" та відповідає чинному законодавству. Обставини, які викладає позивач у своїй заяві і є якраз тим випадком, коли відбувалося публічне сповіщення та відтворення з метою висвітлення поточних подій дня.

З огляду на вищезазначене, враховуючи недоведеність та необґрунтованість обставин, на які посилається позивач як на підставу для задоволення позову просить у задоволенні позову відмовити.

26.04.2018 на адресу суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій сторона позивача стверджувала про безпідставність доводів відповідача з огляду на наступне.

Вказав, що до позову надано відео, на якому відображено запис переходу в інтернет мережі з веб-сайту ІНФОРМАЦІЯ_1 на ютуб канал ІНФОРМАЦІЯ_1 (секунди 19-45). На 45 секунді даного відео відображається посилання на пряму трансляцію, яку веде телеканал NEWS ONE . У подальшому на даному відео (секунди 1.28-1.34) відображено перехід на сайт телеканалу NEWS ONE .

Зазначив, що у частині доказів щодо володіння відповідачем телевізійним каналом NEWS ONE дана інформація є загальновідома, розміщена на веб-сайті каналу NEWS ONE , що підтверджується витягом з Державного реєстру суб`єктів інформаційної діяльності у сфері телебачення і радіомовлення. При цьому, в доповнення до доказів, поданих разом з позовною заявою, позивач просить взяти до уваги додаткові записи протиправного відображення відеоролику ОСОБА_1 в прямому ефірі на каналі NEWS ONE 17.10.2018. На першому відео (найменування Запис 1, довжина 2:58) відображено запис трансляції каналу MEWS ONE в період 17.10.2017 з 12:10 по 12:13. Відеоролик ОСОБА_1 відображено на даному записі з 1:00 по 1:40. При цьому на Записі 1 видно, що йде посилання на джерело відео, а саме КИЇВ. ВІДЕО YOUTUBE . Зазначає, що відповідач в даному випадку частково вказує джерело відео (YOUTUBE), погоджуючись тим самим, що відео не зроблене оператором каналу, а отримано з іншого джерела.

Посилається, на те, що відповідач в даному випадку жодним чином не вказує автора відео. На другому відео (найменування запис 2, довжина 0:33) відображено запис трансляції каналу NEWS ONE в період 17.10.2017, 13 години 06 хвилина. Відеоролик ОСОБА_1 відображено на даному записі з 13 секунди по 33 секунду. При цьому на 17 секунді запису 2 відповідач вже чітко зазначає автора відео, однак не зазначає джерела запозичення.

Вказує, що висновки відповідача, що позовна вимога до відповідача ґрунтується на припущеннях не є вірними та спростовується вищевказаними доказами.

Просить врахувати, що ОСОБА_1 є особою, яка володіє характерною властивістю художнього відтворення рухомих зображень зі звуковим супроводом за допомогою певних технічних засобів.

Щодо вільного використання твору вказує, що відповідач в порушення вимог Закону №3792-ХІІ без згоди автора, без зазначення імені автора та джерела твору, використав твір позивача для повторного публічного сповіщення, не сплативши жодної винагороди автору, чим порушив як майнові так і немайнові права позивача, передбачені даним Законом.

10.12.2018 стороною відповідача подано в судовому засіданні заперечення на відповідь на відзвив, в обґрунтування яких зазначено наступне.

Позивач разом з відповіддю на відзив надає до суду докази, що не були раніше долучені ним до позовної заяви, а в самій позовній заяві не було зазначено, які саме докази на дату подання позову позивач не може надати разом із позовною заявою, як те визначено п.8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України.

Вказав, що також докази, що подаються разом із відзивом на відповідь є неналежними доказами, як те визначено ст. 77 ЦПК, оскільки позивач називає його експертним дослідженням . Але Довідка з відомостями про власника веб-сайту або інформацією про його встановлення , що видана суб`єктом господарювання: Консорціумом "Український центр підтримки номерів і адрес не є висновком експерта, оскільки не відповідає положенням ст.102 ЦПК України. Як вказано в п. 4.14. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, висновок експерта складається з обов`язковим зазначенням його реквізитів (найменування документа, дати та номера складання висновку, категорії експертизи (додаткова, повторна, комісійна, комплексна), виду експертизи (за галуззю знань) та трьох частин: вступної, дослідної та заключної. У вступній частині висновку експерта зазначається, зокрема, про попередження експерта про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку за статтею 384 Кримінального кодексу України або за відмову від надання висновку за статтею 385 Кримінального кодексу України. Вимога про зазначення у висновку експерта на те, що експерт попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, встановлена також і нормою цивільно-процесуального законодавства, а саме - ст. 102 ЦПК України, і є однією з кваліфікуючих ознак, які відмежовують судову експертизу від інших експертиз. За своєю формою і змістом вищевказані висновки не відповідають вимогам, що висуваються до висновку судового експерта.

А також даний висновок не відповідає тим видам експертиз, що зазначені в Законі України Про науково та науково-технічну експертизу .

Посилається на те, що разом із відповіддю на відзив позивач подає DWD-диск на якому ніби-то розміщено відео запису прямого ефіру телеканалу NEWSONE. Даний диск є незрозумілого походження та міг бути легко змінений щодо змісту на ньому. Неможливо визначити чи відеозапис є цілісним аудіовізуальним твором, оскільки жодне технічне дослідження цього диску не проводилося, отже виникають сумніви щодо оригінальності записів, наявності ознак монтажу, безперервності запису, одночасного запису звуку та відео тощо.

Також зазначає, що згідно ст. 100 ЦПК України відеозапис є електронним доказом, а саме - електронним документом. Відповідно до ч. 2 даної статті електронні документи подаються в оригіналі або завіреній копії. Із наданого суду DWD диску ніяк не випливає чи це оригінал чи копія. Відповідно дані докази є недопустимими та не відповідають положенням ст. 78 ЦПК України.

Тому факт трансляції в телеефірі телеканалу NEWSONE телепередачі, що є абсолютно ідентичною наданому відеозапису, що був наданий позивачем, не підтверджено.

Вказав, що у п. 7-10 відповіді на відзив позивач стверджує, що відео є саме аудіовізуальним твором, а не повідомленням про новини дня, що мають характер звичайної прес-інформації. Аргументами при цьому на думку позивача є те, що:позивач зазначений як автор на примірнику твору, яким є веб-сторінка соціальної мережі fасеbоок;будь-яка інтелектуальна діяльність є творчою, якщо не доведено інше; позивач не є журналістом, тому він не може створити відео-прес-інформацію.

Зазначив, що дані аргументи є надуманими та не відповідають положенням чинного законодавства, а саме:ні закон, ні наукові висновки не визначають веб-сторінку у соціальний мережі, як примірник твору . Розміщення відео на сайті - це подання твору до загального відома публіки таким чином, що її представники можуть здійснити доступ до творів з будь-якого місця і в будь-який час за їх власним вибором (п. 31 Постанови Пленуму ВСУ від 04.06.2010 р. №5). Поняття розміщення та примірник є лексично різними. Відповідно до ст. 1 Закону України Про авторське право і суміжні права : твору - копія твору, виконана у будь-якій матеріальній формі . Розділом III Постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 р. N 1756 Про державну реєстрацію авторського права і договорів, які стосуються права автора на твір встановлено чіткі вимоги до матеріальної форми різних примірників творів, так до матеріальної форми аудіовізуального твору встановлено наступні вимоги: 6)аудіовізуальні твори - подається довідка державного підприємства "Національний центр Олександра Довженка" про передані на зберігання оригінали творів (вихідні матеріали і відеозаписи) та копії (на кіноплівці чи відеоносіях), що вимагають спеціальних умов зберігання .Також варто звернути увагу, що на самому відео ніде жодним способом не нанесено ім`я правовласника та\або автора;

Творчість вимагає певного переосмислення довкілля і/або людини в світі - в той час як відео Позивача є лише передачею інформації про події дня з допомогою технічного пристрою, що фіксує зображення. Процес творення тут відсутній, головною метою є технічна фіксація новинної події;

Законодавство ніяк не вказує на те, що повідомлення про поточні події, новини дня тощо можуть створюватися, надаватися лише журналістами. Будь-яка особа може фіксувати події про новини дня та їх поширювати будь-яким чином. В даній сфері відсутні вимоги щодо наявності певної державної реєстрації, наявності дозволів, сертифікатів, ліцензій тошо. Право людини на свободу слова є гарантованим Конституцією України та Конвецією про захист прав і основних свобод людини. В той же час все ж варто зазначити, що позивач є засновником та директором ряду засобів масової інформації, а саме: ТОВ Телекомпанія - ВТВ (ідентифікаційний код - 38241403) та ТОВ Медіа Про Ком`юнікейшнс (ідентифікаційний код - 39851633). Отже твердження позивача про те, що він не є діячем в сфері ЗМІ - є безпідставними та неправдивими.

Враховуючи викладене просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 15.03.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача у судовому засіданні, призначеному на 06.12.2019, позов підтримав та просив його задовольнити, вказав, що 17 жовтня 2017 року, ОСОБА_1 , відзняте відео (аудіовізуальний твір) на території площі Конституції в місті Києві, на якому зображено конфлікт між публічними особами, а саме між депутатом Верховної ради України ОСОБА_2 та начальником Управління Державної охорони України ОСОБА_3 .

Таке відео було розміщено ОСОБА_1 первинно в соціальній мережі Фейсбук за веб адресою: "ІНФОРМАЦІЯ_4":// .

Того ж дня на ютуб каналі ІНФОРМАЦІЯ_1 за веб адресою " ІНФОРМАЦІЯ_2 ":// , розміщено відео, відзняте ОСОБА_1 під своїм іменем. При цьому жодної вказівки (посилання) на ОСОБА_1 , як автора даного відео на ютуб каналі ІНФОРМАЦІЯ_1 розміщено не було. Окрім того, дане відео було відображене під час прямого ефіру на телевізійному каналі ІНФОРМАЦІЯ_3 з посиланням КИЇВ. ВІДЕО YOUTUBE , без зазначення автора відео. Свою згоду на використання (розміщення) власного відео на ютуб каналі ІНФОРМАЦІЯ_1 чи телевізійному каналі NEWSONE позивач не надавав.

Просить врахувати, що відповідач без згоди автора, без зазначення імені автора та джерела твору, використав твір позивача для повторного публічного сповіщення, не сплативши жодної винагороди автору, чим порушив як майнові так і немайнові права позивача, передбачені даним законом.

Представник відповідача у судовому засіданні, призначеному на 06.12.2019 проти задоволення позову заперечував, просив врахувати, що позивачем не доведено факту протиправної поведінки відповідача; шкоди завданої суб`єкту авторського права і (або) суміжних прав; причинно-наслідкового звязку між завданою шкодою та протиправною поведінкою особи; вини особи, яка завдала шкоди.

Суд, заслухавши сторін, дослідивши матеріали справи та докази, надані суду, дійшов наступного висновку.

Позивач, звертаючись до суду із вказаним позовом, обґрунтовує позовні вимоги тим, що 17 жовтня 2017 року, ним, відзняте відео (аудіовізуальний твір) на території площі Конституції в місті Києві, на якому зображено конфлікт між публічними особами, а саме між депутатом Верховної ради України ОСОБА_2 та начальником Управління Державної охорони України ОСОБА_3 та таке відео було розміщено ним первинно в соціальній мережі Фейсбук за веб адресою " ІНФОРМАЦІЯ_4 "://

Зазначає, що того ж дня на ютуб каналі ІНФОРМАЦІЯ_1 за веб адресою " ІНФОРМАЦІЯ_2 ":/, було розміщено відео, що було відзняте ним під своїм іменем. При цьому жодної вказівки (посилання) на ОСОБА_1 , як автора даного відео на ютуб каналі ІНФОРМАЦІЯ_1 розміщено не було. Окрім того, дане відео було відображене під час прямого ефіру на телевізійному каналі ІНФОРМАЦІЯ_3 з посиланням КИЇВ. ВІДЕО YOUTUBE , без зазначення автора відео. Свою згоду на використання (розміщення) власного відео на ютуб каналі ІНФОРМАЦІЯ_1 чи телевізійному каналі NEWSONE позивач не надавав, відповідач використав твір позивача для публічного сповіщення, не сплативши жодної винагороди автору, чим порушив як майнові так і немайнові права позивача.

Виниклі правовідносини регламентуються нормами цивільного права та спеціальним Законом України Про авторське право і суміжні права .

Частиною першою статті 41 Конституції України передбачено право кожного володіти, користуватися і розпоряджатися результатами своєї інтелектуальної та творчої діяльності.

Відповідно до частини другої статті 54 Конституції України кожен громадянин має право на результати своєї інтелектуальної, творчої діяльності; ніхто не може використовувати або поширювати їх без його згоди, за винятками, встановленими законом.

Статтею 433 ЦК України визначені об`єкти авторського права .

Згідно ст. 1 Закону України "Про авторське право і суміжні права" аудіовізуальний твір - твір, що фіксується на певному матеріальному носії (кіноплівці, магнітній плівці чи магнітному диску, компакт-диску тощо) у вигляді серії послідовних кадрів (зображень) чи аналогових або дискретних сигналів, які відображають (закодовують) рухомі зображення (як із звуковим супроводом, так і без нього), і сприйняття якого є можливим виключно за допомогою того чи іншого виду екрана (кіноекрана, телевізійного екрана тощо), на якому рухомі зображення візуально відображаються за допомогою певних технічних засобів. Видами аудіовізуального твору є кінофільми, телефільми, відеофільми, діафільми, слайдофільми тощо, які можуть бути ігровими, анімаційними (мультиплікаційними), неігровими чи іншими;

виробник відеограми - фізична або юридична особа, яка взяла на себе ініціативу і несе відповідальність за перший відеозапис виконання або будь-яких рухомих зображень (як із звуковим супроводом, так і без нього);

відеограма - відеозапис на відповідному матеріальному носії (магнітній стрічці, магнітному диску, компакт-диску тощо) виконання або будь-яких рухомих зображень (із звуковим супроводом чи без нього), крім зображень у вигляді запису, що входить до аудіовізуального твору. Відеограма є вихідним матеріалом для виготовлення її копій;

відтворення - виготовлення одного або більше примірників твору, відеограми, фонограми в будь-якій матеріальній формі, а також їх запис для тимчасового чи постійного зберігання в електронній (у тому числі цифровій), оптичній або іншій формі, яку може зчитувати комп`ютер;

Згідно ст. 434 ЦК України не є об`єктами авторського права в тому числі повідомлення про новини дня або інші факти, що мають характер звичайної прес-інформації.

Відповідно статті 437 ЦК України, частини другої статті 11 Закону України Про авторське право і суміжні права , авторське право на твір виникає внаслідок факту його створення. Для виникнення і здійснення авторського права не вимагається реєстрація твору чи будь-яке інше спеціальне його оформлення, а також виконання будь-яких інших формальностей.

Так, статтею 1 Закону України "Про авторське право і суміжні права" встановлено, що публічне виконання - це подання за згодою суб`єктів авторського права і (або) суміжних прав творів, виконань, фонограм, передач організацій мовлення шляхом декламації, гри, співу, танцю та іншим способом як безпосередньо (у живому виконанні), так і за допомогою будь-яких пристроїв і процесів (за винятком передачі в ефір чи по кабелях) у місцях, де присутні чи можуть бути присутніми особи, які не належать до кола сім`ї або близьких знайомих цієї сім`ї, незалежно від того, чи присутні вони в одному місці і в один і той самий час або в різних місцях.

Публічне сповіщення (доведення до загального відома) - передача за згодою суб`єктів авторського права і (або) суміжних прав в ефір за допомогою радіохвиль (а також лазерних променів, гамма-променів тощо), у тому числі з використанням супутників, чи передача на віддаль за допомогою проводів або будь-якого виду наземного чи підземного (підводного) кабелю (провідникового, оптоволоконного та інших видів) творів, виконань, будь-яких звуків і (або) зображень, їх записів у фонограмах і відеограмах, програм організацій мовлення тощо, коли зазначена передача може бути сприйнята необмеженою кількістю осіб у різних місцях, віддаленість яких від місця передачі є такою, що без зазначеної передачі зображення чи звуки не можуть бути сприйняті.

Відповідно до ч. 3 ст. 426 Цивільного кодексу України використання об`єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об`єкта права інтелектуальної власності, крім випадків правомірного використання без такого дозволу, передбачених цим Кодексом та іншим законом.

Враховуючи вимоги щодо обов`язку доказування і подання доказів суду у вирішенні питання про те, якій стороні належить доводити обставини, що мають значення для справи про захист авторського права чи суміжних прав, слід враховувати таке:

1) позивач повинен довести належність йому авторського права та/або суміжних прав чи права на їх захист, а також факт використання об`єктів даних прав відповідачем, а в разі заявлення вимог про відшкодування шкоди - розмір шкоди і причинно-наслідковий зв`язок між завданою шкодою та діями відповідача; у випадках, коли права автора засвідчено свідоцтвом, виданим в установленому порядку уповноваженим органом, власник майнових прав інтелектуальної власності на твір, які було передано на зазначений у свідоцтві твір, звільняється від доведення належності йому відповідних прав; у таких випадках обов`язок доведення належності цих прав іншій особі, ніж та, що зазначена у свідоцтві, покладається на відповідача.

2) відповідач має довести додержання ним вимог Цивільного кодексу і Закону України "Про авторське право і суміжні права" при використанні ним твору та/або об`єкту суміжних прав; в іншому разі фізична або юридична особа визнається порушником авторського права та/або суміжних прав, і для неї настають наслідки, передбачені цими законодавчими актами.

Згідно ч. 3 ст. 15 Закону України "Про авторське право і суміжні права" виключне право автора (чи іншої особи, яка має авторське право) на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами дає йому право дозволяти або забороняти, зокрема, публічне виконання творів.

Використанням твору в силу ст. 441 ЦК України вважається, серед іншого, його публічне використання різними способами, як-то публічний показ, публічне виконання - як у реальному часі ("наживо"), так і з допомогою технічних засобів, публічне сповіщення (радіо, телебачення), а також публічна демонстрація аудіовізуального твору (зі звуковим супроводом чи без такого) у місці, відкритому для публічного відвідування, або в іншому місці (приміщенні), де присутні особи, які не належать до кола однієї сім`ї чи близьких знайомих цієї сім`ї, незалежно від того, чи сприймається твір публікою безпосередньо у місці його публічної демонстрації (публічного показу), чи в іншому місці одночасно з такою демонстрацією (показом).

Відповідно до положень ст. 48 Закону України Про телебачення і радіомовлення усі передачі, які телерадіоорганізація транслювала чи ретранслювала або забезпечувала їх трансляцію чи ретрансляцію у повній та незмінній формі третьою особою (оператором телекомунікацій), повинні бути записані і зберігатися протягом 14 днів від дати їх розповсюдження, якщо у цей строк не надійшло скарги щодо їхнього змісту. У разі подання скарги щодо змісту передачі її записи зберігаються до того часу, поки скаргу не буде розглянуто і рішення стосовно неї не буде прийнято у визначеному порядку. Згідно з вимогами ст. 64 Закону України Про телебаченні і радіомовлення громадянин або юридична особа мають право вимагати від телерадіоорганізації спростування поширених у її програмі чи передачі відомостей, які не відповідають дійсності та/або принижують честь і гідність особи. Заяву з вимогою спростування має бути подано до телерадіоорганізації у письмовій формі протягом 14 днів з дня поширення таких відомостей з письмовим повідомленням про це Національної ради.

Згідно зі ст. 41 Закону України "Про авторське право і суміжні права" до майнових прав організацій мовлення належить їх виключне право на використання своїх програм будь-яким способом і виключне право дозволяти чи забороняти іншим особам: б) фіксацію своїх програм на матеріальному носії та їх відтворення.

Однією з засад судочинства, регламентованих п. 4 ч. З ст. 129 Конституції України, є змагальність сторін та свобода в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Як зазначено у п. 12 Постанови Пленуму Верховного суду України від 4 червня 2010 року N 5 "Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав" суду слід виходити з того, що майнова відповідальність за порушення авторського права і (або) суміжних прав настає за наявності певних, установлених законом, умов: факту протиправної поведінки особи (наприклад, вчинення дій, передбачених статтями 50 та 52 Закону N 3792-ХІІ); шкоди, завданої суб`єкту авторського права і (або) суміжних прав; причинно-наслідкового зв`язку між завданою шкодою та протиправною поведінкою особи; вини особи, яка завдала шкоди".

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень . Також і відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може грунтуватися на припущеннях.

У ст. 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Позивач, звертаючись до суду з позовом вказує, що ним було відзняте відео (аудіовізуальний твір) на території площі Конституції в місті Києві, на якому зображено конфлікт між публічними особами, а саме між депутатом Верховної ради України ОСОБА_2 та начальником Управління Державної охорони України ОСОБА_3 .

Так, дійсно до матеріалів позову додано відеозапис, що розміщений на диску, на якому зображено конфлікт між особами. Сторони у судовому засіданні не заперечували, що конфлікт відбувається між депутатом Верховної ради України ОСОБА_2 та начальником Управління Державної охорони України ОСОБА_7

Виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку, що вказане зображення не є аудіовізуальним твором, а підпадає під визначення відеограма в розумінні вимог Закону України "Про авторське право і суміжні права" .

Згідно ст. 40 Закону України "Про авторське право і суміжні права" до майнових прав виробників фонограм і виробників відеограм належить їх виключне право на використання своїх фонограм, відеограм і виключне право дозволяти чи забороняти іншим особам:

а) відтворення (пряме і (або) опосередковане) своїх фонограм і відеограм у будь-якій формі і будь-яким способом;

б) розповсюдження серед публіки фонограм, відеограм та їх примірників шляхом першого продажу або іншої передачі права власності;

в) комерційний прокат фонограм, відеограм і їх примірників, навіть після їх розповсюдження, здійсненого виробником фонограми чи відеограми або за їх дозволом;

г) публічне сповіщення фонограм, відеограм та їх примірників через будь-які засоби зв`язку таким чином, що будь-яка особа може отримати до них доступ з будь-якого місця і в будь-який час за їх власним вибором;

д) будь-яку видозміну своїх фонограм, відеограм;

е) ввезення на митну територію України фонограм, відеограм та їх примірників з метою їх поширення серед публіки.

Майнові права виробників фонограм і виробників відеограм можуть передаватися (відчужуватися) іншим особам на підставі договору, в якому визначаються спосіб використання фонограми (відеограми), розмір і порядок виплати винагороди, строк дії договору, строк використання фонограми (відеограми), територія, на яку розповсюджуються передані права, тощо. Визначені договором ставки винагороди не можуть бути нижчими за мінімальні ставки, встановлені Кабінетом Міністрів України.

Суд враховує, позицію відповідача щодо того, що позивачем недоведено факту належності прав на відео, та доводи, що згідно правил соціальної інтернет-мережі Facebook щодо реєстрації окремої веб-сторінки (ІНФОРМАЦІЯ_5 ) реєстрація на даному сайті здійснюється не за фактом ідентифікації особи, а за фактом прив`язування (тобто реєстрації веб-сторінки через систему підтвердження) нової веб-сторінки до е-мейл адреси або телефону ІНФОРМАЦІЯ_10 .

Враховуючи, що створення е-мейл адреси (електронної поштової скриньки), а також придбання телефонного номеру оператора мобільного зв`язку можливо без ідентифікації особи, то будь-яка особа могла зареєструвати веб-сторінку на ім`я " ОСОБА_4 : ІНФОРМАЦІЯ_7 . Позивачем не надано доказів, що дана веб-сторінка належить безпосередньо йому, та те, що особа, зазначена на даній сторінці та яка керує розміщенням, зміною та видаленням інформації на даній веб-сторінці є саме ОСОБА_5 , а тому позивачем не доведено його авторство щодо відео, яке було ним надано на DVD-R диску як додаток до позовної заяви.

Також суд враховує позицію відповідача, що на надане позивачем відео поширюються правила вільного використання твору, та враховує, що будь-який користувач соціальної мережі fасеbоок може вільно отримати це відео, а також поширити його.

Веб-сайт fасеbоок в своїх правилах користування прямо вказує, як захистити права на інтелектуальну власність: ІНФОРМАЦІЯ_8 , тобто позивач мав можливість, використовуючи можливості веб-сайту fасеbоок спеціально заборонити вільне використання даного відео, але не зробив цього. Тому публічне сповіщення такого твору є вільним у випадках, визначених ст. 21 Закону України "Про авторське та суміжні права" та відповідає чинному законодавству. Так згідно ст.1 п.4, вищевказаного закону без згоди автора (чи іншої особи, яка має авторське право), але з обов`язковим зазначенням імені автора і джерела запозичення, допускається: відтворення з метою висвітлення поточних подій засобами фотографії або кінематографії, публічне сповіщення або інше публічне повідомлення творів, побачених або почутих під час перебігу таких подій, в обсязі, виправданому інформаційною метою;

Суд не бере до уваги подану позивачем Довідку з відомостями про власника веб-сайту або інформацією про його встановлення , що видана суб`єктом господарювання: Консорціумом "Український центр підтримки номерів і адрес , оскільки дана довідка не є висновком експерта, та не відповідає положенням ст.102 ЦПК України.

Крім того, суд не може взяти до уваги поданий разом із відповіддю на відзив DWD-R диск із відео записом прямого ефіру телеканалу NEWSONE, оскільки даний диск є незрозумілого походження та міг бути змінений щодо змісту на ньому. Неможливо визначити чи відеозапис є цілісною відеограмою, оскільки жодне технічне дослідження цього диску не проводилося.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що неможливо пересвідчитись у тому, що саме відповідач є особою, що поширила відео.

Також, згідно ст. 100 ЦПК України відеозапис є електронним доказом, а саме - електронним документом. Відповідно до ч. 2 даної статті електронні документи подаються в оригіналі або завіреній копії. Із наданого суду DWD-R диску неможливо з`ясувати чи це оригінал чи копія.

З огляду на викладене, суд вважає доданий до відзиву DWD-R диск недопустимим доказом.

Суд бере до уваги позицію відповідача, щодо того, що відсутнє законодавче обґрунтування щодо визнання веб-сторінки у соціальний мережі, як примірника твору .

Згідно п. 31 постанови Пленуму ВСУ від 04.06.2010 р. № 5 розміщення відео на сайті - це подання твору до загального відома публіки таким чином, що її представники можуть здійснити доступ до творів з будь-якого місця і в будь-який час за їх власним вибором.

Розділом III Постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 р. N 1756 Про державну реєстрацію авторського права і договорів, які стосуються права автора на твір встановлено чіткі вимоги до матеріальної форми різних примірників творів, так до матеріальної форми аудіовізуального твору встановлено наступні вимоги: 6)аудіовізуальні твори - подається довідка державного підприємства "Національний центр Олександра Довженка" про передані на зберігання оригінали творів (вихідні матеріали і відеозаписи) та копії (на кіноплівці чи відеоносіях), що вимагають спеціальних умов зберігання .

Суд бере до уваги, що на наявних в матеріалах справи відеозаписах ніде жодним способом не нанесено ім`я правовласника та\або автора.

За нормами ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 89 ЦПК України).

З огляду на вищезазначене, враховуючи недоведеність та необґрунтованість обставин, на які посилається позивач як на підставу для задоволення позову, суд дійшов висновку, що позивачем не було надано належних та допустимих доказів щодо порушення його авторських прав.

На основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які посилались сторони, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Керуючись ст. ст. 3, 32, 34, 68 Конституції України; ст.277, 297 ЦК України; ст.64 Закону України Про телебачення і радіомовлення ; ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та Протоколів № 2, 4, 7, 11 до цієї Конвенції; Постановою Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи від 27 лютого 2009р. за № 1, ст.ст. 3, 4, 5, 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: І.А. Усатова