Постанова від 08.04.2021 по справі 924/960/20

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

08 квітня 2021 року Справа № 924/960/20

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Петухов М.Г., суддя Гудак А.В. , суддя Маціщук А.В.

секретар судового засідання Мазур О.Г.

розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Котлінського Миколи Івановича

на рішення Господарського суду Хмельницької області від 29.12.2020р.

(ухвалене о 11:01год. у м.Хмельницькому, повний текст складено 11.01.2021р.)

у справі №924/960/20 (суддя Кочергіна В.О.)

за позовом Хмельницької міської ради

до фізичної особи-підприємця Котлінського Миколи Івановича

про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати у сумі 90194грн. 84коп.

Відповідно до ч.13 ст.8, ч. 10 ст.270 ГПК України апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

ВСТАНОВИВ:

Хмельницька міська рада звернулася із позовом до фізичної особи-підприємця Котлінського Миколи Івановича про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати у сумі 90 194 грн 84 коп.

Обґрунтовуючи позовні вимоги міська рада вказує на те, що відповідач не сплачуючи орендну плату за користування земельною ділянкою за відсутності укладеного договору фактично збільшив свої доходи, а позивач втратив кошти від орендної плати у розмірі 90 194 грн 84 коп. за період з 01.06.2016 по 13.02.2020.

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 29.12.2020 у справі №924/960/20 позов задоволено частково. Стягнуто з фізичної особи-підприємця Котлінського Миколи Івановича на користь Хмельницької міської ради 64 395 грн 11 коп. безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати, 1 500 грн 83коп. витрат по оплаті судового збору. В частині стягнення 25 799 грн 73 коп. безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати у позові відмовлено.

При ухвалені вказаного рішення суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, як фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 ЦК України.

Перевіривши розрахунок заявленої до стягнення суми, суд визнав його правомірним, оскільки розмір збережених відповідачем коштів від безпідставно набутого майна, який підлягає відшкодуванню з боку відповідача, становить 90 194 грн 84 коп. виходячи з розміру орендної плати за землю.

В той же час, суд першої інстанції, з огляду на подану відповідачем заяву застосував позовну давність та відмовив в стягненні з відповідача 25 799 грн 73 коп. безпідставно збережених коштів нарахованих до 21.08.2017.

Розглядаючи спірні правовідносини судом було застосовані відповідні положення ст. ст. 11, 181, 256, 257, 264, 267, 320, 1212, 1214 ЦК України, ст. ст. 80, 79, 79-1, 93, 122, 124, Земельного кодексу України, ст. ст. 147, 288 Податкового кодексу України, ст. 23 Закону України "Про оцінку земель".

Не погоджуючись з вказаним рішенням до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою звернувся фізична особа-підприємець Котлінський Микола Іванович, у якій просить рішення Господарського суду Хмельницької області від 29.12.2020 в частині стягнення з ФОП Котлінського Миколи Івановича на користь Хмельницької міської ради 64 395 грн 11 коп. безпідставно збережених коштів скасувати, і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач зазначає таке.

Позивач в цій справі просив стягнути безпідставно збережені грошові кошти за користування земельною ділянкою площею 584 кв. м. за період з 01.06.2016 по 01.10.2019, однак земельна ділянка площею 584 кв. м. ніколи не була сформованим об`єктом цивільних правовідносин, що унеможливлює стягнення безпідставно збережених коштів за користування нею.

Суд першої інстанції не врахував, що наданий позивачем витяг із технічної документації від 03.08.2018 № 18-22-0.33-2754/116-18 є неналежним та недопустимим доказом, оскільки такі витяги надаються Держгеокадастром виключно із наявної технічної документації із землеустрою. Технічна документація із землеустрою виготовляється при формуванні земельної ділянки та на її підставі реєструється нова (змінюється існуюча) земельна ділянка. Враховуючи те, що земельна ділянка площею 584 кв. м. не сформована, то технічної документації на неї, на думку скаржника, не існує.

В наведених позивачем розрахунках використана середня вартість земель у м. Хмельницькому за 2017-2018 роки з відповідними коефіцієнтами (1 874 грн) помножена на площу земельної ділянки (584 кв. м.). Однак, такі розрахунки є незаконними та проведеними без врахування вимог нормативно-правових актів, зокрема Закону України Про оцінку земель , Закону України Про землеустрій , Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 № 489.

Суд першої інстанції незаконно застосував ставку орендної плати у розмірі 3 % річних від нормативної грошової оцінки земельної ділянки за 2017 рік, оскільки в силу вимог п. 288.5.1 статті 288 Податкового кодексу України (у редакції, чинній з 01.01.2017 по 31.12.2017) та рішення Хмельницької міської ради "Про встановлення місцевих податків і зборів в м. Хмельницькому та втрату чинності рішень міської ради" від 27.01.2016 № 2 в м. Хмельницькому встановлено ставки земельного податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.

Також скаржник посилається на те, що суд першої інстанції не врахував, що у матеріалах справи відсутній витяг з нормативної грошової оцінки земельної ділянки площею 584 кв. м. за період з 01.01.2019 по 01.10.2019.

За наведеного, відповідач вважає, що рішення суду першої інстанції в частинні стягнення 64 395 грн 11 коп. безпідставно збережених коштів незаконним та необґрунтованим, таким, що підлягає скасуванню у зв`язку із недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу відповідача, відповідно до якого просить оскаржене рішення суду першої інстанції залишити без змін, а в задоволенні апеляційної скарги - відмовити.

На спростування доводів, викладених в апеляційній скарзі, вказує таке.

Твердження відповідача, що земельна ділянка не є сформованою не відповідає дійсним обставинам справи, нормам чинного законодавства, оскільки остання була сформована ще в 2003 році та з цього часу стала об`єктом цивільних прав.

Зазначає, що за період, коли земельна ділянка була сформована, але не була зареєстрована як об`єкт цивільних прав в Державному земельному кадастрі, розрахунок суми коштів проведено позивачем виходячи з площі земельної ділянки, на якій розташовано об`єкт нерухомого майна, визначаючи її розмір по контуру будівлі.

Підставами подання даного позову є ст. 1212 ЦК України, згідно якої особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи. Основною складовою умовою застосування даної статті є набуття майна без достатньої правової підстави. Для належного оформлення земельної ділянки та отримання на неї правовстановлюючих документів особа повинна зробити ряд дій. Передбачених Земельним кодексом України, першочерговою з яких є саме сформування земельної ділянки відповідно до ст. 79-1 Земельного кодексу України. Тобто, формування земельної ділянки відповідно до зазначеної статті є фактично правовою підставою набуття права на земельну ділянку, що відповідно виключає застосування ст. 1212 ЦК України у даному випадку.

Враховуючи зазначене, є неправомірною та такою, що не відповідає нормі матеріального права, позиція суду щодо необхідності наявності сформованої земельної ділянки за весь період, за який виставляються до сплати кошти.

На підставі витягів із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 18.06.2020 № 18-22-0.33-836/116-20, та від 03.08.2018 №18- 22-0.33-2754/116-18, які були видані Відділом у Хмельницькому районі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, проведено розрахунок розміру орендної плати, яку б могла отримати Хмельницька міська рада від передачі ФОП Котлінському М.І. в оренду всієї земельної ділянки по вул. Міцкевича, 35 площею 2318 кв. м (за період, коли земельна ділянка була зареєстрована як об`єкт цивільних прав) та частини земельної ділянки площею 584 кв. м, яку займає об`єкт нерухомості (за період, коли земельна ділянка не була зареєстрована як об`єкт цивільних прав) із застосуванням найменшого законодавчо встановленого відсотка (3%) нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Такі витяги із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки були видані спеціально уповноваженим на те органом, а саме Відділом у Хмельницькому районі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області та відповідають вимогам ст. 23 Закону України "Про оцінку земель", тому відповідно і проведені на їх підставі розрахунки безпідставно збережених коштів є обґрунтованими і відповідають вимогам чинного законодавства.

При розрахунку розміру коштів, які підлягають стягненню, було правомірно взято до уваги мінімальний розмір орендної плати, який відповідно до ст. 288 Податкового кодексу України становить 3 відсотків нормативної грошової оцінки, а не мінімальний розмір земельного податку.

За наведеного вище, позивач вважає, що оскаржене рішення є цілком законним, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Дослідивши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задоволити частково, а оскаржуване рішення скасувати в частині стягнення з відповідача 5401 грн 06 коп. безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за період з 21.08.2017 по 31.12.2017 та ухвалити в цій частині нове рішення, яким в позові відмовити, а в решті рішення залишити без змін, виходячи з такого.

Судом апеляційної інстанції встановлено та як убачається з матеріалів справи, що згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за Котлінським Миколою Івановичем зареєстровано право власності на об`єкти нерухомого майна загальною площею 497,2 кв. м. по вул. Міцкевича, 35, м. Хмельницький. Таке право зареєстровано з 30.04.2009, підстава виникнення права власності - договір про поділ нерухомого майна (а. с. 15).

Відповідно до кадастрового плану землекористування за адресою вул. Міцкевича, 35 гр. Котлінським зайнято 0,0582га капітальна забудова, 0,0024га естакада (а. с. 33).

06.05.2003 між Хмельницькою міською радою (орендодавець) та Приватним підприємством "Укрсервіс-Поділля" в особі директора Котлінського М.І. було укладено Договір оренди земельної ділянки №835 (далі -Договір; а. с. 38-40), за умовами орендодавець на підставі рішення №10 дев`ятої сесії міської Ради від 12.02.2003 надає орендареві у платне володіння і користування земельну ділянку по вул. Міцкевича, 35, загальною площею 0,3844га строком на 5 років до 25.12.2007 під майновий комплекс на умовах благоустрою прилеглої території та її освітлення, договору з департаментом житлово-комунального господарства.

Відповідно до п. 2.1 Договору, орендна плата за вищевказану земельну ділянку сплачується Орендарем у розмірі 19 965 грн 63 коп. в рік згідно рішень №15 двадцять першої сесії міської Ради від 19.09.2001 та №19 восьмої сесії міської Ради від 03.12.2002 плата вноситься щомісячно в рівних частках річної плати не пізніше 30 числа місяця наступного за звітним.

Невід`ємною частиною Договору є план земельної ділянки, довідка про грошову оцінку та розрахунок орендної плати. Договір набирає чинності після підписання його сторонами та державної реєстрації (п. 5.4. Договору).

Договір підписано представниками сторін та скріплений відтиском печаток.

Відповідно до архівного витягу від 22.06.2020 №01-21/62 з рішення тридцятої сесії Хмельницької міської ради від 25.11.2009 №25 "Про припинення права користування земельними ділянками, затвердження матеріалів вибору земельних ділянок та надання дозволу на розроблення проектів відведення земельних ділянок суб`єктам підприємницької діяльності та внесення змін до рішення сесій міської ради", затверджено матеріали вибору земельних ділянок та надано дозвіл на розроблення проекту відведення земельних ділянок суб`єктам підприємницької діяльності, зокрема ФОП Котлінському М.І. земельну ділянку площею 2 314 кв. м., за адресою: м. Хмельницький, вул. Міцкевича, 35 для обслуговування нежитлових приміщень (Договір про поділ нерухомого майна від 17.02.2009, р/н 336); категорія земель-землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення) (а. с. 36-37).

Листом №2290/02-12 від 01.08.2018 Департамент архітектури, містобудування та земельних ресурсів Управління земельних ресурсів та земельної реформи звернувся до ГУ ДФС у Хмельницькій області, в якому просив надати інформацію щодо сплачених сум орендної плати/земельного податку, серед іншого, Котлінським М.І. в період з 2015 по 2018 р.р. (а. с. 16).

Головне управління державної фіскальної служби у Хмельницькій області листом від 23.08.2018 №3256 повідомило Управління земельних ресурсів та земельної реформи про те, що відсутня сплата Котлінським М.І. орендної плати в період з 2015 по 2018 р.р. (а. с. 17).

Листом від 06.07.2020 №2185 Головне управління ДПС у Хмельницькій області повідомило Управління земельних ресурсів та земельної реформи, що станом на 02.07.2020, відповідно до Договору оренди земельної ділянки площею 0,2318га по вул. Міцкевича, 35 (№73/01 від 13.02.2020) задекларовано і сплачено 7 445 грн 94 коп. орендної плати за лютий-квітень місяці 2020) (а. с. 19).

Відповідно до Витягів із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, наданих відділом у Хмельницькому районі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області №18-22-0.33-2754/116-18 від 03.08.2018, №18-22-0.33-836/116-20 від 18.06.2020, №18-22-0.33-836/116-20 від 18.06.2020, грошова оцінка земельної ділянки по вул. Міцкевича, 35 в м. Хмельницькому, кадастровий номер 6810100000:14:001:0266 становить: за 2016 р. - 707 грн. за 1 кв. м.; за 2017 р. - 1 874 грн. за 1 кв. м.; за 2018 р. - 1 874 грн. за 1 кв. м.; з 01.01.2019 - 3 750 866 грн за земельну ділянку площею 2 318 кв. м.; з 01.10.2019 - 1 500 347 грн за земельну ділянку площею 2 318 кв. м.; за 2020р.-1 500 347 грн за земельну ділянку площею 2 318 кв. м. (а. с. 21-23).

08.08.2018 Головними спеціалістами відділу оренди та продажу землі управління земельних ресурсів та земельної реформи департаменту архітектури, містобудування та земельних ресурсів обстежено земельну ділянку по вул. Міцкевича, 35 та складено Акт обстеження земельної ділянки. Відповідно до вказаного акту встановлено, що згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно власником нерухомого майна: нежитлові приміщення загальною площею 497,2 кв. м. у м. Хмельницькому по вул. Міцкевича, 35 згідно Договору про поділ нерухомого майна від 17.02.2009 є Котлінський М.І. Рішенням 2-ої сесії міської ради від 25.11.2009 Котлінському М.І. було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2 314 кв.м. по вул. Міцкевича для обслуговування нежитлових приміщень. Проект землеустрою до міської ради на затвердження не надходив, земельна ділянка в Державному земельному кадастрі не сформована. Земельна ділянка по вул. Міцкевича, 35 Котлінським М.І. згідно діючого земельного законодавства не оформлена (а. с. 24).

13.02.2019 Котлінський М.І. звернувся до голови Хмельницької міської ради з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,2318га, що розташована за адресою: м. Хмельницький, вул. Міцкевича, 35 , для обслуговування нежитлових приміщень (11,02 для будівництва та експлуатації основних, підсобних та допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості) - землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення (а. с. 25).

08.10.2020 Котлінський М.І. звернувся до голови Хмельницької міської ради з клопотанням затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,2318га, кадастровий номер 6810100000:14:001:0266, що розташована за адресою: м. Хмельницький, вул. Міцкевича, 35 , та передання її в оренду, для обслуговування нежитлових приміщень (11,02 для будівництва та експлуатації основних, підсобних та допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості) - землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення (а. с. 26).

Рішенням позачергової тридцять шостої сесії Хмельницької міської ради від 24.12.2019 №26 затверджено Котлінському М.І. проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,2318га, що розташована за адресою: м. Хмельницький, вул. Міцкевича, 35 , на 10 років (а. с. 34).

На підставі Акту визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), проведено визначення в натурі (на місцевості) меж земельної ділянки для обслуговування нежитлових приміщень (11.02 для розміщення та експлуатації основних, підсобних та допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості) - землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення за адресою: м. Хмельницький, вул. Міцкевича, 35 (а. с. 35).

13.02.2020 між Хмельницькою міською радою (орендодавець) та Котлінським М.І. (орендар) було укладено Договір оренди землі №73/01 (а. с. 30-33) відповідно до якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування, земельну ділянку на підставі рішення позачергової тридцять шостої сесії міської ради від 24.12.2019р. № 26 із земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості з кадастровим номером 6810100000:14.001:0266, яка розташована в м. Хмельницькому, по вул. Міцкевича. 35.

В п. 2 Договору оренди землі №73/01 сторони погодили, що в оренду передається земельна ділянка загальною площею 2 318 кв. м., в тому числі охоронна зона ЛЕП площею 211 кв. м.

На земельній ділянці розмішені об`єкти нерухомого майна - чотири одноповерхові капітальні нежитлові будівлі, естакада, а також інші об`єкти інфраструктури - проїзди, проходи, площадки площею 1 712 кв. м. (п. 3 Договору оренди землі №73/01).

Згідно із п. 5Договору оренди землі №73/01 нормативна грошова оцінка земельної ділянки, кадастровий номер 6810100000:14:001:0266, на дату укладення договору становить 1 500 347 грн.

За умовами п. п. 8, 9, 10 Договору оренди землі №73/01, Договір укладено на 10 років до 24.12.2029. Після закінчення строку дії договору, Орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не раніше ніж за 60 днів та не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору, повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі відповідно до ст. 22 Закону України "Про оренду землі" та розмірі 56 312 грн 52 коп. в рік, що становить 6 відсотків під нежитлове приміщення та 3 відсотки під проїзди, проходи, площадки, естакаду від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням її цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених-законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії.

Відповідно до проведеного розрахунку, розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності, грошова оцінка яких проведена станом на 15.01.2020, розмір орендної плати земельної ділянки площею 0,2318га становить 56 312 грн 52 коп. (а. с. 32).

Також, 13.02.2020 між Хмельницькою міською радою та Котлінським М.І. було підписано Акт приймання-передачі земельної ділянки за яким орендодавець передав, а орендар прийняв земельну ділянку площею 2 318 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Хмельницький, вул. Міцкевича, 35 для обслуговування нежитлових приміщень (а. с. 35 на звороті).

Відповідно до розрахунку безпідставно збережених коштів, позивачем нараховано орендну плату за користування земельною ділянкою площею 584кв.м. (яка зайнята приміщеннями відповідно до кадастрового плану) та за сформовану земельну ділянку площею 2 318 кв. м. відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру, загалом у сумі 90 194 грн 84коп. (а. с. 43-44)

Зазначені фактичні обставини стали підставою для звернення з позовом про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати.

Аналізуючи встановлені обставини справи та переглядаючи спірні правовідносини на предмет наявності правових підстав для задоволення позовних вимог, суд апеляційної інстанції приймає до уваги наступні положення діючого законодавства з урахуванням фактичних обставин справи.

За приписами ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Враховуючи, що відповідач оскаржує рішення Господарського суду Хмельницької області від 29.12.2020 у справі № 924/960/20 в частині задоволених позовних вимог, з підстав не сформованості земельної ділянки, відсутності нормативної грошової оцінки земельної ділянки та помилковості розрахунку позивача, то суд апеляційної інстанції перевіряє таке рішення суду першої інстанції в межах цих вимог та наведених відповідачем доводів.

У відповідності до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Відповідно до статей 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Предметом позову в цій справі є стягнення з власника об`єкту нерухомого майна безпідставно збережених коштів орендної плати на підставі статей 1212, 1214 Цивільного кодексу України за фактичне користування без належних на те правових підстав, земельною ділянкою комунальної власності, на якій розміщене нерухоме майно, за період з 01.06.2016 по 01.08.2018 за земельну ділянку площею 584 кв. . м., яка зайнята приміщенням відповідно до кадастрового плану, за період з 01.10.2019 по 13.02.2020 на сформовану земельну ділянку площею 2318кв. .м. відповідно до витягу з Державного земельного кадастру.

Відповідач є власником нерухомого майна, яке знаходиться на земельній ділянці по м. Хмельницький, вул. Міцкевича, 35 .

За приписами статті 80 Земельного кодексу України суб`єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

Згідно зі статтями 122, 123, 124 Земельного кодексу України міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі - продажу права оренди земельної ділянки.

В силу статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

У разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, яким за положенням частини першої статті 21 Закону України "Про оренду землі" визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Відповідно до частини другої статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. При цьому згідно з пунктом "д" частини першої статті 156 цього Кодексу власникам землі відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Згідно із пунктом 2 частини другої статті 22 Цивільного кодексу України збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За змістом указаних приписів Цивільного та Земельного кодексів України відшкодування шкоди (збитків) є заходом відповідальності, зокрема, за завдану шкоду майну чи за порушення прав власника земельної ділянки.

Шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (частина перша статті 1166 Цивільного кодексу України). Підставою для відшкодування є наявність таких елементів складу цивільного правопорушення, як: шкода; протиправна поведінка її заподіювача; причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вина. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від обов`язку її відшкодовувати, якщо доведе, що шкоди заподіяно не з її вини (частина друга статті 1166 ЦК України).

Предметом регулювання глави 83 Цивільного кодексу України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до частин першої та другої статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 Цивільного кодексу України.

За змістом приписів глав 82 і 83 Цивільного кодексу України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов`язаннях. Натомість для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Таким чином, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберіг), або вартість цього майна.

Частина перша статті 93 Земельного кодексу України передбачає, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Перехід прав на земельну ділянку, пов`язаний з переходом права на будинок, будівлю або споруду, регламентується Земельним кодексом України. Так, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача (частина друга статті 120 Земельного кодексу України). Набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці, є підставою припинення права користування земельною ділянкою у попереднього землекористувача (пункт "е" частини першої статті 141 цього Кодексу).

Отже, за змістом вказаних приписів виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права. Проте з огляду на приписи частини другої статті 120 Земельного кодексу України не вважається правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій розташоване це нерухоме майно.

Аналогічні правові висновки викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі №922/3412/17, а також у постановах Верховного Суду України від 30.11.2016 у справі №922/1008/15, від 07.12.2016 у справі №922/1009/15, від 12.04.2017 у справах №922/207/15, № 922/5468/14.

Вище судом встановлено, що за Котлінським Миколою Івановичем зареєстровано право власності на об`єкти нерухомого майна загальною площею 497,2 кв. м. по вул. Міцкевича, 35, м. Хмельницький .

Матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що відповідач, після закінчення терміну дії Договору оренди земельної ділянки №835 від 06.05.2003, укладав договір оренди земельної ділянки для розміщення об`єктів нерухомості за період з 01.06.2016 по 01.08.2018 на земельну ділянку площею 584 кв. . м., яка зайнята приміщенням відповідно до кадастрового плану, за період з 01.10.2019 по 13.02.2020 на сформовану земельну ділянку площею 2 318 кв. м. відповідно до витягу з Державного земельного кадастру.

Лише 13.02.2020 між Хмельницькою міською радою та Котлінським М.І. , було укладено Договір оренди землі №73/01, за яким Котлінський М.І прийняв в строкове платне користування, земельну ділянку з кадастровим номером 6810100000:14.001:0266, яка розташована в м. Хмельницькому, по вул. Міцкевича, 35 . В оренду передана земельна ділянка загальною площею 2 318 кв. м, в тому числі охоронна зона ЛЕП площею 211 кв. м.

За наведеного, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що ФОП Котлінський М.І. використовував земельну ділянку по вул. Міцкевича, 35 у м. Хмельницькому в період з 01.06.2016 по 01.08.2018 площею 584 кв.м., яка зайнята приміщенням відповідно до кадастрового плану, та у період з 01.10.2019 по 13.02.2020 - сформовану земельну ділянку площею 2 318 кв.м. без достатньої правової підстави.

Також, відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження здійснення оплати за користування земельною ділянкою по вул. Міцкевича, 35 у м. Хмельницькому , а тому суд дійшов висновку про те, що відповідач зберіг за рахунок Хмельницької міської ради, як власника земельної ділянки за вказаною адресою, майно - грошові кошти у розмірі орендної плати.

Щодо тверджень відповідача про те, що земельна ділянка не була сформована, суд зазначає таке.

За змістом ст. 1 Закону України "Про Державний земельний кадастр" Державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.

Внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (ч. 1 ст. 9 зазначеного Закону).

Частиною 1 ст. 11 Закону України "Про Державний земельний кадастр" передбачено, що відомості про об`єкти Державного земельного кадастру під час внесення їх до Державного земельного кадастру мають відповідати існуючим характеристикам об`єктів у натурі (на місцевості), визначеним з точністю відповідно до державних стандартів, норм та правил, технічних регламентів.

При цьому у ст. 15 зазначеного Закону наведено перелік відомостей про земельні ділянки, за змістом якого до Державного земельного кадастру включаються такі відомості: кадастровий номер; місце розташування; опис меж; площа; міри ліній по периметру; координати поворотних точок меж; дані про прив`язку поворотних точок меж до пунктів державної геодезичної мережі; дані про якісний стан земель та про бонітування ґрунтів; відомості про інші об`єкти Державного земельного кадастру, до яких територіально (повністю або частково) входить земельна ділянка; цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель); склад угідь із зазначенням контурів будівель і споруд, їх назв; відомості про обмеження у використанні земельних ділянок; відомості про частину земельної ділянки, на яку поширюється дія сервітуту, договору суборенди земельної ділянки; нормативна грошова оцінка; інформація про документацію із землеустрою та оцінки земель щодо земельної ділянки та інші документи, на підставі яких встановлено відомості про земельну ділянку. Відомості про земельну ділянку містять інформацію про її власників (користувачів), зазначену в частині 2 статті 30 цього Закону, зареєстровані речові права відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр" державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за місцем їх розташування відповідним державним кадастровим реєстратором центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Згідно з частинами 1-4, 9 статті 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв). Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах 6-7 цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Отже, земельна ділянка є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера та реєстрації її у Державному земельному кадастрі.

Про необхідність застосування статті 79-1 Земельного кодексу України та положень Закону України "Про Державний земельний кадастр" при розгляді позову про стягнення безпідставно збережених коштів у виді недоотриманої орендної плати неодноразово зазначалося Верховним Судом, зокрема, в постановах від 29.01.2019 у справах №922/3780/17 та №922/536/18, від 11.02.2019 у справі №922/391/18, від 12.04.2019 у справі №922/981/18, у яких міститься висновок про те, що для вирішення спору щодо фактичного користування земельною ділянкою без укладення правовстановлюючих документів та без державної реєстрації прав на неї встановленню підлягають обставини, зокрема, чи є земельна ділянка, за фактичне користування якою міська рада просить стягнути безпідставно збережені кошти, сформованим об`єктом цивільних прав протягом усього періоду, зазначеного у позові.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про оренду землі" об`єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності.

Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди (ч. 1 ст. 21 названого Закону).

Отже, позивач у даній справі має надати докази існування протягом зазначеного в позові періоду земельної ділянки як об`єкта цивільних прав у розумінні та визначенні земельного законодавства, а також обґрунтованість розрахунку стягуваної суми (збереженого відповідачем за рахунок позивача майна (коштів).

Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 13.02.2019 у справі №922/392/18, від 07.02.2019 у справі №922/3639/17, від 06.02.2018 у справі №923/921/17.

В той же час, відповідно до ч. 2 розділу VII Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про Державний земельний кадастр" земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера.

Вище зазначено, що між Хмельницькою міською радою та ПП "Укрсервіс-Поділля" був укладений договір оренди №835 від 06.05.2003, за яким Хмельницька міська рада передала в оренду ПП "Укрсервіс-Поділля" в особі директора Котлінського М.І. земельну ділянку по вул. Міцкевича, 35, загальною площею 0,3844 га, а тому враховуючи зазначені положення норм матеріального права, така земельна ділянка є сформованою.

Також, із наявних в матеріалах справи витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 18.06.2020 №НВ-0005099902020, Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 18.06.2020 №18-22-0.33-836/116-20, судом встановлено, що земельна ділянка площею 0,2318 га по вул. Міцкевича, 35 є сформованою і має кадастровий номер 6810100000:14:001:0266, дата державної реєстрації земельної ділянки 01.10.2019.

Тобто, із наявних в матеріалах господарської справи доказів підтверджено обставини щодо формування земельної ділянки площею 0,2318 га по вул. Міцкевича, 35 у м. Хмельницькому.

Окрім того, статтею 14 Податкового кодексу України визначено, що платою за землю є обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Оскільки відповідач не є ні власником, ні постійним землекористувачем земельної ділянки, він відповідно до п. 14.1.72 статті 14 Податкового кодексу України не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, а тому єдиною можливою для нього формою плати за землю як землекористувача може бути лише орендна плата (стаття 288 Податкового кодексу України), яка є регульованою ціною.

В постанові Верховного Суду від 25.02.2020 у справі № 922/748/19 викладено висновок щодо необхідності перевірки судом обґрунтованості розрахунку позовних вимог, заявлених позивачем саме як безпідставно збережені грошові кошти в розмірі орендної плати за користування відповідачем сформованою земельною ділянкою.

Основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності є нормативна грошова оцінка земель, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями пункту 288.5.1 статті 288 ПК України (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 10.09.2018 у справі №920/739/17).

За змістом статей 15, 20, 21 Закону України "Про Державний земельний кадастр" до Державного земельного кадастру включаються такі відомості про земельні ділянки як нормативна грошова оцінка. Внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про об`єкти Державного земельного кадастру є обов`язковим. Відомості про нормативну грошову оцінку земель вносяться до Державного земельного кадастру на підставі технічної документації з такої оцінки.

Відповідно до статті 5 Закону України "Про оцінку земель", нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Згідно з абзацом 3 частини 1 статті 13 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки, зокрема, комунальної власності.

Зважаючи на наведені норми, визначення розміру орендної плати за земельну ділянку комунальної власності, у розмірі якої нараховано до стягнення спірну суму безпідставно збережених грошових коштів здійснюється на основі нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки.

При цьому, наявність між сторонами позадоговірних кондикційних правовідносин не є підставою для незастосування при визначенні розміру несплаченої відповідачем орендної плати за земельну ділянку як безпідставно збережених грошових коштів затвердженої у встановленому законом порядку нормативної грошової оцінки цієї ділянки.

Відповідно до частини 2 статті 20 та частини 3 статті 23 Закону України "Про оцінку земель" дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Апеляційний господарський суд, звертає увагу на те, що в матеріалах справи наявні витяги із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, наданих відділом у Хмельницькому районі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області №18-22-0.33-2754/116-18 від 03.08.2018, №18-22-0.33-836/116-20 від 18.06.2020, №18-22-0.33-836/116-20 від 18.06.2020, грошова оцінка земельної ділянки по вул. Міцкевича, 35 в м. Хмельницькому, кадастровий номер 6810100000:14:001:0266 становить: за 2016 р. - 707 грн. за 1 кв. м.; за 2017 р. - 1 874 грн. за 1 кв. м.; за 2018 р. - 1 874 грн. за 1 кв. м.; з 01.01.2019 - 3 750 866 грн за земельну ділянку площею 2 318 кв. м.; з 01.10.2019 - 1 500 347 грн за земельну ділянку площею 2 318 кв. м.; за 2020р. - 1 500 347 грн за земельну ділянку площею 2 318 кв. м. (а. с. 21-23).

Оцінивши вказані витяги в сукупності, суд апеляційної інстанції констатує, що вони спростовують твердження скаржника про відсутності нормативно-грошової оцінки земельної ділянки площею 584 кв. м.

Поруч з вказаним, суд апеляційної інстанції бере до уваги, що відповідно до пункту 288.5.1 статті 288 цього Кодексу (у редакції, чинній упродовж 2015-2016 років) розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою 3% нормативної грошової оцінки і не може перевищувати 12 % нормативної грошової оцінки.

У свою чергу згідно з пунктом 288.5.1 статті 288 Податкового кодексу України (у редакції, чинній з 01.01.2017 по 31.12.2017) розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою розміру земельного податку, встановленого для відповідної категорії земельних ділянок на відповідній території та не може перевищувати 12 % нормативної грошової оцінки.

Отже, із 2015 по 2016 роки граничний (мінімальний) розмір орендної плати у 3 % від нормативної грошової оцінки землі прямо визначався законом. Натомість у 2017 році річний розмір орендної плати не міг бути меншим від розміру земельного податку, тобто прив`язувався до останнього (земельного податку), який, у свою чергу мав встановлюватися для відповідної категорії земельних ділянок на відповідній території, що неможливо визначити без відповідного рішення органу місцевого самоврядування.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 15.01.2019 у справі № 912/249/18.

Суд зазначає, що в матеріалах справи відсутнє рішення Хмельницької міської ради про встановлення ставок земельного податку на 2017 рік.

Однак, за приписами ч. 3 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рішення ради приймаються відкритим поіменним голосуванням, окрім випадків, передбачених пунктами 4 і 16 статті 26, пунктами 1, 29 і 31 статті 43 та статтями 55, 56 цього Закону, в яких рішення приймаються таємним голосуванням. Результати поіменного голосування підлягають обов`язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації". На офіційному веб-сайті ради розміщуються в день голосування і зберігаються протягом необмеженого строку всі результати поіменних голосувань. Результати поіменного голосування є невід`ємною частиною протоколу сесії ради.

Апеляційний господарський суд зазначає, що на сайті позивача було опубліковано рішення четвертої сесії Хмельницької міської ради №2 від 27.01.2016 ( https://khm.gov.ua/uk/content/pro-vstanovlennya-miscevyh-podatkiv-i-zboriv-v-mhmelnyckomu-ta-vtratu-chynnosti-rishen), відповідно до п. 1.3.1. якого встановлено в м. Хмельницькому ставки земельного податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.

При цьому, суд бере до уваги, що відповідач був ознайомлений зі змістом такого рішення органу місцевого самоврядування, що підтверджується відзивом на позов та апеляційною скаргою, де сам відповідач посилається на вказане рішення ради.

Тому, суд апеляційної інстанції вважає за можливе самостійно здійснити перерахунок заборгованості за період з 21.08.2017 по 31.12.2017 (беручи до уваги трирічний строк позовної даності) використовуючи такі вхідні дані: нормативно-грошова оцінка - 1 094 416 грн; розмір орендної плати в рік - 1% від нормативно-грошової оцінки; період використання земельної ділянки - з 21.08.2017 по 31.12.2017.

За наведеного апеляційний господарський суд дійшов до висновку, що за період з 21.08.2017 по 31.12.2017 відповідач мав сплатити орендну плату в сумі 3 957 грн 89 коп., а не 9 358 грн 95 коп.

Враховуючи викладене, колегія суддів констатує, що місцевий господарський суд внаслідок неправильного застосування норм матеріального права дійшов помилкового висновку про стягнення з відповідача 9 358 грн 95 коп. безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за період з 21.08.2017 по 31.12.2017.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Підставою для скасування судового рішення неправильне застосування норм матеріального права (п. 4 ч. 1 ст. 277 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних в справі доказів.

В силу приписів ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Апеляційний господарський суд зазначає, що доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, щодо невірного розрахунку безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за період з 21.08.2017 по 31.12.2017 підтверджуються матеріалами справи та положеннями законодавства, а тому апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Підсумовуючи вказане, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про скасування рішення Господарського суду Хмельницької області від 29.12.2020 у справі № 924/960/20 в частині стягнення з відповідача 5 401 грн 06 коп. безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за період з 21.08.2017 по 31.12.2017 та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в позові.

Окрім того, оскільки відповідач звільнений від сплати судового збору в силу вимог п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", що підтверджується копією пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 від 12.11.2012 (а. с. 137), то відповідно до приписів ст. 129 ГПК України судовий збір за подання апеляційної скарги, пропорційно розміру задоволених вимог, підлягає до стягненню з позивача в дохід Державного бюджету України.

Керуючись статтями 269, 270, 273, 275-279, 282 ГПК України, Північно-західний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Котлінського Миколи Івановича задоволити частково.

2. Рішення Господарського суду Хмельницької області від 29.12.2020 у справі № 924/960/20 в частині стягнення з відповідача 5401 грн 06 коп. безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за період з 21.08.2017 по 31.12.2017 скасувати.

Ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в позові.

В решті рішення залишити без змін, виклавши абзаци 1 - 4 резолютивної частини рішення Господарського суду Хмельницької області від 29.12.2020 у справі № 924/960/20 в редакції:

"Позов Хмельницької міської ради м. Хмельницький до фізичної особи-підприємця Котлінського Миколи Івановича м. Хмельницький про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати у сумі 90 194 грн 84 коп. задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи-підприємця Котлінського Миколи Івановича ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_1 ) на користь Хмельницької міської ради (м. Хмельницький, вул. Гагаріна, 3, код 33332218) - 58 994 грн 05 коп. безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати, 1 281 грн 59 коп. витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ.

В частині стягнення 31 200 грн 79 коп. безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати у позові відмовити.".

3. Стягнути з Хмельницької міської ради (м. Хмельницький, вул. Гагаріна, 3, код 33332218) в дохід Державного бюджету України - 121 грн 56 коп. витрат по оплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

4. Господарського суду Хмельницької області видати накази на виконання цієї постанови.

5. Справу № 924/960/20 надіслати Господарського суду Хмельницької області.

6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках, строках та порядку встановлених статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Петухов М.Г.

Суддя Гудак А.В.

Суддя Маціщук А.В.