Постанова

від 01.04.2021 по справі 922/3254/20

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" квітня 2021 р. Справа № 922/3254/20

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Склярук О.І. , суддя Гетьман Р.А. , суддя Дучал Н.М. ,

при секретарі судового засідання Стойки В.В.,

від позивача, Стриж Л.А., адвокат,

від відповідача, Орлов О.О., адвокат,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача за вх. №119 Х/1 на рішення господарського суду Харківської області від "07" грудня 2020 р. (повний текст складено 15.12.20, суддя Рильова В.В.) у справі № 922/3254/20

за позовом ТОВ "Компанія з управління активами "Фінекс-Капітал", м.Харків,

до ТОВ "Завод "Будінвест", м.Харків,

про стягнення 420000, 00 грн.

ВСТАНОВИЛА

Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Фінекс-Капітал" (позивач) звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Будінвест" (відповідача) штрафних санкцій за порушення частини 3 пункту 6.9 Кредитного договору № 23019/ЮКР/0 від 06.12.2019 року в розмірі 420 000,00 грн., право вимоги за яким ТОВ "КУА "Фінекс-Капітал" набуло на підставі Договору про відступлення права вимоги від 26.06.2020 року № ВПВ-26/06/20-Ст. Судові витрати позивач просив суд покласти на ТОВ "Завод "Будінвест".

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 12 жовтня 2020 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Фінекс-Капітал" прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №922/3254/20; постановлено розглядати справу в порядку (за правилами) загального позовного провадження.

Господарським судом Харківської області у справі № 922/3254/20 прийнято рішення від 07.12.2020 р. про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Фінекс-Капітал".

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Будінвест" (місцезнаходження: 61066, місто Харків, вулиця Велозаводська, будинок 1; код ЄДРПОУ 14103790) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Фінекс-Капітал" (місцезнаходження: 61070, місто Харків, вулиця Академіка Проскури, будинок 1, корпус 45, офіс 21; код ЄДРПОУ 34333275) штраф у розмірі 420 000,00 грн. за порушення частини 3 пункту 6.9 Кредитного договору №23019/ЮКР/0 від 06.12.2019 - неотримання письмової згоди кредитора на створення юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "Мінбудінвест", витрати зі сплати судового збору в розмірі 6 300,00 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 23 000,00 грн.

Рішення обґрунтовано доведеністю позовних вимог.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю Завод Будінвест звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення по справі скасувати, прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Вважає, що рішення по справі прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права без врахування усіх обставин справи.

Звертають увагу суд, що відповідальність, визначена у ч.3 п.6.9. Кредитного договору наступає лише у випадку недотримання відповідачем умови щодо здійснення переведення активів. В даному випадку, мало місце участь відповідача у створенні юридичної особи. Умовами договору Позивачу не заборонено приймати участь у створені юридичної особи без згоди Кредитора. Судом першої інстанції не встановлено склад правопорушення, а саме дата вчинення порушення умов кредитного договору, та в чому саме воно полягало. Крім того не доведена вина відповідача. Наполягають, що неустойка не повинна набувати ознак каральної санкції, діє правило частини 3 ст.551 ЦК України про те, що суд вправі зменшити розмір неустойки, якщо він є завеликим порівняно зі збитками, які розумно було б передбачити.

Наполягають, що враховуючи досвід адвоката позивача, однотипність правовідносин, які витікають з одного того ж договору, відсутність необхідності повторного вивчення договорів та інших документів, пов`язаних з позовом, наявність у представника позивача вже складених однотипних позовів за цими самими правовідносинами, витрати на правничу допомогу є завищеними та такими, що не відповідають критеріям розумності та обґрунтованості.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 11.01.2021 апеляційна скарга відповідача залишена без руху з підстав, висвітлених в ухвалі суду.

До канцелярії Східного апеляційного господарського суду надійшло клопотання стосовно приєднання додаткових документів, на виконання вимог попередньої ухвали, якими були усунуті встановлені раніше недоліки.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 01.02.2021 р. відкрите апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ Завод Будінвест на рішення господарського суду Харківської області від 07.12.2020 у справі №922/3254/20. Встановлено строк до 18.02.2021 включно для подання відзивів на апеляційну скаргу.

17.02.2021 від позивача по справі до канцелярії Східного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому просять рішення по справі залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

03.03.2021 від представника відповідача на адресу Східного апеляційного господарського суду надійшло додаткове правове обґрунтування до апеляційної скарги, в якому відповідач звертає увагу суду, що згідно з п.3 ч.1 ст.49 Закону України Про банки і банківську діяльність факторинг є кредитною операцією. Вимоги до такого договору визначені у ст.6 Закону України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг . Договір про відступлення права вимоги №ВПВ 026/06/20-Ст від 26.06.2020 має ознаки договору факторингу. Відповідно до чинного законодавства ТОВ КУА Фінекс-Капітал , виступаючи як фактор, для надання фінансової послуги має бути включеним до Державного реєстру фінансових установ. Крім того, у разі якщо згідно із законом надання певних фінансових послуг потребує ліцензування, фінансова установа має право здійснення таких послуг лише після отримання відповідних ліцензій. Наполягає, що позивач починаючи з 26.06.2020 не набув права нарахування зобов`язань за кредитним коштами, права нарахування комісії, неустойки, штрафу та пені за весь час прострочення відповідачем виконання зобов`язань за Кредитним договором №23019/ЮКР/0 від 06.12.2019 та права нарахування штрафних санкцій за іпотечним договором № 23019/ЮКР/0-1-1/02-1 від 06.12.2019 внаслідок укладання Договору про відступлення права вимоги № ВПВ-26/06/20-Ст від 26.06.2020 р.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 17.02.2021 р. розгляд справи призначено на 04.03.2021 р.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 04.03.2021 р. у судовому засіданні оголошувалася перерва до 23.03.2021.

У судових засіданнях, які відбулися 04.03.2021 та 23.03.2021 представник заявника апеляційної скарги наполягав на своїх вимогах.

Представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив рішення по справі залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

У судовому засіданні, яке відбулося 23.03.2021 р. з метою надання представникам сторін часу для підготовки до судових дебатів, протокольною ухвалою оголошувалася перерва до 30.03.2021 р.

30.03.3021 від представника заявника апеляційної скарги на адресу Східного апеляційного господарського суду надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи додаткових доказів, а саме докази відсутності руху активів ТОВ Завод Будінвест при створенні підприємства ТОВ МІНБУДІНВЕСТ - копію протоколу загальних зборів засновників Товариства з обмеженою відповідальністю МІНБУДІНВЕСТ та відповідь ТОВ МІНБУДІНВЕСТ на адвокатський запит від 29.03.2021.

Зазначене клопотання не підлягає задоволенню, оскільки воно подано після завершення судом апеляційної інстанції з`ясування обставин справи та перевірки їх доказами. Крім того, заявником не доведено, що ці докази не могли бути надані ним до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Судове засідання, призначене на 30.03.2021 р. не відбулося у зв`язку зі зверненням члена судової колегії до лікарні. Наступне судове засідання призначене на 01.04.2021 р.

01.04.2021 від заявника апеляційної скарги на адресу Східного апеляційного господарського суду надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи додаткових доказів, а саме постанов Східного апеляційного господарського суду по справі № 922/3251/20 від 11.03.2021 та по справі № 922/3250/20 від 17.03.2021, в яких, на його думку, встановлені певні юридичні факти, які не потребують доведенню по цій справі.

Клопотання від 01.04.2021 р. представника відповідача (заявника апеляційної скарги), також не підлягає задоволенню, оскільки воно подано після завершення судом апеляційної інстанції з`ясування обставин справи та перевірки їх доказами.

Відповідно до приписів ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі. (ч.1 ст.270 ГПК України)

Заслухавши доповідь головуючого по справі (суддю доповідача), дослідивши матеріали справи, апеляційну скаргу, відзив на апеляційну скаргу, заслухавши представників сторін, які з`явилися у судове засідання, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на нижче викладене.

Судом першої інстанції встановлено наступні обставини справи.

06 грудня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Завод "Будінвест" (далі за текстом - Позичальник) та Акціонерним товариством "Акціонерний банк "Радабанк" (далі - Кредитор, первісний кредитор) було укладено Кредитний договір № 23019/ЮКР/0 (далі - Кредитний договір), у відповідності до якого кредитор, за наявності вільних грошових коштів, зобов`язується на умовах цього договору надати позичальнику кредит у вигляді відновлювальної відкличної кредитної лінії з лімітом кредитування у сумі 8 400 000, 00 грн., зі зменшенням ліміту кредитування згідно з пунктом 1.2 цього кредитного договору, зі сплатою процентів у розмірі 22% річних в порядку, визначеному даним Договором.

Згідно пунктом 3.1. Кредитного договору, видача кредиту здійснюється шляхом перерахування всієї суми кредиту або його окремої частини на поточний рахунок Позичальника.

Відповідно до пункту 6.2 Кредитного договору, позичальник зобов`язується сплачувати кредитору окремо від встановленої процентної ставки за користування кредитом штрафні санкції, передбачені розділом 9 даного договору, за невиконання та/або неналежне виконання зобов`язань за цим договором.

Відповідно до частини третьої пункту 6.9 Кредитного договору, позичальник зобов`язується здійснювати переведення активів, в тому числі шляхом створення (вступу до існуючих), збільшення статутних капіталів (фондів) підприємств, установ та організацій, їх об`єднань лише після отримання письмової згоди кредитора.

Відповідно до частини другої пункту 9.2 Кредитного договору, за невиконання та/або неналежне виконання Позичальником обов`язків, передбачених будь-яким з пунктів 6.3., 6.6.-6.9., 6.11. цього Договору, Позичальник зобов`язується сплатити на користь та на вимогу Кредитора штраф в розмірі 5% від суми Кредиту, вказаної в пункті 1.1 Договору, за кожен факт порушення.

За пунктом 12.4 Кредитного договору, цей договір набирає чинності з дати його укладання та діє до остаточного виконання сторонами зобов`язань відповідно до умов цього договору.

Первісний кредитор виконав зобов`язання з надання кредиту: перерахував на належний відповідачу поточний рахунок грошові кошти в сумі 8 326 130, 12 грн., що підтверджується меморіальним ордером № 38949 від 06.12.2019

Відповідно до пункту 12.3 Кредитного договору кредитор має право у будь-який час відступити свої права та обов`язки за цим договором третій особі, при цьому підписанням цього договору Позичальник надає згоду на таке відступлення та додаткове погодження угоди про відступлення Позичальником не потрібне.

26 червня 2020 року між Акціонерним товариством "Радабанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Фінекс-капітал", що діє від власного імені, в інтересах та за рахунок активів Пайового закритого не диверсифікованого венчурного інвестиційного фонду Стаксель" (далі за текстом - позивач) укладено Договір про відступлення права вимоги № ВПВ-26/06/20-Ст (далі за текстом - Договір).

Згідно пунктом 1.1 Договору первісний кредитор відступає (передає), а новий кредитор зобов`язаний сплатити на користь первісного кредитора ціну договору (вартість відступлених прав) та прийняти в повному обсязі належні первісному кредитору права вимоги до Боржника, Іпотекодавця (Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Будінвест"), та Поручителя за Кредитним договором № 23019/ЮКР/0 від 06 грудня 2019 року, їх спадкоємців, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржника, іпотекодавця та поручителя або які зобов`язані виконати їх обов`язки за кредитним договором та договорами забезпечення, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, щодо належного виконання боржником, іпотекодавцем та поручителем зобов`язань за кредитним договором та договорами забезпечення, сплати заборгованості та/або процентів та/або комісій та/або пені та/або штрафів та/або неустойки, в тому числі право нарахування яких виникало у первісного кредитора до укладання цього Договору, передачі предметів забезпечення (іпотеки) в рахунок виконання зобов`язань за Кредитним договором та Договорами забезпечення, в тому числі права сторони/учасника в будь-яких судових та виконавчих провадженнях, а також права процесуального правонаступництва по всіх судових справах та провадженнях, що існують або можуть виникнути в майбутньому.

Пунктом 3.1 визначено, що за відступлення права вимоги, в обсязі встановленому пунктом 1.3 цього договору, новий кредитор сплачує первісному кредитору ціну договору (вартості відступлених прав) за домовленістю сторін у розмірі 9 238 656,49 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, новим кредитором було сплачено первісному кредитору 9 238 656,49 грн. - ціну Договору в порядку пункту 3.1 Договору, що підтверджується платіжним дорученням № 1 від 26 червня 2020 року.

У Додатку № 1, який є невід`ємною частиною договору, визначено перелік документів, що підтверджують наявність у первісного кредитора прав вимоги, а також інші документи, що передаються новому кредитору.

26 червня 2020 року актом приймання-передачі прав вимоги, первісний кредитор передав, а новий кредитор прийняв право вимоги, в тому числі за Кредитним договором № 23019/ЮКР/0 від 06 грудня 2019 року.

Відповідно до пункту 1.4. Договору про відступлення права вимоги № ВПВ-26/06/20-Ст "за взаємною домовленістю сторони встановили, що права вимоги за кредитним договором та договорами забезпечення, розповсюджується в повному обсязі включаючи: право нового кредитора нараховувати та вимагати сплати процентів, комісії, неустойки, штрафів, пені за весь час прострочення Боржником та/або Іпотекодавцем та/або Поручителем своїх зобов`язань відповідно до умов Кредитного договору та договорів забезпечення, за весь час дії Кредитного договору та Договорів забезпечення, в тому числі і до моменту укладання цього Договору".

Підписанням цього договору первісний кредитор повідомляє та запевняє нового кредитора, що за весь час дії кредитного договору та договорів забезпечення боржником та/або Іпотекодавцем та/або поручителем не сплачувались комісії, пеня та/або штрафи, передбачені Кредитним договором та договорами забезпечення, а первісним кредитором не нараховувалось та не надавались боржнику та/або Іпотекодавцю та /або поручителю вимога(и) щодо сплати боржником та/або Іпотекодавцем та/або поручителем комісії, пені та/або штрафів, передбачених кредитним договором та договором забезпечення.

26 червня 2020 року позивач набув права вимоги погашення заборгованості за кредитним договором, права нарахування процентів за користування кредитними коштами, права нарахування комісії, неустойки, штрафу та пені за весь час прострочення відповідачем виконання зобов`язань за Кредитним договором.

Водночас, як зазначає позивач, із офіційної інформації, розміщеної на веб-сайті Міністерства юстиції України usr.minjust.gov.ua - пошук відомостей у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 11 лютого 2020 року відповідач є одним із засновників/учасників юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "Мінбудінвест" (ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 43503716, місцезнаходження: 61066, місто Харків, вул. Велозаводська, буд. 1) із розміром внеску до статутного фонду - 50 000, 00 грн.

Наведене свідчить про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод "Будінвест" в порушення частини третьої пункту 6.9. Кредитного договору прийняв участь у створенні юридичної особи без отримання у Кредитора попередньої письмової згоди. Враховуючи, те, що за відповідне порушення Кредитним договором передбачено штраф у розмірі 5% від суми Кредиту, вказаної в пункті 1.1 Договору, Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Фінекс-Капітал" нараховано та заявлено до стягнення 420 000, 00 грн., в порядку пункту 9.2. Кредитного договору.

Зазначені обставини стали підставою для звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Фінекс-Капітал" до суду із даним позовом.

Як зазначалося вище, судом першої інстанції позовні вимоги задоволено у повному обсязі з підстав їх доведеності та обґрунтованості.

Судова колегія погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Стаття 11 Цивільного кодексу України встановлює, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. ( ч. 1 ст.626 ЦК України)

Відповідно до приписів статті 6 та статті 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (стаття 638 ЦК України).

Аналогічні положення містяться і в ст. 180 Господарського кодексу України.

Як свідчать матеріали справи, укладаючи Кредитний договір, Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод "Будінвест" та Акціонерне товариство "Акціонерний Банк "Радабанк" погодили істотні умови договору, в тому числі і нарахування штрафних санкцій (неустойку).

Частиною третьою пункту 6.9 Кредитного договору сторони передбачили, що відповідач, як позичальник, зобов`язався здійснювати переведення активів, в тому числі шляхом створення (вступу до існуючих), збільшення статутних капіталів (фондів) підприємств, установ та організацій, їх об`єднань лише після отримання письмової згоди кредитора.

Тобто сторони домовилися, що переведення активів відповідача шляхом створення ( вступу до існуючих) підприємств, установ та організацій можливо лише після отримання письмової згоди кредитора.

Матеріалами справи підтверджено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод "Будінвест" є одним із засновників/учасників юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "Мінбудінвест" із розміром внеску до статутного фонду - 50 000,00 грн., що склало частку 50% у статутному фонді підприємства.

Доказів отримання письмової згоди кредитора, як Акціонерного товариства Акціонерний Банк Радабанк так і позивача по цій справі матеріали справи не містять.

Враховуючи положення ч.1 ст.513, ст.514 та 516 Цивільного кодексу України, відступлення права вимоги здійснюється без згоди боржника, оскільки не погіршує становище останнього та не зачіпає його інтересів.

Заміна кредитора у зобов`язанні не впливає на характер, обсяг та порядок виконання боржником своїх обов`язків, а особа кредитора, на користь якої повинно бути здійснене таке виконання, не має істотного значення для боржника, оскільки внаслідок відступлення права вимоги відбувається заміна кредитора у конкретному зобов`язанні.

Після укладення між АТ "Радабанк" та ТОВ "Компанія з управління активами "Фінекс-капфітал" Договору про відступлення права вимоги № ВПВ-26/06/20-Ст, Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод "Будінвест" продовжило залишатися зобов`язаною особою за Кредитним договором № 23019/ЮКР/0 від 06.12.2019.

Умовами пункту 12.3. Кредитним договором № 23019/ЮКР/0 від 06.12.2019 визначено, що кредитор має право у будь-який час відступити свої права та обов`язки за цим договором третій особі, при цьому підписанням цього договору Позичальник надає свою згоду на таке відступлення та додаткове погодження угоди про Відступлення з Позичальником не потрібне. Умови такого відступлення встановлюються угодою між Кредитором та третьою особою з додержанням вимог чинного законодавства. Позичальник не має права відступити свої права та обов`язки за цим Договором третій особі.

Тобто до Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Фінекс-Капітал" перейшло, в тому числі, право вимоги до відповідача на нарахування пені та/або штрафів та/або неустойки.

Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Правові наслідки порушення зобов`язання встановлені також частиною першою статті 611 цього Кодексу, відповідно якої у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Неустойкою (штрафними санкціями) визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ст.549 ЦК України, ст.230 ГК України)

Умовами Кредитного договору сторони чітко погодили, зокрема, умови нарахування штрафних санкцій. Відповідно до частини другої пункту 9.2 Кредитного договору, за невиконання та/або неналежне виконання Позичальником обов`язків, передбачених будь-яким з пунктів 6.3., 6.6.-6.9., 6.11. цього Договору, Позичальник зобов`язується сплатити на користь та на вимогу Кредитора штраф в розмірі 5% від суми Кредиту, вказаної в пункті 1.1 Договору, за кожен факт порушення.

З огляду на наведене судова колегія також приходить до висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача штрафу у розмірі 5 % від суми кредиту, що складає 420 000 грн є такими , що підлягали задоволенню.

Судова колегія зазначає, що обставини справ № 922/3251/20 та №922/3250/20, на які посилається заявник апеляційної скарги, не є подібними, оскільки в рамках цих справ розглядалося порушення умов Кредитного договору в частині не повідомлення позивача про укладання відповідачем договору купівлі-продажу нежитлового приміщення та не повідомлення про наявність податкової застави. В цій справі розглядається порушення умов Кредитного договору в частині не повідомлення позивача про створення відповідачем юридичної особи. З огляду на наведене, посилання заявника апеляційної скарги, що в рамках справ № 922/3251/20 та №922/3250/20 були встановлені певні юридичні факти, які не потребують доказуванню по цій справі, є безпідставними.

Що стосується твердження заявника апеляційної скарги про недоведеність позивачем наявності складу цивільного правопорушення, то зазначене спростовується матеріалами справи.

Відповідно до частини третьої пункту 6.9 Кредитного договору, позичальник зобов`язується здійснювати переведення активів, в тому числі шляхом створення (вступу до існуючих), збільшення статутних капіталів (фондів) підприємств, установ та організацій, їх об`єднань лише після отримання письмової згоди кредитора.

Активи підприємства - це сукупність майнових прав, які належать підприємству і представляють собою матеріальні та фінансові ресурси, нерухомість, цінні папери, товарні знаки і ділову репутацію.

В матеріалах справи наявний витяг з Єдиного державного реєстру юридичний осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, згідно якого вбачається, що 11.02.2020 р. за участю відповідача було створено Товариство з обмеженою відповідальністю МІНБУДІНВЕСТ . При цьому, розмір внеску відповідача до статутного капіталу створеного товариства, складав 50 000 грн.

Таким чином, позивач здійснив переведення активів шляхом створення нового підприємства.

В матеріалах справи відсутні докази, що відповідач повідомляв позивача про створення ним нового товариства.

Матеріали справи також не містять доказів, що не повідомлення відповідачем позивача про переведення активів шляхом створення нового товариства відбулося не з вини відповідача.

З огляду на наведене, судова колегія приходить до висновку, що матеріалами справи доведено весь склад правопорушення з яким законодавець пов`язує настання цивільної відповідальності.

Що стосується посилання заявника апеляційної скарги на те, що Договір про відступлення права вимоги № ВПВ 026/06/20-Ст від 26.06.2020 має ознаки договору факторингу, у зв`язку з чим, відповідно до чинного законодавства ТОВ КУА Фінекс-Капітал , виступаючи як фактор, для надання фінансової послуги має бути включеним до Державного реєстру фінансових установ. Крім того, у разі якщо згідно із законом надання певних фінансових послуг потребує ліцензування, фінансова установа має право здійснення таких послуг лише після отримання відповідних ліцензій. Таким чином, позивач, починаючи з 26.06.2020 не набув права нарахування зобов`язань за кредитним коштами, права нарахування комісії, неустойки, штрафу та пені за весь час прострочення відповідачем виконання зобов`язань за Кредитним договором №23019/ЮКР/0 від 06.12.2019 та права нарахування штрафних санкцій за іпотечним договором № 23019/ЮКР/0-1-1/02-1 від 06.12.2019 внаслідок укладання Договору про відступлення права вимоги № ВПВ-26/06/20-Ст від 26.06.2020 р.

По-перше, зазначені обставини не були предметом розгляду у суді першої інстанції. Відповідач, заперечуючи проти задоволення позову, на ці обставини у суді першої інстанції не посилався.

По-друге, відповідно до приписів ст.204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. В матеріалах справи відсутні докази, що Договір про відступлення права вимоги № ВПВ-26/06/20-Ст від 26.06.2020 р. визнано судом недійсним, або є розірваним.

Пунктом 1.4. Договору про відступлення права вимоги № ВПВ-26/06/20-Ст від 26.06.2020 р. встановлено, що керуючись положеннями ст.6 Цивільного кодексу України за взаємною домовленістю Сторони встановили, що відступлення Права вимоги за Кредитним договором та Договором забезпечення, розповсюджуються в повному обсязі включаючи: право Нового кредитора нараховувати та вимагати сплати процентів, комісії, неустойки, штрафів, пені за весь час прострочення боржником та/ або Іпотекодавцем та/або Поручителем своїх зобов`язань відповідно до умов кредитного договору та Договорів забезпечення за весь час дії Кредитного договору та Договорів забезпечення, в тому числі і до моменту укладання цього Договору.

Умовами пункту 12.3. Кредитним договором № 23019/ЮКР/0 від 06.12.2019 визначено, що кредитор має право у будь-який час відступити свої права та обов`язки за цим договором третій особі, при цьому підписанням цього договору Позичальник надає свою згоду на таке відступлення та додаткове погодження угоди про Відступлення з Позичальником не потрібне. Умови такого відступлення встановлюються угодою між Кредитором та третьою особою з додержанням вимог чинного законодавства. Позичальник не має права відступити свої права та обов`язки за цим Договором третій особі.

Тобто до Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Фінекс-Капітал" перейшло в тому числі право вимоги до відповідача на нарахування пені та/або штрафів та/або неустойки.

З огляду на наведене, є безпідставними посилання заявника апеляційної скарги на те, що позивач, починаючи з 26.06.2020 не набув права нарахування зобов`язань за кредитними коштами, права нарахування комісії, неустойки, штрафу та пені за весь час прострочення відповідачем виконання зобов`язань за Кредитним договором №23019/ЮКР/0 від 06.12.2019 та права нарахування штрафних санкцій за іпотечним договором № 23019/ЮКР/0-1-1/02-1 від 06.12.2019 внаслідок укладання Договору про відступлення права вимоги № ВПВ-26/06/20-Ст від 26.06.2020 р.

Щодо не задоволення судом першої інстанції клопотання відповідача про зменшення штрафних санкцій до 100,00 грн., судова колегія зазначає наступне.

Частиною 3 ст.551 Цивільного кодексу України встановлено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно до приписів ст. 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Таким чином, можливість зменшення розміру неустойки (штрафу, пені) є правом суду, передбаченим статтею 233 Господарського кодексу України та частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України.

Судова колегія погоджується зі ствердженням суду першої інстанції, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причин неналежного виконання або невиконання зобов`язання, строку прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

Укладаючи Кредитний договір № 23019/ЮКР/0 від 06.12.2019, який містить умови щодо стягнення штрафних санкцій у разі порушення відповідачем, як Позичальником, певних зобов`язань, та беручи на себе відповідні зобов`язання Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод "Будінвест", діючи вільно і на власний розсуд, повинна було усвідомлювати наслідки участі у створенні юридичної особи без згоди Кредитора.

За таких обставин, нарахування штрафу, у даному випадку, є видом забезпечення виконання зобов`язання Позичальника.

Відповідачем, разом з тим, не доведено виключних обставин для зменшення штрафних санкцій: не надано до суду жодних доказів на підтвердження скрутного матеріального становища та відсутності на рахунку ТОВ "Завод "Будінвест" коштів необхідних для проведення розрахунків з позивачем.

Зменшення штрафу до 100,00 грн. не узгоджується з приписами статті 551 Цивільного кодексу України, статті 223 Господарського кодексу України щодо врахування інтересів кредитора при зменшенні судом розміру неустойки (штрафних санкцій), оскільки таким чином відповідач майже повністю звільняється від відповідальності за неналежне виконання договірних зобов`язань.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що обставини справ, на які послався відповідач у своєму клопотанні , та обставини цієї справи є різними, а тому правова позиція Верховного Суду. яка була викладена у постановах по цих справах не може бути застосовано до цієї справи.

Сам лише факт наявності у господарському суді великої кількості справ за участю позивача та відповідача про стягнення штрафних санкцій за цим договором не є безумовною підставою для зменшення розміру штрафних санкцій.

З огляду на наведене, судова колегія також приходить до висновку про відсутність підстав для зменшення штрафних санкцій та задоволення клопотання відповідача.

Щодо стягнення судом першої інстанції з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 23 000,00 грн.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України). Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема: витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до положень статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При здійснені розподілу між сторонами спору судових витрат на професійну правничу допомогу, господарському суду слід враховувати результат розгляду спору, умови договору про надання правничої допомоги, укладеного між стороною спору та адвокатом (адвокатським об`єднанням, бюро), обсяги наданих стороні, як клієнту, послуг правничої допомоги щодо представництва її інтересів в суді під час розгляду справи, а також, в порядку статті 86 Господарського процесуального кодексу України надати належну оцінку поданим стороною, яка понесла витрати на професійну правничу допомогу, доказам фактичного надання їй адвокатських послуг, їх прийняття стороною спору на підставі акту приймання-передачі послуг з виставленням адвокатом (адвокатським об`єднанням, бюро) клієнту рахунка на оплату таких послуг.

Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

У даному випадку на підтвердження понесених позивачем судових витрат, останнім було надано до суду: копію Угоди про надання правової допомоги № 2812 від 28.12.2019, укладеної між ТОВ "Компанія з управління активами "Фінекс-Капітал" та адвокатом Стриж Л.А.; копію Додаткової угоди № 1 від 28.12.2019 до Угоди про надання правової допомоги № 2812 від 28.12.2019 із переліком юридичних послуг які надаються адвокатом та їх вартістю; копію додатку № 1-2 від 12.10.2020 до Угоди про надання правової допомоги № 2812 від 28.12.2019 в якому визначено ведення справи №922/3254/20; копію Акту № 1 приймання-передачі виконаних робіт від 26.11.2020 за Угодою про надання правової допомоги № 2812 від 28.12.2019 від 30.11.2020 на погоджену суму (всього) 23 000,00 грн.

Як вбачається із поданого до суду першої інстанції позивачем акту, останнім були надані наступні послуги: досудовий аналіз справи 1 година - 8 000,00 грн., надання консультацій з питань відкриття провадження у справі 1 година - 2000,00 грн., складання процесуальних документів (позовна заява 1 година - 5000,00 грн., відповідь на відзив 1 година - 3000,00 грн.), організація та направлення засобами поштового зв`язку позовної заяви на адресу відповідача по справі 1 година - 500,00 грн., організація та направлення засобами поштового зв`язку відповіді на відзив на адресу відповідача по справі 1 година - 500,00 грн., представництво інтересів клієнта у судовому засіданні (16.11.2020 та 30.11.2020) 2 години - 4 000,00 грн. (2000,00 грн. - 1 година).

Крім того, позивачем подано до суду докази на підтвердження фактичного здійснення витрат на професійну правничу допомогу ТОВ "Компанія з управління активами "Фінекс-Капітал": платіжне доручення від 30.11.2020 за № 166 про перерахування коштів у розмірі 23 000,00 грн. із призначенням платежу: за послуги згідно Угоди про надання правової допомоги № 2812 від 28.12.2019; справа №922/3254/20.

За змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до правової позиції, яка була висловлена Об`єднаною палатою Верховного Суду у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, згідно якої у розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивність та змагальність, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

В той же час, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем при розгляді справи у суді першої інстанції не заявлялося клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу.

З огляду на наведене, судова колегія приходить до висновку, що судом першої інстанції правомірно було покладено витрати на правничу допомогу у розмірі 23 000, 00 грн. на відповідача.

Відповідно до приписів ст. 275 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення; скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. (ст.276 ГПК України)

В даному випадку, заявником апеляційної скарги не доведено належними доказами, що рішення по справі прийнято судом першої інстанції з порушенням норм матеріального та процесуального права у зв`язку з чим, апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення по справі залишається без змін.

Судові витрати покладаються на заявника апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА

1.Апеляційну скаргу ТОВ "Завод "Будінвест", м.Харків, на рішення господарського суду Харківської області від "07" грудня 2020 р. у справі №922/3254/20 - залишити без задоволення.

2.Рішення господарського суду від 07 грудня 2020 р. у справі № 922/3254/20 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження визначені ст.ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 07.04.2021

Головуючий суддя О.І. Склярук

Суддя Р.А. Гетьман

Суддя Н.М. Дучал