Постанова

від 01.04.2021 по справі 908/2520/15-г

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.04.2021 року м. Дніпро Справа № 908/2520/15-г

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Кощеєва І.М. ( доповідач ),

суддів: Кузнецової I.Л., Чус О.В.

секретар судового засідання Пінчук Є.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

в режимі відеоконференції апеляційну скаргу

товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Форінт"

на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 11.01.2021 р.

( головуючий суддя Топчій О.А., судді: Азізбекян Т.А., Колодій Н.А., м. Запоріжжя ), прийнятої за результатами розгляду скарги

товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Форінт"

на дії/бездіяльність державного виконавця у справі

за позовом: публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль"

( м. Київ )

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Східно-Український Альянс"

( Донецька область, м. Донецьк )

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю

"Виробниче об`єднання "Іліташ"

( Донецька область, м. Донецьк )

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Приватного акціонерного товариства "Бетон Нова"

( Чернівецька область, м. Чернівці )

про звернення стягнення на предмет іпотеки в розмірі 3 931 393,79 грн.

заявник: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Форінт"

( м. Київ )

орган виконання: Відділ примусового виконання рішень

Управління забезпечення примусового виконання рішень

у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків ) ( Донецька область, м. Краматорськ )

ВСТАНОВИВ :

1. Короткий зміст вимог.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Форінт" звернулося до Господарського суду Запорізької області зі скаргою в якій просило: визнати бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Харків ), щодо неперерахування коштів з примусової реалізації предмету іпотеки сумі 970 750,92 грн. іпотекодержателю ТОВ "ФК "Форінт" в рахунок вимог, які були забезпечені іпотекою нерухомого майна - бази відпочинку " Сирена ", що було реалізоване в рамках виконавчого провадження № 51832516, є неправомірною та такою, що порушує права та інтереси ТОВ "ФК "Форінт"; зобов`язати Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Харків ) перерахувати ТОВ "ФК "Форінт", який є іпотекодержателем нерухомого майна Боржника, в рахунок погашення суми вимог, забезпечених іпотекою реалізованого предмету іпотеки, кошти в розмірі 970 750,92 грн..

В обґрунтування скарги заявник посилається на те, що на виконанні у Відділі примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області перебуває наказ Господарського суду Запорізької області від 26.10.2015 р. у справі № 908/2520/15-г про звернення стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки № 12/01-03-3/0213 в рахунок погашення заборгованості в розмірі 3 284 297,02 грн. перед ПАТ "Райффайзен Банк Аваль". На прилюдних торгах було реалізовано нерухоме майно, належне ТОВ "Східно-Український альянс", а саме базу відпочинку "Сирена", яка перебуває в іпотеці ТОВ "ФК "Форінт", на суму 4 825 940,00 грн. ТОВ "ФК "Форінт" звернулося до ВПВР із заявою про перерахування суми з реалізації предмету іпотеки в рахунок погашення вимог, забезпечених реалізованим предметом іпотеки, але отримано відмову у перерахуванні коштів, що стало підставою для звернення з даною скаргою до суду.

Скаржник вважає дії органу виконання такими, що порушують приписи ч. 5 ст. 51 Закону України "Про виконавче провадження", зазначаючи при цьому, що різниця між сумою заборгованості, визначеною рішенням суду від 26.10.2015 р. у справі № 908/2520/15-г, та сумою вимог іпотекодержателя, забезпечених іпотекою реалізованого предмету іпотеки, є сума нарахованих відсотків за неправомірне використання кредитних коштів згідно умов кредитних договорів в розмірі 1 147 705,32 грн. Зазначена сума не була предметом розгляду у справі № 908/2520/15-г, оскільки у справі вирішувалося питання щодо заборгованості за кредитними договорами станом на 31.03.2015 р.. Отже, сума реалізації предмета іпотеки вища за суму, що підлягає стягненню, та суму вимог іпотекодержателя, що були забезпечені іпотекою. Відповідно ТОВ "ФК "Форінт", як іпотекодержатель предмету іпотеки, який було реалізовано на прилюдних торгах, має право задовольнити свої вимоги, які були забезпечені зазначеним предметом іпотеки, за рахунок коштів, що надійшли від реалізації.

2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі та мотиви його прийняття.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 11.01.2021 р. в задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Форінт" на дії/бездіяльність державного виконавця у справі № 908/2520/15-г відмовлено.

Ухвала суду мотивована тим, що державний виконавець діяв в межах своїх повноважень щодо здійснення виконавчих дій, оскільки було задоволено в повному обсязі вимоги іпотекодержателя, які визнані обґрунтованими рішенням Господарського суду Запорізької області від 26.10.2015 р. у справі № 908/2520/15-г, на суму 3 284 297,02 грн.

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погодившись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Форінт" звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду в повному обсязі, та прийняти нове рішення, яким задовольнити скаргу ТОВ "Фінансова компанія "Форінт".

4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, Скаржник посилається на те, що судом не застосовано норми ст. ст. 589, 591 ЦК України і ст. ст. 12, 33 Закону України Про іпотеку , які передбачають право заставодержателя задовольнити за рахунок майна, що забезпечує виконання зобов`язань, в повному обсязі свої вимоги, що визначені на момент фактичного задоволення. Також судом помилково застосовано норму ст. 45 Закону України Про виконавче провадження при вирішенні питання розподілу коштів, що надійшли з реалізації заставного майна боржника, натомість не застосовано норму ст. 51 Закону України Про виконавче провадження , яка регулює питання розподілу коштів саме у випадку реалізації майна, що є заставним.

При цьому Скаржник зазначає, що законодавець чітко визначив, що іпотекодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов`язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв`язку із пред`явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Скаржник наголошує на тому, що умови Договору іпотеки також передбачають задоволення іпотекодержателем всіх своїх забезпечених іпотекою вимог, зокрема, щодо: сплати неустойки, пеней та штрафів відповідно до кредитного договору, сплати процентів та комісій за кредитом відповідно до умов кредитного договору, повернення суми кредиту відповідно до умов кредитного договору. В даному випадку ТОВ ФК Форінт у виконавчому провадженні № 51832516 мав два статуси: Стягувача, вимоги якого у відповідності до виконавчого документу складали - 3 284 297,02 грн.; Іпотекодержателя, вимоги якого у відповідності до Договору іпотеки складали на день розподілу коштів з реалізації майна що їх забезпечували складали - 4 432 002,34 грн. Сума реалізації предмета іпотеки вища за суми, що підлягає стягненню, та суму вимог іпотекодержателя, що були забезпечені іпотекою. Відповідно ТОВ ФК Форінт , як Іпотекодержатель предмету іпотеки, який було реалізовано на прилюдних торгах, має першочергове право задовільнити свої вимоги, які були забезпечені зазначеним Предметом іпотеки, за рахунок коштів, що надійшли від реалізації.

Водночас, на думку Скаржника, бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), щодо неперерахування коштів з примусової реалізації Предмету іпотеки сумі 970 750,92 грн. Іпотекодержателю - ТОВ ФК Форінт в рахунок вимог, які були забезпечені іпотекою нерухомого майна - бази відпочинку " Сирена ", що було реалізоване в рамках виконавчого провадження № 51832516, є неправомірною та такою, що порушує права та інтереси ТОВ ФК Форінт .

ТОВ ФК Форінт акцентує увагу, що в даному випадку відбулось порушення прав Іпотекодержателя, який має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов`язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв`язку із пред`явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.

Інші учасники справи не скористалися своїм правом згідно ч.1 ст. 263 ГПК України та не надали суду відзивів на апеляційну скаргу, що згідно ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваної ухвали суду першої інстанції.

6. Рух справи в суді апеляційної інстанції.

Автоматичною системою документообігу для вирішення питання про призначення справи до розгляду визначено суддю-доповідача Кощеєва І. М. у складі колегії суддів: Кузнецової І.Л., Чус О.В..

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 19.02.2021р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Форінт" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 11.01.2021 р. у справі № 908/2520/15-г залишено без руху, надано апелянту строк 10 днів, з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків, шляхом надання суду доказів направлення копії апеляційної скарги і доданих до неї документів на адресу Позивача, Відповідача та Третьої особи-2 ( публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", Товариства з обмеженою відповідальністю "Східно-Український Альянс", Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об`єднання "Іліташ"), листом з описом вкладення.

Після усунення недоліків апеляційної скарги, ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 09.03.2021 р. відкрито апеляційне провадження у справі та призначено апеляційну скаргу до розгляду в судове засідання на 01.04.2021 р..

Від товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Форінт", надійшла заява про участь його представника - адвоката Кошман Оксани Петрівни у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 11.03.2021 р., судове засідання у справі № 908/2520/15-г, призначене на 01.04.2021 р., вирішено провести з товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Форінт" в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів в системі відеокоференцзв`язку "EasyCon" (https://vkz.court.gov.ua/).

У судовому засіданні 01.04.2021 р., проведеному в режимі відеоконференції, була оголошена вступна та резолютивна частини постанови Центрального апеляційного господарського суду.

7. Встановлені судом обставини справи.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 26.10.2015 р. у справі № 908/2520/15-г позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" задоволено частково. В рахунок погашення заборгованості в розмірі 3 284 297,02 грн. звернуто стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки № 12/01-03-3/0213, який посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бородіною О.В. за реєстровим номером № 965, який належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Східно-Український альянс" на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, серія та номер САЕ №733947, видане 18.12.2012 р. виконавчим комітетом Мелекінської сільської ради і зареєстроване Реєстраційною службою Першотравневого районного управління юстиції Донецької області 06.03.2013 р. за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 20715914239, про що реєстраційною службою Першотравневого районного управління Донецької області видано витяг з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за індексним номером 1181879 від 13.03.2013 р., а саме: Базу відпочинку "Сирена" загальною площею 7 257,1 кв. м., реєстраційний номер 20715914239, за адресою: Донецька область, Першотравневий район, с. Мелекіне, вул. Набережна, буд. 9, яка розміщена на земельній ділянці площею 1,3626 га, кадастровий номер 1423984400:07:000:0566, цільове призначення - рекреаційного призначення, та земельній ділянці площею 3,7468 га, кадастровий номер 1423984400:07:000:1317, цільове призначення - рекреаційного призначення, шляхом проведення прилюдних торгів з дотриманням вимог Закону України "Про іпотеку", встановивши, що початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій в порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження". Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Східно-Український Альянс" на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" 61 051,23 грн. витрат на сплату судового збору. В задоволенні іншої частини позову відмовлено.

На виконання вказаного рішення суду 19.11.2015 р. Господарським судом Запорізької області видано відповідні накази.

Ухвалою Господарського суду від 21.06.2016 р. виправлено помилку, допущену в резолютивній частині рішення Господарського суду Запорізької області по справі № 908/2520/15-г від 26.10.2015 р., а саме: доповнено другий абзац резолютивної частини рішення текстом наступного змісту: "На користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (вул. Лєскова, 9, м. Київ, 01000, ідентифікаційний код 14305909 ) в рахунок погашення заборгованості в розмірі … ( далі по тексту )". Також, виправлено помилку, допущену при оформленні наказу, а саме: доповнено другий абзац наказу текстом наступного змісту: "На користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" ( вул. Лєскова, 9, м. Київ, 01000, ідентифікаційний код 14305909 ) в рахунок погашення заборгованості в розмірі … (далі по тексту)".

Постановою Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області відрито виконавче провадження № 51832516 від 03.08.2016 р. про примусове виконання наказу Господарського суду Запорізької області від 19.11.2015 р. № 908/2520/15-г на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" щодо звернення стягнення в рахунок погашення заборгованості в розмірі 3 284 297,02 грн. на предмет іпотеки: базу відпочинку "Сирена" загальною площею 7 257,1 кв.м., реєстраційний номер 20715914239, за адресою: Донецька область, Першотравневий район, с. Мелекіне, вул. Набережна, буд. 9.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 02.08.2017 р. у справі № 908/2520/15-г частково задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Форінт" про заміну сторони у виконавчому провадженні. Замінено Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" у виконавчому провадженні з виконання наказу Господарського суду Запорізької області від 19.11.2015 р. у справі № 908/2520/15-г на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в рахунок погашення заборгованості в розмірі 3 284 297,02 грн. про звернення стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки № 12/01-03-3/0213: базу відпочинку "Сирена" загальною площею 7 257,1 кв. м., реєстраційний номер 20715914239, за адресою: Донецька область, Першотравневий район, с. Мелекіне, вул. Набережна, буд. 9, на Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Форінт".

На підставі вказаної ухвали суду головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Шмаковим Р. С. винесено постанову від 15.08.2017 р. ВП № 51832516 про заміну стягувача у виконавчому провадженні з Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" на Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Форінт".

29.11.2019 р. заступником начальника ВПВР управління ДВС ГТУЮ у Донецькій області Шмаковим Р. С. було складено постанову про опис та арешт майна боржника в рамках АСВП № 51832516 у відповідності до якої майно ТОВ "Східно-Український Альянс", а саме: бази відпочинку "Сирена" загальною площею 7 257,1 кв. м., реєстраційний номер 20715914239, за адресою: Донецька область, Першотравневий район, с. Мелекіне, вул. Набережна, буд. 9, яка розміщена на земельній ділянці площею 1,3626 га, кадастровий номер 1423984400:07:000:0566, цільове призначення - рекреаційного призначення, та земельній ділянці площею 3,7468 га, кадастровий номер 1423984400:07:000:1317, цільове призначення - рекреаційного призначення, було описано та арештовано.

19.11.2020 р. на прилюдних торгах було реалізовано нерухоме майно, належну ТОВ "Східно-Український Альянс", а саме: базу відпочинку "Сирена" загальною площею 7 257,1 кв. м., реєстраційний номер 20715914239, за адресою: Донецька область, Першотравневий район, с. Мелекіне, вул. Набережна, буд. 9, яка перебуває в іпотеці ТОВ "ФК "Форінт" за суму 4 825 940,00 грн.

27.11.2020 р. ТОВ "ФК "Форінт" звернулося на адресу органу виконання із заявою про необхідність щодо перерахування суми з реалізації предмету іпотеки в рахунок погашення вимог, забезпечених реалізованим предметом іпотеки.

За результатами реалізації предмету іпотеки на рахунок ТОВ "ФК "Форінт" була перерахована сума коштів, зазначена у виконавчому документі - наказі Господарського суду Запорізької області № 908/2520/15-г від 19.11.2015 р. - 3 284 297,02 грн..

Листом № 9568/02.3-49/21992 від 11.12.2020 р. орган виконання повідомив ТОВ "ФК "Форінт" про відмову у перерахуванні коштів у сумі більшій, ніж 3 284 297,02 грн, оскільки це виходить за межі виконавчого документу, який перебуває на виконання у відділі.

Не погодившись із відмовою органу виконання перерахувати кошти, ТОВ "ФК "Форінт" звернулося з даною скаргою до суду та просить: визнати бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), щодо неперерахування коштів з примусової реалізації Предмету іпотеки у сумі 970 750,92 грн. іпотекодержателю ТОВ "ФК "Форінт" в рахунок вимог, які були забезпечені іпотекою нерухомого майна, є неправомірною та такою, що порушує права та інтереси ТОВ "ФК "Форінт"; зобов`язати Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перерахувати ТОВ "ФК "Форінт", який є іпотекодержателем нерухомого майна Боржника, в рахунок погашення суми вимог, забезпечених іпотекою реалізованого предмету іпотеки, кошти в розмірі 970 750,92 грн.

8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).

Представник Скаржника у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги.

Відповідач та треті особи не скористалися своїм правом участі в судовому засіданні та не забезпечили явку уповноважених представників, хоча про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Беручи до уваги, що неявка вказаних учасників провадження у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду апеляційної скарги, апеляційний господарський суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності представників Відповідача та третіх осіб.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника Скаржника, дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а ухвалу господарського суду залишити без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Згідно ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Сторони виконавчого провадження відповідно до ст. 339 ГПК України мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та способом, передбаченим Конституцією та законами України.

Завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців, відповідно до ст. 3 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів", є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом.

Ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" визначено обов`язок виконавця вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад як верховенство права та обов`язковості виконання рішень ( ст. 2 Закону України "Про виконавче провадження" ).

Відповідно до ч. 1 ст. 327 ГПК України, виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

П. 5 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що у виконавчому документі зазначається резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень.

Відповідно до рішення Господарського суду Запорізької області по справі № 908/2520/15-г від 26.10.2015 р. в рахунок погашення заборгованості Відповідача перед Позивачем в розмірі 3 284 297,02 грн. звернуто стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки, та виданий відповідний наказ, для виконання якого відкрито виконавче провадження № 51832516 щодо боржника ТОВ "Східно-Український альянс" на суму 3 284 297,02 грн.

Ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" визначено обов`язок державного виконавця, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до ч. 5 ст. 51 Закону України "Про виконавче провадження", за рахунок коштів, що надійшли від реалізації заставленого майна, здійснюються відрахування, передбачені пунктами 1 і 2 частини першої статті 45 цього Закону, після чого кошти перераховуються заставодержателю та стягується виконавчий збір. Якщо заставодержатель не є стягувачем у виконавчому провадженні, йому виплачуються кошти після належного підтвердження права на заставлене майно. У разі задоволення в повному обсязі вимог заставодержателя залишок коштів використовується для задоволення вимог інших стягувачів у порядку, встановленому цим Законом.

Ст. 45 Закону України "Про виконавче провадження" регламентований порядок розподілу стягнутих з боржника сум. Так, відповідно до частини першої зазначеної статті, розподіл стягнутих виконавцем з боржника за виконавчим провадженням грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника) здійснюється у такій черговості: 1) у першу чергу повертається авансовий внесок стягувача на організацію та проведення виконавчих дій; 2) у другу чергу компенсуються витрати виконавчого провадження, не покриті авансовим внеском стягувача; 3) у третю чергу задовольняються вимоги стягувача та стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків фактично стягнутої суми або основна винагорода приватного виконавця пропорційно до фактично стягнутої з боржника суми (крім виконавчих документів про стягнення аліментів); 4) у четверту чергу стягуються штрафи, накладені виконавцем відповідно до вимог цього Закону, та виконавчий збір або основна винагорода за виконавчими документами про стягнення аліментів.

Ч. 6 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що стягнуті з боржника кошти, що залишилися після задоволення всіх вимог за виконавчими документами, перераховуються боржнику ( крім випадків повернення коштів іншим особам ).

Як свідчать надані Скаржником документи, за результатами реалізації предмету іпотеки на рахунок ТОВ "ФК "Форінт" ( стягувач у виконавчому провадженні ) була перерахована сума коштів, зазначена у виконавчому документі - наказі Господарського суду Запорізької області № 908/2520/15-г від 19.11.2015 р. у розмірі 3 284 297,02 грн. Тобто, державним виконавцем вчинено дії для належного та повного виконання судового рішення у справі № 908/2520/15-г.

Отже, як вірно зазначив суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні скарги на дії державного виконавця - державний виконавець діяв в межах своїх повноважень, відмовивши стягувачу у виконавчому провадженні у перерахуванні коштів у сумі більшій, ніж було зазначено у виконавчому документі, який перебував на виконанні у відділі.

Відповідно до ч. 3 ст. 343 ГПК України, якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

За змістом ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно із ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Звертаючись із апеляційною скаргою, Скаржник не спростував наведених висновків суду першої інстанції та не довів неправильного застосування судом норм матеріального та процесуального права, як необхідної передумови для зміни чи скасування прийнятого ним судового рішення.

З урахуванням викладеного, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а ухвала місцевого господарського суду у даній справі має бути залишено без змін.

10. Судові витрати.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, згідно вимог ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Скаржника.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Форінт" залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 11.01.2021 р. у справі № 908/2520/15-г залишити без змін.

Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 08.04.2021 р.

Головуючий суддя І. М. Кощеєв

Суддя І. Л. Кузнецова

Суддя О. В. Чус