Постанова

від 14.07.2021 по справі 908/2520/15-г

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2021 року

м. Київ

Справа № 908/2520/15-г

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Бакуліна С.В. - головуючий, Вронська Г.О., Кондратова І.Д.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Форінт"

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 01.04.2021 (головуючий суддя - Кощеєв І.М., судді: Кузнецова І.Л., Чус О.В.) та ухвалу Господарського суду Запорізької області від 11.01.2021 (головуючий суддя - Топчій О.А., судді: Азізбекян Т.А., Колодій Н.А.), прийняті за результатами розгляду скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Форінт" на дії/бездіяльність державного виконавця,

у справі №908/2520/15-г

за позовом Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Східно-Український Альянс",

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об`єднання "Іліташ",

2. Приватного акціонерного товариства "Бетон Нова",

про звернення стягнення на предмет іпотеки в розмірі 3931393,79 грн,

заявник Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Форінт",

орган виконання Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції,

ВСТАНОВИВ:

Згідно з розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 12.07.2021 №29.3-02/1908 "Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи", у зв`язку з відпусткою суддів Губенко Н.М. та Кролевець О.А. , проведено повторний автоматизований розподілу судової справи №908/2520/15-г, за результатами якого визначено наступний склад колегії суддів: Бакуліна С.В. - головуючий, Вронська Г.О . , Кондратова І.Д.

1.Короткий зміст обставин справи

1.1.Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Форінт" (далі також - ТОВ "ФК "Форінт") звернулось до Господарського суду Запорізької області зі скаргою в якій просило: визнати бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі також - Відділ, ДВС) щодо неперерахування коштів з примусової реалізації предмету іпотеки в сумі 970750,92 грн іпотекодержателю, ТОВ "ФК "Форінт", в рахунок вимог, які були забезпечені іпотекою нерухомого майна - бази відпочинку "Сирена", що було реалізоване в рамках виконавчого провадження №51832516, неправомірною та такою, що порушує права та інтереси ТОВ "ФК "Форінт"; зобов`язати Відділ перерахувати ТОВ "ФК "Форінт", який є іпотекодержателем нерухомого майна боржника, в рахунок погашення суми вимог, забезпечених іпотекою реалізованого предмету іпотеки, кошти в розмірі 970750,92 грн.

1.2.Скарга обґрунтована тим, що ДВС безпідставно відмовила у перерахуванні ТОВ "ФК "Форінт" всієї суми грошових коштів, які були отримані від реалізації майна на прилюдних торгах, обмежившись лише сумою заборгованості, яка зазначена в наказі Господарського суду Запорізької області від 26.10.2015 у справі №908/2520/15-г. Скаржник вважає дії органу виконання такими, що порушують приписи частини п`ятої статті 51 Закону України "Про виконавче провадження", зазначаючи при цьому, що різниця між сумою заборгованості, визначеною рішенням суду від 26.10.2015 у справі №908/2520/15-г, та сумою вимог іпотекодержателя, забезпечених іпотекою реалізованого предмету іпотеки, становить суму нарахованих відсотків за неправомірне використання кредитних коштів згідно умов кредитних договорів в розмірі 114705,32 грн. Зазначена сума не була предметом розгляду у справі №908/2520/15-г, оскільки в справі вирішувалося питання щодо заборгованості за кредитними договорами станом на 31.03.2015, а відсотки за неправомірне використання кредитних коштів нараховані за період з 01.04.2015 по 24.05.2017.

2.Встановлені судами обставини справи

2.1.Рішенням Господарського суду Запорізької області від 26.10.2015 у справі №908/2520/15-г позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" задоволено частково. В рахунок погашення заборгованості в розмірі 3284297,02 грн звернуто стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки №12/01-03-3/0213, який посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бородіною О.В. за реєстровим номером №965, який належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Східно-Український альянс" на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, серія та номер НОМЕР_1 , видане 18.12.2012 Виконавчим комітетом Мелекінської сільської ради і зареєстроване Реєстраційною службою Першотравневого районного управління юстиції Донецької області 06.03.2013 за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 20715914239, про що реєстраційною службою Першотравневого районного управління Донецької області видано витяг з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за індексним номером 1181879 від 13.03.2013, а саме: базу відпочинку "Сирена" загальною площею 7257,1 кв. м, реєстраційний номер 20715914239, за адресою: Донецька область, Першотравневий район, с. Мелекіне, вул. Набережна, буд. 9, яка розміщена на земельній ділянці площею 1,3626 га, кадастровий номер 1423984400:07:000:0566, цільове призначення - рекреаційного призначення, та земельній ділянці площею 3,7468 га, кадастровий номер 1423984400:07:000:1317, цільове призначення - рекреаційного призначення, шляхом проведення прилюдних торгів з дотриманням вимог Закону України "Про іпотеку", встановивши, що початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій в порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження". Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Східно-Український Альянс" на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" 61051,23 грн витрат на сплату судового збору. В задоволенні іншої частини позову відмовлено.

2.2.На виконання вказаного рішення суду 19.11.2015 Господарським судом Запорізької області видано відповідні накази.

2.3.Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 21.06.2016 виправлено помилку, допущену в резолютивній частині рішення Господарського суду Запорізької області по справі №908/2520/15-г від 26.10.2015, а саме: доповнено другий абзац резолютивної частини рішення текстом наступного змісту: "На користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (вул. Лєскова, 9, м. Київ, 01000, ідентифікаційний код 14305909 ) в рахунок погашення заборгованості в розмірі … ( далі по тексту )". Також, виправлено помилку, допущену при оформленні наказу, а саме: доповнено другий абзац наказу текстом наступного змісту: "На користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" ( вул. Лєскова, 9, м. Київ, 01000, ідентифікаційний код 14305909 ) в рахунок погашення заборгованості в розмірі … (далі по тексту)".

2.4.Постановою Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області від 03.08.2016 відкрито виконавче провадження №51832516 про примусове виконання наказу Господарського суду Запорізької області від 19.11.2015 №908/2520/15-г на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" щодо звернення стягнення в рахунок погашення заборгованості в розмірі 3284297,02 грн на предмет іпотеки: базу відпочинку "Сирена" загальною площею 7257,1 кв. м, реєстраційний номер 20715914239, за адресою: Донецька область, Першотравневий район, с. Мелекіне, вул. Набережна, буд. 9.

2.5.Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 02.08.2017 у справі №908/2520/15-г частково задоволено заяву ТОВ "ФК "Форінт" про заміну сторони у виконавчому провадженні. Замінено Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" у виконавчому провадженні з виконання наказу Господарського суду Запорізької області від 19.11.2015 у справі №908/2520/15-г на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в рахунок погашення заборгованості в розмірі 3284297,02 грн про звернення стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки №12/01-03-3/0213: базу відпочинку "Сирена" загальною площею 7257,1 кв. м, реєстраційний номер 20715914239, за адресою: Донецька область, Першотравневий район, с. Мелекіне, вул. Набережна, буд. 9, на ТОВ "ФК "Форінт".

2.6.На підставі вказаної ухвали суду головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Шмаковим Р.С. винесено постанову від 15.08.2017 ВП №51832516 про заміну стягувача у виконавчому провадженні з Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" на Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Форінт".

2.7. 29.11.2019 заступником начальника Відділу Шмаковим Р.С. було складено постанову про опис та арешт майна боржника в межах виконавчого провадження №51832516 у відповідності до якої майно ТОВ "Східно-Український Альянс", а саме: бази відпочинку "Сирена" загальною площею 7257,1 кв. м, реєстраційний номер 20715914239, за адресою: Донецька область, Першотравневий район, с. Мелекіне, вул. Набережна, буд. 9, яка розміщена на земельній ділянці площею 1,3626 га, кадастровий номер 1423984400:07:000:0566, цільове призначення - рекреаційного призначення, та земельній ділянці площею 3,7468 га, кадастровий номер 1423984400:07:000:1317, цільове призначення - рекреаційного призначення, було описано та арештовано.

2.8. 19.11.2020 на прилюдних торгах було реалізовано зазначене вище нерухоме майно на суму 4825940,00 грн.

2.9. 27.11.2020 ТОВ "ФК "Форінт" звернулося на адресу органу виконання із заявою про необхідність щодо перерахування суми з реалізації предмету іпотеки в рахунок погашення вимог, забезпечених реалізованим предметом іпотеки.

2.10.За результатами реалізації предмету іпотеки на рахунок ТОВ "ФК "Форінт" була перерахована сума коштів, зазначена у виконавчому документі - наказі Господарського суду Запорізької області №908/2520/15-г від 19.11.2015 - 3284297,02 грн.

2.11.Листом №9568/02.3-49/21992 від 11.12.2020 орган виконання повідомив ТОВ "ФК "Форінт" про відмову у перерахуванні коштів у сумі більшій, ніж 3284297,02 грн, оскільки це виходить за межі виконавчого документу, який перебуває на виконання у відділі.

2.12.Не погодившись із відмовою органу виконання перерахувати кошти, ТОВ "ФК "Форінт" звернулося до суду зі скаргою на дії/бездіяльність державного виконавця.

3.Короткий зміст ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції.

3.1.Господарський суд Запорізької області ухвалою від 11.01.2021, залишеною без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 01.04.2021, у справі №908/2520/15-г відмовив у задоволенні скарги на дії/бездіяльність державного виконавця.

3.2.Судові рішення мотивовані тим, що державний виконавець діяв у межах своїх повноважень щодо здійснення виконавчих дій, оскільки за результатами реалізації предмета іпотеки на рахунок стягувача було перераховано суму коштів, зазначену у виконавчому документі (наказі Господарського суду Запорізької області №908/2520/15-г від 19.11.2015) 3284297,02 грн.

4.Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу та виклад позиції інших учасників справи.

4.1.ТОВ "ФК "Форінт" 28.04.2021 звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить: скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 01.04.2021 та ухвалу Господарського суду Запорізької області від 11.01.2021 у справі №908/2520/15-г; ухвалити нове рішення, яким визнати бездіяльність Відділу щодо неперерахування коштів з примусової реалізації предмету іпотеки в сумі 970750,92 грн іпотекодержателю, ТОВ "ФК "Форінт", в рахунок вимог, які були забезпечені іпотекою нерухомого майна - бази відпочинку "Сирена", що було реалізоване в рамках виконавчого провадження №51832516, неправомірною та такою, що порушує права та інтереси ТОВ "ФК "Форінт"; зобов`язати Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перерахувати ТОВ "ФК "Форінт", який є іпотекодержателем нерухомого майна боржника, в рахунок погашення суми вимог, забезпечених іпотекою реалізованого предмету іпотеки, кошти в розмірі 970750,92 грн.

4.2.В обґрунтування касаційної скарги ТОВ "ФК "Форінт" посилається на таке. Судами не застосовано норми статей 589, 591 ЦК України і статей 12, 33 Закону України "Про іпотеку", які передбачають право заставодержателя задовольнити за рахунок майна, що забезпечує виконання зобов`язань, в повному обсязі свої вимоги, що визначені на момент фактичного задоволення. Також судами помилково застосовано норму статті 45 Закону України "Про виконавче провадження" при вирішенні питання розподілу коштів, що надійшли з реалізації заставного майна боржника, натомість не застосовано норму статті 51 Закону України "Про виконавче провадження", яка регулює питання розподілу коштів саме у випадку реалізації майна, що є заставним. При цьому скаржник зазначає, що законодавець чітко визначив, що іпотекодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов`язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв`язку із пред`явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором. Крім того скаржник вказує, що умови договору іпотеки також передбачають задоволення іпотекодержателем всіх своїх забезпечених іпотекою вимог, зокрема, щодо: сплати неустойки, пені та штрафів відповідно до кредитного договору, сплати процентів та комісій за кредитом відповідно до умов кредитного договору, повернення суми кредиту відповідно до умов кредитного договору. В даному випадку ТОВ "ФК "Форінт" у виконавчому провадженні №51832516 мав два статуси: стягувача, вимоги якого у відповідності до виконавчого документу складали - 3284297,02 грн; іпотекодержателя, вимоги якого у відповідності до договору іпотеки на день розподілу коштів з реалізації майна, що їх забезпечували, складали - 4432002,34 грн. Сума реалізації предмету іпотеки вища за суму, що підлягає стягненню, та суму вимог іпотекодержателя, що були забезпечені іпотекою. Відповідно ТОВ "ФК "Форінт", як іпотекодержатель предмету іпотеки, який було реалізовано на прилюдних торгах, має першочергове право задовільнити свої вимоги, які були забезпечені зазначеним предметом іпотеки, за рахунок коштів, що надійшли від реалізації. Водночас, на думку скаржника, бездіяльність Відділу щодо неперерахування коштів з примусової реалізації предмету іпотеки в сумі 970750,92 грн іпотекодержателю - ТОВ "ФК "Форінт" в рахунок вимог, які були забезпечені іпотекою нерухомого майна, бази відпочинку "Сирена", що було реалізоване в рамках виконавчого провадження №51832516, є неправомірною та такою, що порушує права та інтереси ТОВ "ФК "Форінт".

4.3.Інші учасники справи та Відділ не скористались правом на подання відзиву на касаційну скаргу.

5.Позиція Верховного Суду

5.1.Згідно зі статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

5.2.За приписами статті 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

5.3.Згідно зі статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

5.4.Сторони виконавчого провадження відповідно до статті 339 ГПК України мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

5.5.Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та способом, передбаченим Конституцією та законами України.

5.6.Завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців, відповідно до статті 3 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів", є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом.

5.7.Статтею 18 Закону України "Про виконавче провадження" визначено обов`язок виконавця вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

5.8.Виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад як верховенство права та обов`язковості виконання рішень (стаття 2 Закону України "Про виконавче провадження" ).

5.9.Відповідно до частини першої статті 327 ГПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

5.10.Пунктом 5 частини першої статті 4 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що у виконавчому документі зазначається резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень.

5.11.Відповідно до рішення Господарського суду Запорізької області від 26.10.2015 у справі №908/2520/15-г в рахунок погашення заборгованості відповідача перед позивачем в розмірі 3284297,02 грн звернуто стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки, та виданий відповідний наказ, для виконання якого відкрито виконавче провадження №51832516 щодо боржника ТОВ "Східно-Український альянс" на суму 3284297,02 грн.

5.12.Діючи відповідно до наведених норм, державний виконавець у виконавчому провадженні №51832516 зобов`язаний був здійснювати заходи примусового виконання рішення у справі №908/2520/15-г у спосіб та в порядку, які встановлені законом, та на підставі пред`явленого до виконання виконавчого документа, в якому зазначена резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень.

5.13.Відповідно до частини п`ятої статті 51 Закону України "Про виконавче провадження" за рахунок коштів, що надійшли від реалізації заставленого майна, здійснюються відрахування, передбачені пунктами 1 і 2 частини першої статті 45 цього Закону, після чого кошти перераховуються заставодержателю та стягується виконавчий збір. Якщо заставодержатель не є стягувачем у виконавчому провадженні, йому виплачуються кошти після належного підтвердження права на заставлене майно. У разі задоволення в повному обсязі вимог заставодержателя залишок коштів використовується для задоволення вимог інших стягувачів у порядку, встановленому цим Законом.

5.14.Статтею 45 Закону України "Про виконавче провадження" регламентований порядок розподілу стягнутих з боржника сум. Так, відповідно до частини першої зазначеної статті, розподіл стягнутих виконавцем з боржника за виконавчим провадженням грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника) здійснюється у такій черговості: 1) у першу чергу повертається авансовий внесок стягувача на організацію та проведення виконавчих дій; 2) у другу чергу компенсуються витрати виконавчого провадження, не покриті авансовим внеском стягувача; 3) у третю чергу задовольняються вимоги стягувача та стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків фактично стягнутої суми або основна винагорода приватного виконавця пропорційно до фактично стягнутої з боржника суми (крім виконавчих документів про стягнення аліментів); 4) у четверту чергу стягуються штрафи, накладені виконавцем відповідно до вимог цього Закону, та виконавчий збір або основна винагорода за виконавчими документами про стягнення аліментів.

5.15.Частиною шостою статті 47 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що стягнуті з боржника кошти, що залишилися після задоволення всіх вимог за виконавчими документами, перераховуються боржнику (крім випадків повернення коштів іншим особам).

5.16.З наведених норм закону не вбачається права державного виконавця розподілити стягнуті кошти, що надійшли від реалізації заставленого майна, поза межами рішення та виконавчого документа.

5.17.Попередніми судовими інстанціями встановлено, що за результатами реалізації предмету іпотеки на рахунок ТОВ "ФК "Форінт" (стягувач у виконавчому провадженні) була перерахована сума коштів, зазначена у виконавчому документі - наказі Господарського суду Запорізької області №908/2520/15-г від 19.11.2015 у розмірі 3284297,02 грн. Тобто, державним виконавцем вчинено дії для належного та повного виконання судового рішення у справі №908/2520/15-г.

5.18.Колегія суддів зазначає, що при розгляді скарги на дії/бездіяльність виконавця до таких правовідносин застосуванню підлягають приписи Закону України "Про виконавче провадження" щодо виконання рішення на підставі виконавчого документу, яким, зокрема, є судовий наказ. Виконавець має виконати судове рішення в межах суми, яка зазначена в наказі, адже вказана сума є безспірна. Натомість дії з перерахування державним виконавцем на користь стягувача грошових коштів, які не були предметом розгляду у справі №908/2520/15-г та які не зазначені у наказі Господарського суду Запорізької області від 19.11.2015, свідчили б про перевищення ним наданих повноважень.

5.19.Колегія суддів також зазначає, що норми права, які, за твердженням скаржника, порушив виконавець (норми статей 572, 574, 589, 591 ЦК України, статей 3, 11, 12, 33 Закону України "Про іпотеку") не застосовуються виконавцем при виконанні судового рішення, оскільки регулюють відносини кредитора та боржника за кредитним договором.

5.20.Отже, як вірно зазначили суди попередніх інстанцій, у спірних правовідносинах державний виконавець діяв в межах своїх повноважень, відмовивши стягувачу у виконавчому провадженні у перерахуванні коштів у сумі більшій, ніж було зазначено у виконавчому документі, який перебував на виконанні у Відділі.

5.21.Поряд з цим, стягнення суми нарахованих відсотків за неправомірне використання кредитних коштів та неустойки згідно умов кредитного договору, які не були присуджені до стягнення судовим рішенням у справі №908/2520/15-г, в межах цієї справи на стадії примусового виконання рішення є безпідставним втім не позбавляє ТОВ "ФК "Форінт" права захистити свої права у претензійно-правовій процедурі або у спосіб звернення до суду з позовом.

6.Висновки за результатами розгляду касаційної скарги та розподіл судових витрат

6.1.Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

6.2.Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

6.3.Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 309 ГПК України).

6.4.Ураховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України, колегія суддів вважає, що доводи, викладені у касаційній скарзі, не отримали свого підтвердження під час касаційного провадження, не спростовують висновків судів попередніх інстанцій про наявність підстав для заміни сторони боржника у виконавчому провадженні, у зв`язку з чим немає підстав для задоволення касаційної скарги.

6.5.Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК України покладається на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1.Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Форінт" залишити без задоволення.

2.Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 01.04.2021 та ухвалу Господарського суду Запорізької області від 11.01.2021 у справі №908/2520/15-г залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий С.В. Бакуліна

Судді Г.О. Вронська

І.Д. Кондратова