Рішення

від 08.04.2021 по справі 200/467/21-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 квітня 2021 р. Справа№200/467/21-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Куденкова К.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним рішення і зобов`язання вчинити певні дії, -

У С Т А Н О В И В:

У січні 2021 року ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 , позивач) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (далі - УПФУ, відповідач), в якому просить: - визнати протиправним рішення № 260 від 19.11.2020 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах; - зобов`язати призначити пенсію, а також нарахувати пенсію за втрачений період з дня подачі заяви на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Обґрунтовуючи позов ОСОБА_2 посилається безпідставну відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах незважаючи на наявність достатнього пільгового стажу.

Відповідач надав відзив на адміністративний позов, яким просить відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Зазначає, що позивач 17.11.2020 через ВЕБ-портал Пенсійного Фонду України звернувся до Управління із заявою № 10367 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини 2 статті 114 Закону України №1058. Для призначення пенсії за вислугу років були надані наступні скановані документи: паспорту НОМЕР_1 ; ідентифікаційного номеру; трудової книжки від 21.09.1981 серія НОМЕР_2 ; військового квитка від 15.11.1984 НУ № 7657380; диплому від 27.06.1984 серія ЖТ № 932349; долучені витяги з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань по коду ЄДРПОУ 05470992, коду ЄДРПОУ 30341775; долучені індивідуальні відомості на застраховану особу за період з січня 1999 по квітень 2020. Зазначає, що до страхового стажу не враховані періоди роботи з 06.08.1984 по 30.09.1984 оскільки відсутня дата підстави прийому на роботу, запис не завірено печаткою, з 29.01.1987 по 04.02.1987 - відсутній номер і дата підстави прийому на роботу, що є порушенням Інструкції Про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях , затвердженої Постановою Держкомпраці СРСР від 20 червня 1974 № 162. Також зазначає, що до пільгового характеру робіт за роботу по Списку № 2 враховані періоди страхового стажу з 01.01.1999 за даними наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. Інші періоди роботи до 01.01.1999 потребують надання уточнюючих довідок про пільговий характер роботи відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (із змінами), який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637. Згідно з наданими документами та даних із реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування за номером облікової картки 2392301152 страховий стаж позивача склав 32 роки 04 місяці 04 дні, у тому числі стаж на пільгових роботах по списку № 2 склав 10 років 02 місяці 15 днів. За таких обставин, було прийнято рішення відмовити позивачу в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за роботу по списку № 2 у зв`язку з відсутністю на дату звернення необхідних 12 років 06 місяців стажу на пільгових роботах.

Позивач надав до суду відповідь на відзив в якій наполягав на задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 16 січня 2021 року позову заяву було залишено без руху.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 01.02.2021 суддею прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, витребувано у відповідача докази.

Ухвалою суду від 15 лютого 2021 року розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 15 березня 2021 року.

Ухвалою суду від 15 березня 2021 року закрито підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду на 8 квітня 2021 року.

Позивач і представник відповідача до судового засідання не з`явилися, про дату, час і місце судового розгляду були повідомлені належним чином.

Перешкоди для розгляду справи в судовому засіданні, визначені ст. 205 КАС України - відсутні.

Приписами ч. 9 ст. 205 КАС України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Частиною 4 ст. 243 КАС України передбачено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження.

Суд, перевіривши матеріали справи та оцінивши повідомлені сторонами обставини, дійшов наступних висновків.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорту громадянина України № НОМЕР_1 , виданого 25 вересня 2001 року.

За наслідками розгляду заяви позивача № 10367 від 17.11.2020 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за роботу по Списку № 2 відповідно до частини 2 статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування УПФУ прийняло оскаржуване рішення № 260 від 19.11.2020 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

Указаним рішенням позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком. Зазначено, що до страхового стажу не враховані періоди роботи з 06.08.1984 по 30.09.1984, оскільки відсутня дата підстави прийому на роботу, запис не завірено печаткою, з 29.01.1987 по 04.02.1987 відсутній номер і дата підстави прийому на роботу, що є порушенням Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях» , затверджена Постановою Держкомпраці СРСР від 20 червня 1974 № 162. До пільгового характеру робіт за роботу: по списку № 2 враховані періоди страхового стажу з 01.01.1999 за даними наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. Інші періоди роботи до 01.01.1999 потребують надання уточнюючих довідок про пільговий характер роботи відповідно до пункту 20 ПКМУ від 12.08.1993 № 637. Крім того зазначено, що відповідно до наданих документів і даних із реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування страховий стаж ОСОБА_2 склав 32 роки 04 місяця 04 дні, у тому числі стаж на пільгових роботах по списку № 2 склав 10 років 02 місяця 15 днів. За таких обставин, прийнято рішення відмовити ОСОБА_2 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за роботу по списку № 2 у зв`язку з відсутністю на дату звернення необхідних 12 років 06 місяців стажу на пільгових роботах.

Позивачем до суду надана копія його трудової книжки НОМЕР_2 , в якій наявні записи: №№ 11-12 щодо роботи позивача з 06.08.1984 по 30.09.1984 на посаді підземного гірничого майстра з повним підземним днем під землею на підприємстві Шахта ім. І.А. Ізотова; №№ 15-16 щодо роботи позивача з 29.01.1987 по 04.02.1988 на посаді водія.

Відповідно до ч. 1 і ч. 3 ст. 44 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) встановлено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 64 Закон № 1058-IV передбачено, що виконавча дирекція Пенсійного фонду та її територіальні органи мають право: отримувати безоплатно від органів державної влади, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання і від фізичних осіб - підприємців відомості, пов`язані з нарахуванням, обчисленням та сплатою страхових внесків, а також інші відомості, необхідні для виконання ними функцій, передбачених цим Законом та іншими законами України.

Частиною 1 ст. 114 Закон № 1058-IV установлено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

На пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 50 років - по 31 березня 1965 року включно; 50 років 6 місяців - з 1 квітня 1965 року по 30 вересня 1965 року; 51 рік - з 1 жовтня 1965 року по 31 березня 1966 року; 51 рік 6 місяців - з 1 квітня 1966 року по 30 вересня 1966 року; 52 роки - з 1 жовтня 1966 року по 31 березня 1967 року; 52 роки 6 місяців - з 1 квітня 1967 року по 30 вересня 1967 року; 53 роки - з 1 жовтня 1967 року по 31 березня 1968 року; 53 роки 6 місяців - з 1 квітня 1968 року по 30 вересня 1968 року; 54 роки - з 1 жовтня 1968 року по 31 березня 1969 року; 54 роки 6 місяців - з 1 квітня 1969 року по 30 вересня 1969 року; 55 років - з 1 жовтня 1969 року по 31 грудня 1970 року.

За відсутності страхового стажу, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу: з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців у чоловіків і не менше 20 років 6 місяців у жінок; з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років у чоловіків і не менше 21 року у жінок; з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців у чоловіків і не менше 21 року 6 місяців у жінок; з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років у чоловіків і не менше 22 років у жінок; з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців у чоловіків і не менше 22 років 6 місяців у жінок; з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років у чоловіків і не менше 23 років у жінок; з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців у чоловіків і не менше 23 років 6 місяців у жінок; з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років у чоловіків і не менше 24 років у жінок; з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29 років 6 місяців у чоловіків і не менше 24 років 6 місяців у жінок.

Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи; жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи.

Зазначене зменшення пенсійного віку для жінок застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року.

Підпунктом 2 п. 2.1 розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 р. за № 1566/11846 (далі - Порядок № 22-1), передбачено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.

Згідно з п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі - Порядок №637), передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до п. 4.2 і п. 4.3 розділу IV Порядку № 22-1 встановлено, що при прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі; 4) видає пам`ятку пенсіонеру (додаток 4), копія якої зберігається у пенсійній справі.

Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Суд звертає увагу на те, що надання уточнюючих довідок підприємств, установ, організацій або їх правонаступників для підтвердження спеціального трудового стажу необхідно лише у випадку відсутності трудової книжки або коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах.

Наведе відповідає висновкам Верховного Суду в постанові від 22.03.2018 у справі №208/235/17(2-а/208/105/17).

Суд зазначає, що в оскаржуваному рішенні не конкретизовано які саме періоди до 01.01.1999 не враховані до пільгового стажу позивача.

Також суд зазначає, що позивачем ні в позовній заяві, а ні у відповіді на відзив не зазначено які саме періоди роботи (посади, підприємства) відповідачем безпідставно (на думку позивача) не зараховані до пільгового стажу.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб`єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття, чого в цій справі відповідачем зроблено не було.

Відсутність обґрунтування щодо не зарахування певних періодів роботи позивача до пільгового стажу позбавляє ОСОБА_2 можливості належним чином конкретизувати свої позовні вимоги, а також позбавляє суд можливості надати оцінку правомірності оскаржуваного рішення в частині не включення певних періодів робити до пільгового стажу. З урахуванням повідомлених і підтверджених відповідними доказами обставин, суд позбавлений в межах цієї справи дослідити питання виконання всіх умов, визначених законодавством, для прийняття рішення про призначення пенсії на пільгових умовах.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про протиправність оскаржуваного рішення і наявність підстав для його скасування.

Також суд зазначає, що позовні вимоги в частині зобов`язання призначити пенсію на пільгових умовах і нарахувати її є передчасними, оскільки в межах цієї справи судом не вирішується питання про необхідність зарахування певних періодів роботи позивача до його пільгового стажу.

Відповідно до п. 18 Постанови Ради Міністрів СРСР і Загальнорадянської центральної ради професійних спілок від 6 вересня 1973 року № 656 Про трудові книжки робочих та службовців було передбачено, що відповідальність за організацію робіт з ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.

Відповідальність за своєчасне і правильне заповнення трудових книжок, за їх облік, зберігання і видачу несе спеціально уповноважена особа, яка призначається наказом (розпорядженням) керівника підприємства, установи, організації.

За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну відповідальність, а у встановлених законом випадках іншу відповідальність.

Пунктом 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1993 року № 301 «Про трудові книжки працівників» , передбачено, що відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.

За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.

Отже, правильність і своєчасність заповнення трудових книжок покладалася саме на відповідальних посадових осіб роботодавця, а не на працівника.

Верховний Суд у постанові від 24 травня 2018 року у справі № 490/12392/16-а висловив позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.

В оскаржуваному рішенні відповідача не наведено обґрунтованих сумнівів щодо достовірності записів у трудовій книжці позивача про періоди роботи з 06.08.1984 по 30.09.1984, оскільки відсутня дата підстави прийому на роботу, запис не завірено печаткою, з 29.01.1987 по 04.02.1987.

При цьому, ураховуючи приписи ч. 2 ст. 9 КАС України, з метою забезпечення правової визначеності в спірних правовідносинах, суд вважає за потрібне вийти за межі позовних вимог для захисту прав позивача і зобов`язати УПФУ повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні, із зарахуванням до його страхового стажу періодів з 06.08.1984 по 30.09.1984 і з 29.01.1987 по 04.02.1987, а також із наведенням всіх певних періодів роботи (із вказівкою на відповідні дати, посаду, місце роботи), які УПФУ враховані до пільгового стажу, а також із зазначенням всіх певних періодів роботи (із вказівкою на відповідні дати, посаду, місце роботи), які не враховані до пільгового стажу із зазначенням підстав такого неврахування.

З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Відповідно до квитанцій від 05.01.2021 і від 12.01.2021 позивачем сплачено судовий збір за подання позову в загальному розмірі 908,80 грн.

Частинами 1 та 3 ст. 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Отже, стягненню на користь позивача підлягає 454,00 грн понесених судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань відповідача. Сума розмірі 0,80 грн є частиною судового збору, що внесена в більшому розмірі ніж установлено Законом України Про судовий збір , а тому може бути повернута за клопотанням позивач.

Керуючись статтями 2, 5-10, 19, 72-77, 90, 132, 139, 143, 241-246, 250, 255, 263, 295, 371, підпунктом 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) до Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ідентифікаційний код: 42172734, 84500, Донецька область, м. Бахмут, вул. Миру, буд. 35) про визнання протиправним рішення і зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним і скасувати рішення Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 260 від 19 листопада 2020 року про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

Зобов`язати Бахмутсько-Лиманське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_2 від 17.11.2020 № 10367 про призначення пенсії, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні, із зарахуванням до його страхового стажу періодів роботи з 06.08.1984 по 30.09.1984 і з 29.01.1987 по 04.02.1987, а також із наведенням всіх певних періодів роботи ОСОБА_2 (із вказівкою на відповідні дати, посаду, місце роботи), які враховані до ОСОБА_2 пільгового стажу та зазначенням всіх певних періодів роботи ОСОБА_2 (із вказівкою на відповідні дати, посаду, місце роботи), які не враховані до його пільгового стажу із зазначенням підстав такого неврахування.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні 00 копійок.

Повне рішення суду складено 8 квітня 2021 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя К.О. Куденков