Постанова

від 08.04.2021 по справі 810/800/17

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 810/800/17 Суддя (судді) першої інстанції: Василенко Г.Ю.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Оксененка О.М.,

суддів: Мельничука В.П.,

Лічевецького І.О.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ФМ С Є Десна до Головного інспектора будівельного нагляду Відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Трохименко Артема Олександровича про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю ФМ С Є Десна звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного інспектора будівельного нагляду Відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Трохименко Артема Олександровича, в якому просило:

- визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №3-1002/1-10/10-54/1002/09/01 від 10.02.2017 відносно Товариства з обмеженою відповідальністю ФМ С Є Десна , яка винесена головним інспектором будівельного нагляду Відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Трохименко Артемом Олександровичем.

Позов обґрунтовано тим, що позивач не отримував жодних запитів від відповідача для надання усіх необхідних для проведення перевірки документів. При цьому, позивач зауважив, що у спірній постанові взагалі не зазначені посада, прізвище, ім`я та по батькові осіб, які брали участь у розгляді справи.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 23 березня 2020 року позовні вимоги задоволено.

Визнано протиправною та скасовано постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №3-1002/1-10/10-54/1002/09/01 від 10.02.2017 відносно Товариства з обмеженою відповідальністю ФМ С Є Десна .

В апеляційній скарзі Державна архітектурно-будівельна інспекція України, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог - відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що Головним інспектором будівельного нагляду Відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Трохименко А.О. було винесено оскаржувану постанову відповідно до чинного законодавства та в межах повноважень.

При цьому, апелянт звертає увагу на те, що відповідні інспектори не можуть виступати самостійним відповідачем у справі, оскільки належним відповідачем є Державна архітектурно-будівельна інспекція України.

У той же час, апелянт вказує, що суд першої інстанції, вирішуючи даний спір, пред`явлений до посадової особи, не з`ясував, хто є належним відповідачем у справі та не вирішив питання про залучення до участі у справі належного відповідача.

Згідно п.3 частини першої ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) також у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, 25 січня 2017 року Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області видано наказ Про проведення позапланової перевірки №3П, згідно з яким вирішено провести позапланову перевірку на об`єкті будівництва: адміністративно-складський комплекс по вул. Незалежності у с. Дударків Бориспільського району Київської області (кадастровий номер 3220883601:01:029:0069), власник земельної ділянки ТОВ ФМ С Є Десна (код ЄДРПОУ 32782265).

31 січня 2017 року головним інспектором будівельного нагляду Трохименко А.О. та головним інспектором будівельного нагляду Логуновим В.В. у присутності довіреної особи ТОВ ФМ С Є Десна Владики І.О. складено акт про те, що ТОВ ФМ С Є Десна не допустив посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на будівництво адміністративно-складського комплексу по вул. Незалежності у с. Дударків Бориспільського району Київської області (кадастровий номер: 3220883601:01:029:0069) для проведення позапланової перевірки.

Того ж дня, 31 січня 2017 року відповідачем видано відносно ТОВ ФМ С Є Десна припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил №С-3101/1 за результатами позапланової перевірки, проведеної на будівництві адміністративно-складського комплексу по вул. Незалежності у с. Дударків Бориспільського району Київської області (кадастровий номер 3220883601:01:029:0069), яким від позивача вимагалося в термін до 06 лютого 2017 року допустити посадових осіб відповідача на будівництво вищезазначеного об`єкту та надати всі необхідні для проведення перевірки документи згідно переліку.

У подальшому, постановою відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №3-1002/1-10/10-54/1002/09/01 від 10.02.2017 визнано ТОВ ФМ С Є Десна винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п. 2 частини шостої статті 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності , та накладено штраф у сумі 16000 грн.

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача про накладення штрафу, та вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки в судовому порядку у справі №826/2120/17 скасовано припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 31 січня 2017 року №С-3101/1 за невиконання якого на позивача накладено спірну суму штрафу, тому наявні підстави для скасування оскаржуваної постанови.

Колегія суддів не погоджується у повній мірі з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України від 17 лютого 2011 року № 3038-VI Про регулювання містобудівної діяльності (далі - Закон № 3038-VI) встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Частиною першою статті 41 Закону № 3038-VI встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини третьої вказаної статті посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, серед іншого, безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню; складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт; здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням фото-, аудіо- та відеотехніки.

Згідно з частиною першою Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.07.2014 року № 294 (далі - Положення №294), Державна архітектурно-будівельна інспекція України (Держархбудінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем`єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

У свою чергу, процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначає Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553 (далі - Порядок №553).

Пунктом 2 Порядку №553 передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: 1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; 2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; 3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об`єкта будівництва.

Пунктом 16 Порядку №553 передбачено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

Відповідно до пункту 17 Порядку №553 у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).

Отже, у разі виявлення під час перевірки порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності посадові особи органу держаного архітектурно - будівельного контролю складають акт, у якому фіксуються такі порушення. На підставі акту складається обов`язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, а також складаються відповідні протоколи та приписи, які у встановлений Порядком №533 строк подаються керівникові відповідної інспекції або його заступникові для винесення постанови про накладення штрафу, передбаченої законодавством України.

Вказане узгоджується з висновком, викладеним в постанові Верховного Суду від 16 липня 2020 року у справі № 826/4/16.

Як вбачається з матеріалів справи, 31.01.2017 відповідачем видано відносно ТОВ ФМ С Є Десна припис №С-3101/1 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, яким від позивача вимагалося в термін до 06.02.2017 допустити посадових осіб відповідача на будівництво вищезазначеного об`єкту та надати всі необхідні для проведення перевірки документи згідно переліку.

У подальшому, головним інспектором будівельного нагляду Відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Трохименко Артемом Олександровичем, за результатами розгляду матеріалів справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності складено наступні документи, а саме: акт про недопущення від 31.01.2017; припис про усунення порушень №С-3101/1; протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності №3-Л-3-3101/1; та постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №З-1002/1-10/10-54/1002/09/01 від 10.02.2017, якою визнано позивачем винним у вчинені правопорушення, що передбачено п. 2 частиною другою статті 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності .

Так, у силу вимог пункту 2 частини шостої статті 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності недопущення посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, на об`єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій - у розмірі десяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

При цьому, судом першої інстанції вірно зауважено, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.05.2019 у справі №826/2120/17, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.12.2019, визнано протиправним та скасовано припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 31 січня 2017 року №С-3101/1 винесеного головним інспектором будівельного нагляду Відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Трохименко Артемом Олександровичем відносно ТОВ ФМ С Є Десна .

Згідно частини четвертої статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відтак, враховуючи, що оскаржувана постанова про накладення штрафу винесена на підставі припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 31 січня 2017 року №С-3101/1, який скасовано рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.05.2019 у справі №826/2120/17, вказане свідчить про неправомірність постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №3-1002/1-10/10-54/1002/09/01 від 10.02.2017.

Разом з тим, вирішуючи дану справу, судом першої інстанції не було звернуто увагу на наступне.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін суб`єкт владних повноважень означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадову чи службову особу, іншого суб`єкта при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).

Згідно із статтею 244-6 КУпАП органи державного архітектурно-будівельного контролю розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов`язані з порушенням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил під час будівництва, порушенням законодавства під час планування та забудови територій та невиконанням законних вимог (приписів) посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю.

Від імені органів державного архітектурно-будівельного контролю розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право:

- керівники виконавчих органів з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад - щодо об`єктів, розташованих в межах населених пунктів (статті 96, 96-1 (крім частин третьої - п`ятої), частини перша та друга статті 188-42 КУпАП);

- керівники структурних підрозділів з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій - щодо об`єктів, розташованих в межах міст Києва та Севастополя (статті 96, 96-1 (крім частин третьої - п`ятої), частини перша та друга статті 188-42 КУпАП);

- головні інспектори будівельного нагляду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі - щодо об`єктів, розташованих на території кількох адміністративно-територіальних одиниць, за межами населених пунктів та в межах населених пунктів, в яких не утворено органів державного архітектурно-будівельного контролю (статті 96, 96-1 (крім частин третьої - п`ятої), частини перша та друга статті 188-42 КУпАП).

Пунктом 7-1 частини другої статті 255 КУпАП передбачено, що у справах про адміністративні правопорушення, розгляд яких віднесено до відання органів, зазначених у статтях 222 - 244-20 цього Кодексу протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи цих органів.

Частиною третьою статті 288 КУпАП визначено порядок оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення передбачено, що постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі можна оскаржити у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Аналіз наведених норм права свідчить про те, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, посадові особи відповідного орану діють не як самостійний суб`єкт владних повноважень, а від імені органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Отже, відповідні посадові особи не можуть виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який, зокрема положеннями статті 244-6 КУпАП покладено функціональний обов`язок розглядати справи про адміністративні правопорушення.

Використання у зазначених вище нормах формулювань від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного архітектурно-будівельного контролю , розгляд яких віднесено до відання органів, зазначених у статтях 222-244-20 КУпАП вказує на те, що відповідачем у таких справах, які розглядаються судом в порядку, визначеному КАС України, є саме орган державної влади - суб`єкт владних повноважень, а не особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення.

При цьому, зміст статті 288 КУпАП щодо можливості оскаржити постанову органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення не спростовує висновків суду апеляційної інстанції про те, що відповідачем у таких справах є саме орган, а не посадова особа.

Вказані висновки викладені в постановах Верховного Суду від 26.12.2019 у справі № 724/716/16, від 17.06.2020 у справі № 127/6881/17, від 16.11.2020 у справі №149/1698/17.

Разом з тим, Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області до участі у справі в якості належного відповідача залучене не було.

На вказані обставини звертає увагу і Державна архітектурно-будівельна інспекція України у своїй апеляційній скарзі.

Положення статті 52 КАС України (в редакції, чинній на час звернення до суду) передбачають, що суд першої інстанції, встановивши, що з адміністративним позовом звернулася не та особа, якій належить право вимоги, або не до тієї особи, яка повинна відповідати за адміністративним позовом, може за згодою позивача допустити заміну первинного позивача або відповідача належним позивачем або відповідачем, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи.

Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача.

Аналогічні положення закріплені у статті 48 КАС України (в редакції, чинній на час ухвалення судового рішення судом першої інстанції).

Отже, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи. При цьому обов`язком суду є встановлення належності відповідачів та їх заміна у разі необхідності.

З цього слідує, що суд за результатами розгляду справи відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.

Водночас колегія суддів зазначає, що позивач не завжди спроможний правильно визначити відповідача. Звертаючись до суду з адміністративним позовом, позивач зазначає відповідачем особу, яка, на його думку, повинна відповідати за позовом, проте під час розгляду справи він може заявити клопотання про заміну неналежного відповідача належним. Заміна відповідача може відбутися за клопотанням не лише позивача, а й будь-якої іншої особи, яка бере участь у справі, у тому числі й за клопотанням самого відповідача, або навіть за ініціативою суду.

Проте, суд першої інстанції вищенаведених вимог процесуального закону не дотримався, та, вирішуючи спір про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, пред`явлений до посадової особи, не з`ясував хто є належним відповідачем у справі та не вирішив питання про залучення до участі у справі належного відповідача чи співвідповідача.

У даному випадку, суд апеляційної інстанції, переглядаючи рішення суду першої інстанції в порядку апеляційного провадження, позбавлений можливості в межах наданої йому Кодексом адміністративного судочинства України компетенції виправити вказаний процесуальний недолік суду першої інстанції та має відмовити у задоволенні позовних вимог ще й з мотивів того, що позов заявлено до неналежного відповідача, оскільки частиною сьомою статті 48 вказаного Кодексу визначено, що заміна відповідача допускається до ухвалення рішення судом першої інстанції. Іншого процесуальним законодавством не передбачено.

При цьому, колегія суддів зауважує, що відмова у задоволенні адміністративного позову, заявленого до неналежного відповідача, враховуючи неможливість його заміни на стадії перегляду судового рішення в апеляційному порядку, не позбавляє позивача права на повторне звернення до суду з тим самим позовом, проте, вже до належного відповідача.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, викладеною у постанові від 28 листопада 2019 року у справі № №826/12172/18.

Таким чином, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції.

У силу вимог частини першої статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:

1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Оскільки суд першої інстанції порушив норми процесуального права, тому оскаржуване рішення підлягає скасуванню з прийняттям нового про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 242, 250, 308, 310, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України - задовольнити.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2020 року - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю ФМ С Є Десна до Головного інспектора будівельного нагляду Відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Трохименко Артема Олександровича про визнання протиправним та скасування рішення - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 329-331 КАС України.

Головуючий суддя О.М. Оксененко

Судді І.О. Лічевецький

В.П. Мельничук