Постанова

від 06.04.2021 по справі 640/18811/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/18811/19 Суддя (судді) першої інстанції: Скочок Т.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Оксененка О.М.,

суддів: Лічевецького І.О.,

Мельничука В.П.,

При секретарі: Вінокурової І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні (без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу) апеляційну скаргу Приватного підприємства Оденсе на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 грудня 2020 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства Оденсе до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство Оденсе звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, в якому просило: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 19.09.2019 №00000840502 і №00000850502.

Позов обґрунтовано тим, що здійснені між ПП Оденсе та його контрагентом - ТОВ Тера Гарант господарські операції є реальними та оформлені всіма необхідними первинними і розрахунковими документами. Зі змісту таких документів прослідковується рух активів та зміна зобов`язань за наслідками взаємовідносин названих осіб.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 грудня 2020 року у задоволенні позовних вимог - відмовлено.

Позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги - задовольнити у повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що позивач, маючи господарські відносини з ТОВ Тера Гарант , не повинен відслідковувати подальші зміни у діяльності контрагента, подання останнім звітності до контролюючих органів та взагалі будь-які зміни.

Крім того, апелянт звертає увагу на те, що відсутність договору як єдиного документу не свідчить про відсутність господарських взаємовідносин позивача з контрагентами.

У відзиві на апеляційну скаргу податковим органом зазначено про відсутність надання доказів позивачем щодо підтвердження факту надання послуг на адресу ПП Оденсе .

Крім того, відповідач звертає увагу на оформлення сторонами господарських операцій лише документально без реального настання відповідних наслідків.

Крім того, відповідач вказує про не доведення позивачем економічної доцільності придбання товарно-матеріальних цінностей та доказів використання придбаних товарів у своїй господарській діяльності.

Також, у відзиві просить замінити відповідача - Головне управління Державної фіскальної служби у місті Києві на Головне управління Державної податкової служби у місті Києві.

Так, Постановою Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 №537 Про утворення територіальних органів Державної податкової служби реорганізовано Головне управління ДФС у м. Києві шляхом його приєднання до Головного управління ДПС у м. Києві.

Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України Питання Державної податкової служби від 21 серпня 2019 року № 682-р Кабінет Міністрів України погодився з пропозицією Міністерства фінансів щодо можливості забезпечення здійснення Державною податковою службою покладених на неї постановою Кабінету Міністрів України від 06 березня 2019 року №227 Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну митну службу України функцій і повноважень Державної фіскальної служби, що припиняється, з реалізації державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до частини першої статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

З огляду на вказане, колегія суддів вважає зазначене клопотання таким, що підлягає задоволенню, тому слід замінити сторону - Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві на його правонаступника - Головне управління Державної податкової служби у м. Києві.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з`явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов`язкова, колегія суддів у відповідності до частини другої ст. 313 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін.

Апеляційний розгляд справи здійснюється без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу у силу вимог частини четвертої ст. 229 КАС України, оскільки сторони у судове засідання не з`явились.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, у серпні 2019 року Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ПП Оденсе , за результатом якої був складений акт 28.08.2019 №569/26-15-14-02-02/34646253 (далі - Акт перевірки).

Згідно розділу ІV Висновок Акта перевірки перевіряючим встановлені порушення позивачем наступних норм податкового законодавства:

- пп. 14.1.13 п. 14.1 ст. 14, п. 44.1, п. 44.6 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, п. 7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 Доходи та п. 6 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 Витрати , - що призвело до заниження Підприємством податку на прибуток за 2016 рік на суму 43 198 грн. та за 2017 рік на суму 6 221 грн.;

- п. 44.1, 44.6 ст. 44, п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п.п. 198.1, 198.3 і 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, - що призвело до завищення Підприємством показника від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду всього на загальну суму 53 758 грн. (в т.ч. за грудень 2016 року на суму 47 998 грн., за лютий 2017 року - 3 380 грн., за березень 2017 року - 2 380 грн.).

За наслідками проведення перевірки перевіряючий дійшов висновків про неможливість підтвердження оприбуткованих ПП Оденсе у 2017 році в бухгалтерському обліку товарів.

19 вересня 2019 року податковим органом на підставі цього акта перевірки прийняло оспорювані податкові повідомлення-рішення:

- №00000840502 форми Р , яким збільшило позивачу до сплати суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на 74 129 грн. (з них за податковим зобов`язанням - 49 419 грн., за штрафними санкціями - 24 710 грн.);

- за №00000850502 форми В4 , яким зменшило позивачу задекларовані ним за звітні періоди від`ємні значення податку на додану вартість що зараховуються до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на загальну суму 53 758 грн. (в т.ч за грудень 2016 року на 47 998 грн., за лютий 2017 року на 3 380 грн., за березень 2017 року на 2 380 грн.).

Вважаючи вказані податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки надані позивачем до матеріалів цієї справи первинні документи не є такими, що доводять фактичне (реальне) здійснення господарських операцій між ПП Оденсе і ТОВ Тера Гарант , та зокрема в тих обсягах, що зафіксовані в акті надання послуг, видаткових і податкових накладних, тому підстави для задоволення позовних вимог - відсутні.

Колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

У силу вимог частини другої ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема: визначають вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України.

За пп. 14.1.27 п. 14.1 статті 14 ПК України, витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Підпунктом 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об`єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Згідно п. 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

У силу вимог пп.14.1.181 п. 14.1 статті 14 ПК України - податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного періоду.

Підпунктом а п. 198.1, п.198.2, п.198.3 статті 198 ПК України закріплено право на віднесення сум податку до податкового кредиту у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п. 198.6 статті 198 ПК України не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв`язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст.201 Кодексу). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

У силу вимог п. 201.1 статті 201 ПК України платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов`язковим.

Відповідно до п. 201.10 статті 201 ПК України - податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Законом України Про бухгалтерський обік та фінансову звітність в Україні передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Відповідно до статті 1 вказаного Закону - первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно зі статтею 9 вказаного Закону - підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, для підтвердження включення до складу податкового кредиту сум сплаченого податку на додану вартість у складі ціни за придбаний товар (роботи, послуги), необхідні первинні документи (податкові накладні), оформлені відповідно до вимог Закону України Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні .

При цьому, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документа не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Таким чином, оскільки наслідки в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, які пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника податку, а також відповідають змісту й обсягу, відображеному в укладених платником податку договорах та складених на їх підставі первинних документах, тому у разі якщо певна господарська операція не здійснювалась, визначення податкового кредиту було б безпідставним і сума ПДВ не підлягала би відшкодуванню з бюджету, незважаючи на наявність у платника податку (позивача у справі) податкової накладної, а також доказів сплати постачальнику сум ПДВ у складі вартості товару.

Як свідчать матеріали справи, 26.12.2016 між ПП Оденсе (як замовником), в особі директора Чмира В.В., та ТОВ Тера Гарант (як виконавцем), в особі директора ОСОБА_1 , укладено договір за №16/15-26.

Згідно умов цього договору виконавець зобов`язується виконати за дорученням замовника роботи по капітальному ремонту двигуна трактора, а замовник зобов`язується прийняти закінчені роботи та оплатити їх на умова цього договору.

Строк виконання робіт не повинен перевищувати 15 робочих днів після надходження авансового платежу. Вартість усіх робіт за цим договором складає 287 986,98 грн. Розрахунки здійснюються наступним чином: аванс у розмірі не менше 100% від вартості замовлення.

Як пояснив представник позивача в суді першої інстанції, ремонтні роботи були проведені ТОВ Тера Гарант щодо трактору модель, марка: Buhler Versatile 2375.

Зазначений трактор є власністю ПП Оденсе , що підтверджується наявним у позивача свідоцтвом про реєстрацію машини серії НОМЕР_1 , виданим 27.11.2017.

На підтвердження обставин виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором від 26.12.2016 позивач надав суду копії наступних документів: рахунку на оплату №12 від 26.12.2016 на суму 287 986,98 грн. (з ПДВ), акта надання послуг №12 від 26.12.2016 на суму 287 986,98 грн. (в т.ч. ПДВ - 47 997,83 грн.), виписки з розрахункового рахунку ПП Оденсе за відомостями про проведення 27.12.2016 платежу на суму 287 986,98 грн. на користь ТОВ Тера Гарант в якості оплати за капітальний ремонт двигуна трактора згідно відповідних договору та рахунку; податкової накладної ТОВ Тера Гарант від 26.12.2016 №122606, виписаної на адресу ПП Оденсе , разом з роздруківкою електронної квитанції про прийняття такої податкової накладної до реєстрації.

У бухгалтерському обліку ПП Оденсе описані взаємовідносини з ТОВ Тера Гарант відобразило наступними проводками: Дт 23 Кт 63; Дт 64 Кт 63; Дт 23 Кт 79.

Згідно бухгалтерського обліку ПП Оденсе в 2017 році оприбутковано товар від ТОВ Тера Гарант на загальну суму 34 559,77 грн. (в т.ч. ПДВ - 5 759,96 грн.)

Також, у спірний період, між ПП Оденсе (як покупцем), в особі директора Чмира В.В., та ТОВ Інпром Плюс (як продавцем), в особі директора Стасюка О.В. 09.02.2017 був укладений договір купівлі-продажу №2/17-9.

За змістом умов цього договору купівлі-продажу продавець зобов`язується передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити обладнання, запасні частини, витратні матеріали (далі - товар) в асортименті та кількості, зазначених в рахунках-фактурах на оплату товару та у видаткових накладних, які є невід`ємною частиною цього договору.

Якість товару повинна відповідати діючим державним стандартам та технічним умовами ДСТУ для даного виду товару. На вимогу покупця продавець зобов`язаний надати документ, що засвідчує якість товару.

Ціна товару, що передається покупцю за цим договором, вказується у рахунках-фактурах та у видаткових накладних, які є невід`ємною частиною цього договору.

Оплата товару здійснюється на умовах 100% попередньої оплати вартості товару на підставі виставленого продавцем рахунку-фактури. При цьому, за згодою сторін можлива післяплата за товар (протягом 15-ти календарних днів з моменту дати поставки партії товару. Оплата товару здійснюється шляхом перерахування грошових коштів у безготівковій формі на розрахунковий рахунок продавця.

При цьому, у пункті 5.2 статті 5 зазначеного договору сторони узгодили, що сторона, яка через обставини, зазначені в п. 5.1 не має змоги виконати свої зобов`язання, повинна повідомити про це іншу сторону в письмові формі протягом 5-ти днів з моменту настання відповідних обставин.

Так, у відповідності до листа ТОВ Інпром Плюс вих. №256 від 24.02.2017, що адресований директору ПП Оденсе , продавець повідомив покупця (позивача) про відсутність можливості самостійно виконати поставку товару за договором від 09.02.2017 №2/17-9.

У свою чергу, ТОВ Інпром Плюс запропонувало ПП Оденсе розглянути питання про переведення обов`язку поставки товару у визначені договором строки на ТОВ Тера Гарант .

Надалі, ТОВ Інпром Плюс , ТОВ Тера Гарант і ПП Оденсе уклали договір №2/17-10 про переведення боргу.

З умов вказаного договору №2/17-10 без дати вбачається, що цим договором регулюються відносини, пов`язані із заміною зобов`язаної сторони Первісного боржника (ТОВ Інпром Плюс ) у зобов`язанні, що виникає з договору №2/17-9 від 09.02.2017, а саме: первісний боржник переводить на нового боржника (ТОВ Тера Гарант ) борг (грошове зобов`язання) у розмірі 20 279,77 грн., в т.ч. ПДВ - 3 379,96 грн., що виник на підставі основного договору, а новий боржник погоджується виконати зазначене грошове зобов`язання.

У свою чергу, кредитор (ПП Оденсе ) не заперечує проти заміни первісного боржника новим боржником в основному договорі, і підписуючи цей договір дає свою згоду на відповідне переведення боргу в порядку та на умовах, визначених цим договором.

На виконання зобов`язань продавця за договором №2/17-9 ТОВ Тера Гарант поставило на адресу ПП Оденсе товари (кранштейн H18141 та зажим FH0-019) на загальну суму 20 279,77 грн. (з ПДВ). Після отримання такого товару ПП Оденсе здійснило повний розрахунок з постачальником товару.

На підтвердження наведених обставин позивач надав копії наступних документів: листа ТОВ Інпром Плюс вих. №256 від 24.02.2017; трьох стороннього договору №2/17-10 про переведення боргу, підписаного представниками (директорами) підприємств; рахунку на оплату №17 від 09.02.2017, сформованого ТОВ Тера Гарант в рамках договору №2/17-9 від 09.02.2017; видаткової накладної ТОВ Тера Гарант №13 від 09.02.207 на суму 20 279,77 грн. (в т.ч. ПДВ - 3 379,96 грн.); виписки з розрахункового рахунку ПП Оденсе за відомостями про проведення 24.02.2017 платежу на суму 20 279,77 грн. на користь ТОВ Інпром Плюс в якості оплати за запчастини згідно рахунку №15 від 09.02.2017; податкової накладної ТОВ Тера Гарант від 09.02.2017 №20903, виписаної на адресу ПП Оденсе , разом з роздруківкою електронної квитанції про прийняття такої податкової накладної до реєстрації.

Також, у перевіряємому періоді 01.03.2017 між ПП Оденсе та ТОВ Тера Гарант було укладено договір №3 купівлі-продажу запчастин, на виконання умов якого ТОВ Тера Гарант здійснило поставку запчастин відповідно до видаткової накладної №1 від 01.03.2017.

Листом №320 від 20.03.2017 ТОВ Тера Гарант повідомило ПП Оденсе про переведення права на отримання оплати за договором на ТОВ Бамфілд , та між названими сторонами було укладено договір №3/17-1 про переведення боргу.

У свою чергу, 20.03.2017 року ПП Оденсе здійснило оплату за поставлений товар на рахунок ТОВ Бамфілд .

На підтвердження наведених обставин позивач надав суду лише такі документи: копію виписки з розрахункового рахунку ПП Оденсе за відомостями про проведення 20.03.2017 платежу на суму 14 280 грн. на користь ТОВ Бамфілд в якості оплати за запчастини згідно рахунку №1 від 01.03.2017; податкової накладної ТОВ Тера Гарант від 01.03.2017 №30102, виписаної на адресу ПП Оденсе на суму 14 280 грн. (з ПДВ) за номенклатурою товару FH-125, з`єднання , разом з роздруківкою електронної квитанції про прийняття такої податкової накладної до реєстрації.

У той же час, як вірно зауважено судом першої інстанції, інших первинних документів, що мали бути підставою для ініціювання переказу коштів та оприбуткування на підприємстві товарно-матеріальних цінностей (а саме рахунку на оплату та видаткової накладної), так і договорів позивач ні до перевірки, ні до суду не надав.

У свою чергу, позивач звернув увагу на лист ПП Оденсе вих. №3 від 10.07.2019, адресований керівникам ТОВ Бамфілд і ТОВ Тера Гарант з питання необхідності оформлення останнім певних документів, що стосуються господарських відносин за операцією по перерахуванню коштів за запчастин, а саме: рахунок на оплату від 01.03.2017 №1 на суму 14 280 грн., видаткову накладну від 01.03.2017 №1 на суму 14 280 грн., договір від 01.03.2017 №3/17, договір про переведення боргу від 01.03.2017 №3/17-1, лист від 20.03.2017 №320.

Водночас документи на відображений у бухгалтерському обліку придбаний товар на суму 14 280 грн., як то: видаткову накладну, рахунок-фактуру, сертифікати відповідності гарантійні листи позивач не надав.

Вказані обставини, на думку контролюючого органу свідчать про безтоварність господарських операцій позивача.

Як зазначає відповідач, директором, засновником та бухгалтером ТОВ Тера Гарант за період з 12.12.2016 по дату акта перевірки значиться - ОСОБА_1 , втім за вказаний період звітність за формою №1-ДФ, декларації з податку на прибуток приватних підприємств та фінансова звітність не подавалася, з огляду на що відсутня інформація про наявні на товаристві трудові ресурси та основні засоби.

Крім того, за даними з ІС Податковий блок ТОВ Тера Гарант не декларувало імпорті операції по ввезенню товарів з кодами УКТЗЕД, що були по реалізовані на адресу ПП Оденсе .

У відповідності до протоколу допиту свідка гр. ОСОБА_1 від 14.06.2017 вбачається, що останній здійснив реєстрацію ТОВ Тера Гарант за грошову винагороду та без мети ведення фінансово-господарської діяльності.

Також, як зазначає контролюючий орган, ТОВ Тера Гарант у попередніх періодах, а також в періоді взаємовідносин з ІІП Оденсе не придбавало аналогічних товарів, що були предметами поставок на адресу ПП Оденсе .

Аналізуючи подані позивачем первинні документи, суд апеляційної інстанції враховує, що в тексті договору №2/17-10 про переведення боргу сторонами чітко не узгоджено питання щодо переведення обов`язку здійснити поставку конкретного товару на суму 20 279,77 грн. з ТОВ Інпром Плюс та ТОВ Тера Гарант , натомість вказано про переведення грошового зобов`язання.

При цьому, наданими позивачем документами не підтверджується обставина здійснення ПП Оденсе оплати вартості товару за видатковою накладною ТОВ Тера Гарант №13 від 09.02.2017 на суму 20 279,77 грн та згідно виставленого ТОВ Тера Гарант рахунку на оплату №17 від 09.02.2017.

Оскільки за даними банківської виписки ПП Оденсе 24.02.2017 здійснило переказ коштів у сумі 20 279,77 грн. на користь ТОВ Інпром Плюс згідно рахунку №15 від 09.02.2017, втім копію такого іншого рахунку на оплату позивач до суду не подав, вказане, як вірно відмічено судом першої інстанції не дає змогу встановити дійсне призначення платежу та наявності зв`язку зі спірною господарською операцією.

Слід відмітити, що з матеріалів справи не вбачається документів, за змістом яких було б можливо встановити обсяг та характер проведених ремонтних робіт, порядок формування та складові вартості ремонтних робіт, місце проведення таких робіт, та обсяг використаних при цьому витратних матеріалів замовника/виконавця.

У свою чергу, відсутність первинних та інших документів, що засвідчують право позивача на формування ним витрат і податкового кредиту з податку на додану вартість за період березень 2017 року по контрагенту ТОВ Тера Гарант , вказує про те, що спірні господарські операції є нереальними, не відповідають дійсному економічному змісту, так як не підтверджуються необхідними документами.

Посилання апелянта на те, що відсутність договору як єдиного документу та інших документів не свідчить про відсутність господарських взаємовідносин позивача з контрагентами, колегія суддів не приймає до уваги, так як позивачем не було доведено суду належними документальними доказами факту втрати таких документів та відсутності можливості їх відновити на момент проведення документальної перевірки.

При цьому, у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності (абзац перший пункту 44.6 статті 44 ПК України).

Таким чином, ненадання платником податків контролюючому органу таких документів у встановлені законом строки має наслідком встановлення відсутності їх у платника податків.

Стосовно пояснень представника позивача щодо проведення ТОВ Тера Гарант робіт з капітального ремонту належного ПП Оденсе трактору, слід зазначити також про відсутність документів, зокрема: дефектних актів або дефектних відомостей, наказу по підприємству з питання необхідності проведення ремонту основного засобу, акту приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих і модернізованих об`єктів форми №ОЗ-2, інвентарної картки обліку основного засобу форми ОЗ-6 з відмітками про вибуття основного засобу на ремонт до сторонньої організації, типові форми яких як документів первинного обліку основних засобів затверджені наказом Міністерства статистики України від 29.12.1995 №352.

Також, позивачем не було подано до суду оборотно-сальдові відомості та/або картки рахунків бухгалтерського обліку 10 Основні засоби і 15 Капітальні інвестиції з відомостями про проведення ремонту (поліпшення) відповідного основного засобу.

Таким чином, з огляду на вказане, обставини дійсного проведення ремонтних робіт трактора позивача контрагентом ТОВ Тера Гарант та відображення результатів таких робіт у бухгалтерському обліку ПП Оденсе матеріалами справи не підтверджуються.

Крім того, позивачем також не було доведено економічної доцільності придбання товарно-матеріальних цінностей через ТОВ Тера Гарант , то позивач не подав до суду документально обгрунтовані пояснення щодо подальшого використання ПП Оденсе товарно-матеріальних цінностей за переліком в податкових накладних у власній господарській діяльності.

Наведене вище у свої сукупності дає суду підстави для висновку, що надані позивачем до матеріалів цієї справи первинні документи не є такими, що доводять фактичне (реальне) здійснення господарських операцій між ПП Оденсе і ТОВ Тера Гарант , та зокрема в тих обсягах, що зафіксовані в акті надання послуг, видаткових і податкових накладних.

У даному випадку, наявність у покупця належно оформлених документів, необхідних для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою формування податкового кредиту, у разі не доведення реальності здійснених господарських операцій та факту використання придбаних товарів/послуг в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, оскільки господарські операції позивача з вказаними контрагентами не мали реального характеру, частково оформлені лише документально та не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені укладеними договорами.

Таким чином, позивачем не доведено, що господарські операції між позивачем та ТОВ Тера Гарант фактично мали реальний характер, хоча оформлені документально, втім не спрямовані на реальне настання правових наслідків.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що податкові повідомлення-рішення від 19.09.2019 №00000840502 і №00000850502 є правомірними та не підлягають скасуванню.

Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обгрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують докази, досліджені та перевірені в суді першої інстанції та не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному рішенні.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, і доводи апелянта, викладені у скарзі, не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.

Отже при ухваленні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.

За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242, 250, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ:

Замінити відповідача у справі - Головне управління Державної фіскальної служби у місті Києві на його правонаступника - Головне управління Державної податкової служби у місті Києві.

Апеляційну скаргу Приватного підприємства Оденсе - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 грудня 2020 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 329-331 КАС України.

Головуючий суддя О.М. Оксененко

Судді І.О. Лічевецький

В.П. Мельничук