Постанова

від 07.04.2021 по справі 640/7709/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/7709/20 Суддя першої інстанції: Добрянська Я.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2021 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача - Степанюка А.Г.,

суддів - Губської Л.В., Епель О.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на прийняте за правилами спрощеного позовного провадження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 грудня 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фруктус Солар Енерджи до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним і скасування рішення та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И Л А:

У квітні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю Фруктус Солар Енерджи (далі - Позивач, ТОВ ФСЕ ) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - Відповідач, ГУ ДПС у м. Києві) про:

- визнання протиправним та скасування рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 03.03.2020 року №88246, прийняте відносно ТОВ ФСЕ ;

- зобов`язання ГУ ДПС у м. Києві виключити ТОВ ФСЕ із переліку платників податку, що відповідають критеріям ризиковості платника податку;

- встановлення строку для подання звіту про виконання судового рішення - сім робочих днів з дня набрання чинності судовим рішення у цій справі.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.12.2020 року позов задоволено повністю. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи підтверджується здійснення ТОВ ФСЕ господарської діяльності, наявність у штаті останнього достатньої кількості працівників для виконання господарських зобов`язань, а також подання підприємством фінансової звітності. Відтак, на переконання суду, підстав для включення товариства до категорії ризикових у контролюючого органу не було.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю. Свою позицію обґрунтовує тим, що відповідність Позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податків підтверджується матеріалами справи, а тому, зважаючи на володіння контролюючим органом відповідною податковою інформацією, оскаржуване рішення прийнято правомірно. Окремо, з посиланням на правові позиції Верховного Суду у справах №280/1098/19, №480/4006/18 та №240/3665/19, наголошує на тому, що рішення про віднесення платника податків до переліку ризикових не порушує його права та інтереси.

Після усунення визначених в ухвалі від 04.02.2021 року про залишення апеляційної скарги без руху недоліків ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.02.2021 року відкрито апеляційне провадження у справі та встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ ФСЕ просить відмовити в її задоволенні, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Свою позицію обґрунтовує тим, що в апеляційній скарзі відсутні будь-які посилання на порушення судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, оскаржуване рішення ГУ ДПС у м. Києві прийняте без належного обґрунтування і за відсутності правових підстав, а практика Верховного Суду, на яку посилається Апелянт, є нерелевантною з огляду на зміну правового регулювання спірних правовідносин.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.04.2021 року справу призначено до розгляду у порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з такого.

Вирішуючи вказаний спір, суд першої інстанції встановив, що ТОВ ФСЕ є юридичною особою та перебуває на обліку у ГУ ДПС у м. Києві. Вид діяльності: 35.11 Виробництво електроенергії (основний); 64.99 Надання інших фінансових послуг (крім страхування та пенсійного забезпечення), н. в. і. у.; 68.10 Купівля та продаж власного нерухомого майна; 35.14 Торгівля електроенергією.

Рішенням Комісії Головного управління ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 04.02.2020 року №41698 ТОВ ФСЕ було визнано таким, що відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, у зв`язку з наявністю податкової інформації, що стала відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної у поданій на реєстрацію податковій накладній/розрахунку коригування (т. 1 а.с. 7).

З огляду на прийняття вказаного рішення Позивач звернувся до Відповідача із заявою від 21.02.2020 року №21/022020, в якій просив виключити з ТОВ ФСЕ із переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку (т. 1 а.с. 8-9). До указаної заяви були подані документи, які містять відомості щодо діяльності підприємства згідно переліком.

Крім того, матеріали справи свідчать, що підприємством 21.02.2020 року направлено контролюючому органу повідомлення №1 про надання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку (т. 1 а.с. 10, 12-89).

Однак, рішенням Комісії ГУ ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 03.03.2020 року № 88246 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку ТОВ ФСЕ визнано таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податків, з огляду на таку податкову інформацію: Використовуючи бази даних ДПС України, надані пояснення та копії документів, проведено аналіз діяльності ТОВ ФСЕ , в процесі якого встановлено, що підприємство здійснює будівництво сонячної електростанції відповідно до генпідрядного договору на будівництво сонячної електростанції (СЕС) за недостатньої кількості працівників (3 особи). По ланцюгу постачання виконавець будівельних робіт не відслідковується. Також, підприємством не подано фінансову звітність (т. 1 а.с. 11).

На підставі встановлених вище обставин, здійснивши системний аналіз ст. ст. 17, 46, 49, 61, 71, 74, 201 Податкового кодексу України, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року №1165 (далі - Порядок зупинення №1165), а також додатків до нього, суд першої інстанції прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог з огляду на прийняття оскаржуваного рішення без дотримання вимог Порядку №1165 в частині його обґрунтованості.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може не погодитися з огляду на таке.

Положеннями п. 201.1 ст. 201 ПК України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України (п. 201.16 ст. 201 ПК України).

Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне підкреслити, що Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №117 і Порядок №1165, який набрав чинності з 01.02.2020 року, передбачають кардинально різні механізми зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів; механізм розгляду скарги щодо рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Так, відповідно до п. 6 Порядку зупинення №1165 у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

При цьому, як вірно наголосив суд першої інстанції, додатком 4 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено типову форму рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, яка містить наступне формулювання: Рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку. .

Отже, з наведеного убачається, що, на відміну від згаданого вище Порядку №117, положення Порядку №1165 встановлюють можливість платника податку оскаржити рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, у тому числі у судовому порядку.

Відтак, надання оцінки правомірності такому рішенню у межах судового оскарження на відповідність критеріям, визначеним ч. 2 ст. 2 КАС України, відповідає завданням адміністративного судочинства.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

З огляду на викладене суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що рішення ГУ ДПС у м. Києві від 03.03.2020 року №88246 є індивідуальним актом у відношенні до ТОВ ФСЕ у розумінні п. 19 ч. 1 ст. 4 КАС України, а тому може бути оскаржено у судовому порядку.

Указане твердження Окружного адміністративного суду міста Києва жодним чином не суперечить правовим позиціям Верховного Суду, на які посилається Апелянт, оскільки, як вже було підкреслено раніше, приписи Порядку №1165, на відміну від положень Порядку №117, закріплюють право суб`єкта господарювання на адміністративне та судове оскарження рішення про відповідність/невідповідність платника податків критеріям ризиковості.

Аналогічний висновок також випливає й із змісту постанов Верховного Суду від 16.12.2020 року у справі № 340/474/20, від 05.01.2021 року у справі №640/11321/20, від 16.02.2021 року у справі №280/3235/20.

Так, пунктами 5-7 Порядку зупинення №1165 передбачено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття.

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

Як вірно зазначив суд першої інстанції, одним з критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, що закріплені у Додатку 1 до Порядку зупинення №1165, є наявність у контролюючих органах податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування (п. 8 Додатку 1).

У свою чергу, аналіз змісту указаного пункту свідчить, що законодавцем встановлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника ПДВ Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість. Так, рішенню Комісії регіонального рівня питання відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника ПДВ має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, за наслідками чого здійснюється моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування.

Крім того, встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.

Отже, питання відповідності підприємства Критеріям ризиковості платника ПДВ має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання товариством для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації.

При цьому моніторинг проводиться в автоматизованому порядку.

Разом з тим, зі змісту рішення від 04.02.2020 року №41698, а також оскаржуваного рішення від 03.03.2020 року №88246 випливає, що комісією регіонального рівня прийнято рішення про відповідність ТОВ ФСЕ Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість не за наслідками подання останнім податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації, що має передувати моніторингу платника податку, моніторингу такої накладної/розрахунку коригування. Указане підтверджується також доводами відзиву на позову, а також аргументами апеляційної скарги, в яких зазначено, що рішення №88246 прийнято у зв`язку з наявною податковою інформацією, що отримана з баз даних ДПС під час виконання функцій контролю, а не за наслідками подання останнім податкової накладної/ розрахунку коригування для реєстрації.

У розрізі наведеного суд апеляційної інстанції вважає за необхідне звернути увагу, що у справі Рисовський проти України Європейський суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу належного урядування . Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

Принцип належного урядування не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити минулу помилку не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу.

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Крім іншого, суд першої інстанції вірно звернув увагу, у процесі здійснення господарської діяльності Позивачем здійснено будівництво сонячної електростанції шляхом залучення на договірній основі підрядників-виконавців будівельних та монтажних робіт.

Так, з метою будівництва СЕС товариством укладено такі договори: договір від 18.09.2018 року про виконання будівельно-монтувальних робіт та надання інжинірингових послуг з проектування, виготовлення, придбання, монтажу, тестування та здачі під ключ підключеного до електромережі комплексу по виробництву сонячної енергії максимальної потужності 11 MWP (DC), що відповідно до законодавства України є більше за споживчі тарифи з ТОВ Смарт Енерджі Україна (т. 1 а.с. 12-29); Генеральну угоду про реалізацію проекту з будівництва сонячної електростанції (СЕС) потужністю 0, 5 МВт на території Слобідка-Смотрицької сільської ради Чемеревського району Хмельницької області від 01.10.2018 року № 7/10 з ТОВ Смарт Енерджі Україна (т. 1 а.с. 30); договір підряду від 20.11.2018 року № 270918 з ТОВ ХРЕЩАТИКНОВОБУД (т. 1 а.с. 31-38).

На підтвердження виконання договорів були надані акти приймання виконаних будівельних робіт (т. 1 а.с. 40-77), які були оплачені відповідно до погоджених договірних умов (т. 1 а.с. 78-89).

Вищевикладеним, на переконання судової колегії, спростовуються доводи Відповідача щодо недостатньої кількості працівників (3 особи) для здійснення будівництва сонячної електростанції відповідно до генпідрядного договору на будівництво сонячної електростанції та неможливість від слідкувати по ланцюгу постачання виконавця будівельних робіт, адже відповідні зобов`язання мали виконуватися підрядними організаціями.

Крім того, судом першої інстанції вірно встановлено, що на виконання вимог п. 46.2 ст. 46 та п.п. 49.18.3 п. 49.18 ст. 49 ПК України підприємством було подано фінансову звітність 02.03.2020 року, тобто у межах встановленого податковим законодавством строку (т. 1 а.с. 90-91).

Жодних доказів на спростування вищевикладеного контролюючим органом не наведено ні під час розгляду справи судом першої інстанції, ні під час апеляційного перегляду судового рішення.

З урахуванням наведеного, а також зважаючи на те, що оскаржуване рішення №88246 прийнято ГУ ДПС у м. Києві без наявних на те правових підстав та з порушенням передбачених Порядком №1165 і Додатку 1 до нього процедури і передумов його прийняття, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку що останнє як індивідуальний акт підлягає скасуванню.

Надаючи оцінку твердженню Окружного адміністративного суду міста Києва про те, що з метою повного захисту прав Позивача необхідно зобов`язати Відповідача виключити ТОВ ФСЕ з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податків, судова колегія вважає за необхідне зазначити таке.

Як вже було зазначено вище, положеннями п. 6 Порядку зупинення №1165 закріплено, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Отже, саме по собі скасування у судовому порядку рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості є безумовною підставою для виключення комісією регіонального рівня платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості.

Проте, як було встановлено раніше, у відзиві на позов, а також в апеляційній скарзі ГУ ДПС у м. Києві наголошує на тому, що оскаржуване рішення контролюючого органу не має жодного впливу на права та інтереси ТОВ ФСЕ .

У зв`язку з цим судова колегія вважає за необхідне зазначити, що відповідно до п. п. 4, 10 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про, зокрема, визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Європейський суд з прав людини неодноразово висловлював позицію з цього питання, згідно якої національні суди повинні проконтролювати, чи не є викладені у них висновки адміністративних органів щодо обставин у справі довільними та нераціональними, непідтвердженими доказами або ж такими, що є помилковими щодо фактів; у будь-якому разі суди повинні дослідити такі акти, якщо їх об`єктивність та обґрунтованість є ключовим питанням правового спору (пункт 157 рішення у справі Сігма радіо телевіжн лтд. проти Кіпру (Sigma Radio Television ltd. v. Cyprus № 32181/04); пункт 44 рішення у справі Брайєн проти Об`єднаного Королівства (Bryan v. the United Kingdom); пункти 156-157, 159 рішення у справі Сігма радіо телевіжн лтд. проти Кіпру (Sigma Radio Television ltd. v. Cyprus № 32181/04); пункти 47-56 рішення у справі Путтер проти Болгарії (Putter v. Bulgaria № 38780/02).

При цьому судовою колегією враховується, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Аналогічна позиція викладена у постановах Верхового Суду України від 16.09.2015 року у справі №21-1465а15 та від 02.02.2016 року у справі №804/14800/14.

За таких обставин колегія суддів вважає правильними висновки суду першої інстанції про те, що належним і повним способом захисту порушених прав ТОВ ФСЕ є зобов`язання ГУ ДПС у м. Києві виключити Позивача з переліку платників податку, що відповідають критеріям ризиковості.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 грудня 2020 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття.

Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Суддя-доповідач А.Г. Степанюк

Судді Л.В. Губська

О.В. Епель

Повний текст постанови складено та підписано 07 квітня 2021 року.