Ухвала

від 08.04.2021 по справі 640/12131/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/12131/19

У Х В А Л А

08 квітня 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача: Бужак Н. П.

Суддів: Степанюка А.Г., Чаку Є.В.

За участю секретаря: Кондрат Л.Г.

розглянувши у порядку письмового провадження заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Данон Дніпро від 17 грудня 2020 року та від 22 грудня 2020 року про відшкодування витрат на правничу допомогу у зв`язку із закриттям провадження у справі у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Данон Дніпро до Офісу великих платників податків ДФС про скасування податкового повідомлення-рішення,

У С Т А Н О В И Л А:

04.07.2019 року ТОВ Данон Дніпро звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Офісу великих платників податків ДФС про скасування податкового повідомлення-рішення від 22.04.2019 року №0002424906.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 вересня 2020 року відмовлено у задоволенні позовних вимог ТОВ Данон Дніпро про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2020 року рішення Окружного адміністративного суду від 20 вересня 2020 року скасовано, а провадження у справі закрито.

17.12.2020 року від ТОВ Данон Дніпро надійшла заява відповідно до якої товариство просить вирішити питання розподілу судових витрат та стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача здійснені позивачем судові витрати у вигляді витрат на правничу допомогу у зв`язку з розглядом справи у Шостому апеляційному адміністративному суді у розмірі 10 710 грн.

22 грудня 2020 року до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшла заява від ТОВ Данон Дніпро в якій товариство просить вирішити питання судових витрат на професійну правничу допомогу та стягнути витрати на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції у розмірі 26 822 грн та користь товариства за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.

Колегія суддів, враховуючи вимоги, викладені у заяві, вважає за можливе розглянути дане питання у порядку письмового провадження.

Перевіривши матеріали справи та доводи поданих ТОВ Данон Дніпро заяв, колегія суддів вважає, що заяви про стягнення витрат на правничу допомогу задоволенню не підлягають з огляду на наступне.

Відповідно до статті 16 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини першої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 частини третьої статті 132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI Про адвокатуру та адвокатську діяльність (далі - Закон № 5076-VI) встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).

Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).

Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За змістом частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Аналіз вищенаведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Із матеріалів справи убачається, що ТОВ Данон Україна просить суд провести розподіл судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, здійснених позивачем судові витрати у вигляді витрат на правничу допомогу у зв`язку з розглядом справи у Шостому апеляційному адміністративному суді (а.с.4-9, т.4).

Окрім того, товариство просить вирішити питання судових витрат на професійну правничу допомогу та стягнути такі витрати за надання правничої допомоги у суді першої інстанції у розмірі 26 822 грн ( а.с. 57-59, т.4).

Колегія суддів зазначає, що відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції вказав у рішенні від 30 вересня 2020 року, що оскільки ППР, яке оскаржує позивач, на час розгляду справи втратило свою юридичну значимість, а отже не порушує права та інтереси позивача, є підстави для відмови у задоволенні позову.

Окрім того, суд відхилив клопотання позивача про закриття провадження у справі.

Скасовуючи вищезазначене судове рішення та закриваючи провадження у справі, суд апеляційної інстанції в постанові від 14 грудня 2020 року зазначив, що обраний позивачем спосіб захисту має бути спрямований на відновлення порушених прав і захист законних інтересів, і у випадку задоволенні судом його вимог, прийняте судом рішення повинне мати наслідком відновлення тих прав, за захистом яких позивач і звернувся до суду. Оскільки у даній справі відсутній предмет спору, її розгляд не належить до юрисдикції будь-якого суду.

Стаття 139 КАС України визначає правові підстави для розподілу судових витрат, у т.ч. і щодо їх стягнення на користь позивача.

Проте у даній статті відсутня норма, яка б передбачала стягнення витрат на правничу допомогу у разі закриття провадження у справі з підстав, визначених п.1 ст. 238 КАС України у зв`язку з відсутністю предмета спору.

Чинна норма закону визначає відшкодування понесених позивачем витрат у разі задоволення позовних вимог повністю або ж частково.

У даній справі провадження було закрито у зв`язку з тим, що спір не належить розглядати у жодному суді, так як відсутній предмет спору.

Відповідно до ст. 140 КАС України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються із позивача, крім випадків, коли позивач звільнений від сплати судових витрат.

Однак якщо позивач відмовився від позову внаслідок задоволення його відповідачем після подання позовної заяви, то суд за заявою позивача присуджує всі понесені ним у справі витрати із відповідача.

23.05.2020 набрав чинності Закон України Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві від 16 січня 2020 року №466-IX, яким підрозділ 2 Перехідних положень Податкового кодексу України доповнено п. 73 такого змісту: Штрафи за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, за операціями, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість, операціями, що оподатковуються податком на додану вартість за нульовою ставкою, операціями, що не передбачають надання податкової накладної отримувачу (покупцю), а також податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами а - г пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, нараховані платникам податків протягом періоду з 1 січня 2017 року до 31 грудня 2019 року, грошові зобов`язання за якими неузгоджені (відповідні податкові повідомлення-рішення знаходяться в процедурі адміністративного або судового оскарження та грошові зобов`язання за ними не сплачено) станом на дату набрання чинності Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві , застосовуються в розмірі 2 відсотків обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 1020 гривень. Штрафи, застосовані через відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних за операціями, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість, операціями, що оподатковуються податком на додану вартість за нульовою ставкою, операціями, що не передбачають надання податкової накладної отримувачу (покупцю), а також податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами а - г пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу нараховані платникам податків протягом періоду з 1 січня 2017 року до 31 грудня 2019 року, грошові зобов`язання за якими неузгоджені (відповідні податкові повідомлення-рішення знаходяться в процедурі адміністративного або судового оскарження та грошові зобов`язання за ними не сплачено) станом на дату набрання чинності Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві , застосовуються в розмірі 5 відсотків обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 3400 гривень. Контролюючий орган за місцем реєстрації платника податку здійснює перерахунок суми штрафу і надсилає (вручає) такому платнику нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним) .

Судом апеляційної інстанції встановлено, що податковий орган відповідно до вимог пп. 60.1.2 п. 60.1 ст. 60 Податкового кодексу України та на підставі зазначених змін в чинному законодавстві, листом від 24.07.2020 №25869/10/28-10-53-04-20повідомив позивача, що Одеським управління Офісу великих платників податків ДПС відповідно до вимог пункту 73 підрозділу 2 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення від 22.04.2019 року №0002424906 скасовано (відкликано).

Зазначений лист позивачем подано до суду першої інстанції разом з повідомленням від 06.08.2020.

Оскаржуване податкове повідомлення-рішення податковим органом було винесено 22 квітня 2019 року, тобто до прийняття чинності Законом України Про внесення змін до податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві .

З адміністративним позовом до суду позивач звернувся 09.07.2019 року, тобто також до набрання чинності вищезазначеним Законом.

Згідно листа Офісу Великих платників податків ДПС від 24.07.2020 року (а.с.7, т.2) позивачу було направлено нове податкове повідомлення-рішення від 24.07.2020 року №0003114906 в якому здійснено перерахунок суми штрафу, у зв`язку з чим ППР від 22.04.2019 року вважається скасованим. Підставою для скасування ППР стали відповідні зміни та доповнення до п.73 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідних положень ПК України.

Окрім того, колегія суддів звертає увагу, що в апеляційній скарзі товариство просило суд закрити провадження у справі у зв`язку з тим, що податковий орган самостійно скасування оскаржуване ППР, а тому відсутній предмет спору.

Колегія суддів звертає увагу на наступне.

Закриття провадження у справі з підстав, передбачених ч.1 ст. 238 КАС - якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства і з підстав, передбачених п.8 ч.1 ст. 238 КАС України, якщо оскаржувані рішення були виправлені суб`єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення, не є тотожними, мають різні правові наслідки.

У даній справі вирішено питання скасування оскаржуваного товариством ППР не у зв`язку з виправленням помилки суб`єктом владних повноважень, а у зв`язку з прийняттям відповідного закону, яким приведено у відповідність певні вимоги Податкового кодексу.

Окрім того, податковий орган, скасувавши податкове повідомлення-рішення 22.04.2019 року №0002424906, прийняв нове від 24.07.2020 року №0003114906.

Судом встановлено, що позивач не звертався до суду з заявою про відмову від позову у зв`язку з задоволення вимог відповідачем після подання позовної заяви і таких обставин, колегія суддів в ході апеляційного розгляду справи не встановила, а просив закрити провадження у справі відповідно до п.1 ст. 238 КАС України ( а.с.247-251, т 1).

Отже, у даній справі, відповідач не визнавав позовні вимоги, заявлені ТОВ Данон Дніпро та скасував оскаржуване податкове повідомлення-рішення з підстав змін у законодавстві і як наслідок прийняв інше податкове повідомлення-рішення.

За таких підстав, колегія суддів приходить до висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу на користь ТОВ Данон Дніпро , які були понесені як в суді першої інстанції, так і в суді апеляційної інстанції, а тому у задоволенні заяв слід відмовити у повному обсязі.

Згідно п.3 ч.1 ст. 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановлює ухвалу.

Керуючись ст. ст. 16, 132,134 139, 140, 143, 252, 311 КАС України, колегія судді,-

У Х В А Л И Л А:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю Данон Дніпро в ухваленні додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскарженя до Верховного Суду у порядку та строки, встановлені ст. 328, 329, 331 КАС України.

Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

Судді: Степанюк А.Г.

Чаку Є.В.