Постанова

від 01.04.2021 по справі 440/3192/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2021 року

м. Київ

справа № 440/3192/19

адміністративне провадження № К/9901/3935/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Блажівської Н.Є.,

суддів: Білоуса О.В., Желтобрюх І.Л.,

за участі:

секретаря судових засідань : Жураковської Б.М.,

представника Позивача : Лисенка О.М.,

представника Відповідача : Ясніцької Т.С.,

представника Третьої особи Чайки М.Г.,

розглянувши судовому засіданні в режимі відеоконференції касаційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області,

до якої приєдналась Державна податкова служба України,

на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2019 року (суддя -Гіглава О.П.)

та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2020 року (судді - Бегунц А.О., Старостін В.В., Рєзнікова С.С.)

у справі за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Говтва"

до Державної податкової служби України,

третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, - Головне управління ДПС у Полтавській області

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ

1. ІСТОРІЯ СПРАВИ

1.1. Короткий зміст позовних вимог

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Говтва" (надалі також - Позивач, СТОВ Говтва ) звернулось до суду з позовом до Державної податкової служби України (надалі також - Відповідач, ДПС України), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, - Головне управління ДПС у Полтавській області, в якому просило:

- визнати протиправною бездіяльність ДПС України, що полягає у незабезпеченні збільшення у системі електронного адміністрування податку на додану вартість (надалі також - ПДВ) суми податку на додану вартість, на яку СТОВ "Говтва" має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, на 39587607,98 грн;

- зобов`язати ДПС України збільшити у системі електронного адміністрування ПДВ значення суми податку на додану вартість, на яку СТОВ "Говтва" має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, на суму 39587607,98 грн.

В обґрунтування позовних вимог вказувало на протиправне невідображення Відповідачем в системі електронного адміністрування ПДВ суми в розмірі 39587607,98 грн., на які воно має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Позивач вважає, що у зв`язку із реорганізацією ТОВ "Агрофірма "Аршиця" всі права та обов`язки цього підприємства, в тому числі значення суми податку на додану вартість, на яку платник податків має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, перейшли Позивачу.

1.2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2019 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2020 року, позовні вимоги задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України, що полягає у незабезпеченні збільшення у системі електронного адміністрування податку на додану вартість значення суми податку на додану вартість, на яку Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Говтва" має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на величину суми 39587607,98 грн. Зобов`язано Державну фіскальну службу України збільшити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість значення суми податку на додану вартість, на яку Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Говтва" має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, на величину суми 39587607,98 грн (тридцять дев`ять мільйонів п`ятсот вісімдесят сім тисяч шістсот сім гривень дев`яносто вісім копійок).

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що за відсутності доказів порушення порядку формування суми податку та її розміру 39587607,98 грн, незабезпечення збільшення у системі електронного адміністрування ПДВ значення суми податку на додану вартість, на яку СТОВ "Говтва" має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, на 39587607,98 грн - є протиправною бездіяльністю Державної податкової служби України. При цьому суди визнали необґрунтованими доводи третьої особи щодо відсутності технічної можливості виконати спірну операцію у системі електронного адміністрування ПДВ, оскільки право платника на суму податку на додану вартість, на яку СТОВ "Говтва" має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, не може ставитись у залежність від недосконалості програмного, технічного та іншого забезпечення, електронних систем та підсистем контролюючого органу.

1.3. Короткий зміст касаційної скарги, заяви про приєднання до касаційної скарги та відзиву

Вважаючи рішення судів першої та апеляційної інстанцій такими, що не є законними та обґрунтованими, Третя особа в касаційній скарзі, а Відповідач у заяві про приєднання до касаційної скарги, просять їх скасувати та ухвалити рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтуванням вимог Відповідач та Третя особа вказують на те, що система електронного адміністрування працює виключно в автоматичному режимі та на підставі алгоритмів, розроблених відповідно до статті 200-1 Податкового кодексу України та Порядку електронного адміністрування ПДВ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569 і не допускає ручного втручання в її роботу. З метою врегулювання питання щодо збільшення реєстраційної суми правонаступника на підставі показників формули платника, що реорганізується, в ДПС тривають роботи по доопрацюванню системи електронного адміністрування ПДВ в частині обрахунку суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН, з метою реалізації вимог пункту 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України.

У відзиві Позивач посилається на те, що ТОВ Агрофірма Аршиця і СТОВ Говтва дотримались всіх процесуальних дій, які передбачені чинним законодавством України, для передачі від реорганізованого платника податків до правонаступника суми, на яку останнє має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування. Проте, не зважаючи на подану СТОВ Говтва заяву платника податку, що є правонаступником платника податку, якого реорганізовано, а також, що ТОВ Агрофірма Аршиця було припинене 14 березня 2019 року, реєстраційну суму (ІНакл) реорганізованого підприємства, правонаступником якого є СТОВ Говтва , ні станом на дату подачі позовної заяви ні станом на дату складання відзиву на касаційну скаргу не враховано в реєстраційній сумі (ЕНакл) останнього в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

СТОВ Говтва , як зазначено у відзиві, неодноразово зверталось до Державної податкової служби та її територіальних підрозділів про надання роз`яснень щодо процедури переходу та фактичного терміну відображення в системі електронного адміністрування податку на додану вартість сум, на які СТОВ Говтва , яке є правонаступником реорганізованого платника податків, має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування, проте, отримував відповіді з аргументацією, аналогічній у касаційній скарзі, яка зводиться лише до повторення визначених законодавством передумов для перенесення відповідної суми та не пояснює, чому відповідна реєстраційна сума не була включена до реєстраційної суми СТОВ Говтва .

2. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ

ТОВ "Говтва" є юридичною особою приватного права (код ЄДРПОУ 13952156), одним з напрямків господарської діяльності якого є діяльність у сфері вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур. СТОВ "Говтва" у встановленому законом порядку зареєстроване платником податку на додану вартість.

На підставі протоколу загальних зборів ТОВ "Агрофірма "Аршиця" (код ЄДРПОУ 34572475) 27 жовтня 2017 року прийнято рішення про припинення останнього шляхом приєднання до СТОВ "Говтва" (код ЄДРПОУ 13952156).

За наслідками реалізації вказаного рішення 14 березня 2019 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис №15741120057000391 про припинення юридичної особи ТОВ "Агрофірма "Аршиця" (код ЄДРПОУ 34572475).

За змістом передавального акту ТОВ "Агрофірма "Аршиця", затвердженого протоколом загальних зборів учасників ТОВ "Агрофірма "Аршиця" від 13 вересня 2018 року, все майно, всі права та зобов`язання, в тому числі, які оспорюються сторонами, переходять до правонаступника - CTОB "Говтва".

Витягом щодо суми податку, на яку платник податку на додану вартість має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних з системи електронного адміністрування ПДВ № 21723327 вiд 21 березня 2019 підтверджено право ТОВ "Агрофірма "Аршиця" на суму податку, на яку останнє має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних, в розмірі 39587607,98 грн.

Позивачем у складі поданої податкової декларації з податку на додану вартість за IV квартал 2018 року подано Додаток 4 "Заява про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість та/або врахування реєстраційної суми платника податку, що реорганізується, в обрахунку реєстраційної суми правонаступника (Д4)", р/н квитанції 13952156 від 7 лютого 2019 року.

У додатку Д4 Позивач, заповнивши "Заяву платника податку, що є правонаступником платника податку, якого реорганізовано (подається у складі податкової декларації з податку на додану вартість після узгодження реєстраційної суми за результатами документальної перевірки контролюючим органом)", просив відповідно до пункту 200-1.3 статті 200 Податкового кодексу України реєстраційну суму (еНакл) платника податку, якого реорганізовано, використати під час обрахунку реєстраційної суми (еНакл) правонаступника СТОВ "Говтва" в загальній сумі 39587608,00 грн.

Результатами документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Агрофірма "Аршиця" підтверджено правомірність задекларованих показників (еНакл) реорганізованого платника податків, що відображено в акті перевірки № 1721/16-31-14-03-14/34572475 від 22 грудня 2018 року.

У таблиці 4 Додатку 4 до податкової декларації з податку на додану вартість за IV квартал 2018 року наведена інформація про реорганізоване підприємство, правонаступником якого стало СТОВ "Говтва", з обсягом його реєстраційної суми (еНакл) в розмірі 39587608,00 грн, яка використовується під час обрахунку реєстраційної суми ( еНакл) правонаступника.

Одночасно СТОВ "Говтва" в таблиці 6 Додатку 4 "Заява платника податку, що є правонаступником платника податку, якого реорганізовано (подається у складі податкової декларації з податку на додану вартість після узгодження реєстраційної суми за результатами документальної перевірки контролюючим органом)" до податкової декларації з ПДВ за IV квартал 2018 року, відображено суму, яку правонаступник просить використати під час обрахунку його реєстраційної суми (еНакл) як правонаступника ТОВ "Агрофірма "Аршиця" в розмірі 39587608,00 грн. та зазначає реквізити відповідного документу, складеного за результатами документальної перевірки контролюючого органу, а саме, акта перевірки №1721/16-31-14-03-14/345722475 від 22 грудня 2018 року.

Разом з тим, контролюючим органом в системі електронного адміністрування ПДВ за СТОВ "Говтва" не відображено реєстраційну суму (еНакл) реорганізованого підприємства ТОВ "Агрофірма "Аршиця", правонаступником якого є Позивач.

3. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

3.1. Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

Верховний Суд, обговоривши доводи касаційної скарги, заяви про приєднання до касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального та матеріального права, в межах встановлених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також - КАС України), виходить з такого.

Надаючи оцінку нормативно-правовому регулюванню спірних правовідносин, що виникли у сфері справляння податку на додану вартість, чинному на час виникнення спірних правовідносин, Суд звертає увагу, що вони були врегульовані наступними нормами Податкового кодексу України.

Положеннями статті 200 Податкового кодексу України встановлюється єдиний порядок сплати узгоджених сум з податку на додану вартість.

Пунктом 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України та пунктом 9 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569, врегульовано порядок переходу реєстраційного ліміту ПДВ від реорганізованого підприємства до його правонаступника, а саме: платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку (еНакл), обчислену за такою формулою: еНакл = еНаклОтр + еМитн + еПопРах + еОвердрафт - еНаклВид - еВідшкод - еПеревищ, де:

- еНаклОтр - загальна сума податку за отриманими платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, податковими накладними, складеними платником податку відповідно до пункту 208.2 статті 208 цього Кодексу та зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- еМитн - загальна сума податку, сплаченого платником при ввезенні товарів на митну територію України, крім сум податку, сплаченого (нарахованого) відповідно до підпункту 191.1.2 пункту 191.1 статті 191 цього Кодексу оператором поштового зв`язку, експрес-перевізником;

- еПопРах - загальна сума поповнення з поточного рахунку платника податку рахунка в системі електронного адміністрування податку, в тому числі рахунків у системі електронного адміністрування податку платника - сільськогосподарського підприємства, що обрало спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, зазначених у підпунктах "а" - "в" пункту 200 1.2 цієї статті.

- еОвердрафт - сума середньомісячного розміру сум податку, які за останні 12 звітних (податкових) місяців були задекларовані платником до сплати до бюджету та погашені (розстрочені, відстрочені), а також задекларовані платником податку-сільськогосподарським підприємством, що до 1 січня 2017 р. застосовував спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 Кодексу.

- еНаклВид - загальна сума податку за складеними платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- еВідшкод - загальна сума податку, заявлена платником до бюджетного відшкодування з урахуванням сум коригувань та результатів перевірок, що проводяться відповідно до цього Кодексу;

- еПеревищ - загальна сума перевищення податкових зобов`язань, зазначених платником у поданих податкових деклараціях з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них, над сумою податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Сума еНакл платника, реорганізованого шляхом приєднання, злиття, перетворення, сформована на момент державної реєстрації припинення юридичної особи, використовується під час обрахунку суми еНакл правонаступника такого платника податку.

Згідно з пунктом 14 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року № 21 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), за наявності у платника податку, який реорганізується, суми від`ємного значення, що підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, вказаний платник податку має право подати заяву про перенесення такої суми від`ємного значення до складу податкового кредиту правонаступника (таблиця 2 додатка 2). Така заява подається у складі податкової декларації за останній (звітний) період реєстрації платником податку.

У разі підтвердження контролюючим органом за результатами документальної перевірки сум від`ємного значення правонаступник реорганізованого платника податку подає у складі податкової декларації з податку за звітні (податкові) періоди після такого підтвердження заяву про перенесення суми від`ємного значення реорганізованого платника податку до складу податкового кредиту звітного (податкового) періоду (таблиця 3 додатка 2).

За наявності у платника податку, який реорганізується, суми, обчисленої відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу (УНакл), такий платник податку має право подати заяву про використання такої суми під час обрахунку суми, обчисленої відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу (УНакл), правонаступника (таблиця 5 додатка 4). Така заява подається у складі податкової декларації за останній (звітний) період реєстрації платником податку.

У разі підтвердження контролюючим органом за результатами документальної перевірки суми, обчисленої відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу (УНакл), правонаступник реорганізованого платника податку подає у складі податкової декларації з податку за звітні (податкові) періоди після такого підтвердження заяву про використання суми, обчисленої відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу (УНакл), реорганізованого платника податку (таблиця 6 додатка 4) під час обрахунку суми, обчисленої відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу (УНакл), такого правонаступника.

Сукупність наведених норм у взаємозв`язку дає підстави для висновку, що правонаступник реорганізованого платника податку після підтвердження контролюючим органом за результатами документальної перевірки має право на відображення у складі податкової декларації з податку за звітні (податкові) періоди суми реєстраційного ліміту від реорганізованого платника податків.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, відповідна сума реєстраційного ліміту була підтверджена під час контрольного заходу, проте, незважаючи на неодноразові звернення Позивача, Відповідачем не забезпечено у системі електронного адміністрування ПДВ значення суми податку на додану вартість, на яку СТОВ "Говтва" має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, на 39587607,98 грн.

З урахуванням цього суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого та такого, що ґрунтується на нормах матеріального права, висновку про те, що не вчинивши відповідних дій щодо перенесення від реорганізованого платника податку до його правонаступника у системі електронного адміністрування ПДВ значення суми податку на додану вартість, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, Відповідач допустив протиправну бездіяльність.

Судами попередніх інстанцій надано обґрунтовану та вичерпну оцінку доводу про відсутність технічної можливості виконати спірну операцію у системі електронного адміністрування ПДВ, як такому, що не може засвідчувати правомірність поведінки контролюючих органів у спірних правовідносинах.

Так, у пунктах 70-71 рішення у справі Рисовський проти України (заява № 29979/04) Європейський Суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу належного урядування , зазначивши, що цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах Беєлер проти Італії (Beyeler v. Italy), заява № 33202/96, пункт 120, Онер`їлдіз проти Туреччини (Oneryildiz v. Turkey), заява № 48939/99, пункт 128, Megadat.com S.r.l. проти Молдови (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), № 21151/04, пункт 72, Москаль проти Польщі (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, пункту 51). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах Лелас проти Хорватії (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, пункт 74, Тошкуца та інші проти Румунії (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, пункт 37) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах Онер`їлдіз проти Туреччини (Oneryildiz v. Turkey), пункт 128, та Беєлер проти Італії (Beyeler v. Italy), пункт 119).

Принцип належного урядування , як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. зазначене вище рішення у справі Москаль проти Польщі (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, пункт 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (там само). З іншого боку, потреба виправити минулу помилку не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (рішення у справі Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки (Pincova and Pine v. the Czech Republic), заява № 36548/97, пункт 58). Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (див. зазначене вище рішення у справі Лелас проти Хорватії (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, пункт 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (рішення у справах Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки (Pincova and Pine v. the Czech Republic), заява № 36548/97, пункт 58, Ґаші проти Хорватії (Gashi v. Croatia), заява № 32457/05, пункт 40, Трґо проти Хорватії (Trgo v. Croatia), заява № 35298/04, пункт 67).

Фактично недотримання окремими гілками влади відповідних законодавчо установлених процедур, свідчить про порушення принципу належного урядування, при цьому відповідальність за допущення недосконалість програмного забезпечення в даному випадку Відповідач поклав саме на Позивача.

З урахуванням цього Суд погоджується із висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що оскільки право на суму податку на додану вартість, на яку СТОВ "Говтва" має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, не може ставитись у залежність від недосконалості програмного, технічного та іншого забезпечення, електронних систем та підсистем контролюючого органу, належним способом поновлення порушеного права Позивача є зобов`язання збільшити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість значення суми податку на додану вартість, на яку Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Говтва" має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, на величину суми 39587607,98 грн.

Доводи, наведені у касаційній скарзі, не спростовують правильних по суті висновків судів першої та апеляційної інстанцій та не дають підстав вважати, що суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували норми матеріального права або порушили норми процесуального права.

3.2. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, Суд звертає увагу на таке.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам процесуального закону рішення судів першої та апеляційної інстанцій відповідають, а викладені у касаційній скарзі доводи скаржника є необґрунтованими.

Отже, при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

Керуючись статтями 3, 344, 349, 350, 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області, до якої приєдналась Державна податкова служба України, залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2020 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуюча суддя Н.Є. Блажівська

Судді О.В. Білоус

І.Л. Желтобрюх