Постанова

від 07.04.2021 по справі 695/3477/19

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2021 року

м. Черкаси

Справа № 695/3477/19 Провадження № 22-ц/821/671/21 категорія: на ухвалу

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого: Василенко Л. І.,

суддів: Єльцова В. О., Карпенко О. В.,

секретаря: Анкудінова О. І.,

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 ,

відповідач: Державний навчальний заклад Золотоніський професійний ліцей ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 22 лютого 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного навчального закладу Золотоніський професійний ліцей про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, у складі головуючої судді Середа Л. В.,

в с т а н о в и в :

У жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ДНЗ Золотоніський професійний ліцей про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Просила суд визнати незаконним та скасувати наказ ДНЗ Золотоніський професійний ліцей від 15.10.2019 за № 112-КР Про звільнення з посади викладача , поновити ОСОБА_1 на посаді викладача іноземної мови, зарубіжної літератури, художньої культури та стягнути на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 16 жовтня 2019 року по день ухвалення рішення суду, виходячи із середньоденної зарплати в розмірі 892,52 грн.

Ухвалою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 22 лютого 2021 року позов залишено без розгляду.

Ухвала суду мотивована тим, що сторона позивача, будучи належно повідомленою про розгляд справи, повторно не з`явилась у судове засідання, заяви про розгляд справи за відсутності позивача та його представника не подала, тому є всі підстави для залишення позову без розгляду з підстав передбачених п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.

Не погоджуючись із ухвалою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 22 лютого 2021 року, ОСОБА_1 , посилаючись на її незаконність з підстав порушення норм процесуального права, просила її скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не було враховано, що 11.03.2020 постановою Кабінету Міністрів України № 211 Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 через спалах коронавірусу з 12.03.2020 по всій території України був встановлений карантин. З 17.03.2020 був впроваджений особливий режим роботи судів України та роз'яснено громадянам можливість відкладення розгляду справ у зв'язку із карантинними заходами.

Пізніше встановлено, що з 12.03.2020 по 24.04.2020 визначено, зокрема, що особи, які досягли 60 річного віку потребують самоізоляції та потребують постійно перебувати у визначеному ними місці ізоляції. До таких осіб відноситься представник позивача - адвокат Сизько Б. Б.

Зазначає, що судові засідання, які призначені, зокрема, на 22.06.2020 не відбулося також із-за неявки представника відповідача, а 24.09.2020 із-за перебування судді у нарадчій кімнаті по іншій справі, як і судове засідання призначене на 01.12.2020.

Вказує, що в матеріалах справи відсутні також докази належного її повідомлення про судове засідання, яке призначене на 24 вересня 2020 року.

Крім того, зазначає, що 28.11.2020 дружині адвоката Сизька Б. Б. лабараторно підтверджено захворювання на COVID-19, про що він письмово повідомив Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області та надав відповідний листок непрацездатності.

22 лютого 2021 року її представник був присутнім в судовому засіданні, тому вважає, що ні позивач, ні її представник не допустили другої поспіль неявки в судове засідання.

29 березня 2021 року на адресу суду надійшов відзив представника відповідача - адвоката Лучинович І. В. на апеляційну скаргу.

Вважає, що твердження позивача щодо неповідомлення її про час та місце розгляду справи є такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, адже позивач та її представник, не з'являючись в судові засідання призначені на 23.04.2020, 22.06.2020, 24.09.2020 та 01.12.2020, щоразу звертались із клопотанням про відкладення розгляду справи з посиланням на запровадження в державі карантинних обмежень.

На офіціному веб-сайті Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області була розміщена інформація про призначення розгляду справи також на 23.09.2020 і представник позивача особисто про це був повідомлені під розписку в суді.

Враховуючи численні клопотання про відкладення розгляду справи, вважає, що позивач та її представник були належним чином обізнані із визначеними судом датами розгляду справи.

Ввжає, що судом першої інстанції дотримано вимоги положень ч. 1 ст. 257 ЦПК України відносно того, що наявність чи відсутність поважних причин не має значення у разі, коли неявка позивача є повторною.

Також зазначено, що позивач не наводить доводів щодо наявності у неї чи її представника будь-яких перешкод для звернення до суду із заявою про розгляд справи за її відсутності.

Вказує, що неявка відповідача у окремі судові засідання не свідчить про незаконність оскаржуваної ухвали суду.

Просила апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 22 лютого 2021 року - без змін.

Згідно з ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно із ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення ОСОБА_1 та представників сторін, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були наявні в матеріалах справи.

Колегія суддів вважає, що ухвала суду, яка у відповідності до ст. 258 ЦПК України є видом судових рішень, приведеним вимогам не відповідає.

Згідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція), кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення Європейського суд з прав людини у справі Жоффр де ля Прадель проти Франції від 16 грудня 1992 року).

У справі Беллет проти Франції Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права .

Стаття 43 ЦПК України чітко визначає права та обов`язки сторін по справі, а у ст. 44 ЦПК України вказано, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Водночас, ст. 210 ЦПК України регламентовано строки розгляду справи по суті, а саме, що суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку. Суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

Відповідно до п. 1, п. 2 ч. 2 ст. 223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з підстав: неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Згідно з ч. 5 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Отже, правом на залишення заяви без розгляду суд наділений лише при розгляді справи по суті за сукупності певних установлених законом умов: належного повідомлення позивача про час та місце судового засідання; повторної неявки позивача в судове засідання, яка в такому разі визнається як друга поспіль неявка; ненадходження від позивача клопотання про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення перешкоджає розгляду справи, а не в підготовчому засіданні.

Саме такий правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 21 жовтня 2019 року у справі № 759/15271/17 (провадження № 61-14373св19) та від 11 березня 2020 року у справі № 761/8849/19 (провадження № 61-21428св19).

З матеріалів справи вбачається, що 19 грудня 2019 року відкрито провадження у даній справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначено її розгляд на 04 лютого 2020 року об 10:00 год. (т.1 а.с. 16).

Згідно довіреності від 15 січня 2020 року ОСОБА_1 уповноважила ОСОБА_2 представляти її інтереси, зокрема у всіх судах загальної юрисдикції України (в тому числі спеціалізованих, апеляційних та касаційних судах) з усіма правами, наданими чинним законодавством України позивачу (т. 1 а.с. 167).

У відповідності до Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Серія ЧК № 000624 Сизько Б. Б. має право на заняття адвокатською діяльністю (т.1 а.с. 168).

В судовому засіданні 04 лютого 2020 року були присутні позивач ОСОБА_1 , її представник ОСОБА_2 , представники відповідача Лучинович І. В. та Короткий К. П. Розгляд справи було відкладено на 23 квітня 2020 року на 14:00 год. (т.1 а.с. 100-101).

23 квітня 2020 року від представника позивача - ОСОБА_2 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із впровадженням карантину. В клопотанні, зокрема представник зазначив, що станом на ІНФОРМАЦІЯ_1 він досяг 60-річного віку. Тобто він є особою, яка потребує самоізоляції та зобов`язаний постійно перебувати у місці ізоляції: АДРЕСА_1 та зобов`язаний утримаватися від контакту із іншими особами (т.1 а.с. 109-110).

Згідно довідки Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 23 квітня 2020 року, у судове засідання у даній справі сторони не прибули, розгляд справи відкладено на 22 червня 2020 року на 10:30 год. (т.1 а.с. 113).

22 червня 2020 року від представника позивача - ОСОБА_2 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із впровадженням карантину. Просив відкласти розгляд справи після закінчення карантину (т.1 а.с. 119).

Згідно довідки Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 22 червня 2020 року, у судове засідання у даній справі сторони не прибули, розгляд справи відкладено на 24 вересня 2020 року на 15:30 год. (т.1 а.с. 121).

23 вересня 2020 року від представника позивача - ОСОБА_2 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із впровадженням карантину. Просив відкласти розгляд справи після закінчення карантину (т.1 а.с. 127).

23 вересня 2020 року та 24 вереасня 2020 року від представника відповідача надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду з посиланням на повторну неявку представника позивача у судове засідання (т.1 а.с. 128).

Згідно довідки Золотоніського міськрайонного суду від 24 вересня 2020 року розгляд справи відкладено на 01 грудня 2020 року на 15:30 год. у зв`язку із перебуванням головуючого судді в нарадчій кімнаті в іншому судовому процесі (т. 1 а.с. 134).

24 вересня 2020 року та 01 грудня 2020 року від представника відповідача повторно надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду з посиланням на повторну неявку представника позивача у судове засідання (т.1 а.с. 140, 145-148).

01 грудня 2020 року від представника позивача - ОСОБА_2 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи з посиланням на те, що 28 листопада 2020 року його дружині ОСОБА_3 , з якою він постійно проживає, лабараторно підтверджено захворювання COVID - 19 на підтвердження чого надав копію ПЛР тест (т.1 а.с. 154-156).

Згідно довідки Золотоніського міськрайонного суду від 01 грудня 2020 року розгляд справи відкладено на 22 лютого 2021 року на 12:00 год. у зв`язку із перебуванням головуючого судді в нарадчій кімнаті в іншому судовому процесі (т.1 а.с. 157).

Відповідно до довідки про доставку SMS-повідомлення, представника позивача - Сизька Б. Б. та позивача ОСОБА_4 повідомлено про те, що вони викликаються в судове засідання 22 лютого 2021 року о 12:00 год на розгляд даної справи (т.1 а.с. 159).

22 лютого 2021 року представником позивача - ОСОБА_2 надано суду листок непрацездатності, згідно якого він перебував на самоізоляції з 01 грудня 2020 року по 05 грудня 2020 року (т.1 а.с. 163-164).

Згідно журналу судового засідання від 22 лютого 2021 року представник позивача - ОСОБА_2 брав участь в судовому засіданні по даній справі (т.1 а.с. 169).

Апеляційний суд враховує, що Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 № 211 Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 від 12 березня 2020 року на всій території України встановлено карантин, із врахуванням наступних змін відповідно до постанов цього ж органу карантин продовжено.

Крім того, Рада суддів України рекомендувала у період карантину встановити особливий режим роботи судів України, зокрема роз`яснити громадянам можливість відкладення розгляду справи у зв`язку із карантинними заходами.

Таким чином, з метою запобігання поширенню коронавірусу та попередження розповсюдження захворюваності на вказану гостру респіраторну інфекцію, учасникам справи рекомендовано скористатися своїм правом на відкладення розгляду справи та обґрунтовано сподіватися на таке відкладення, враховуючи його причину.

Постановою Кабінету Міністрів України від 04.05.2020 №343 Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 та відповідно до підпункту 8 пункту 2 постанови дозволена діяльність адвокатів, нотаріусів, аудиторів та психологів.

З викладеного вбачається, що судом було призначено судові засідання на 04.02.2020, 23.04.2020, 22.06.2020, 24.09.2020, 01.12.2020 та 22.02.2021. Представник позивача за довіреністю брав участь у розгляді справи 04.02.2020 та 22.02.2021. В інші дати сторона позивача не була присутньою, проте щоразу надсилала клопотання про відкладення розгляду справи. Хоч вказана обставина і свідчать про обізнаність сторони позивача про дату, час та місце розгляду справи, проте матеріали справи не містять належних доказів повідомлення позивача та його представника про судові засідання призначені на 22.06.2020, 24.09.2020 та 01.12.2020. Зокрема, в матеріалах справи містяться лише судові повістки про виклик сторін на вказані дати, проте відсутні рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення, тобто відсутнє належне повідомлення позивача, як того вимагають положення ч. 1 ст. 257 ЦПК України.

Разом з тим, у поданих позивачем клопотаннях підставою для відкладення розгляду справи було впровадження карантину, а 01.12.2020 - перебування на саморізоляції із наданням відповідних доказів.

При цьому, судові засідання, які були призначені на 24.09.2020 та 01.12.2020 не відбулися у зв`язку із перебуванням судді в нарадчій кімнаті в іншій справі, що зазначено у довідках складених секретарем судового засідання.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність повторності у діях позивача, адже 23.04.2020 діяли жорсткі карантинні обмеження, 24.09.2020, 01.12.2020 судове засідання не відбулося з незалежних від сторін обставин, а 22 лютого 2021 року представник позивача був присутнім в судовому засіданні, що не перешкоджало розгляду справи по суті.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно до положень п. 3 ст. 379 ЦПК України підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є невідповідність висновків суду обставинам справи.

Отже, ухвалу Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 22 лютого 2021 року про залишення без розгляду позовної заяви у даній справі, слід скасувати, а матеріали справи - направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 379, 381, 382, 383, 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , задовольнити.

Ухвалу Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 22 лютого 2021 року скасувати.

Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного навчального закладу Золотоніський професійний ліцей про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 08 квітня 2021 року.

Головуючий Л. І. Василенко

Судді: В. О. Єльцов

О. В. Карпенко