Постанова

від 29.03.2021 по справі 743/1400/20

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

29 березня 2021 року м. Чернігів

Унікальний номер справи № 743/1400/20

Головуючий у першій інстанції - Павленко О. В.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/392/21

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД в складі:

головуючого судді - Губар В.С.,

суддів - Онищенко О.І., Скрипки А.А.

із секретарем судового засідання- Поклад Д.В.

Позивач - ОСОБА_1

Відповіідач - Селяньске (фермерське) господарство Крокус

Третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (із повідомленням учасників справи) у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 07 грудня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Селянського (фермерського) господарства Крокус , третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, про встановлення факту, що має юридичне значення,

місце ухвалення судового рішення - смт Ріпки Чернігівської області

дата складання повного тексту судового рішення - 14 грудня 2020 року

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просила встановити факт того, що вона працювала дояркою в колгоспі імені Куйбишева у період з 01.01.1993 року по 06.01.2003 року.

В обґрунтування позову посилалась, що вона у період з 10.06.1989 року по 06.01.2003 рокуу працювала дояркою в КСП ім. Куйбишева (з 07.04.2000 - СФГ Крокус ).

Встановлення факту роботи дояркою у період з 1993 року по 2003 рік позивачці необхідне для призначення пенсії на пільгових умовах.

Рішенням Ріпкінського районного суду Чернігівської області від 07 грудня 2020 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги, посилаючись на неправильну оцінку судом доказів, наявних у матеріалах справи.

Доводи апеляційної скарги полягають у тому, що вона у період з 10.06.1989 року по 06.01.2003 рокуу працювала дояркою в КСП ім. Куйбишева (з 07.04.2000 - СФГ Крокус ).

Апелянт зазначає, що звернувшись до Головного управління пенсійного фонду України в Чернігівській області для призначення пенсії, дізналась, що до її трудової книжки було внесено запис про те, що 15.05.1990 року її переведено на посаду сепараторника молока. Проте, жодної заяви про переведення на цю або іншу посаду вона не писала, з відповідним наказом ознайомлена не була, а в трудовій книжці відсутній запис з посилання на наказ про її, начеб-то, переведення.

Вказує, що неодноразово зверталась до СФГ Крокус щодо видачі їй довідки про те, що вона дійсно працювала дояркою з 1993 року по 2003 рік. Підприємством їй було видано довідку про заробітну плату за вказаний період, а відмову у видачі довідки роботу дояркою мотивована тим, що на даний час СФГ Крокус є іншим підприємством і у них відсутні такі дані.

Також посилається, що факт її роботи дояркою у спірний період підтвердили свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Окрім того, апелянт стверджує, що вона звернулась до суду про встановлення факту роботи дояркою, а не встановлення факту наявності трудового стажу як вказано в оскаржуваному рішенні суду першої інстанції.

У встановлений судом строк відзиви на апеляційну скаргу учасниками справи не подавались.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали цивільної справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступних висновків.

Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Перевіряючи аргументи скарги, апеляційним судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 з 10.06.1989 року працювала дояркою в КСП ім. Куйбишева , що підтверджується довідкою СФГ Крокус (а.с. 6) та копією трудової книжки, оригінал якої досліджений судом (а.с. 13-16).

У трудовій книжці наявний запис, що 15.05.1990 року ОСОБА_1 переведена на посаду сепараторника молока, але не вказано, на підставі якого наказу роботодавця вона переведена на таку посаду.

Згідно довідки СФГ Крокус від 11.06.2019 року, КСП ім. Куйбишева 07.04.2000 року реорганізовано в Селянське фермерське господарство Крокус на підставі протоколу № 3 загальних зборів від 07.04.2000 року та зареєстровано розпорядженнм Ріпкинської районної державної адміністрації від 16.03.2000 року № 117 (а.с. 24).

На підставі наказу СФГ Крокус № 2 від 06.01.2003 року ОСОБА_1 звільнена з роботи за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України (а.с. 7).

Апеляційний суд враховує, що період трудової діляності ОСОБА_1 після звільнення не є предметом доказування у цій конкретній справі.

Перевіряючи аргументи скарги, апеляційним судом також встановлено, що згідно акту № 4099 від 15.10.2019 року Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області зустрічної перевірки достовірності та обгрунтованості довідки для призначення (перерахунку) пенсії надана ОСОБА_1 довідка не відповідає дійсності, а СФГ Крокус зобов`язано видати нову довідку про періоди роботи оператором машинного доїння ОСОБА_1 .. Зокрема, при перевірці особових рахунків ОСОБА_1 за період з червня 1989 року по травень 1990 року встановлено, що у графі посада відсутній запис доярка .

Зазначені обставини сторонами не заперечувались та не спростовані.

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 , посилаючись на ст.ст. 4, 293, 294, 315, 316, 319 ЦПК України просила встановити факт роботи дояркою в колгоспі ім. Куйбишева з 01.01.1993 року по 06.01.2003 року для призначення пенсії на пільгових умовах.

Ухвалюючи рішеня про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що питання встановлення факту наявності трудового стажу не підлягає судовому розгляду, а повинне вирішуватись у позасудовому порядку відповідно до встановленої законодавством процедури.

При розгляді цієї справи суд першої інстанції врахував правовий висновок, викладений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 04 вересня 2019 року по справі № 198/623/18.

З таким рішеннмя суду першої інстанції погоджується апеляційний суд, з огляду на таке.

Частиною 1 ст. 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Право на звернення до суду за захистом також зазначено в ст. 4 ЦПК України, частиною першою якої передбачено право кожної особи в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із частиною першою статті 19 ЦПК України установлено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи що, виникають зокрема, з трудових правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Указана норма визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Перевіряючи аргументи скарги, апеляційний суд враховує наступне.

Основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України (стаття 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення").

Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 № 637, за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Пунктом 20 Порядку передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Додатково в довідці наводяться такі відомості: стосовно трактористів-машиністів підприємств сільського господарства (в тому числі колгоспів) - про безпосередню зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції; стосовно жінок, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами на підприємствах сільського господарства (в тому числі в колгоспах) - про виконання встановлених норм обслуговування; стосовно жінок, які працюють на вирощуванні, збиранні та післязбиральному обробленні тютюну, - про зайнятість на перелічених роботах протягом повного сезону.

У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.

Механізм підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремої категорії працівників у разі ліквідації підприємства, установи та організації без визначення правонаступника визначено Порядком підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 10 листопада 2006 року.

Пунктом 3 Порядку підтвердження періодів роботи передбачено, що підтвердження періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється комісіями з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років .

За змістом пунктів 5, 6 вказаного Порядку комісія є спеціально створеним колегіальним органом, основним завданням якої є розгляд заяв про підтвердження стажу роботи та прийняття рішень щодо підтвердження стажу роботи або про відмову в його підтвердженні в установленому порядку.

Пунктом 10 Порядку підтвердження періодів роботи передбачено, що рішення про результати розгляду заяви приймаються більшістю голосів членів комісії, присутніх на засіданні, підписується головою або його заступником.

Рішення комісій можуть бути оскаржені в Пенсійному фонді України або в судовому порядку (пункт 16 Порядку підтвердження періодів роботи).

Згідно п. 26 Порядку підтвердженя наявного трудового стажу якщо ім`я, по батькові та прізвище, які зазначені в

документі, що підтверджує трудовий стаж, не збігаються з ім`ям, по

батькові або прізвищем особи за паспортом або свідоцтвом про

народження, факт приналежності цього документа даній особі може

бути встановлено у судовому порядку.

Враховуючи викладене, для встановлення факту на підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років для окремої категорії працівників у разі ліквідації підприємства, установи та організації без визначення правонаступника законом встановлено окремий порядок, з урахуванням якого ОСОБА_1 мала звернутися до спеціально створеної пенсійним фондом комісії та за результатами прийняття цією комісією відповідного рішення не позбавлена можливості його оскаржити в Пенсійному фонді України або до суду.

З матеріалів справи убачається, що встановлення факту роботи дояркою у колгоспі ім. Куйбишева необхідне ОСОБА_1 для призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Перевіряючи аргументи скарги, апеляційним судом встановлено, що ОСОБА_1 зверталась до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах і їй було відмовлено в призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Апеляційним судом також встановлено, що ОСОБА_1 не зверталась до комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років .щодо підтвердження періодів роботи.

Тому, отримавши відмову органу, який призначає пенсії, в разі незгоди з його рішенням на підставі статті 105 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та частини другої статті 124 Конституції України ОСОБА_1 має право звернутися за захистом свого права в суд, але не з позовом про встановлення факту роботи дояркою, а зі скаргою на рішення органу Пенсійного фонду України за правилами адміністративного судочинства.

З огляду на викладене, апеляційний суд визнає, що обраний ОСОБА_1 спосіб захисту її порушеного права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах шляхом встановлення юридичного факту роботи у колгоспі ім. Куйбишева у період з 01.01.2003 року по 06.01.2003 року є помилковим.

Зважаючи на сукупність досліджених обставин та наявних у справі доказів, апеляційний суд приходить до переконання, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , враховуючи, що підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду України, а не судами.

Доводи апеляційної скарги не містять передбачених процесуальним законом підстав для скасування законного і обґрунтованого та правильного по суті судового рішення, не спростовують висновків суду першої інстанції, не впливають на правильність вирішення спору та є тотожними доводам, викладені у позовній заяві.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, N 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до ст. 375 ЦПК України апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, як таке, що ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 389, 390, 391 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 07 грудня 2020 року залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів, який обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий: Судді: