Рішення

від 09.04.2021 по справі 280/962/20

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

09 квітня 2021 року Справа № 280/962/20 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Конишевої О.В. розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області (69002, м. Запоріжжя, вул. Фортечна, 65, код ЄДРПОУ 38625593)

до Ліцей №5 Мелітопольської міської ради Запорізької області (72312, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Бейбулатова, буд.12, код ЄДРПОУ 25492624)

про застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області (далі - позивач) до Ліцей №5 Мелітопольської міської ради Запорізької області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:

застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівлі та приміщень Ліцею № 5 Мелітопольської міської ради Запорізької області, яка розташована за адресою: 72312, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Бейбулатова, будинок 12, шляхом зобов`язання Ліцею № 5 Мелітопольської міської ради Запорізької області повністю зупинити експлуатацію будівлі навчального закладу за вказаним адресом, окрім робіт пов`язаних з усуненням порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, до повного усунення цих порушень, що повинно бути встановлено на підставі перевірки Головним управлінням ДСНС України у Запорізькій області.

Ухвалою суду від 17.02.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Сторонам повідомлено про розгляд справи 02.03.2020.

Ухвалою суду від 02.03.2020 перейдено до розгляду справи № 280/962/20, за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 31.03.2020.

Ухвалою суду від 31.03.2020 продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів, підготовче засідання відкладено на 13.05.2020.

Протокольною ухвалою суду від 13.05.2020 відкладено підготовче засідання на 01.06.2020.

Протокольною ухвалою суду від 01.06.2020 відкладено підготовче засідання на 28.07.2020.

Протокольною ухвалою суду від 28.07.2020 відкладено підготовче засідання на 18.08.2020.

Ухвалою суду від 18.08.2020 відкладено підготовче засідання на 06.10.2020.

Ухвалою суду від 06.10.2020 відкладено підготовче засідання на 09.11.2020.

Ухвалою суду від 09.11.2020 за клопотанням сторін зупинено провадження у справі для надання сторонам часу для примирення до 26.01.2021.

Ухвалою суду від 26.01.2021 поновлено провадження у справі.

Протокольною ухвалою суду від 26.01.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 15.02.2021.

Ухвалою суду від 15.02.2021 за клопотанням сторін зупинено провадження у справі для надання сторонам часу для примирення до 29.03.2021.

Ухвалою суду від 29.03.2021 поновлено провадження у справі.

Позивач 29.03.2021 до канцелярії суду подав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження, позовну заяву просить задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином. 22.03.2021 подав до суду клопотання про зупинення провадження у справі для надання сторонам часу для примирення до 31.05.2021.

Розглянувши вказане клопотання суд зазначає, що відповідно до п.4 ч.1 ст.236 КАС України суд зупиняє провадження у справі в разі звернення обох сторін з клопотанням про надання їм часу для примирення - до закінчення строку, про який сторони заявили у клопотанні. З огляду на те, що із клопотанням про зупинення провадження у справі для надання сторонам часу для примирення звернувся лише представник відповідача, зазначене клопотання задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідно до частини 4 статті 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

За таких обставин суд дійшов висновку щодо можливості розгляду справи за відсутності представників сторін в порядку письмового провадження на підставі наявних в матеріалах справи доказів, зміст та обсяг яких достатній для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Мелітопольським міськрайонним управлінням Головного управління ДСНС України у Запорізькій області в період з 19 грудня по 20 грудня 2019 року було проведено позапланову перевірку Ліцею № 5 Мелітопольської міської ради Запорізької області, за результатами якої було складено Акт № 260 від 20.12.2019 року.

В ході перевірки позивачем встановлено, що об`єкт відповідача, будівлі, споруди, приміщення та територія Ліцею № 5 Мелітопольської міської ради Запорізької області розташоване за адресою: 72312, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Бейбулатова,буд. 12 експлуатується з порушенням норм пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, а саме:

- допускається використання суб`єктом господарювання об`єктів нерухомості без поданої декларації відповідності матеріально-технічної базн суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки.

Відповідно до вимог абзацу 1, частини 2 статті 57 Дотримання вимог пожежної безпеки під час проектування, будівництва та реконструкції об`єктів виробничого та іншого призначення Кодексу цивільного захисту України, початок роботи новоутворених підприємств, початок використання суб`єктом господарювання об`єктів нерухомості (будівель, споруд, приміщень або їх частин) здійснюється суб`єктом господарювання на підставі поданої декларації відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки (далі - декларація), а для суб`єктів господарювання з високим ступенем ризику - також за наявності позитивного висновку за результатами оцінки (експертизи) протипожежного стану підприємства, об`єкта чи приміщення (далі - оцінка протипожежного стану).

Будівництво будівель та споруд на території об`єктів з масовим перебуванням людей без поданої декларації відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки сприяє перш за все забудові території підприємства, збільшення пожежної навантаги, утворення додаткових об`єктів, які можуть не відповідати вимогам правил пожежної безпеки, а також створювати перешкоди для евакуації людей та матеріальних цінностей, перешкоджанню діям пожежно-рятувальних підрозділів, що в свою чергу несе загрозу для здоров`я і життя людей в разі виникнення пожежі.

Не обладнані приміщення у будівлях ліцею системами протипожежного захисту відповідно до вимог таблиці AI, А2 додатку А (обов`язковий), таблиці Б1 додатку Б (обов`язковий) ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту .

Відповідно до вимог пункту 1.2 глави 1 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014 року, зареєстрованих у Мін`юсті України за N 252/26697 від 05 березня 2015 року, будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56.2014 "Системи протипожежного захисту"( пункт 4.1,пункт 12.1.1, пункт 13.1, пункт 15.1, пункт 15.2, пункт 15.4, додатку А ДБН В.2.5-56:2014).

Відсутність системи протипожежного захисту (пожежної сигналізації та оповіщення про пожежу) не дасть можливості виявлення загорання, минаючи людський фактор, на його ранній стадії та сповіщення працюючого персоналу і підрозділів оперативно-рятувальної служби про загорання. У такому випадку суттєво збільшується час розвитку пожежі до моменту її виявлення, що спричинить значні матеріальні збитки, загибель та/або травмування людей.

Не виконано вогнезахнсного обробляння дерев`яних елементів горищного покриття засобами вогнезахисту, що забезпечують І групу вогнезахисної ефективності, а саме: у будівлі ліцею; у будівлі уроків праці.

Відповідно до вимог пункту 2.5. глави 2 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014 року, зареєстрованих у Мін`юсті України за N 252/26697 від 05 березня 2015 року, у будинках, крім будинків V ступеня вогнестійкості, дерев`яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) повинні оброблятися засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності.

Необхідність обробляння засобами вогнезахисту дерев`яних елементів інших конструкцій будинків визначається відповідними нормативними документами за видами будинків.

Відсутність обробляння засобами вогнезахисту елементів горищного покриття може призвести до вкрай швидкого руйнування несучих дерев`яних конструкцій в разі впливу вогню, що в свою чергу, може призвести до руйнування перекриття поверху під горищним приміщенням, і несе загрозу для здоров`я і життя людей.

Не забезпечені евакуаційним освітленням у будівлі ліцею: коридори на 1-му поверсі; коридори на 2-му поверсі; коридори на 3-му поверсі; сходові клітини.

Відповідно до вимог пункту 2.31 глави 2 розділу Ш Правил пожежної безпеки в Україні , затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014 року, зареєстрованих у Мін`юсті України за N 252/26697 від 05 березня 20?5 року, сходові клітки, внутрішні відкриті та зовнішні сходи, коридори, проходи та інші шляхи евакуації мають бути забезпечені евакуаційним освітленням. Світильники евакуаційного освітлення повинні вмикатися з настанням сутінків у разі перебування в будинку людей.

Не забезпечення евакуаційним освітленням може призвести до ускладнення проведення евакуації з будівель та приміщень та запобігання проявів паніки і недопущення загибелі людей під час знаходження евакуаційних виходів, що несе загрозу для здоров`я і життя людей.

- Не забезпечено будівлі ліцею зовнішнім протипожежним водопостачанням відповідно до вимог ДБН В.2.5-74:2013 Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди. Основні положення проектування .

Відповідно до вимог пункту 4 розділу І Правил пожежної безпеки в Україні , затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014 року, зареєстрованих у Мін`юсті України за N 252/26697 від 05 березня 2015 року, пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж.

Кожний заклад та установа мають бути забезпечені зовнішнім і внутрішнім протипожежним водопостачанням згідно з вимогами будівельних норм (ДБН В.2.5-74:2013 "Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди. Основні положення проектування" та ДБН В.2.5-64:2012 "Внутрішній водопровід та каналізація. Частина І. Проектування. Частина U. Будівництво").

Не забезпечення будівлі ліцею зовнішнім протипожежним водопостачанням веде до того, що в разі виникнення пожежі людина не зможе своєчасно відреагувати на загорання, що може привести до розповсюдження пожежі на значну площу, і несе загрозу для здоров`я і життя людей.

Допускається утримування пожежних кран - комплектів у несправному стані у будівлі ліцею.

Відповідно до вимог абзацу 9 пункту 2.2 глави 2 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні , затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014 року, зареєстрованих у Мін`юсті України за N 252/26697 від 05 березня 2015 року, пожежні кран-комплекта не рідше одного разу на рік підлягають технічному обслуговуванню і перевірці на працездатність шляхом пуску води з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування. Пожежні кран-комплекти повинні постійно бути справними і доступними для використання.

Утримання пожежних кран - комплектів у несправному стані у будівлі ліцею веде до того, що в разі виникнення пожежі людина не зможе вчасно та якісно припинити горіння, що може привести до розповсюдження пожежі на значну площу із загрозою для здоров`я та життя людей.

Не визначена необхідна кількість первинних засобів пожежогасіння (вогнегасників) відповідальним за пожежну безпеку окремо для кожного поверху та приміщення.

Відповідно до вимог пункту 3.8 глави 3 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014 року, зареєстрованих у Мін`юсті України за N 252/26697 від 05 березня 2015 року, необхідна кількість первинних засобів пожежогасіння повинна визначатися відповідальним за пожежну безпеку на об`єкті окремо для кожного поверху та приміщення, а також для етажерок відкритих установок.

Відсутність достатньої кількості первинних засобів пожежогасіння веде до того, що в разі виникнення пожежі людина не зможе вчасно та якісно припинити горіння, що може привести до розповсюдження пожежі на значну площу із загрозою для здоров`я та життя людей.

Не забезпечено проведення технічного обслуговування наявних вогнегасників, а саме: ВВК-1,4 (4 од.).

Відповідно до вимог пункту 3. ] 7. Глава 3. Розділ V Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014 року, із змінами, внесеними згідно з Наказом МВС № 657 від 31.07.2017 року, технічне обслуговування вогнегасників повинно здійснюватися відповідно до Правил експлуатації вогнегасників, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи № 152 від 02 квітня 2004 року, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України за № 555/9154 від 29 квітня 2004 року, а також ДСТУ 4297-2004 Технічне обслуговування вогнегасників. Загальні технічні вимоги .

Первинні засоби пожежогасіння застосовують для ліквідації пожежі на початковій стадії її розвитку саме персоналом об`єкта до прибуття пожежно- рятувального підрозділу. Не проведення своєчасного обслуговування вогнегасників може привести до не спрацювання їх в разі використання, що сприятиме розповсюдженню пожежі, яка створює загрозу для життя та здоров`я людей.

Не забезпечено первинними засобами пожежогасіння - вогнегасниками згідно норм належності: приміщення навчальних класів з оргтехнікою відповідно до вимог пункту 6 розділу VI Наказу МВС України від 15.01 Л018 року № 25 Про затвердження Правші експлуатації та типових норм належності вогнегасників .

Відповідно до вимог пункту 3.6. Глава 3. Розділ V Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014 року , із змінами, внесеними згідно з Наказом МВС№ 657 від 31.07.2017 року, вибирання типу та визначення необхідної кількості вогнегасників повинні здійснюватись відповідно до Правил експлуатації та типових норм належності вогнегасників , затверджених наказом МВС України № 25 від 15.01.2018 року.

Вогнегасник - технічний засіб, призначений для припинення горіння подаванням вогнегасної речовини, що міститься в його корпусі, під дією надлишкового тиску, за масою і конструктивним виконанням придатний для транспортування і застосування людиною.

Первинні засоби пожежогасіння застосовують для ліквідації пожежі на початковій стадії її розвитку саме персоналом об`єкта до прибуття пожежно- рятувального підрозділу. За відсутності достатньої кількості первинних засобів пожежогасіння (вогнегасників) є ризик розповсюдження вогню на значну площу, розповсюдження продуктів горіння, що несе загрозу для здоров`я та життя людини.

Допускається встановлення глухих металевих ґрат на вікнах у приміщеннях, а саме: у кабінеті директора; у приймальні; у бібліотеці; у актовому залі; у кабінеті № 1;у спортзалі; у кабінеті психологів; у кабінеті інформатики; у кабінетах праці; у музичному кабінеті.

Відповідно до вимог пункту 2.16 глави 2 розділу 111 Правил пожежної безпеки в Україні , затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014 року, зареєстрованим у Мін`юсті України за N 252/26697 від 05 березня 20 і 5 року (із змінами, внесеними згідно з Наказом МВС № 657 від 31.07.2017 року), у разі необхідності встановлення на вікнах приміщень, де перебувають люди, фат останні повинні розкриватися, розсуватися або зніматися.

Під час перебування в цих приміщеннях людей фати мають бути відчинені (зняті). При наявності вказаного порушення виникають перешкоди для своєчасної евакуації людей із приміщень будівлі, а також ускладнюється гасіння пожежі в даних приміщеннях, що несе загрозу для здоров`я і життя людей.

Допускається улаштування облицювання стін на шляхах евакуації з невстановленими показниками щодо пожежної небезпеки, а саме: у коридорах на 1-му поверсі; у коридорах на 2-му поверсі; у коридорах на 3-му поверсі; на сходових маршах.

Відповідно до вимог пункту 2.17 глави 2 розділу 111 Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрований у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за N 252/26697, у приміщеннях громадського призначення (крім приміщень, розташованих у будинках V ступеня вогнестійкості), в яких можливе перебування 50 та більше осіб, опорядження (облицювання) стін та стель забороняється з матеріалів з вищою пожежною небезпекою, ніж:

Г2, В2, Д2, Т2 - для приміщень, у яких можливе перебування до 1500 осіб;

Г1, ВЗ, Д1, Т2 - для приміщень, у яких можливе перебування 1500 та більше осіб.

Під час пожежі спостерігаються велика швидкість розповсюдження вогню, чому можуть сприяти горючі матеріали на шляхах евакуації, а також виділення токсичних продуктів горіння, що несе загрозу для здоров`я і життя людей.

Допускається захаращування горючими матеріалами підвальних приміщень.

Відповідно до вимог пункту 2.12 глави 2 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014 року, зареєстрований у Мін`юсті України за N 252/26697 від 05 березня 2015 року, забороняється використовувати горища, технічні поверхи й приміщення (у тому числі вентиляційні камери, електрощитові) не за призначенням, розміщувати в них виробничі і складські дільниці, засмічувати та захаращувати їх сторонніми предметами.

Захаращування горючими матеріалами підвального приміщення призводить до збільшення горючої навантаги, яка сприяє виникненню пожежі, швидкому розповсюдженню вогню та продуктів горіння на значну площу, що в свою чергу створює загрозу для здоров`я і життя людей.

Допускається відкрите прокладання ізольованих проводів до місць відкритого зберігання горючих матеріалів менше 1 метра у приміщеннях архіву.

Відповідно до вимог пункту 1.12 глави 1 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014 року, зареєстрований у Мін`юсті України за N 252/26697 від 05 березня 2015 року, відстань від кабелів та ізольованих проводів, прокладених відкрито, до місць відкритого зберігання (розміщення) горючих матеріалів повинна бути не менше 1 метра.

У разі відкритого прокладання незахищених проводів та захищених проводів (кабелів) з оболонками з горючих матеріалів відстань від них до горючих основ (конструкцій, деталей) повинна становити не менше 0,01 метра. У разі неможливості забезпечити вказану відстань провід (кабель) слід відокремлювати від горючої поверхні шаром негорючого матеріалу, який виступає з кожного боку проводу (кабелю) не менше ніж на 0,01 метра. У разі прихованого прокладання таких проводів (кабелів) їх необхідно ізолювати від горючих основ (конструкцій) суцільним шаром негорючого матеріалу, що підтверджується актом проведення прихованих робіт.

Прокладання проводів з оболонками з горючих матеріалів, не відокремлення від горючої поверхні шаром негорючого матеріалу сприяє виникненню пожежі та розповсюдження вогню по горючим матеріалам, яка може виникнути в результаті експлуатації електророзеток, вимикачів та інших подібних апаратів та несе загрозу для здоров`я і життя людей від виниклої пожежі або ураження електричним струмом.

Допускається улаштування та експлуатація тимчасових дільниць електромереж, а саме: біля другого виходу із кабінету директора; у кабінеті № 5; у кабінеті № 8;у кабінеті № 15; у архівних приміщеннях; у приміщенні тренерської.

Відповідно до вимог пункт 1.8 глави 1 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні затверджені наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014 року, із змінами, внесеними згідно з Наказом МВС№ 657 від 31.07.2017 року, улаштування та експлуатація тимчасових електромереж забороняються. Винятком можуть бути тимчасові електромережі, які живлять ілюмінаційні установки, а також електропроводки в місцях проведення будівельних, тимчасових ремонтно- монтажних та аварійних робіт.

Експлуатація тимчасової дільниці електромережі становить велику небезпеку, є ризик загорання ізоляції проводів та короткого замикання, що є загрозою для життя людини.

Допускається з`єднання жил проводів не за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискання, а саме: у приміщеннях архіву; у приміщенні тренерської.

Відповідно до вимог пункту 1.6 глави 1 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014 року, зареєстрованих у Мін`юсті України за N 252/26697 від 05 березня 2015 року, з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів мають здійснюватися за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів.

Місця з`єднання жил проводів і кабелів, а також з`єднувальні та відгалужувальні затискачі повинні мати мінімальний перехідний опір, щоб уникнути їх перегрівання і пошкодження ізоляції стиків. Втрати опору ізоляції на стиках повинні бути не більше втрат опору ізоляції на цілих жилах цих проводів і кабелів.

При з`єднанні проводів скрутками можливе виникнення короткого замикання, перегрівання та перенавантаження електромережі та електричного обладнання, що несе загрозу для здоров`я і життя людей від виниклої пожежі або ураження електричним струмом.

Допускається встановлення електророзеток, вимикачів на горючу основу, без підкладання під нього негорючого теплоізоляційного матеріалу, що виступає за габарити апарату не менше ніж на 0,01 метра, а саме: у медичному кабінеті; у кабінеті № 9.

Відповідно до вимог пункту 1.17. Глава 1. Розділ IV Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014 року, зареєстрований у Мін`юсті України за № 252/26697 від 05 березня 2015 року, електророзетки, вимикачі, перемикачі та інші подібні апарати повинні встановлюватися на не горючі основи (конструкції) або з підкладанням під них суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити апарата не менше ніж на 0,01 метра.

Встановлення приладів електроживлення (розеток, вимикачів та інших подібних апаратів) на горючі основи сприяє виникненню пожежі та розповсюдження вогню по горючим матеріалам, яка може виникнути в результаті експлуатації електророзеток, вимикачів та інших подібних апаратів та несе загрозу для здоров`я і життя людей від виниклої пожежі або ураження електричним струмом.

Допускається розміщення електричних щитів з невстановленим ступенем захисту оболонок на відстані менше 1 метра до горючих матеріалів, а саме: у коридорі на 1-му поверсі; у коридорі на 2-му поверсі; у коридорі на 3-му поверсі,' у кабінеті праці.

Відповідно до вимог пункту 1.9 глави 1 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014 року, зареєстрованих у Мін`юсті України за N 252/26697 від 05 березня 2015 року, електричне обладнання, машини, апарати, прилади, електрощити зі ступенем захисту оболонок менше ІР 44 повинні розміщуватися на відстані не менше 1 м від горючих матеріалів, за винятком матеріалів груп Г1, Г2.

Розміщення електричних щитів з невстановленим ступенем захисту оболонок на відстані менше 1 метра до горючих матеріалів призводить до збільшення горючої навантаги, яка сприяє виникненню пожежі, швидкому розповсюдженню вогню та продуктів горіння на значну площу, що в свою чергу створює загрозу для здоров`я і життя людей.

Не відділено протипожежними дверима з межею вогнестійкості не менше ЕІ ЗО від інших приміщень у будівлі ліцею: архівів на 1-му поверсі; електрощитової; електрощитової біля музичного класу, всупереч вимогам пункту 10.3.6 ДБН В.2.2-9:2018 Громадські будинки та споруди. Основні положення , пункту 6.4 табл. З ДБН В. 1.1-7-2016 "Пожежна безпека об`єктів будівництва".

Відповідно до вимог пункту 2.3 глави 2 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні, затверджені наказом МВС України № 1417 від ЗО. 12.2014 року, із змінами, внесеними згідно з Наказом МВС № 657 від 31.07.2017 року. ДБН В. 1.1-7-2016 Пожежна безпека об`єктів будівництва , під час експлуатації об`єкта не допускається знижувати клас вогнестійкості елементів заповнення прорізів у протипожежних перешкодах. Протипожежні двері, ворота, вікна, люки, клапани, завіси, у протипожежних перешкодах повинні утримуватися в справному стані.

Відсутність протипожежних дверей з межею вогнестійкості не менше ЕІ 30, є зменшенням класу вогнестійкості елементів заповнення прорізів у протипожежних перешкодах, сприяє розповсюдженню пожежі та продуктів її горіння, в разі її виникнення в електрощитовій, що несе загрозу для здоров`я і життя людей.

Не забезпечено обладнанням приміщень закладу системами протипожежного захисту, відповідно до вимог ДБН В 2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту".

Відповідно до вимог розділ III, п.2 наказ МВС України № 879 від 05.11.2018 року Про затвердження Правил техногенної безпеки зареєстровано в Міністерстві юстиції України за №1346/32798 від 27 листопада 2018 року, суб`єкти господарювання у випадках, визначених Кодексу цивільного захисту України № 5403-УІ від 02.10.2012 року, забезпечують техногенну безпеку шляхом забезпечення відповідно до законодавства своїх працівників засобами колективного та індивідуального захисту.

Відсутність у працівників засобів колективного та індивідуального захисту при виникненні пожежі не дає можливість захиститись від вогню та продуктів горіння, що несе загрозу для здоров`я і життя людини.

У зв`язку з виявленими порушеннями відповідачем вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, Управління ДСНС України у Запорізькій області на підставі Кодексу цивільного захисту України, Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності звернулось з даним позовом про застосування заходів реагування щодо державного нагляду (контролю) у вигляді зупинення експлуатації будівлі та приміщень Ліцею № 5 Мелітопольської міської ради Запорізької області, яка розташована за адресою: 72312, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Бейбулатова, будинок 12, окрім робіт пов`язаних з усуненням порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, до повного усунення цих порушень, що повинно бути встановлено на підставі перевірки Головним управлінням ДСНС України у Запорізькій області.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною першою статті 47 Кодексу цивільного захисту України державний нагляд (контроль) з питань цивільного захисту здійснюється за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах техногенної та пожежної безпеки, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру, за діяльністю аварійно-рятувальних служб, а також у сфері промислової безпеки та гірничого нагляду, поводження з радіоактивними відходами відповідно до Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Як встановлено статтею 1 Закону Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05.04.2007 №877-V (далі - Закон №877-V), державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом; спосіб здійснення державного нагляду (контролю) - процедура здійснення державного нагляду (контролю), визначена законом.

Виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа (частина четверта статті 4 Закону № 877).

Як встановлено статтею 64 Кодексу цивільного захисту України, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення. До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: 1) органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; 2) органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; 3) підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.

Центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, профілактики травматизму невиробничого характеру, а також гідрометеорологічної діяльності відповідно до Указу Президента України від 16.01.2013 №20/2013 Деякі питання Державної служби України з надзвичайних ситуацій (далі - Указ №20/2013) є Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС України).

Основними завданнями ДСНС України є, серед іншого, здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, за діяльністю аварійно-рятувальних служб (пункт 3 Указу № 20/2013).

ДСНС України здійснює свої повноваження безпосередньо та через територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення, а також міжрегіональні (повноваження яких поширюються на кілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи (у разі їх створення) - пункт 6 Указу № 20/2013.

Частиною сьомою статті 7 Закону № 877 визначено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Згідно із частиною другою статті 68 Кодексу цивільного захисту України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Відповідно до статті 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення.

Таким чином, Управління ДСНС України у Запорізькій області є територіальним органом центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, а тому воно наділене повноваженнями здійснювати державний нагляд (контроль) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки і звертатись до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Згідно із частиною другою статті 51 та частиною третьою статті 55 Кодексу цивільного захисту України забезпечення техногенної безпеки суб`єкта господарювання покладається на його керівника, забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

Як визначено пунктами 33, 43 частини першої статті 2 Кодексу цивільного захисту України, пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов`язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю; техногенна безпека - відсутність ризику виникнення аварій та/або катастроф на потенційно небезпечних об`єктах, а також у суб`єктів господарювання, що можуть створити реальну загрозу їх виникнення.

Правила пожежної безпеки в Україні, затверджені наказом Міністерством внутрішніх справ України від 30.12.2014 №1417, є обов`язковими для виконання суб`єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування (далі - підприємства), громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.

Пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж (пункт 4 Розділ І Правил пожежної безпеки в Україні).

Настання реальної загрози життю та здоров`ю людей від пожежі пов`язане з обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню.

В ході судового розгляду справи, судом встановлено, а також не заперечувалося позивачем, часткове усунення відповідачем порушень, зафіксованих Актом № 7 від 26.01.2021 року.

Між тим, неусуненими залишились наступні порушення:

- суб`єктом господарювання не подано декларацію відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки;

- допущено знижування класу вогнестійкості елементів заповнення прорізів у протипожежних перешкодах електрощитової, в зв`язку з відсутністю протипожежних дверей з межею вогнестійкості не менше ЕІ 30 відповідно до вимог абзацу першого пункту 6.2, таблиці 3 до пункту 6.4 ДБН В. 1.1-7-2016 "Пожежна безпека об`єктів будівництва";

- не проведене обробляння засобами вогнезахисту дерев`яних елементів горищного покриття (крокви, лати) будівлі ліцею, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності;

- сходові клітки та коридори 1, 2 та 3-го поверхів ліцею не забезпечені евакуаційним освітленням;

- приміщення ліцею не обладнані системами протипожежного захисту та оповіщення відповідно до пункту 7.3 додатку А та пункту 5.1 додатку Б ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту".

Слід зазначити, що чинне законодавство не містить такого права позивача звертатися з вимогою шляхом зобов`язання відповідача , так як саме на підставі рішення суду застосовуються заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівель, і таке рішення підлягає обов`язковому виконанню.

Однак, враховуючи той, факт що зазначені порушення дійсно становлять загрозу життю та здоров`ю людей та не були усунуті відповідачем на перевіреному позивачем об`єкті, тому суд дійшов висновку, що позивач обґрунтував наявність підстав для застосування заходів реагування щодо державного нагляду (контролю) у вигляді повного зупинення експлуатації будівлі та приміщень Ліцею № 5 Мелітопольської міської ради Запорізької області, яка розташована за адресою: 72312, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Бейбулатова, будинок 12, окрім робіт, пов`язаних з усуненням порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, до повного усунення цих порушень.

Однак, встановлення повного усунення порушень на підставі перевірки Головним управлінням ДСНС України у Запорізькій області не передбачено нормативними актами.

Відповідно до частини першої статті 3 Закону №877-V державний нагляд (контроль) здійснюється за принципом пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров`я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності.

Відповідно до положень статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оскільки, відповідно до приписів ст. 139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз, судові витрати у даному випадку з відповідача стягненню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250,255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області (69002, м. Запоріжжя, вул. Фортечна, 65, код ЄДРПОУ 38625593) до Ліцей №5 Мелітопольської міської ради Запорізької області (72312, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Бейбулатова, буд.12, код ЄДРПОУ 25492624)- задовольнити частково.

Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівлі та приміщень Ліцею № 5 Мелітопольської міської ради Запорізької області, яка розташована за адресою: 72312, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Бейбулатова, будинок 12, окрім робіт, пов`язаних з усуненням порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, до повного усунення цих порушень, зазначених в акті перевірки № 260 від 20.12.2019 року.

В іншій частині позовних вимог- відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п.п. 15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 09.04.2021.

Суддя О.В. Конишева