Рішення

від 09.04.2021 по справі 420/10330/20

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/10330/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2021 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бжассо Н.В.,

розглянув в порядку письмового провадження в м. Одеса за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю АК ХОРС до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0001010402 від 16.06.2020 року

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю АК ХОРС до Головного управління ДПС в Одеській області, за результатом розгляду якого позивач просить суд:

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області № 0001010402 від 16.06.2020 року, яким зменшено Товариству з обмеженою відповідальністю АК ХОРС розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на 843 780 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) на суму 210 945 грн.

В обґрунтування адміністративного позову представник позивача зазначає, що на підставі наказу ГУ ДФС в Одеській області від 21.04.2020 року № 1462 відповідно до пп.20.1.4 п. 2.1 ст. 20, пп. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78, ст. 79 Податкового кодексу України було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ АК ХОРС з питань законності декларування від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень та визначеного в додатку 3 до декларації з ПДВ за лютий 2020 року. За результатами зазначеної перевірки складено Акт № 405/15-32-04-02/42676481 від

14.05.2020 року на підставі якого Головним управлінням ДПС в Одеській області прийнято податкове-повідомлення рішення №0001010402 від 16.06.2020 року, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на 843 780 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) на суму 210 945 гривень. Позивач не погоджується з прийнятим рішенням, вважає його помилковим, таким, що не відповідає фактичним обставинам та таким, що прийняте в результаті невірного тлумачення умов. укладених договорів та чинного законодавства України, невірного дослідження первинної документації, яка була надана перевіряючим. Представник позивача зазначає, що підприємство позивача надало до перевірки первинні документи щодо придбання у ТОВ ХОРСАГРО ІНВЕСТ в лютому 2020 року пшениці за договором від 03.01.2020 року за № 1-2020/ХАИ. При описанні нереальності господарських операцій між ТОВ АК ХОРС та ТОВ ХОРСАГРО ІНВЕСТ контролюючий орган посилається на те, що по договору поставки від 03.01.2020 № 1-2020/ХАИ, рахується сальдо на кінець перевіряємого періоду (29.02.2020) у сумі 2 862 680 грн., у т, ч. ПДВ 477 113 грн. Зазначений висновок є хибним, оскільки відповідно до платіжних доручень № 26 від 21.02.2020 на суму 2 200 00 грн., № 33 від 03.03.2020 на суму 2 720 000 грн. та № 339 від 20.03.2020 на суму 142 680 грн., на загальну суму 5 062 680 грн., що є підтвердженням сплати суми поставленого товару за договором в повному обсязі. Представник позивача зазначає, що посилання на ненадання документів складського обліку товару та відсутності ідентифікації товару, прийнятого саме від постачальника ТОВ ХОРСАГРО ІНВЕСТ у наданих документах, самі по собі не можуть свідчити про нереальність господарської операції в цілому. Доводи відповідача про неможливість ТОВ «АЛЬФА ЮГ» самостійно виростити товар (пшеницю врожаю 2019 року) та, як наслідок ТОВ «ХОРСАГРО ІНВЕСТ» , не мало можливості поставити зазначений товар TOB «АК ХОРС» спростовуються наданим до перевірки первинними документами. Також, позивач зазначає, що відповідач неправомірно посилається в акті перевірки на дані інформаційно-аналітичних систем державної фіскальної служби.

Ухвалою суду від 13.10.2020 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 19.11.2020 року.

03.11.2020 року від представника відповідача надійшов відзив на адміністративний позов, з огляду на який, ГУ ДПС в Одеській області не погоджується з позовними вимогами. Аналізом відображення показників даних податкової звітності з податку на додану вартість від 19.03.2020 року № 9057720971 встановлено, що відповідно до даних додатка 3 (Д3) від 19.03.2020 року № 9057720952 сформовано від`ємне значення з ПДВ за лютий 2020 року у сумі 884592 грн. Аналізом правомірності визначення податкових зобов`язань та податкового кредиту, розрахунків з бюджетом та показників, відображених у декларації з ПДВ за лютий 2020 року встановлені порушення, які детально наведено у п. 3.15 акту перевірки.

Ухвалою суду від 19.11.2020 року зупинено провадження у справі до скасування обмежувальних заходів.

Ухвалами суду від 15.02.2021 року, які занесені до протоколу підготовчого засідання, суд поновив провадження у справі, закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті на 18.03.2021 року.

30.03.2021 року від представника позивача засобами електронного зв`язку надійшла заява про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідач у судове засідання не з`явився, належним чином та своєчасно повідомлявся про дату, час і місце судового розгляду, причини неявки суду не повідомив.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження, що відповідає приписам ч. 9 ст. 205 КАС України.

Суд розглянув матеріали справи, всебічно і повно з`ясував всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінив надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності та робить наступні висновки.

TOB AK ХОРС було подано до Головного управління ДПС в Одеській області податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2020 року разом з розрахунком суми бюджетного відшкодування ПДВ (додаток 3 до декларації з ПДВ).

Згідно з податковою декларацію з податку на додану вартість за лютий 2020 року та додатком 3 до вказаної декларації, TOB AK ХОРС визначено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню, сформована з урахуванням залишку від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту, нарахованої за лютий 2020 року у розмірі 884 592 грн.

Головним управлінням ДПС в Одеській області, на підставі пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78, ст.79 Податкового кодексу України та наказу Головного управління ДПС в Одеській області від 21.04.2020 року № 1462, в період з 29.04.2020 по 06.05.2020 року проведена документальна позапланова невиїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю АК ХОРС , з питань законності декларування від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень та визначеного в додатку 3 до декларації з ПДВ за лютий 2020 року (податкова декларація з податку на додану вартість від 19.03.2020 року № 9057720971) .

За результатами проведеної перевірки, посадовими особами ГУ ДПС в Одеській області складений Акт № 405/15-32-04-02/42676481 від 14.05.2020 року.

Згідно з висновками акту перевірки № 405/15-32-04-02/42676481 від 14.05.2020 року, перевіркою встановлено порушення:

Пп. а п. 198.1, 198.3 ст. 198, абзацу б п. 200.4 ст. 200 ПКУ, по декларації з ПДВ за лютий 2020 року завищено суму податкового кредиту (р. 17 декларації з ПДВ) за лютий 2020 року у розмірі 843 780,00 грн., що відповідно призвело до завищення від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового ) періоду (р. 19 декларації з ПДВ) у розмірі 843 780,00 грн. та завищення суми бюджетного відшкодування заявленого на рахунок платника у банку (відображеного у рядку 20.2.1 декларації з ПДВ за лютий 2020 року) у розмірі 843780,00 грн.

На підставі висновків, що наведені в акті перевірки від 16.06.2020 року ГУ ДПС в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення:

№ 0001010402 від 16.06.2020 року, яким зменшено Товариству з обмеженою відповідальністю АК ХОРС розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на 843 780 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) на суму 210 945 грн. за податковою декларацією з ПДВ № 9057720971 від 19.03.2020 року за лютий 2020 року.

Відповідно до положень п.п. 20.1.4 п.20.1 ст. 20 ПК України, проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно п. п. 44.1, 44.2 ст. 44 ПКУ, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Згідно з п.180.1 ст.180 ПК України, платником податку на додану вартість є: 1) будь-яка особа, що провадить або планує провадити господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу; 2) будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку;

Відповідно до п.185.1 ст.185 ПК України, об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Згідно з п.187.1 ст.187 ПК України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 статті 14 ПКУ, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п.198.1 ст.198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п.198.2 ст.198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до п.198.3 ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п.198.5 ст.198 ПК України, платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, відповідні податкові накладні за товарами/послугами, необоротними активами, під час придбання або виготовлення яких суми податку були включені до складу податкового кредиту, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання починають використовуватися: а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу); б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу); в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів; г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку. У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов`язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних. З метою застосування цього пункту податкові зобов`язання визначаються по товарах/послугах, необоротних активах: придбаних для використання в неоподатковуваних операціях - на дату їх придбання; придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, - на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» .

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.1 ст.201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з п.201.10 ст.201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Відповідно до п. 198.6 статті 198 ПКУ, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність , первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність , підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Згідно з п. 200.1 ст. 200 ПКУ, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Приписами п. 200.2 ст. 200 ПКУ передбачено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Згідно з п. 200.4 ст. 200 ПКУ, при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Суд встановив, що підставами для прийняття оскаржуваного податкового-повідомлення рішення стали висновки відповідача щодо нереальності господарських операцій ТОВ АК ХОРС з придбання пшениці продовольчої, врожаю 2019 року у ТОВ ХОРСАГРО ІНВЕСТ у лютому 2020 року.

Судом встановлено, що 03.01.2020 року між ТОВ ХОРСАГРО ІНВЕСТ (продавець) та ТОВ АК ХОРС (покупець) укладено договір купівлі-продажу № 1-2020/ХАИ, згідно з п. 1 якого, продавець зобов`язується продати окремими партіями продукцію та здійснює першу поставку, в подальшому ТОВАР , в асортименті, за ціною, якістю, вагою і на умовах, погоджених з покупцем і зазначених у Додатку, який є невід`ємною частиною цього договору, а покупець зобов`язується купити і здійснити приймання та оплату окремих партій і загального обсягу товару.

Згідно з додатком № 3 до Договору № 1-2020/ХАИ від 03.01.2020 року, продавець продає, а покупець купує товар: пшениця у кількості 100.000 тонн +/- 5%. Ціна за одну тонну товару 4920,00 грн., в тому числі 20% ПДВ. Термін поставки: з 04.02.2020 року по 18.02.2020 року.

Згідно з видатковими накладними № 31 від 04.02.2020 року та № 40 від 10.02.2020 року, на виконання умов зазначено договору та додатку № 3, ТОВ ХОРСАГРО ІНВЕСТ поставило на адресу ТОВ АК ХОРС пшеницю продовольчу врожаю 2019 року на загальну суму 5062680,00 грн., у тому числі ПДВ - 843780,00 грн.( арк. с. 75,76).

Вартість товару за вказаними видатковими накладними сплачена згідно з платіжними дорученнями № 339 від 20.03.2020 року, № 26 від 21.02.2020 року та № 33 від 03.03.2020 року, що наявні в матеріалах справи (арк. с. 77, 82, 83).

04.02.2020 року ТОВ ХОРСАГРО ІНВЕСТ складено та направлено на реєстрацію в ЄРПН податкову накладну № 28, яка зареєстровано в ЄРПН 17.02.2020 року за № 9027759063 (арк. с. 78,79).

10.02.2020 року ТОВ ХОРСАГРО ІНВЕСТ складено та направлено на реєстрацію в ЄРПН податкову накладну № 40, яка зареєстровано в ЄРПН 21.02.2020 року за № 9032161670 (арк. с. 80,81).

Також, до перевірки надано первинні документи: на підтвердження факту придбання ТОВ ХОРСАГРО ІНВЕСТ реалізованого на адресу ТОВ АК ХОРС товару у ПП Альфа Юг (арк. с. 87-109); на підтвердження факту транспортування (арк. с. 110-161) та зберігання (арк. с. 84-86) товару.

Щодо доводів контролюючого органу з приводу відсутності станом на 29.02.2020 року повної сплати за товар на загальну суму 2862680 грн., в тому числі 477113 грн., суд зазначає, що дійсно повний розрахунок позивача з контрагентом проведено 20.03.2020 року.

Разом з тим, як вже зазначив вище суд, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг, згідно вимог пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 статті 188 Податкового кодексу України).

Відповідно до абзацу 1 пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з п. 201.10 Податкового кодексу України, податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Як встановив суд, сума бюджетного відшкодування за лютий 2020 року сформована позивачем за податковими накладними, сформованими ТОВ ХОРСАГРО ІНВЕСТ № 28 від 04.02.2020 року та № 40 від 10.02.2020 року, які зареєстровані в ЄРПН, за фактом постачання у лютому 2020 року на адресу ТОВ АК ХОРС пшеничці продовольчої врожаю 2019 року.

Тобто, ТОВ ХОРСАГРО ІНВЕСТ правомірно сформовано податкові накладні згідно з абзацом б пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України та факт повної оплати ТОВ АК ХОРС отриманого товару у березні 2020 року жодним чином не впливає на право визначення сум податкового кредиту у лютому 2020 року.

Щодо доводів відповідача з приводу ненадання до перевірки складських документів та надання квитанцій якості, які не ідентифікують товар, суд зазначає наступне.

ТОВ АК ХОРС надало первинні документи на підтвердження факту придбання складських приміщень та обладнання (арк. с. 57-71), що підтверджують наявність у позивача можливості зберігання придбаного товару.

Щодо зауваження відповідача до квитанцій якості, суд зазначає, що вказані квитанції (арк. с. 162-177) містять інформацію щодо постачальника товару та виду зерна, що відповідають умовам договору № 1-2020/ХАИ від 03.01.2020 року.

Щодо посилань відповідача на податкову інформацію по контрагентам постачальникам, а саме: ТОВ ХОРСАГРО ІНВЕСТ , ПП Альфа Юг , ПП ТІМУРАГРО , суд зазначає наступне.

Будь-яке автоматизоване співставлення, чи дані отримані з автоматизованих систем контролюючого органу не є належними доказами в розумінні процесуального закону, оскільки, автоматизоване співставлення, зокрема придбаних та реалізованих контрагентами товарів, не віднесено до засобів перевірки правильності та повноти визначення податкових зобов`язань платника.

Суд наголошує, що податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.

Такі висновки суду відповідають висновкам Верховного Суду, що наведені у постанові від 29 березня 2019 року у справі № №808/3412/16.

Суд зазначає, що оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Слід також зазначити, що висновки, викладені в акті перевірки, порушують закріплений в Конституції України принцип персональної відповідальності, відповідно до якого суб`єкт господарювання не може нести відповідальності за дії своїх контрагентів, а може бути притягнений до юридичної відповідальності лише за власні правопорушення.

При цьому, слід зазначити, що податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб, від фактичної сплати контрагентом податку до бюджету, від перебування постачальника за юридичною адресою, а також від його господарських та виробничих можливостей. Питання віднесення певних сум податку на додану вартість до податкового кредиту поширюється виключно на окремо взятого платника та не залежить від розрахунків з бюджетом третіх осіб.

Такі висновки суду відповідають висновкам щодо персональної відповідальності платника податків, які наведені у постанові Верховного Суду від 08 квітня 2019 року у справі №810/4559/15.

Суд зазначає, що недобросовісність платника має бути встановлена безумовними та однозначно розтлумаченими доказами, водночас такі докази податковим органом в акті перевірки не наведено та реальність виконання господарських операцій не спростовано.

Окрім того, відповідачем не надано доказів щодо наявності дефектів у правовому статусі контрагентів позивача, зокрема відсутності реєстрації їх як платників податку на додану вартість або припинення як юридичних осіб на час укладання та виконання угод.

Таким чином, суд робить висновок, що податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС в Одеській області № 0001010402 від 16.06.2020 року є протиправним та належить до скасування.

З огляду на вищевикладене, суд робить висновок, що адміністративний позов ТОВ АК ХОРС належить до задоволення.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Суд встановив, що за звернення до суду із зазначеним адміністративним позовом позивач сплатив судовий збір у розмірі 15820,88 грн., що підтверджується платіжними дорученням № 71 від 08.10.2020 року.

Керуючись ст.ст.2, 3, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 94, 139, 173-183, 192-228, 205, 243, 245, 246, 250, 262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю АК ХОРС до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0001010402 від 16.06.2020 року .

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області № 0001010402 від 16.06.2020 року, яким зменшено Товариству з обмеженою відповідальністю АК ХОРС розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на 843 780 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) на суму 210 945 грн.

Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ: 43142370) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю АК ХОРС (код ЄДРПОУ: 42676481) судовий збір у розмірі 15820,88 (п`ятнадцять тисяч вісімсот двадцять гривень вісімдесят вісім копійок).

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до п.15.5 ч.1 розділу VІІ Перехідні положення КАС України через Одеський окружний адміністративний суд до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю АК ХОРС (код ЄДРПОУ: 42676481, адреса: вул. Колісниченка Євгена, буд. 1А, смт. Овідіополь, Овідіопольський р-н., Одеська обл., 67801) .

Відповідач - Головне управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ: 43142370, адреса: вул. Семінарська, буд. 5, м. Одеса, 65044).

Повний текст рішення складений та підписаний судом 09 квітня 2021 року.

Суддя Н.В. Бжассо