Рішення

від 09.04.2021 по справі 600/315/21-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2021 р. м. Чернівці Справа № 600/315/21-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лелюка О.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Трактор центр Україна" до Державної податкової служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

У С Т А Н О В И В:

У січні 2021 року до Чернівецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Трактор центр Україна" до Державної податкової служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

Позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Державної податкової служби України, що полягає у не розгляді заяви позивача від 07 вересня 2020 року та незабезпеченні збільшення у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку Товариство з обмеженою відповідальністю Трактор центр Україна має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних, на суму 324485,86 грн;

- зобов`язати Державну податкову службу України збільшити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку Товариство з обмеженою відповідальністю Трактор центр Україна має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме сплачену суму ПДВ в розмірі 324485,86 грн згідно вантажно-митної декларації UA408040/2020/001450 по розмитненню товару від 07 лютого 2020 року та відобразити відповідне збільшення у витягу з системи електронного адміністрування ПДВ.

Позов обґрунтовано тим, що 07 вересня 2020 року позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій він просив збільшити у системі електронного адміністрування суму податку на додану вартість (ПДВ), на яку Товариство з обмеженою відповідальністю Трактор центр Україна має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме: сплачену суму ПДВ в розмірі 324485,86 грн згідно вантажно-митної декларації UA№408040/2020/001450 від 07 лютого 2020 року по розмитненню товару, а також відобразити відповідне збільшення у витягу з системи електронного адміністрування ПДВ. Проте станом на день подання до суду цього позову позивач не отримав відповіді на свою заяву. Вказане, на думку позивача, свідчить про допущення Державної податковою службою протиправною бездіяльності, яка полягає у незабезпеченні збільшення у системі електронного адміністрування податку на додану вартість значення суми такого податку, на яку Товариство з обмеженою відповідальністю Трактор центр Україна має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму 324485,86 грн. Вказував, що згідно положень податкового законодавства система електронного адміністрування податку на додану вартість організована на центральному рівні Державної податкової служби України, а відтак на цьому ж рівні відбуваються і всі дії, пов`язані з перенесенням, відображенням (збільшенням) та автоматичним обчисленням реєстраційної суми щоразу при зміні значення будь-якого з показників формули, тобто на Державну податкову службу України покладається обов`язок щодо забезпечення збільшення у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суми, на яку платник податків має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрів податкових накладних на суму непогашеного від`ємного значення податку додану вартість. У зв`язку з наведеним позивач вважає, що саме Державна податкова служба України зобов`язана збільшити значення суми податку на додану вартість у системі електронного адміністрування податку на додану вартість на 324485,86 грн, що у свою чергу надаватиме позивачу право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 29 січня 2021 року (головуючий суддя Боднарюк О.В.) відкрито провадження у даній справі; вирішено, що справа буде розглядатись за правилами спрощеного позовного провадження, встановленими статтями 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України; призначено судове засідання за правилами спрощеного позовного провадження; встановлено строки для подання заяв по суті справи.

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 19 лютого 2021 року заяву судді Боднарюка О.В. про самовідвід задоволено. Адміністративну справу №600/315/21-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Трактор центр Україна" до Державної податкової служби України, про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії передано до канцелярії суду для визначення головуючого судді у справі в порядку, встановленому статтею 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі розпорядження керівника апарату суду №19-Р від 22 лютого 2021 року проведено повторний автоматизований розподіл даної справи, за результатом якого адміністративну справу №600/315/21-а було передано для розгляду судді Лелюку О.П.

Ухвалою суду від 01 березня 2021 року (головуючий суддя Лелюк О.П.) прийнято дану справу до свого провадження, вирішено її розгляд проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Не погоджуючись з адміністративним позовом, відповідач подав до суду відзив, в якому зазначав, що митна декларація UA№408040/2020/001450 від 07 лютого 2020 року надійшла на його адресу від Державної митної служби 07 лютого 2020 року. Разом з цим цього ж дня позивача зареєстровано як платника податку на додану вартість на підставі його реєстраційної заяви від 04 лютого 2021 року №240670484268916. Таким чином, у систему електронного адміністрування податку на додану вартість (СЕА ПДВ) станом на дату та час реєстрації митної декларації були відсутні відомості про позивача як платника ПДВ. Разом з цим, СЕА ПДВ працює виключно в автоматичному режимі та на підставі алгоритмів, розроблених відповідно до статті 200-1 Податковому кодексу України та Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року №659, та не допускає ручного втручання. Реєстраційна суми обчислюється автоматично та централізовано на рівні ДПС для кожного платника податку щоразу, як відбувається зміна будь-якого значення з показників такої формули. З урахуванням наведеного відповідач вважає, що діяв у межах, визначених законодавством, а тому вважає заявлені позовні вимоги задоволенню не підлягають.

У судовому засіданні представники сторін, надавши пояснення щодо спірних правовідносин, подали до суду 06 квітня 2021 року заяви про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними матеріалами, за їх відсутності.

Відповідно до частини третьої статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Враховуючи викладене, суд вважає, що наявні правові підстави для розгляду справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши наявні матеріали, всебічно та повно з`ясувавши всі обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю Трактор центр Україна (код ЄДРПОУ 43454287) з 16 січня 2020 року зареєстроване як юридична особа та перебуває на обліку у Головному управління ДПС у Чернівецькій області із здійсненням основного виду діяльності за кодом КВЕД 46.61 Оптова торгівля сільськогосподарськими машинами й устаткуванням.

Згідно з Витягом з реєстру платників податку на додану вартість №2024064500002 від 02 березня 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю Трактор центр Україна зареєстрований як платник податку на додану вартість з 07 лютого 2020 року.

Водночас з наданих відповідачем у ході судового розгляду справи матеріалів вбачається, що реєстрація позивача як платника податку на додану вартість відбулась на підставі поданої ним заяви форми №1-ПДВ від 04 лютого 2020 року, яка опрацьована 07 лютого 202 року о 14 год. 46 хв., і за результатами розгляду якої 07 лютого 2020 року податковим органом прийнято рішення про реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю Трактор центр Україна як платника податку на додану вартість.

Зазначені обставини визнавались сторонами справи.

Крім цього, судом встановлено, що 07 лютого 2020 року позивачем здійснено митне оформлення товару Мінітрактор колісний, що був у користуванні, марка KUBOTA, модель-MD-87, рік випуску 1999, заводський номер НОМЕР_1 , тип двигуна дизельний, робочий об`єм циліндра 4700 куб. см , асортимент згідно специфікації до поставки №1 від 31 січня 2020 року, що підтверджується митною декларацією UA№408040/2020/001450 від 07 лютого 2020 року.

Позивачем здійснено оплату належних митних платежів, а саме: мито на товари, що ввозяться на територію України суб`єктами господарювання (вид платежу 020), в сумі 132088,09 грн; податок на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб`єктами господарювання (крім ставки 7%) (вид платежу 028) в сумі 324485,86 грн.

Вказана митна декларація надійшла податковому органу від Державної митної служби України 07 лютого 2020 року, що не заперечувалось учасниками справи.

Разом з цим сплачена згідно митної декларації UA№408040/2020/001450 від 07 лютого 2020 року сума сплаченого податку на додану вартість 324485,86 грн не потрапила в систему системи електронного адміністрування податку на додану вартість (СЕА ПДВ) і не збільшила ліміт податку на додану вартість для реєстрації податкових накладних в електронному кабінеті платника податків

У зв`язку з цим адвокатом Усмановим М.А., який діяв в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю Трактор центр Україна , було подано до Головного управління ДПС у Чернівецькій області адвокатський запит, за результатами розгляду якого контролюючий орган листом від 21 квітня 2020 року №2629/ФОП повідомив про те, що до ДПС України направлено лист з приводу з`ясування причини, яка пояснює те, що в системі електронного адміністрування ПДВ Реєстраційна сума ПДВ по ТОВ Трактор центр Україна не збільшилася на суму ПДВ, сплаченого на митниці.

Зі змісту листа Державної податкової служби України від 12 травня 2020 року №15894/6/99-00-04-01-04-06, надісланого на адресу адвоката ОСОБА_1 , вбачається, що згідно даних програми АСМО Інспектор інформація стосовно вантажно-митної декларації №UA408040/2020/001450 відсутня.

Згідно з листом Буковинської митниці Держмитслужби від 27 липня 2020 року №7.2-08/1/7.2-10/14/4731, складеного за результатами розгляду запиту адвоката ОСОБА_1 від 20 липня 2020 року, у відповідності до Положення про Буковинську митницю Держмитслужби, затвердженого наказом Державної митної служби України від 23 жовтня 2019 року №18, до компетенції Буковинської митниці Держмитслужби не входять повноваження стосовно користування СЕА ПДВ для реєстрації податкових накладних. Разом з цим повідомлено, що згідно митної декларації №UA408040/2020/001450 від 07 лютого 2020 року ТОВ Трактор центр України , код ЄДРПОУ 43454287 здійснено митне оформлення товарів Мінітрактори колісні, асортимент згідно специфікації до поставки №1 від 31 січня 2020 року із сплатою всіх належних митних платежів, а саме: мито на товари, що ввозять на територію України суб`єктами господарювання (вид платежу 020) - 132088,09 грн; податок на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб`єктами господарювання (крім ставки 7%) (вид платежу - 028) - 324485,86 грн.

Як вбачається з листа Державної митної служби України від 29 липня 2020 року №08-3/23-01/8.19/8669 митна декларація №UA408040/2020/001450 була направлена до ДПС України 07 лютого 2020 року о 19-й годині.

Листом від 28 липня 2020 року №5363/ФОП/24-13-04-01 Головне управління ДПС у Чернівецькій області повідомило адвоката ОСОБА_1 про те, що питання щодо збільшення реєстраційної суми в СЕА ПДВ по ТзОВ Трактор центр Україна знаходиться в стані розгляду.

07 вересня 2020 року позивач звернувся до Державної податкової служби України із заявою, в якій він просив збільшити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку Товариство з обмеженою відповідальністю Трактор центр Україна має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме сплачену суму ПДВ в розмірі 324485,86 грн згідно вантажно-митної декларації UA408040/2020/001450 по розмитненню товару від 07 лютого 2020 року та відобразити відповідне збільшення у витягу з системи електронного адміністрування ПДВ.

З матеріалів справи вбачається, що вказана заява направлена поштою на адресу Державної податкової служби України 07 вересня 2020 року.

Проте станом на день подання позивачем цього позову до суду Державною податковою службою України не надано відповіді на заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Трактор центр Україна .

За таких обставин позивач звернувся до суду із цим позовом.

Вирішуючи спір, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 200-1.1 статті 200-1 Податкового кодексу України система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку:

суми податку, що містяться у складених та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних;

суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України;

суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість;

суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних;

інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.

Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно положень пункту 200-1.2 статті 200-1 Податкового кодексу України платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Для відкриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника.

Пунктом 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України передбачено, зокрема, що платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку (УНакл), обчислену за такою формулою: УНакл = ?НаклОтр + ?Митн + ?ПопРах + ?Овердрафт - ?НаклВид - ?Відшкод - ?Перевищ; де:

УНаклОтр - загальна сума податку за отриманими платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, податковими накладними, складеними платником податку відповідно до пункту 208.2 статті 208 цього Кодексу та зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних;

SМитн - загальна сума податку, сплаченого платником при ввезенні товарів на митну територію України, крім сум податку, сплаченого (нарахованого) відповідно до підпункту 191.1.2 пункту 191.1 статті 191 цього Кодексу оператором поштового зв`язку, експрес-перевізником;

УПопРах - загальна сума поповнення з поточного рахунку платника податку рахунка в системі електронного адміністрування податку, в тому числі рахунків у системі електронного адміністрування податку платника - сільськогосподарського підприємства, що обрало спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, зазначених у підпунктах "а" - "в" пункту 200 -1 .2 цієї статті;

?Овердрафт - сума середньомісячного розміру сум податку, які за останніх 12 звітних (податкових) місяців були задекларовані платником до сплати до бюджету та погашені чи розстрочені або відстрочені, а також задекларовані платником - сільськогосподарським підприємством, що обрав спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу;

УНаклВид - загальна сума податку за складеними платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних;

УВідшкод - загальна сума податку, заявлена платником до бюджетного відшкодування з урахуванням сум коригувань та результатів перевірок, що проводяться відповідно до цього Кодексу;

УПеревищ - загальна сума перевищення податкових зобов`язань, зазначених платником у поданих податкових деклараціях з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них, над сумою податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно пункту 200-1.4 статті 200-1 Податкового кодексу України на рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника зараховуються кошти:

а) з поточного рахунку такого платника в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, що обчислюється відповідно до пункту 200 -1 .3 статті 200 -1 цього Кодексу;

б) з поточного рахунку такого платника в сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов`язань з цього податку;

в) з рахунків платників, відкритих у відповідних органах казначейства для проведення розрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв`язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, а рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до Закону України про Державний бюджет України;

г) з бюджету в сумах надміру сплачених грошових зобов`язань з податку на додану вартість, повернутих платнику податків у порядку, встановленому пунктом 43.4 -1 статті 43 цього Кодексу;

ґ) вилучені контролюючим органом відповідно до статті 95 цього Кодексу в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість по задекларованих до сплати податкових зобов`язаннях за періоди починаючи з 1 липня 2015 року, визначених платником податків у податковій декларації з податку на додану вартість або уточнюючому розрахунку.

Відповідно до пункту 200-1.7 статті 200-1 Податкового кодексу України кошти, зараховані на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, є коштами, які використовуються виключно у цілях, визначених пунктом 200 -1 .5 статті 200 -1 цього Кодексу, та погашення податкового боргу з податку на додану вартість.

Відповідно приписів пункту 200-1.1. та 200-1.2 статті 200-1 Податкового кодексу України постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року №569 затверджено Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість, пунктом 13 якого визначено, що ДПС автоматично обчислює суму податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі. Платник податку має право отримувати у ДПС інформацію про стан свого електронного рахунка, а також суму податку, на яку він має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі.

Зі встановлених судом обставин справи вбачається, що позивач з 07 лютого 2020 року є зареєстрованим платником податку на додану вартість, при цьому така реєстрація відбулась на підставі поданої ним заяви форми №1-ПДВ від 04 лютого 2020 року, яка опрацьована 07 лютого 202 року о 14 год. 46 хв. В цей же день позивачем здійснено митне оформлення товару Мінітрактор колісний, що був у користуванні, марка KUBOTA, модель-MD-87, рік випуску 1999, заводський номер НОМЕР_1 , тип двигуна дизельний, робочий об`єм циліндра 4700 куб. см , асортимент згідно специфікації до поставки №1 від 31 січня 2020 року, що підтверджується митною декларацією UA№408040/2020/001450 від 07 лютого 2020 року. Позивачем здійснено оплату належних митних платежів, а саме: мито на товари, що ввозяться на територію України суб`єктами господарювання (вид платежу 020), в сумі 132088,09 грн; податок на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб`єктами господарювання (крім ставки 7%) (вид платежу 028) в сумі 324485,86 грн. Вказана митна декларація була направлена до ДПС України 07 лютого 2020 року о 19-й годині. Однак сплачена згідно митної декларації UA№408040/2020/001450 від 07 лютого 2020 року сума сплаченого податку на додану вартість 324485,86 грн не потрапила в систему системи електронного адміністрування податку на додану вартість (СЕА ПДВ) і не збільшила ліміт податку на додану вартість для реєстрації податкових накладних в електронному кабінеті платника податків.

Враховуючи наведені вище норми та обставини справи, зважаючи на те, що реєстрація позивача платником податку на додану вартість відбулась фактично раніше направлення до ДПС України митної декларації UA408040/2020/001450, а також беручи до уваги те, що відповідачем у ході судового розгляду цієї справи не заперечувалось (визнавалось представником відповідача у судовому засіданні) саме право позивача на збільшення у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку позивач має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних (сплачену суму ПДВ в розмірі 324485,86 грн згідно вантажно-митної декларації UA408040/2020/001450), то суд погоджується із доводами позивача про протиправну бездіяльність Державної податкової служби України, що полягає у незабезпеченні збільшення у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку позивач має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних, на суму 324485,86 грн.

На переконання суду, належним способом захисту порушеного права позивача як платника податку на додатку вартість є зобов`язання Державну податкову службу України вчинити дії щодо збільшення у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку позивач має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме сплачену суму ПДВ в розмірі 324485,86 грн згідно вантажно-митної декларації UA408040/2020/001450 по розмитненню товару від 07 лютого 2020 року та відобразити відповідне збільшення у витягу з системи електронного адміністрування ПДВ.

Отже, позов у вказаній частині підлягає задоволенню.

Крім цього, як вбачається з матеріалів справи та визнавалось представником відповідача у судовому засіданні, ДПС України не було надано відповідь на заяву позивача від 07 вересня 2020 року з указаного вище питання.

Обґрунтованих доводів ненадання відповіді на вказану заяву відповідачам у ході судового розгляду справи не наведено.

За таких обставин та зважаючи на те, що в адміністративному судочинстві обов`язок доказувати правомірність своїх рішень, дій чи бездіяльності покладається саме на суб`єкта владних повноважень (частина друга статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України), суд вважає такими, що підлягають задоволенню і позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльність відповідача, що полягає у не розгляді заяви позивача від 07 вересня 2020 року.

Таким чином, позов підлягає задоволенню повністю.

Згідно частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно статей 74 -76 Кодексу адміністративного судочинства України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до частини першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно частин першої - третьої статі 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність письмових та електронних доказів окремо, а також достатність і взаємний зв`язок цих доказів у їх сукупності, суд вважає, що позивач довів обґрунтованість позову.

Натомість відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів правомірність оскаржуваної бездіяльності.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає таке.

Позивачем подано до суду клопотання про стягнення з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України судові витрати по справі, а саме: судовий збір у розмірі 2270,00 грн та витрати на правову допомогу у сумі 8400,00 грн.

Відповідач, у свою чергу, подав до суду клопотання, в якому вказав про те, що заявлений розмір витрат на правову допомогу підлягає зменшенню, оскільки такий є безпідставним та необґрунтованим. Так, відповідач вважає, що визначені в пункті 1 Акту приймання-передачі правової допомоги від 27 жовтня 2020 року (далі - Акт) роботи, виконані адвокатом частині вивчення судової практики, є такими, що не відносяться до надання правової допомоги позивачу. Крім цього, відповідач вважає, що зазначені у пункті 3 Акту роботи по написанню заяви до ДПС України від 07 вересня 2020 року також не відносяться до надання правової допомоги позивачу в межах позовної заяви, поданої у справі №600/315/21-а. Також відповідач звертав увагу на те, що дана справа є справою незначної складності і розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.

Частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно частини третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до частин першої - п`ятої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з частиною сьомою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Вирішуючи питання стягнення понесених позивачем витрат на оплату послуг адвоката, суд звертає увагу і на те, що у додатковій постанові Верховного Суду від 13 лютого 2020 року у справі №911/2686/18 зазначено, що для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок іншої сторони має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати відповідача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою. При цьому суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Крім цього, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Схід/Захід Альянс Лімітед проти України (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Лавентс проти Латвії (заява 58442/00) вказано, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

З матеріалів справи вбачається, що між адвокатом Усмановим М.А. ( Адвокат ) та Товариством з обмеженою відповідальністю Трактор центр Україна ( Клієнт ) 09 квітня 2020 року було укладено Договір про надання правової допомоги №1 (далі - Договір), згідно з розділом 1 (Предмет договору) (пункти 1.1, 1.2) якого адвокат за завданням Клієнта зобов`язується надати правничу допомогу, визначену в цьому Договорі, а Клієнт зобов`язується вчасно оплатити Адвокатові адвокатський гонорар, на умовах даного Договору. Адвокат відповідно до цього договору й видів адвокатської діяльності, передбачених чинним законодавством України, надає такі основні види правничої допомоги (далі по тексту допомога ): консультація щодо процедури та порядку збільшення у системі електронного адміністрування податку на додану вартість згідно вантажно-митної декларації, роз`яснення судової практики; представництво інтересів Клієнта в ГУДПС у Чернівецькій області, в ДПС України, в Буковинській митниці Держмитслужби та в Державній митній службі України, а також у разі необхідності у судах загальної юрисдикції по адміністративній справі, щодо збільшення у системі електронного адміністрування податку на додану вартості згідно UA408040/2020/001450 по розмитненню товару від 07 лютого 2020 року; підготовка необхідних адвокатських запитів, заяв, клопотань, скарг, позовних заяв, відзивів, заперечень на відзив та відповідей на заперечення, апеляційних та касаційних скарг, а також інших документів правового характеру.

Відповідно до пункту 4.3 Договору за надання правничої допомоги Клієнт зобов`язується виплатити Адвокатові гонорар в розмірі 1200,00 грн (одна тисяча двісті гривень) за 1 (одну) годину, який визначається та погоджується в Акті виконаних юридичних послуг за результатами написання позовної заяви, запитів, клопотань, розгляду адміністративної справи в суді відповідної інстанції.

На підставі Договору про надання правової допомоги №1 від 09 квітня 2020 року адвокатом Усмановим М.А. 27 січня 2021 року видано ордер на надання правничої (правової) допомоги серії СЕ №1017570 на представництво інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю Трактор центр Україна в Чернівецькому окружному адміністративному суді.

В подальшому, Товариством з обмеженою відповідальністю Трактор центр Україна та адвокатом Усмановим М.А. 27 січня 2021 року складено Акт виконаної роботи (юридичних послуг) до Договору про надання правової допомоги від №1 від 09 квітня 2020 року (далі - Акт), про те, що станом на 27 січня 2021 року вартість послуг за виконану роботу складає грошову суму (гонорар) в розмірі 8400,00 грн у відповідності до пункту 4.3 вищезазначеного Договору про надання правової допомоги. Сторонами підтверджено, що професійна правова допомога (юридичні послуги), які передбачені пунктом 1.2 Договору про надання правової допомоги №1 від 09 квітня 2020 року, виконані якісно, в повному обсязі та в строк, згідно з умовами зазначеного вище Договору.

Крім цього, як вбачається з Акту, адвокатом Усмановим М.А. виконано на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Трактор центр Україна такі роботи:

1) ознайомлення з первинними бухгалтерськими документами; консультація щодо процедури та порядку збільшення у системі електронного адміністрування податку на додану вартість згідно ВМД, роз`яснення судової практики (30 хвилин) - 600,00 грн;

2) написання адвокатських запитів до ГУ ДПС у Чернівецькій області, ДПС України, Буковинської митниці Держмитслужби та Державної митної служби України (30 хвилин) - 1600,00 грн;

3) написання заяви до ДПС України від 07 вересня 2020 року (1 година) - 1200,00 грн;

4) написання позовної заяви та підготовка додатків до неї (5 годин) - 6000,00 грн.

Згідно з квитанцією №ПН2457770 від 23 березня 2021 року Товариством з обмеженою відповідальністю Трактор центр Україна проведено на користь ОСОБА_1 кошти в сумі 8400,00 грн згідно Договору №1 від 09 квітня 2020 року.

Проаналізувавши зміст Договору про надання правової допомоги №1 від 09 квітня 2020 року та Акту виконаної роботи (юридичних послуг) від 27 січня 2021 року, суд вважає, що дії адвоката щодо ознайомлення з первинними бухгалтерськими документами; консультація щодо процедури та порядку збільшення у системі електронного адміністрування податку на додану вартість згідно ВМД, роз`яснення судової практики, написання адвокатських запитів до ГУ ДПС у Чернівецькій області, ДПС України, Буковинської митниці Держмитслужби та Державної митної служби України, а також написання заяви до ДПС України від 07 вересня 2020 року і є тими логічними та необхідними діями, які передували написанню позовної заяви та фактично входять до процесу підготовки та подання позовної заяви та доданих до неї документів до суду, за що в даному випадку позивачем було сплачено адвокату 6000,00 грн. Тобто, послуги, визначені у пунктах 1-3 Акту виконаної роботи (юридичних послуг) від 27 січня 2021 року, і за які сплачено сукупно 2400,00 грн (600,00 грн + 600,00 грн + 1200,00 грн), фактично включаються у послуги з підготовки та подання до суду позовної заяви та додатків до неї. Відтак, стягненню підлягають витрати лише у розмірі 6000,00 грн.

Враховуючи викладене та зважаючи на те, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним, зокрема, із складністю справи (дана справа в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України є нескладною) та виконаних адвокатом робіт, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, беручи до уваги, що заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу не є пропорційним до предмета спору, суд приходить до висновку про обґрунтованість стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, пов`язаних з розглядом справи, в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6000,00 грн.

Отже, стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача підлягає сума 6000,00 грн як витрати на професійну правничу допомогу, що були сплачені Товариством з обмеженою відповідальністю Трактор центр Україна за складення адвокатом даної позовної заяви.

Частиною першою, сьомою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Оскільки позов підлягає задоволенню повністю, а згідно з наявною у справі квитанцією №134 від 27 січня 2021 року за його подання до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2270,00 грн, то такий підлягає поверненню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Керуючись статтями 2, 6, 9, 72-77, 90, 139, 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Трактор центр Україна до Державної податкової служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Державної податкової служби України, що полягає у не розгляді заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Трактор центр Україна від 07 вересня 2020 року та незабезпеченні збільшення у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку Товариство з обмеженою відповідальністю Трактор центр Україна має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних, на суму 324485,86 грн.

Зобов`язати Державну податкову службу України вчинити дії щодо збільшення у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку Товариство з обмеженою відповідальністю Трактор центр Україна має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме сплачену суму ПДВ в розмірі 324485,86 грн згідно вантажно-митної декларації UA408040/2020/001450 по розмитненню товару від 07 лютого 2020 року та відобразити відповідне збільшення у витягу з системи електронного адміністрування ПДВ.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Трактор центр Україна судовий збір у розмірі 2270,00 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 09 квітня 2021 року.

Повне найменування учасників справи: позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Трактор центр Україна" (Чернівеька область, Кіцманський район, село Реваківці, вул. Молодіжна, 37, ЄДРПОУ 43454287), відповідач - Державна податкова служба України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, ЄДРПОУ 43005393).

Суддя О.П. Лелюк