Постанова

від 24.03.2021 по справі 359/3952/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 березня 2021 року місто Київ

справа № 359/3952/18

провадження № 22-ц/824/2683/2021

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Шкоріної О.І., суддів - Поливач Л.Д., Стрижеуса А.М., за участю секретаря судового засідання - Онопрієнко К.С.,

сторони:

позивач - ОСОБА_1

відповідач - ТОВ Агрофірма Макрогор

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофіма Макрогор

на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 10 серпня 2020 року , ухвалене у складі судді Борець Є.О.,

у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Макрогор , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: ОСОБА_2 про розірвання договору оренди земельної ділянки, стягнення боргу по сплаті орендної плати, трьох процентів річних від простроченої суми та суми інфляційних втрат за час прострочення, -

В С Т А Н О В И В :

У травні 2018 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ТОВ Агрофірма Макрогор , в якому просив розірвати договір оренди земельної ділянки площею 2,7693 га, кадастровий номер 322088400:03:002:0095 від 30 серпня 2016 року, стягнути з відповідача суму заборгованості по орендній платі з урахуванням відповідальності за прострочення виконання грошового зобов`язання в сумі 11409 грн.71 коп.

Позов обґрунтовано тим, що 30 серпня 2016 року між ОСОБА_3 та відповідачем був укладений договір оренди земельної ділянки, що розташована на території Іванківської сільської ради Бориспільського району Київської області. Договір оренди укладений на сім років, оренда плата складає 500 грн. на рік або 1700 кг зерна на рік, оренда плата сплачується орендарем в готівковій формі в касі орендаря до 31 грудня розрахункового року. Орендар земельної ділянки взяв на себе зобов`язання: своєчасно сплачувати орендну плату, встановлену цим договором, використовувати об`єкт оренди за цільовим призначенням; приступити до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором; дотримуватись режиму використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного режиму використання земель.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер.

Спірну земельну ділянку успадкували позивач та третя особа ОСОБА_2 , про що отримали свідоцтво про право на спадщину за заповітом 14 грудня 2017 року, та зареєстрували своє право власності. Розмір часток у такій власності визначено наступним чином: позивачу належить11/12, а третій особі - 1/12 земельної ділянки.

До нових власників перейшли права та обов`язки орендодавця.

Відповідач не виконує належним чином взяті на себе обов`язки по договору оренди земельної ділянки, а саме не сплачує орендну плату за користування земельною ділянкою., зокрема за 2016 рік орендна плата не сплачена померлому, за 2017 рік орендна плата не сплачена позивачу та третій особі.

Систематична несплата орендної плати дає підстави орендодавцю просить на підставі ст.32 Закону України Про оренду землі розірвати договір, а також стягнути заборгованість по орендній платі.

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 10 серпня 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Договір оренди земельної ділянки, укладений 30 серпня 2016 року між ОСОБА_3 та ТОВ Агрофірма Макрогор розірвано. Стягнуто з ТОВ Агрофірма Макрогор на користь ОСОБА_1 борг по сплаті орендної платив розмірі 4583 грн.33 коп., три проценти річних від простроченої суми в розмірі 188 грн. та суму інфляції за час прострочення в розмірі 854 грн.1 коп.

У задоволенні позову в частині стягнення грошових коштів в більшому розмірі ОСОБА_1 відмовлено.

ТОВ Агрофірма Макрогор подало апеляційну скаргу, в який просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення, яким в позові відмовити. В апеляційній скарзі посилається на те, що рішення є незаконним та необґрунтованим, судом неповно та неправильно встановлено обставини, які мають значення для справи, внаслідок неправильної оцінки доказів.

Зокрема посилається на те, що судом першої інстанції не були встановлені наступні обставини, а саме те, що позивачем виконані вимоги ст.18-1 ЗК України, надано відповідачу завіреним належним чином підтверджуючи документи (або копії документів), що б підтверджували про зміну власника земельної ділянки. Крім того, позивач ніколи не звертався до відповідача з вимогою здійснити виплату орендної плати. Відповідач здійснив виплату орендної плати за договором оренди земельних ділянок позивачу за 2017 та 2018 роки, а тому відсутній факт систематичного (два і більше випадків) невнесення орендної плати, як підставу для розірвання договору. Суд першої інстанції не дослідив обставини та не надав оцінку доказам, а саме порушення саме позивачем порядку звернення за виплатами передбачені умовами договору (відсутні будь-які докази, що позивач звертався за виплатою орендної плати і йому її не було виплачено), неповідомлення в порядку передбаченому чинним законодавством відповідача про зміну власника земельної ділянки. Орендна плата була виплачена позивачу. Крім того, суд першої інстанції невірно розрахував орендну плату за 2016 рік.

У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача адвокат Дударенко А.М. просить апеляційну скаргу відхилити, рішення суду першої інстанції залишити без змін У відзиві посилається на те, що суд першої інстанції з`ясував належним чином фактичні обставини справи щодо заявлених вимог, надав належне правове обґрунтування та оцінку умовам договору оренди землі, іншим дослідженим доказам, врахував доведеність наявності вини відповідача у порушенні зобов`язання щодо внесення орендної плати у вказані позивачем періоди.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи був повідомлений, направлений ТОВ Агрофірма Макрогор представник не була допущена до участі у судовому процесі, оскільки не є адвокатом.

Третя особа ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, про день та час розгляду справи повідомлена, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, причини своєї неявки суду не повідомила, у зв`язку з чим колегія суддів вважала за можливе розглянути справу у її відсутність.

Представник ОСОБА_1 адвокат Дударенко А.М. проти доводів апеляційної скарги заперечувала і просила рішення як законне і обґрунтоване залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді Шкоріної О.І., вислухавши пояснення особи, яка з`явилася в судове засідання, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого у справі рішення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом установлено, що ОСОБА_3 був власником земельної ділянки площею 2,7693 га з кадастровим номером 3220884000:03:002:0095 з цільовим призначенням для ведення сільськогосподарського товариства, розташованої на території Іванківської сільської ради Бориспільського району, що підтверджується копіє державного акта про право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 817872 від 2 липня 2020 року.

30 серпня 2016 року ОСОБА_3 уклав з ТОВ Агрофірма Макрогор договір оренди земельної ділянки, за яким ОСОБА_3 передав його земельну ділянку у строкове платне користування відповідача, а ТОВ Агрофірма Макрогор зобов`язалось щорічно до 31 грудня сплачувати оренду плату в розмірі 5000 грн. або 1700 кг зерна.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 .

За час свого життя ОСОБА_3 склав заповіт, яким все своє майно він заповів сину ОСОБА_1 . На підставі ч.1 ст.1241 ЦК України ОСОБА_5 , яка була дружиною спадкодавця, мала право на обов`язкову частку в спадщині.

На підставі ч.5 ст.1268 ЦК України в порядку спадкування ОСОБА_5 набула право власності на 1/12 частку, а ОСОБА_1 - право власності на 11/12 часток у праві на земельну ділянку площею 2,7693 га з кадастровим номером 3220884000:03:002:0095 з цільовим призначенням для ведення сільськогосподарського товариства, розташованої на території Іванківської сільської ради Бориспільського району. Відповідно вони набули право орендодавців за договором оренди земельної ділянки від 30 серпня 2016 року: ОСОБА_1 набув право на щорічне отримання орендної плати в розмірі 4583 грн.33 коп., а ОСОБА_5 орендної плати в розмірі 416 грн.67 коп.

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_5 . За час свого життя ОСОБА_5 склала заповіт, за яким все своє майно вона заповіла дочці ОСОБА_2 ОСОБА_2 у встановленому порядку прийняла спадщину, що відкрилась після смерті ОСОБА_5 та набула право власності на 1/12 частку земельної ділянки площею 2,7693 га з кадастровим номером 3220884000:03:002:0095 з цільовим призначенням для ведення сільськогосподарського товариства, розташованої на території Іванківської сільської ради Бориспільського району. Відповідно ОСОБА_2 набула право орендодавця за договором оренди земельної ділянки від 30 серпня 2016 року та права на щорічне отримання орендної плати в розмірі 416 грн.67 коп.

Крім того, судом установлено, що у березні 2019 року ТОВ Агрофірма Макрогор сплатило позивачу ОСОБА_1 орендну плату за 2017 рік. Однак, відповідач відмовляється від добровільної сплати ОСОБА_1 орендної плати за 2016 рік. І відповідно має борг перед орендодавцем ОСОБА_1 в сумі 4583 грн.33 оп.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив із обґрунтованості та доведеності позовних вимог в частині розірвання договору оренди земельної ділянки у зв`язку з систематичним невнесенням відповідачем орендної плати. Крім того, суд вважав за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача орендну плату за 2016 рік, а також три проценти річних від простроченої суми та суму інфляційних втрат за прострочення виконання грошового зобов`язання.

Такі висновки суду ґрунтуються на встановлених обставинах, судом першої інстанції вірно застосовані норми матеріального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і не впливають на їх правильність.

Згідно зі ст.13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства

За положеннями ч.1 ст.24 вказаного Закону орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

На вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків передбачених статями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України (ч.1 ст.32 Закону України Про оренду землі ).

Стаття 141 ЗК України визначає підстави припинення права користування земельної ділянки, зокрема, такою підставою відповідно до п. д ч.1 цієї статті є систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Несплата орендної плати може бути підставою для розірвання договору оренди земельної ділянки, але така несплата має бути систематичною.

У травні 2018 року позивач, звертаючись до суду з позовом, як на підставу для задоволення його вимог указував на те, що відповідач не виплачує орендну плату за 2016-2017 роки.

За умовами договору орендна плата виплачується орендарем у формі грошових коштів в розмірі 5000 грн. за рік, або у натуральній формі 1700 кг зерна за рік. Оренда плата за даним договором сплачується орендарем в готівковій формі в касі орендаря до 31 грудня розрахункового року (п.п.7,9 договору).

Орендар земельної ділянки взяв на себе зобов`язання: - своєчасно сплачувати орендну плату, встановлену цим договором, використовувати об`єкт оренди за цільовим призначенням, приступити до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором, дотримуватись режиму використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного режиму використання земель (п.26 договору).

У пункті 31 договору сторони передбачили, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Встановивши, що оренда плата відповідачем не сплачувалася за 2016 та 2017 роки, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для розірвання договору у зв`язку з систематичною несплатою відповідачем орендної плати.

Доводи апеляційної скарги в тій частині, що відповідач не знав про спадкоємців померлого і не мав можливості виконати свої зобов`язання за договором оренди, а тому відсутня його вина у несплаті орендної сплати, є безпідставними, виходячи з наступного.

Позивач набув прав та обов`язків орендодавця з моменту смерті ОСОБА_3 , який 30 серпня 2016 року уклав з ТОВ Агрофірма Макрогор договір оренди земельної ділянки. Закон України Про оренду землі передбачає збереження орендних відносин при переході права власності на земельну ділянку. Зміна власника земельної ділянки (орендодавця) не є підставою для припинення договору оренди землі.

Аналогічна умова міститься у договорі оренди змеленої ділянки - п.33 договору.

Позивач через свого представника у січні 2018 року повідомив ТОВ Агрофірма Макрогор про реєстрацію його права власності в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, просив надати документи на підтвердження орендних відносин з його батьком та докази сплати орендної плати за договором. У квітні 2018 року позивач направив письмове повідомлення ТОВ Агрофірма Макрогор , в якому зазначив реквізити для перерахунку коштів боргу з орендної плати.

Крім того, представник відповідача у клопотанні, адресованому суду першої інстанції, підтвердив, що до директора товариства зверталася дружина позивача з проханням здійснити виплату орендної плати за 2016 та 2017 роки.

Таким чином, наведене дає підстави для висновку про те, що відповідач, будучи обізнаним про смерть орендодавця та набуття прав орендодавця позивачем, а також маючи інформацію про реквізити для перерахунку коштів, мав можливість виконати свої зобов`язання за договором оренди щодо сплати орендної плати.

Встановивши, що орендар не виконував умови договору оренди щодо сплати орендної плати в тому числі під час життя спадкодавця, суд першої інстанції, взявши до уваги несплату відповідачем орендної плати за 2017 рік, дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для розірвання договору оренди за позовом позивача.

Сплата відповідачем орендної плати за 2017 рік після звернення позивача до суду та відкриття провадження у справі не спростовує факт систематичної несплати орендної плати.

Доводи апелянта про необхідність обрахунку орендної плати за кількістю календарних днів від дати укладення договору оренди спростовуються умовами договору оренди земельної ділянки, де чітко зазначено, що орендна плата здійснюється за розрахунковий рік. Договір не містить умови щодо початку нарахування орендної плати з дати укладення договору оренди.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи по суті.

За змістом ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, що відповідно до ст.375 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 374, 375, 381-384, 390 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Макрогор залишити без задоволення.

Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 10 серпня 2020 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повна постанова складена 8 квітня 2021 року.

Суддя-доповідач: О.І. Шкоріна

Судді: Л.Д. Поливач

А.М. Стрижеус