Постанова

від 30.03.2021 по справі 520/3245/2020

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2021 р.Справа № 520/3245/2020 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Мінаєвої О.М.,

Суддів: Макаренко Я.М. , Калиновського В.А. ,

за участю секретаря судового засідання Ковальчук А.С

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області як територіального органу утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.06.2020 року, головуючий суддя І інстанції: Єгупенко В.В., м. Харків, повний текст складено 22.06.20 року у справі № 520/3245/2020

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Сталь-А"

до Головного управління ДПС у Харківській області як територіального органу утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Сталь-А", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, в якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 19.12.2019 р. № 00000790518, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на 145175 грн., з яких за податковим зобов`язанням суму збільшено на 116140 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями на 29035 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 19.12.2019 р. № 00000800518, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість 157206 грн., з яких за податковим зобов`язанням суму збільшено на 125765 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями на 31441,25 грн.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 22.06.2020 адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 19.12.2019 р. № 00000790518, яким збільшено суму грошового зобов`язання податок на прибуток приватних підприємств на 145175 грн., з яких за податковим зобов`язанням суму збільшено на 116140 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на 29035 грн.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 19.12.2019 р. № 00000800518, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість 157206,25 грн., з яких за податковим зобов`язанням суму збільшено на 125765 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на 31441,25 грн.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській обл. на користь ТОВ Торговий дім Сталь-А судовий збір у розмірі 4535,73 грн.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Головне управління ДПС у Харківській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначив, що позивач до перевірки надав товарно транспортні накладні, які заповнені з порушенням вимог діючого законодавства, оскільки неможливо ідентифікувати водія, у зв`язку із відсутністю номеру водійського посвідчення та не зазначено інформації щодо вантажно-розвантажувальних операцій. Податковим органом складено податкову інформацію за звітній період декларування податку на додану вартість, якою встановлено неправомірне визначення контрагентами позивача: ТОВ Транкор , ТОВ Елізія , ТОВ Інтростінг , ТОВ Комплект Стандарт Сервіс , ТОВ Домініон , ТОВ Сіфанта Компані , ТОВ Полестарс , ТОВ Майквест суми податкового кредиту при придбанні послуг/товарів та сум податкових зобов`язань при продажу товарів/послуг. Узагальнена податкова інформація складена щодо ТОВ Транкор , у зв`язку із відсутністю підприємства за місцезнаходженням. Посилався на відсутність у контрагентів позивача трудових ресурсів та необхідних умов для здійснення господарської діяльності щодо купівлі, продажу, реалізації, зберігання та відвантаження товарно-матеріальних цінностей, відсутність трудових та матеріальних ресурсів, транспортних засобів, складських приміщень, що ставить під сумнів можливість здійснення ними господарської діяльності. ТОВ Комплект Стандарт Сервіс , ТОВ Домінон , ТОВ Сіті Іст на адресу позивача реалізовано товар (труби), відмінний від придбаного (продукти харчування, бензин, каву, обладнання та комплектуючі до комп`ютера, карнизи, рибальське приладдя), а походження товару, реалізованого іншими контрагентами, по ланцюгу постачання встановити неможливо. Звітність щодо сум податку ( нарахованого ) сплаченого на користь платників податку і сум утриманого з них податку (форма 1- ДФ) ТОВ Полестарс , ТОВ Сіті Іст до контролюючого органу не подавалась. Посилався на наявність вироку Дніпропетровського районного суду від 24.05.2018 у справі №201/452218 щодо визнання винною посадової особи ТОВ Комплект Стандарт Сервіс у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 295 Кримінального Кодексу України.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому він, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Представник позивача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував, просив суд залишити без змін рішення суду першої інстанції.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нову постанову, якою позов залишити без задоволення.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів, переглядаючи судове рішення в межах доводів апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 308 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що Головним управлінням ДПС у Харківській області проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ Торговий дім Сталь-А з питань контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати усіх, передбачених Податковим кодексом України (далі - ПК України) податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2016 р. по 31.03.2019 р., за результатами якої контролюючим органом 26.11.2019 р. складено акт № 911/20-40-05-18-09/39990028.

Під час перевірки були встановлені порушення позивачем вимог: пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 135.1 ст. 135 ПК України, п.11 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 Витрати - занижено суму доходів, що враховуються при визначені об`єкта оподаткування декларації з податку на прибуток на загальну суму 645222 грн., у тому числі на суму 281075 грн. за 2016 рік, на суму 325023 грн. за 2017 рік, на суму 23183 грн. за І півріччя 2018 року, на суму 30168 грн. за 9 місяців 2018 року, на суму 39124 грн. за 2018 рік; занижено податок на прибуток на загальну суму 116140 грн., у тому числі на суму 50594 грн. за 2016 рік, на суму 58504 грн. за 2017 рік, на суму 4173 грн. за ІІ квартал 2018 року, на суму 1258 грн. за ІІІ квартал 2018 року, на суму 1611 грн. за ІV квартал 2018 року; п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187 ПК України, в результаті чого занижено податкові зобов`язання з податку на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 42 грн. за жовтень 2018 року; пп а п. 198.1, абз. 1-2 п. 198.3 ст.198 ПК України, в результаті чого завищено податковий кредит з податку на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 124218 грн., у т.ч. у грудні 2016 року у сумі 56215 грн., у квітні 2017 року у сумі 27852 грн., у травні 2017 року у сумі 19234 грн., у червні 2017 року у сумі 13613 грн., у липні 2017 року у сумі 2712 грн., у вересні 2017 року у сумі 902 грн., у травні 2018 року у сумі 2293 грн., у липні 2018 року у сумі 1125 грн., у серпні 2018 року у сумі 272 грн.; п. 198.7 ст. 198 ПК України, в результаті чого завищено суму від`ємного значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного періоду, у сумі 1505 грн. у жовтні 2017 року, що призвело до заниження суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету, у розмірі 125765 грн., у т.ч. у січні 2017 року у сумі 13094 грн., у лютому 2017 року у сумі 18882 грн., у жовтні 2017 року у сумі 90057 грн., у травні 2018 року у сумі 2293 грн., у серпні 2018 року у сумі 1397 грн., у жовтні 2018 року у сумі 42 грн., чим порушено п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, пп. а п. 198.1, абз.1-2 пп. 198.3 ст. 198, п.п. 201.1, 201.7 ст. 201 ПК України; п.126.1 ст.126 ПК України в частині несвоєчасності сплати узгодженої суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість у сумі 200 грн.; п. 121.1 ст. 121 ПК України - ненадання контролюючому органу в ході перевірки оригінали/копії документів платником податків до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення; пп. б п. 176.2 ст.176 ПК України, наказу Міністерства фінансів України № 4 від 13.01.2015 Про затвердження форми Податкового рахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма №ІДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку податкові розрахунки сум доходу, нарахованого(сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма №1ДФ) за 1, 2, 4 кв. 2017 року, 1-4 кв. 2018 року, 1 кв. 2019 року надано з недостовірними даними; п.1 ст.1, ч.5 ст.8 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , що призвело до заниження бази нарахування єдиного внеску у вересні 2018 року - 53,70 грн., у листопаді 2018 року - 53,70 грн.; п.1 ч.2 ст.6, ст.ст. 8, 9 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - підприємством занижено суму нарахованого єдиного внеску на 23,62 грн., у т.ч. у вересні 2018 року - 11,81 грн., у листопаді 2018 року - 11,81 грн.

19.12.2019 р. за результатами висновків, викладених в акті перевірки, Головним управлінням ДПС у Харківській області були прийняті податкові повідомлення - рішення: № 00000790518, відповідно до якого збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на 145175 грн., з яких за податковим зобов`язанням - 116140 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 29035 грн.; № 00000800518, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість 157206 грн., з яких за податковим зобов`язанням - 125765 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 31441,25 грн.

Позивачем було оскаржено податкові повідомлення-рішення від 19.12.2019 р., які рішенням Державної податкової служби України від11.02.2020 р. №5220/6/99-00-08-05-01-06 залишені без змін.

Не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з позовом.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з відсутності доказів щодо наявності ознак нереальності господарських операцій між позивачем та його контрагентами, та як наслідок, наявності правових підстав для скасування податкових повідомлень-рішень від 19.12.2019 р. № 00000790518 та № 00000800518.

Колегія суддів погоджується за таким висновком суду першої інстанції та зазначає.

Предметом оскарження у справі є податкові повідомлення-рішення: № 00000790518 від 19.12.2019 р., яким збільшено суму грошового зобов`язання податок на прибуток приватних підприємств на 145175 грн., з яких за податковим зобов`язанням суму збільшено на 116140 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями на 29035 грн.; № 00000800518 від 19.12.2019 р., яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість 157206 грн., з яких за податковим зобов`язанням суму збільшено на 125765 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями на 31441,25 грн.

Підставою для висновку контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства щодо формування витрат за перевіряємий період стали доводи податкового органу про не підтвердження господарських операцій позивача з ТОВ Транкор , ТОВ Елізія , ТОВ Інтростінг , ТОВ Комплект Стандарт Сервіс , ТОВ Домініон , ТОВ Сіфанта Компані , ТОВ Полестарс , ТОВ Майквест належно оформленими первинними документами, а тому, на думку відповідача, між позивачем та зазначеними контрагентами не відбулось реальних фінансово-господарських правовідносин, про наявність податкової інформації інших податкових органів, яка свідчить про нереальність спірних господарських операцій, а також наявність кримінальних проваджень щодо деяких контрагентів позивача.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками відповідача, виходячи з наступного.

Згідно вимог ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів осіб і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, під час розгляду спорів щодо оскарження рішень (дій) суб`єктів владних повноважень, суд зобов`язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення (дії) на їх відповідність усім зазначеним вимогам.

Колегія суддів, перевіряючи оскаржувані податкові повідомлення - рішення на відповідність наведеним вимогам ч.2 ст.2 КАС України, а також подані сторонами по справі докази, приходить до висновку, що вказані рішення прийнято необґрунтовано, з огляду на наступне.

Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, врегульовано ПК України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п.198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Згідно пункту 198.2. статті 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З огляду на наведені приписи податкового законодавства, суд вважає за необхідне зазначити, що суми податку на додану вартість для цілей визначення податкового кредиту мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Крім того, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Нереальність господарських операцій з придбання платником податку товару (робіт, послуг) має підтверджуватися належними, допустимими та достатніми доказами і не може ґрунтуватися на припущеннях, зокрема обумовлюватись лише можливими допущеними контрагентом порушеннями вимог законодавства. Якщо вказаний контрагент допустив такі порушення, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо нього, адже законом іншого не передбачено.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV ( далі - Закон № 996) господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податку.

Відповідно до абз. 11 вищезазначеної статті Закону первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

За приписами ч. 1 ст. 9 Закону № 996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно вимог п.2.1 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 (далі - Положення № 88) первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Відповідно до абз. 2 п. 2.1 Положення № 88 господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

За приписами п. 44.2 статті 44 ПК України для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Відповідно до п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст.134 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Аналіз положень п.п. 44.1, 44.2 ст. 44, п. 134.1 ст. 134 ПК України свідчить, що платник податку на прибуток підприємств з метою визначення об`єкта оподаткування - прибутку визначає фінансовий результат до оподаткування (прибутку або збитку) шляхом коригування (збільшення або зменшення), використовуючи дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

При цьому, показники обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, визначаються на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату у фінансовій звітності підприємства визначаються відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Як встановлено судовим розглядом, протягом перевіряємого періоду з 01.01.2016 по 31.03.2019 постачальниками ТОВ ТД Сталь-А були ТОВ Інторсінг за грудень 2016 року, ТОВ Транкор за квітень, липень 2017 року, ТОВ Комплект Стандарт Сервіс за травень, червень 2017 року, ТОВ Елізія за липень 2017 року, ТОВ Сіті Іст за вересень 2017 року, ТОВ Домініон за травень 2018 року, ТОВ Сіфанта Компані за травень 2018 року, ТОВ Полестарс за липень 2018 року, ТОВ Майквест за серпень 2018 року.

З матеріалів справи встановлено, що 03.04.2017 р. між позивачем (покупець) та ТОВ «Транкор» (постачальник) укладено договір поставки №03,04/17-2, відповідно до умов якого постачальник зобов`язаний у порядку та в строки, встановленні Договором, передати у власність покупцю чорний металопрокат, металоконструкції, асортимент, кількість, ціна та строки поставки якого вказуються у Спеціфікаціях та/або в рахунках на оплату, що є невід`ємною частиною даного Договору. Даним договором визначено обов`язок поставки товару за рахунок постачальника, доставка товару здійснено транспортними засобами ТОВ «Транкор» . Придбана позивачем у ТОВ «Транкор» сировина була перероблена на вироби з металу та в подальшому товар було реалізовано кінцевому споживачу.

Відповідно до видаткової накладної №144 від 11.04.2017 р. ТОВ «ТД Сталь-А» відвантажило на користь ТОВ «Металенерготрейд» товар - трубу 89х3,5; 108х3,5; 76х3,5, загальною вагою 1,250 т, на суму 25562,52 грн.

Відповідно до рахунку на оплату №149 від 05.04.2017 р. сплаті підлягали вироби з металу - труби, загальною вагою 1,250 т на суму 25562,52 грн.

Товарно-транспортною накладною №р144 від 11.04.2017 р. підтверджено факт доставки товару покупцеві. Згідно довіреності №19 від 11.04.2017 р. ТОВ «Металенерготрейд» уповноважило ОСОБА_1 на отримання від товариства зазначеного товару.

Згідно квитанції № 1 від 21.04.2017 р. позивачем було подано та зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) податкову накладну №9 від 05.04.2019 р. Згідно видаткової накладної №164 від 26.04.2017 р. позивач відвантажив на користь ТОВ «Металенерготрейд» товар - трубу ДУ40х3,5 ст.1-3 пс, загальною вагою 0,405 на суму 8262 грн. Згідно рахунку на оплату №177 від 11.04.2017 р. сплаті підлягали вироби з металу - труба ДУ40х3,5 ст.1-3 пс, загальною вагою 0,405 на суму 8262 грн. Відповідно до товарно-транспортної накладної №р164 від 26.04.2017 р. товар було доставлено покупцю. Довіреністю № 23 від 25.04.2017 р. ТОВ «Металенерготрейд» уповноважило ОСОБА_1 отримати від товариства трубу ДУ40х3,5 ст.1-3 пс.

Відповідно до квитанції № 1 від 12.05.2017 р. позивачем було зареєстровано в ЄРПН податкову накладну №67 від 26.04.2017 р. Видатковою накладною № 168 від 27.04.2017 р. підтверджується отримання ТОВ «Металенерготрейд» товару - трубу 57х3,5, вагою 0,960 т, загальною вартістю 19584,00 грн.

Згідно рахунку на оплату №197 від 18.04.2017 р. сплаті підлягали вироби з металу - труба 57х3,5, вагою 0,960 т, загальною вартістю 19584,00 грн. Доставка товару підтверджується торгово-транспортною накладною №р168 від 27.04.2017 р.

Відповідно до довіреності № 24 від 27.04.2017 р. ТОВ «Металенерготрейд» уповноважено ОСОБА_1 на отримання від товариства товару - труби 57х3,5, вагою 0,960 т. Квитанцією № 1 від 12.05.2017 р. підтверджується реєстрація в ЄРПН податкової накладної №71 від 27.04.2017 р.

Згідно видаткової накладної №159 від 24.04.2017 р., №155 від 20.04.2017 р., №129 від 06.04.2017 р., №172 від 28.04.2017 р. позивач відвантажив ПАТ «Харківський коксовий завод» вироби з металу у загальній кількості 13,529 т на суму 280464,40 грн. на виконання договору №14/09-17 від 03.04.2017 р. Позивачем за вказаним договором були виставлені рахунки на оплату №191 від 12.04.2017 р.; №208 від 21.04.2017 р., №139 від 03.04.2017 р., №207 від 21.04.2017 р.

Відповідно до товарно-транспортних накладних №р172 від 28.04.2017 р., №р129 від 06.04.2017 р., №р129 від 24.04.2017 р., №р155 від 20.04.2017 р. товар було доставлено покупцю. Позивачем у ЄРПН зареєстровано податкові накладні № 3 від 03.04.2017 р., №6 від 04.04.2017 р., №8 від 05.04.2017 р., №14 від 06.04.2017 р., № 15 від 06.04.2017 р., № 21 від 07.04.2017 р., №23 від 07.04.2017 р., №29 від 10.04.2017 р., № 30 від 10.04.2017 р., № 32 від 10.04.2017 р., № 40 від 13.04.2017 р., № 38 від 12.04.2017 р., № 42 від 13.04.2017 р., №44 від 14.04.2017 р., № 45 від 14.04.2017 р., № 47 від 19.04.2017 р., № 48 від 19.04.2017 р., №52 від 20.04.2017 р., № 55 від 21.04.2017 р., №56 від 21.04.2017 р., № 61 від 24.04.2017 р., № 63 від 25.04.2017 р., № 65 від 25.04.2017 р.

Згідно з видаткових накладних №325 від 11.07.2017 р. та №327 від 11.07.2017 р. позивач відвантажило ПАТ «Харківський коксовий завод» вироби з металу у загальній кількості 0,254 т та 162 кв. м на загальну суму 47929,42 грн. Позивачем були виставлені рахунки фактури №301 від 29.05.2017 р. та №419 від 03.07.2017 р.. Відповідно до товарно-транспортних накладних №р325 від 11.07.2017 р. та №р327 від 11.07.2017 р. товар було доставлено покупцю, отримання товару підтверджується довіреністю №672 від 03.07.2017 р.. Позивачем в ЄРПН зареєстровані податкові накладні № 22 від 10.07.2017 р. № 11 від 06.07.2017 р., № 16 від 07.07.2017 р.

Видатковою накладною №343 від 17.07.2017 р. рахунком на оплату №443 від 10.07.2017 р., товарно-транспортною накладною №р343 від 17.07.2017 р., довіреністю №672 від 03.07.2017 р. та податковими накладними №35 від 14.07.2017 р., № 31 від 13.07.2017 р., № 29 від 12.07.2017 р. підтверджено відвантаження/продаж позивачем на користь ПАТ «Харківський коксовий завод» труб, загальною вагою 0,525 т на суму 17905,50 грн.

Відповідно до видаткових накладних №330 від 12.07.2017 р., №345 від 19.07.2017 р., рахунків на оплату №433 від 06.07.2017 р., №439 від 10.07.2017 р., товарно-транспортної накладної №р345 від 19.07.2017 р., довіреністю №Ск-Д0000563 від 10.07.2017 р., №37 від 07.07.2017 р. позивач відвантажив на користь TOB «Слобожанка торг» виріб з металу вагою 7,25 т. на суму 151887,47 гри., а на користь ТОВ «Завод Термолітмаш» трубу (60x3, 76x4) вагою 0,025 т. на суму 825,00 грн. також позивачем зареєстровано в ЄРПН податкові накладні № 36 від 14.07.2017 р., № 21 від 10.07.2017 р., № 14 від 07.07.2017 р.

Згідно видаткової накладної № 143 від 11.04.2017 р., рахунку на оплату № 161 від 07.04.2017 р., товарно-транспортної накладної № р143 від 11.04.2017 р., довіреності № 184 від 11.04.2017 р., зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної №31 від 11.04.2017 року позивач відвантажив на користь ПАТ «Харківській завод штампів та пресформ» трубу (20x20x1,2, 32x1,8) у загальній кількості 2,035 т. на суму 43961,50 грн.

Видатковими накладними № 173 від 28.04.2017 р., № 134 від 07.04.2017 р., № 149 від 13.04.2017 р., № 153 від 20.04.2017 р., рахунками на оплату № 205 від 20.04.2017, № 229 від 28.04.2017 р., № 193 від 13.04.2017 р., № 162 від 07.04.2017 р., товарно-транспортними накладними № р143 від 07.04.2017 р., № р149 від 13.04.2017, № р173 від 28.04.2017 р., № р149 від 20.04.2019 р., довіреностями № 7 від 13.04.2017 р., № 13 від 28.04.2017 р., № 2 від 06.04.2017 р., видатковими накладними зареєстрованими в ЄРПН № 18 від 07.04.2017 р., № 41 від 13.04.2017 р., № 77 від 28.04.2017 р., № 51 від 20.04.2017 р. підтверджено виконання позивачем умов договору поставки № 03.04.17/2 від 03.04.2017 р. з ТОВ «Метал груп» та відвантаження товару - виробів з металу у загальній кількості 1,126 т. на суму 28549,78 грн.

Видаткова накладна № 180 від 04.05.2017 р., рахунок на оплату № 243 від 04.05.2017, довіреність № 21 від 04.05.2017 р., зареєстрована в ЄРПН податкова накладна підтверджують продаж позивачем на користь ТОВ Старбрайт плюс» виробу з металу у кількості 0,273 т. на суму 5077,80 грн.

Видаткова накладна № 145 від 11.04.2017 р., та № 148 від 12.04.2017 р., а також рахунок на оплату № 171 від 10.04.2017 р., № 178 від 11.04.2017 р., товароно-транспортні накладні № р148 від 12.04.2017 р., № № р145 від 11.04.2017 р., довіреність № 313 від 10.04.2017 р., № 20 від 12.04.2017 р., зареєстровані в ЄРПН податкові накладні № 27 від 10.04.2017 р., № 33 від 11.04.2017 р. підтверджують відвантаження позивачем на користь ТОВ «Завод схід-електро» та КП «Харківспецсервіс» металовиробів.

Відвантаження товару на користь ДП «Державне підприємство кримінально-виконавчої служби України (№43) підтверджується видатковою накладною № 157 від 21.04.2017 р., рахунком на оплату № 203 від 20.04.2017 р., довіреністю № 371 від 20.04.2017 р., зареєстрованою в ЄРПН додатковою № 50 від 20.04.2017 р.

Щодо господарських відносин позивача з ТОВ «Комплект Стандарт Сервіс» , з матеріалів справи встановлено, що 15.05.2017 р. між позивачем (покупець) та ТОВ «Комплект Стандарт Сервіс» (постачальник) укладено договір поставки №15.05-1/17 відповідно до умов якого постачальник зобов`язаний у порядку та в строки, встановленні Договором, передати у власність покупцю чорний металопрокат, металоконструкції, асортимент, кількість, ціна та строки поставки якого вказуються у Спеціфікаціях та/або в рахунках на оплату, що є невід`ємною частиною даного Договору, а покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його на умовах, визначених цим Договором.

Пунктом 2.2. Договору від 15.05.2017 р. №15.05-1/17 визначено обов`язок поставки товару за рахунок постачальника. Таким чином, позивач не здійснював доставку товару своїм транспортним засобом. Цей обов`язок покладено умовами договору на ТОВ «Комплект Стандарт Сервіс» .

Відповідно до видаткової накладної № 259 від 12.06.2017 р., товарно-транспортної накладної № р259 від 12.06.2017 р., рахунку на оплату № 344 від 09.06.2017 р., довіреності № 328 від 08.06.2017 р., зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної № 19 від 12.06.2017 р. позивачем реалізовано на користь ПАТ «Харківській завод штампів та пресформ» металовироби у кількості 1,210 т. на суму 21664,99 грн. Видатковою накладною № 271 від 19.06.2017 р., рахунком на оплату № 369 зід 16.06.2017 р., товарно-транспортною накладною № р271 від 19.06.2017 р., довіреністю № 223 від 19.06.2017 р., зареєстрованою в ЄРПН податковою закладною № 22 від 13.06.2017 р. підтверджено факт реалізації позивачем на користь ТОВ «Блік» металовиробів у кількості 0,21 т. на суму 3414,60 грн. Факт реалізації металовиробів позивачем на користь ТОВ Укр.агро- Сервіс» підтверджується видатковою накладною № 227 від 26.05.2017 р., рахунком на оплату № 294 від 25.05.2017 р., товарно-транспортною накладною № р107 від 26.05.2017 р., довіреністю № 862 від 25.05.2017 р., зареєстрованою в ЄРПН податковою накладною № 59 від 25.05.2017 р.

Відповідно до видаткової накладної № 216 від 24.05.2017 р., рахунку на оплату № 186 від 12.04.2017 р., товарно-транспортної накладної № р95 від 24.05.2017 р., зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної № 45 від 24.05.2017 р. підтверджено реалізацію позивачем металовиробів на користь Харківський національний університет радіоелектроніки у кількості 1,983 т. на суму 44000,95 грн.

ТОВ «Інтереколайн» придбало у позивача металовироби у кількості 0,335 т. на суму 9847,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № 214 від 23.05.2017 р., рахунком на оплату № 275 від 17.05.2017 р., довіреністю № 65 від 17.05.2017 р., товарно-транспортною накладною № р214 від 23.05.2017 р. та зареєстрованою в ЄРПН податковою накладною № 37 від 17.05.2017 р.

ПАТ «Харківській коксовий завод» придбало у позивача металовироби у загальній кількості 8,045 т. на суму 189704,26 грн., що підтверджується видатковою накладною № 221 від 25.05.2017 р., видатковою накладною № 249 від 08.06.2017 р., видатковою накладною № 250 від 08.06.2017 р., рахунком на оплату № 240 від 04.05.2017 р., рахунком на оплату № 267 від 16.05.2017 р., рахунком на оплату № 242 від 04.05.2017 р., товарно-транспортною накладною № р250 від 08.06.2017 р., товарно-транспортною накладною № р221 від 25.05.2017 р., товарно-транспортною накладною № р249 від 08.06.2017 р., довіреністю № 389 від 03.05.2017 р., довіреністю № 534 від 01.06.29017 р., зареєстрованим в ЄРПН податковими накладними № 11 від 08.06.23017 р., № 75 від 27.04.2017 р., № 74 27.04.2017 р., № 52 від 25.05.2017 р.

Видатковими накладними № 217 від 24.05.2017 р., № 238 від 01.06.2017 р., № 282 від 21.06.2017 р., № 257 від 12.06.20017 р., рахунком на оплату № 383 від 21.06.2017, № 322 від 01.06.2017 р., № 288 від 24.05.2017 р, № 356 від 12.06.2017 р., довіреністю № 23 від 24.05.2017 р., № 32 від 21.06.2017 р., № 29 від 12.06.2017 р., товарно-транспортною накладною № р238 від 01.06.2017 р., та № р282 від 21.06.2017, № р257 від 12.06.2017 р., зареєстрованим в ЄРПН податковим накладним № 46 від 24.05.2017 р., № 2 від 01.06.2017 р., № 6 від 06.06.2017 р. встановлюється реалізацію металовиробів від позивача на користь ТОВ «Метал Груп» у кількості 0, 543 т. на суму 10 019,06 грн.

Позивачем реалізувало на користь ТОВ «Металенерготрейд» металовироби у кількості 7,08 т. на суму 144208,76 грн., що підтверджується видатковими накладними № 269 від 16.06.2017 р., № 215 від 23.05.2017 р., № 220 від 25.05.2017 р., № 225 від 25.05.2017 р., № 252 від 09.06.2017 р., № 253 від 09.06.2017 р., рахунками на оплату № 308 від 30.05.2017 р., № 214 від 24.04.2017 р., № 271 від 16.05.2017 р., № 279 від 19.05.2017 р., № 303 від 29.05.2017 р., № 304 від 29.05.2017 р., товарно-транспортними накладними № р269 від 16.06.2017 р., № р215 від 23.05.2017 р., № р220 від 25.05.2017 р., № р225 від 25.05.2017 р., № р252 від 09.06.2017 р., № р253 від 09.06.2017 р., довіреностями № 43 від 16.06.2017 р., № 33 від 23.05.2017 р., № 34 від 25.05.2017 р., № 38 від 09.06.2017 р, № 39 від 09.06.2017 р., зареєстрованим в ЄРПН податковими накладними № 20 від 13.06.2017 р., № 58 від 25.05.2017 р., № 49 від 24.05.2017 р., № 15 від 09.06.2017 р.

Згідно видаткової накладної № 108 від 08.05.2018 р., рахунку на оплату № 137 від 04.05.2018 р., довіреності № 424 від 07.05.2018 р., зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної № 14 від 07.05.2018 р. металовироби - труби 45x3 ДСТУ ї "32-78 у кількості 0,080 т. було реалізовано на користь ПП «Сталю плюс» .

На час здійснення господарських операцій (травень та червень 2017 р.) ТОВ «Комплект Стандарт Сервіс» подано необхідну звітність, про що зазначено в акті перевірки контролюючого органу. Станом на час перевірки свідоцтво платника податків у ТОВ «Комплект Стандарт Сервіс» було анулювано з вересня 2018 року. Проте, господарські операції відбулися у 2017 р., тобто на момент дії відповідного свідоцтва під час здійснення позивачем господарських операцій.

Щодо господарських відносин позивача з ТОВ «Елізія» , контролюючий орган склав акт у зв`язку з ненаданням первинних документів від 19.11.2019 р. №1307/20-40-05-18. Як зазначено в акті перевірки, в бухгалтерському обліку взаємовідносини між ТОВ «ТД «Сталь-А» та ТОВ «Елізія» відображено наступним чином (на момент проведення перевірки): Дт 281-Кт 631 на суму 7185,80,00 грн.; Дт 641-Кт 631 на суму 1437,16 грн.

Згідно оборотно-сальдової відомості по субрахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» , а саме ТОВ «Елізія» за період з 01.07.2017 р. по 31.07.2017 р. кредиторська заборгованість станом на 31.03.2019 року складає 8622,94 грн.

Відповідно до видаткової накладної № 366 від 03.08.2017 р., № 353 від 11.07.2017, рахунку на оплату № 485 від 03.08.2017 р., № 467 від 24.07.2017 р., товарно-транспортної накладної № р353 від 24.07.2017 р., довіреності № 39 від 11.07.2017, зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної № 3 від 03.08.2017 р., № 45 від 24.07.2017 р. встановлюється факти реалізації позивачем металовиробів на користь ТОВ «Елізія» .

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ «Сіті Іст» , в акті перевірки від 19.11.2019 р. №1307/20-40-05-18 контролюючим органом зазначено, що в бухгалтерському обліку взаємовідносини між ТОВ «ТД «Сталь-А» та ТОВ «Сіті Іст» відображено наступним чином (на момент проведення перевірки): Дт 281-Кт 631 на суму 4511,25,00 грн.; Дт 641-Кт 631 на суму 902,25 грн.

Згідно оборотно-сальдової відомості по субрахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» , а саме ТОВ «Сіті Іст» за період з 01.09.2017 р. по 30.09.2017 р. кредиторська заборгованість станом на 31.03.2019 року складає 5413,50 грн.

Станом на час здійснення господарських операцій (вересень 2017 року) ТОВ «Сіті Іст» було подано звітність, про що відповідачем було зазначено в акті перевірки. Свідоцтво платника податків ТОВ «Сіті Іст» анульоване лише 15.11.2018 р.

З матеріалів справи встановлено, що придбаний позивачем від ТОВ «Сіті іст» товар був використаний у господарській діяльності - реалізований КП «Жилбудсервіс» та ПАТ «Харківський коксовий завод» , що підтверджується видатковою накладною № 450 від 11.09.2017 р.; рахунком на оплату № 561 від 07.09.2017 р.; зареєстрованою в ЄРПН податковою накладною № 17 від 08.09.2017 р. з квитанцією; видатковою накладною № 440 від 11.09.2017 р.; рахунком на оплату № 515 від 21.09.2017 р.; товарно-транспортною накладною № р440 від 11.09.2017 р.; довіреністю № 983 від 01.09.2017 р.; видатковою накладною № 444 від 11.09.2017 р.; рахунком на оплату № 523 від 23.08.2017 р.; зареєстрованою в ЄРПН податковою накладною № 15 від 07.09.2017 р. з квитанцією; зареєстрованою в ЄРПН податковою накладною № 11 від 06.09.2017 р. з квитанцією.

Також, в бухгалтерському обліку взаємовідносини між ТОВ «ТД «Сталь-А» та ТОВ «Полестарс» відображено наступним чином (на момент проведення перевірки): ДТ281-Кт631 на суму 5627,00 грн., Дт641-Кт631 на суму 1125,40 грн. Згідно оборотно-сальдової відомості по субрахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» , а саме: ТОВ «Полестарс» за період з 01.07.2018 р. по 31.07.2018 р. заборгованість станом на 31.03.2019 відсутня. Оплату здійснено у безготівковій формі на розрахунковий рахунок постачальника ТОВ «Полестарс» відповідно до платіжних доручень.

З акту перевірки встановлено, що правочин між позивачем та ТОВ «Полестарс» укладено у липні 2018 року, а подання останньої звітності ТОВ «Полестарс» відбулося станом на червень 2019 року, таким чином, станом на час здійснення господарських операцій у липні 2018 року ТОВ «Полестарс» подавало необхідну звітність.

Відповідно до видаткових накладних № 177 від 03.07.2018 р., № 178 від 03.07.2018 р., № 185 від 05.07.2018 р., рахунків на оплату № 177 від 30.05.2018 р., № 194 від 06.07.2018 р., № 245 від 03.07.2018 р., товарно-транспортних накладних № р177 від 03.07.2018 р., № р178 від 03.07.2018 р., довіреності № 806 від 02.07.2018 р., зареєстрованих в ЄРПН податкових накладних № 38 від 19.06.2017 р., № 42 від 25 16.2018 р., № 43 від 26.06.2018 р., № 10 від 04.07.2018 р. товар було реалізовано позивачу.

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ «Інтростінг» , з матеріалів справи встановлено, що 01.12.2016 р. між позивачем (покупець) та ТОВ «Інтростінг» (постачальник) укладено договір поставки №01/12-2, відповідно до умов якого постачальник зобов`язаний у порядку та в строки, встановленні Договором, передати у власність покупцю чорний металопрокат, металоконструкції, асортимент, кількість, ціна та строки поставки якого вказуються у Спеціфікаціях та/або в рахунках на оплату, що є невід`ємною частиною даного Договору, а покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його на умовах, визначених цим Договором.

В акті перевірки зазначено, що в бухгалтерському обліку взаємовідносини між позивачем та ТОВ «Інтростінг» відображено наступним чином: Дт 281-Кт 631 на суму 281074,80 грн.; Дт 641-Кт 631 на суму 56214,95 грн.

Згідно оборотно-сальдової відомості по субрахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» , а саме ТОВ "Інтростінг" за період з 01.12.2016 р. по 31.12.2016 р. заборгованість станом на 31.03.2019 р. відсутня. Оплату здійснено у безготівковій формі на розрахунковий рахунок постачальника ТОВ «Інтростінг» відповідно до платіжних доручень.

Також з матеріалів справи встановлено, що ТОВ «Українська промислова металургійна компанія» надало позивачу послуги з перероблення сировини на металовироби, що підтверджується актом надання послуг з переробки № 14 від - 07.12.2016 р., № 15 від 08.12.2016 р., № 16 від 12.12.2016 р., № 17 від 26.12.2016 р., №18 від 27.12.2016 р., звітом про продукцію, що вироблена з сировини замовника № 14 від 07.12.2016 р., № 15 від 08.12.2016 р., № 16 від 12.12.2016 р., № 17 від 2: 12.2016 р., № 18 від 27.12.2016 р., звітом про перероблену сировину № 14 від 07.12.2016 р., № 15 від 08.12.2016 р., № 16 від 12.12.2016 р., № 17 від 26.12.2016 р., №18 від 27.12.2016 р., рахунком на оплату № 648 від 07.12.2016 р., № 652 від У 12.2016 р., № 653 від 12.12.2016 р., № 655 від 26.12.2016 р. № 657 від 27.12.2016 р.

Також позивачем реалізувано на користь ТОВ «Українська промислова металургійна компанія» трубу металеву у кількості 2,18 т., вартістю 52843,20 грн., що підтверджується видатковою накладною № 37 від 12.12.2016 р., рахунком на оплату № 28 від 12.12.2016 р., довіреністю № 218 від 12.12.2016 р., зареєстрованою в ЄРПН податковою випадною № 12 від 12.12.2016 р. Реалізація товару позивачем на користь ТОВ «Капіталпромінвест» підтверджується видатковою накладною № 23 від 08.12.2016 р., рахунком на оплату № 14 від 24.11.2016 р., довіреністю № 1095 від 24.11.2016 р., зареєстрованою в ЄРПН податковою накладною № 5 від 12.11.2016 р.

Відповідно до видаткової накладної № 161 від 25.04.2017 р., рахунку на оплату № 176 від 11.04.2017 р., довіреності № 88 від 24.04.2017 р., товарно-транспортної накладної № р161 від 25.04.2017 р., зареєстрованою в ЄРПН податковою накладною позивачем реалізувано на користь ТОВ «Афіна груп ЛТД» металоловироби - трубу сталеву.

ТОВ «Промекологія і метал» придбало у позивача труби сталеві, що підтверджується видатковими накладними № 29 від 13.12.2016 р., № 71 від 02.03.2017 р., рахунками на оплату № 29 від 12.12.2016 р., № 83 від 02.03.2017 р., товарно-транспортною накладною № р71 від 02.03.2017 р., довіреностями № 162 від 13.12.2016 р., № 10 від 02.03.2017 р. зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними №9 від 13.12.2016 р. №4 від 02.03.2017 р.

Згідно видаткових накладних № 20 від 07.12.2016 р., № 21 від 08.12.2016 р., №27 від 12.12.2016 р., № 33 від 16.12.2016 р., № 31 від 15.12.2016 р., рахунків на оплату № 23 від 01.12.2016 р., № 17 від 28.11.2016 р., № 27 від 09.12.2016 р., № 33 від 15.12.2016 р., № 32 від 14.12.2016 р., товарно-транспортних накладних № р21 від 08.12.2016, № р27 від 12.12.2016 р., довіреностей № 314 від 28.11.2016 р., № 330 від 12.12.2016 р., зареєстрованих в ЄРПН податкових накладних від 07.12.2016 р., №6 від 08.12.2016 р. № 8 від 12.12.2016 р., № 14 від 16.12.2016 р, № 13 від 15.12.2016 р., позивачем продано на користь ТОВ «Мікс-лайн» вироби з металу.

В бухгалтерському обліку взаємовідносини між ТОВ «ТД «Сталь-А» та ТОВ «Сіфанта Компані» відображено наступним чином: Дт 281-Кт 631 на суму 9144,80 грн.; Дт 641-Кт 631 на суму 1828,96 грн.

Згідно оборотно-сальдової відомості по субрахунку 631 «Розрахунки з нтчизняними постачальниками» , а саме ТОВ «Сіфанта Компані» за період з 01.05.2018 р. по 31.05.2018 р. заборгованість станом на 21.03.2019 року відсутня. Оплату здійснено у безготівковій формі на розрахунковий рахунок постачальника ТОВ «Сіфана Компані» відповідно до платіжних доручень.

Таким чином, колегія суддів вважає, що господарські операції позивача з його контрагентами мали реальний характер, призвели до зміни майнового стану учасників господарських відносин, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами.

Всі зазначені вище документи підтверджують і розкривають суть, внутрішню сторону господарських операцій, їх реальність і ділову мету.

Колегія суддів не приймає довід апеляційної скарги стосовно заповнення товарно транспортних накладних по взаємовідносинах з контрагентами з порушенням вимог діючого законодавства, оскільки матеріалами справи встановлено, що товарно транспортні накладні заповненні належним чином, а відсутність номеру водійського посвідчення та незазначення інформації щодо вантажно-розвантажувальних операцій не може бути прийнято доказом відсутності здійснення господарських операцій позивача з його контрагентами.

Посилання відповідача на податкову інформацію відносно контрагентів позивача щодо відсутності у них необхідних транспортних засобів та трудових ресурсів для здійснення спірної господарської операції, в підтвердження нереальності господарської операції, суд не може брати до уваги, оскільки така містить лише загальну оцінку господарської діяльності контрагентів позивача та його постачальників/покупців, без оцінки їх спільної діяльності, зокрема, щодо реальності здійснення досліджуваної господарської операції.

Крім того, колегія суддів зазначає, що законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за можливі порушення законодавства іншими юридичними особами, на господарюючих суб`єктів не покладається обов`язок та не надається право контролювати дотримання законодавства платником податків, який виступає контрагентом у господарській операції. Ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. Такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Чинне законодавство не містить норм щодо солідарної відповідальності платників податків.

В матеріалах справи відсутні докази наявності між позивачем та його контрагентами взаємоузгоджених спільних зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад з метою проведення безтоварних операцій та отримання незаконної податкової вигоди. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом при дослідженні матеріалів судової справи не виявлено.

Також, колегія суддів не приймає посилання відповідача на вирок Дніпропетровського районного суду від 24.05.2018 р. у справі №201/4522/18 щодо визнання винною посадової особи ТОВ Комплект Стандарт Сервіс у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 295 Кримінального Кодексу України, з наступних підстав.

У відповідності до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. У разі скасування вироку суду як неправосудного держава відшкодовує матеріальну і моральну шкоду, завдану безпідставним засудженням.

Отже, чинним законодавством України визначено документ, на підставі якого встановлюється вина особи та виникає можливість встановити ті чи інші факти, які впливають на відносини між суб`єктами господарювання, а також на податкові зобов`язання платника податку в розрізі ведення господарської діяльності з контрагентом, посадову особу якого притягнуто до кримінальної відповідальності.

Відповідно до ч. 6 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України тільки вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративний правопорушення, які набрали законної сили, звільняють сторону від процесу доказування фактів вчинення діяння та особи, яка його вчинила.

Згідно з Єдиного реєстру судових рішень встановлено, що ухвалою Дніпропетровського апеляційного суду від 13.11.2018 р. у справі №201/4522/18 вирок Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 24 травня 2018 року щодо ОСОБА_2 , обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 27 ч.1 ст. 205 КК України -скасовано та призначено новий розгляд у суді першої інстанції (http://www.reestr.court.gov.ua/Review/77941252).

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 16.04.2019 р. у справі №201/4522/18 кримінальне провадження стосовно ОСОБА_2 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 205 КК України - закрито, у зв`язку із закінченням строків давності, звільнивши ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності (http://www.reestr.court.gov.ua/Review/81179016).

Разом з тим, під час розгляду справи відповідачем не подано до суду обвинувального вироку суду, який набрав законної сили, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином, наявності рішення суду про визнання правочину недійсним.

Крім того, колегія суддів зазначає, що в акті перевірки не зазначено про наявність кримінального справи чи то вироку суду відносно посадових осіб ТОВ Комплект Стандарт Сервіс .

У відповідності до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно пункту 36.5 статті 36 Податкового кодексу України, відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків.

При цьому норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Будь-яка податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів суб`єкта господарювання по ланцюгах постачання, а також податкова інформація надана іншими контролюючими органами, в тому числі і складена з причин неможливості проведення документальних перевірок, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.

Аналогічний висновок наведений Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 02.04.2020 у справі №160/93/19.

Крім того, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції зробив правильний висновок з огляду на те, що законодавство не ставить умовою виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, наявності чи відсутності основних фондів або наявність трудових ресурсів. Тому, позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентом своїх зобов`язань, адже поняття "добросовісний платник", яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальником правил оподаткування. Отже, чинне законодавство не зобов`язує платника податків перевіряти безпосередніх контрагентів або третіх осіб у відносинах з контрагентами на предмет виконання ними вимог податкового законодавства.

Аналогічна правова позиція висловлена висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 25 лютого 2021 року у справі № 640/3515/19.

Відповідно до ч. 2 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідачем не доведено правомірність прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 19.12.2019 р. № 00000790518 та № 00000800518.

Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють серед іншого, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. При розгляді справи встановлено, що при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, відповідач діяв необґрунтовано, без врахування всіх обставин справи та всупереч вимогам чинного законодавства.

Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.06.2020 року у справі № 520/3245/2020 суд дійшов правильних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області як територіального органу утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.06.2020 року у справі № 520/3245/2020 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя О.М. Мінаєва Судді Я.М. Макаренко В.А. Калиновський Повний текст постанови складено 09.04.2021 року