Постанова

від 08.04.2021 по справі 160/6951/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

08 квітня 2021 року м.Дніпросправа № 160/6951/20

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Баранник Н.П.,

суддів: Малиш Н.І., Щербака А.А.,

за участю секретаря судового засідання: Яковенко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2020 року у справі № 160/6951/20 (суддя Юхно І.В.) за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Зелена вулиця 21 вік до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Зелена вулиця 21 вік (далі позивач) звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі відповідач) про нарахування податкового зобов`язання за платежем орендна плата з юридичних осіб від 19.02.2020 року № 0004500520.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2020 року позовні вимоги позивача задоволено. Суд визнав протиправним та скасував оскаржене позивачем рішення відповідача.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу. В скарзі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове про відмову у задоволенні позову.

Відповідач стверджує, що позивачем занижено суму орендної плати за земельну ділянку площею 0,2954га в податковій декларації з плати за землю за 2017 рік на суму 105 263,66грн.. Відповідачем при здійсненні донарахування грошового зобов`язання використано витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з дійсною нормативно грошовою оцінкою базової вартості одного квадратного метра землі. Вважає, що оскаржене позивачем рішення є законним і підстави для його скасування відсутні.

Позивач подав письмовий відзив на апеляційну скаргу відповідача. Вважає рішення суду першої інстанції законним і обґрунтованим. Наполягає, що відомості довідки, отриманої у 2020 році, на яку посилається відповідач, не могли бути об`єктивно підставою для нарахування орендної плати за 2017рік.

В судовому засіданні представник позивача заперечував проти доводів апеляційної скарги відповідача, просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідач про дату, час та місце апеляційного розгляду справи був повідомлений у встановленому порядку, свого представника для участі в судовому засіданні не направив.

Заслухавши представника позивача, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що 15.08.2007 року між Дніпропетровською міською радою (орендодавець) та ТОВ «Зелена вулиця 21 вік» (орендар) було укладено договір оренди землі (а.с.24-30), пунктом 1.1 якого передбачено, що орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, площею 0,2954га, що знаходиться за адресою: м.Дніпро, вул. Плеханова, буд. 10, яка зареєстрована в Державному земельному кадастрі м.Дніпро за кодом 1210100000:02:425:0049. Код УКЦВЗ: 1.11.6 (інша комерційна діяльність). За умовами договору:

4.1. Річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється в грошовій формі у розмірі 1,5 відсотка її нормативної грошової оцінки;

4.3. Зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки та її індексація проводиться без внесення змін та доповнень до цього договору у порядку та у випадках, передбачених законодавством України;

4.4. Орендар повинен щорічно протягом першого кварталу надавати до комітету земельних відносин Дніпропетровської міської ради копію довідки про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

Актом приймання-передачі земельної ділянки кадастровий номер 1210100000:02:425:0049 від 15.08.2007 року передана земельна ділянка 0,2954га, що знаходиться за адресою: м.Дніпро, Бабушкінський район, вул. Плеханова, буд. 10 в оренду ТОВ «Зелена вулиця 21 вік» (а.с. 31).

Позивач, отримавши від центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, відповідний Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №115/310117/03-07 від 01.02.2017 року, на виконання вимог п. 289.2 ст. 289 ПК України, розрахував річну суму орендної плати за 2017 рік, задекларувавши її в податковій декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2017 рік, застосувавши дані нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки у 2017 році склала 14035267,85 грн. (а.с.23), з наступними складовими:

- місце розташування: м. Дніпро, вул. Князя Володимира Великого, 10;

- площа земельної ділянки 2954 кв.м.;

- середня (базова) вартість земель населеного пункту, грн/кв.м.: 581,21;

- коефіцієнт Км2: 3,82;

- сукупний коефіцієнт КмЗ: 1,07;

- коефіцієнт Кф: 2,00;

- коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки: 1; 1,249; 1,433; 1,06.

Контролюючим органом, згідно з п.п.19-1.1.1 п. 19-1.1 ст. 19-1, п.п.20.1.4 п. 20.1 ст. 20, ст. 75, п.п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78, п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України, було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Зелена вулиця 21 вік» з питань повноти нарахування плати (орендна плата та/або земельний податок) за земельну ділянку, що перебуває в користуванні ТОВ «Зелена вулиця 21 вік» на підставі укладеного договору оренди землі від 15.08.2007 року та додаткового договору від 15.07.2011 року загальною площею 0,2954 га (кадастровий номер 1210100000:02:425:0049) за період з 01.01.2017 року по 31.12.2017 року.

За результатами перевірки складено акт від 11.01.2020 року №683/04-36-05-20/33718206, яким встановлено порушення позивачем п.п.16.1.4 п. 16.1 ст. 16, п. 286.1, п. 286.2 ст. 286, п. 289.1 ст. 289 Податкового кодексу України, а саме розміру орендної плати за земельну ділянку, розташовану на території Шевченківського району м. Дніпро, вул. Князя Володимира Великого, буд.10 за період з 01.01.2017 року по 31.12.2017 року на суму 105263,66 грн. (а.с.15-19).

Під час перевірки відповідачем використано витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, сформований 13.06.2019 року (а.с. 74), з наступними складовими:

- місце розташування: м. Дніпро, вул. Князя Володимира Великого, 10;

- площа земельної ділянки 2954 кв.м.;

- середня (базова) вартість земель населеного пункту, грн/кв.м.: 306,35;

- коефіцієнт Км2: 3,82;

- сукупний коефіцієнт КмЗ: 1,07;

- коефіцієнт Кф: 2,50;

- коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки: 1,89720602;

- нормативна грошова оцінка земельної ділянки, грн.: 17544056,57 грн.

На підставі акту перевірки від 11.01.2020 року №683/04-36-05-20/33718206 відповідачем сформовано та направлено позивачу податкове повідомлення-рішення від 19.02.2020 року №0004500520, яким збільшено позивачу суму грошового зобов`язання за платежем орендна плата з юридичних осіб на загальну суму 131579,58 грн., з яких за податковим зобов`язанням - 105263,66 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 26315,92 грн. (а.с.21,22)

Вважаючи прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся до суду з позовом про його скасування.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що застосування показників нормативно-грошової оцінки за витягом, отриманим в 2019 році, не є вірним. Витяг за 2019 рік містить в собі індексацію як за 2017 - 2018 роки, так і за 2019 рік, та не може застосовуватись до минулих періодів. Платник податків виконав покладений на нього обов`язок, отримав витяг з технічної документації на початку звітного 2017 року з метою самостійного нарахування орендної плати за земельну ділянку, як це передбачено пунктом 286.2 Податкового кодексу України, та задекларував відповідну суму зобов`язань, тому донарахування йому зобов`язань спірним рішенням в даному випадку є протиправним.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Земельні відносини в Україні регулюються Земельним кодексом України, а справляння плати за землю - Податковим кодексом України.

Статтею 206 Земельного кодексу України визначено, що використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Відповідно до п.п.14.1.147 п.14.1 ст.14 ПК України, плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно зі статтями 269, 270 ПК України, платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, а об`єктами оподаткування земельним податком - земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди (підпункт 14.1.73 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; (п.271.1.1 п.271.1 ст.271 ПК України).

Згідно ч. 288.1статті 288 Податкового кодексу України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

У відповідності до пунктів 288.4 статті 288 Податкового кодексу України, розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Згідно з пунктом 288.5 статті 288 Податкового кодексу України, розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу:

288.5.1. не може бути меншою за розмір земельного податку;

288.5.2. не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки;

288.5.3. може перевищувати граничний розмір орендної плати, встановлений у підпункті 288.5.2, у разі визначення орендаря на конкурентних засадах.

У пункті 288.7 статті 288 ПК України встановлено, що податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

Статтею 285 ПК України визначено базовий податковий (звітний) період для плати за землю, яким є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв`язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Згідно з пунктом 286.1 статті 286 ПК України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у сфері будівництва щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 286.2 статті 286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Згідно з пунктом 287.3 статті 287 ПК України податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до пункту 289.1 статті 289 ПК України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.

Отже, визначення платниками суми орендної плати проводиться на підставі даних Державного земельного кадастру та з використанням нормативної грошової оцінки земельної ділянки, визначеної у встановленому порядку.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про оцінку земель» від 11 грудня 2003 року №1378-IV (надалі - Закон №1378-IV) нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Згідно з частиною п`ятою статті 5 Закону №1378-IV нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру, зокрема земельного податку.

Частиною першою статті 15 Закону України «Про Державний земельний кадастр» від 7 липня 2011 року №3613-VI (надалі - Закон №3613-VI) передбачено, що до Державного земельного кадастру включаються такі відомості про земельні ділянки: кадастровий номер; місце розташування; опис меж; площа; міри ліній по периметру; координати поворотних точок меж; дані про прив`язку поворотних точок меж до пунктів державної геодезичної мережі; дані про якісний стан земель та про бонітування ґрунтів; відомості про інші об`єкти Державного земельного кадастру, до яких територіально (повністю або частково) входить земельна ділянка; цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель); склад угідь із зазначенням контурів будівель і споруд, їх назв; відомості про обмеження у використанні земельних ділянок; відомості про частину земельної ділянки, на яку поширюється дія сервітуту, договору суборенди земельної ділянки; нормативна грошова оцінка; інформація про документацію із землеустрою та оцінки земель щодо земельної ділянки та інші документи, на підставі яких встановлено відомості про земельну ділянку.

Зміни до відомостей про земельну ділянку (крім випадків, визначених у частині другій цієї статті) вносяться до Поземельної книги за заявою власника або користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності на підставі документації, передбаченої цим Законом (частина третя статті 26 Закону №3613-VI).

Відповідно до частини першої статті 38 Закону №3613-VI відомості з Державного земельного кадастру надаються державними кадастровими реєстраторами у формі: витягів з Державного земельного кадастру про об`єкт Державного земельного кадастру; довідок, що містять узагальнену інформацію про землі (території), за формою, встановленою Порядком ведення Державного земельного кадастру; викопіювань з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану); копій документів, що створюються під час ведення Державного земельного кадастру.

Пункт 4 розділу VІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №3613-VI передбачає, що у разі якщо земельні ділянки, обмеження (обтяження) у їх використанні зареєстровані до набрання чинності цим Законом у Державному реєстрі земель, відомості про такі земельні ділянки, обмеження (обтяження) підлягають перенесенню до Державного земельного кадастру в автоматизованому порядку, без подання заяв про це їх власниками, користувачами та без стягнення плати за таке перенесення.

Тобто, з 1 січня 2013 року (з моменту запровадження роботи Державного земельного кадастру) відомості щодо цільового призначення земельної ділянки повинні були вміщувати інформацію як про категорію земель, так і вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель.

Відповідно до пункту 2-1 Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України №213 від 23 березня 1995 року (у редакції на час спірних правовідносин), дані за результатами проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земель, що видається територіальним органом Держгеокадастру за місцезнаходженням земельної ділянки у строк, що не перевищує трьох робочих днів з дати надходження відповідної заяви. При цьому одним з множників у формулі, за якою визначається нормативно грошова оцінка кадастрового метра земельної ділянки населених пунктів відповідно до пункту 21 названої Методики, є Кф - коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки.

З 1 січня 2017 року процедура проведення нормативної грошової оцінки земель населених пунктів визначена Порядком нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженим наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25 листопада 2016 року №489 (надалі також - Порядок №489).

Пунктом 5 розділу ІІ Порядку №489 визначено, що коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), встановлюється на підставі Класифікації видів цільового призначення земель (далі - КВЦПЗ), затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23 липня 2010 року №548.

Як встановлено судом, між Дніпропетровською міською радою (орендодавець) та Позивачем (орендар) 15 серпня 2007 року укладено договір оренди землі, згідно з яким орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: вул. Плеханова, 10 (Бабушкінський район) ( наразі вул. Князя Володимира Великого,10) і зареєстрована в Державному реєстрі земель за кадастровим номером 1210100000:02:425:0049.

Пунктом 1.2 цього договору визначено, що цільове використання земельної ділянки за цим договором (УКЦВЗ) 1.11.6 (інша комерційна діяльність).

Позивач, на підставі даних Витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 01.02.2017 року №115/310117/03-07, виданого Управлінням Держгеокадастру у м. Дніпропетровську, згідно з яким нормативна грошова оцінка земельної ділянки склала 14 035 267,85 грн. та визначено коефіцієнт Кф - 2,00, розрахував річну суму орендної плати за 2017 рік, задекларувавши її в податковій декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2017 рік та сплатив земельний податок в сумі 421 058,04 грн. (а.с.23,18).

В матеріалах справи наявний також інший Витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:02:425:0049, сформований 13 червня 2019 року Управлінням Держгеокадастру у м. Дніпропетровську Дніпропетровської області за №1006-4233, згідно з яким нормативна грошова оцінка земельної ділянки так само складає 17 544 056,57грн., коефіцієнт Кф 2,50 (а.с.74).

Відповідно до примітки 2 до Додатку 1 Порядку №489 (у редакції на час виникнення спірних правовідносин), у разі якщо у відомостях Державного земельного кадастру відсутній код Класифікації видів цільового призначення земель для земельної ділянки, коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), застосовується із значенням 2,0.

Таким чином, з 1 січня 2017 року визначення Кф знаходиться у прямій залежності від коду КВЦПЗ, відомості про який містяться у Державному земельному кадастрі. У разі відсутності таких відомостей при розрахунку нормативної грошової оцінки має застосовуватись Кф 2,0. Внесення даних до Державного земельного кадастру щодо земельних ділянок здійснюється за заявою власника або користувача.

Отже, суд першої інстанції правильно виходив з того, що платник податків не мав змоги передбачити зміну нормативної грошової оцінки земельної ділянки у 2019 році, під час розрахунку та сплати земельного податку в 2017 році на підставі належним чином отриманих даних Держгеокадастру.

Базою нарахування орендної плати є саме нормативна грошова оцінка земельної ділянки, для визначення якої враховується коефіцієнт функціонального використання. Водночас, як вже йшлося, дані нормативної грошової оцінки наводяться у витязі з технічної документації про нормативну грошову оцінку земель, що видається територіальним органом Держземагентства за місцезнаходженням земельної ділянки.

За наведеного, позивач правомірно, у відповідності до відомостей, наданих органом Держгеокадастру у 2017 році, здійснив обрахунок розміру орендної плати на підставі нормативної грошової оцінки оцінку земельної ділянки, вказаної у Витязі із технічної документації від 01 лютого 2017 року №115/310117/03-07. Натомість, відповідач безпідставно під час перевірки правомірності розрахунку та сплати позивачем орендної плати застосував відомості, надані відділом Держгеокадастру у 2019 році за попередні роки.

Висновки відповідача стосовно допущення позивачем порушень податкового законодавства у періоді, що перевірявся, не підтверджені належними доказами, а тому у суду першої інстанції були підстави для скасування оскарженого позивачем податкового повідомлення-рішення.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, тому апеляційну скаргу відповідача слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись п.1 ч.1 ст.315, ч.1 ст.316, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2020 року у справі № 160/6951/20 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках та в строки, визначені статтями 328,329 КАС України.

Головуючий - суддя Н.П. Баранник

суддя Н.І. Малиш

суддя А.А. Щербак