номер провадження справи 9/167/19
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31.03.2021 Справа № 908/2339/19
м.Запоріжжя
до відповідачів: 1. Чкаловської сільської ради Веселівського району Запорізької області, код ЄДРПОУ 25970923 (72212, Запорізька область, Веселівський район, с. Чкалове, вул. Чкалова, буд. 27)
2. Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, код ЄДРПОУ 39820689 (69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, 50)
про визнання недійсним рішення та визнання поновленим договору оренди землі
Суддя Боєва О.С.
при секретарі судового засідання Бичківській О.О.
За участю представників:
від позивача: не з`явився;
від відповідача-1: не з`явився;
від відповідача-2: не з`явився
СУТЬ СПОРУ:
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 03.09.2019 відкрито провадження у справі № 908/2339/19 (номер провадження 9/167/20) за позовом Селянського (фермерського) господарства «Неотон» до відповідачів: 1. Чкаловської сільської ради Веселівського району Запорізької області, 2. Головного управління Держгеокадастру у Запорізької області, про визнання недійсним рішення Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області про заперечення у поновленні договору оренди землі № 42 від 05.09.2005 (зареєстрованого 12.09.2005 за №040526800088), викладеного у листі-повідомленні від 06.09.2018 № 27-8-0.6-5687/2-18, та визнання поновленим договору оренди землі № 42 від 05.09.2005, укладеного між Веселівською районною державною адміністрацією Запорізької області та Фермерським господарством «Неотон» , виклавши пункт 8 договору оренди землі в наступній редакції - договір укладено до 03.11.2023.
Справу прийнято до розгляду в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 02.10.2019. Ухвалою суду від 02.10.2019 строк підготовчого провадження продовжено на тридцять днів - до 04.12.2019 включно, підготовче засідання відкладено на 12.11.2019. Ухвалою суду від 12.11.2019 провадження у справі №908/2339/19 зупинено до закінчення перегляду судового рішення у подібних правовідносинах Великою Палатою Верховного Суду у справі № 320/5724/17 (провадження № 14-385цс19). Ухвалою суду від 26.05.2020 поновлено провадження у справі № 908/2339/19 з 11.06.2020, підготовче засідання призначено на 11.06.2020. Ухвалою суду від 11.06.2020 зазначено, що строк судового розгляду справи вважається продовженим на строк дії карантину, підготовче засідання відкладено на 14.07.2020. Ухвалою суду від 14.07.2020 підготовче засідання відкладено на 20.08.2020. Ухвалою суду від 20.08.2020 провадження у справі № 908/2339/19 зупинено до закінчення перегляду судових рішень у подібних правовідносинах Великою Палатою Верховного Суду у справі №313/350/16-ц (провадження № 14-97цс20) та у справі №159/5756/18 (провадження № 14-99цс20). Ухвалою суду від 21.01.2021 поновлено провадження у справі з 18.02.2021, підготовче засідання призначено на 18.02.2021. Ухвалою суду від 18.02.2021 підготовче засідання відкладено на 04.03.2021. Ухвалою суду від 04.03.2021 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 25.03.2021. В судовому засіданні 25.03.2021 оголошено перерву до 31.03.2021.
31.03.2021 справу розглянуто, прийнято рішення.
Предметом розгляду є позовні вимоги, викладені у позовній заяві, які підтримані позивачем в повному обсязі та мотивовані наступним. 16 серпня 2018 року ФГ Неотон звернулося до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області та Чкаловської сільської ради з листом-повідомленням про поновлення договору оренди землі, відповідно до якого, як орендар, який належним чином виконував умови договору, заявив про свій намір реалізувати право на поновлення Договору на той самий строк на тих самих умовах. До листа-повідомлення був доданий проект додаткової угоди в двох примірниках. Чкаловська сільська рада листом від 13.09.2018 №1016 повідомила, що станом на 12.09.2018 орендовані земельні ділянки не передані у комунальну власність, а відтак, вона не є їх розпорядником. Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області (відповідач-2) листом від 06.09.2018 за № 27-8-0.6-5687/2-18 заперечив проти поновлення договору оренди землі та зазначив, що договір буде вважатись припиненим 04.11.2018. Заперечення мотивовані ненаданням відомостей щодо належного виконання орендарем обов`язків в частині сплати орендної плати, а також ненаданням підтвердження проведення агрохімічної паспортизації земельної ділянки. Позивач з даним рішенням не погоджується, вважає, що воно не відповідає вимогам закону, тому заперечення у поновленні оренди підлягає визнанню недійсним. Надання доказів належної сплати орендних платежів не передбачено вимогами ст. 33 Закону України Про оренду землі . Право на поновлення договору оренди земельної ділянки не може бути поставлене в залежність від наявності агрохімічного паспорту, оскільки орендар не є тим суб`єктом, який повинен забезпечити агрохімічну паспортизацію земельної ділянки. Після закінчення строку оренди з 04.11.2018 СФГ Неотон продовжує користуватися орендованою земельною ділянкою згідно умов Договору по даний час, сплачує орендну плату. Станом на час звернення з даним позовом земельні ділянки перебувають у комунальній власності Чкаловської сільської ради, яка являється їх розпорядником і відповідно є правонаступником прав та обов`язків попередніх орендодавців за договором. Позов обґрунтовано, зокрема, ст. 19 Конституції України, ст.ст. 2, 13, 33 Закону України «Про оренду землі» , ст.122 ЗК України.
Від відповідача-1 письмовий відзив до суду не надходив. В судовому засіданні з розгляду справи по суті 25.03.2021 представник відповідача-1 (сільський голова) надав усні пояснення.
Відповідач-2 - Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області в судові засідання з розгляду справи по суті не з`явився. Згідно з заявою, яка 02.03.2021 надійшла до господарського суду від відповідача-2, останній просив розглядати справу № 908/2339/19 за відсутності Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, враховуючи позицію, висловлену у відзиві.
У відзиві відповідач-2 виклав свої заперечення на позовну заяву, зазначивши, зокрема, про наступне. Листом-повідомленням від 06.09.2018 за вих. № 27-8-0.6-5687/2-18 Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області надало відповідь на звернення СФГ Неотон від 26.08.2018, в якому наведено мотиви заперечення проти поновлення (подовження) договору оренди землі та укладення додаткової угоди до нього, у зв`язку з чим договір вважає припиненим 04.11.2018. Також, Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області відповідно до частини 6 статті 33 Закону України Про оренду землі у строк протягом одного місяця після закінчення строку дії договору надіслало позивачу лист-повідомлення від 04.12.2018 за вих.№27-8-0.6-7316/2-18 про заперечення щодо поновлення договору оренди земельної ділянки. З урахуванням викладеного, орендодавець відмовив орендарю як у переважному праві на укладання договору оренди землі на новий строк згідно порядку, передбаченому ч.ч. 1-5 ст. 33 Закону України Про оренду землі , так і в поновленні договору оренди землі на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором відповідно до ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі . Дії Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області повній мірі узгоджуються з частиною другою статті 19 Конституції України. Також відповідач-2 зазначив, що стаття 33 Закону України Про оренду землі , яка унормовує питання поновлення договору оренди землі, містить дві самостійні конструкції щодо поновлення договору на новий строк, перша закріплена в частині 1 цієї статті, друга закріплена у ч. 6 цієї ж норми. До спірних правовідносин застосовуються частини 1-5 ст. 33 Закону України Про оренду землі . Орендар (позивач по справі) надіслав до орендодавця лист-повідомлення із додатковою угодою, а орендодавець протягом одного місяця після закінчення строку договору надіслав орендарю лист-повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди землі. За таких підстав, в даному випадку ч.6 ст.33 Закону України Про оренду землі до спірних правовідносин не може бути застосована. Оскільки орендодавець виконав вимоги щодо своєчасного заперечення проти поновлення договору оренди землі, на тих самих умовах, то можливо дійти до висновку про відсутність підстав для задоволення позову про поновлення терміну дії договору оренди землі на п`ять років шляхом укладення додаткової угоди в редакції, запропонованій позивачем. В силу приписів ч. 8 ст. 33 Закону України Про оренду землі додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк. Між сторонами у цей строк не було укладено додаткової угоди, як єдиної підстави продовження орендних прав і обов`язків. З цих підстав відповідач-2 просив суд в позові відмовити повністю.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши в судовому засіданні з розгляду справи по суті 25.03.2021 представників позивача та відповідача-1, суд
ВСТАНОВИВ:
05.09.2005 між Веселівською районною державною адміністрацією (Орендодавець) та Фермерським господарством «Неотон (Орендар, позивач у справі) було укладено договір оренди землі № 42, відповідно до п. 1 якого, орендодавець на підставі розпорядження голови райдержадміністрації № 85 від 25 квітня 2005 року надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для ведення фермерського господарства, яка знаходиться на території Зеленогаївської сільської ради, а саме: земельної ділянки площею 62 га, у тому числі 62,0 га ріллі (п.п. 1, 2).
В пункті 8 договору встановлено, що договір укладено терміном на 5 (п`ять) років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 25 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. Термін дії договору до 01 серпня 2010 року.
Передача земельної ділянки орендарю здійснюється у тижневий строк після державної реєстрації договору за актом приймання-передачі (п.20).
Договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації (п.43).
12.09.2005 Орендодавцем та Орендарем складено Акт прийому-передачі земельної ділянки (кадастровий №2321281400:02:009:0010), за яким згідно з п.п. 1, 2 договору оренди земельної ділянки від 05 вересня 2005р. передано в строкове платне володіння та користування земельну ділянку для ведення товарного сільскогосподраського виробництва, яка знаходиться за адресою: землі державної власності сільськогосподарського призначення Зеленогаївської сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 62,00 га.
Договір оренди землі зареєстровано у Веселівському РВ відділі ЗРФ «Центр державного земельного кадастру» , про що в Книзі записів державної реєстрації договорів оренди вчинено запис 12.09.2005 за № 040526800088.
03 листопада 2008 Веселівською районною державною адміністрацією (Орендодавець) та Фермерським господарством «Неотон (Орендар) укладено Додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки № 42 від 05 вересня 2005 року (реєстраційний №040526800088 від 12.09.2005), якою внесено зміни та доповнення до п.п. 2, 5, 8, 10 договору і викладено їх в наступній редакції:
п. 2. Передаються сільськогосподарські угіддя: рілля 62,0 га. .
п. 5. Нормативно грошова оцінка земельної ділянки становить 682866 грн. 57 коп. .
п. 8. Термін дії договору продовжено на 10 років і діє до 03.11.2018р . .
п. 10. Розмір орендної плати розраховано на рік на загальну площу земельної ділянки: - з моменту підписання та подальшої державної реєстрації - 20486 грн. 00 коп. у розмірі 3% нормативно грошової оцінки земельної ділянки. .
Договір із змінами, внесеними додатковою угодою, зареєстрований у Веселівському РВ відділі ЗРФ «Центр державного земельного кадастру» , про що в Книзі записів державної реєстрації договорів оренди вчинено запис 01 квітня 2009 за № 040926800001.
01 квітня 2009 сторонами Договору оренди землі підписані Акти прийому-передачі земельної ділянки до договору земельної ділянки від 05.09.2005 (державна реєстрація від 01.04.2009 № 040926800001), за змістом яких: згідно з п.п. 1, 2 договору оренди земельної ділянки від 05 вересня 2005р. Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне володіння та користування земельні ділянки площею 11,4729 га (кадастровий №2321281400:02:009:0010) та площею 50,5271 га (кадастровий № 2321281400:02:013:0001) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Датою набуття Орендарем права володіння, користування земельними ділянками є дата складання цих актів.
Матеріали справи свідчать, що ФГ Неотон звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області та Чкаловської сільської ради об`єднаної територіальної громади з листом-повідомленням від 26.08.2018 про поновлення договору оренди землі № 42 від 05.09.2005, з урахуванням додаткової угоди від 03.11.2008 (зареєстрована 01.04.2009 за № 040926800001), а саме: оренди земельних ділянок площею 11,4729 га (кадастровий №2321281400:02:009:0010) та площею 50,5271 га (кадастровий №2321281400:02:013:0001), в якому на підставі ст. 33 Закону України Про оренду землі повідомив про намір Орендаря - СФГ Неотон , поновити вказаний договір на той самий строк на тих самих умовах. Просив повідомити про результати розгляду даного листа у встановлений законом строк. До кожного з цих листів-повідомлень був доданий проект Додаткової угоди в двох примірниках. Доказом направлення вказаних листів є надані позивачем до матеріалів справи копії описів вкладення та фіскальних чеків від 28.08.2018.
У відповідь на вказаний лист-повідомлення позивача Головне управління Держгеокадастру у Запорізької області в листі-повідомленні від 06.09.2018 № 27-8-0.6-5687/2-18, зокрема, зазначило, що реалізація переважного права на поновлення договору оренди можлива лише за умови дотримання встановленої статтею 33 Закону України Про оренду землі процедури та наявності волевиявлення сторін. Вказано, що подана заява та документи не містять відомостей щодо належного виконання орендарем своїх обов`язків за умовами договору в частині сплати орендної плати; крім того на надано документів на підтвердження проведення агрохімічної паспортизації земельної ділянки. Також Головне управління Держгеокадастру посилалось на положення ст. 288 Податкового кодексу України, зокрема на її п.п. 288.5.3, якими встановлено, що розмір орендної плати може перевищувати граничний розмір орендної плати, встановлений у підпункті 28.8.5.2 (12 відсотків нормативної грошової оцінки) у разі визначення орендаря на конкурсних засадах, а також на лист Головного управління Держгеокадастру від 05.07.2017 № 22-28-0.13-10489/2-1, згідно з яким територіальним органам Держгеокадастру рекомендовано встановлювати максимальну відсоткову ставку орендної плати, визначеної вказаним Кодексом. Вказано, що в договорі оренди землі встановлено строк дії договору 10 років; розмір орендної плати складає 3% від нормативної грошової оцінки. Згідно проекту додаткової угоди про поновлення договору оренди землі пропонується поновити строк дії договору на 5 років та розмір орендної плати залишити на тому самому рівні, що не узгоджується з нормами Податкового кодексу, Стратегії удосконалення управління у сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними, рекомендаціями Держгеокадастру та позицією Головного управління. З цих підстав відповідач-2 заперечив проти поновлення договору оренди землі № 42 від 05.09.2005, зареєстрованого 12.09.2005 № 040526800088 (зі змінами) та зазначив, що договір буде вважатися припиненим 04.11.2018 року.
Вирішуючи спір суд враховує наступне.
Статтею 2 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Відповідно до частини першої статті 124 Земельного кодексу України (в редакції на час укладення договору оренди землі від 05.09.2005, зареєстрований 12.09.2005 за №040526800088) передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Законом України від 6 вересня 2012 року № 5245-VІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» (який набрав чинності 01 січня 2013 року) внесено зміни до Земельного кодексу України, відповідно до яких з 01 січня 2013 року повноваження щодо розпорядження земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності перейшли до Центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальних органів (Держземагенство України).
Постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 № 442 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» постановлено утворити Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру реорганізувавши Державне агентство земельних ресурсів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 № 5 «Про утворення територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру» постановлено: утворити як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру за переліком згідно з додатком. реорганізувати територіальні органи Державного агентства земельних ресурсів шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру за переліком згідно з додатком 2 (п. 2); установити, що територіальні органи Державного агентства земельних ресурсів, які реорганізуються, продовжують виконувати свої повноваження до передачі таких повноважень територіальним органам Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру (п. 3).
Отже, після укладення між Веселівською районною державною адміністрацією Запорізької області (Орендодавцем) та позивачем (Орендарем) договору оренди землі та станом на час закінчення терміну, на який його було укладено, відбулись зміни в чинному законодавстві. І, як наслідок, через таку зміну законодавчих та інших підзаконних нормативно-правових актів, змінився і Орендодавець земельної ділянки за договором оренди з 01.01.2013 на Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області.
Розпорядження Кабінету Міністрів України від 31.01.2018 №60-р Питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об`єднаних територіальних громад Державній службі з питань геодезії, картографії та кадастру, до якої відноситься відповідач-2, починаючи з 1 лютого 2018 доручено забезпечити:
- формування земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності в межах, визначених перспективним планом формування територій громад, шляхом проведення інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності з подальшою передачею зазначених земельних ділянок у комунальну власність відповідних об`єднаних територіальних громад згідно із статтею 117 Земельного кодексу України;
- передачу земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, включених до переліку земельних ділянок державної власності, права на які виставлені на земельні торги, в комунальну власність об`єднаних територіальних громад після оприлюднення результатів земельних торгів та укладення договорів оренди таких земельних ділянок;
- здійснення до передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності під час передачі в користування (виключно шляхом проведення аукціонів) або у власність за погодженням з об`єднаними територіальними громадами (шляхом прийняття відповідною радою рішення згідно із статтею 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» ).
Як зазначено у позовній заяві, згідно затвердженого в.о голови Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру Плану графіку передачі земельних ділянок об`єднаним територіальним громадам у 2018 році, термін передачі земельних ділянок розміщених на території Чкаловської сільської ради був встановлений на травень 2018 року.
Чкаловською сільської радою Веселівського району Запорізької області в листі від 13.09.2018 № 106 у відповідь на лист-повідомлення СФГ Неотон про поновлення договору оренди землі було вказано, що відповідно до Плану графіку передачі земельних ділянок об`єднаним територіальним громадам, термін передачі земельних ділянок розміщених на території Чкаловської сільської ради був встановлений на травень 2018 року, однак станом на 12.09.2018 земельні ділянки не передані у комунальну власність сільської ради, тому остання не мала можливості розпоряджатись земельними ділянками сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту та вирішувати питання щодо поновлення договору.
Відтак на той час, коли строк дії зазначеного договору оренди земельної ділянки закінчувався, повноваження на перегляд його умов та продовження дії договору на новий строк перебували у Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області.
Як зазначив позивач, спірна земельна ділянка розташована на території Зеленогаївської сільської ради Веселівського району, яка на даний час увійшла до складу Чкаловської сільської ради об`єднаної територіальної громади (на базі Чкаловської сільської ради) на підставі Закону України "Про добровільне об`єднання територіальних громад" від 5 лютого 2015 року №157- VIII. На підставі наказу ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність №8-2297/15-18-СГ від 21.12.2018р. та рішення Чкаловської сільської ради №1 від 03.01.2019р. земельні ділянки передані від ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області до Чкаловської сільської ради.
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Статтею 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Згідно із частиною 2 ст. 792 Цивільного кодексу України відносини по найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
За змістом частини першої статті 93 Земельного кодексу України, статті 1 Закону України "Про оренду землі" право оренди земельної ділянки - це строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності, засноване на договорі.
Згідно із статтею 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Частиною першою статті 631 Цивільного кодексу України визначено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.
Законом України "Про оренду землі" визначені умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі.
Закінчення строку дії договору оренди землі спричиняє усталені та законодавчо визначені наслідки, зокрема припиняються права та обов`язки, що випливають із договору, за винятком тих, які продовжують існувати після закінчення договірних відносин.
У випадку закінчення строку дії договору оренди землі власник земельної ділянки вправі користуватися та розпоряджатися земельною ділянкою після закінчення договору оренди за правилами статті 317 Цивільного кодексу України, укладати договори оренди з іншими орендарями на власний розсуд.
Випадки та умови, коли права і обов`язки сторін за договором оренди продовжують існувати після закінчення узгодженого строку дії цього договору незалежно від волевиявлення власника, обмежуючи останнього у його правомочностях щодо здійснення права власності, обумовлюються договором або законом.
Законодавством передбачає різні способи продовження строку дії договору оренди на новий строк, які можуть полягати у визначенні для сторони договору необхідності вдатися до активних дій для отримання бажаного результату або, навпаки, у вказівці для досягнення бажаного результату утриматися від певних дій.
Правове регулювання поновлення договору оренди землі, підстави його поновлення у відповідний період визначено у статті 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин у даній справі).
Згідно з ч.ч. 1 - 5 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» (у відповідній редакції) по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).
Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.
До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.
При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.
Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.
Частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Частиною 8 ст. 33 Закону України «Про орендну землі» встановлено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку.
Статтею 33 Закону України Про оренду землі регламентовані порядок та підстави поновлення договору оренди землі на новий строк як у випадку реалізації переважного права орендаря перед іншими особами (частини 1-5 цієї статті), так і у випадку, коли орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди (частина 6 цієї статті).
Реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена вищенаведеними приписами законодавства, можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури і строків.
За змістом ч. 5 ст. 33 ЗУ «Про оренду землі» на орендодавця покладений обов`язок у місячний термін узгодити запропоновані орендарем, який має намір укласти договір на новий строк, істотні умови договору.
При цьому необхідно мати на увазі, що заперечення орендодавця щодо невідповідності листа-повідомлення із проектом додаткової угоди вимогам закону мають бути обґрунтованими і містити конкретні посилання на порушення закону, зазначені у листі-повідомленні або проекті додаткової угоди, або містити конкретні істотні умови договору, щодо яких орендодавець пропонує зміни.
Як встановлено судом вище, з метою реалізації свого переважного права на поновлення на новий строк договору оренди землі, строк дії якого закінчувався 03.11.2018, позивач звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області з листом-повідомленням від 26.08.2018 (направлений 28.08.2018), тобто більш ніж за місяць до спливу строку його дії. У даному листі просив поновити договір оренди землі на той самий строк і на тих самих умовах. До листа додано відповідний проект Додаткової угоди.
Отже орендар (позивач) скористався наданим йому переважним правом на поновлення дії договору оренди землі на новий строк та своєчасно повідомив про це орендодавця.
З приводу можливих заперечень у орендодавця, то Верховний Суд у своїх постановах від 15.05.2019 у справі № 912/1984/17 і від 13.06.2019 у справі № 912/1586/17, від 16.03.2020 у справі № 917/1549/18 вказує, що
а) орендодавець у разі невідповідності змісту листа-повідомлення та умов проекту додаткової угоди вимогам закону повинен протягом місяця із дати його отримання повідомити орендареві про такі невідповідності, що, у свою чергу, може бути підставою для заперечення у задоволенні заяви орендаря;
б) може запропонувати свою редакцію істотних умов договору оренди землі.
При цьому необхідно мати на увазі, що заперечення орендодавця щодо невідповідності листа-повідомлення із проектом додаткової угоди вимогам закону мають бути обґрунтованими і містити конкретні посилання на порушення закону, зазначені у листі-повідомленні або проекті додаткової угоди, або містити конкретні істотні умови договору, щодо яких орендодавець пропонує зміни .
Головне управління Держгеокадастру у Запорізької області в листі-повідомленні від 06.09.2018 № 27-8-0.6-5687/2-18, з посиланням на необхідність додержання процедури, встановленої статтею 33 Закону України Про оренду землі та наявності волевиявлення сторін, було зазначено, що подані позивачем заява та документи не містять відомостей щодо належного виконання орендарем обов`язків щодо сплати орендної плати; не надано документів на підтвердження проведення агрохімічної паспортизації земельної ділянки. Також вказано, що в договорі оренди землі встановлено строк дії договору 10 років; розмір орендної плати складає 3% від нормативної грошової оцінки. У проекті ж додаткової угоди пропонувалось поновити строк дії договору на 5 років та залишити розмір орендної плати на тому самому рівні, що не узгоджується з нормами Податкового кодексу, Стратегії удосконалення управління у сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними, рекомендаціями Держгеокадастру та позицією Головного управління. З цих підстав відповідач-2 заперечив проти поновлення договору оренди землі № 42 від 05.09.2005, зареєстрованого 12.09.2005 № 040526800088 (зі змінами) та зазначив, що договір буде вважатися припиненим 04.11.2018 року.
В даному випадку, правовідносини врегульовано спеціальною нормою закону, якою закріплено конкретні умови, а саме: ч. 3 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» , якою визначено, що до листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. Обов`язку орендаря додавати до листа-повідомлення будь-які інші документи, окрім проекту договору, не передбачено.
Як слідує із змісту доданого до листа-повідомлення позивача проекту Додаткової угоди в ній було викладено умови щодо поновлення дії Договору оренди землі № 42 від 05.09.2005, зареєстрованого за №40526800088 від 12.09.2005, на 5 (п`ять) років. Тобто на той строк, який було первісно визначено у п. 8 Договору оренди землі № 42 від 05.09.2005 при його укладенні.
Щодо розміру орендної плати, то відповідач міг запропонувати орендарю встановити розмір орендної плати, який відповідав би чинному законодавству, зокрема вимогам статей 288 Податкового кодексу України, та за відсутності заперечень з боку орендаря з цього приводу, такий розмір орендної плати можливо було встановити в умовах договору оренди землі при поновленні його на новий строк.
Проте не надавши орендарю можливості висловити свою позицію щодо даної істотної умови, зважаючи, при цьому на те, що останній звернувся з повідомленням про поновлення договору заздалегідь та більше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі (звернувся 26.08.2018, строк дії договору - до 03.11.2018), у зв`язку із чим було достатньо часу для узгодження сторонами відповідних умов, відповідач-2 в листі-повідомленні від 06.09.2018 № 27-8-0.6-5687/2-1 одразу зазначив про те, що проти поновлення договору він заперечує та про те, що договір буде припинений 04.11.2018.
Таким чином, хоча вказана відповідь і надана з дотриманням встановленого місячного строку, в той же час відповідач-2 не дотримався порядку (алгоритму) дій визначеного нормами частини п`ятої статті 33 Закону України "Про оренду землі" при розгляді відповідного звернення орендаря про продовження строку дії договору оренди землі.
Суд також приймає до уваги відсутність будь-яких доказів на підтвердження наявності фактів порушення орендарем (землекористувачем) покладених на нього обов`язків, згідно з умовами договору. Натомість факт належного виконання позивачем умов Договору підтверджується наданою ним довідкою від 11.01.2019 № 89 виданою виконавчим комітетом Чкаловської сільської ради. Відповідно до Довідки № 829/10/08-01-56-08 від 08.01.2019р. виданої Мелітопольським управлінням ГУ ДФС у Запорізькій області, у СФГ Неотон відсутня заборгованість з податків зборів і інших платежів.
Відповідачем зазначеного не спростовано та іншого не доведено.
Отже матеріалами справи підтверджено, що СФГ Неотон була дотримана передбачена частинами 1-5 статті 33 Закону України "Про оренду землі" процедура поновлення договору оренди землі на новий строк, натомість Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області діючи недобросовісно, ухилилося від участі у передбаченому Законом України "Про оренду землі" процесі узгодження істотних умов договору оренди, чим безпідставно позбавило позивача, як орендаря, який належно виконував умови договору оренди, переважного права на продовження договору оренди.
Слід також зазначити, що Постановою Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 №413 затверджено Стратегію удосконалення механізму управління у сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними, на яку, у в тому числі, посилався відповідач-2 у листі-повідомленні від 06.09.2018 в частині необхідності надання орендарем доказів на підтвердження проведення агрохімічної паспортизації земельної ділянки, строку дії договорів оренди та розміріу орендної плати .
Проте, оскільки суд дійшов висновку про додержання необхідних умов, строків та наявність підстав для поновлення договору на новий строк на підставі норм Закону України «Про оренду землі» , який має вищу юридичну силу, зазначені відповідачем-2 мотиви не можуть розцінюватися як достатня підстава для відмови позивачу, за його листом-повідомленням про поновлення договору, зважаючи на те, що при цьому відбувається безпідставне позбавлення позивача (добросовісного землекористувача), що орендував земельну ділянку з 2005 року, гарантованих йому зазначеним Законом переважних прав на поновлення договору оренди землі.
Приписами статті 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Перша та найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним, а держави мають право здійснювати контроль за використанням майна шляхом введення «законів» .
У рішенні Європейського суду з прав людини від 24.06.03 у справі "Стретч проти Об`єднаного Королівства Великобританії та Північної Ірландії" встановлено, що особа (орендар) мала принаймні законне сподівання на реалізацію передбаченого договором права на продовження договору оренди і в цілях ст. 1 Першого протоколу таке сподівання можна вважати додатковою частиною майнових прав, наданих їй муніципалітетом за орендним договором, та зазначено, що наявність порушень з боку органу публічної влади при укладенні договору щодо майна не може бути підставою для позбавлення цього майна іншої особи, яка жодних порушень не вчинила.
У рішенні Європейського суду з прав людини по справі «Девелопмент ЛТД" та інші проти Ірландії" в якій він постановив, що ст.1 Першого протоколу Конвенції можна застосувати до захисту "правомірних очікувань" щодо певного стану речей (у майбутньому), оскільки їх можна вважати складовою частиною власності. "Правомірні очікування" виникають у особи, якщо нею було дотримано всіх вимог законодавства для отримання відповідного рішення уповноваженого органу, а тому вона мала усі підстави вважати, що таке рішення є дійсним та розраховувати на певний стан речей. З наведеного слідує висновок про те, що по-перше, особа, якій відповідним рішенням надано право користування земельною ділянкою, набуває право власності на майно у вигляді правомірних очікувань щодо набуття у майбутньому права володіння майном (право оренди) ще до укладення відповідного договору оренди на виконання даного рішення, по-друге, після укладення відповідного договору оренди у особи виникає право мирно володіти майном, яким є майнові права (право оренди) протягом певного строку. При цьому, право власності на майно у вигляді як правомірних очікувань, так і майнового права (права оренди), є об`єктом правового захисту згідно зі ст. 1 Першого протоколу до Конвенції та національного законодавства України.
Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно імперативних приписів ч. 1 ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Відповідно до п. п. 41, 52 Доповіді, схваленої Венеційською Комісією на 86-му пленарному засіданні (Венеція, 25- 26 березня 2011 року), "Верховенство права" одним з обов`язкових елементів поняття "верховенство права" є "заборона свавілля", який означає, що хоча дискреційні повноваження є необхідними для здійснення всього діапазону владних функцій у сучасних складних суспільствах, ці повноваження не мають здійснюватись у свавільний спосіб. Їх здійснення у такий спосіб уможливлює ухвалення суттєво несправедливих, необґрунтованих, нерозумних чи деспотичних рішень, що є несумісним із поняттям верховенства права.
Позивачем, в тому числі, заявлено позовну вимогу про визнання недійсним рішення Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області про заперечення у поновленні договору оренди землі, викладеного у листі-повідомленні від 06.09.2018 № 27-8-0.6-5687/2-18.
Відповідно до п. п. 3.14. п. 3 мотивувальної частини рішення Конституційного суду України від 19.10.2009 № 26-рп/2009 (справа про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо виборів Президента України) основною формою реалізації завдань та функцій органів виконавчої влади є видання ними правових актів управління. Правові акти управління характеризуються рядом ознак, однією з яких є належне оформлення таких актів, яке означає, що акт управління є письмовим документом певного виду, підготовленим за правилами юридичної техніки та виданим з дотриманням нормативно встановленої процедури.
З наведеного випливає, що акт державного чи іншого органу управління повинен бути прийнятий в межах компетенції відповідного органу, не порушувати інтересів держави, прав та інтересів фізичних чи юридичних осіб, відповідати вимогам діючого законодавства і бути прийнятим у формі та в порядку, визначеному законом.
Акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин. Акти ненормативного характеру (індивідуальні акти) породжують права і обов`язки тільки у того суб`єкта (чи визначеного ними певного кола суб`єктів), якому вони адресовані.
Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт.
Суд зазначає, що на підставі вищевикладених обставин та висновків суду є встановленим та доведеним факт незаконності відмови позивачу відповідачем у поновленні договору оренди землі, викладеної у листі-повідомленні від 06.09.2018 № 27-8-0.6-5687/2-18 Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області.
Проте, зазначений лист-повідомлення не є юридичною формою рішення ГУ Держгеокадастру, не відноситься до актів ненормативного характеру в розумінні ч.2 ст. 20 Господарського кодексу України, яке може бути оскаржено в судовому порядку.
Відповідно до п.п. 8, 10 Положення про Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області Головне управління межах своїх повноважень видає накази організаційно-розпорядчого характеру, які підписуються начальником управління.
Таким чином, зазначений лист-повідомлення не може оскаржуватися в суді шляхом визнання його недійсним, тому заявлений позов не підлягає задоволенню в цій частині.
Згідно з частинами 8, 11 статті 33 цього Закону України «Про оренду землі» додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.
Отже, законодавством прямо передбачено оскарження відмови в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі в судовому порядку. У разі визнання такої відмови органу в судовому порядку незаконною, права землекористувача підлягають захисту, у відповідності до вищенаведених вимог закону, шляхом поновлення його порушених прав, що виникли в результаті такої відмови.
Добросовісність та розумність належать до фундаментальних засад цивільного права (пункт 6 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 вересня 2020 року у справі №688/2908/16-ц відзначено, що розподіл землі є особливо чутливим до принципів справедливості, розумності і добросовісності (пункт 6 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України.
Як на переддоговірній стадії, так і на стадії виконання договору сторони повинні діяти правомірно, зокрема, поводитися добросовісно, розумно враховувати інтереси одна одної, утримуватися від недобросовісних дій чи бездіяльності.
Відповідь на питання про те, чи є поведінка органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування правомірною чи неправомірною залежить від оцінки такої поведінки як добросовісної чи недобросовісної, і така оцінка має здійснюватись у кожній справі окремо, зважаючи на конкретні обставини справи.
В даному випадку може кваліфікуватися як недобросовісна така поведінка власника земельної ділянки (в особі органу виконавчої влади), коли він необґрунтовано зволікає з наданням відповіді на звернення орендаря про поновлення строку дії оренди земельної ділянки, який скористувався своїм переважним правом для цього, або навпаки надає відповідь, в якій висуває неконкретні вимоги, на виконання яких при цьому не надає іншій стороні розумного терміну в межах визначених законодавством строків.
Із змісту положень ст.ст. 15,16 ЦК України ст. 20 ГК України слідує, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання у спосіб та в порядку, що встановлені договором або законом. Господарський суд розглядає спори.
За змістом частини першої статті 4, частини першої статті 5 Господарського процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод або законних інтересів; здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
В той же час, суд не повинен формально підходити до вирішення спору, при прийнятті рішення мають бути встановлені дійсні обставини справи, а рішення має не лише по формі а й по суті, бути законним.
При цьому, правильність і точність юридичного формулювання не може завадити суду розглянути спір та реалізувати право позивача, передбачене ст.ст. 55, 124 Конституції України, п. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованої Верховною Радою України (Закон від 17.07.97 №475/97-ВР) на судовий розгляд. (Постанова Вищого господарського суду України від 25.05.2017 у справі №904/8337/16).
Як вже вказувалось вище, поновлення договору оренди землі в судовому порядку у передбачений статтею 33 Закону України "Про оренду землі" спосіб, вимагає укладення додаткової угоди між сторонами як єдиної підстави продовження орендних прав і обов`язків на новий строк.
Правочин, на підставі якого здійснюється продовження орендних прав та обов`язків, у силу загальних приписів Цивільного кодексу України щодо порядку укладення, зміни та розірвання договорів має бути вчинений у тій самій формі, що й первісний договір оренди.
У випадку недосягнення сторонами згоди щодо укладення додаткової угоди спір про укладення такої угоди, зміни та розірвання первісного договору вирішується судом (статті 651, 652 Цивільного кодексу України).
Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а частина друга статті 16 Цивільного кодексу України передбачає, зокрема, такі способи захисту цивільних прав та інтересів судом, як визнання права, визнання правочину недійсним, зміна та припинення правовідношення.
Укладення додаткової угоди про поновлення договору оренди землі кореспондує передбаченому пунктом 6 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України способу захисту порушеного права шляхом зміни правовідношення та відповідає підставам виникнення, припинення та зміни прав та обов`язків сторін за статтею 11 цього Кодексу.
Додаткова угода до договору оренди землі, зміст якої зафіксований у рішенні суду, відповідно до пункту 1 частини першої статті 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" є підставою для державної реєстрації права оренди на новий строк у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
З наведеного вбачається, що якщо орендодавець відмовляється чи ухиляється віл укладення додаткової угоди до договору оренди землі, обов`язковість укладення якої передбачена частиною восьмою статті 33 Закону України Про оренду землі , то належним способом порушеного права є визнання додаткової угоди укладеною із викладенням її змісту.
З урахуванням встановлених вище обставин та наведених положень законодавства суд вважає, що позивач, права якого на продовження строку дії означеного договору оренди землі порушені, підлягають поновленню у встановлений законом спосіб захисту, який призведе до ефективного поновлення цих прав.
Як встановлено судом вище, додатковою угодою від 03.11.2008 договір оренди землі було продовжено на 10 років, до 03.11.2018. Позивач звернувся до суду з позовом про визнання договору оренди землі поновленим до 03.11.2023 (тобто на наступний п`ятирічний строк, який було первісно визначено у п. 8 Договору оренди землі при його укладенні), виклавши пункт 8 договору оренди землі в наступній редакції - договір укладено до 03.11.2023. Інші умови договору залишити без змін.
Відповідно ч. 9 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України у спорі, що виник при укладанні або зміні договору, в резолютивній частині вказується рішення з кожної спірної умови договору, а у спорі про спонукання укласти договір - умови, на яких сторони зобов`язані укласти договір, з посиланням на поданий позивачем проект договору.
Таким чином, позовні вимоги щодо визнання договору поновленим по суті є правомірними та обґрунтованими, проте позивачем неправильно сформульовано позовну вимогу в цій частині. Порушене право позивача підлягає поновленню у спосіб встановленим законом, а саме: шляхом визнання укладеною Додаткової угоди про поновлення терміну дії договору в редакції, додаткової угоди, яка була направлена відповідачу-1 листом від 26.08.2018, із викладенням у рішенні її змісту. При цьому, судом враховано передачу земельної ділянки у комунальну власність та зміну на даний час розпорядника земельної ділянки.
На підставі всього вищевикладеного, судом відмовляється у задоволенні позовних вимог про визнання недійсним рішення Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області про заперечення у поновленні договору оренди землі, викладеного у листі-повідомленні; позовні вимоги до Чкаловської сільської ради Веселівського району Запорізької області про визнання поновленим договору оренди землі судом задовольняються; у задоволенні позовних вимог до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області про визнання поновленим договору оренди землі судом відмовляється.
Керуючись ст.ст. 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
У задоволенні позовних вимог про визнання недійсним рішення Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області про заперечення у поновленні договору оренди землі № 42 від 05.09.2005 (зареєстрованого 12.09.2005 за №040526800088), викладеного у листі-повідомленні від 06.09.2018 № 27-8-0.6-5687/2-18, - відмовити.
Позовні вимоги до Чкаловської сільської ради Веселівського району Запорізької області про визнання поновленим договору оренди землі № 42 від 05.09.2005 задовольнити.
Визнати поновленим до 03 листопада 2023 року Договір оренди землі № 42 від 05.09.2005, земельної ділянки загальною площею 62,0 га, в тому числі: земельної ділянки площею 11,4729 га (кадастровий номер 2321281400:02:009:0010) та земельної ділянки площею 50,5271 га (кадастровий номер 2321281400:02:013:0001), зареєстрований 12.09.2005 за №040526800088, який укладений між Веселівською районною державною адміністрацією Запорізької області та Фермерським господарством «Неотон» .
Визнати укладеною Додаткову угоду до договору оренди наступного змісту:
ДОДАТКОВА УГОДА
про поновлення терміну дії до Договору оренди землі від № 42 від 05.09.2005 року зареєстрованого в Веселівському РВ Запорізької РФ ДП Центр ДЗК
за № 040526800088 від 12.09.2005р.
Чкаловська сільська рада об`єднаної територіальної громади (код ЄДРПОУ 25970923, 72212, с. Чкалове, вул. Чкалова, 27, Веселівський район Запорізької області), в особі голови Калиновського С.В., який(а) діє на підставі
Селянське (фермерське) господарство Неотон (код ЄДРПОУ 31016534 , 72202 смт Веселе, вул. Заводська , 34/4 Веселівського району Запорізької області), в особі засновника господарства Кучерова С.П., який діє на підставі статуту, іменований в подальшому Орендар , з другого боку, на підставі ст. 33 Закону України "Про оренду землі" за домовленістю сторін уклали цю Додаткову угоду про наступне:
1. Поновити термін дії Договору оренди землі № 42 від 05.09.2005 року (державна реєстрація від 12.09.2005 року № 040526800088) на 5 (п`ять) років.
2. Ця Додаткова угода є невід`ємною частиною Договору оренди землі №42 від 05.09.2005 року (державна реєстрація від 12.09.2005 року № 040526800088) та набирає чинності після підписання сторонами.
Додаткова угода укладена у двох примірниках, що мають однакову юридичну силу.
Реквізити сторін:
Орендодавець Орендар
Чкаловська сільська рада Селянське (фермерське) господарство
об`єднаної територіальної громади Неотон
код ЄДРПОУ 25970923, код ЄДРПОУ 31016534,
72212, с. Чкалове, вул. Чкалова, 27 7 2202, смт Веселе, вул. Заводська, 34/4
Веселівського району Запорізької області Веселівського району Запорізької області
Підписи сторін
У задоволенні позовних вимог до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області про визнання поновленим договору оренди землі № 42 від 05.09.2005 відмовити.
Повний текст рішення складено та підписано 09.04.2021.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складання повного судового рішення у порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя О.С. Боєва
Суд | Господарський суд Запорізької області |
Дата ухвалення рішення | 31.03.2021 |
Оприлюднено | 12.04.2021 |
Номер документу | 96144536 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Запорізької області
Боєва О.С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні