Рішення

від 18.03.2021 по справі 923/1165/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 березня 2021 року Справа № 923/1165/20

Господарський суд Херсонської області у складі судді Ярошенко В.П. , за участю секретаря судового засідання Борхаленко О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ШИБАС", м. Бровари, Київська область

до відповідача: Фермерського господарства "Урожай-ІІ", с. Нововасилівка, Іванівський район, Херсонська область

про стягнення заборгованості в сумі 1 664 010,00 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Верховський О.В. - адвокат

від відповідача: Карасьов І.О. - адвокат

Товариство з обмеженою відповідальністю "ШИБАС" (код ЄДРПОУ 40364615, місцезнаходження: 07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Олександра Білана, буд. 19) звернулось до Господарського суду Херсонської області із позовною заявою до Фермерського господарства "Урожай-ІІ" (код ЄДРПОУ 31332719, місцезнаходження 75432, Херсонська обл., Іванівський р-н, с. Нововасилівка, вул. Шкільна, 10) про стягнення заборгованості в сумі 1 664 010 гривень за продукцію, передану на відповідальне зберігання на підставі договору відповідального зберігання від 24 березня 2020 року.

Позов обґрунтовано твердженням про неналежне виконання відповідачем зобов`язань за вказаним договором. Так позивач зазначає, що Відповідач станом на 15 вересня 2020 року відповідач не повернув позивачу товар, отриманий за Договором зберігання, позивач звернувся до відповідача із листом-вимогою від 17.09.2020р., якою вимагало від ФГ "УРОЖАЙ-ІІ" сплати його вартість у загальній сумі 1 664 010 гривень, шляхом перерахування вказаних грошових коштів на поточний рахунок ТОВ "ШИБАС". Одночасно із вимогою позивач направив на адресу відповідача видаткові накладні на товар. Листом за вих. № 05-20 від 22.10.2020р. ТОВ "ШИБАС" повторно звернулося до ТОВ "УРОЖАЙ-ІІ" про виконання грошового зобов`язання. Однак, станом на 11 листопада 2020 року грошові зобов`язання відповідачем не виконано, сума не погашеної заборгованості за продукцію складає 1 664 010 гривень.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.11.2020 р. даний позов передано на розгляд судді Ярошенко В. П.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 18.11.2020 відкрито провадження у справі № 923/1165/20, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Підготовче засідання призначено на 17.12.2020 о 10:30.

Ухвалою суду від 20.11.2020 суд відклав підготовче засідання на 17.12.2020 о 10.30 год.

Ухвалою суду від 17.12.2020 суд відклав підготовче засідання на 14.01.2021 о 11.00 год.

Ухвалою суду від 14.01.2021 суд продовжив ст. рок проведення підготовчого засідання та відклав підготовче засідання на 11.02.2021 о 10.30 год.

Ухвалою від 11.02.2021 суд закрив підготовче провадження у справі № 923/1165/20 та призначив справу до судового розгляду по суті на 04.03.2021.

У засіданні суду 04.03.2021 було оголошено перерву до 18.03.2021.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив задовольнити, з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити у задоволенні позову, мотивуючи тим, що сторони дійсно замінили зобов`язання, що виникли з договору зберігання, на зобов`язання по поставці товарів. Але зобов`язання, що виникли з договору зберігання є такими, що припинились.

Не зважаючи на той факт, що зобов`язання відповідача за договором зберігання припинились позивач зазначав що підставою подачі позову є порушення відповідачем зобов`язання по поверненню товару та оплаті його вартості як предмету зберігання, а не поставки. Предмет позову позивачем зазначений, як стягнення грошових коштів за продукцію передану на відповідальне зберігання на підставі договору відповідального зберігання від 24.03.2020 року. Тобто позивач визначає і підставу позову і предмет позову, що обґрунтовані доказами існування зобов`язання яке припинилось, у зв`язку з чим, вважає що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Судом проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

встановив:

24.03.2020 року між Товариства з обмеженою відповідальністю "ШИБАС" (далі по тексту Позивач) та Фермерського господарства "Урожай-ІІ" (далі - Відповідач) було укладено Договір відповідального зберігання (далі - Договір) за умовами якого ФГ "УРОЖАЙ-ІІ", як зберігач, прийняв на зберігання належне ТОВ "ШИБАС", як поклажодавцю, майно, а саме: рідкі комплексні добрива.

Пунктом 1.3. Договору зберігання передбачено, що асортимент товару, переданого на зберігання відповідачу, його кількість, а також оціночна вартість визначаються сторонами в Актах приймання-передачі товару на відповідальне зберігання, які з моменту їх складання та підписання сторонами є невід`ємною частиною договору.

Пунктами 2.1. та 2.3 Договору зберігання передбачено, що передача та повернення товару із відповідального зберігання здійснюється на умовах СРТ за адресою: Херсонська обл., Іванівський р-н, с. Нововасилівка, вул. Шкільна, 10. Пунктом 1.2. Договору зберігання передбачено, що місцем зберігання товару є склад зберігача, який знаходиться за адресою: Херсонська обл., Іванівський р-н, с. Нововасилівка, вул. Шкільна, 10.

Пунктом 2.3.Договору зберігання встановлено обов`язок зберігача повернути товар з відповідального зберігання у строк до 01 вересня 2020 року.

Підпунктом 3.2.4. та пунктом 5.1. Договору зберігання встановлений обов`язок ФГ "УРОЖАИ-ІІ" сплатити поклажодавцеві (ТОВ ШИБАС ) оціночну вартість товару та ПДВ за ставкою 20 % у випадку його втрати, пошкодження, а також у випадку, коли товар не буде фактично повернутий до 15 вересня 2020 року, виходячи із оціночної вартості товару, зазначеної в актах передачі товару на відповідальне зберігання та кількості недостаючого (не повернутого в строк) товару.

Пунктом 5.2. Договору зберігання встановлено, що відшкодування, передбачене п. 5.1. Договору зберігання повинно бути виплачене зберігачем на першу вимогу поклажодавця протягом 7 днів з моменту направлення такої вимоги, шляхом перерахування відповідних сум на поточний рахунок поклажодавця.

З матеріалів справи вбачається, всього в межах дії Договору зберігання ТОВ "ШИБАС" на відповідальне зберігання ФГ "УРОЖАЙ-ІІ" було передано товар на загальну оціночну вартість 1 664 010 гривень.

Факт здійснення передачі товару у зазначеній кількості, на визначену суму, а також факт отримання товару Відповідачем підтверджується наступними документами:

- За актом № 1 передачі товару на відповідальне зберігання від 24.03.2020р. ТОВ ШИБАС передало ФГ "УРОЖАИ-ІІ" товару на відповідальне зберігання на загальну суму 346 716 гривень (з урахуванням ПДВ 57 786 гривень).

- За актом № 2 передачі на відповідальне зберігання від 21.04.2020р. TOB "ШИБАС" передало ФГ "УРОЖАИ-ІІ" товару на відповідальне зберігання на загальну суму 1 317 294 гривень (з урахуванням ПДВ 219 459 гривень).

Станом на 15 вересня 2020 року відповідач не повернув позивачу товар, отриманий за Договором зберігання, позивач звернувся до відповідача із листом-вимогою від 17.09.2020р., якою вимагало від ФГ "УРОЖАЙ-ІІ" сплати його вартість у загальній сумі 1664010 гривень, шляхом перерахування вказаних грошових коштів на поточний рахунок ТОВ "ШИБАС". Одночасно із вимогою позивач направив на адресу відповідача видаткові накладні на товар. Листом за вих. № 05-20 від 22.10.2020р. ТОВ "ШИБАС" повторно звернулося до ТОВ "УРОЖАЙ-ІІ" про виконання грошового зобов`язання.

Проте станом на 11 листопада 2020 року грошові зобов`язання відповідачем не виконано, сума не погашеної заборгованості за продукцію складає 1 664 010 гривень.

Дані обставини стали підставою для звернення позивача з позовною заявою до суду.

Таким чином, виник спір, який підлягає вирішенню у судовому порядку.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Установлені судом обставини наявності укладеного договору, свідчать про виникнення між його сторонами майново-господарських зобов`язань, у силу яких у відповідності до приписів статей 173, 174, 175 Господарського кодексу України одна сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони, а інша (управнена) сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За частиною 1 статті 175 того ж Кодексу майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Зміст та умови договору, аналіз правовідносин та господарсько-договірних зобов`язань (майново-господарських зобов`язань у відповідності до частини 1 статті 179 ГК України), які виникли між сторонами на його підставі, з огляду на вказані правові положення, свідчать, що за своєю юридичною природою між ними укладений договір зберігання.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно статті 936 Цивільного кодексу України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов`язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Поряд з цим, ч. 1 ст. 604 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання припиняється за домовленістю сторін. Частиною другою цієї ж статті встановлено, що зобов`язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов`язання новим зобов`язанням між тими ж сторонами (новація).

Таким чином, в силу приписів вищезазначеної правової норми та умов п. 2.3. та п. 3.2.4. Договору зберігання, із 15 вересня 2020 року зобов`язання відповідача, як зберігача, по поверненню товару припинені новацією у зобов`язання по сплаті позивачу вартості переданого на зберігання товару.

Статтею 193 ГК України встановлені загальні правила виконання господарських зобов`язань, за якими: "Суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно вимог ст.ст. 525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписом ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Підсумовуючи наведене, суд зазначає, що відповідачем допущено порушення статті 193 ГК України у вигляді несплати вартості переданого на зберігання товару у загальній сумі 1 664 010,00 грн. у встановлений строк та прострочив виконання зобов`язання на цю суму, тому позовні вимоги позивача є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно із ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

За приписами ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із положеннями ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Доводи відповідача, викладені ним у поясненнях, підлягають відхиленню, як такі, що не відповідають чинному законодавству, не ґрунтуються на належних доказах і спростовуються фактично встановленими судом обставинами та матеріалами справи.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню.

Згідно ст.ст. 123, 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідачів.

Позивачем заявлена вимога про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, розмір яких складає 15000,00 грн. Позивачем в обґрунтування вказаної вимоги надана адвокатська угода від 17.09.2020 та докази, які підтверджують понесені витрати у розмірі 15000,00 грн.

Судом перевірено заявлені витрати та визнано їх обґрунтованими, у зв`язку з чим включено до судових витрат, які підлягають стягненню з відповідача.

На підставі вказаних правових норм та керуючись статтями 123, 129, 232-240 ГПК України, суд

у х в а л и в:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Фермерського господарства "Урожай-ІІ" (код ЄДРПОУ 31332719, місцезнаходження 75432, Херсонська обл., Іванівський р-н, с. Нововасилівка, вул. Шкільна, 10) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ШИБАС" (код ЄДРПОУ 40364615, місцезнаходження: 07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Олександра Білана, буд. 19) заборгованість в сумі 1 664 010 грн. за продукцію, передану на відповідальне зберігання на підставі договору відповідального зберігання від 24 березня 2020 року, витрати по сплаті судового збору в розмірі 24 960,15грн. та витрати по сплаті за професійну правничу допомогу в розмірі 15000 грн.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційна скарга подається до Південно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Херсонської області (підпункт 17.5 пункту 1 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України).

Повний текст рішення, враховуючи відпустку судді у період з 22.03.2021 по 26.03.2021 та вихідні дні, складено 09.04.2021.

Суддя В.П.Ярошенко